Андрієнко Віктор Миколайович

Віктор Андрієнко
Ім'я при народженні	Андрієнко Віктор Миколайович
Народився	19 вересня 1959(1959-09-19)[1] (65 років) Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Громадянство	Україна
Діяльність	театр, кіно, телебачення
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1976—н.ч.
IMDb	ID 0029048
Нагороди та премії
viktor-andrienko.com
Віктор Андрієнко у Вікісховищі

Андріє́нко Ві́ктор Микола́йович (нар. 19 вересня 1959(19590919), Запоріжжя) — український актор та режисер театру та кіно, сценарист, письменник, продюсер, Заслужений артист України, починав працювати у кіноіндустрії як каскадер. Член Спілки театральних діячів України. Найбільш відомий за анімаційним фільмом «Острів скарбів» та телепрограмами «Шоу довгоносиків» (Україна) та «Велика різниця» (Росія).

Народився у Запоріжжі. Батьки з Гуляйполя. Мати — Тетяна Іванівна Андрієнко (до шлюбу Самойленко), головна бухгалтерка дитячих закладів. Батько — Микола Трохимович Андрієнко — майстер запорізького заводу «Енергомаш». Вчився у середній школі № 15 в Запоріжжі.

З 1969—1975 роках Віктор грає у драмгуртку. Його першим вчителем акторської майстерності, стає керівник драмгуртка Віра Давидівна Афанасьєва. Віктор зіграв багато ролей, іноді до п'яти образів у виставі.

По закінченні 8 класу школи вчився у кулінарному училищі та проходив практику як кулінар-кондитер.

З 1975 році працював старшим монтувальником сцени у Запорізькому обласному музично-драматичному театрі ім. Щорса (згодом — час ім. Магара)

У 1980 році закінчив Київський театральний інститут імені Івана Карпенка-Карого (клас професора Ставицького).

Має численні роботи в театрі, кіно й на телебаченні. З 1978 року працював в кіно каскадером та актором. Знявся більш ніж у 100 фільмах і серіалах. Вів кулінарне шоу «Народний кухар» (НТН) та кулінарну частину передачі «Удачний проєкт» (Інтер).^[2]

• Андрієнко також багато працює в озвучуванні фільмів. Зокрема, брав участь в адаптації української версії фільму «Містер Бін на відпочинку» (озвучував героя актора Ровена Аткінсона), проте продюсери вирішили використати субтитри^[3].
• Для платівки «Острів скарбів» Андрієнко озвучував Біллі Бонса, Капітана Смолетта, Джона Сільвера (останнього в мультфільмі озвучував Армен Джигарханян). Протягом запису Андрієнко довелося записувати діалог між цими героями, міняючи голоси.
• Схожа ситуація сталась при роботі на радіо: Віктор Андрієнко вів програму «голосом» героя Шоу довгоносиків Івана Шпикуляка^[4]. Гості, що мали давати інтерв'ю, не змогли приїхати, тому Андрієнко вирішив розмовляти голосом ведучого ефіру Шпикуляка та голосом «гостя», озвучуючи обох одночасно^[3].
• Підтримував українського режисера Олега Сенцова, незаконно ув'язненого у Росії^[5].

• Київський інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.

• 1978—1993 — актор та каскадер кіностудії імені Олександра Довженка.
• 1980—1984 і 1986—1987 — працював в Київському театрі естради.
• 1984—1986 — Одеська філармонія, театр мініатюр «Гротеск» (актор, режисер, автор).
• 1986—1987 — актор Київського театру естради.
• 1987—1990 — в Одеському театрі мініатюр «Шарж».
• 1990—1991 — режисер, актор театру клоунади «Магазин-Фу».
• 1992—1993 — актор, режисер постановник трюкових сцен у повнометражному фільмі режисера Давіда Черкаського «Шалені макарони чи помилка професора Бугенсберга».
• 1993—1995 — автор і режисер телепрограми «Київкіно» телеканалу «ТЕТ».
• 1995—1996 — директор і режисер анімаційної студії «Автор».
• З 1996—2003 року працює актором, сценаристом, постановником телепрограм, ситуаційних комедій. Проєкти за участю Андрієнко виходять на телеканалах «1+1» і деяких російських каналах. Цього ж року працює у телекомпанії «ПроТВ» (автор, актор, режисер) та у співпраці з Валентином Опалєвим і Віктором Приходьком створює проєкт «Шоу довгоносиків» на «1+1». Це шоу принесло акторам велику популярність, але після його закінчення Віктор опинився в ситуації, коли всі стали вважати його виключно комедійним актором^[3].
• З 2000—2007 — працював актором, режисером та сценаристом на телеканалі «1+1» у серіалах «Повне мамаду», «Ноти і банкноти», «Лото Забава», «Великі перегони», «Приватна міліція», «Комедійний квартет», «Весела Хата», «Веселі усмішки», а також на російських телеканалах «РТР» та «СТС» у серіалах «Дружна сімейка», «Комедійний коктейль», «Нові пригоди Шерлока Холмса і Доктора Ватсона».
• 2006—2008 — актор, сценарист та режисер студії «Technomedia».
• 2008—2013 — актор трупи пародійного шоу «Велика різниця».
• 2010—2013 — актор телетрупи «Велика Різниця по-українськи».
• 2012—2013 — Віктор Андрієнко став сценаристом, сопродюсерем і режисером українського фільму «Іван Сила», про українського силача Івана Фірцака, якого 1928 року було визнано найсильнішою людиною планети^[6]. Сам Віктор зіграв у фільмі роль негативного героя, на ім'я Фікса.^[7] Разом з акторами фільму Андрієнко проводив зустрічі із глядачами в різних містах України, презентуючи стрічку і відповідаючи на запитання глядачів після перегляду.
• 2012—2014 — режисер, сценарист та актор ТОВ «Інсайт Медія».
• 2014—2019 — як актор одеської театральної трупи бере участь у виставах «Потяг „Одеса-Мама“», «Пригоди бавого солдата Швейцмана», «Бенефіс Олега Філімонова», «Вокpал на трьох».
• 2015—2017 — актор та режисер анімаційних сцен анімаційній студії «Panama Grand Prix».
• 2017—2019 — актор у комедійній моновиставі «Чоловік перед дзеркалом», монолог з елементами ностальгії та претензією на знання життя
• З 2018 — режисер, сценарист, продюсер студії «Charmswood Pictures», почав зйомки повнометражної кіноказки «Легенди Чарівнолісся».
• 2018—2020 — продюсер анімаційних фільмів «Цар Плаксій та Лоскотун», «Риска».
• Віктор Андрієнко — автор не тільки багатьох сценаріїв для кіно та телебачення, а також разом зі своїм співавтором Оленою Шульгою написав дві книжки для дітей: «Легенди Чарівнолісся» та книжку-комікс з ілюстраціями Народного Художника України Радни Сахалтуєва «Шалені пригоди папуги Флінта».

• Останній бій (1989) — всі ролі
• Гаррі Поттер (1—4 частини) (2001—2005)
• Роги і копита (2006) — Свин
• Містер Бін на відпочинку (2007) — мiстер Бiн
• Принцеса і Жаба (2009) — світлячок Рей
• Пірати! Банда невдах (2012) — Пірат з подагрою
• Роки мої (1989) — всі ролі
• Микита Кожум'яка (2016) — кажан Едді

• Лікар Айболить (1984—1985) — Крокодил, Одноокий Пірат
• Про бегемота на ім'я Ну-й-нехай (1986) — Крокодил
• Острів Скарбів (1988) — Капітан Смоллетт, Біллі Бонс, Джон Сільвер.
• Останній бій (1989) — всі ролі
• Return To The Treasure Island (1993) — арт-директор
• Новорічна пригода Муві (1993) — всі ролі
• Муві-няня (1994) — всі ролі
• DIG SQUAD. Фільм другий. Скіпетр фараона (1994) — всі ролі
• Команда DIG. Фільм третій. Викрадення століття (1995) — всі ролі
• Пригоди Муві. Сафарі (1996) — всі ролі
• Аліса знає, що робити (2012—2016) — Василь Петрович, робот-вчитель

• 1983 — Гран-прі всесоюзного театрального конкурсу «Молоді голоси» — за головну роль у виставі «Йозеф Швейк».
• 1997 — Диплом Міжнародного фестивалю телепрограм «Бархатний сезон» — у номінації «Найкраща гумористична програма» проєкт «Шоу Довгоносиків».
• 1997 — Головний приз конкурсу «Золота ера» — номінація «Найкраща гумористична програма», проєкт «Шоу Довгоносиків».
• 2012 — Гран-прі всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» — у номінації «За найкращий кіносценарій для дітей та юнацтва „ІВАН СИЛА“».
• 2014 — Міжнародний кінофестиваль «Молодість»(Київ) — Спеціальний Диплом дитячого міжнародного журі кінофестивалю «За краще режисерське рішення» кінострічка «ІВАН СИЛА».
• 2014 — Лауреат Премії Кабінету міністрів ім. Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва  — у номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва» за проєкт «ІВАН СИЛА».
• 2017 рік — співавтор сценарію і режисер короткометражного фільму «Божевільна Сімейка» у номінації «Найкраща комедія» на міжнародному кінофестивалі «Near Nazareth Festival» (NNF) в Назареті (Ізраїль).
• 2017 — Гран-прі всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» — у номінації «Найкращий кіносценарій для дітей та юнацтва» кіноказка «Легенди Чарівнолісся».
• 2019 — отримав звання Заслужений артист України^[8].

• Одружений, син Валерій (1987)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андрієнко Віктор Миколайович

• Сайт Андрієнка [Архівовано 17 лютого 2010 у Wayback Machine.]
• Андрієнко Віктор Миколайович на сайті IMDb (англ.)
• Андрієнко Віктор Миколайович на сайті All Movie Guide (англ.)
• Андрієнко Віктор Миколайович на сайті TCM Movie Database (англ.)