Перейти до вмісту

Іванов Микола Іванович (міський голова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:55, 28 жовтня 2016, створена VKryzhanivsky (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Іванов Микола Іванович''' (1854 - ?) міський голова Єлисаветграда з осені 1906 по січень 1911 р...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Іванов Микола Іванович (1854 - ?) міський голова Єлисаветграда з осені 1906 по січень 1911 рік. Слід відмітити, що з листопада 1905 р. до осінь 1906 р. обов’язки міського голови виконував член управи Сава Савович Рутковський. За становою належністю був дворянин. До 1874 р. перебував на посаді кандидата при Одеському військово-окружном�� суді. У цьому ж році переїхав до Єлисаветграда і почав працювати присяжним повіреним. Одночасно з 1892 по 1910 рр. викладав військово-кримінальне законодавство в Єлисаветградському кавалерійському училищі. За своїми політичними переконаннями був крайнім правим. Його військове минуле вплинуло на стиль керівництва. Якщо попередні два міські голови (С.К. Турчанов, О.М. Пашутін)намагалися прислухатися до позицій депутатів, то М.І. Іванов керував авторитарно, що виявилося в деспотичному поводженні зі службовцями управи (наприклад, міським архітектором), в ігноруванні ролі міської думи як одного із центрів управління. Наприклад, у 1908 р. поїхав до Москви домовлятися про реконструкцію електростанції, не повідомивши про це гласних. Така позиція викликала відкрите незадоволення деяких з них (наприклад, П.К. Тобілевича). Недемократичні методи управління, неефективна боротьба з епідемією холери в 1907–1910 рр. призвели до того, що в місцевій пресі діяльність мера висвітлювалася не з найкращого боку, хоча загальний курс розвитку міста не був змінений

Джерела

[1].

  1. Крижанівський Віталій Михайлович. Джерела з історії Єлисаветградського міського самоврядування (червень 1871 - лютий 1917 рр.).- Дисертація канд. іст. наук: 07.00.06, Нац. акад. наук України, Ін-т укр. археографії та джерелознав. ім. М. С. Грушевського. - К., 2012.- 200 с.