Вакуленчук
| селище Вакуленчук | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Чуднівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040610020071169 |
| Основні дані | |
| Засновано | 1952 |
| Колишня назва | Великі Коровинці-2 |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 3,69 км² |
| Населення | 2 192 (2001) |
| Густота | 399,9 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 13246 |
| Телефонний код | +380 |
| Географічні координати | 49°56′30″ пн. ш. 28°18′11″ сх. д. / 49.94167° пн. ш. 28.30306° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 258 м
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Михайленки |
| До станції: | 4,5 км |
| До райцентру: | |
| - залізницею: | 12 км |
| - автошляхами: | 22,5 км |
| До обл. центру: | |
| - автошляхами: | 54,4 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | вул. Героїв Майдану, 104, м. Чуднів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13201 |
| Карта | |
  Вакуленчук | |
 Вакуленчук | |
| |
Вакуленчук (до 1986 року — Великі Коровинці-2) — селище в Україні, у Чуднівській міській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 1 800 осіб (2022)[1].
Розміщується за 30 км від Чуднова, 70 км від Житомира та 4,5 км від залізничної станції Михайленки. Площа — 0,2 км². Населене переважно українцями. В селищі встановлено обеліск слави на честь загиблих у Другій світовій війні[2].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 2 432 особи.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 2 192 особи[3].
Від 1946 року проводилися дослідження можливості розміщення ракетної бази. Засноване 1952 року як військове селище під назвою Великі Коровинці-2, після утворення 2-го ракетного арсеналу Ракетних військ стратегічного призначення.[2] 1 липня 1986 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про присвоєння найменування новозбудованому населеному пункту Житомирської області», присвоєно назву Вакуленчук, на честь земляка Григорія Вакуленчука — учасника революційного руху у Севастополі[4][5].
4 серпня 1986 року, відповідно до рішення виконкому Житомирської обласної ради, віднесене до категорії селищ міського типу з утворенням Вакуленчуківської селищної ради[6][7].
19 листопада 2001 року відправлена на ліквідацію до російського Павлограда остання найпотужніша в світі твердопаливна бойова ракета-носій 15Ж60 (за термінологією НАТО — СС-24). Станом на 2005 рік — закрите військове містечко. В поселенні були загальноосвітня школа, дитячий садок, лікарня, амбулаторія, будинок офіцерів, 2 будинкоуправління, 2 стадіони[2].
У 2006 році засновано парафію Святих верховних апостолів Петра і Павла Української греко-католицької церкви. 2006 році адміністратором парафії став о. Іван Цихуляк. У 2008 році адміністратором громади призначений о. Роман Шкрібенець[8]
16 січня 2017 року поблизу селища було ліквідоване сховище радіоактивних відходів, яке виникло за радянських часів[9].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію Вакуленчуківської селищної ради включено до складу Чуднівської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області[10].
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ а б в Тимощук В.В. Вакуленчук // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 20 лютого 2023.
- ↑ Про присвоєння найменування новозбудованому населеному пункту Житомирської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 21 червня 2022.
- ↑ Картка постанови. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
- ↑ Рішення про взяття селища на облік. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 22 березня 2014.
- ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 217. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 20 лютого 2023.
- ↑ Парафія святих апостолів Петра і Павла. map.ugcc.ua. Процитовано 20 лютого 2023.
- ↑ Ліквідовано могильник радіоактивних відходів в Житомирській області. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 17 січня 2017. Процит��вано 16 січня 2017.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 20 лютого 2023.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |