Маямі Гіт

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2020)

Маямі Хіт
Конференція	Східна конференція
Дивізіон	Південно-Східний дивізіон
Рік заснування	1988
Історія	Маямі Хіт 1988–до тепер
Стадіон	Американ-Ерлайнс-арена
Місто	Маямі, Флорида
Кольори клубу
Власник(и)	Мікі Арісон
Генеральний менеджер	Пет Райлі
Головний тренер	Ерік Сполстра
Клуби Д-Ліги	Сіу Фоллс Скайфорс
Чемпіонство	3 (2006, 2012, 2013)
Перемоги в конференції	5 (2006, 2011, 2012, 2013, 2020, 2023)
Перемоги в дивізіоні	13 (1997, 1998, 1999, 2000, 2005, 2006, 2007, 2011, 2012, 2013, 2016, 2018, 2020, 2023)
Офіційний сайт	heat.com
Домашня На виїзді Альтернативна Альтернативна

Мая́мі Гіт^[1] (англ. Miami Heat) — професійна баскетбольна команда, розташована в місті Маямі (штат Флорида, США). Команда входить до Південно-Східного дивізіону та Східної конференції Національної баскетбольної асоціації. Заснована у 1988 році, власником організації є Арісон Міккі з 1995 року. «Маямі Хіт» здобули три титули чемпіонів НБА в 2006, 2012 та 2013 роках, п'ять титулів чемпіонів конференції відповідно в 2006, 2012, 2013 та 2010, 2014. Станом на 2013 рік журнал «Forbes» оцінив організацію у 625 мільйонів доларів США, що на актуальний момент помістило організацію на шосте місце, серед найбагатіших франшиз НБА. Домашньою ареною «Гіт» є Американ-Ерлайнс-арена.

1995-2003: «Переслідування» чемпіонства

Після придбання франшизи у 1995 році, Арісон Міккі призначив головним менеджером та тренером команди Пета Райлі. Пет Райлі перебудував команду, зробивши з неї потенційного чемпіона. Долучивши до команди зірок Алонзо Моурнінга та Тіма Гардавея, команда демонструвала прекрасні результати, одним з яких був рекорд, а на даний момент другий по успішності результат команди в регулярному чемпіонаті: 61-21 у сезоні 1996/1997. Після цього регулярного сезону, Моурнінг і Гардавей заробили для організації прізвиська «Дорожні Воїни», оскільки основним успіхом цього рекорду були виїзні матчі, які відігрались з статистикою 32 перемоги до 9 поразок. Після регулярного чемпіонату, «Маямі Хіт» вийшли у фінал Конференції здолавши на своєму шляху Орландо Меджік та Нью-Йорк Нікс. В фіналі їх чекав Майкл Джордан, Скотті Піппен та Денис Родман які на період 90их, домінували на паркеті у всіх аспектах захисту та атаки, тому не офіційно визнавались найпотужнішим «ТРІО» в історії НБА. В фіналі гравці команди «Хіт» зазнали поразки проти «Чикаго Булз». Пізніше в команді почався спад та період посередньої гри, та два роки без плей-офф спонукали Пета Райлі до наступної перебудови.

2003-2010: Ера Вейда

2003 рік в історії НБА, називають один з найпотужніших драфт-років, де на драфті були на той час потенційні зірки: ЛеБрон Джеймс, Кріс Бош, Кармело Ентоні, Двейн Вейд, Кріс Кейман. Під п'ятим драфт піком був вибраний атакувальний захисник Двейн Вейд. Покинувши пост тренера і зосередившись на менеджменті команди, Пет Райлі підписав на місце головного тренера Стена Ван Ганді, який з потенційної зірки Вейда, зробив суперзірку баскетболу вже в перші роки, підлаштувавши весь склад команди під нього. В перший рік Вейд вивів команду до плей-оф. Здобувши перемогу над Новим Орлеаном, пройшли до півфіналу плей-оф східної конференції, поступившись Індіані — перший рік кар'єри Двейна на цьому закінчився. Наступного року Райлі через обмін підписав до команди Шакіла О'ніла віддавши в «Лос-Анджелес Лейкерз»: Батлера Керона, Одома Ламара, Гранта Браяна та пік першого раунду драфту НБА наступного року. Також до команди повернувся екс зірковий центровий Алонзо Моурнінг, який виходив з лавки запасних та допомагав Шакілу в грі під щитом. Команда була ідеальна в усіх аспектах гри, тому зайняли перше місце в східній конференції у регулярному чемпіонаті та вийшли до плей-оффу без жодних проблем. Здолавши на своєму шляху «Нью-Джерсі Нетс» та «Вашингтон Візардз» з рахунками 4-0, в фіналі конференції Маямі зустрілись з «Детройт Пістонс». Маямі втратили Вейда в 6 грі через травму, і програли Детройту з по підсумку зустрічей 3-4. Перед стартом наступного сезону Райлі підписав до команди Пейтона Гері, та після невдалого старту сезону звільнив Ван Ганді, і сам повернувся до обов'язків тренера. Під його керівництвом команда вийшла до плей-офу, дійшовши до фіналу конференції, помстившись за торішню поразку Детройтові 4-2, вийшли в перший за існування організації фінал НБА. В фіналі зустрівшись з «Даллас Маверікс», здобули перемогу по матчам 4-2, та свій перший титул НБА. Вейд був названий найціннішим гравцем, отримавши «трофей Біла Рассела». Після чемпіонства НБА, Маямі терпить чотири невдалих сезони, які супроводжуються травмами Вейда, програшами у плей-офі першого раунду і провальним регулярним чемпіонатом 15-67. В цей період Райлі покинув пост тренера, назначивши на цю посаду Еріка Споулстру, який довгий час працював на організацію.

2010-2014: Ера «ВЕЛИКОГО ТРІО»

Після невдалих останніх чотирьох років, Маямі в міжсезонні підписує двох зіркових гравців, які були в топ піках разом з Вейдом у 2003 році, це Джеймс ЛеБрон та Кріс Бош. Леброн на даний момент вважався найкращим гравцем ліги, а Бош одним із найліпших гравців на позиції «великих». З цього часу Маямі була найкращою командою ліги за останні чотири роки. Чотири фінали за чотири роки, з двома чемпіонськими титулами. Такий внесок зробили Джеймс та Бош. Після неочікуваної поразки у фіналі НБА 2013/2014 від «Сан-Антоніо Сперс», Леброн покинув Маямі вернувшись в рідний йому Клівленд, сформувавши нове тріо з Кайрі Ірвінгом та Лавом Кевіном, яких підписали «Кавальєрс». Значний внесок також внесли Чолмерс Маріо, Аллен Рей, Міллер Майк.

В = Виграші, П = Програші, П% = Процент виграних матчів

• Профіль команди на сайті НБА (англ.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Miami Heat