Івано-Франкове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Івано-Франкове (раніше-Янів)
Герб Івано-Франкового Прапор Івано-Франкового
Храм Святого князя Володимира (Дрогобицько-Самбірська єпархія ПЦУ), 2023
Храм Святого князя Володимира (Дрогобицько-Самбірська єпархія ПЦУ), 2023
Храм Святого князя Володимира (Дрогобицько-Самбірська єпархія ПЦУ), 2023
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Яворівський район
Тер. громада Івано-Франківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46140010010031231
Основні дані
Засновано 1611
Магдебурзьке право 15 листопада 1611 року
Статус із 2024 року
Населення 6346 (01.01.2022)[1]
Густота 3142,9 осіб/км²;
Поштовий індекс 81071
Телефонний код +380 3259
Географічні координати 49°55′09″ пн. ш. 23°43′24″ сх. д.H G O
Водойма річка Верещиця, озеро Янівський став


Відстань
Найближча залізнична станція: Янів-Львівський
До райцентру:
 - автошляхами: 30 км
До обл. центру:
 - залізницею: 17 км
Селищна влада
Адреса 81070, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Івано-Франкове, пл. Ринок, 1
Вебсторінка https://if-gromada.gov.ua/
Карта
Івано-Франкове (раніше-Янів). Карта розташування: Україна
Івано-Франкове (раніше-Янів)
Івано-Франкове (раніше-Янів)
Івано-Франкове (раніше-Янів). Карта розташування: Львівська область
Івано-Франкове (раніше-Янів)
Івано-Франкове (раніше-Янів)
Мапа

Івано-Франкове (раніше-Янів) у Вікісхов��щі

Іва́но-Франко́ве (до 1946 року Янів) — селище Яворівського району Львівської області України, на південному заході Розточчя. Назване на честь Івана Франка.

Розташоване за 22 км на захід від Львова.

Історія

[ред. | ред. код]

Колись на місці Янова було село Деревач, потім його назва змінилася на Залісся, ця назва згадується в документах від 1370 року. Документи зберегли і дату утворення Янівського ставу, який відіграв не останню роль у пізніші часи. 1407 року король Володислав II Ягайло видав Васькові Мошенцю право на вилов риби поблизу села Мальчиці, за що Васько мав своїм коштом влаштувати у Заліссі став та запустити туди рибу. Відомо також, що 1428 року Мошенець фундував у Заліссі костел.

1611 року король Польщі Сигізмунд III Ваза грамотою дозволив шляхтичу Янові Световському (Свошовському) гербу Абданк — писарю руських земель (чи львівському земському писарю, державцю села Залісся[2]) — за його бойові заслуги заснувати місто. 15 листопада того ж року місто отримало від короля Магдебурзьке право. Мечислав Орлович вказує датою заснування міста 1644 рік[3].

Ульріх фон Вердум писав у своєму щоденнику від 3 грудня 1670 р.: «Янів колись був гарним містечком, але татари дощенту його спустошили. Є тут 10 чи 12 поганих хат і 3 дерев'яних костелики знову тут відбудовані. Місто знаходиться над озером, яке разом з іншими озерами староства дає в рік 1200 талерів приходу».

1673 року під час підготовки до походу проти турків і татар для звільнення Бучача, Кам'янця-Подільського, Хотина під Яновом розташовувався табір коронного війська.

За часів Королівства Польського місто було центром Янівського негродового староства, до якого входили 11 навколишніх сіл,[3] зокрема, Залісся, Поріччя, Страдч, Ставки, Бірки, Тична (нова осада), Сухолісся, Великополе, Карачинів, Вороців.[2]

У 1867—1940 рр. Янів входив до Городецького повіту. З 1895 року відкрито залізничний рух зі Львова.

1 квітня 1929 року село Залісся було приєднане до міста Янова[4].

27 березня 1934 р. Янів поновив статус міста[5].

У 19401941 та 19441962 рр було центром Янівського (Івано-Франківського) району.

В 1998 році було завершено будівництво монументального храму Святого Рівноапостолого князя Володимира, що став головною домінантою містечка. Проект споруди розробив відомий львівський архітектор Роман Сивенький. З того часу вона служить потребам православної громади Івано-Франкового, нині ПЦУ[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 5732 98.77%
російська 60 1.03%
польська 8 0.14%
білоруська 1 0.02%
румунська 1 0.02%
інші/не вказали 1 0.02%
Усього 5803 100%

Архітектурні пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Костел був фундований 1614 року Яном Свошовським та його другою[8] дружиною Ельжбетою Жечицькою.
  • У місті було три синагоги (дві дерев'яні згоріли, мурована використовувалася як кінотеатр).

Освіта

[ред. | ред. код]

Діє Художнє професійно-технічне училище № 14.

Культура

[ред. | ред. код]

У селищі розташований Музей природи Розточчя.

Особистості

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]

Пов'язані з містечком

[ред. | ред. код]

Янівські старости

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. а б Janów 1)… — S. 424.
  3. а б Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247.
  4. Rady Ministrów z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic miasta Janowa w powiecie Gródek Jagielloński, województwie lwowskiem.[недоступне посилання з травня 2019] (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Предстоятель Київського Патріархату освятив росписи храму рівноапостольного князя Володимира у смт. Івано-Франкове Львівської області. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…[недоступне посилання] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 255. (пол.)
  9. Kohut, Zenon in the Internet Encyclopedia of Ukraine [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  10. Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
  11. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 103—105
  12. Czartoryscy (02) [Архівовано 10 березня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
  13. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247—248.
  14. Stojańce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 353. (пол.) — S. 353. (пол.)
  15. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — t. 5. — S. 317. (пол.)
  16. Jabłonowscy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]