Воєйков Федір Матвійович
Воєйков Федір Матвійович | |
---|---|
Народився | 1703[1] |
Помер | 1778[1] Полтава, Новоросійська губернія, Російська імперія[1] |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | дипломат |
Військове звання | генерал-аншеф |
Рід | House of Voyeykovd |
Батько | Q116874371? |
Діти | Praskovya Voyeykovad |
Нагороди | |
Федір Матвійович Воєйков (1703–1778) — російський дворянин, генерал-аншеф. Генерал-губернатор Києва у 1766–1775 рр.
Був направлений вчитися за кордон Петром І.
Був Ризьким губернатором.
1758 року був надзвичайним посланцем і повноважним міністром у Варшаві.
З 4 липня 1762 р. по 22 березня 1763 р., під час Семирічної війни, був кенігсберзьким губернатором.
З 29 червня 1766 р. по 26 жовтня 1775 р. був київським генерал-губернатором і у 1766–1774 роках — новоросійським генерал-губернатором.
За Федора Воєйкова у 1770 р. були відновлені та перебудовані деякі храми, що постраждали від пожежі. Серед них церква пророка Іллі на Ільїнській вулиці, церква Святої Богородиці Пирогощі поблизу Андріївського узвозу. У 1772 р. на місці дерев'яної побудована кам'яна церква Покрова Божої Матері на Покровській вулиці.
Губернатор Воєйков цікавився розвитком міста та наказав поручику київського гарнізону Новгородцеву Василю Івановичу скласти «Географічний опис Києва», який він закінчив пізніше, у 1784 р.
У Кенігсберзі є вулиця Федора Воєйкова.
- Воейков Федор Матвеевич (рос.)
- Кенігсберг і Калінінград: місто і таланти [Архівовано 26 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)