Балаган (фільм)
Балаган | |
---|---|
Жанр | драма, комедія ситуації |
Режисер | Андрій Бенкендорф |
Сценарист | Георгій Шевченко |
У головних ролях | Володимир Єрьомін, Валерій Івченко, Людмила Єфименко, Ольга Єгорова, Анатолій Хостікоєв |
Оператор | Григорій Булкот, Володимир Гутовський |
Кінокомпанія | Кіностудія імені Олександра Довженка |
Тривалість | 01:23:53 хвилин |
Мова | російська, українська, суржик, |
Країна | СРСР |
Рік | 1990 |
IMDb | ID 0312416 |
«Балага́н» — український радянський повнометражний художній фільм режисера Андрія Бенкендорфа, знятий на кіностудії ім. Олександра Довженка (Третє творче об'єднання). Режисер-постановник Андрій Бенкендорф вважав фільм «Балаган» найулюбленішим із власних творів[1].
Головний герой фильму — талановитий поет Іван, чия щира обдарованість ні в кого не викликає сумніву. Але ліричний напрямок його творчості, далекий від кон'юнктури доби перебудови, не приносить поетові ані визнання, ані грошей. У 40 років він є автором єдиної збірки віршів, обтяжений боргами, не знаходить порозуміння з дружиною. Проте Іван не може примусити себе слідувати «розумним порадам» пристосуванців від літератури, а радше знаходить забуття в пияцтві разом із трагікомічним приятелем Сократом. ��ін бачить, як легко люди навколо нього йдуть на зраду заради кращого життя — приміром, молодий красень Ігор, який виставляв себе поборником принципів і бунтівником, але кинув кохану жінку, аби вигідно одружитися з дочкою головного редактора. Сам Іван при цьому не здатний вирватися з замкненого кола, що нагадує балаганну карусель… Фільм показує поневіряння характерного персонажу пізньої радянської доби — здібного і чесного, але слабкодухого інтелігента. До тканини сюжету включено сни героя, що надають твору певної містичності.
- Володимир Єрьомін — Іван
- Валерій Івченко — Сократ
- Людмила Єфименко — Ольга, дружина Івана
- Ольга Єгорова — Ліка, працівниця редакції, коханка Івана
- Анатолій Хостікоєв — Ігор
- Віктор Цимбаліст — «Майстер», успішний і заможний поет, який вважає себе вчителем Івана
- Василь Фущич — редактор
- Марія Мішуріна — Ганночка, закохана в Ігоря
- Сергій Підгорний — сільський бульдозерист
- Автор сценарію — Георгій Шевченко
- Режисер-постановник — Андрій Бенкендорф
- Головний оператор — Григорій Булкот
- Оператор-постановник — Володимир Гутовський
- Художник-постановник — Віталій Лазарєв
- Режисер — Юрій Жариков
- Композитор — Ігор Поклад
- Пісні на слова Олександра Вратарьова
- Виконавець — Володимир Удовиченко
- Звукооператор — Наталя Домбругова
- Директор фільму — Ігор Чаленко
Натурні зйомки проводилися на вулицях Києва (Андріївський узвіз, Басейна, Шота Руставелі та ін.) і в приміській смузі. Зокрема, в ролі будинку, де жив Іван, обрали дім по вулиці Ярославів Вал, 4. В фільмі можна бачити його інтер'єри; одну із сцен пияцтва Івана і Сократа знято на балконі з цегляними перилами над центральним еркером цього будинку (вихід на балкон — зі сходової клітини). Весілля Ігоря з дочкою головного редактора відбувалося в ресторані «Краків» на Берестейському проспекті.
- ↑ Андрій Бенкендорф, інтерв'ю для друку [Архівовано 9 березня 2020 у Wayback Machine.]. Дзеркало тижня, 2 березня 2012