Івана Кобільца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Івана Кобільца
Народження20 грудня 1861(1861-12-20)[1][2][…]
Любляна, Крайнинське герцогство, Австрійська імперія[4][5][6]
Смерть4 грудня 1926(1926-12-04)[7][8][9] (64 роки)
 Любляна, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців[4][7][…]
Країна Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
 Долитавщина
Жанрпортрет, натюрморт
Діяльністьхудожниця
Напрямокреалізм
Роботи в колекціїНаціональна галерея Словенії, Hungarian National Galleryd і Музей образотворчих мистецтв

CMNS: Івана Кобільца у Вікісховищі

Івана Кобільца (словен. Ivana Kobilca; 20 грудня 1861, Лайбах, Австро-Угорщина — 4 грудня 1926, Любляна, Королівство Югославія (КСХС) — словенська художниця-реалістка і імпресіоністка. Жила і працювала у таких європейських містах, як Відень, Сараєво, Берлін, Париж і Мюнхен. Відомі її портрети, роботи у жанрі натюрморту, пасторалі.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Івана Кобільца народилася в Любляні (тодішньому Лайбахі). У 18791880 роках вона працювала в галереї при Дунайської академії, копіюючи роботи старих майстрів. З 1881 по 1891 роки вдосконалювала свої навички в Мюнхені, вчилася у портретиста і жанриста Алоїза Ердтельта. У 1891 році за посередництва відомого живописця Фріца фон Уде послала дві свої роботи до паризького Салону, а згодом і сама переїхала до Парижу.

У Парижі Кобільца жила до 1892 року, відвідувала Барбізон. У 1894 році була у Флоренції. З 1897 року жила в Сараєво. Була членом Сараєвського художнього товариства, брала участь у створенні трьох фресок для однієї з міських церков. У 1906 році переїхала до Берліна, у період свого перебування в якому створила ряд квіткових натюрмортів.

Значення

[ред. | ред. код]

Івана Кобільца — найвідоміший словенський живописець жіночої статі й одна з найбільш видатних словенських митців-реалісток. Найчастіше свої картини вона присвячувала сільському або тихому міському життю, писала портрети, як правило, звичайних людей.

До переходу Словенії на євро портрет художниці можна було зустріти на банкноті номіналом 5 000 толарів. Її роботи виставляються у Національній галереї в Любляні.

Література

[ред. | ред. код]
  • Menaše, Ljerka (1952). Umetniški razvoj Ivane Kobilce, v: Zbornik za umetnostno zgodovino = Archives d'histoire de l'art. Nova vrsta, letnik II. Ljubljana, Državna založba Slovenije, pp. 115—164.
  • Trdina, Silva (1952). Ivana Kobilca, v: Zbornik za umetnostno zgodovino = Archives d'histoire de l'art. Nova vrsta, letnik II. Ljubljana, Državna založba Slovenije, pp. 93-114.

Примітки

[ред. | ред. код]