Амінов Юрій Ахметович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Амінов.
Амінов Юрій Ахметович
Народився16 серпня 1942(1942-08-16)[1] (82 роки)
Катон-Карагай, Катон-Карагайський район, Східноказахстанська область, Казахська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьматематик
Alma materМеханіко-математичний факультет МДУd[1]
МДУ[2][1]
ГалузьГеометрія та її застосування
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
ФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України[3]
Вчене званняпрофесор[3]
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук[3][1] (1984)
Науковий керівникЄфімов Микола Володимировичd[2]
Аспіранти, докторантиСавєльєв Валерій Михайловичd[2]
Горькавий Василь Олексійовичd[2]
Ольга Гончароваd[2]
Віктор Горохd[2]
Taleb Garibed[2]
Масальцев Леонід Олександровичd[2]
Нагороди
CMNS: Амінов Юрій Ахметович у Вікісховищі

Амінов Юрій Ахметович (нар. 16 серпня 1942, селище Катон-Карагай, Катон-Карагайський район, Східноказахстанська область, КазССР) — український математик, доктор фізико-математичних наук.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005 рік), Премії ім. М. М. Крилова НАН України (2003 рік).

Біографія

[ред. | ред. код]

Навчався на механіко-математичному факультеті в Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова з 1959 по 1964 роки. Здобувши вищу освіту, продовжив навчання в аспірантурі МДУ під науковим керівництвом відомого математика д.ф.-м.н. М. В. Єфімова. У 1968 захистив в МДУ кандидатську дисертацію. З 1968 році по теперішній час працює у відділі геометрії Фізико-технічного інституту низьких температур НАН України (м. Харків), пройшовши шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділом та головного наукового співробітника. У 1984 році захистив докторську дисертацію. За сумісництвом працював на механіко-математичному факультеті Харківського державного університету ім. М.Горького, викладав спеціальні курси з геометрії для студентів старших курсів. У 1989 році отримав вчене звання професора по кафедрі геометрії. Під науковим керівництвом Ю. А. Амінова захищено 6 кандидатських дисертацій, двоє його учнів здобули науковий ступінь доктора наук.

Наукові інтереси: диференціальна геометрія багатовимірних підмноговидів, теорія ізометричних занурень ріманових многовидів, геометрія псевдосферичних підмноговидів та їх перетворень, теорія грасманового образу підмноговидів, геометрія векторних полів, теорія мінімальних поверхонь, застосування геометричних методів у фізиці.

Автор понад 100 наукових монографій та статей.

Монографії

[ред. | ред. код]
  • Минимальные поверхности (цикл лекций). Харьков, ХГУ, 1978, 126 с.
  • Дифференциальная геометрия и топология кривых. М.: Наука, 1987, 159 с. ; Изд.2, испр. и доп. — М.: Ленанд, 2018, 168 с.
  • Геометрия векторного поля. М.: Наука, 1990, 207 с. : Изд.2, испр. — М.: Ленанд, 2018, 208 с.
  • New ideas in Differential Geometry of submanifolds. Kharkov: ACTA, 1998, 114 pp.
  • Differential geometry and topology of curves. Amsterdam: Gordon and Breach Science Publishers, 2000, 205 pp.
  • Geometry of vector fields. Amsterdam: Gordon and Breach Science Publishers, 2000, 172 pp.; Abingdon: Routledge Revivals (Taylor & Francis Group), 2013, 172 pp.
  • Geometry of Submanifolds. Amsterdam: Gordon and Breach Science Publishers, 2001, 371 pp.
  • Геометрия подмногообразий. К.: Наукова думка, 2002, 468 с.
  • Współczesna teoria powierzchni — Białystok: Wydaw. Uniwersytetu Białostockiego, 2004, 108 pp.
  • Путешествие в солнечную Бразилию. M.: Научный фонд Антонио Менегетти, 2016, 100 c.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г https://ilt.kharkiv.ua/bvi/structure/depart_e/d23/aminov_e.htm
  2. ↑ а б в г д е ж и Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ а б в https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Statuses/Pages/default.aspx?PersonID=0000000162
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Амінов_Юрій_Ахметович&oldid=42394380