Перейти до вмісту

Білоножко Віталій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:42, 9 жовтня 2024, створена Avp777 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Віталій Васильович Білоножко
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження11 червня 1953(1953-06-11)
Місце народженняСлобода, Буринський район, Сумська область, УРСР, СРСР
Дата смерті9 січня 2024(2024-01-09) (70 років)
Місце смертіКиїв, Україна
ПохованняБайкове кладовище
Роки активності1981—2024
Громадянство УРСР, СРСР СРСР, Україна Україна
Національністьукраїнець
Професіїспівак, музикант
ОсвітаКиївська консерваторія
Співацький голосбаритон
Жанриукраїнська традиційна естрада
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Заслужений артист України
Заслужений артист України
www.bilonozhko.com.ua
Q: Цитати у Вікіцитатах

Віта́лій Васи́льович Білоно́жко (11 червня 1953, с. Слобода, Буринський район, Сумська область, УРСР, СРСР — 9 січня 2024, Київ, Україна[1]) — український співак, естрадний виконавець; Народний артист України (1995); засновник та організатор періодичного Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець».

З життя і творчості

[ред. | ред. код]

Народився 11 червня 1953 року в селі Слобода Буринського району на Сумщині.

Закінчив загальноосвітню середню школу та музичну семирічну школу за класом акордеону. Брав активну участь у художній самодіяльності району та області.

Навчався в Сумському музичному училищі на диригентсько-хоровому факультеті, по закінченні якого працював у Чернігівській філармонії, служив в армії — у Київському військовому окрузі в десантних військах, під час служби в армії Віталій Білоножко був учасником Ансамблю пісні й танцю Київського військового округу.

Продовжив навчання в Київській консерваторії за класом вокалу в народного артиста УРСР Костянтина Огнєвого. Одночасно працював солістом Київського театру естради на Подолі.

Від 1981 року працював солістом Держтелерадіо України. Брав участь у Днях культури України у 25 країнах світу, зокрема у США, Канаді, Китаї, Великій Британії, Франції, Угорщині, Німеччині, Польщі, Чехословаччині, Японії, Сомалі та всіх республіках колишнього СРСР.

Першими піснями, записаними Білоножком на радіо, стали твори Максима Дунаєвського «Всё пройдёт» і «Городские цветы». Згодом Білоножко знайшов собі постійних авторів — Олександра Злотника (пісні «Возвращайся сюда», «Там де двоє зустрічаються», «Затанцую тебя», «Кто ты такой?», «Тайфун по имени Катя», «Старая дача», «Чарівниця», «Шануймо любов») та Олександра Осадчого («Ти — земле моя», «Твоє ім'я», «А була любов», «Не лукав», «Боже, дай Україні волю»). У 1994 році фірма «НАК» випустила дві касети під спільною назвою «Ярмарок», через рік — «Яблуневий туман», на яких зібрані останні на той час записи Віталія Білоножка. Відтоді ж Віталій почав концертувати разом зі своєю дружиною Світланою, колишньою солісткою оперети та ексдикторкою телеканалу УТ-1[2][3].

Загалом Білоножко випустив шість компакт-дисків в Україні, США та Канаді, антологію власної творчості та 12 аудіокасет.

У 1999 році, разом з дружиною, народною артисткою України Світланою Білоножко, став засновником регулярного Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець»[4], одного з найпопулярніших у державі.

Могила Віталія Білоножка, Байкове кладовище

У 2000-х роках виступав у концертних програмах, зокрема був сталим учасником благодійних акцій і гала-концертів, у тому числі на ТБ, опікувався фестивалем «Мелодія двох сердець», одночасно викладав на кафедрі естрадного співу в Київському національному університеті культури і мистецтв.

Балотувався в народні депутати від партії «Сила і честь» на парламентських виборах 2019 року, № 22 у списку. Безпартійний[5].

Помер 9 січня 2024 року у віці 70 років у Києві[6]. Прощання зі співаком пройшло 12 січня в Національній філармонії України, а поховали його на центральній алеї Байкового кладовища (ділянка № 42а, 50°25′19.14″ пн. ш. 30°30′27.18″ сх. д. / 50.4219833° пн. ш. 30.5075500° сх. д. / 50.4219833; 30.5075500).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Помер Народний артист України Віталій Білоножко
  2. Віталій Білоножко [Архівовано 19 березня 2011 у Wayback Machine.] на сайт [Архівовано 5 січня 2007 у Wayback Machine.] КНУКіМ
  3. Помер народний артист України Віталій Білоножко. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 січня 2024.
  4. Фестиваль «Мелодія двох сердець» [Архівовано 1 вересня 2011 у Wayback Machine.] на Офіційний сайт Віталія та Світлани Білоножків [Архівовано 1 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  5. Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019.
  6. Помер народний артист України Віталій Білоножко, Радіо Свобода, 09.01.2024
  7. Указ Президента України від 10 червня 2003 року № 504/2003 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
  8. Указ Президента України від 11 червня 2008 року № 537/2008 «Про нагородження В. Білоножка орденом "За заслуги"»
  9. Указ Президента України від 27.06.2013 року № 355/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  10. Біографія Віталія Білоножка [Архівовано 1 вересня 2011 у Wayback Machine.] на Офіційний сайт Віталія та Світлани Білоножків [Архівовано 1 вересня 2011 у Wayback Machine.]

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]