Вайда Богдан Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайда.
Богдан Іванович Вайда
Народився28 квітня 1965(1965-04-28)
Стебник, Дрогобицька агломерація, Львівська область, Українська РСР
Помер20 лютого 2014(2014-02-20) (48 років)
Київ, Україна Україна
·кульове поранення
ПохованняЛетня, Дрогобицький район, Львівська область, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняЛьвівська область:
Летня
Відомий завдякизагибель під час Євромайдану
Конфесіяхристиянин
Родичірідні сестри Марія та Любов
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Богда́н Іва́нович Ва́йда (28 квітня 1965, Стебник, Дрогобицька агломерація, Львівська область, УРСР — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — учасник Євромайдану. Помер від кулі снайпера на вулиці Інститутській у Києві, є одним із загиблих протестувальників, названих «Небесною сотнею». Герой України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Богдан Вайда народився 28 квітня 1965 року в селі Стебник на Львівщині (нині адміністративна частина міста Дрогобич)[1]. Він — нащадок українських переселенців із Польщі, батько Іван був виселений 1946 року до України з польського села Кречкова Перемишльського повіту[2].

1983 року Богдан був призваний до лав Радянської армії. Після служби, у 1985 вступив до Львівського технікуму механічної обробки деревини. Закінчив його з відзнакою, працював на Дрогобицькому меблевому заводі[3]. Сім'я спочатку жила в Стебнику, тут на шахті працював батько. Після його смерті Богдан, разом із матір'ю Ганною та сестрою Любов'ю, переїхали до села Летня, Дрогобицького району, тут і жили останні роки[1][2], у дерев'яній хаті, без великих статків[4]. Старша рідна сестра Марія залишилася в Стебнику[2]. Богдан Іванович одруженим не був. Його матір також померла — 13 лютого 2014 виповнився рік від дня її смерті[1].

Вайда Богдан був ревним християнином, патріотом України, активним учасником національного відродження 90-х років[5]. 1990 року він взяв участь у Живому ланцюгу Соборності. Під час парламентських виборів 2007 року був спостерігачем на одній із виборчих дільниць у Луганську[3].

На підтримку Євромайдану, до Києва перший раз приїхав 12 грудня 2013, увійшов до Самооборони Майдану і пробув тут до 18 грудня[3]. Повернувся 19 лютого 2014, був у 12-й сотні Самооборони. Вранці 20 лютого зателефонував своїй сестрі Любові зі словами: «Люба, тут справжня війна! Стріляють…»[1][6]. Розмова увірвалася — Богдана Івановича було вбито пострілом снайпера в голову[1][2] на вулиці Інститутській.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
Вшанування пам'яті загиблих у Дрогобичі. 20.02.2014
Зовнішні відеофайли
Пам'яті Героя України Богдана Вайди присвячується...

20 лютого 2014 пам'ять загиблих земляків, Вайди Богдана, Шилінга Йосипа та Ушневича Олега, було вшановано на вечірньому народному віче у місті Дрогобич на Львівщині, священики провели поминальні обряди[7].

Вже ввечері 21 лютого тіло Богдана Вайди було привезено до Летні[2]. Слова співчуття з приводу його смерті висловили Дрогобицька райдержадміністрація[8], єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії[5]. Похорон загиблого активіста, на який прийшли сотні людей з навколишніх сіл та міст, відбувся у суботу, 22 лютого 2014. Поховано Богдана Івановича на місцевому цвинтарі, в обряді поховання взяли участь священики з багатьох населених пунктів Дрогобицького району[4][5].

28 квітня 2015 року, в Стебнику на будівлі школи №7 урочисто відкрито та освячено пам'ятну дошку Герою Небесної сотні – Богдану Вайді. [9]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Жанна Гармич (21 лютого 2014). Про полеглих наших Героїв... droginfo.com.ua. Дрогобич Інфо. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 26 лютого 2014.
  2. ↑ а б в г д Наталя Кляшторна (22 лютого 2014). Серед загиблих на Майдані – син закерзонця. bojkosvit.com. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 27 лютого 2014.
  3. ↑ а б в Герой Майдану Богдан Вайда. Небесна сотня. Сторінка на Facebook. 24 лютого 2014. Процитовано 27 лютого 2014.
  4. ↑ а б Юрій Федчак (23 лютого 2014). Пам'яті Героя України Богдана Вайди…. droginfo.com.ua. Дрогобич Інфо. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 27 лютого 2014.
  5. ↑ а б в На Львівщині поховали новітнього героя Богдана Вайду. zik.ua. ZIK. 22 лютого 2014. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 27 лютого 2014.
  6. ↑ Герої не вмирають!. hal_zoria.io.ua. Галицька Зоря. 25 лютого 2014. Процитовано 27 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ У Дрогобичі вшанували пам'ять загиблих у Києві земляків. zik.ua. ZIK. 20 лютого 2014. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 27 лютого 2014.
  8. ↑ Дрогобиччина прощалася зі своїми героями. drohobych-rda.gov.ua. Дрогобицька РДА. 24 лютого 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2014.
  9. ↑ У Стебнику освятили меморіальну дошку Герою Небесної сотні. Стебницькі Вісті. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
  10. ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  11. ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вайда_Богдан_Іванович&oldid=42206632