Перегляд вихідного коду сторінки Як-38

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Вичитати|дата=травень 2017}}
{{Військовий літак|
| Повна назва = Яковлєв Як-38
| Модель = Як-38
| Фотографія = [[Файл:Yak-38 Forger wings folded.jpg|300px| Як-38 на борту авіанесучого крейсеру]]
| Призначення = палубний штурмовик
| Перший політ = 6 жовтня [[1971]]
| Прийнятий на озброєння = [[1976]]
| Знятий з озброєння = [[1991]]
| Період використання = [[1976]]  - [[1991]]
| На озброєнні у = [[Військово-морський флот СРСР|ВМФ СРСР]]
<!-- Характеристики -->| Екіпаж = 1
| Крейсерська швидкість = 1 050
| Максимальна швидкість = 1210
| МШ у землі = 
| МШ на висоті = 
| Бойовий радіус = 250—370
| Дальність польоту = 
| Дальність польоту з ППБ = 
| Тривалість польоту = 
| Практична стеля = 12 000
| Бойова стеля = 
| Швидкопідйомність = 75
<!-- Розміри -->| Довжина = 16,37
| Висота = 4,25
| Розмах крил = 7,32
| Розмах верхніх крил = 
| Площа крил = 18,5
| Стрілоподібність = 
| Шасі = триколісне з носовою стійкою, носова стійка прибирається по польоту, основні - у фюзеляж у напрямку до нього
<!-- Маса -->| Маса пустого = 7385
| Маса спорядженого = 
| Максимальна злітна маса = 11 300
<!-- Силова установка -->| Двигуни = -
* [[Р-28 В-300]] з тягою 66,7 кН
* 2× ТРДД [[РД-38]] з тягою 31,9 кН кожний.
| Тяга = 3250 кгс
| Тяга форсажна = <!-- Озброєння -->
| Гарматне озброєння = двуствольна гармата ГШ-23 в підвісних контейнерах на пілонах під крилом
| Боєзапас = 
| Точок підвіски = 4
| Маса підвіски = Максимальна маса бойового навантаження при злеті з пробігом - 2000 кг, при вертикальному злеті - 600 кг.
| Підвісне озброєння = підвісні гарматні контейнери 2хУПК-23-250, УР 2хР-60 або 2хХ-23 "Дельта" Нур 2хУБ-32М/57 або 4хУБ-16/57;
* бомби [[ФАБ-250]], [[ФАБ-100]], заб-100.
<!-- Історія виробництва -->| Виробник = Саратовський авіаційний завод
| Всього збудовано = 231
| Модифікації = Як-36МУ / Як-38У/Як-38M
| Конструктор = В. H. Павлов
}}

'''Як-38''' (за [[Кодові імена НАТО|класифікацією МО США і НАТО]]: '''Forger''')&nbsp;— радянський палубний [[штурмовик]], перший в [[СРСР]] серійний [[літак вертикального злету та приземлення]]. При його будівництві був використаний досвід, отриманий при розробці і випробуваннях дослідного літака [[Як-36]]. Літак був оснащений одним підйомно-маршовим двигуном Р-28 і двома підйомними двигунами РД-38, розташованими за кабіною пілота. Також на ньому була встановлена унікальна система автоматичного катапультування пілота при аварійних ситуаціях (зокрема, при відмові двигунів або струминного управління) на малих швидкостях і режимі висіння.

Всього було побудовано 231 літак Як-38 різних модифікацій в [[1974]]—[[1989]] роках. Серійний випуск машин здійснювався на [[Саратовський авіазавод|Саратовському авіазаводі]]. Літак базувався на авіаносних крейсерах [[Авіаносні крейсери проекту 1143|проєкту 1143]] («[[Київ (авіаносний крейсер)|Київ]]», «[[Мінськ (авіаносний крейсер)|Мінськ]]», «[[Новоросійськ (авіаносний крейсер)|Новоросійськ]]», «[[Баку (авіаносний крейсер)|Баку]]»).

== Історія проєкту ==
Західні військові вважали радянський літак Як-38 аналогом створеного раніше (1960&nbsp;р.) британського прототипу '''Hawker P.1127''' та його вдосконаленої моделі, серійного літака [[Harrier Jump Jet]] (1966&nbsp;р.), за що нагородили його зневажливим епітетом {{lang-en|Forger}} («Фальшувальник»)<ref>[https://arsenal-otechestva.ru/article/754-chto-stoit-za-vunder-mashinoj Алексей Леонков. Что стоит за «Вундер машиной»?//«Арсенал Отечества» №&nbsp;2 (22) за 2016 г.]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://nationalinterest.org/blog/the-buzz/russias-yak-38-fighter-the-failed-jump-jet-helped-inspire-19320 Sebastien Roblin. Russia's Yak-38 Fighter: The Failed Jump Jet That Helped Inspire the F-35?//The National Interest, 5.02.2017]</ref>.

Створенню Як-38 передували роботи над [[ЛВЗП]] Як-36, який здійснив перший політ в [[1964]]&nbsp;році. Перша посадка двох літаків Як-36М на ТАвКр «Київ» відбулася [[18 травня]] [[1975]] року. Серійний літак №&nbsp;0201 пілотував льотчик випробувач ЛВІ МАП О.&nbsp;Г.&nbsp;Кононенко, а дослідний №&nbsp;04&nbsp;— льотчик випробувач НДІ ВПС полковник В.&nbsp;П.&nbsp;Хомяков. 20 травня Олег Кононенко продемонстрував у повітрі можливості Як-36М міністру оборони А.&nbsp;А.&nbsp;Гречко і головкому ВМФ С.&nbsp;Г.&nbsp;Горшкову. Як-38 (спочатку носив ім'я Як-36М) вперше піднявся в повітря в [[1970]]&nbsp;році.

[[17 жовтня]] [[1983]] [[Новоросійськ (авіаносний крейсер)|«Новоросійськ»]] на чолі загону кораблів вийшов з Кольської затоки, у важких умовах пройшов чотири океани, відвідав ряд держав і 27 лютого [[1984]] року, прибув до Владивостока, пройшовши 20 тисяч миль. За час походу Як-38 і Як-38У здійснили близько 600 польотів із загальним нальотом близько 300 год, у тому числі 120 злетів з коротким стартом. По завершенню походу Чурилову було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

В Саках тривало планове перенавчання стройових льотчиків, а згодом і підготовка випускників авіаційних училищ, якими стали комплектуватися корабельні полки. До кінця 1978 року, для польотів з корабля було підготовлено близько 60 осіб. Велику роль у цьому зіграв начальник відділу бойової підготовки корабельної авіації полковник М.&nbsp;І.&nbsp;Корж, льотчики-інструктори Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Матковський, Г.&nbsp;Л.&nbsp;Ковальов, В.&nbsp;І.&nbsp;Купу, В.&nbsp;Ф.&nbsp;Саранін, В.&nbsp;М.&nbsp;Світоч, В.&nbsp;М.&nbsp;Погорєлов та старший льотчик-інспектор авіації ВМФ Ю.&nbsp;Н.&nbsp;Козлов.

Наступником Матковського після його загибелі став Г.&nbsp;Л.&nbsp;Ковальов, який виніс на своїх плечах основний тягар організації польотів з [[Авіаносні крейсери проекту 1143|ТАКР]] «Київ», «Мінськ» і «Новоросійськ». 13 березня 1978 року, Ковальов першим з льотчиків корабельної штурмової авіації на внутрішньому рейді [[Севастополь|Севастополя]] виконав вночі політ на [[ЛВЗП]] на важкий авіанесучий крейсер «Київ». Ковальов також був першим зі стройових льотчиків, хто виконав взліт з короткого розбігу з аеродрому [[Саки (місто)|Саки]] (3 грудня 1979 року).

У [[1985]]&nbsp;році, був створений покращений варіант Як-38М, споряджений двома підкриловими ПТБ і вдосконаленим озброєнням (ефективність у порівнян��і з Як-38 зросла на 15-20&nbsp;%). Велася розробка багатоцільового літака Як-39 для використання як палубного винищувача-перехоплювача і штурмовика, що має збільшену площу крила, паливні баки більшої ємності, бортову багатофункціональну РЛС, вдосконалену БРЕО й озброєння, однак цей проєкт реалізований не був.


У [[1980]]&nbsp;році, чотири Як-38 у випробувальних цілях направили до Афганістану, де вони діяли з обмежених майданчиків в умовах високогір'я. Один літак був втрачений за небойової причини.

У цілому проєкт виявився невдалим, інтерес військових моряків до Як-38 був нетривалим. Літак мав слабку [[тягоозброєність]], в південних широтах при високій температурі і вологості він часто мав проблеми зі злетом і мав украй невеликий радіус дії. До кінця 1980-х випуск Як-38 було припинено, вони були перебазовані на наземні аеродроми, а потім виведені із складу збройних сил.

У [[1991]]&nbsp;році, через моральне і технічне старіння ці літаки були зняті з озброєння ВМФ і передані на бази зберігання. Також було виключено зі складу флоту авіаносці «Київ», «Мінськ», «Новоросійськ».

== Перспективні аспекти програми Як-38 ==
Розмах підготовки льотних кадрів свідчив про намір значно розширити область бойового застосування Як-38, наприклад, використовувати його для безпосередньої підтримки сухопутних військ. Здатність до ВЗП давала штурмовики унікальну можливість діяти чи не з бойових порядків піхоти, базуючись, скажімо, на причепі автомобіля. З 25 липня по 1 серпня 1980 Кононенко в 10 польотах справив оцінку можливості вертикального злету і посадки літака на пересувну злітно-посадкову платформу (ПВППл) розміром 10×15&nbsp;м, змонтовану на трейлері з розкладними за допомогою гідравліки панелями. Висота платформи над землею становила 1, 2&nbsp;м. Перед польотами літак сер. No.0803 (борт «21») обладнали газовідбиваючими ребрами в районі повітрязабірників [[Підйомний двигун|ПД]] і оптичним пристроєм, призначеним для контролю його положення щодо посадкового майданчика. Польоти виконувалися з «навісними захисними пристроями» на повітрязабірниках [[Підйомний двигун|ПД]] і [[Підйомний маршовий двигун|ПМД]].
[[Файл:RIAN archive 477421 Yak-38P fighter aircraft.jpg|міні|праворуч|300px|1 вересня 1984 року]]
Привабливі перспективи відкривала також теоретична можливість експлуатації Як-38 не тільки з авіанесучих крейсерів, але і з цивільних суден&nbsp;— контейнеровозів і суховантажів. З метою перевірки практичного здійсненності цієї ідеї у вересні 1983 за наказом Головкому ВМФ льотчики стройової частини авіації ВМФ вперше в [[СРСР]] здійснили посадку військових літаків на цивільне судно&nbsp;— теплохід «Агостіньо Нето» типу «РО-РО». Першим здійснив посадку 14 вересня 1983 старший льотчик-інспектор полковник Ю.&nbsp;М.&nbsp;Козлов, який за це отримав від капітана теплохода А. Латишева пам'ятний адресу. За ним здійснили посадку полковник Г.&nbsp;Л.&nbsp;Ковальов, підполковники В.&nbsp;І.&nbsp;Купу і В.&nbsp;М.&nbsp;Погорєлов. До 29 вересня було виконано 20 польотів. Державні випробування (18 польотів) провели В.&nbsp;В.&nbsp;Васенко і О.&nbsp;І.&nbsp;Яковенко з контейнеровоза «Микола Черкасов».

Вони показали, що посадка на судно такого типу дуже складна через обмеженість можливих траєкторій заходу. Великі проблеми також викликала тіснота оточуючих судновими конструкціями майданчика (18х24 м), виділеної для посадки [[ЛВЗП]]. Проте сама ідея не була відкинута, і надалі не заперечувалася можливість використання цивільних суден як «міні-авіаносців».

== Закриття програми ==
Крапку в кар'єрі Як-38 поставив [[розпад СРСР]] і найглибша економічна криза. Без відповідного контролю з боку виробника ресурс багатьох літаків швидко вичерпався, і більшість їх осіло на наземних авіабазах. [[Саратовський авіазавод]] не зміг вирішити проблему постачання необхідних запчастин. У результаті були Як-38 достроково зняті з озброєння і поставлені на консервацію. Схожі причини призвели до виведення зі складу ВМФ крейсерів «Київ», «Мінськ» і «Новоросійськ».

Тим не менш, деякі автори стверджують, що все це відбулося з-за низької якості Як-38, зазвичай посилаючись на його обмежені ударні можливості. Безперечно, за бойовою ефективністю він поступався палубним літакам звичайного злету і посадки, але покладені на нього завдання виконував цілком задовільно.

На жаль, важливою особливістю як радянських, так і західних [[ЛВЗП]] є складність їх пілотування і перенавчання льотного складу, через що льотчики стройових частин при їх освоєнні стикалися зі значними труднощами. Іншою причиною, яка впливала на безпеку зазначених літаків, була напруженість роботи їх конструкції, що часто піддавалися впливу вібрації і високих температур. Виходячи з цього, в ОКБ А.&nbsp;С.&nbsp;Яковлєва розробили комплексну систему аварійного покидання Як-38, яка не мала аналогів за кордоном. Завдяки її надійній роботі всі 31 випадок катапультування, у тому числі 18&nbsp;— автоматичного, що мали місце при експлуатації, закінчилися для льотчиків вдало. У розробці та випробуванні системи брали активну участь: К.&nbsp;В.&nbsp;Синельщиков, А.&nbsp;Л.&nbsp;Турбін, Є.&nbsp;П.&nbsp;Голубков, В.&nbsp;П.&nbsp;Свєтозарська, Ю.&nbsp;А.&nbsp;Винокур, Є.&nbsp;А.&nbsp;Афріканов, А.&nbsp;Л.&nbsp;Павленко, В.&nbsp;В.&nbsp;Карелін та інші.

== Значимість програми Як-38 ==

Корабельний штурмовик Як-38 був єдиним в [[СРСР]] палубним бойовим літаком вертикального злету і посадки. Він базувався на радянських авіанесучих крейсерах, які всі, без винятку, були побудовані в Україні на Миколаївському суднобудівному заводі.

Як-38 мав двигун з поворотними соплами, які в режимі вертикально старту і посадки поверталися вниз, і ще два спеціальних підйомних двигуна. Ця перша конструкція виявилася не дуже вдалою. Її льотно-тактичні характеристики були невисокими, поступалися західним суперникам, а сам літак вийшов недостатньо надійним: з 231 побудованих машин 48 зазнало аварій та катастроф, тобто кожна п'ята. Тому літак досить швидко, вже на початку 90-х років, був знятий з озброєння.

Втім, завдяки цьому досвіду експлуатації, було створено літак [[Як-141]].

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://www.yak.ru/FIRM/HISTMOD/yak-38.php Як-38] на офіційному сайті ДКБ імені С.&nbsp;А.&nbsp;Яковлєва
* [http://www.airwar.ru/enc/fighter/yak38.html Як-38] на сайті Airwar.ru

{{Реактивні винищувачі}}
{{Літаки ВЗП}}
{{Літаки ДКБ ім. Яковлєва}}
{{Літаки Повітряних сил України}}
{{ac}}
{{портали|СРСР|Військова техніка|Авіація}}
{{refimprove|дата=грудень 2016}}
{{Aero-stub}}
{{Mil-stub}}

[[Категорія:Літаки Яковлєва]]
[[Категорія:Реактивні винищувачі СРСР]]
[[Категорія:Тримоторні реактивні літаки]]
[[Категорія:Повітряні судна, що здійснили перший політ в 1971 році]]
[[Категорія:Літаки палубного базування]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:* (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ac (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Aero-stub (редагувати)
Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Asbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mil-stub (редагувати)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Refimprove (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Stub-meta (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Template other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:WPMILHIST Infobox style (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вичитати (редагувати)
Шаблон:Військова навігація (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Військовий літак (редагувати)
Шаблон:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Літаки ВЗП (редагувати)
Шаблон:Літаки ДКБ Яковлєва (редагувати)
Шаблон:Літаки ДКБ ім. Яковлєва (редагувати)
Шаблон:Літаки Повітряних сил України (редагувати)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Мовні помилки (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недостатньо джерел (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Нп (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Обговоріть шаблон на СО (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапорець (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Реактивні винищувачі (редагувати)
Шаблон:• (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (зах��щено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Date (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Як-38».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Як-38