Айчівський водогін

А́йчівський водогі́н (яп. 【愛知用水】, あいちようすい) — штучний водогін у Японії, в префектурах Айті та Ґіфу. Несе воду з середнього басейну річки Кісо (річка Отакі, притока Кісо) через східну частину Міно-Оварійської рівнини (Айті, Ґіфу) до півострова Чіта (Айті)^[1]. Використовується для агропромислових робіт. Протяжність — 113 км^[1]. Збудований 1961 року. Також — Айтівський акведук.

Планування будівництва водогону розпочалося у 1951 році із залученням позики Світового банку у 3,6 мільярдів доларів США та інвестицій США у 7 мільйонів доларів. Роботи розпочалися у 1955 і завершилися у 1961 році. Водогін пустили в експлуатацію у серпні 1961 року. Довжина його основної частини склала 113 км, а довжина малих водогонів-відгалужень, що зрошують поля, — 1012 км. Окрім цього вода постачалася гідроелектростанціям і підприємствам. На початку XIX століття водогоном керує приватна організація Японська агенція води.

Пролягає через такі населені пункти

• Префектура Айті:

міста Інуяма, Офу, Оварі-Асахі, Касуґай, Карія, Комакі, Сето, Охама, Чіта, Токай, Токонаме, Тойота, Наґакуте, Наґоя, Нішшін, Ханда, Мійоші;

містечка Акубі, Оґучі, Такетойо, Хіґашіура, Мінамі-Чіта, Міхама.

• Префектура Ґіфу:

Кані, Мітаке

• Айчівський водогін // 新村出編 『広辞苑』 [Великий сад слів]. — 第5版. — 東京: 岩波書店, 1998.
• 『新編　日本史辞典』 [Нове видання. Словник історії Японії].　京大日本史辞典編纂会. — 東京創元社, 1994. — P.2-3.

• Айтівський водогін [Архівовано 7 листопада 2007 у Wayback Machine.] // Японська агенція води

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.