Перейти до вмісту

Закусило Олексій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:14, 25 грудня 2024, створена Adimkum (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Закусило Олексій Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження17 серпня 1996(1996-08-17)
Лугини, Коростенський район, Житомирська область, Україна
Смерть17 січня 2023(2023-01-17) (26 років)
Соледар, Бахмутський район, Донецька область
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma MaterПоліський національний університет
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексі́й Анато́лійович Закуси́ло (1996—2023) — навідник 1 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 аеромобільного батальйону 46-ї окремої аеромобільної бригади (46 ОАеМБр, в/ч А4350, м. Полтава) Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 17 серпня 1996 року в селищі Лугини Коростенського району Житомирської області. У 2002—2013 роках навчався у Лугинській ЗОШ № 1. Відвідував спортивні секції, брав участь у більшості шкільних, районних та обласних змагань. Отримав декілька спортивних відзнак і розряд з вільної боротьби. Після закінчення школи вступив до Житомирського національного університету на факультет «Екологія і право».[1] В університеті грав у КВК у команді «Житомирський стандарт», в 2016 році здобув чемпіонство КВК міста Житомир. Потім грав у команді «ЧБРМ» (Чотири Брата Різних Мам), виграли кубок. У 2017 році вступив до Житомирського державного університету імені І. Франка на факультет фізичного виховання та спорту (заочно). Декілька років був вчителем фізичного виховання в літніх таборах. Паралельно із навчанням малював картини на замовлення, працював за кордоном.

З початком повномасштабної війни сам же записався до лав цивільної оборони, навчався стрільби та медицини. Готувався до контрактної служби.

Військова служба та обставини загибелі

[ред. | ред. код]

2 листопада 2022 року підписав контракт зі Збройними силами України. Підготовку проходив у 199-му навчальному центрі (199 НЦ, в/ч А2900, м. Житомир) Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Потім службу проходив у складі 46-ї окремої аеромобільної бригади (46 ОАеМБр, в/ч А4350, м. Полтава) Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

Трагічно загинув 17 січня 2023 року в районі міста Соледар Бахмутського району Донецької області під час ворожого обстрілу.

Похований 27 січня 2023 року в селі Лугинки Лугинської територіальної громади Коростенського району Житомирської області.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 28 вересня 2023 року — «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно[2]).
  • Рішенням сесії №1154 Лугинської селищної ради від 12 жовтня 2023 року Олексію присвоєно звання «Почесний громадянин Лугинської громади»[3].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Фото Героя можна зустріти на «Дошці Пам’яті Героям Лугинської територіальної громади» в селищі Лугини біля меморіального комплексу «Захисникам незалежності України» на вулиці Михайла Грушевського.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На передовій загинув випускник Поліського національного університету Олексій Закусило.
  2. Указ Президента України від 28 вересня 2023 року № 599/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Про присвоєння звання "Почесний громадянин Лугинської громади". lugynska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 11 жовтня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]