Золотарьов Віктор Володимирович

Золотарьов Віктор Володимирович
Золотарьов Віктор Володимирович
Народився	2 (14) травня 1889; Херсон
Помер	19 травня 1966 (77 років); Харків
Громадянство	СРСР
Діяльність	театральний актор
	Нагороди та премії

Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Золотарьов.

Ві́ктор Володи́мирович Золотарьо́в (* 2 (14) травня 1889(18890514), Херсон — 19 травня 1966, Харків) — український актор, 1946 — заслужений артист УРСР.

З життєпису

1911 року закінчив навчання у Одеському театральному училищі, працював у театрах Воронежа, Кам'янця-Подільського, Москви.

В 1934—1966 роках працював у Харківському російському театрі ім. О. С. Пушкіна.

Серед виконаних ролей:

Серебряков — «Дядя Ваня» Чехова,
Протасов — «Живий труп» Толстого,
Таланов — «Нашестя» Леонова.

17 років керував драматичним колективом Харківського педагогічного інституту.

Як режисер здійснив постановки:

«Платон Кречет» Корнійчука,
«Любовь Ярова» Треньова,
«Кремлівські куранти» Погодіна,
«На дні» Горького,
«Ревізор» Гоголя.

Джерела

Прес-центр^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Кіно-театр [Архівовано 3 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Політехнік [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.