Перейти до вмісту

Список халіфів Аббасидів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:41, 9 січня 2016, створена 46.229.50.148 (обговорення) (Створена сторінка: * Абуль-Аббас ас-Саффі 750-754 Під час хорасанських заворушень проти Омейядів налагодив...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
  • Абуль-Аббас ас-Саффі 750-754 Під час хорасанських заворушень проти Омейядів налагодив відносини з Абу Муслімом і проголосив себе халіфом. Помер від віспи через чотири роки після сходження на престол.
  • Абу Джафар аль-Мансур

754-775 Придушив осередки опору Омейядов в Іраку, заколот в Медині (762 р) і домагання дядька Абдулли (774 г.). Засновник Багдада.

785-786 Добровільно визнав владу свого брата Харуна ар-Рашида, проте був отруєний власною матір'ю.

  • Гарун ар-Рашид 786-809, 785-786Первий період правління Харуна ар-Рашида ознаменувався економічним і культурним розквітом. Стало розвиватися сільсь��е господарство, ремесла, торгівля і культура. Він заснував у Багдаді університет і бібліотеку. Під час правління Харуна ар-Рашида відбулися антиурядові повстання в Дейлеме, Сирії та інших областях халіфату.
  • Мухаммад аль-Амін

809-813 Аль-Амін нехтував державними справами, вдавався до розваг, за що не користувався популярністю в народі. Вплутався в конфлікт з братом аль-Мамуном через престолонаслідування (третє Фітна). Після облоги Багдада військами аль-Мамуна аль-Амін втік, але був схоплений і страчений.

  • Абдуллах аль-Мамун 813-833, 809-813Прівлёк до управління державою вчених і заснував в Багдаді Будинок Мудрості (Бейт аль-Хікма). Симпатизував мутазилитами і в 827 році офіційно визнав створеними Корану. У 831 році аль-Мамун зробив безуспішну спробу знайти скарби в Піраміді Хеопса.
  • Ібрахім ібн аль-Махді

817-819 У 817 р жителі Багдада підняли повстання проти халіфа аль-Мамуна і проголосили халіфом Ібрахіма ібн аль-Махді. У 819 після кількох місяців облоги аль-Мамун опанував Багдадом, а Ібрахім ібн аль-Махді втік.

  • Мухаммад аль-Мутасим 833-842Прекратіл кампанію проти візантійців і повернувся в Багдад. Восени 835 року аль-Мутасим переніс столицю халіфату з Багдада до Самарру. Придушив повстання Бабека в Азербайджані.
  • Харун аль-Васик

842-847 Під час його правління активізувалася Міхно. У Багдаді, Самаррі та Басрі найбільший вплив серед придворних теологів придбали мутазиліти. Помер від хвороби.

  • Джафар аль-Мутаваккіля 847-861 Прагнув зміцнити авторитет халіфської влади, спираючись на консервативну частину ісламського суспільства. Доклав багато зусиль при будівництві Самарри. Потіснив мутазилитов і припинив Міхно. У 851 р наказав зрівняти із землею мавзолей імама Хусейна ібн Алі у м Кербела. Під час його правління прискорився процес ослаблення халіфату. Був убитий своїми ж охоронцями в Самаррі.

| colspan = "5" style = "text-align: center" style = "text-align: center" | 'Занепад'

  • Мухаммад аль-Мунтасір 861-862Прідя до влади, халіф аль-Мунтасір звинуватив у вбивстві і стратив візира свого батька Аль-Фатха ібн Хакана. Він добре ставився до Алида і при ньому був скасований заборону на відвідування могили Хусейна ібн Алі в Кербелі. Він помер від болю в горлі і можливо був отруєний.
  • | Ахмад аль-Мустаіна

| 862-866 | Ахмад аль-Мустаіна був обраний тюркськими командирами, які мали фактичну владу в халіфаті. При ньому спалахнули повстання Алідів в Табарістане, Реї та інших областях халіфату.

  • Зубайр аль-Мутаззім 866-869Захватіл владу в результаті громадянської війни проти аль-Мустаіна. За часів його правління в країні наростав криза: оплата, яку вимагали тюрки, північноафриканці і інші солдати, становила дворічному доходу від податків з усього халіфату. Всі провінції виявилися захоплені узурпаторами або місцевими командирами.
  • | Мухаммад аль-Мухтаді

| 869-870 | Аль-Мухтаді різко скоротив витрати на двір. Наприкінці 869 року розгорівся конфлікт між тюркськими командирами Мусою і Саліхом.

  • Ахмад аль-Мутамід 870-892Разделіл держава на західну і східну частини. Еміром західній частині призначив свого сина - Джафара, а східної свого брата - аль-Муваффак, який став фактичним правителем халіфату.
  • | Абдуллах аль-Мутадід

| 892-902 | Аль-Мутадід був хоробрим і енергійним правителем. Він придушив харіджітов в Месопотамії і повернув Єгипет під владу халіфату.

  • Алі аль-Муктафі 902-908Аль-Муктафі вважається останнім з успішних багдадських халіфів. Він зумів зміцнитися на троні і повернути під владу халіфату Єгипет, проте саме при ньому стали посилюватися кармати.
  • | Джафар аль-Муктадира

| 908-929, 929-932 | Аль-Муктадира був слабким правителем, який віддавав перевагу проводити час в гулянках і гаремних утіхах, при ньому Арабський халіфат перейшов до постійного занепаду, вже паче не змінювали підйомами. При цьому була втрачена Північна Африка, відпали Єгипет і Мосул, вирували кармати.

  • Абдаллах ібн аль-Мутаззім 908В 902 році Абдаллах ібн аль-Мутаззім залишив двір, але в смутний час, що настало після смерті аль-Муктафі, виявився втягнутим в династичну боротьбу і на один день (17 грудня 908 року) захопив халіфської престол. Проте вже наступного дня був повалений придворної гвардією на чолі з власним племінником і через кілька днів страчений.
  • | Мухаммад аль-Кахіру

| 929,
932-934 | Після вбивства аль-Муктадира в 932 році змовники, побоюючись помсти з боку сина покійного, зволіли звести на трон Аль-Кахира. Він тут же розгорнув таку кампанію терору. Незабаром організувався новий змову і халіф був схоплений змовниками. Так як він відмовився добровільно зректися престолу, то його засліпили і кинули до в'язниці на 11 років.

  • Ахмад ар-Заради 934-940 Реальною владою в халіфаті володів візир Ібн РАІК. Ар-Заради вважається останнім «справжнім» халіфом, який реально виконував всі покладені халіфу релігійні обов'язки. Проте в цілому халіфат при ньому продовжував йти в занепад: відпали Північна Африка з частиною Сирії та Месопотамії, в Аравії владу взяли в свої руки кармати і місцеві вожді.
  • | Ібрахім аль-Муттакі

| 940-944 | У державних справах аль-Муттакі цілком залежав від командування армії і не міг на них істотно впливати. В період його правління візантійці дійшли до Нісібіна. Відбулося повстання в Васіті.

  • Абдуллах аль-Мустакфі 944-946В період його правління на Багдад напали війська Буідов Ахмада ібн Бувайха. Аль-Мустакфі наблизив до себе Буідов і ті, збільшивши свій вплив, невдовзі встановили контроль над скарбницею. У 976 р Ахмад ібн Бувайх запідозрив халіфа в змові проти нього і рушив свою гвардію на палац. У результаті халіф був засліплений і позбавлений влади. Продовжилося вторгнення візантійців і русів.

| colspan = "5" style = "text-align: center" style = "text-align: center" | 'Під владою Буідов'

946-974 Халіфу аль-Муті довелося утримувати себе за рахунок доходів з деяких залишених йому маєтків, яких ледь вистачало на те, щоб захистити себе від потреби. У 974 р його розбив параліч і він зрікся престолу на користь сина ат-Таї.

  • Абу Бакр ат-Таї 974-991Подобно своєму батькові, ат-Таї влачил більш ніж нікчемне існування і іноді був позбавлений найнеобхіднішого. Він переносив презирство і повне нерозуміння з боку шиїтських султанів. У 991 р ат-Таї Буіди змістили його і передали Халіфат синові аль-Муттакі, аль-Кадиру.
  • Аль-Кадір 991-1031

Аль-Кадір був добрим, релігійним, милосердним і богобоязливий людиною. Одружившись на дочці султана Баха ад-Даул, він зумів в якійсь мірі повернути загублений блиск Аббасидський халіфат.

  • Аль-Каїм 1031-1075 При аль-Каїмі Ірак був завойований турками-сельджуками. Оскільки сельджуки були сунітами, положення халіфів відразу значно покращився. Правда, світською владою сельджуцькі султани ділитися не збиралися. 1058 р правитель сельджукской держави Тогріл I отримав від аль-Каїм інвеституру на титул султана. Сельджуки надали халіфам кошти на досить представницьку життя. | colspan = "5" style = "text-align: center" style = "text-align: center" | 'Під владою Сельджукидов'
  • Абдуллах аль-Муктади 1075-1094В 1087 аль-Муктади одружився на дочці сельджукского султана Малікшаха, яка померла через два роки. У 1092 Малікшах прибув до Багдада, спробував позбавити влади халіфа і вислати його з міста. Однак, Малікшах важко захворів і помер, так і не встигнувши виконати свій намір. У період правління халіфа аль-Муктади сельджуки відновили контроль над Антіохією, який раніше Візантія відбила у мусульман. Завоювання в Індії дозволили встановити контроль над новими територіями.
  • Ахмад аль-Мустазхір

1094-1118 Аль-Мустазхір був доброчесною людиною, освіченою, милосердним справедливою людиною. Він писав вірші і вислуховував скарги своїх підданих. При ньому в Багдаді панувало благополуччя, але в східних областях мусульманського світу почалися перші Хрестові походи.

  • Абу Мансур аль-Мустаршід 1118-1135В 1125 між халіфом аль-Мустаршідом і сельджукским султаном Масудом відбулися військові зіткнення, в результаті чого аль-Мустаршід Білл зазнав поразки, був полонений і висланий в одну з фортець Хамадана. Дядя Масуда, султан Санджар, попросив його звільнити аль-Мустаршіда і публічно вибачитися. Масуд погодився виконати прохання дядька і тоді султан Санджар послав до халіфа своїх представників і солдатів для того, щоб ті повідомили йому про примирення. Серед солдата була група ассасинов-батінітов, яка проникла до намету халіфа. Коли охорона дізналася про це халіф і кілька його наближених були вбиті, але солдатам вдалося перебити всіх вбивць.
  • Абу Джафар ар-Рашид

1135-1136 Після вступу на престол, сельджукський султан Масуд зажадав з молодого халіфа 400000 динарів, які його батько зобов'язався виплатити йому в період полону. Халіф ар-Рашид відмовився виплатити цю суму і звернувся за допомогою до еміра Мосула Імадуддіну Занг. У цей час у Багдад приїхав Сельджукидов Дауд і ар-Рашид оголосив його султаном. У результаті відносини між Масудом і халіфом ще більше погіршилися і Масуд з великою армією увійшов до Багдада. Самому халіфу довелося бігти разом з Імадуддіном Занг в Мосул.

  • Мухаммад аль-Муктафі 1136-1160Он прийшов до влади у віці 41 року, в результаті скинення сельджукський султаном Масудом свого племінника ар-Рашида Біллаха. Його дружиною була сестра султана Масуда. У 1139 г (542 р х.) Халіф аль-Муктафі Ліамріллах оголосив своїм спадкоємцем свого сина Юсуфа аль-Мустанджіда. У 1146 р (549 р х.) Був убійт фатимідського халіф аз-Захір Біллі. Халіф аль-Муктафі закликав Hypуддіна Занг скористатися цим і зробити похід на Фатимидов, остаточно позбавивши влади цю династію. Однак у той період Hypуддін Занг був зайнятий війною з хрестоносцями і Візантією. Встановивши контроль над Дамаском, Занг перетворив свою державу в могутню силу.
  • Юсуф аль-Мустанджід

1160-1170 Халіф аль-Мустанджід був доброчесним, справедливим і освіченою людиною. Він писав вірші і вивчав науки, у тому числі астрономію. За часів Він значно його правління були зменшені податки і мита. У Сирії та Єгипті йшли запеклі війни між хрестоносцями і мусульманами. У зв'язку з занепад держави Фатимидов, мусульманськими арміями командував тільки Атабеков Hypуддін Занг.

  • Аль-Мустаді 1170-1180Не володів достатньою військовою силою, щоб реально правити державою. Зберігав формальні повноваження халіфа. Аль-Мустаді знизив податки, побудував безліч мечетей і шкіл.
  • Ахмад ан-Насир

1180-1225 Вів боротьбу з сельджуками і хорезмшахов.

| 1226-1242 Побудував в Багдаді Медресе Мустансира. Відбив атаку монголів на Багдад, а в подальшому був зайнятий посиленням армії і зміцненням фортифікацій столиці халіфату.

  • Аль-Мустасім 1242-1258Во час походу Хулагу на Халіфат аль-Мустасім нічого не зробив, а лише посилав монголам погрози і образи. У 1258 році Багдад був узятий монголами, а Аль-Мустасім - страчений.

Див. також