Альшванг Арнольд Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Альшванг Арнольд Олександрович
Основна інформація
Дата народження1 жовтня 1898(1898-10-01) або 1898[1]
Місце народженняКиїв, Російська імперія[2]
Дата смерті28 липня 1960(1960-07-28)[2] або 1960[1]
Місце смертіМосква, СРСР[2]
Громадянство СРСР
 Російська імперія
Професіїмузикознавець, композитор
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
ЗакладНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського

Арно́льд Олекса́ндрович Альшва́нг (*19 вересня (1 жовтня) 1898, Київ — †28 липня 1960, Москва) — радянський музикознавець, доктор мистецтвознавства з 1944.

Біографія

Закінчив Київську консерваторію (1920) як піаніст (клас Генріха Нейгауза), потім (1922) як композитор (в Рейнгольда Глієра й Болеслава Яворського). Доктор мистецтвознавства (1944).

1919 року викладав у Театральній академії в Києві.

У 1919—1921 роках керував у Києві військово-музичною школою. Викладав у Київській (1923—1925) і Московській (1930—1934) консерваторіях.

Альшванг Арнольд Олександрович пробув два роки у засланні (арештований за безпідставним звинуваченням) — спочатку у м. Тобольськ, потім на Кавказьких Мінеральних Водах та м. Оренбург. Після чого повернувся до музикальної та педагогічної діяльності.

Згодом не раз гастролював в Україні як піаніст і виступав з лекціями з питань музичної культури. Підтримував дружні стосунки з П. О. Козицьким (який присвятив фортепіанну прелюдію, 1920), Лесем Курбасом, В. Л. Модзалевським, Г. І. Нарбутом, Павлом Тичиною.

Праці

Опублікував книги про К. Дебюссі (1935), О.Скрябіна (1945), П.Чайковського (1959), посмертно виданий збірник «Твори К. Дебюссі і М. Равеля» (1963). 1940 року у серії «Жизнь замечательных людей» випустив книгу про Л. Бетховена, потім (1952) переробив її в монографію, 1963 року підготував розширене й доповнене видання (3-і вид. 1966, 4-і вид. 1971; ця книга вийшла також у перекладах на угорські, естонські, румунські мови).

Автор статей про П. О. Козицького (1934), В. В. Пухальського (1948), ряду публікацій в українській пресі.

Серед музичних творів — Симфонічна поема на українські народні теми (1926).

Примітки

  1. ↑ а б Musicalics
  2. ↑ а б в Альшванг Арнольд Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела

  • Мистецтво України. Енциклопедія в 5 томах. Т. 1 (A-B)., — К., 1991

Посилання


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альшванг_Арнольд_Олександрович&oldid=42048272