Аврорін Валентин Олександрович

Аврорін Валентин Олександрович
Народився	10 (23) грудня 1907[1] Тамбов, Російська імперія[2]
Помер	26 лютого 1977(1977-02-26)[1] (69 років) Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	мовознавець, соціолінгвіст
Alma mater	Факультет географії та геоекології Санктпетербурзького державного університетуd
Галузь	мовознавство
Заклад	Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d]
Членство	Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Валенти́н Олекса́ндрович Авро́рін (рос. Валенти́н Алекса́ндрович Авро́рин; *23 грудня 1907, Тамбов, Росій��ька імперія — 26 лютого 1977, Ленінград, СРСР) — радянський мовознавець, фахівець у галузі тунгусо-маньчжурських мов, зокрема, нанайської та орочської мов, фольклорист; член-кореспондент АН СРСР.

В 1930 році В. О. Аврорін скінчив навчання на історико-етнологічному факультеті Ленінградського державного університету.

26 липня 1964 року В. О. Авроріна обрано членом-кореспондентом АН СРСР.

Валентин Аврорін — професор кафедри загального мовознавства гуманітарного факультету Новосибірського університету, перший декан факультету.

В. О. Аврорін є дослідником проблем типології мов., історичної компаративістики, соціолінгвістики.

• Грамматика нанайского языка (т. 1—2, 1959—1961) (рос.)
• Языки и фольклор народов сибирского Севера (1966) (рос.)
• Очерки по синтаксису нанайского языка (под ред. академика И.И. Мещанинова), Л., 1948;
• О классификации тунгусо-маньчжурских языков (XXV Международный конгресс востоковедов. Доклады делегации СССР. М., 1960);
• Нанайский язык (Языки народов СССР. Монгольские, тунгусо-маньчжурские и палеоазиатские языки, т. 5, Л., 1968)