Адольф Фрідріх V Мекленбурзький

Адольф Фрідріх V Мекленбурзький
нім. Adolf Friedrich V. von Mecklenburg-Strelitz
Народився	22 липня 1848(1848-07-22)[1][2] Нойштреліц, Мекленбург-Передня Померанія, НДР[1]
Помер	11 червня 1914(1914-06-11)[1][2] (65 років) Берлін, Німецький Райх[1]
Поховання	Міров
Країна	Велике герцогство Мекленбург-Стреліцьке
Діяльність	правитель
Alma mater	Геттінгенський університет
Знання мов	німецька
Учасник	французько-прусська війна
Членство	Corps Saxonia Göttingend
Титул	Великий герцог
Військове звання	генерал
Конфесія	лютеранство
Рід	Мекленбурги
Батько	Frederick William, Grand Duke of Mecklenburg-Strelitzd
Мати	Августа Кароліна Кембриджська
У шлюбі з	Єлизавета Ангальт-Дессау
Діти	Duchess Marie of Mecklenburg-Strelitzd, Ютта Мекленбург-Стреліцька, Адольф Фрідріх VI Мекленбурзький і Карл Борвін Мекленбурзький
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Адольф Фрідріх V, великий герцог Мекленбург-Стреліцький (нім. Adolf Friedrich V., Großherzog von Mecklenburg-Strelitz; 22 липня 1848, Нойштреліц — 11 червня 1914, Берлін) — великий герцог Мекленбург-Стреліцький в 1904—1914 роках, прусський генерал кавалерії (27 січня 1897). Повне ім'я — Георг Адольф Фрідріх Віктор Ернст Адальберт Густав Вільгельм Веллінгтон (нім. Georg Adolf Friedrich Victor Ernst Adalbert Gustav Wilhelm Wellington).

Адольф Фрідріх був єдиним сином великого герцога Фрідріха Вільгельма і його дружини принцеси Августи Кароліни Великобританської, дочки герцога Кембриджського Адольфа Фредеріка.

�� приходом батька до влади в Мекленбург-Стреліці Адольф Фрідріх носив титул наслідного великого герцога. 18 січня 1871 року Адольф Фрідріх представляв свого батька на церемонії проголошення Вільгельма I німецьким імператором в Версальському палаці. Правил в Мекленбург-Стреліці після смерті батька 30 травня 1904 року.

17 квітня 1877 року Адольф Фрідріх одружився в Дессау з принцесою Єлизаветою Ангальт-Дессауською. У них народилося четверо дітей:

• Вікторія Марія (1878—1948) — одружена з графом Жоржем Жаметелем, пізніше з принцом Юліусом Ернстом Ліппе-Бістерфельдським
• Ютта (1880—1946), одружена з принцом Данилом Чорногорським
• Адольф Фрідріх (1882—1918, самогубство) — застрелений (імовірно, самогубство).
• Карл Борвін (1888—1908) — вбитий на дуелі.

• Орден Вендської корони, великий хрест із ланцюгом і короною в руді
• Орден Грифа, великий хрест
• Пам'ятна медаль великого герцога Фрідріха Франца III
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
• Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
• Хрест «За вислугу років» (Мекленбург)

• Орден Чорного орла з ланцюгом
• Орден Червоного орла, великий хрест
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест
• Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар
• Залізний хрест 2-го класу
• Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71

• Орден Вірності (Баден) (1889)
• Орден Бертольда I (1889)

• Орден Людвіга Гессенського, великий хрест (25 квітня 1877)
• Орден Золотого лева

• Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (Князівство Ангальт) (1866)
• Орден Генріха Лева, великий хрест (Герцогство Брауншвейг) (1867)
• Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (1877)
• Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1891)
• Орден Святого Губерта (Королівство Баварія) (1905)
• Орден Заслуг дому герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із ланцюгом і золотою короною (Велике герцогство Ольденбург)
• Медаль «За військові заслуги» (Шаумбург-Ліппе)
• Орден Рутової корони (Королівство Саксонія)
• Королівський гвельфський орден, великий хрест (Королівство Ганновер)

• Орден Слона (Данія) (19 серпня 1904)

• Орден Святого Петра Цетинського
• Орден князя Данила I, великий хрест

• Цивільний орден Лазні, почесний великий хрест з ланцюгом (17 квітня 1877)
• Орден Підв'язки (19 червня 1911)

• Орден Андрія Первозванного
• Орден Святого Олександра Невського
• Орден Білого Орла
• Орден Святої Анни 1-го ступеня
• Орден Святого Станіслава 1-го ступеня
• Орден Святого Георгія 4-го ступеня (26 липня 1874) — за участь у Франко-прусській війні.

• Династические связи Мекленбургского дома с Россией [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]