Бумажний Лев Осипович

Лев Осипович Бумажний
Народження	10 (23) квітня 1901(1901-04-23) Богопіль, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Смерть	21 грудня 1980(1980-12-21) (79 років) Москва, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР
Навчання	Московський архітектурний інститут
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Москва
Нагороди

Лев Осипович Бумажний (23 квітня 1901 — 21 грудня 1980) — радянський архітектор. Член-кореспондент Академії будівництва і архітектури СРСР. Член Спілки архітекторів СРСР (з 1932 року).

Народився в містечку Богопіль, нині — у складі міста Первомайськ Миколаївської області. Молодший брат радянського партійного і профспілкового діяча Юхима Бумажного (1894—1967).

У 1916 році навчався в Одеському художньому училищі імені Великого князя Володимира Олександровича. З 1921 по 1924 роки навчався у ВХУТЕМАС-ВХУТЕІН, а з 1928 по 1932 роки — в Московському архітектурному інституті.

Працював у проектній майстерні № 1 міста Москви. Був заступником керівника майстерні І. В. Жолтовського. У 1934 році розробив проекти гуртожитка і клубу-їдальні для Московського ветеринарного інституту. У 1937 році закінчив інститут аспірантури Академії архітектури СРСР.

Брав участь у роботі нал перспективним планом південно-західного району Москви. За проектом Л. О. Бумажного у 1938—1939 роках був зведений будинок № 73 по проспекту Миру. У 1940 році цей будинок був удостоєний премії Мосміськради за кращу житлову будівлю року. На посаді керівника архітектурно-проектної майстерні Управління житлового будівництва Мосміськради займався проектуванням забудови Можайського шосе, де за його проектом був зведений будинок на Кутузовському проспекті. Також за його проектами були зведені житлові будинки на Ленінському проспекті (1949—1955) та на Хорошовському шосе (1944—1945) у Москві.

Після завершення Другої світової війни працював у Магнітогорську. Під його керівництвом був спроектований проспект Металургів, одна з головних магістралей міста. У 1958 році у співавторстві з М. Г. Морозовим написав книгу «Магнітогорськ».

У 1957 році обирався членом-кореспондентом Академії будівництва і архітектури СРСР. Працював заступником голови Московського обласного відділення Спілки архітекторів СРСР, керівником проектної майстерні, директором НДІ архітектури житла, головним спеціалістом ГоловАПУ. Розробив проект відновлення і реконструкції будівлі ЦК ВКП(б) на Старій площі у Москві.

Мешкав у Москві, де й помер.

Лауреат Державної премії СРСР — за розробку проекту цілісної забудови житлових масивів і кварталів.

Нагороджений орденом «Знак Пошани» (13.07.1940) — за успішну роботу з впровадження Генерального плану реконструкції Москви, а також медалями.

• Бумажный, Лев Осипович. // Искусство стран и народов мира: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство: Краткая художественная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, 1971. — Т. 3. — С. 650. (рос.)
• Материалы к биографиям московских архитекторов — ветеранов труда. Выпуск 5. — М.: Союз архитекторов СССР, Моск. орг. СА СССР, 1989. — С. 64. (рос.)
• Бумажный Лев Осипович. // Магнитогорский металл. — 2021. — 6 июля. (рос.)
• Работы архитектурно-проектировочных мастерских. Т. 1. Мастерская № 1. 1934. (рос.)
• Борисов С. Б. Юго-запад Москвы. 1937. (рос.)
• Шквариков В. А. Итоги конкурса на лучший жилой дом. // Строительство Москвы. — 1941. — № 1. — С. 3. (рос.)
• Проектирование застройки Можайского шоссе. // Строительство Москвы. — 1939. — № 21. (рос.)
• Награждение работников строительных организаций и учреждений Московского совета // Архитектура СССР. — 1940. — № 7. (рос.)

Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.