Перейти до вмісту

Чжан Чжілей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:14, 4 січня 2025, створена Валерій-СЧП (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Чжан Чжілей
Чжан Чжилей
кит. 张志磊
Загальна інформація
ГромадянствоКитай
Народження2 травня 1983
Шанцю, провінція Хенань, КНР
Зріст198 см
Вага130 кг
Спорт
Країна КНР
Вид спортубокс
Дисциплінаважка вага
Нагороди
Спортивні медалі
Представник КНР КНР
бокс
Літні Олімпійські ігри
Срібло Пекін 2008 понад 91 кг
Чемпіонат світу з боксу
Бронза Чикаго 2007 понад 91 кг
Бронза Мілан 2009 понад 91 кг
Азійські ігри
Золото Гуанчжоу 2010 понад 91 кг
Чемпіонат Азії
Бронза Пуерто-Принсеса 2004 понад 91 кг
Срібло Улан-Батор 2007 понад 91 кг
Золото Чжухай 2009 понад 91 кг
Бронза Інчхон 2011 понад 91 кг
Чжан Чжілей
Загальна інформація
Народження2 травня 1983(1983-05-02) (41 рік)
Shenqiu Countyd, Q65945668?, Хенань, КНР
Професіональна кар'єра
Перший бій8 серпня 2014
Останній бій1 червня 2024
Боїв30
Перемог27
Перемог нокаутом22
Поразок2
Нічиїх1

Чжан Чжілей (нар. 2 травня 1983 в Шанцю, провінція Хенань, КНР) — професійний боксер, виступає у важкій вазі. Срібний призер Олімпіади (2008), чемпіон Азії та Азійських ігор, призер чемпіонатів світу (2007, 2009) серед аматорів, «тимчасовий» чемпіон WBO (2023—2024) у важкій вазі.

Аматорська кар'єра

[ред. | ред. код]

На першому для себе чемпіонаті світу з боксу 2003 в Бангкокі програв в 1/8 фіналу Гжегожу Кетса (Польща) — 8-22

Чемпіонат світу 2005

[ред. | ред. код]

Чемпіонат світу 2007

[ред. | ред. код]
  • У чвертьфіналі переміг Денієла Біхена (Австралія) — КО2
  • У півфіналі програв В'ячеславу Глазкову (Україна) — 11-21

Виступ на Олімпіаді 2008

[ред. | ред. код]
  • У 1/8 фіналу переміг Мухаммеда Аманіссі (Марокко) — 15-0
  • У чвертьфіналі переміг Руслана Мирсатаєва (Казахстан) — 12-2
  • У півфіналі переміг В'ячеслава Глазкова (Україна) — 20-0
  • У фіналі програв Роберто Каммарелле (Італія) — 0-19

Чемпіонат світу 2009

[ред. | ред. код]
  • У чвертьфіналі переміг Примислава Димовського (Македонія) — 6-2
  • У півфіналі програв Роману Капітоненко (Україна) — 2-5

Азійські ігри 2010

[ред. | ред. код]
  • У 1/8 фіналу переміг Даваалхагвагійн Ідербат (Монголія) — RSC
  • У чвертьфіналі переміг Сумара Госсун (Сирія) — 5-3
  • У півфіналі переміг Парамджит Самота (Індія) — RSC
  • У фіналі переміг Івана Дичко (Казахстан) — 7-5

Чемпіонат світу 2011

[ред. | ред. код]
  • У першому раунді змагань переміг Нікіту Мацулевича (Латвія)
  • У другому раунді змагань переміг Джозефа Паркера (Нова Зеландія) — 15-7
  • У чвертьфіналі програв Івану Дичко (Казахстан) — 7-13

Виступ на Олімпіаді 2012

[ред. | ред. код]
  • У 1/8 фіналу переміг Йохана Лінде (Австралія) — RSC
  • У чвертьфіналі програв Ентоні Джошуа (Велика Британія) — 11-15

Професіональна кар'єра

[ред. | ред. код]

8 серпня 2014 року провів перший у профікар'єрі бій.

21 січня 2017 року виграв вакантний титул чемпіона WBO Oriental. Провів 2 успішних захисти титулу. У другому захисті в Монако 30 листопада 2019 року переміг за очками українського боксера Андрія Руденко.

27 лютого 2021 року в перших трьох раундах тричі надсилав свого суперника американця Джеррі Форрестера в нокдауни, але не зумів його перемогти. У підсумку судді зафіксували нічию.[1]

20 серпня 2022 року в андеркарді бою-реваншу Олександр Усик — Ентоні Джошуа II провів бій проти Філіпа Хрговича (Хорватія) за статус обов'язкового претендента на титул чемпіона світу за версією IBF у важкій вазі і програв одностайним рішенням, зазнавши першої поразки.

15 квітня 2023 року в бою проти Джо Джойса (Велика Британія) здобув перемогу технічним нокаутом у шостому раунді і завоював титул «тимчасового» чемпіона WBO у важкій вазі.

За умовами контракту Джойс мав право на реванш, і 23 вересня 2023 року боксери зустрілися в бою вдруге.

Поєдинок завершився швидше, ніж їх перше протистояння. У третьому раунді китаєць жорстко нокаутував британця, захистивши титул «тимчасового» чемпіона WBO.[2]

8 березня 2024 року в андеркарді бою Ентоні Джошуа — Франсіс Нганну провів бій проти Джозефа Паркера (Нова Зеландія). Незважаючи на два нокдауни, в яких у третьому та восьмому раундах побував новозеландець, судді рішенням більшості саме йому віддали перемогу. Чжілей втратив титул «тимчасового» чемпіона WBO у важкій вазі.[3]

Таблиця боїв

[ред. | ред. код]
27 Перемог (22 Нокаутом), 2 Поразки (2 рішенням суддів), 1 нічия
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Дата Місце проведення Примітки
Перемога 27-2-1 США Деонтей Вайлдер TKO 5 (12) 1 червня 2024 Саудівська Аравія Kingdom Arena, Ер-Ріяд
Поразка 26-2-1 Нова Зеландія Джозеф Паркер MD 12 8 березня 2024 Саудівська Аравія Kingdom Arena, Ер-Ріяд Втратив титул «тимчасового» чемпіона WBO у важкій вазі
Перемога 26-1-1 Велика Британія Джозеф Джойс KO 3 (12), 3:07 23 вересня 2023 Велика Британія Вемблі Арена, Лондон Захистив титул «тимчасового» чемпіона WBO у важкій вазі.
Перемога 25-1-1 Велика Британія Джозеф Джойс TKO 6 (12), 1:23 15 квітня 2023 Велика Британія Копер Бокс, Лондон Завоював титул «тимчасового» чемпіона WBO у важкій вазі.
Поразка 24-1-1 Хорватія Філіп Хргович UD 12 20 серпня 2022 Саудівська Аравія King Abdullah Sports City, Джидда
Перемога 24-0-1 США Скотт Александер KO 1 (10), 1:51 7 травня 2022 США Ті-Мобіл Арена, Лас-Вегас
Перемога 23-0-1 США Крейг Льюїс TKO 2 (8), 2:10 27 листопада 2021 США Hulu Theater, Нью-Йорк
Нічия 22-0-1 США Джеррі Форрестер MD 10 27 лютого 2021 США Хард Рок Стедіум, Маямі
Перемога 22-1 США Девін Варгас KO 4 (10), 1:49 7 листопада 2020 США Seminole Hard Rock Hotel & Casino, Голлівуд

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ВІДЕО. Боксер пережив три нокдауни і звів яскравий бій до нічиєї. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
  2. iSport.ua (24 вересня 2023). Чжилей - Джойс: відео нокауту. iSport.ua (укр.). Процитовано 24 вересня 2023.
  3. iSport.ua (9 березня 2024). Паркер - Чжилей: найкращі моменти бою - відео. iSport.ua (укр.). Процитовано 28 вересня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]