Очікує на перевірку

Вступ Сербії до Європейського Союзу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сербська заявка на вступ до ЄС
Статус
Кандидат
Заявку подано22 грудня 2009
Заявку схвалено1 березня 2012
Початок перемовин28 червня 2013
Відкликання заявкиcolor: white
Прогрес
Перемовини/Застопорилися
Хід скринінгу
100% виконано
Закриті розділи
5,9% виконано
Хід ратифікації
0% виконано
Статистичне порівняння
Європейський Союз Європейський СоюзСербія Сербія
Населення▼ 447,007,596[1]6,871,547
Площа4,233,262 км2
1,634,472 sq mi		77,474 км²
ВВП (ПКС)▲ $21,5 трлн.[2]
Повний
▲ $48,304[2]
На душу населення		▲ $157.4 млрд
▲ $22,900
ВВП (номінал) на душу населення $17,0 трлн.[2]
Повний
$40,995[2]
На душу населення 		▲ $65.7 млрд
▲ $9,560
ІЛР▲ 0,911▲ 0.806
Джині30.233.3
Відмінності після вступу до ЄС
Увесь ЄС
Населення ЄС453,879,143
Площа ЄС4,310,736
Нова офіційна мова25
+ 1 (сербська)
ІЛР
Джині
Середній член ЄС
Сер. населення членів
Сер. площа членів
ВВП
ВВП на душу населення
Вебсайт
Ця стаття про процес переговорів про вступ. Про широкий погляд на відносини між Європейським Союзом і Сербією див. Відносини Сербія — Європейський Союз.

Вступ Сербії до Європейського Союзу є на поточному порядку денному майбутнього розширення ЄС з 2012 року, коли вона стала кандидатом на вступ. Сербія офіційно подала заявку на членство в Європейському Союзі 22 грудня 2009 року. Зараз тривають переговори про вступ. Очікується, що Сербія завершить переговори до кінця 2024 року, що дозволить їй приєднатися до Євросоюзу до 2025 року.[3]

До 2020 року Сербія отримувала 2,9 млрд євро допомоги на розвиток від Інструменту передвступної допомоги, механізму фінансування країн-кандидатів на ЄС. Це одна з семи нинішніх країн-кандидатів на вступ до ЄС разом з Албанією, Молдовою, Чорногорією, Північною Македонією, Туреччиною та Україною.

Сербія відмовилася приєднатися до санкцій Заходу проти Росії після її вторгнення в Україну в 2022 році. У відповідь на це Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій частково висловлюється «сильно шкодує про неприєднання Сербії до санкцій ЄС проти Росії, що завдає шкоди її процесу вступу до ЄС».[4]

Ідентифікація, рекомендація та кандидатура

[ред. | ред. код]
Сербія
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Сербії
Категорія Категорія • Інші країни

Переговори з Союзною Республікою Югославією (згодом Державним Союзом Сербії і Чорногорії) активізувалися після поразки на виборах і повалення Слободана Милошевича в 2000 році, і ЄС офіційно оголосив балканські держави потенційними кандидатами на членство після саміту ЄС-Західні Балкани в Салоніках 21 червня 2003 року.[5]

7 листопада 2007 року Сербія ініціювала підписання Угоди про стабілізацію та асоціацію з Європейським Союзом. Європейська комісія рекомендувала зробити Сербію офіційним кандидатом 12 жовтня 2011 року. Після рекомендації Ради від 28 лютого 2012 року Сербія отримала повний статус кандидата 1 березня. У грудні 2013 року Рада Європейського Союзу схвалила початок переговорів про вступ Сербії.

Хронологія відносин з ЄС

[ред. | ред. код]
Хронологія
Дата Подія
1998 Регіональний підхід: Рада міністрів ЄС встановлює політичні та економічні умови для розвитку двосторонніх відносин.
Червень 2003 На саміті в Салоніках процес стабілізації та асоціації підтверджується як політика ЄС щодо Західних Балкан. Підтверджується перспектива ЄС щодо цих країн.
Жовтень 2004 Висновки Європейської Ради відкривають процес для укладення Угоди про стабілізацію та асоціацію (УСА).
Жовтень 2005 Розпочато переговори щодо Угоди про стабілізацію та асоціацію.
3 травня 2006 Переговори про ССА було припинено через відсутність прогресу у співпраці з МТБЮ.
13 червня 2007 Переговори про ССА з Сербією відновилися після чіткого зобов'язання країни досягти повної співпраці з МТБЮ.
1 січня 2008 Набуття чинності Угоди про спрощення візового режиму та реадмісію між Сербією та ЄС.
18 лютого 2008 Рада ухвалила переглянуте європейське партнерство для Сербії.
29 квітня 2008 У Люксембурзі між Сербією та ЄС підписано Угоду про стабілізацію та асоціацію (SAA) та Тимчасову угоду з торгівлі та торговельних питань.
19 грудня 2009 Знято візовий режим для сербів, які подорожують до країн Шенгену.
22 грудня 2009 Сербія офіційно подала заявку на членство в Європейському Союзі.
14 червня 2010 Члени ЄС вирішили розпочати процес ратифікації ССА.
31 січня 2011 Сербія відповідає на анкету Комісії.
14 жовтня 2011 Європейська комісія висловила свій висновок щодо заявки Сербії на членство в ЄС, надавши статус кандидата на основі одного ключового пріоритету.
1 березня 2012 Європейська рада надає Сербії статус офіційного кандидата на членство в ЄС.
28 червня 2013 Європейська Рада підтримала рекомендацію Комісії щодо початку переговорів із Сербією.
1 вересня 2013 Набуття чинности Угоди про стабілізацію та асоціацію між ЄС та Сербією.
25 вересня 2013 Розпочато перевірку acquis.
17 грудня 2013 Рада ухвалила переговорну структуру з Сербією та погодилась провести 1-у Міжурядову конференцію з Сербією в січні 2014 року.
21 січня 2014 Відбулася 1-а Міжурядова конференція ЄС-Сербія, що означало офіційний початок переговорів.
25 березня 2015 Усі перевірки acquis ЄС завершено.
14 грудня 2015 Відкриття розділів 32 «Фінансовий контроль» та 35 «Інші питання – Пункт 1: Нормалізація відносин між Сербією та Косово*»
18 липня 2016 Відкриття розділів 23 «Судова влада та основні права» та 24 «Правосуддя, свобода та безпека»
13 грудня 2016 Відкриття розділів 5 «Державні закупівлі» та 25 «Наука та дослідження». Розділ 25 «Наука і дослідження» тимчасово закритий.
27 лютого 2017 Відкриття розділів 20 «Підприємництво та промислова політика» та 26 «Освіта і культура». Розділ 26 «Освіта і культура» тимчасово закрита.
20 червня 2017 Відкриття розділів 7 «Право інтелектуальної власності» та 29 «Митний союз».
11 грудня 2017 Відкриття розділів 6 «Право компаній» і 30 «Зовнішні відносини».
25 червня 2018 Відкриття розділів 13 «Рибне господарство» та 33 «Фінансові та бюджетні положення».
10 грудня 2018 Відкриття розділів 17 «Економічна та монетарна політика» та 18 «Статистика».
27 червня 2019 Відкриття розділу 9 «Фінансові послуги»
9 грудня 2019 Відкриття розділу 4 «Вільний рух капіталу»
1 лютого 2021 Нова Методика набуває чинності
14 грудня 2021 Відкриття розділів 14 «Транспортна політика», 15, Енергетика, 21 «Транс'європейські мережі» та 27 «Довкілля та зміна клімату»

Процес лібералізації візового режиму

[ред. | ред. код]

1 січня 2008 року набула чинности Угода про спрощення візового режиму та реадмісію між Сербією та ЄС. 19 грудня 2009 року для сербів, які подорожують до країн Шенгену, було скасовано візові вимоги.

Сербія та Косово

[ред. | ред. код]

Найбільшою перешкодою на шляху вступу Сербії до ЄС є її напружені відносини з Косовом, яке проголосило свою незалежність 17 лютого 2008 року.

Сербський уряд заявив, що статус Косова не має бути пов'язаний з переговорами з ЄС. У вересні 2012 року комісар ЄС з розширення Штефан Фюле заперечив, що Європейський Союз наполягатиме на визнанні Сербією Косово, перш ніж вона зможе приєднатися до союзу.[6]

19 квітня 2013 року уряди Косово та Сербії уклали Брюссельську угоду, яка була визнана важливим кроком до нормалізації відносин і дозволила розпочати переговори про вступ до ЄС із Сербією.[7] 22 квітня 2013 року Європейська комісія рекомендувала розпочати переговори.[8]

У листопаді 2013 року міністр закордонних справ Косова Енвер Ходжай запропонував ЄС схвалити вступ Косова і Сербії одночасно через побоювання, що як Сербія буде першою прийнята, вони можуть накласти вето на членство Косова.[9] Однак переговори про вступ Сербії не були припинені.

У березні 2021 року Європарламент прийняв доповідь щодо Сербії, у якій, серед іншого, підкреслювалося, що нормалізація відносин між Сербією та Косово є «пріоритетом і вимогою для вступу до ЄС».[10]

Хід переговорів

[ред. | ред. код]

У 2020 році президент Сербії заявив, що країна виступає за новий метод переговорів з ЄС. Новий метод набув чинности на початку 2021 року, а Сербія, можливо, зможе відкрити 2 з 3 кластерів у 2021 році.

Сербія відмовилася приєднатися до санкцій Заходу проти Росії після її вторгнення в Україну в 2022 році. У відповідь на це Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій частково висловлюється «сильно шкодує про неприєднання Сербії до санкцій ЄС проти Росії, що завдає шкоди її процесу вступу до ЄС».[4]

Глави Оцінка на початок переговорів Розділ відкрито Розділ закрито
1. Вільний рух товарів Необхідні подальші реформи - -
2. Вільний рух робочої сили Необхідні подальші реформи - -
3. Свобода надання послуг Необхідні подальші реформи - -
4. Вільний рух капіталів Необхідні подальші реформи 10.12.2019 -
5. Державні закупівлі Необхідні подальші реформи 13.12.2016[11] -
6. Корпоративне право Відсутні серйозні проблеми 11.12.2017 -
7. Право інтелектуальної власності Необхідні подальші реформи 20.06.2017 -
8. Політика конкуренції Необхідні подальші реформи - -
9. Фінансові послуги Необхідні подальші реформи 27.06.2019 -
10. ЗМІ Необхідні подальші реформи - -
11. Сільське господарство Необхідні значні реформи - -
12. Безпека харчових продуктів, ветеринарія і фітосанітарна політика Необхідні значні реформи - -
13. Рибальство Відсутні серйозні проблеми 25.06.2018 -
14. Транспортна політика Необхідні подальші реформи 14.12.2021 -
15. Енергетика Необхідні подальші реформи 14.12.2021 -
16. Оподаткування Відсутні серйозні проблеми - -
17. Економічна и монетарна політика Відсутні серйозні проблеми 10.12.2018 -
18. Статистика Відсутні серйозні проблеми 10.12.2018 -
19. Соціальна політика и зайнятість Необхідні подальші реформи - -
20. Промислова політика і підприємництво Вирішено 27.02.2017 -
21. Транс'європейські мережі Необхідні подальші реформи 14.12.2021 -
22. Регіональна політика Необхідні подальші реформи - -
23. Судова політика Необхідні значні реформи 18.07.2016[12] -
24. Правосуддя, безпека Необхідні значні реформи 18.07.2016[12] -
25. Наука Відсутні серйозні проблеми 13.12.2016[11] 13.12.2016 (тимчасово)
26. Освіта і культура Відсутні серйозні проблеми 27.02.2017 27.02.2017 (тимчасово)
27. Довкілля Несумісність з нормами ЄС 14.12.2021 -
28. Охорона здоров'я Необхідні подальші реформи - -
29. Митниця Відсутні серйозні проблеми 27.02.2017 -
30. Зовнішні зв'язки Відсутні серйозні проблеми 11.12.2017 -
31. Політика оборони Відсутні серйозні проблеми - -
32. Фінансовий контроль Необхідні значні реформи 14.12.2015[13] -
33. Бюджетні питання Ві��сутні серйозні проблеми 25.06.2018 -
34. Інститути Немає - -
35. Інші питання: Косово Необхідні подальші реформи 14.12.2015[13] -
Прогрес 22 з 34 2 з 34

Громадська думка

[ред. | ред. код]

Результати опитування громадської думки сильно відрізняються залежно від поставленого запитання. Опитування в серпні 2017 року показало, що 51,2% висловилися за вступ до ЄС, 36,3% були проти і 12,5% не визначилися. Однак у цьому ж опитуванні також було запитано: «якщо визнання незалежності Косова було умовою вступу до ЄС, чи, на вашу думку, цю умову слід прийняти?», на що 12,1% відповіли «так», 70,6% ні та 17,3% не визначилися..[14]

Дані сербського міністерства європейської інтеграції
Дата Питання Так Ні Складно відповісти
Вересень 2002[15] Приєднатися до ЄС? 68% 13% 19%
Грудень 2003[15] Приєднатися до ЄС? 72% 8% 20%
Вересень 2004[15] Приєднатися до ЄС? 71% 12% 17%
Вересень 2005[15] Приєднатися до ЄС? 64% 12% 24%
Вересень 2006[15] Приєднатися до ЄС? 70% 12% 18%
Червень 2007[16] Приєднатися до ЄС? 69% 15% 15%
Червень 2008[17] Приєднатися до ЄС? 67% 12% 21%
Жовтень 2008[17] Приєднатися до ЄС? 65% % %
Грудень 2008[18] Приєднатися до ЄС? 61% 13% 26%
Травень 2009[19] Приєднатися до ЄС? 61% 17% 22%
Грудень 2009[20] Приєднатися до ЄС? 65% 14% 21%
Червень 2010[21] Приєднатися до ЄС? 65% 15% 20%
Грудень 2010[22] Приєднатися до ЄС? 57% 18% 25%
Травень 2011[17] Приєднатися до ЄС? 55% 27% 18%
Червень 2011[23][24] Приєднатися до ЄС? 53% 24% 23%
Вересень 2011[25][26] Приєднатися до ЄС? 46% 37% 17%
Грудень 2011[27][28] Приєднатися до ЄС? 51% 28% 21%
Грудень 2012[29] Приєднатися до ЄС? 41% 31% 27%
Липень 2013[30] Приєднатися до ЄС? 50% 24% 26%
Грудень 2013[31] Приєднатися до ЄС? 51% 22% 27%
Червень 2014[32] Приєднатися до ЄС? 46% 19% 35%
Грудень 2014[33] Приєднатися до ЄС? 44% 25% 31%
Червень 2015[34] Приєднатися до ЄС? 49% 28% 23%
Грудень 2015[35] Приєднатися до ЄС? 48% 28% 24%
Червень 2016[36] Приєднатися до ЄС? 41% 24% 35%
Грудень 2016[37] Приєднатися до ЄС? 47% 29% 24%
Червень 2017[38] Приєднатися до ЄС? 49% 27% 24%
Грудень 2017[39] Приєднатися до ЄС? 52% 24% 24%
Липень 2018[40] Приєднатися до ЄС? 55% 21% 24%
Грудень 2018[41] Приєднатися до ЄС? 55% 25% 20%
Липень 2019[42] Приєднатися до ЄС? 53% 25% 22%
Грудень 2019[43] Приєднатися до ЄС? 54% 24% 22%
Інші джерела щодо підтримки вступу Сербії в ЄС
Дата Агентство Питання Так Ні Складно відповісти
2006[44] Gallup Balkan Monitor Приєднатися до ЄС? 61% % %
Жовтень 2008[45] Strategic Marketing Приєднатися до ЄС? 61% % %
Листопад 2010[46] Gallup Balkan Monitor Приєднатися до ЄС? 63% % %
Березень 2012[47] B92[en]/Ipsos Strategic Marketing Приєднатися до ЄС? 49% 34% 5%
Липень 2013[48] Ipsos Strategic Marketing Приєднатися до ЄС? 53% % %
Грудень 2014[49] EU Delegation to Serbia Приєднатися до ЄС? 57% 28% 15%
Грудень 2014[50] Eurobarometer Приєднатися до ЄС? 58% 26% 16%
Серпень 2017[51] NSPM Приєднатися до ЄС? 51.2% 36.3% 12.5%

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Population on 1 January. ec.europa.eu. Eurostat. Процитовано 29 січня 2022.
  2. ↑ а б в г IMF World Economic Outlook Database, October 2017. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 24 January 2018. Процитовано 22 грудня 2016.
  3. ↑ Nacrt Stretegije za proširenje EU (серб.). Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017.
  4. ↑ а б Pandering to Putin comes back to bite Serbia’s Vučić. Politico. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 7 березня 2022.
  5. ↑ Eu-Western Balkans Summit Thessaloniki, 21 June 2003 Press Release. europa.eu. 21 червня 2003. Архів оригіналу за 20 березня 2013. Процитовано 23 червня 2019.
  6. ↑ EU: Serbia Does Not Have to Recognize Kosovo :: Balkan Insight. www.balkaninsight.com. 5 вересня 2012. Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 5 вересня 2017.
  7. ↑ EU Commission recommends start of Serbia membership talks. Reuters. 22 квітня 2013. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 20 червня 2013.
  8. ↑ Pawlak, Justyna (22 квітня 2013). EU Commission recommends start of Serbia membership talks. Reuters. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 20 червня 2013.
  9. ↑ Hoxhaj: 2013, vit i suksesshëm i politikës së jashtme. Ministry of Foreign Affairs of Kosovo. 20 листопада 2013. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 24 листопада 2013.
  10. ↑ European Parliament adopts Serbia's EU progress report. Euractiv. 26 березня 2021. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  11. ↑ а б Fourth meeting of the Accession Conference with Serbia. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 21 березня 2017.
  12. ↑ а б Chapters 23, 24 in negotiations of Serbia, EU opened. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 21 березня 2017.
  13. ↑ а б EU membership negotiations chapters to be opened Dec. 14. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 21 березня 2017.
  14. ↑ НСПМ истраживања јавног мњења (Србија – август 2017). НСПМ. 13 вересня 2017. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017.
  15. ↑ а б в г д Wayback Machine. Архів оригіналу за 27 квітня 2021.
  16. ↑ Wayback Machine. Архів оригіналу за 27 квітня 2021.
  17. ↑ а б в Info – Support for EU membership continues to decline. B92. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 2 березня 2012.
  18. ↑ Documents (PDF). www.mei.gov.rs. Архів (PDF) оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 1 жовтня 2017.
  19. ↑ PowerPoint Presentation (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 19 серпня 2018.
  20. ↑ Data (PDF). www.mei.gov.rs. Архів (PDF) оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 1 жовтня 2017.
  21. ↑ Data (PDF). www.mei.gov.rs. 2010. Архів (PDF) оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 1 жовтня 2017.
  22. ↑ Documents (PDF). www.mei.gov.rs. 2012. Архів (PDF) оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 1 жовтня 2017.
  23. ↑ Blic Online | Delević: Podrška građana članstvu u EU manja nego ranije. Blic. Архів оригіналу за 11 липня 2011. Процитовано 2 березня 2012.
  24. ↑ Info – Support for Serbia's EU membership declines. B92. Архів оригіналу за 8 вересня 2011. Процитовано 2 березня 2012.
  25. ↑ Info – Opposition leader pleased with declining support for EU. B92. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 2 березня 2012.
  26. ↑ Vesti – Koštunica: Iluzija o raju u EU. B92. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 2 березня 2012.
  27. ↑ Архива Вести. SEIO. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 березня 2012.
  28. ↑ Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 14 січня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  29. ↑ Data (PDF). www.mpravde.gov.rs. 2012. Архів (PDF) оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  30. ↑ Info (PDF). www.mpravde.gov.rs. 2013. Архів (PDF) оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  31. ↑ Više od polovine građana Srbije za članstvo u EU. Večernje Novosti. 29 січня 2014. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 1 жовтня 2017.
  32. ↑ Data (PDF). www.mpravde.gov.rs. Архів (PDF) оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  33. ↑ Info (PDF). www.mpravde.gov.rs. Архів (PDF) оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  34. ↑ Promotion of European values in a digital world (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 19 серпня 2018.
  35. ↑ Info (PDF). www.mei.gov.rs. Архів (PDF) оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 1 жовтня 2017.
  36. ↑ Data (PDF). www.mei.gov.rs. Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2021. Процитовано 1 жовтня 2017.
  37. ↑ Blic Online | Članstvo Srbije u EU podržava 47 odsto građana. Blic. 6 лютого 2017. Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
  38. ↑ Info (PDF). www.mei.gov.rs. Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2019. Процитовано 1 жовтня 2017.
  39. ↑ National documents (PDF). www.mei.gov.rs. Архів (PDF) оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 23 січня 2018.
  40. ↑ National documents (PDF). www.mei.gov.rs. Архів (PDF) оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 15 вересня 2018.
  41. ↑ National documents (PDF). www.mei.gov.rs. Архів (PDF) оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 22 лютого 2019.
  42. ↑ National documents (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 3 серпня 2020.
  43. ↑ National documents (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 3 серпня 2020.
  44. ↑ Blic Online | Galup: Opada poverenje građana u EU. Blic. Архів оригіналу за 28 листопада 2010. Процитовано 2 березня 2012.
  45. ↑ Info – Poll: 61% support EU entry. B92. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 2 березня 2012.
  46. ↑ Galup: Podrška opada sa približavanjem zemlje EU | EurActiv Srbija. Euractiv.rs. 16 листопада 2010. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  47. ↑ B92 – Info – Poll: Progressive Party is pro-EU, but its voters are not. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 5 вересня 2017.
  48. ↑ "53% of respondents support EU, 13% NATO membership" - - on B92.net. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 5 вересня 2017.
  49. ↑ Serbia: 57 percent of citizens in favor of EU membership – poll – InSerbia News. inserbia.info. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 5 вересня 2017.
  50. ↑ Serbia: Citizens dissatisfied with their life – survey – InSerbia News. inserbia.info. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 5 вересня 2017.
  51. ↑ НСПМ истраживања јавног мњења (Србија – август 2017). nspm.rs. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017.

Література

[ред. | ред. код]
  • Radojičić, Mirjana S. (2015). Evropska unija i Kosovsko pitanje – međunarodno-etička perspektiva. Zbornik Radova Filozofskog Fakulteta u Prištini. 45 (1): 167—184. doi:10.5937/zrffp45-7157.
  • Samardžić, Slobodan (2009). Samardžić, Slobodan (ред.). The Kosovo-Metohija problem from the European integrations angle. Serbia in the European Union Association Process, Službeni Glasnik: 193—238.
  • Jovanović Nadica; Gardašević Jovana; Vapa-Tankosić Jelena (2015). Strategija procesa proširenja Evropske unije i društveno-ekonomski efekti integracije Republike Srbije. Poslovna Ekonomija. 9 (2): 191—212.
  • Gajić, Tamara (2015). Ulazak Srbije u EU, civilno društvo i politička kultura. Politikon. 10: 119—131.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вступ_Сербії_до_Європейського_Союзу&oldid=42172795