Тьяго Мотта

Тьяго Мотта
Особисті дані
Повне ім'я	Тьяго Мотта Сантон Оліварес
Народження	28 серпня 1982(1982-08-28) (42 роки)
	Сан-Бернарду-ду-Кампу, Бразилія
Зріст	187 см
Вага	83 кг
Громадянство	Італія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
1998–1999	«Жувентуде»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1999–2002 «Барселона Б» 78 (11) 2002–2007 «Барселона» 95 (9) 2007–2008 «Атлетіко» 6 (0) 2008–2009 «Дженоа» 27 (6) 2009–2012 «Інтернаціонале» 55 (11) 2012–2018 «Парі Сен-Жермен» 166 (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1999 Бразилія U-17 3 (1) 2003 Бразилія U-23 2 (0) 2011–2016 Італія 30 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2018–2019 «Парі Сен-Жермен» (юнаки) 2019 «Дженоа» 2021–2022 «Спеція» 2022–2024 «Болонья» 2024– «Ювентус»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Тьяго Мотта у Вікісховищі

Тья́го Мо́тта (порт. Thiago Motta, нар. 28 серпня 1982, Сан-Бернарду-ду-Кампу, Бразилія) — італійський футболіст бразильського походження, півзахисник. Завершив кар'єру в 2018 році. Згодом — футбольний тренер, головний тренер клубу «Ювентус».

Також відомий виступами за клуби «Барселона» й «ПСЖ» та національну збірну Італії.

П'ятиразовий чемпіон Франції. Дворазовий чемпіон Іспанії. Дворазовий володар Суперкубка Іспанії з футболу. Чемпіон Італії. П'ятиразовий володар Кубка французької ліги та суперкубка Франції й чотириразовий володар кубка Франції. Дворазовий володар Кубка Італії. Володар Суперкубка Італії з футболу. Дворазовий переможець Ліги чемпіонів УЄФА. Клубний чемпіон світу.

Вихованець футбольної школи бразильського клубу «Жувентуде».

1999 року молодий бразилець переїхав до Європи уклавши контракт з іспанською «Барселоною». Протягом 2,5 років захищав кольори другої команди «Барселони», що змагалася у третій за силою національній лізі (Сегунда Дивізіон Б).

2002 року привернув увагу тренерського штабу головної команди каталонського клубу і дебютував в іграх основного складу «синьо-гранатових». У складі каталонського гранда відіграв більше п'яти сезонів, двічі вигравав з командою чемпіонат Іспанії, здобув перемогу у Лізі Чемпіонів.

2007 року уклав однорічний контракт з мадридським «Атлетіко». Більшу частину цього сезону провів у клубному лазареті, відігравши за мадридців лише десять офіційних ігор у різних турнірах.

По завершенні контракту з «Атлетіко» отримав статус вільного агента і, розглянувши декілька варіантів, вирішив продовжити кар'єру в Італії, де в його послугах зацікавився клуб «Дженоа». За один сезон, проведений в генуезькому клубі, Мотта став одним з ключових гравців півзахисту команди.

2009 року Мотта, разом з іншим лідером «Дженоа», Дієго Міліто, потрапив до сфери трансферних інтересів міланського «Інтернаціонале». Того ж року обидва гравці приєдналися до «Інтера». Наразі встиг відіграти за «нераззуррі» 49 матчів в національному чемпіонаті. За цей час виборов титул чемпіона Італії, ставав володарем Кубка Італії, володарем Суперкубка Італії з футболу, переможцем Ліги чемпіонів УЄФА, клубним чемпіоном світу.

31 січня 2012 Мотта перейшов у французький клуб «Парі Сен-Жермен», підписавши контракт на 3,5 роки з заробітною платою в 2 млн євро за сезон. Сума трансферу склала 10 млн євро. Причому сам футболіст попросив керівництво клубу, щоб його продали, хоча і не мав проблем під час виступу за «Інтер». Пізніше Мотта розповів, що з деякими гравцями «Інтера», зокрема з Естебаном Камбьяссо, він не зміг знайти спільну мову.

За шість років у паризькому клубі Мотта провів 231 матч у всіх змаганнях, у яких забив 12 голів. Разом з «Парі Сен-Жермен» він виграв 19 трофеїв: по п'ять титулів чемпіонів Франції, кубків ліги та суперкубків та чотири кубки Франції. Більшість часу був основним опорним півзахисником клубу, в останні роки став його віце-капітаном.

Улітку 2018 року 35-річний Тьягу Мотта вирішив завершити футбольну кар'єру.

1999 року дебютував у складі юнацької збірної Бразилії, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 1 забитими голами.

2003 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.

Після переходу до «Інтера» Мотта привернув увагу тренерів національної збірної Італії. Гравець походив з родин італійських емігрантів, які свого часу перебралися до Бразилії, тож вже мав подвійне громадянство Бразилії та Італії. Оскільки Мотта не провів жодної гри за основну збірну Бразилії, правила ФІФА дозволили йому бути заявленим за італійську збірну.

За збірну Італії дебютував на початку 2011 року, провів у формі головної команди країни 30 матчів, забивши 1 гол.

Завершивши ігрову кар'єру, залишився у клубній структурі «Парі Сен-Жермен», де протягом 2018–2019 років тренував одну з юнацьких команд клубу.

21 жовтня 2019 року був запрошений до свого колишнього клубу «Дженоа» змінити Ауреліо Андреаццолі на посаді головного тренера основної команди. За п'ять днів дебютував у статусі головного тренера, здобувши вольову перемогу 3:1 у грі проти «Брешії». Утім в наступних дев'яти іграх командою було здобуто лише ще одну перемогу при п'яти поразках і трьох нічиїх, після чого 28 грудня того ж року Мотта був звільнений з тренерського штабу команди, що на той час лишалася на останньому рядку турнірної таблиці Серії A.

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1999–00	«Барселона Б»	СДБ	33	2	-	-	-	-	-	-	-	-	-	33	2
2000–01		СДБ	29	5	-	-	-	-	-	-	-	-	-	29	5
2001-02		СДБ	16	4	-	-	-	-	-	-	-	-	-	16	4
Усього за «Барселону Б»			78	11										78	11
2002	«Барселона»	ПД	18	1	КІ	1	0	ЛЧ	7	0	-	-	-	26	1
2002–03		ПД	21	3	КІ	1	0	ЛЧ	13	2	-	-	-	35	5
2003–04		ПД	20	1	КІ	1	0	КУЄФА	5	1	-	-	-	26	2
2004–05		ПД	8	0	КІ	0	0	ЛЧ	0	0	-	-	-	8	0
2005–06		ПД	15	1	КІ	1	1	ЛЧ	7	0	СІ	0	0	23	2
2006–07		ПД	14	0	КІ	4	0	ЛЧ	6	0	СІ+СУ+КЧС	2+1+2	0	27	0
Усього за «Барселону»			96	6		8	1		38	3		5	0	147	10
2007–08	«Атлетіко»	ПД	6	0	КІ	2	0	КУЄФА	2	0	-	-	-	10	0
2008–09	«Дженоа»	A	27	6	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	27	6
2009–10	«Інтернаціонале»	A	26	4	КІ	5	0	ЛЧ	8	0	СІ	1	0	40	4
2010–11		A	19	4	КІ	3	0	ЛЧ	5	1	СІ+СУ+КЧС	0+0+2	0	29	5
2011–12		A	10	3	КІ	1	0	ЛЧ	2	0	СІ	1	0	14	3
Усього за «Інтер»			55	12		9	0		15	1		4	0	83	13
2011–12	«Парі Сен-Жермен»	Л1	14	2	КФ	2	0	ЛЄ	—	—	—	—	—	16	2
2012–13		Л1	12	1	КФ+КФЛ	1+0	0+0	ЛЧ	2	0	—	—	—	15	1
2013–14		Л1	32	3	КФ+КФЛ	2+3	1+0	ЛЧ	9	2	СКФ	1	0	47	6
2014–15		Л1	27	0	КФ+КФЛ	2+2	0+0	ЛЧ	6	0	СКФ	1	0	38	0
2015–16		Л1	32	1	КФ+КФЛ	3+1	0+0	ЛЧ	9	0	СКФ	0	0	45	1
2016–17		Л1	30	0	КФ+КФЛ	4+2	1+0	ЛЧ	5	0	СКФ	1	0	42	1
2017–18		Л1	19	1	КФ+КФЛ	4+0	0+0	ЛЧ	4	0	СКФ	1	0	28	1
Усього за «ПСЖ»			166	8		26	2		35	2		4	0	231	12
Усього за кар'єру			428	43		45	3		90	6		13	0	576	52

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
09/02/2011	Дортмунд	Німеччина	1 – 1	Італія	товариський матч	-	81'
25/03/2011	Любляна	Словенія	0 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 2012	1
10/08/2011	Барі	Італія	2 – 1	Іспанія	товариський матч	-
02/09/2011	Торсгавн	Фарерські острови	0 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 2012	-	73'
06/09/2011	Флоренція	Італія	1 – 0	Словенія	Відбір до ЧЄ 2012	-	46'
11/11/2011	Вроцлав	Польща	0 – 2	Італія	товариський матч	-	46'
29/02/2012	Генуя	Італія	0 – 1	США	товариський матч	-	51'
01/06/2012	Цюрих	Італія	0 – 3	Росія	товариський матч	-	61'
10/06/2012	Гданськ	Іспанія	1 – 1	Італія	ЧЄ 2012 - 1-й етап	-	90'
14/06/2012	Познань	Італія	1 – 1	Хорватія	ЧЄ 2012 - 1-й етап	-	57' 63'
18/06/2012	Познань	Італія	2 – 0	Ірландія	ЧЄ 2012 - 1-й етап	-
28/06/2012	Варшава	Німеччина	1 – 2	Італія	ЧЄ 2012 - півфінал	-	64' 89'
01/07/2012	Київ	Іспанія	4 – 0	Італія	ЧЄ 2012 - Фінал	-	56' 60'
06/09/2013	Палермо	Італія	1 – 0	Болгарія	Відбір до ЧС 2014	-
10/09/2013	Турин	Італія	2 – 1	Чехія	Відбір до ЧС 2014	-	86'
11/10/2013	Копенгаген	Данія	2 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2014	-
15/11/2013	Мілан	Італія	1 – 1	Німеччина	товариський матч	-	82'
18/11/2013	Лондон	Італія	2 – 2	Нігерія	товариський матч	-	53'
05/03/2014	Мадрид	Іспанія	1 – 0	Італія	товариський матч	-	62'
31/05/2014	Лондон	Ірландія	0 – 0	Італія	товариський матч	-	62'
15/06/2014	Манаус	Англія	1 – 2	Італія	ЧС 2014 - 1-й етап	-	57'
20/06/2014	Ресіфі	Італія	0 – 1	Коста-Рика	ЧС 2014 - 1-й етап	-	46'
24/06/2014	Натал	Італія	0 – 1	Уругвай	ЧС 2014 - 1-й етап	-	75'
24/03/2016	Удіне	Італія	1 – 1	Іспанія	товариський матч	-	45'
29/03/2016	Мюнхен	Німеччина	4 – 1	Італія	товариський матч	-	68'
06/06/2016	Верона	Італія	2 – 0	Фінляндія	товариський матч	-	63'
13/06/2016	Десін-Шарп'є	Бельгія	0 – 2	Італія	ЧЄ 2016 - 1-й етап	-	78' 84'
17/06/2016	Тулуза	Італія	1 – 0	Швеція	ЧЄ 2016 - 1-й етап	-	74'
22/06/2016	Вільнев-д'Аск	Італія	0 – 1	Ірландія	ЧЄ 2016 - 1-й етап	-
27/06/2016	Сен-Дені	Італія	2 – 0	Іспанія	ЧЄ 2016 - 1/8 фіналу	-	54' 89'
Усього		Матчів	30		Голів	1

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

• Чемпіон Іспанії (2):

«Барселона»: 2004-05, 2005-06

• Володар Суперкубка Іспанії з футболу (2):

«Барселона»: 2005, 2006

• Чемпіон Італії (1):

«Інтернаціонале»: 2009-10

• Володар Кубка Італії (2):

«Інтернаціонале»: 2009-10, 2010-11

• Володар Суперкубка Італії з футболу (1):

«Інтернаціонале»: 2010

• Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (2):

«Барселона»: 2005-06

«Інтернаціонале»: 2009-10

• Клубний чемпіон світу (1):

«Інтернаціонале»: 2010

• Чемпіон Франції (5):

«Парі Сен-Жермен»: 2012-13, 2013-14, 2014-15, 2015-16, 2017-18

• Володар Кубка Франції (4):

«Парі Сен-Жермен»: 2014-15, 2015-16, 2016-17, 2017-18

• Володар Кубка французької ліги (5):

«Парі Сен-Жермен»: 2013-14, 2014-15, 2015-16, 2016-17, 2017-18

• Володар Суперкубка Франції (5):

«Парі Сен-Жермен»: 2013, 2014, 2015, 2016, 2017

• Срібний призер Золотого кубка КОНКАКАФ: 2003
• Віце-чемпіон Європи: 2012

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тьяго Мотта

• Тьяго Мотта на сайті ФІФА (англ.)

• Тьяго Мотта на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Тьяго Мотта на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Тьяго Мотта на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Тьяго Мотта на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Тьяго Мотта на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Тьяго Мотта на сайті fussballdaten.de (нім.)
• Тьяго Мотта на сайті BDFutbol.com (англ.)
• Тьяго Мотта на сайті Eu-football.info (англ.)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»