Кіото: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
日本地理 (обговорення | внесок) |
日本地理 (обговорення | внесок) |
||
Рядок 209: | Рядок 209: | ||
== Міста-побратими == |
== Міста-побратими == |
||
⚫ | |||
* [[Файл:Flag of the United States.svg|25px]] [[Бостон]], [[США]]. Дата угоди:1959 |
|||
* [[Бостон]], [[США]] (1959) |
|||
* |
* [[Кельн]], [[Німеччина]] 1963 |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
* [[Файл:Flag of the Czech Republic.svg|25px]] [[Прага]], [[Чехія]]. Дата угоди:1996 |
|||
* |
* [[Київ]], [[Україна]] 1971 |
||
* [[Сіань]], [[КНР]] (1974) |
|||
⚫ | |||
* [[Гвадалахара (Мексика)|Гвадалахара]], [[Мексика]] ([[1980]]) |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
* [[Прага]], [[Чехія]] (1996) |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 09:28, 27 травня 2010
Кіото | |
Кіотський «Золотий павільйон» | |
Країна | Японія |
Острів | Хонсю |
Регіон | Кінкі |
Префектура | Кіото |
ISO 3166-2 | 13121-1 |
35°43′ пн. ш. 139°17′ сх. д. / 35.717° пн. ш. 139.283° сх. д. | |
Площа | 827,90 км² (1 жовтня 2008[1]) |
Населення | 1 464 890 осіб (1 жовтня 2020[2]) |
Густота | 1769.4 осіб / км² |
city.kyoto.lg.jp(яп.) | |
Кіото у Вікісховищі |
Кіото (яп. 京都市, きょうとし, кьото сі[3]) — місто в Японії, у південно-західній частині префектури Кіото. Адміністративний центр цієї префектури. Стародавня столиця японської держави. Входить до списку міст державного значення Японії.
Загальні відомості
Кіото розташоване в центральній частині острова Хонсю, в центрі регіону Кінкі, на півночі Кіотської западини. З 794 по 1869 року місто було столицею Японії та місцем перебування Імператорів країни. Одне з головних міст регіону Кінкі та міського району Осака-Кобе-Кіото.
Символи
Емблема Кіото — золотий стилізований ієрогліф 京 (кьо, «столиця»), у вигляді шестипроменевої зорі, розташованої на тлі колеса Імператорської карети. Колесо має темнобузковий колір і прикрашене золотими візерункам. Золото символізує велич, а темнобузковий колір аристократичність — японської стародавньої столиці. Емблема була затверджена міською радою 1 січня 1960 року[4]. Існує також скорочена версія емблеми, яка передбачає використання лише стилізованого ієрогліфа. Протягом 1891 — 1960 років саме вона використовувалася як емблема міста[4]. Прапор Кіото — полотнище білого кольору, сторони якого співвідносяться як 2 до 3. В центрі полотнища розміщена емблема міста[4].
��мблема (1891)
|
Емблема (1960)
|
Прапор
|
Інші символи міста — квітки камелія і азалія, дерева верба і кацура.
Історія
- 794 — перенесено столицю японської держави до міста Хей'ан-кьо. В середньовіччі його називали просто «Кьо» — «столиця». Від цієї назви утворилося слово «Кьото» (Кіото) — «столичне місто»[5]
- 1889 — Кіото поділено на два райони: Каміґьо (Верхній) та Сімоґьо (Нижній).
- 1918 — приєднано наступні населені пункти:
5 сіл повіту Отаґі (愛宕郡)
- Курамаґуґі (鞍馬口)
- Сімоґамо (下鴨)
4 села повіту Кадоно (葛野郡)
- Кінуґаса (衣笠)
- містечко Янаґіхара повіту Кії (紀伊郡柳原町)
- село Хіґасі-Кудзьо повіту Кії (紀伊郡東九条村)
- 1929 — в Кіото виділено три нових райони: Сакьо (Лівий), Накаґьо (Центральний), Хіґасіяма (Східногірський).
Адміністративний поділ
№ | Площа | Населення | Густота | ||
01 | Каміґьо | 上京区 | 7,11 | 83 949 | 11 807,2 |
02 | Кіта | 北区 | 94,92 | 117 252 | 1235,3 |
03 | Мінамі | 南区 | 15,78 | 102 034 | 6466 |
04 | Накаґьо | 中京区 | 7,38 | 110 557 | 14 980,6 |
05 | Нісікьо | 西京区 | 59,20 | 149 864 | 2531,5 |
06 | Сакьо | 左京区 | 246,88 | 166 254 | 673,4 |
07 | Сімоґьо | 下京区 | 6,82 | 82 811 | 12 142,4 |
08 | Укьо | 右京区 | 291,95 | 202 193 | 692,6 |
09 | Фусімі | 伏見区 | 61,62 | 278 131 | 4513,6 |
10 | Хіґасіяма | 東山区 | 7,46 | 36 651 | 4913 |
11 | Ямасіна | 山科区 | 28,78 | 135 194 | 4697,5 |
Освіта
Культура
Станом на 2002 рік в Кіото нараховується 1660 буддистських монастирів та храмів, і близько 400 синтоїстьких святилищ. В місті знаходиться понад 2 тисячі шедеврів японського мистецтва, ремесел і архітектури, дві сотні з яких мають статус національних скарбів Японії. Також в Кіото розміщено близько 120 історичних і природних пам'яток, парків і краєвидів загальнонаціонального значення[6]. 1994 року 15 святилищ і монастирів міста були занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО під назвою «Пам'ятки культури стародавнього Кіото».
В середньому за рік Кіото відвідує близько 30 мільйонів туристів. На 2001 рік їх кількість становила 41,32 мільйони чоловік. З них 380 тисяч були іноземцями[6].
В центральній частині Кіото знаходиться Імператорський палац — символ міста. Він збудований у 14 столітті на базі тимчасового Імператорського палацу Цутімікадо.
Музеї
Пам'ятки
Міста-побратими
- Париж, Франція (1958)
- Бостон, США (1959)
- Кельн, Німеччина (1963)
- Флоренція, Італія (1965)
- Київ, Україна (1971)
- Сіань, КНР (1974)
- Гвадалахара, Мексика (1980)
- Загреб, Хорватія (1981)
- Прага, Чехія (1996)
Примітки
- ↑ Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 [1].
- ↑ Статистика префектури Кіото // Сайт префектури Кіото. Переглянуто 15 червня 2021 [2].
- ↑ Дослівне значення: «столичне місто».
- ↑ а б в Емблема Кіото // Офіційна сторінка міста Кіото
- ↑ В новому часі в країнах Заходу місто записували як Kyoto, від якого походить українське «Кіото».
- ↑ а б Кіото // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
Джерела та література
Кіото // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)