Плакат

Плака́т (постер, нім. Plakat, фр. placard — оголошення, афіша, від plaquer — наклеїти, лат. placatum — повідомлення, свідоцтво) — різновид графіки.

Історичними попередниками сучасного плакату вважають гравюри Німеччини початку 16 ст. великого розміру в добу Селянської війни. Їх називали тоді «летючі аркуші», бо вони виконували агітаційну роль.

З розвитком театрального мистецтва в Західній Європі поширення отримала театральна афіша (театральний різновид плакату), що мав зазвичай текст оголошення про майбутню виставу. Афіша набула значного поширення у 19 столітті, коли до її створення залучили літографію. Поряд з текстами почали з'являтися і зображення, що підвищувало візуальні і впливові характеристики плакатів.

Витвір мистецтва, різновид тиражованої графіки. Лаконічне, помітне, найчастіше кольорове зображення з коротким текстом, виконане, як правило на великому аркуші паперу, виготовляється з рекламною, інформаційною, навчальною метою. Сучасний плакат — це найчастіше поліграфічне виконання художнього оригіналу. Основні вимоги до плакату такі: плакат повинен сприйматися з великої відстані, бути помітним на фоні інших засобів візуальної інформації. Плакат — барвисте рекламне видання великого формату.

• соціальний плакат — плакат, який пропагує базові соціальні цінності. В соціальному плакаті відображені соціальні прояви особистості, специфіка соціальних взаємовідносин в суспільстві, значущі соціальні проблеми, загрози та лиха^[1][2]
• Авторський — це виставковий варіант^[3]; ближчий до мистецтва, він глибший та суб'єктивніший
• масовий — безособовий, безіменний^[3]; маєь спонтанний характер, має тимчасовий епізодичний контакт з глядачем.

Плакат і афіша мали значний вплив книжкової ілюстрації та станкової графіки, що пройшла до 19 століття значний історичний розвиток. Широкі можливості удосконаленої техніки кольорової літографії додали афішам і плакатам яскравості, кольорової насиченості. Плакат почав слугувати також рекламі товарів, тоді як афіша була зосереджена на подіях культурних, мистецьких, театральних, благодійних.

• 
  Плакат «Мулен Руж — Ла Гулю» Анрі Тулуз-Лотрека, 1891 рік
• 
  Рекламний плакат фільму «Броненосець Потьомкін»
• 
  Листівка-плакат Богуша Шіппіха «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці, запануєм і ми браття у своїй сторонці!..», 1917 рік
• 
  Рекламний плакат про Радянську Україну для Інтуристів, початок 1930-х років
• 
  Рекламний плакат про Радянську Україну, Ялта, Крим, початок 1930-х років
• 
  Радянська Україна для інтуристів, Харків, рекламний плакат, початок 1930-х років

Наприкінці 19 століття плакат пережив справжнє піднесення. Робити плакати не вважали непрестижним ремеслом талановиті майстри багатьох країн Західної Європи та США. Особливо яскраві зразки створені у Франції, що мала честь країни художньої ініціативи в 19 столітті. До створення плакатів звернувся значний прошарок інтернаціональних митців:

• Анрі Тулуз-Лотрек (француз)
• Альфонс Муха (чех)
• Джеймс Монтгомері Флегг (американець)
• Леєндекер (американець)

Надзвичайною була кількість митців 20 століття, що звернулась до створення плакатів і через попит торговельних фірм, і через агітаційну навалу політичних партій різного спрямування.

Свій розквіт в коротку добу економічного піднесення, на зламі 19 — 20 століть, пережив плакат і в Російській імперії. До створення плакатів звернулися російські митці, що спеціалізувалися на книжковій гравюрі, гравюрі станковій та малярстві. Це вирізнило російський плакат у особливу ланку значної мистецької вартості. Російські митці добре знали досягнення майстрів плакату Західної Європи і через відвідини Парижу, і через виставки. Одна з перших виставок плакату пройшла в містах Російської імперії вже у 1897 році в столичних Петербурзі, Москві, Києві, куди привозили плакати Анрі Тулуз Лотрека та Альфонса Мухи. Нічим не гірші були плакати і афіші російських майстрів, до створення яких звертались:

• Білібін Іван Якович (афіша концерту « Духовные песнопения в Московской консерватории», 1910 р.)
• Васнецов Віктор Михайлович
• Гончарова Наталія Сергіївна
• Коровін Костянтин Олексійович
• Ларіонов Михайло Федорович (афіша лекції Іллі Зданевича про нову поезію, 1921 р.)
• Бакст Леон (рекляма благодійного базару ляльок, афіша вистави "Мученичество Св. Себастьяна " для балерини Іди Рубінштейн)
• Сомов Костянтин Андрійович(плакат виставки «Русских и финляндских художников», 1897 р.)
• Судєйкін Сергій Юрійович (афіша карнавалу Російського мисливського клубу, 1914 р.)
• Сєров Валентин Олександрович (афіша до концерту балерини Анни Павлової)
• Пашков Г. П.
• Феофилактов (агітація на передплату журналу «Золотое Руно», 1900 р.)
• Филиппов А. Ф.

• Босенко Василь Васильович

Вже плакатна продукція Тулуз-Лотрека стала речами колекційними. Лави колекціонерів афіш і плакатів весь час зростали і через дешевизну предметів колекціонування, і через їх мистецьку вартість як для приватних осіб, так і для театральних, а пізніше і художніх музеїв:

• Театральні афіші і плакати збирав Театральний музей імені Бахрушина через специфіку свого музейного закладу.
• Мав колекцію плакатів та книжкових знаків (екслібрисів) бібліофіл Федоров Ф. Ф. Вже у 1933 році ця колекція стала надбанням Третьяковської галереї.
• Колекціонером плакатів (і тиражної графіки взагалі) був художник Ларіонов Михайло Федорович (1881 — 1964). Його колекція не пропала і після смерті. По заповіту її теж передали до складу Третьяковської галереї.
• Свою значну колекцію тиражної графіки (афіш і плакатів) давно формує Державний Ермітаж (Санкт-Петербург).
• Плакати і афіші відомих художників — лоти на мистецьких аукціонах.
• Виникли перші музеї, спеціалізовані лише на плакатах (Польща, Росія тощо).
• музей плакату України — найменшого музею світу^[1].

Такий запропонований прибалтійськими дослідниками^[4] (2008); було відділено текст і зображення, причому першому надалося більшого значення^[1].

Особливості:

• серед одиниць контент-аналізу були такі, як однозначність тексту, лаконічність, рима, вислів або крилата фраза, побажання, звеличення.
• Окремо виділялися звернення до реципієнта: на «ти» чи на «ви».
• Месиджі поділялися за принципом синтаксичних конструкцій: розповідні речення, питальні, спонукальні, окличні.
• В свою чергу спонукальні речення, яких в радянській плакатистиці виявилося більше за все, розглядалися з точки зору прямих та непрямих способів прояву спонукання. До прямих дослідники віднесли дієслівні, називні, прислівникові конструкції. Мовний етикет також був предметом дослідження.

Запропонований Порфімович^[1].

Перший — встановлення мети. Вона має співвідноситися з соціальним замовленням суспільства. з огляду на те, що плакат є засобом комунікації, дизайн-процес плаката виглядає так:

Соціальна ідея (предмет комунікації) — дизайнер, художник (суб'єкт) — соціальний плакат (повідомлення) — споживач (об'єкт впливу) — ефект впливу.

Другий етап «проєктної моделі» плакату — етап концептуальний. На ньому відбувається розробка базової творчої ідеї плакату, визначаються принципи взаємодії візуальної та текстової складових плакату.

Третій етап — етап візуального втілення. Тут задіяні засоби візуально-графічні: композиція, стилістика, кольорове рішення, шрифти, графічні техніки тощо.

• Музей плакату України
• Акцидентне складання
• Оформлювальне мистецтво

• Технологія набору та верстки: навч. посіб. / Д. В. Василишин, О. М. Василишин ; за ред. О. В. Мельникова; рец.: О. М. Величко, М. С. Антоник, Ю. Ц. Жидецький. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2011. — 272 с. — 300 пр. — ISBN 978-966-322-190-8.
• Український друкований плакат 1950—1992 років з фондів Національної бібліотеки України імені. В. І. Вернадського. У 3 вип. : каталог. Вип. 3. Український друкований плакат 1986—1992 років з фондів НБУ імені В. І. Вернадського/ уклад. Т. Галькевич, О. Донець. — Київ: НБУ ім. В. І. Вернадського, 2018. — 464 с. — ISBN 966-02-8691-7

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Плакат

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Плакат

• Плакати Шевченківські // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 153-156.
• Плякат // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1402. — 1000 екз.
• 436/mode/1up?view=theater Плакат; Сторінка-плакат // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 220; 436.
• (рос.) «Украинский советский плакат семьи Кудряшовых» на сайті журналу Антиквар
• (рос.)Плакат в БСЭ
• (рос.)Колекція плакатів різних країн
• (рос.)П. Кудин, Б. Ломов, А. Митькин Психология восприятия и искусство плаката