Толкунова Валентина Василівна
Толкунова Валентина Василівна | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 12 липня 1946 |
Місце народження | Армавір, Краснодарський край, РРФСР, СРСР |
Дата смерті | 22 березня 2010[1][2] (63 роки) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Причина смерті | рак головного мозку[d] |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Роки активності | 1966 — 2010 |
Громадянство | Росія СРСР |
Професії | акторка, співачка, акторка дубляжу |
Освіта | Московський державний університет культури і мистецтв і Російська академія музики імені Гнесіних (1971) |
Співацький голос | сопрано і мецо-сопрано |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | поп |
Нагороди | |
Автограф | |
valentinatolkunova.ru | |
Файли у Вікісховищі |
Валенти́на Васи́лівна Толкуно́ва (рос. Валенти́на Васи́льевна Толкуно́ва; 12 липня 1946, Армавір, Краснодарський край — 22 березня 2010, Москва) — радянська та російська співачка. Заслужена артистка РРФСР (1979). Народна артистка РРФСР (1987).
У 1966 році почала співати джазову музику в біг-бенді «ВІО-66» під управлінням Юрія Саульського. Через п'ять років Толкунова закінчила Музичне училище імені Гнесіних. Популярність до співачки прийшла в 1972 році після виступу в Колонному залі Будинку Союзів в Москві.
З 1973 року Толкунова працювала солісткою Москонцерту. У 1989 році на базі Москонцерту було створено Творче об'єднання «АРТ», художньою керівницею якого стала Толкунова. У 1987 році їй було присвоєно звання народної артистки РРФСР.
Толкунова працювала з багатьма радянськими композиторами-піснярами — Едуардом Колмановським, Мікаелом Тарівердієвим, Павлом Аедоницьким, Віктором Успенським, Людмилою Лядовою, Олександрою Пахмутовою.
Народну любов співачці принесли пісні «Стою на полустаночке», «Я не могу иначе», «Носики-курносики», «Во всем мне хочется дойти до самой сути», «Я деревенская», «Поговори со мною, мама» та інші.
У 1974 році співачка одружилася з журналістом-міжнародником Юрієм Папоровим, через п'ять років народила сина Миколу.
- 1972 — «Стою на полустаночке»;
- 1973 — «Во всем мне хочется дойти до самой сути»;
- 1975 — «Комсомолу посвящается»;
- 1977 — «Носики-курносики»;
- 1982 — «Диалог у новогодней ёлки»;
- 1985 — «Если б не было войны» (подвійний альбом);
- 1986 — «Разговор с женщиной» (подвійний альбом);
- 1989 — «Серёжа»;
- 1992 — «Сорок пять»;
- 1995 — «Я не могу иначе»;
- 1997 — «Я деревенская»;
- 1997 — «Сон трава»;
- 2002 — «Мой придуманный мужчина».
- ↑ http://www.lenta.ru/news/2010/03/22/singer/
- ↑ Discogs — 2000.
- Валентина Толкунова[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 12 липня
- Народились 1946
- Уродженці Армавіра (Росія)
- Померли 22 березня
- Померли 2010
- Померли в Москві
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Випускники Московського державного університету культури і мистецтв
- Випускники Російської академії музики імені Гнесіних
- Сопрано
- Мецо-сопрано
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Народні артисти РРФСР
- Заслужені артисти РРФСР
- Почесні залізничники СРСР
- Кавалери ордена княгині Ольги III ступеня
- Лауреати премії Ленінського комсомолу
- Лауреати премії МВС Росії
- Російські співачки
- Народні артисти Росії
- Виконавці російською мовою