Перейти до вмісту

Смяч (Новгород-Сіверський район)

Координати: 52°7′56″ пн. ш. 33°11′31″ сх. д. / 52.13222° пн. ш. 33.19194° сх. д. / 52.13222; 33.19194
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Смяч
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Новгород-Сіверський
Тер. громада Новгород-Сіверська міська громада
Код КАТОТТГ UA74060030680012185
Облікова картка Смяч 
Основні дані
Засноване 1650
Населення 491
Площа 1,51 км²
Густота населення 325,17 осіб/км²
Поштовий індекс 16072
Телефонний код +380 4658
Географічні дані
Географічні координати 52°7′56″ пн. ш. 33°11′31″ сх. д. / 52.13222° пн. ш. 33.19194° сх. д. / 52.13222; 33.19194
Середня висота
над рівнем моря
142 м
Водойми р. Смячка
Місцева влада
Адреса ради 16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2
Карта
Смяч. Карта розташування: Україна
Смяч
Смяч
Смяч. Карта розташування: Чернігівська область
Смяч
Смяч
Мапа
Мапа

Смяч — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Смяцька сільська рада.

Населення становить 491 особа.

Історія

[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 1116 осіб (568 чоловічої статі та 548 — жіночої), налічувалось 125 дворових господарств, існувала православна церква й сукновальня[1].

Станом на 1886 у колишньому власницькому селі Мамекинської волості мешкало 1078 осіб налічувалось 216 дворових господарств, існували постоялий будинок, лавка, водяний млин, крупорушка, сукновальня[2].

За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 1759 осіб (856 чоловічої статі та 903 — жіночої), налічувалось 263 дворових господарства[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1816 осіб (872 чоловічої статі та 944 — жіночої), з яких 1798 — православної віри[4].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.[5]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 379 77.19%
російська 112 22.81%
Усього 491 100%

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2047)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 152), (код 2225)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-267. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]