Антон Дункерн

Антон Дункерн
нім. Anton Dunckern
Дункерн в 1937 році.
Народився	29 червня 1905(1905-06-29)[1] Мюнхен, Баварське королівство, Німецька імперія
Помер	9 грудня 1985(1985-12-09)[1] (80 років) Мюнхен, Баварія, ФРН
Поховання	Східний цвинтар (Мюнхен)d
Країна	Німецький Райх  Німеччина
Діяльність	правник, Працівник Гестапо
Заклад	Гестапо
Членство	СС[2]
Військове звання	Бригадефюрер СС,  генерал-майор поліції
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Антон Леонард Дункерн (нім. Anton Leonhard Dunckern; 29 червня 1905, Мюнхен — 9 грудня 1985, Мюнхен) — німецький офіцер, бригадефюрер СС і генерал-майор поліції.

В 1922 році вступив в добровольчий корпус «Оберланд», у складі якого брав участь в Пивному путчі. У вересні 1930 року вступив в НСДАП (квиток №315 601) і СС (посвідчення №3526). З лютого 1935 по березень 1936 року служив у відділенні гестапо в Бреслау, з березня 1936 по червень 1941 року — в Саарбрюкені. Одночасно з вересня 1939 по березень 1941 року — начальник СД в Брауншвейзі. З липня 1940 по липень 1944 року — командувач СД і поліції безпеки в Лотарингії-Саарпфальці, одночасно був уповноваженим Імперського комісара з консолідації німецького народу в даному регіоні. З 1 жовтня по 18 листопада 1944 року — керівник СС і поліції Меца. 20 листопада взятий в полон американськими військами. Після війни переданий французькій владі і засуджений до тривалого ув'язнення. В 1954 році звільнений.

• Штурмфюрер СС (12 липня 1933)
• Оберштурмфюрер СС (20 березня 1934)
• Гауптштурмфюрер СС (20 квітня 1934)
• Штурмбанфюрер СС (4 липня 1934)
• Оберштурмбанфюрер СС (1 січня 1935)
• Штандартенфюрер СС (24 грудня 1935)
• Оберфюрер СС (20 вересня 1939)
• Бригадефюрер СС і генерал-майор поліції (9 листопада 1942)

• Орден крові (9 листопада 1933)
• Почесний кут старих бійців
• Спортивний знак СА
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу з мечами (1 грудня 1940)
  • 1-го класу з мечами (21 вересня 1942)
• Медаль «За вислугу років у СС»
  • 4-го ступеня (4 роки; 1 лютого 1941)
  • 3-го ступеня (8 років; 1 грудня 1941)
• Медаль «За Атлантичний вал» (1 березня 1942)

• Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.

• Біографічні дані.