Васильєв Павло Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильєв.
Васильєв Павло Юхимович
Народження14 січня 1909(1909-01-14) або 14 (27) січня 1909[1]
Зірікли, Белебейський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія[2]
Смерть29 липня 1978(1978-07-29)[1] (69 років)
Уфа, РРФСР, СРСР
ПохованняУфа
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
ПартіяКПРС
Війни / битвинімецько-радянська війна[2] і радянсько-японська війна[2]
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За відвагу» медаль «За трудову відзнаку» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «Ветеран праці» медаль «За освоєння цілинних земель» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Павло́ Юхи́мович Васи́льєв (1909—1978) — Герой Радянського Союзу, заступник командира з політчастини 132-го окремого мотоштурмового інженерно-саперного батальйону 21-ї моторизованої інженерно-саперної бригади 15-ї армії 2-го Далекосхідного фронту, капітан.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 14 січня 1909 року в селі Зірікли нині Біжбуляцького району Башкортостану в сім'ї селянина. За національністю — чуваш. Член ВКП(б)/КПРС з 1932 року. У 1931 році закінчив Уфимський педагогічний технікум. Працював на різних партійних посадах.

В червні 1941 року призваний в Червону армію.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року та радянсько-японської війни 1945 року.

14 серпня 1945 року при прориві Фуцзиньського укріпленого району японців капітан Васильєв керував підготовкою до штурму 5 дотів. Після вибуху найпотужнішого з них Павло Юхимович першим увірвався в ходи сполучення і з автомата вбив 4 японських солдатів і одного захопив у полон.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 вересня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з японськими мілітаристами капітану Павлу Васильовичу Юхимовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7769)[3].

До січня 1947 року капітан Васильєв П. Е. вийшов у запас. Працював головою виконкому Бижбулякского районної Ради депутатів трудящих, першим секретарем Біжбуляцького райкому КПРС. Обирався депутатом Верховної Ради Башкирської АРСР 3 і 4 скликань[4], депутатом Біжбуляцької райради.

Помер 29 липня 1978 року, похований в Уфі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Исаев Ю. Н. Чувашская энциклопедия — Чувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-2
  2. ↑ а б в Башкирская энциклопедия — Башкирская энциклопедия, 2005. — 4344 с.
  3. ↑ Подвиг Народа [Архівовано 22 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 3 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987.
  • Ашик М. В. Этергомский десант. С.-П. 2000.
  • Память солдатского сердца. Выпуск 2. Чебоксары, 1980.
  • Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.
  • Славные сыны Башкирии. Книга 1. Уфа, 1965.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Васильєв_Павло_Юхимович&oldid=39459835