Неогублений голосний середнього ряду високого підняття
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Номер МФА | 317 | ||
|---|---|---|---|
| Кодування | |||
| X-SAMPA | 1 | ||
| Кіршенбаум | i" | ||
| |||
| Звучання | |||
Неогублений голосний середнього ряду високого підняття, або неогублений голосний середнього ряду високого піднесення (англ. close central unrounded vowel) — один з голосних звуків, сімнадцятий з основних голосних звуків.
Інколи називається неогубленим середнім високим голосним.
- У Міжнародному фонетичному алфавіті позначається як [ɨ].
- У Розширеному фонетичному алфавіті SAM позначається як [1].
У деяких мовах існує неогублений голосний середнього ряду високо-середнього підняття, який відрізняється злегка нижчим підняттям. У МФА він часто транскрибується як [ɨ̞] чи [ɪ̈], також можлива транскрипція [ɪ̠] чи [ɘ̝]. У багатьох британських словниках цю голосну транскрибують як [ɪ] (відзначаючи її підняття); в американській традиції її часто транскрибують як [ɨ] (відзначаючи її ряд) або [ᵻ][1] (відзначаючи її підняття і ряд). У третьому виданні Oxford English Dictionary [ᵻ] передає вільне варіювання між фонемами /ɪ/ та /ə/.
- За підняттям — високий, це значить, що язик при його вимовлянні розташований максимально близько до піднебіння, але без притискування (що дало б приголосний).
- За рядом — середній, тобто язик розташований у середній позиції порівняно з вимовлянням передніх і задніх голосних
- Неогублений — губи при вимовлянні залишаються неокругленими.
У сучасній літературній українській звук [ɨ] відсутній. Існував у давньоруській мові, успадкований нею з праслов'янської, де розвинувся внаслідок процесу кількісного вирівнювання голосних з праіндоєвропейського монофтонга [ū] або дифтонга [eu]). Це підтверджує порівняння праслов'янських лексем з іншими індоєвропейськими: прасл. *synъ («син») — лит. sūnŭs, прасл. *svekry («свекруха») — лат. socrūs, прасл. *rydati («ридати») — лат. rūdere («ревти», «ревіти»), прасл. *byxъ («я був», пор. староцерк.-слов. быхъ, укр. би) — лат. fūi, прасл. *ty («ти») — лат. tu і дав.-гр. σύ. Звук [ŭ], короткий варіант праіндоєвропейського *u, дав у праслов'янській редукований звук *ъ.
У запису фонетичної реконструкції праслов'янської мови для позначення цього звука використовується латинська y, цією ж літерою прийнято передавати схожі звуки у практичній латинській транслітерації. У більшості староукраїнських говірок зник приблизно у XI ст., злившись з [і] в один звук [ɪ]. Нині зберігається у деяких західноукраїнських говорах (лемківському, бойківському, надсянському і деяких говірках закарпатського), протиставляючись там [і] і [e][2].
- У кирилиці передається літерою «ы» («єри»). Зі слов'янських кириличних абеток ця літера наразі існує лише в російській і білоруській, але вона наявна у багатьох абетках на основі кирилиці для неслов'янських мов (монгольській, казахській та ін.). В українському письмі скасована у XIX ст.
- При транслітерації латинкою для передавання [ɨ] прийнято вживати букву «y».
- У румунській абетці для позначення звука існують дві літери з «дашками»: «â», «î». Першу («а-циркумфлекс») використовують у середині, другу («і-циркумфлекс») — на початку та наприкінці слів. У румунській кирилиці існувала літера «ы», але практично не використовувалася, замість неї для позначення звука [ɨ] вживалася буква Ѫ («великий юс»). У молдавській кирилиці на місці румунських «â» і «î» вжива��ть «ы».
Цей звук, у цілому, не властивий індоєвропейським мовам, але зустрічається (як алофон) у багатьох слов'янських мовах. Він є вельми звичайною окремою фонемою у мовах індіанців Північної і Південної Америки, де часто протиставляється таким близьким до нього звукам, як [i] і [u] — як у живих мовах, так і в реконструйованих прамовах (наприклад, у праутоацтекській).
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Англійська | Говірки південної Англії[en][3] | rude | [ɹɨːd] | 'грубий' | Замість нього може бути огублений [ʉː], чи дифтонг [ʊʉ̯~əʉ̯]. |
| Ангор | hüfᵻ | [xɨβə] | 'гарячий' | ||
| Ачехська | tupeue | [tupɨə] | 'знати' | Так характеризують цей звук деякі мовознавці[4][5], інші ж описують його як ближчий до [ɯ][6]. | |
| Білоруська | крыніца | [krɨnitsa] | 'джерело' | У ненаголошеному стані може наближатися до [а] (у північно-східних діалектах) або [u] (у поліських діалектах)[7]. Див. Білоруська фонетика | |
| Валійська | Північні діалекти[8] | llun | [ɬɨːn] | 'картинка' | Див. Валійська фонетика[en] |
| В'єтнамська | trưa | [ʈɨə˧] | 'полудень' | Див. В'єтнамська фонетика | |
| Гуарані | yvy | [ɨʋɨ] | 'Земля' | ||
| Естонська | Виро | sysar | [sɨsarʲ] | 'сестра' | |
| Ірландська | Манстерський діалект[9] | caora | [kɨ̟ːɾˠə] | 'вівця' | Певною мірою передній;[9] алофон звука [i] між відкритими приголосними.[9] Див. Ірландська фонетика[en] |
| Кайнганг | fy | [ɸɨ] | 'насінина' | ||
| Кашинава | — | ||||
| Кашмірі[10] | teer | [ˈt̪ɨːr] | 'холод' | ||
| Китайська | Мандарин | 日 rì | [ɻɨ̹˥˩] | 'день' | Див. Мандаринська фонетика[en] |
| Латгальська[11] | dyžan | [ˈd̪ɨʒän̪] | 'пребагато' | Див. Латгальська фонетика[en] | |
| Монгольська[12] | хүчир | [xutʃʰɨɾɘ̆] | 'трудний, складний' | ||
| Муїска | hycha | [hɨʂa] | 'я' | Див. Фонетика мови чибча | |
| Російська[13] | ты | [t̪ɨ] | 'ти' | Зустрічається тільки після твердих приголосних. Див. Російська фонетика | |
| Румунська | [[[Румунська абетка|înot]]] Помилка: {{Lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) | [ɨˈn̪o̞t̪] | 'плаваю' | Див. Румунська фонетика | |
| Сама | Сібуту | [pɨˈnɨt̪] | 'борода' | ||
| Сапотекська | Тількіапанська сапотекська[14] | nɨ | [nɨ] | 'бути кислим' | |
| Сахаптин[15] | [kʼsɨt] | 'холод' | Вставний. Не має подовженої пари. | ||
| Сіріоно[16] | [eˈsɨ] | 'сухе дерево' | |||
| Сумі[17] | sü | [ʃɨ̀] | 'завдавати болю' | Також його описують як [ɨ̞].[18] | |
| Тамільська[19] | ஆனால் | [äːnäːlɨ] | 'але' | Вставний голосний, що з'являється в розмовному мовленні після прикінцевих плавних; може також вимовлятися як огублений [ʉ]. [20] Див. Тамільська фонетика | |
| Тера[21] | zu | [zɨ] | 'казав' | ||
| Удмуртська[12] | ургетэ, ыргетэ[22] | [ɨrgete] | 'гуркоче' | ||
| Узбецька | qiz | [qɨz] | 'дівчинка' | Алофон звука [i]. | |
| Українська | Лемківський говір | гримить | [ɦrɨmit] | 'гримить' | Див. Фонетика лемківського говору |
| Хауса[23] | — | Алофон звука [i].[23] | |||
| Чеська | Деякі діалекти | był | [bɨɫ] | 'був' | Зустрічається у деяких східноморавських, ляських і сілезьких діалектах. Див. Чеська фонетика |
| Шведська | [bi] Помилка: {{Lang}}: письмо: latn не підтримується для коду: sv (допомога) | [bɨː] | 'бджола' | Зустрічається в діалектах провінцій Нерке і Богуслен, а також у соціалектах Стокгольма й Гетеборга. Див. Шведська фонетика | |
| Шипібо-конібо[24] | tenaitianronki | [ˈt̪ɨnɐi̞ti̞ɐ̃ɽõ̞ɣi̞] | [translation needed] | Один з алофонів тієї ж фонеми, що й [ɯ] — після передньоязикових приголосних[24]. | |
- Польську літеру «y» часто транскрибують як [ɨ], хоча насправді вона передає закритий варіант неогубленого голосного середнього ряду високо-середнього підняття, іноді для точності транскрибований як [ɘ̟][25].
- Літеру «e» європейського варіанта португальської мови часто представляють як [ɨ], але цей звук являє собою неогублений ненапружений голосний високого підняття заднього ряду, для точнішої транскрипції якого вживають символи [ɯ̽] (централізований), [ɯ̟] (палаталізований), [ʊ̜][26].
- ↑ Pullum, Geoffrey K.; Ladusaw, William A. (1996), Phonetic Symbol Guide, Chicago, IL, USA: University of Chicago Press, ISBN 9780226685366 (англ.)
- ↑ Зоряна Купчинська, Володимир Пілецький. Історична граматика української мови. Навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. — Видання друге, виправлене та доповнене
- ↑ Lodge, Ken (2009), A Critical Introduction to Phonetics, Continuum International Publishing Group, ISBN 978-0-8264-8873-2
- ↑ Asyik, Abdul Gani (1982), The agreement system in Acehnese (PDF), Mon-Khmer Studies, 11: 1—33, архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2013, процитовано 9 листопада 2012
- ↑ Al-Ahmadi Al-Harbi, Awwad Ahmad (2003), Acehnese coda condition: An optimality-theoretic account, Umm Al-Qura University Journal of Educational and Social Sciences and Humanities, 15: 9—21, архів оригіналу за 29 липня 2009, процитовано 8 лютого 2016
- ↑ Mid-vowels in Acehnese (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2010. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Фанетыка беларускай літаратурнай мовы І. Р. Бурлыка, Л. Ц. Выгонная, Г. В. Лосік, А. І. Падлужны; Рэд. А. І. Падлужны. — Мн. : Навука і тэхніка, 1989. — 335 с. ISBN 5-343-00292-7.
- ↑ Ball, Martin J. (1984), Phonetics for phonology, у Ball, Martin J.; Jones, G.E (ред.), Welsh Phonology, Cardiff: University of Wales Press, ISBN 978-0-7083-0861-5
- ↑ а б в Ó Sé, Diarmuid (2000), Gaeilge Chorca Dhuibhne (ірл.), Dublin: Institiúid Teangeolaíochta Éireann, ISBN 978-0-946452-97-2
- ↑ Koshur: Spoken Kashmiri: A Language Course: Transcription. Процитовано 16 січня 2016.
- ↑ Nau, Nicole (2011), A short grammar of Latgalian, Munich: Lincom Europa, ISBN 978-3-86288-055-3
- ↑ а б Iivonen, Antti; Harnud, Huhe (2005), Acoustical comparison of the monophthong systems in Finnish, Mongolian and Udmurt, Journal of the International Phonetic Association, 35 (1): 59—71, doi:10.1017/S002510030500191X
- ↑ Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969), The Phonetics of Russian, Cambridge University Press
- ↑ Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344
- ↑ Hargus, Sharon; Beavert, Virginia (2002), Predictable versus Underlying Vocalism in Yakima Sahaptin, International Journal of American Linguistics, 68 (3): 316—340, doi:10.1086/466492
- ↑ Firestone, Homer L. (1965), Description and classification of Sirionó: A Tupí-Guaraní language., Janua linguarum, Series Practica, № 16, London: Mouton & Co
- ↑ Teo, Amos B. (2014), A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland (PDF), Canberra: Asia-Pacific Linguistics, ISBN 978-1-922185-10-5
- ↑ Teo, Amos B. (2012), Sumi (Sema), Journal of the International Phonetic Association, 42 (3): 365—373, doi:10.1017/S0025100312000254
- ↑ Keane, Elinor (2004), Tamil, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 111—116, doi:10.1017/S0025100304001549
- ↑ Keane, (2004), с. 114.
- ↑ Tench, Paul (2007), Tera, Journal of the International Phonetic Association, 37 (1): 228—234, doi:10.1017/s0025100307002952
- ↑ ru:ургетыны, Удмуртско-русский словарь (російська)
- ↑ а б Schuh, Russell G.; Yalwa, Lawan D. (1999), Hausa, Handbook of the International Phonetic Association, Cambridge University Press, с. 90—95, ISBN 978-0-521-63751-0
- ↑ а б Valenzuela, Márquez Pinedo & Maddieson (2001:283)
- ↑ Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
- ↑ Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
- Abdel-Massih, Ernest T. (1971), A Reference Grammar of Tamazight, Ann Arbor: University of Michigan
- Altendorf, Ulrike; Watt, Dominic (2004), The dialects in the South of England: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 181—196, ISBN 3-11-017532-0
- Blankenship, Barbara; Ladefoged, Peter; Bhaskararao, Peri; Chase, Nichumeno (1993), Phonetic structures of Khonoma Angami, у Maddieson, Ian (ред.), Fieldwork studies of targeted languages, т. 84, Los Angeles: The UCLA Phonetics Laboratory Group, с. 127—141
- Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
- Campbell, Lyle; Kaufman, Terrence; Smith-Stark, Thomas C (1986), Meso-America as a linguistic area, Language, 62 (3): 530—570, doi:10.2307/415477, JSTOR 415477
- Gimson, Alfred Charles (2014), Cruttenden, Alan (ред.), Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th), Routledge, ISBN 9781444183092
- Göksel, Asli; Kerslake, Celia (2005), Turkish: a comprehensive grammar (PDF), Routledge, ISBN 978-0415114943, архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2014
- Gordon, Matthew J.; Maddieson, Ian (1996), The phonetics of Paici, у Maddieson, Ian (ред.), UCLA working papers in phonetics: Fieldwork studies of targeted languages IV, т. 93, Los Angeles: The UCLA Phonetics Laboratory Group, с. 111—124
- Ido, Shinji (2014), Bukharan Tajik, Journal of the International Phonetic Association, 44 (1): 87—102, doi:10.1017/S002510031300011X
- Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
- Kruspe, Nicole; Hajek, John (2009), Mah Meri, Journal of the International Phonetic Association, 39 (2): 241—248, doi:10.1017/S0025100309003946
- Lass, Roger (2002), South African English, у Mesthrie, Rajend (ред.), Language in South Africa, Cambridge University Press, ISBN 9780521791052
- Mott, Brian (2012), Traditional Cockney and popular London speech, Dialectologia, RACO (Revistes Catalanes amb Accés Obert), 9: 69—94, ISSN 2013-2247
- Ní Chasaide, Ailbhe (1999), Irish, Handbook of the International Phonetic Association, Cambridge University Press, с. 111—16, ISBN 0-521-63751-1
- Olson, Kenneth S. (2004), Mono (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 34 (2): 233—238, doi:10.1017/S0025100304001744
- Pearce, Mary (2011), Kera, Journal of the International Phonetic Association, 41 (2): 249—258, doi:10.1017/S0025100311000168
- Pullum, Geoffrey K.; Ladusaw, William A. (1996), Phonetic Symbol Guide, Chicago, IL, USA: University of Chicago Press, ISBN 9780226685366
- Riad, Tomas (2014), The Phonology of Swedish, Oxford University Press, ISBN 978-0-19-954357-1
- Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013), Mapudungun, Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 87—96, doi:10.1017/S0025100312000369
- Sarlin, Mika (2014 (first published 2013)), Sounds of Romanian and their spelling, Romanian Grammar (вид. 2nd), Helsinki: Books on Demand GmbH, с. 16—37, ISBN 978-952-286-898-5
- Valenzuela, Pilar M.; Márquez Pinedo, Luis; Maddieson, Ian (2001), Shipibo, Journal of the International Phonetic Association, 31 (2): 281—285, doi:10.1017/S0025100301002109
- Wells, John C. (1982). Accents of English. Volume 3: Beyond the British Isles (pp. i–xx, 467—674). Cambridge University Press. ISBN 0-52128541-0
- Wendel, Åsa; Wendel, Dag (1978), Kaagan-Kalagan phonemic statement (PDF), Studies in Philippine Linguistics, 2 (1): 191—203, архів оригіналу (PDF) за 11 травня 2015, процитовано 8 березня 2017
- Zimmer, Karl; Orgun, Orhan (1999), Turkish (PDF), Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 154—158, ISBN 978-0-521-65236-0
