Перейти до вмісту

Кіото: відмінності між версіями

Координати: 35°43′ пн. ш. 139°17′ сх. д. / 35.717° пн. ш. 139.283° сх. д. / 35.717; 139.283
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 209: Рядок 209:


== Міста-побратими ==
== Міста-побратими ==
* [[Париж]], [[Франція]] 1958
* [[Файл:Flag of the United States.svg|25px]] [[Бостон]], [[США]]. Дата угоди:1959
* [[Бостон]], [[США]] (1959)
* [[Файл:Flag of Germany.svg|25px]] [[Кельн]], [[Німеччина]]. Дата угоди:1963
* [[Кельн]], [[Німеччина]] 1963
* [[Файл:Flag of France.svg|25px]] [[Париж]], [[Франція]]. Дата угоди:1958
* [[Флоренція]], [[Італія]] 1965
* [[Файл:Flag of the Czech Republic.svg|25px]] [[Прага]], [[Чехія]]. Дата угоди:1996
* [[Файл:Flag of Ukraine.svg|25px]] [[Київ]], [[Україна]]. Дата угоди:1971
* [[Київ]], [[Україна]] 1971
* [[Сіань]], [[КНР]] (1974)
* [[Файл:Flag of Croatia.svg|25px]] [[Загреб]], [[Хорватія]]. Дата угоди:1981
* [[Гвадалахара (Мексика)|Гвадалахара]], [[Мексика]] ([[1980]])
* [[Файл:Flag of Italy.svg|25px]] [[Флоренція]], [[Італія]]. Дата угоди:1965
* [[Загреб]], [[Хорватія]] 1981
* [[Прага]], [[Чехія]] (1996)


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 09:28, 27 травня 2010

Кіото

Кіотський «Золотий павільйон»
Положення міста
Країна Японія
Острів Хонсю
Регіон Кінкі
Префектура  Кіото
ISO 3166-2 13121-1
35°43′ пн. ш. 139°17′ сх. д. / 35.717° пн. ш. 139.283° сх. д. / 35.717; 139.283
Площа 827,90 км² (1 жовтня 2008[1])
Населення 1 464 890 осіб (1 жовтня 2020[2])
Густота 1769.4 осіб / км²
city.kyoto.lg.jp(яп.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа

Кіото у Вікісховищі

Кіото (яп. 京都市, きょうとし, кьото сі[3]) — місто в Японії, у південно-західній частині префектури Кіото. Адміністративний центр цієї префектури. Стародавня столиця японської держави. Входить до списку міст державного значення Японії.

Загальні відомості

Кіото розташоване в центральній частині острова Хонсю, в центрі регіону Кінкі, на півночі Кіотської западини. З 794 по 1869 року місто було столицею Японії та місцем перебування Імператорів країни. Одне з головних міст регіону Кінкі та міського району Осака-Кобе-Кіото.

Символи

Емблема Кіото  — золотий стилізований ієрогліф 京 (кьо, «столиця»), у вигляді шестипроменевої зорі, розташованої на тлі колеса Імператорської карети. Колесо має темнобузковий колір і прикрашене золотими візерункам. Золото символізує велич, а темнобузковий колір аристократичність — японської стародавньої столиці. Емблема була затверджена міською радою 1 січня 1960 року[4]. Існує також скорочена версія емблеми, яка передбачає використання лише стилізованого ієрогліфа. Протягом 1891 — 1960 років саме вона використовувалася як емблема міста[4]. Прапор Кіото  — полотнище білого кольору, сторони якого співвідносяться як 2 до 3. В центрі полотнища розміщена емблема міста[4].

��мблема (1891)
Емблема (1960)
Прапор

Інші символи міста — квітки камелія і азалія, дерева верба і кацура.

Історія

Докладніше: Хей'ан-кьо
  • 794 — перенесено столицю японської держави до міста Хей'ан-кьо. В середньовіччі його називали просто «Кьо» — «столиця». Від цієї назви утворилося слово «Кьото» (Кіото) — «столичне місто»[5]
  • 1889 — Кіото поділено на два райони: Каміґьо (Верхній) та Сімоґьо (Нижній).
  • 1918 — приєднано наступні населені пункти:

5 сіл повіту Отаґі (愛宕郡)

  • Курамаґуґі (鞍馬口)
    Сімоґамо (下鴨)

4 села повіту Кадоно (葛野郡)

  • Кінуґаса (衣笠)
  • містечко Янаґіхара повіту Кії (紀伊郡柳原町)
  • село Хіґасі-Кудзьо повіту Кії (紀伊郡東九条村)
  • 1929 — в Кіото виділено три нових райони: Сакьо (Лівий), Накаґьо (Центральний), Хіґасіяма (Східногірський).

Адміністративний поділ

Площа Населення Густота
01 Каміґьо 上京区 &&&&&&&&&&&&&&07.01100007,11 &&&&&&&&&&083949.&&&&0083 949 &&&&&&&&&&011807.020000011 807,2
02 Кіта 北区 &&&&&&&&&&&&&094.092000094,92 &&&&&&&&&0117252.&&&&00117 252 &&&&&&&&&&&01235.03000001235,3
03 Мінамі 南区 &&&&&&&&&&&&&015.078000015,78 &&&&&&&&&0102034.&&&&00102 034 &&&&&&&&&&&06466.&&&&006466
04 Накаґьо 中京区 &&&&&&&&&&&&&&07.03800007,38 &&&&&&&&&0110557.&&&&00110 557 &&&&&&&&&&014980.060000014 980,6
05 Нісікьо 西京区 &&&&&&&&&&&&&059.020000059,20 &&&&&&&&&0149864.&&&&00149 864 &&&&&&&&&&&02531.05000002531,5
06 Сакьо 左京区 &&&&&&&&&&&&0246.0880000246,88 &&&&&&&&&0166254.&&&&00166 254 &&&&&&&&&&&&0673.0400000673,4
07 Сімоґьо 下京区 &&&&&&&&&&&&&&06.08200006,82 &&&&&&&&&&082811.&&&&0082 811 &&&&&&&&&&012142.040000012 142,4
08 Укьо 右京区 &&&&&&&&&&&&0291.0950000291,95 &&&&&&&&&0202193.&&&&00202 193 &&&&&&&&&&&&0692.0600000692,6
09 Фусімі 伏見区 &&&&&&&&&&&&&061.062000061,62 &&&&&&&&&0278131.&&&&00278 131 &&&&&&&&&&&04513.06000004513,6
10 Хіґасіяма 東山区 &&&&&&&&&&&&&&07.04600007,46 &&&&&&&&&&036651.&&&&0036 651 &&&&&&&&&&&04913.&&&&004913
11 Ямасіна 山科区 &&&&&&&&&&&&&028.078000028,78 &&&&&&&&&0135194.&&&&00135 194 &&&&&&&&&&&04697.05000004697,5

Освіта

Культура

Станом на 2002 рік в Кіото нараховується 1660 буддистських монастирів та храмів, і близько 400 синтоїстьких святилищ. В місті знаходиться понад 2 тисячі шедеврів японського мистецтва, ремесел і архітектури, дві сотні з яких мають статус національних скарбів Японії. Також в Кіото розміщено близько 120 історичних і природних пам'яток, парків і краєвидів загальнонаціонального значення[6]. 1994 року 15 святилищ і монастирів міста були занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО під назвою «Пам'ятки культури стародавнього Кіото».

В середньому за рік Кіото відвідує близько 30 мільйонів туристів. На 2001 рік їх кількість становила 41,32 мільйони чоловік. З них 380 тисяч були іноземцями[6].

В центральній частині Кіото знаходиться Імператорський палац — символ міста. Він збудований у 14 столітті на базі тимчасового Імператорського палацу Цутімікадо.

Музеї

Пам'ятки

Міста-побратими

Примітки

  1. Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 [1].
  2. Статистика префектури Кіото // Сайт префектури Кіото. Переглянуто 15 червня 2021 [2].
  3. Дослівне значення: «столичне місто».
  4. а б в Емблема Кіото // Офіційна сторінка міста Кіото
  5. В новому часі в країнах Заходу місто записували як Kyoto, від якого походить українське «Кіото».
  6. а б Кіото // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

Джерела та література

Кіото // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання