Перегляд вихідного коду сторінки Український кінематограф

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:
Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.
Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.
Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025
Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.
Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.
В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.
Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:
{{OR}}
{{Infobox cinema market
| name                 = Кінематограф України
| image                = Ukraine film clapperboard.svg
| image_size           = 
| alt                  = 
| caption              = 
| screens              = 525 (2018)<ref name=dv_2018>[https://web.archive.org/web/20190128042109/https://detector.media/rinok/article/143329/2018-12-14-v-ukraini-v-2019-2020-rokakh-vidkriyut-ponad-70-novikh-kinozaliv-mrm/ В Україні в 2019-2020 роках відкриють понад 70 нових кінозалів – MRM] // ДМ, 14 Грудня 2018</ref>
| screens_per_capita   = 1.3 <small>(на 100 тис.)</small><ref>525 екрани поділено на 40 млн. населення України станом на 2018 рік</ref>
| distributors         = {{br separated entries|[[B&H]] 52.5% <small>(2017)</small>|[[UFD]] 21.9% <small>(2017)</small>|[[Kinomania|KM]] 15.2% <small>(2017)</small>}}
| produced_year        = 2018
| produced_ref         =<ref name=derzhkino_2018_upd>[https://web.archive.org/web/20190128041712/https://telekritika.ua/uk/kino/200-mln-s-molodogvardejcami-v-goskino-otchitalis-za-2018-god/ 📈 200&nbsp;млн з «молодогвардійцями»: у Держкіно відзвітували за 2018 рік] // Телекритика, 25 січня 2019</ref>
| produced_total       = 48
| produced_fictional   = 26
| produced_animated    = 4
| produced_documentary = 14
| admissions_year      = 2018
| admissions_ref       =<ref name=derzhkino_2018>[https://web.archive.org/web/20190118220055/https://glavcom.ua/country/culture/u-derzhkino-povidomili-yaku-kasu-zibrali-ukrajinski-filmi-u-2018-roci-562328.html У Держкіно повідомили, яку касу зібрали українські фільми у 2018 році] // Главком, 17 січня 2019</ref>
| admissions_total     = 28,4 млн
| admissions_national  = 2.5&nbsp;млн. <br/><small>(8.6&nbsp;% від заг.)</small>
| box_office_year      = 2018
| box_office_ref       =<ref name=derzhkino_2018/><ref>[https://web.archive.org/web/20190220153242/http://dergkino.gov.ua/media/text/zvit_presentation_2018.pdf Звіт за результатами діяльності Державного агентства України з питань кіно у 2018 році] // Держкіно, 2019</ref>
| box_office_total     = [[Ukrainian hryvnia|₴]]2.4&nbsp;млрд.<br/> <small>([[Долар США|$]]85.7&nbsp;млн.)</small><ref name="kurs">за середньорічним курсом 28 UAH/USD</ref>
| box_office_national  = [[Ukrainian hryvnia|₴]]198.9&nbsp;млн. <br/><small>(8.2&nbsp;% від заг.)</small>
}}

'''Украї́нський кінемато́граф'''&nbsp;— кінематограф [[Українська мова|українською мовою]]{{немає АД|20|11|2022}}. До українського кінематографу також відносять німі стрічки, зняті українськими режисерами. Також прийнято вважати українським кінематографом сукупність усіх компонентів [[кіноіндустрія|кіноіндустрії]] та [[Кіномистецтво|кіномистецтва]] [[Україна|України]] в сучасному та історичному розвитку.

Розвиток українського кіно розпочався ще [[1893]] року, коли інженер [[Тимченко Йосип Андрійович|Йосип Тимченко]] за два роки до [[Брати Люм'єр|братів Люм'єр]] розробив апарат «кінескоп», придатний для кінознімання та кінопроєкції. До початку ери звукових фільмів, у 1920-30-х в період [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]] в Українській РСР було створено низку [[Німе кіно|німих]] стрічок, найвідоміша з яких&nbsp;— «[[Земля (фільм, 1930)|Земля]]» [[Довженко Олександр Петрович|Олександра Довженка]], яку кінокритики вважають культовою для свого часу<ref>[https://web.archive.org/web/20150707174511/https://espreso.tv/article/2015/04/08/quotzemlyaquot_dovzhenka_film__scho_zmusyv_svit_hovoryty_pro_ukrayinske_kino «Земля» Довженка. Фільм, що змусив світ говорити про українське кіно] // espreso.tv, 8 квітня 2015</ref>.

Українські режисери-новатори [[Довженко Олександр Петрович|Олександр Довженко]], [[Кавалерідзе Іван Петрович|Іван Кавалерідзе]], [[Шпиковський Микола Григорович|Микола Шпиковський]], [[Кордюм Арнольд Володимирович|Арнольд Кордюм]], [[Чардинін Петро Іванович|Петро Чардинін]], [[Тасін Георгій Миколайович|Георгій Тасін]], [[Донськой Марко Семенович|Марк Донськой]], [[Луков Леонід Давидович|Леонід Луков]], [[Параджанов Сергій Йосипович|Сергій Параджанов]], [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрій Іллєнко]], [[Осика Леонід Михайлович|Леонід Осика]], [[Мащенко Микола Павлович|Микола Мащенко]], [[Биков Леонід Федорович|Леонід Биков]], [[Муратова Кіра Георгіївна|Кіра Муратова]], [[Соболєв Фелікс Михайлович|Фєлікс Соболєв]], здобули українському кіно світову славу.

== Історія ==

=== Наддніпрянська Україна під контролем Російської імперії (1893—1917) ===
{{Main|Українське кіно у 1893-1922 роках}}

[[1893]] року головний механік одеського [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Новоросійського університету]] [[Тимченко Йосип Андрійович|Йосип Тимченко]] винайшов і сконструював прототип сучасного кінознімального апарату та апарату для кінопроєкції. Тоді ж він здійснив перші кінозйомки&nbsp;— зафільмував вершників і метальників списів. З [[7 листопада]] до [[20 грудня]] 1893 року в готелі «Франція» (Одеса) демонструвалися ці дві стрічки. [[9 січня]] 1894 року винахід демонструвався на 6-му засіданні секції фізики IX з'їзду російських натуралістів та лікарів у Москві. Нині цей знімальний апарат знаходиться у фондах московського [[Політехнічний музей (Росія)|Політехнічного музею]]<ref>{{Cite web |url=http://www.kinokolo.ua/articles/361/ |title=Архівована копія |accessdate=19 квітня 2008 |archive-date=5 червня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080605023727/http://www.kinokolo.ua/articles/361/ }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080605023727/http://www.kinokolo.ua/articles/361/ |date=2008-06-05 }}</ref>.

У вересні 1896 року в [[Харків|Харкові]] фотограф [[Федецький Альфред Костянтинович|Альфред Федецький]] зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні&nbsp;— майже рік у рік з першим публічним кіносеансом у [[Париж]]і&nbsp;— [[Федецький Альфред Костянтинович|Альфред Федецький]] влаштував кіносеанс у [[Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка|Харківському оперному театрі]]. У [[Львів|Львові]] [[13 вересня]] 1896 року розпочались перші регулярні кіносеанси, кіносеанси французьких фільмів у [[Проїзд Крива Липа|Пасажі Гаусмана]], що тривали кілька днів.

Одним з першопрохідців українського кінематографу був [[катеринослав]]ський кінооператор і кінорежисер [[Сахненко Данило|Данило Сахненко]]. 1911 року в передмісті Катеринослава (в селищі [[Лоцманська Кам'янка]]) він зняв повнометражний німий фільм [[Запорізька січ (фільм, 1911)|«Запорізька Січ»]], що вважається в Україні першим ігровим фільмом національного виробництва.

Першопрохідці українського кінематографу початку [[1900-ті|1900-х]] років віддавали перевагу екранізації популярних українських вистав «[[Наталка Полтавка (фільм, 1909)|Наталка Полтавка]]» (за участю відомої актриси [[Заньковецька Марія Костянтинівна|Марії Заньковецької]]), «[[Москаль-чарівник (фільм, 1910)|Москаль-чарівник]]», «[[Наймичка (фільм, 1911)|Наймичка]]». Тоді ж робилася спроба створити фільми на українську історичну тематику, теж на театральній основі («Богдан Хмельницький» за п'єсою [[Старицький Михайло Петрович|Михайла Старицького]]). З дореволюційним кіно в [[Україна|Україні]] пов'язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була [[Холодна Віра Василівна|Віра Холодна]], яка народилася в [[Полтава|Полтаві]] й багато знімалася в [[Одеса|Одесі]].

=== УНР/Українська Держава (1917—1921 років) ===
{{Main|Український кінематограф доби УНР}}
{{Main|Українфільм}}

У серпні 1918 року з'являється наказ [[Павло Скоропадський|Павла Скоропадського]] про українізацію кіно. На виконання цього указу була створена перша українська державна організація в галузі кіно&nbsp;— кінокомпанія «[[Українфільм]]».<ref name="MS_1">[https://web.archive.org/web/20190120014520/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0004951.pdf Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 1]. Харків: «Дім Реклами», 2018. 680 с. : 506 іл. ISBN 978-966-2149-66-1</ref> У часи окупації України СРСР факт існування студії «Українфільм» у 1918—1919 роках приховувався, а українські кіноісторики вперше дізналися більше про неї лише після проголошення незалежності України в 1991 році та відкриття доступу до закритих архівів.<ref name="roslak"/>

Згідно з доповідною запискою, написаною у 1918 році та адресованою Головному управлінню в справах мистецтв і національної культури Української Держави, Товариство «Українфільм», що утворилося у Києві, мало на меті «широке виробництво та розповсюдження ідейних та національних фільмів, головним чином патріотичного та історично-героїчного напрямків»<ref name="roslak"/>.

На базі «Українфільм» почали розроблятися постановки фільмів «Брехня», «Чорна пантера» за [[Винниченко Володимир Кирилович|Володимиром Винниченком]], а також «Вітер з півночі», «Кармелюк», «Чорна рада». Внаслідок недовготривалості існування УНР, «Українфільм» проіснував лише рік з серпня 1918 по серпень 1919 року. Достеменно невідомо, чи на студії завершили виробництво вже розпочатих фільмів та чи вийшов хоч якийсь із них у прокат в УНР, але за припущеннями Романа Росляка, «беручи до уваги, що в цей період фільми продукувалися за досить таки короткий термін, то цілком можливо, що товариство ті розпочаті фільми все ж випустило»<ref name="roslak">Росляк Р. В. [http://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=5868 Українфільма] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190129181559/http://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=5868 |date=29 січня 2019 }}// Кіно-Театр. 2001. No 3. С. 23-24.</ref>. Частково припущення Росляка підтверджують повідомлення в тогочасній пресі; так, наприклад в газеті «Українська ставка» у грудні 1919 року говорилося про показ стрічки «Українфільм» під назвою «В'їзд Директорії» з 30 грудня 1919 року у кінотеатрі Шанцера на Хрещатику, 25<ref>[http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pviu_2013_9_14 Влада і місто: нариси життя Києва за Директорії УНР (грудень 1918&nbsp;— січень 1919&nbsp;рр.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211223091248/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Pviu_2013_9_14 |date=23 грудня 2021 }} / О. Бойко // Проблеми вивчення історії Української революції 1917—1921 років.&nbsp;— 2013.&nbsp;— Вип. 9.&nbsp;— С. 181—202</ref>.

Після окупації України більшовиками та падіння уряду УНР, приміщення кіностудії було силоміць передано [[Дніпросоюз]]у<ref name="MS_1" />.

=== За часів УРСР (1919—1991 роки) ===
70 років українське кіно було частиною радянського. У ці часи кіновиробництво на території УРСР пережило кілька хвиль розквіту: в часи [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]] в 1920-х та «українського поетичного кіно» 1960-х.

За часів радянської окупації України тут відбувається потужне кіновиробництво, але зазвичай російськомовних фільмів для всесоюзного вжитку. Українськомовних радянських фільмів в часи СРСР знято дуже мало.

Внаслідок [[Русифікація України|русифікації України]], до 1991 року український кінематограф поступово зник як масове явище. Виробництво фільмів українською мовою на [[Ялтинська кіностудія художніх фільмів|Ялтинській]], [[Одеська кіностудія|Одеській]] та [[Кіностудія імені Олександра Довженка|Київській]] кіностудіях припинилося, натомість на цих студіях переважно знімали російськомовні стрічки. В опитуванні кіноісторикині [[Брюховецька Лариса Іванівна|Лариси Брюховецької]] авторитетних українських письменників щодо тогочасного українського кіно, проведеному у 80-х&nbsp;— на початку 90-х, виявилося, що більшість вважає український кінематограф мертвим. Як висловився [[Дімаров Анатолій Андрійович|Анатолій Дімаров]]: «Українського кіно як національного явища поки що не маємо. Були окремі знахідки (Сергій Параджанов, наприклад), та й то рідкісні. Не назвете ж ви українськими кінофільмами [[Гадюка (фільм)|„Гадюку“]] чи [[Серця трьох (фільм, 1992)|„Серця трьох“]]? Хоча вони й з'явилися на студіях України»<ref>{{Cite web |url=https://md-eksperiment.org/post/20151120-kino-yak-yavishe-nacionalne |title=Брюховецька Л. Кіно як явище національне / Лариса Брюховецька // Cultural Evolution. 20.11.2015. |accessdate=28 серпня 2019 |archive-date=28 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190828091157/https://md-eksperiment.org/post/20151120-kino-yak-yavishe-nacionalne }}</ref>.

У 1980-х українська мова практично повністю була витіснена з українського кінопрокату: репертуар кінотеатрів УРСР практично весь був російськомовним, стрічки, вироблені на українських кіностудіях, до яких існував україномовний дубляж, демонструвалися переважно в російськомовному варіанті<ref>Наталя Ховайба. [https://web.archive.org/web/20190210164336/http://shron1.chtyvo.org.ua/Khovaiba_Natalia/Derzhavna_polityka_u_haluzi_kinematohrafa_URSR_druha_polovyna_1960-kh__persha_polovyna_1980-kh_rr.pdf Ідеологічні засади розвитку кінематографа УРСР] // Державна політика у галузі кінематографа УРСР (друга половина 1960-х&nbsp;— перша половина 1980-х рр.): дисертаці. Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2015. 240 с.: cc. 81-82</ref>. Так, 1989 року в кінопрокаті УРСР показано 280 нових фільмів, з них лише один демонструвався українською.<ref>[https://web.archive.org/web/20190210170949/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0002285.pdf Міф про «нову історичну спільність» (Част. 1)] // Україна і Росія в історичній ретроспективі: Нариси в 3-х томах / Інститут історії України НАН України; Редрада: акад. НАН України В.&nbsp;М.&nbsp;Литвин (голова), акад. НАН України І.&nbsp;М.&nbsp;Дзюба, акад. НАН України Я.&nbsp;Д.&nbsp;Ісаєвич, акад. НАН України О.&nbsp;С.&nbsp;Онищенко, акад. НАН України В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій, С.&nbsp;В.&nbsp;Кульчицький та ін.; Відп. ред. акад. НАН України В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій: Том 2. Гриневич В. А., Даниленко В. М., Кульчицький С. В., Лисенко О.&nbsp;Є.&nbsp;Радянський проект для України / Інститут історії України НАН України.&nbsp;— К.: Наук. думка, 2004. 541 стор: С. 456. ISBN 966-00-0335-8</ref> Відомий режисер [[Мащенко Микола Павлович|Микола Мащенко]] назвав цей період «нещадною інквізицією��, результатом якої стала повна деукраїнізація кіномистецтва<ref>Наталія Кузіна, Наталя Ховайба. [http://web.archive.org/web/20190210165952if_/http://mpwr.sjol.eu/download.php?id=4069ad0422304bd41536da4ec0685052ab664916 Українське кіномистецтво і тоталітаризм (друга половина 1960-х&nbsp;— 1980-ті роки)] // Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia. 2013 с. 273—285</ref>. Як наслідок русифікаторської політики СРСР, станом на 1980 рік, за даними газети «[[Культура і життя]]», фільмофонд України становив 2967 фільмів, з них дубльованих (або тих, що мали оригінальне українськомовне озвучення) українською мовою&nbsp;— 235, основна маса з яких була старіші стрічки<ref name="Soz_transf">{{Cite web|url=http://history.org.ua/LiberUA/978-966-02-7242-2/978-966-02-7242-2.pdf|title=Соціальні трансформації в Україні: пізній сталінізм і хрущовська доба: Колективна монографія / Відп. Ред. В. М. Даниленко; ред.-упорядник Н. О. Лаас — Київ: Інститут історії України НАН України, 2015. — 698 стор. ''(124—125 стор.)''|accessdate=22 лютого 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160222071131/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-02-7242-2/978-966-02-7242-2.pdf|archivedate=22 лютого 2016|deadurl=no}}</ref>.

Ялтинська кіностудія більшу частину своєї історії присвятила російському кінематографу&nbsp;— вона була філією «[[Мосфільм]]у», потім філією [[Кіностудія імені Максима Горького|кіностудії ім. Горького]], тут знімалась радянська класика&nbsp;— «[[Собака на сіні (фільм)|Собака на сіні]]», «[[Людина-амфібія (фільм, 1961)|Людина-амфібія]]», «[[Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика|Кавказька полонянка]]», «[[Дама з собачкою (фільм)|Дама з собачкою]]», «[[Діти капітана Гранта]]», «Пірати ХХ століття», «[[Асса (фільм)|Асса]]», «Острів скарбів», «Людина з бульвару Капуцинів» тощо<ref>[https://web.archive.org/web/20090730211922/http://www.umoloda.kiev.ua/number/247/164/8826/ Море продюсерів] // Україна молода, Номер 154 за 19.08.2004</ref>. Аналогічна ситуація була й з Одеською кіностудією&nbsp;— тут теж знімали лише радянське кіно і за всю історію існування взагалі не було створено жодного фільму українською. А з 378 фільмів, що вийшли на екран з кіностудії Довженка за радянський період 1928—1991 роки, цілком україномовних зняли лише 22, що становило всього близько 6&nbsp;%<ref name="istpravda.com.ua20130717">{{cite web/uk|url=http://www.istpravda.com.ua/blogs/2013/07/17/130811/|назва=Кіностудія ім.Довженка як дзеркало русифікаторської політики в СРСР|дата=2013-07-17|дата-доступу=2013-07-18|вебсайт=[[Історична правда]] з посиланням на [http://web.archive.org/web/20190210173745/https://dexteriuzs.livejournal.com/18975.html dexteriuzs.livejournal.com]|archive-date=2013-08-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20130819074356/http://www.istpravda.com.ua/blogs/2013/07/17/130811/}}</ref>. Русифікаторська політика кіностудії Довженка призвела до того, що в останні часи УРСР там знімалися майже виключно російськомовні фільми з російськими ж акторами, а українським відводили ролі другого плану, часто для створення певного комічного антуражу<ref name="istpravda.com.ua20130717" />. Значний русифікаторський вплив студії Довженка на український кінематограф визнавав і сам Олександр Довженко, у своєму листі до Голови [[Народний комісаріат освіти УРСР|Народного Комісаріату освіти УРСР]] [[Редько Федір Андрійович|Федору Редькову]] він отак описував русифікацію на Київській кіностудії у 1940-х роках після звільнення його з посади керівника студії: ''«…українська кіностудія [тепер] працює по-руськи''<ref>тобто по-російськи</ref>''&nbsp;— тобто як українська перестала існувати»''<ref>[[Кот Сергій Іванович|Сергій Кот]]. [http://web.archive.org/web/20190210235046if_/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FNvkkarogo_2018_22.pdf Битва за український кінематограф: документи, пов'язані з діяльністю Олександра Довженка під час Другої світової війни] // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.&nbsp;К.&nbsp;Карпенка-Карого: Збірник наукових праць; редкол.: О.&nbsp;І.&nbsp;Безгін (голова) та ін.&nbsp;— К., 2018&nbsp;р.&nbsp;— Вип. 22.&nbsp;— 198 с. (з посиланням на [https://web.archive.org/web/20180307023230/https://tipa-bandera.livejournal.com/64026.html Довженко про русифікацію України.])</ref>.

=== Всеукраїнський кінокомітет (1919—1921 років) ===
{{main|Українське кіно 1919-1921-х років}}

1919 року з початком радянської окупації України Народний комісаріат освіти новоствореної [[УСРР]] створює [[Всеукраїнський кінокомітет]]. У Києві починає видаватися журнал про кіно «Живий журнал». Оголошується конкурс сценаріїв про життя [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], однак через [[Київська операція війська польського (1920)|наступ польських військ]] роботу над фільмом [[Бонч-Томашевський Михайло Михайлович|Михайла Бонча-Томашевського]] за сценарієм-переможцем припинено. Кінотеатри [[Націоналізація|націоналізуються]].

Виникає жанр кіноагітки. У 1919 році вийшов 21 фільм цього напряму авторства [[Чардинін Петро Іванович|Петра Чардиніна]], [[Бонч-Томашевський Михайло Михайлович|Михайла Бонча-Томашевського]], [[Лундін Аксель Францевич|Акселя Лундіна]] та інших режисерів, які переходять на бік [[Більшовики|більшовиків]]. Редакційно-видавничий відділ Наркомвійськ Української РСР оголошує рекомендаційний список тем для кіно: село, [[куркуль]], [[середняк]] і бідняк, [[Українська Народна Республіка|УНР]], нація і [[Соціальний клас|клас]], єдність збройних сил радянських республік, боротьба з бандитизмом, [[Червона армія]], вороги.

=== ВУФКУ (1922—1930 років) ===
{{Main|Всеукраїнське фотокіноуправління}}
[[Файл:curbas.jpg|left|150px|thumb|[[Лесь Курбас]] (1887—1937)]]
[[Файл:Кавалерідзе І.jpg|right|150px|thumb|[[Кавалерідзе Іван Петрович|Іван Кавалерідзе]] (1887—1978)]]
[[13 березня]] 1922 року було засновано [[Всеукраїнське фотокіноуправління]] (ВУФКУ), організацію, яка монопольно очолила кіновиробництво, кінодистриб'юцію, кінофікацію, кінопресу та кіноосвіту в Українській РСР. Після цього почалася нова сторінка історії українського кінематографа. [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]] вдалося реконструювати [[Одеська кіностудія|одеське]] і [[Ялтинська кіностудія художніх фільмів|ялтинське]] підприємства, а з 1928 року ввести в дію київську кінофабрику (майбутню [[Кіностудія імені Олександра Довженка|Київську кіностудію ім. О.Довженка]])&nbsp;— одну з найбільших та найсучасніших на той час у світі.

Українське ігрове кіно 1920-х намагалося поєднати революційну тематику з традиційною для попереднього періоду мелодрамою та пригодницькими жанрами («[[Укразія (фільм)|Укразія]]» [[Чардинін Петро Іванович|Петра Чардиніна]]; «[[Сумка дипкур'єра (фільм)|Сумка дипкур'єра]]», «[[Ягідка кохання (фільм)|Ягідка кохання]]» [[Довженко Олександр Петрович|Олександра Довженка]]). У цей час в [[Українська СРР|Українській РСР]] з'явилися також екранізації класичних творів національної літератури&nbsp;— «[[Тарас Трясило (фільм)|Тарас Трясило]]», «[[Микола Джеря (фільм)|Микола Джеря]]», «[[Борислав сміється (фільм)|Борислав сміється]]».

У [[Одеса|Одесі]] відбулись зйомки багатьох фільмів, що ставили московські кінорежисери. У 1925&nbsp;р. на екрани країни вийшов кінофільм [[Ейзенштейн Сергій Михайлович|Сергія Ейзенштейна]] «[[Броненосець «Потьомкін» (фільм)|Броненосець Потьомкін]]», що увійшов у десяток найкращих фільмів світового кінематографа і став візитною карткою [[Одеса|Одеси]].

Наприкінці 1920-х рр. в українському кінематографі дедалі гучніше почала заявляти про себе нова [[модерн]]істська течія, що сформувалася у співпраці режисера [[Лесь Курбас|Леся Курбаса]] з письменниками [[Майк Йогансен|Майком Йогансеном]] та [[Яновський Юрій Іванович|Юрієм Яновським]]. Неторовані шляхи долав у кіно самобутній режисер і сценарист, відомий скульптор [[Кавалерідзе Іван Петрович|Іван Кавалерідзе]] ([[Злива (фільм, 1928)|«Злива»]], «[[Перекоп (фільм)|Перекоп]]»). В той самий час до Української РСР приїхав працювати [[Дзиґа Вертов]] та поставив тут [[Авангард (кінематограф)|авангардні]] [[Документальний фільм|документальні фільми]] («[[Людина з кіноапаратом]]», «[[Ентузіазм: Симфонія Донбасу]]»).

Особливу роль у становленні українського кіномистецтва відіграли фільми [[Довженко Олександр Петрович|Олександра Довженка]] «[[Звенигора (фільм)|Звенигора]]» (1928), «[[Арсенал (фільм)|Арсенал]]» (1929), «[[Земля (фільм, 1930)|Земля]]» (1930). Його творчість піднесла вітчизняний кінематограф до світового рівня. Стилістика, створена [[Довженко Олександр Петрович|Довженком]], поклала початок напряму, який визначають як «українське поетичне кіно».

У листопаді 1930 року ВУФКУ реорганізовано в [[Українське кіно 1930-1940-х років|«Українафільм»]], підпорядковане «Союзкіно».

=== «Українафільм» і початок звукового кіно (1930—1950 роки) ===
{{Main|Українське кіно 1930-1940-х років}}
[[Файл:Dovzhenko filming 1932.jpg|thumb|280px|праворуч|[[Довженко Олександр Петрович|Олександр Довженко]] на зйомках фільму, 1932&nbsp;р.]]
1930&nbsp;року в УРСР з'явився перший звуковий фільм&nbsp;— документальна стрічка [[Дзиґа Вертов|Дзиги Вертова]] «[[Ентузіазм: Симфонія Донбасу]]», а наступного року глядачі почули голоси акторів у художньому фільмі [[Соловйов Олександр Леонідович|О. Соловйова]] «[[Фронт (фільм)|Фронт]]». У листопаді 1930 року ВУФКУ реорганізовано в [[Українське кіно 1930-1940-х років|«Українафільм»]], підпорядковане «Союзкіно».

Наприкінці 1930-х тотальний терор у СРСР поєднується з кон'юнктурним поверненням до національно-історичної тематики. Фільми «[[Щорс (фільм)|Щорс]]» (1939) [[Довженко Олександр Петрович|Олександра Довженка]] і «[[Богдан Хмельницький (фільм)|Богдан Хмельницький]]» (1941) [[Савченко Ігор Андрійович|Ігоря Савченка]]&nbsp;— дивовижне поєднання й очевидної режисерської та акторської обдарованості.

Український кінематограф цієї доби складається з двох частин: кіно, вироблене на території, окупованій СРСР, та вироблене на землях, окупованих Німеччиною. Радянське кіновиробництво України [[Друга світова війна|Другої світової війни]], частково евакуйоване на схід, було переважно підпорядковане ідеологічним завданням воєнної доби.

В цей час були зняті й справжні кіношедеври. До них можна віднести фільм [[Райдуга (фільм, 1943)|«Райдуга»]] [[Донськой Марко Семенович|Марка Донського]] за сценарієм [[Василевська Ванда Львівна|Ванди Василевської]], який з надзвичайною художньою силою передає трагедію окупованого нацистами українського села. Фільм здобув низку міжнародних нагород, але, попри поширені чутки, так і не отримав [[Оскар (кінопремія)|«Оскар»]].

Сценарій [[Довженко Олександр Петрович|Олександра Довженка]] «[[Україна в огні]]», який [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталін]] спочатку сприйняв схвально, потім було піддано розгромній критиці, а автора&nbsp;— шельмуванню. Одною з причин цього, про що Довженкові натякнули, було те, що у сценарії нічого не було сказано про вирішальну роль Сталіна у перемозі над ворогом. Крім того, у фільмах воєнних років за вказівкою «вождя» пропагувалася ідея швидкої та легкої перемоги над нацизмом.

Українські фільми 1945—1953&nbsp;рр. підпорядковувались канонам «[[соціалістичний реалізм|соціалістичного реалізму]]», їхню велику цінність складають високий рівень акторської гри (на екрані в цей час з'являються [[Михайло I Романов|Михайло Романов]], [[Бучма Амвросій Максиміліанович|Амвросій Бучма]], [[Мілютенко Дмитро Омелянович|Дмитро Мілютенко]], молодий [[Бондарчук Сергій Федорович|Сергій Бондарчук]]) і високофахові роботи кінооператорів («[[Подвиг розвідника]]», режисер [[Барнет Борис Васильович|Борис Барнет]], оператор [[Демуцький Данило Порфирович|Данило Демуцький]]; «[[Тарас Шевченко (фільм, 1951)|Тарас Шевченко]]», 1951, режисер [[Савченко Ігор Андрійович|Ігор Савченко]], оператор [[Демуцький Данило Порфирович|Данило Демуцький]] та інші).

=== Кінематограф Західної України (1896—1939 років) ===
{{Main|Кінематограф Західної України (1896-1939)}}

Перші кінопокази на території українських земель у складі [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської імперії]] відбулися [[13 вересня]] 1896 у [[Львів|Львові]].

Львів взагалі стає центром розвитку кіноіндустрії Західної України. У 1920-х роках у місті існувало 15 кінотеатрів. Головними осередками формування кінокультури у міжвоєнному польському Львові стали аматорські кіногуртки. Зокрема кіноклуб «Авангард» та фотомайстерня «Оріон», група працівників сучасної культури «Група Кавина», мистецька група [[Артес (організація)|«Артес»]].

[[Софія Кулик|Соня Кулик]] видавала [[Кіно (журнал, Львів)|журнал «Кіно»]] (1930—1936 рр) та створила кіностудію «Соня-фільм», де зняли фільми «Свято молоді», «З кіноапаратом по Львові», «Зелені свята», «Гуцульщина», замовлені до розповсюдження компаніями «Гомон» ([[Третя французька республіка|Французька республіка]]), «Фебусфільм» (Німеччина), фірмою [[Авраменко Василь Кирилович|Василя Авраменка]] (США). Також студія займалась прокатом фільмів, знятих в УРСР<ref>{{Cite web |url=http://archive.kontrakty.ua/gc/2007/44/19-kino-i-nemcy.html?lang=ua |title=Кіно і німці («Контракти» № 44 Листопад 2007) |accessdate=21 липня 2012 |archive-date=30 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140830112723/http://archive.kontrakty.ua/gc/2007/44/19-kino-i-nemcy.html?lang=ua }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140830112723/http://archive.kontrakty.ua/gc/2007/44/19-kino-i-nemcy.html?lang=ua |date=2014-08-30 }}</ref>.

=== Кіно під час німецької окупації України (1941—1943) ===
{{Main|Кіно під час німецької окупації України (1941–1943)}}

Під час окупації України [[Третій Рейх|Німеччиною]] у часи [[Друга світова війна|Другої світової війни]] тут продовжувалося кінематографічне життя. Його центром був [[Київ]], де товариство «Україне-фільм» на базі [[Кіностудія імені Олександра Довженка|Київської кіностудії]] почало створювати [[пропаганда|пропагандистські]] документальні та хронікальні стрічки. На студії в той час працювало кілька відомих кінематографістів, зокрема оператори [[Топчій Микола Павлович|Микола Топчій]] та [[Тамарський Юрій Хомич|Юрій Тамарський]]. Також у Києві діяло вісім кінотеатрів.

На території України окупованою Німеччиною в цей період кінематограф підпорядковувався верховному командуванню [[вермахт]]у та [[Райхскомісаріат Україна|Райхскомісаріату Україна]]. В листопаді [[1941]] центральне фільмооб'єднання «Схід» відкрило філію в Києві&nbsp;— товариство Ukraine Film GmbH (укр. «Україне-фільм»). Йому підпорядковувалася кінотеатри, кінопрокат, кінокопіювальні фабрики. Виробничою базою «Україне-фільм» стала [[Кіностудія імені Олександра Довженка|Київська кіностудія]]. Її очолював [[Нікітін Іван Іванович|Іван Нікітін]], який одночасно працював завідувачем кіносекції відділу культури та освіти міської управи. Цей відділ очолював режисер [[Кавалерідзе Іван Петрович|Іван Кавалерідзе]]. Серед робітників студії цього часу було кілька відомих кінематографістів, зокрема оператори [[Топчій Микола Павлович|Микола Топчій]] та [[Тамарський Юрій Хомич|Юрій Тамарський]]. Товариство «Україне-фільм» створило в цей час кілька [[Пропаганда|пропагандистських]] документальних та хронікальних стрічок, зокрема фільми «Київ», «Робочий день українського селянина», «Добровільний виїзд української молоді на роботи до Німеччини», «Похорони жертв радянського терору в Вінниці», «Утворення Україне-фільму», науково-технічні фільми «Тютюн», «Штрало». Частину фільмів так і не було завершено, зокрема стрічки «Літо на Україні», «Той хто повертається», «Нове життя». Крім Київської кіностудії, на окупованих українських землях у складі німецьких військ діяли пересувні знімальні кіногрупи «Вохеншау».<ref>''Удовик Володимир''. [https://web.archive.org/web/20190120033019/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/26399/27-Udovik.pdf?sequence=1 Київська кіностудія в період нацистської окупації (1941—1943)] // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ.&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;1/2 (22/23).&nbsp;— С. 404—409</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190120034914/http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/monografiji/2016/kino2.pdf 1941–1945 роки] // Історія українського кіно. Т. 2 : 1930—1945/[голов.ред. Г.Скрипник]; НАН України; ІМФЕ ім. М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильського.– Київ,2016.– 448с.+ 28 іл.ISBN 978-966-02-8073-1 (загальний) ISBN 978-966-02-8074-8 (т. 2)</ref>

=== Період «відлиги» (1950-1960-ті) ===
[[Файл:Денисенко Володимир.jpg|thumb|150px|left|[[Денисенко Володимир Терентійович|Володимир Денисенко]]]]
У часи політичної «[[Хрущовська відлига|відлиги]]» другої половини 1950-х&nbsp;— поч. 60-х рр. стрімко зростає українська кінопродукція. З'являються фільми, які досі користуються великим глядацьким успіхом: «[[Весна на Зарічній вулиці]]» (1956&nbsp;р., режисери [[Хуцієв Марлен Мартинович|Марлен Хуцієв]] і [[Миронер Фелікс Юхимович|Фелікс Миронер]]), «[[Спрага (фільм, 1959)|Спрага]]» (1959&nbsp;р., [[Ташков Євген Іванович|Євген Ташков]]), «[[Іванна (фільм)|Іванна]]» (1960&nbsp;р., [[Івченко Віктор Іларіонович|Віктор Івченко]]), «[[Сон (фільм)|Сон]]» (1964&nbsp;р., [[Денисенко Володимир Терентійович|Володимир Денисенко]]), «[[За двома зайцями (фільм)|За двома зайцями]]» (1961&nbsp;р., режисер [[Іванов Віктор Михайлович|Віктор Іванов]]).

=== Українське поетичне кіно ===
[[Файл:вартанов_параджанов.jpg|thumb|right|[[Вартанов Михайло|Михайло Вартанов]] і [[Параджанов Сергій Йосипович|Сергій Параджанов]], 1985&nbsp;р.]]
Український кінематограф 1960-1970-х років представлений іменами, які відомі в усьому світі: режисери [[Параджанов Сергій Йосипович|Сергій Параджанов]], [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрій Іллєнко]], [[Осика Леонід Михайлович|Леонід Осика]], [[Мащенко Микола Павлович|Микола Мащенко]], актори [[Миколайчук Іван Васильович|Іван Миколайчук]], [[Юра Гнат Петрович|Гнат Юра]], [[Степанков Костянтин Петрович|Костянтин Степанков]], [[Гринько Микола Григорович|Микола Гринько]], [[Ступка Богдан Сильвестрович|Богдан Ступка]].

У цей час з'являються стрічки, які поклали початок унікальному феномену «українського поетичного кіно»: «[[Тіні забутих предків (фільм)|Тіні забутих предків]]» [[Параджанов Сергій Йосипович|Сергія Параджанова]] (1964&nbsp;р.), який отримав другу премію на 7 Міжнародному кінофестивалі в [[Аргентина|Аргентині]]; «[[Криниця для спраглих]]» [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрія Іллєнка]] (1965&nbsp;р.); [[Камінний хрест (фільм)|«Камінний хрест»]] [[Осика Леонід Михайлович|Леоніда Осики]] (1968&nbsp;р.), [[Вірність (фільм, 1965)|«Вірність»]] [[Тодоровський Петро Юхимович|Петра Тодоровського]] (1965&nbsp;р.).

Стрічка [[Муратова Кіра Георгіївна|Кіри Муратової]] «[[Довгі проводи]]» (1971&nbsp;р.) опинилася під забороною. Драматична доля також спіткала фільми [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрія Іллєнка]] «[[Вечір на Івана Купала]]» (1968&nbsp;р.) та «[[Білий птах з чорною ознакою]]» (1971&nbsp;р.), який тріумфально отримав Золотий приз [[Московський міжнародний кінофестиваль|Міжнародного Московського фестивалю]].

Згодом естетика українського поетичного кіно стимулювала режисерський дебют актора [[Миколайчук Іван Васильович|Івана Миколайчука]] («[[Вавилон XX]]», 1979&nbsp;р.), а суттєві елементи поетичного кіно з'являються в стрічках [[Мащенко Микола Павлович|Миколи Мащенка]] «[[Комісари (фільм)|Комісари]]» (1971&nbsp;р.) і [[Як гартувалася сталь (фільм, 1973–1975)|«Як гартувалася сталь»]] (1973&nbsp;р.).

=== Період «застою» (1970-1980-ті) ===

Після другого піднесення українського кіно (період «українського поетичного кіно», 1964—1972&nbsp;рр.) в часи [[Період застою|«застою]]» знову відбувається [[Русифікація України|русифікація]] українського кіно, яка проводилась насамперед сценарною політикою&nbsp;— вибором тем, джерел та сценаристів. За словами кіноісторика [[Брюховецька Лариса Іванівна|Лариси Брюховецької]], з 300 художніх картин, знятих на кіностудіях УРСР у 1976—1989 роках, половина поставлена за творами російської літератури та за сценаріями російських сценаристів.<ref name="Briuhvezka_20032">[http://elib.nlu.org.ua/view.html?id=2777 Кіно як явище національне] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190212011955/http://elib.nlu.org.ua/view.html?id=2777|date=12 лютого 2019}} // Лариса Брюховецька. ''Приховані фільми: Українське кіно 1990-х.'' Київ: АртЕк, 2003. 384 с.: 27-34. ISBN 966-505-043-5 (Бібліотека журналу «Кіно-Театр») [https://web.archive.org/web/20180406033744/http://md-eksperiment.org/post/20151120-kino-yak-yavishe-nacionalne копія]</ref>

У цей період, унаслідок ідеологічної цензури, потрапили на полицю деякі зняті кінофільми (серед них «[[Криниця для спраглих]]», «[[Комісари (фільм)|Комісари]]»).

Попри бюрократизм українського кінопроцесу часів «брежнєвської реакції» в 1970-1980-х рр. з'являється низка фільмів, створених сильними творчими особистостями. На порозі «[[Період застою|застою]]» [[Биков Леонід Федорович|Леонід Биков]] знімає картину [[У бій ідуть лише «старі»|«У бій ідуть лише „старі“»]] (1972&nbsp;р.), а в 1983&nbsp;р. [[Балаян Роман Гургенович|Роман Балаян]], після кількох високопрофесійних екранізацій російської літературної класики, у фільмі «[[Польоти уві сні та наяву]]» точно передає феноменологію того часу.

Українськими кіностудіями було знято також російськомовні кінострічки, які набули великої популярності у всьому [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]: [[У бій ідуть лише «старі»|«В бій ідуть лише „старі“»]] (1972&nbsp;р., режисер [[Биков Леонід Федорович|Леонід Биков]]), «[[Польоти уві сні та наяву]]» (1983&nbsp;р., режисер [[Балаян Роман Гургенович|Роман Балаян]], «[[Д'Артаньян та три мушкетери|Д'Артан'ян і три мушкетери]]» (1978&nbsp;р., режисер [[Юнгвальд-Хількевич Георгій Емілійович|Георгій Юнгвальд-Хилькевич]]), «[[Пригоди Електроніка]]» (1979&nbsp;р., режисер [[Бромберг Костянтин Леонідович|Костянтин Бромберг]]), «[[Місце зустрічі змінити не можна]]» (1979&nbsp;р., режисер [[Говорухін Станіслав Сергійович|Станіслав Говорухін]]), «[[Зелений фургон (фільм, 1983)|Зелений фургон]]» (1983&nbsp;р., режисер [[Павловський Олександр Ілліч|Олександр Павловський]]), [[Чародії (фільм)|«Чародії»]] (1982&nbsp;р., режисер [[Бромберг Костянтин Леонідович|Костянтин Бромберг]]), «[[Самотня жінка бажає познайомитися]]» (1986&nbsp;р., режисер [[Криштофович В'ячеслав Сигизмундович|В'ячеслав Криштофович]]).

=== Розквіт неігрового та анімаційного кіно в 1970-х роках ===
У 1970-80-ті роки справжній розквіт переживало українське [[Документальний фільм|неігрове кіно]]. [[Національна кінематека України|Київська кіностудія науково-популярних фільмів]] зняла величезну кількість стрічок, серед яких зустрічалися справжні шедеври жанру («[[Мова тварин (фільм)|Мова тварин]]», «[[Чи думають тварини? (фільм)|Чи думають тварини?]]», «[[Сім кроків за обрій]]» режисера [[Соболєв Фелікс Михайлович|Фелікса Соболєва]] та ін.).

Надзвичайно успішним був цей період і для українського [[анімація|анімаційного]] кіно. Стрічки режисерів [[Дахно Володимир Авксентійович|Володимира Дахна]] (серіал [[Козаки (мультсеріал)|«Як козаки…»]]), [[Черкаський Давид Янович|Давида Черкаського]] ([[Пригоди капітана Врунгеля (мультсеріал)|«Пригоди капітана Врунгеля»,]] «[[Крила (мультфільм)|Крила]]» та ін.), [[Зарубін Леонід Семенович|Леоніда Зарубіна]] («[[Солом'яний бичок (мультфільм)|Солом'яний бичок]]»), [[Гончаров Володимир Максимович|Володимира Гончарова]] («[[Чумацький шлях (мультфільм)|Чумацький шлях]]») прославили українську анімацію за межами країни.

=== Кіно «перебудови» (1980-ті роки) ===
[[Файл:ВП Юрий Ильенко.jpg|thumb|200px|[[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрій Іллєнко]]]]
[[Файл:Muratova.jpg|thumb|200px|[[Муратова Кіра Георгіївна|Кіра Муратова]], 2006]]
У період «перебудови» у 1980-их роках українські кіностудії вже практично перестали знімати україномовні повнометражні фільми для кінопрокату, й у цей час з'являються переважно російськомовні радянські фільми гостросоціальної тематики: «[[Астенічний синдром (фільм)|Астенічний синдром]]» [[Муратова Кіра Георгіївна|Кіри Муратової]] (1989&nbsp;р.); «[[Бич Божий]]» [[Фіалко Олег Борисович|Олега Фіалка]] (1988&nbsp;р.); «[[Розпад (фільм)|Розпад]]» [[Бєліков Михайло Олександрович|Михайла Бєлікова]] (1990&nbsp;р.) та інші. Фільм [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрія Іллєнка]] «[[Лебедине озеро. Зона]]» (1989&nbsp;р.) здобув широкий міжнародний успіх, ставши своєрідною антитоталітарною кіноемблемою.

=== Кінематограф доби Незалежності (з 1991-го) ===
{{Main|Українське кіно доби Незалежності}}
{{Main|Рада з державної підтримки кінематографії}}

[[Файл:Bohdan Stupka.jpg|thumb|180px|left|[[Ступка Богдан Сильвестрович|Богдан Ступка]]]]
Регулювання державної політики України з питань кіно було затверджено [[13 січня]] 1998 року, коли [[Верховна Рада України]] прийняла [[Закон України «Про кінематографію»]].

У період незалежності українське кіно характеризується розпадом [[Кіноіндустрія|кіноіндустрії]] в 1990-х роках та спробами відбудувати її в 2000–2010-х роках.

Кількість художніх фільмів знятих в Україні різко зменшується в 1990-их. Так, за рік в Україні зняли 45 фільмів 1992 року, а 2000 року ця цифра впала до 4 фільмів на рік. Оскільки кінопрокат в Україні практично зник, у цей період на українських кіностудіях знімають лише ігрові та неігрові телефільми що так ніколи й не з'явилися в кінопрокаті. Кіновиробництво в Україні у 1990-их за інерцією продовжує русифікаторський вектор що діяв у часи Української РСР: зі 136 фільмів знятих в Україні в 1990-х роках, 82 було знято російською мовою й лише 54&nbsp;— українською. З позитивних аспектів 1990-х для українського кінематографу можна відзначити намагання української кіноіндустрії комерціалізуватися; так у цей період з'являються приватні спонсори фільмів, що сприяє виробленню жанрових стрічок: розважальних комедій, кримінальних драм, пригодницьких та еротичних фільмів.

Регулювання українського кінематографа державними інституціями розпочинається у 1998 році після затвердження [[13 січня]] 1998 року [[Верховна Рада України|Верховною Радою України]] [[Закон України «Про кінематографію»|Закону України «Про кінематографію»]]. Прийняття цього закону допомагає розпочати поступове відновлення українського кінематографа у 2000-их роках.

На початку 90-х українське телебачення розпочало активно знімати телесеріали, зокрема популярність мали «[[Роксолана (телесеріал)|Роксолана]]», режисер [[Небієрідзе Борис Костянтинович|Бориса Небієрідзе]], [[Острів любові (телесеріал)|«Острів любові»]], режисер [[Бійма Олег Іванович|Олег Бійма]]. На рубежі 2000-х р. величезний успіх мав фільм польського режисера [[Єжи Гоффман]]а [[Вогнем і мечем (фільм)|«Вогнем і мечем»]], у якому український актор Богдан Ступка зіграв роль гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]. Богдан Ступка стає «головним гетьманом українського екрану»&nbsp;— йому належать також ролі в історичному серіалі [[Чорна рада (мінісеріал)|«Чорна рада»]] [[Засєєв-Руденко Микола Вікторович|Миколи Засєєва-Руденка]] (2000&nbsp;р.) та фільмі [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрія Іллєнка]] «[[Молитва за гетьмана Мазепу]]» (2001&nbsp;р.). [[2006]] року відбулася також прем'єра першого українського трилера «[[Штольня (фільм)|Штольня]]» (продюсер та оператор [[Хорошко Олексій|Олексій Хорошко]], режисер [[Левицький Любомир Васильович|Любомир Кобильчук]])<ref>Сайт фільму «[[Штольня (фільм)|Штольня]]» http://www.shtolnya.com.ua {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140826194625/http://shtolnya.com.ua/ |date=26 серпня 2014 }}</ref>. У [[2008]] році вийшов фільм «[[Ілюзія страху]]», українського кінорежисера [[Кірієнко Олександр Володимирович|Олександра Кірієнка]]. Фільм знятий за мотивами однойменного твору [[Турчинов Олександр Валентинович|Олександра Турчинова]].

В 1990-2000-х українські фільми практично не виробляються й не виходять в кінопрокат. У цей період траплялися поодинокі випадки успішних російсько-українських копродукційних російськомовних стрічок де Україна була співвиробником. Ситуація кардинально змінилася лише після «[[Революція гідності|Революції гідності»]], з 2014 року почався період ренесансу українськомовної культури. Починаючи з 2014 року, коли в кінопрокат вийшов перший український блокбастер [[Поводир (фільм, 2013)|«Поводир»]], українські фільми почали збирати чималу касу в українському кінопрокаті. У 2018 році вперше за всю історію українські фільми увійшли у Топ 20-ку найкасовіших фільмів українського кінопрокату за підсумками 2018 року; зокрема, найкасовішими українськими фільмами у 2018 стали стрічки «[[Секс і нічого особистого|Секс і нічого особистого»]], «[[Свінгери (фільм, 2018)|Свінгери]]», [[DZIDZIO Перший раз|«Dzidzio.Перший раз»]], [[Скажене весілля|«Скажене весілля]]» та [[Я, ти, він, вона (фільм, 2018)|«Я, ти, він, вона»]].

У 2010-х роках відбувається поступове збільшення обсягів кіновиробництва в Україні. Завдяки розвитку [[Цифрова електроніка|технологій]] та зменшенню витрат, значно збільшується кількість короткометражних фільмів. В український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців. З'являються колективні проєкти українських режисерів «[[Мудаки. Арабески]]», «[[Україно, Goodbye!]]», «[[Вавилон'13]]». Разом з занепадом централізованої кіноіндустрії розпочинається розвиток незалежних кіностудій, фірм-дистриб'юторів та мережі кінотеатрів.

Попри збитковість кіногалузі в цей час, ряд українських фільмів має успіх на міжнародних кінофестивалях. [[2003]] року, вже в Основному конкурсі того ж [[Берлінський міжнародний кінофестиваль|«Берлінале»]] отримав «[[Срібний ведмідь|Срібного ведмедя]]» фільм українського аніматора [[Коваль Степан Миколайович|Степана Коваля]] [[Йшов трамвай дев'ятий номер|«Йшов трамвай №&nbsp;9»]]. [[2005]] року стрічка «Подорожні» молодого українського режисера [[Стрембіцький Ігор|Ігоря Стрембіцького]] отримала «[[Золота пальмова гілка|Золоту пальмову гілку]]» [[Каннський кінофестиваль|кінофестивалю в Каннах]] за короткометражний фільм «[[Подорожні]]». У [[2007]] році в конкурсній програмі Міжнародного кінофестивалю у [[Роттердамський міжнародний кінофестиваль|Роттердамі]] відбулася світова прем'єра [[Меніни (фільм)|«Меніни»]] режисера [[Подольчак Ігор Володимирович|Ігора Подольчака]]. Пізніше фільм брав участь у 27 міжнародних кінофестивалях, у 10 з них —у конкурсній програмі, в інших в офіційній селекції. 2011 року [[Врода Марина Анатоліївна|Марина Врода]] отримала «[[Золота пальмова гілка|Золоту пальмову гілку]]» [[Каннський кінофестиваль|кінофестивалю в Каннах]] за короткометражний фільм «[[Крос (фільм)|Крос]]». 2014 року повнометражний фільм [[Слабошпицький Мирослав Михайлович|Мирослава Слабошпицького]] [[Плем'я (фільм, 2014)|«Плем'я»]] взяло участь у конкурсній програмі «Тиждень критики» [[Каннський кінофестиваль|«Канського кінофестивалю»]] і отримує одразу три нагороди&nbsp;— приз фонду Ган, приз Відкриття та Гран-прі.

=== Кінематограф української діаспори ===
{{anchor|Кінознімання в українській діаспорі (1920—1970-ті)}}
; Кінознімання в українській діаспорі (1920—1970-ті)
1927 року галичанка [[Яблонська-Уден Софія|Софія Яблонська]] переїхала зі [[Львів|Львова]] до [[Париж]]а, звідки почала подорожувати світом та знімати [[видовий фільм|видові фільмі]]. Мандруючи Францією, Китаєм, Африкою, Австралією, Японією, готувала кінорепортажі, була однією з перших жінок-кінооператорів.

У 1930-х роках фільми за українськими мотивами почали зніматися в [[Нью-Йорк]]у. Український балетмейстер, хореограф та актор в еміграції [[Авраменко Василь Кирилович|Василь Авраменко]] продюсує та виступає сценаристом кількох фільмів, зокрема «[[Наталка Полтавка (фільм, 1936)|Наталки Полтавки]]» і «[[Запорожець за Дунаєм (фільм, 1939)|Запорожця за Дунаєм]]» (режисер [[Ульмер Едгар Георг|Едгар Ульмер]]). Обидва ці фільми вийшли на екран майже синхронно з однойменними кінострічками [[Кавалерідзе Іван Петрович|Івана Кавалерідзе]] в [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]].

Змагальний характер паралельного показу кіноопер, випущених у радянській Україні та США, їх ідеологічне протистояння знаходить підтвердження у нотатках Миколи Новака, одного з найактивніших членів фільмової корпорації Авраменка: ''«Нам треба бути гордими, що показали нашим незрячим людям, що українська еміграція здібна також таку справу здвинути. Ми проломили грубі верстви льодів і заставили навіть червону Москву змагатися з нами, бо коли б не наша „Наталка Полтавка“, то не було б і сталінської»''<ref>{{Cite web |url=http://www.ktm.ukma.kiev.ua/show_content.php?id=124 |title=''Леся Косаківська.'' Василь Авраменко — Іван Кавалерідзе: «кінодуель» через океан // Кіно-Театр, ч. 4, 2003 |accessdate=29 березня 2015 |archive-date=17 червня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120617212609/http://www.ktm.ukma.kiev.ua/show_content.php?id=124 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120617212609/http://www.ktm.ukma.kiev.ua/show_content.php?id=124 |date=2012-06-17 }}</ref>.

Крім [[Наталка Полтавка (фільм, 1936)|«Наталки Полтавки»]] ([[1937|1937&nbsp;р.]]) і «[[Запорожець за Дунаєм (фільм, 1939)|Запорожець за Дунаєм]]» (''Cossacks in Exile'', [[1939|1939&nbsp;р.]]), [[Авраменко Василь Кирилович|Авраменко]] в США також знімає фільми «[[Маруся (фільм, 1939)|Маруся]]» ([[1939]]&nbsp;р.) та «[[Трагедія Карпато-України]]» (''The Tragedy of Carpatho-Ukraine'', [[1940|1940&nbsp;р.]]).

У 1960-1970-х роках у місті [[Ошава]], [[Онтаріо|провінції Онтаріо]] у [[Канада|Канаді]] на кіностудії Canukr Films знято кілька фільмів. За сценарієм [[Любомирський Степан|Степана Любомирського]] знято кінострічки «[[Ніколи не забуду]]» (1969&nbsp;р., режисер [[Паздрій Богдан|Б. Паздрій]], В. Бачинський), «[[Зашуміла Верховина]]» (1976&nbsp;р.). Серед інших фільмів знятих на цій кіностудії «[[Жорстокі світанки]]» (1966&nbsp;р.) та «[[Марічка (фільм)|Марічка]]» (1975&nbsp;р.)<ref>{{Cite web |url=http://www.imdb.com/search/title?locations=Canukr+Films,+Oshawa,+Ontario,+Canada& |title=Архівована копія |accessdate=23 серпня 2015 |archive-date=16 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160416142749/http://www.imdb.com/search/title?locations=Canukr+Films,+Oshawa,+Ontario,+Canada& }}</ref>.

Режисер [[Юрій Миськів]] створив символістичний повнометражний художній фільм «[[Подорож у сумерки]]»<ref>Володимир Грушкевич (значно скорочений переклад&nbsp;— Калина В. Помірко). [https://web.archive.org/web/20160710013111/http://svoboda-news.com/arxiv/pdf/1995/Svoboda-1995-044.pdf На мистецькі теми. Фільм «Подорож у сумерки»]. svoboda-news.com, 8 березня 1995. С. 2</ref>, присвячений [[НЙГ]]. Прем'єра фільму відбулася 29 жовтня 1994 року в [[Український інститут модерного мистецтва|Українському Інституті Модерного Мистецтва]] в Чикаго. Діалоги в фільмі базовані на віршах поетів [[Нью-Йоркська група|Нью-Йоркської групи поетів]], а головний персонаж запозичує частини своєї біографії в лідера групи [[Юрій Тарнавський|Юрія Тарнавського]]. Фільм технічно поєднує кольорові цифрові кадри та чорно-білі, відзняті на [[16-мм кіноплівка|16-мм кіноплівку]].<ref>[https://web.archive.org/web/20080724113815/http://www.ukrweekly.com/old/archive/1994/529416.shtml 1994: The year in review. The cultural scene: a diverse season]. ukrweekly.com, 25 грудня 1994, No. 52, Vol. LXII {{ref-en}}</ref><ref>Hans Schaal. [https://web.archive.org/web/20171229003720/http://ukrweekly.com/archive/1994/The_Ukrainian_Weekly_1994-42.pdf FILM PREVIEW: "Journey into Dusk, " tale of modern poet's demise]. ukrweekly.com, 16 жовтня 1994 No. 42 {{ref-en}}</ref><ref>Volodymyr Hruszkewycz. [https://web.archive.org/web/20171229003730/http://www.ukrweekly.com/archive/1994/The_Ukrainian_Weekly_1994-49.pdf A cinematic odyssey: Myskiw's journey through an artist's life]. ukrweekly.com, 4 грудня 1994 No. 49 {{ref-en}}</ref>

Згадка про цей фільм міститься в документальному фільмі режисера [[Фразе-Фразенко Олександр Євгенійович|Олександра Фразе-Фразенка]] про [[Юрій Тарнавський|Юрія Тарнавського]] «Casi Desnudo» ({{lang-uk|майже голий}}; 2018)<ref>{{Cite web|title=Casi Desnudo (2018)|url=https://www.offlaboratory.com/casi-desnudo-2018|website=OFF Laboratory|accessdate=2020-07-і26|language=en|archive-date=26 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200726234739/https://www.offlaboratory.com/casi-desnudo-2018}}</ref>, там-таки й знаходимо уривки стрічки <ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=fE97mbnYfME&t=2249s|title=Casi Desnudo (a film about Yuriy Tarnawsky|last=Фразе-Фразенко|first=Олександр|date=|website=offlaboratory.com|publisher=OFF Laboratory|language=українська, англійська|accessdate=|archive-date=13 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200813071026/https://www.youtube.com/watch?v=fE97mbnYfME&t=2249s}}</ref>. Прем'єра фільму «Casi Desnudo» відбулася 8 березня 2019 року в [[Український Інститут Америки|Українському Інституті Америки]] <ref>[https://ukrainianinstitute.org/casi-desnudo-almost-naked-the-film-about-the-ukrainian-american-avant-garde-writer-yuriy-tarnawsky-by-oleksandr-fraze-frazenko/ Casi Desnudo («Almost Naked»), the film about the Ukrainian-American avant-garde writer Yuriy Tarnawsky by Oleksandr Fraze-Frazenko] {{ref-en}}</ref>.

=== Українські фільми &nbsp;— лідери радянського кінопрокату ===
Кіно українських кіностудій не користувалося великим успіхом у прокаті в радянську добу. Серед фільмів, знятих в Українській РСР, у радянському кінопрокаті найбільш популярними були наступні:
* 65 місце в історії радянського прокату&nbsp;— [[НП. Надзвичайна подія|«НП&nbsp;— Надзвичайна пригода»]] (1958&nbsp;р.), реж. [[Івченко Віктор Іларіонович|Віктор Івченко]]&nbsp;— 47,4&nbsp;млн глядачів;
* 92&nbsp;— «[[В бій ідуть тільки «старики»]]» (1973&nbsp;р.), реж. [[Биков Леонід Федорович|Леонід Биков]]&nbsp;— 44,3&nbsp;млн;
* 93&nbsp;— «[[Блакитна стріла]]» (1958&nbsp;р.), реж. [[Естрін Леонід Самійлович|Леонід Естрін]]&nbsp;— 44,2&nbsp;млн;
* 97&nbsp;— «[[Їх знали тільки в обличчя]]» (1966&nbsp;р.), реж. [[Тимонішин Антон Григорович|Антон Тимонішин]]&nbsp;— 43,7&nbsp;млн;
* 112&nbsp;— «[[Далеко від Батьківщини]]» (1966&nbsp;р.), реж. [[Швачко Олексій Филимонович|Олексій Швачко]]&nbsp;— 41,9&nbsp;млн;
* 128&nbsp;— «[[Інспектор карного розшуку]]» (1971&nbsp;р.), реж. [[Цибульник Суламіф Мойсеївна|Суламіф Цибульник]]&nbsp;— 40,9&nbsp;млн;
* 167&nbsp;— «[[Доля Марини]]» (1953&nbsp;р.), реж. [[Івченко Віктор Іларіонович|Віктор Івченко]]&nbsp;— 37,9&nbsp;млн;
* 181&nbsp;— [[Небезпечні гастролі (фільм, 1969)|«Небезпечні гастролі»]] (1967&nbsp;р.), реж. [[Юнгвальд-Хількевич Георгій Емілійович|Георгій Юнгвальд-Хількевич]]&nbsp;— 36,9&nbsp;млн.

=== Українські фільми &nbsp;— лідери українського кінопрокату ===
{{Main|Список найкасовіших українських фільмів}}

=== Українське телевізійне кіно ===
{{Main|Українське телевізійне кіно}}

Перша телевізійна трансляція в Українській РСР відбулася [[1 лютого]] 1939 року. В невеликій студії в Києві тривав 40-хвилинний ефір, під час якого показали картину [[Орджонікідзе Григорій Костянтинович|Григорія Орджонікідзе]].

Однак війна зупинила розвиток українського телебачення. Відновлення роботи телебачення відбулося [[6 листопада]] [[1951]] року. Тоді [[Будинок Українського радіо|київський телецентр]] випустив в ефір фільм [[Чіаурелі Михайло Едишерович|Михайла Чіаурелі]] [[Велика заграва (фільм, 1938)|«Велика заграва»]] ([[1938|1938&nbsp;р.]]). Регулярний ефір у Київському телецентрі розпочався в [[1956]] році.

[[1965]]&nbsp;— постановою [[Рада Міністрів УРСР|Ради міністрів УРСР]] у Києві виникає студія «[[Укртел��фільм]]»&nbsp;— єдина радянська кіностудія, яка спеціалізувалася на фільмах виключно для телебачення. В підпорядкування [[Укртелефільм|«Укртелефільму]]» перейшли регіональні телестудії. Зазвичай регіональні телестудії знімали фільми в себе, тоді як монтажем, звуком і копіюванням займалися у Києві.

=== Українські телесеріали ===
{{Main|Українські телесеріали}}

== Відзнаки українського кіно ==

=== Фільм Олександра Довженка [[Земля (фільм, 1930)|«Земля»]] ===
1958 року на [[Всесвітня виставка (1958)|Всесвітній виставці]] в Брюсселі ([[Бельгія]]) в результаті опитування, проведеного Бельгійською синематекою серед 117 видатних критиків і кінознавців із 26 країн світу, фільм «Земля» було названо серед 12 найкращих картин усіх часів і народів.

У найбільш авторитетному сучасному опитуванні з визначення найкращих фільмів усіх часів, яке проводить британський журнал [[Sight & Sound]], у 2012 році<ref name="bfi_2012">{{Cite web|url=http://explore.bfi.org.uk/sightandsoundpolls/2012/critics|title=Список найкращих фільмів усіх часів згідно опитування Sight & Sound у 2012 році|accessdate=29 березня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131026034922/http://explore.bfi.org.uk/sightandsoundpolls/2012/critics|archivedate=26 жовтня 2013|deadurl=no}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120819015920/http://explore.bfi.org.uk/sightandsoundpolls/2012/critics |date=2012-08-19 }}</ref> 171-е місце посів фільм [[Земля (фільм, 1930)|«Земля»]] (''реж. [[Олександр Довженко]], 1930, [[Кіностудія імені Олександра Довженка|Київська кінофабрика «Українфільм»]]''). Такі опитування [[Sight & Sound]] проводить кожні десять років, починаючи з 1952 року, у 2012 році в ньому взяло участь 846 кінокритиків.

=== Фільми [[Дзиґа Вертов|Дзиґи Вертова]] «[[Людина з кіноапаратом]]» та «[[Ентузіазм: Симфонія Донбасу]]» ===
У найбільш авторитетному сучасному опитуванні з визначення найкращих фільмів усіх часів, яке проводить британський журнал [[Sight & Sound]], у 2012 році<ref name="bfi_2012" /> 8-е місце посів фільм «[[Людина з кіноапаратом]]» (''реж. [[Дзиґа Вертов]], 1929, [[ВУФКУ|Київська кінофабрика ВУФКУ]]''). Такі опитування [[Sight & Sound]] проводить кожні десять років, починаючи з 1952 року, у 2012 році в ньому взяло участь 846 кінокритиків. У першому опитуванні цього ж журналу [[Sight & Sound]] з визначення найкращих документальних фільмів усіх часів у 2014 році<ref>{{Cite web|url=http://www.bfi.org.uk/sight-sound-magazine/greatest-docs-full-poll/#/?poll=combined&film=4ce2b73268e68|title=Список найкращих документальних фільмів усіх часів згідно опитування Sight & Sound у 2014 році|accessdate=29 березня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150324030654/http://www.bfi.org.uk/sight-sound-magazine/greatest-docs-full-poll/#/?poll=combined&film=4ce2b73268e68#/?poll=combined&film=4ce2b73268e68|archivedate=24 березня 2015|deadurl=no}}</ref> фільми [[Дзиґа Вертов|Дзиґи Вертова]] «[[Людина з кіноапаратом]]» посів 1-ше місце, «[[Ентузіазм: Симфонія Донбасу]]» посів 77-е (''[[Дзиґа Вертов]], 1930, [[Кіностудія імені Олександра Довженка|Київська кінофабрика «Українфільм»]]'').

=== Інші відзнаки ===
У найбільш авторитетному сучасному опитуванні з визначення найкращих фільмів усіх часів, яке проводить британський журнал [[Sight & Sound]], у 2012 році<ref>{{Cite web |url=http://explore.bfi.org.uk/sightandsoundpolls/2012/critics |title=Список найкращих фільмів усіх часів згідно опитування Sight & Sound у 2012 році |accessdate=29 березня 2015 |archive-date=26 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131026034922/http://explore.bfi.org.uk/sightandsoundpolls/2012/critics }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120819015920/http://explore.bfi.org.uk/sightandsoundpolls/2012/critics |date=2012-08-19 }}</ref> 8-е місце посів фільм «[[Людина з кіноапаратом]]» (''реж. [[Дзиґа Вертов]], 1929, [[Всеукраїнське фотокіноуправління|Київська кінофабрика ВУФКУ]]''), 171-е&nbsp;— «[[Земля (фільм, 1930)|Земля]]» (''реж. [[Довженко Олександр Петрович|Олександр Довженко]], 1930, [[Кіностудія імені Олександра Довженка|Київська кінофабрика «Українфільм»]]''). Такі опитування [[Sight & Sound]] проводить кожні десять років, починаючи з 1952 року, у 2012 році в ньому взяло участь 846 кінокритиків.

У першому опитуванні [[Sight & Sound]] з визначення найкращих документальних фільмів усіх часів у 2014 році<ref>{{Cite web |url=http://www.bfi.org.uk/sight-sound-magazine/greatest-docs-full-poll/#/?poll=combined&film=4ce2b73268e68 |title=Список найкращих документальних фільмів усіх часів згідно опитування Sight & Sound у 2014 році |accessdate=29 березня 2015 |archive-date=24 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150324030654/http://www.bfi.org.uk/sight-sound-magazine/greatest-docs-full-poll/#/?poll=combined&film=4ce2b73268e68 }}</ref> 1-ме місце посів фільм «[[Людина з кіноапаратом]]», 77-е&nbsp;— «[[Ентузіазм: Симфонія Донбасу]]» (''[[Дзиґа Вертов]], 1930, [[Кіностудія імені Олександра Довженка|Київська кінофабрика «Українфільм»]]'').

=== Українські фільми-учасники міжнародних фестивалів ===
{{Main|Українські фільми-учасники міжнародних фестивалів}}

''Українські фільми'' багато разів брали участь в [[Кінофестиваль|міжнародних кінофестивалях]]. Першим помітним успіхом українського кіно на таких подіях було відзначення фільму «[[Квітуча Україна]]» на [[Каннський кінофестиваль|Каннському кінофестивалі]] в [[1951]] році.

Найбільшими досягненнями українського кіно на міжнародних кінофестивалях були нагороди фільму ''[[Тіні забутих предків (фільм)|«Тіні забутих предків»]]'' [[Параджанов Сергій Йосипович|Сергія Параджанова]] на фестивалі в [[Міжнародний кінофестиваль у Мар-дель-Плата|Мар-дель-Плата]] та інших в [[1965]] році; «Золотий голуб» [[DOK Leipzig (кінофестиваль)|кінофестивалю в Лейпцизі]] за фільм ''«[[Мова тварин]]»'' ([[1967]]) [[Соболєв Фелікс Михайлович|Фєлікса Соболєва]]; Приз [[Міжнародна федерація кінопреси|FIPRESCI]] фільму ''«[[Лебедине озеро. Зона]]»'' [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрія Іллєнко]] в Каннах в [[1990]] році; «Срібний ведмідь» [[Берлінський міжнародний кінофестиваль|Берлінського кінофестивалю]] мультфільму ''[[Йшов трамвай дев'ятий номер|«Йшов трамвай №&nbsp;9»]]'' ([[2002]]) [[Коваль Степан Миколайович|Степана Коваля]]; премія «Срібний леопард» [[Міжнародний кінофестиваль у Локарно|кінофестивалю в Локарно]] фільму ''[[Ядерні відходи (фільм)|«Ядерні відходи»]]'' [[Слабошпицький Мирослав Михайлович|Мирослава Слабошпицького]]; [[Гран-прі Тижня критики|Гран-прі Тижня критиків]] фільму ''[[Плем'я (фільм, 2014)|«Плем'я»]]'' [[Слабошпицький Мирослав Михайлович|Мирослава Слабошпицького]] в Каннах в [[2014]] році; Головний приз журі світового документального кіно [[Кінофестиваль «Санденс»|кінофестивалю «Санденс»]] роботі ''«[[Російський дятел]]»'' ([[2015]]) [[Чед Грасія|Чеда Грасія]]; Спеціальний приз журі за найкращий повнометражний документальний фільм [[Амстердамський кінофестиваль документальних фільмів|Амстердамського кінофестивалю]] фільму ''«[[Українські шерифи]]»'' ([[2015]]) [[Бондарчук Роман Леонідович|Романа Бондарчука]] участь фільмів [[Сергій Лозниця|Сергія Лозниці]] в Офіційному конкурсі [[Каннський кінофестиваль|Каннського кінофестивалю]] ([[2010]], [[2014]], [[2017]]). Фільм [[Атлантида (фільм, 2019)|Атлантида (2019)]] режисера [[Васянович Валентин Миколайович|Валентина Васяновича]] переміг на [[Венеційський кінофестиваль|Венеційському кінофестивалі]] у програмі «Горизонти» ({{lang-it|«Orizzonti»}}) <ref>{{Cite web|title=Українська «Атлантида» перемогла у Венеції|url=http://dergkino.gov.ua/ua/news/show/2180/ukrayinska_atlantida_peremogla_u_venetsiyi.html|website=dergkino.gov.ua|accessdate=2020-07-25|archive-date=21 вересня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190921071742/http://dergkino.gov.ua/ua/news/show/2180/ukrayinska_atlantida_peremogla_u_venetsiyi.html}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190921071742/http://dergkino.gov.ua/ua/news/show/2180/ukrayinska_atlantida_peremogla_u_venetsiyi.html |date=2019-09-21 }}</ref>.

=== Українські фільми-претенденти на «Оскар» ===
{{Main|Список претендентів на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою від України}}

== Кіностудії України ==
26 січня 2011 Кабінет Міністрів України затвердив «Список виробників національних фільмів в Україні», до якого увійшли:<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=48-2011-%EF Постанова кабінету Міністрів України від 26 січня 2011 «Про затвердження переліку суб'єктів кінематографії (виробників національних фільмів), які до 1 січня 2016&nbsp;р. звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються для забезпечення виробництва національних фільмів»]</ref>.

# Державне підприємство «[[Кіностудія імені Олександра Довженка|Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка]]»
# Державне підприємство «[[Довженко-Центр|Національний центр Олександра Довженка]]» (Довженко-Центр)
# Державне підприємство «[[Національна кінематека України]]» (колишній підрозділ студії «Київнаукфільм»)
# ЗАТ «[[Одеська кіностудія]]»
# Державне підприємство «[[Українська студія хронікально-документальних фільмів]]» (Укркінохроніка)
# Українська студія телевізійних фільмів «[[Укртелефільм]]»

Є також:
* [[Ялтинська кіностудія художніх фільмів]]
* [[Укранімафільм]] (колишній підрозділ студії «Київнаукфільм»)
* [[Галичина-фільм]]
* [[Film.UA]]

== Кінотеатри України ==
{{Main|Кінотеатри України}}
Станом на [[2014]] рік Україні діє 167 кінотеатрів та 420 кіноекрани <ref>{{Cite web |url=http://mrm.ua/ru/article/181 |title=Итоги кинопроката в украине в 2014 году |accessdate=8 січня 2016 |archive-date=28 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151228061941/http://mrm.ua/ru/article/181 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151228061941/http://mrm.ua/ru/article/181 |date=2015-12-28 }}</ref>. За даними Державного агентства України з питань кіно, станом на 2017 в країні нараховується 189 кінотеатрів із загальною кількістю 487 екранів, 463 з яких&nbsp;— цифрові.

== Кінодистриб'ютори України ==
{{Докладніше|Українські кінодистриб'ютори}}
Станом на 2016 рік в Україні за даними [[Державне агентство України з питань кіно|Державного агентства України з питань кіно]] налічувалось 105 [[Юридична особа|юридичних осіб]]-компаній у сфері кінопрокату <ref name="ref1">[https://web.archive.org/web/20160306193504/http://data.gov.ua/file/1418/download?token=LYBfW5V2 Державний реєстр ��озповсюджувачів фільмів (станом на 31 березня 2015 року)]&nbsp;— [[Державне агентство України з питань кіно]]</ref><ref name="ref2">http://data.gov.ua/passport/ff54b0ff-1c89-4b2a-89aa-2d119e7c96d9 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160409073203/http://data.gov.ua/passport/ff54b0ff-1c89-4b2a-89aa-2d119e7c96d9 |date=9 квітня 2016 }} Державний реєстр виробників та розповсюджувачів фільмів (станом на 31 березня 2015 року)]&nbsp;— Державне агентство з питань електронного урядування України, оприлюднено 24.02.2016</ref>, а також 13 [[Фізична особа|фізичних осіб]] <ref name="ref1" /><ref name="ref2" />. З них п'ятеро [[кінопрокатник]]ів займають понад 95&nbsp;% ринку (за [[виторг]]ом), а саме [[B&H Film Distribution Company]], [[Ukrainian Film Distribution|UFD]], [[Kinomania]], [[MMD UA|MMD]] та [[Вольга Україна|Volga Ukraine]].

=== Українські студії дублювання та озвучення ===
{{main|Дубляж українською}}{{main|Українські фандаб студії озвучення та дублювання}}{{main|Українські професійні студії озвучення та дублювання}}У період радянської окупації України, дублювання українською іншомовних фільмів практично не відбувалось. Після 1991 року ситуація не змінилася й Україна практично не мала ринку дублювання українською до 2006 року. За словами мовознавця та кінокритика [[Юрій Шевчук (мовознавець)|Юрія Шевчука]], причина була в тому, що тогочасна Україна лишалася культурною колонією Росії. А через відсутність українського дубляжу в місцевих кінотеатрах, станом на 2006 рік в Україні фактично не існувало власної системи кінопрокату, тобто власного кіноринку, й відповідно до 2006 року Україна була всього лише частиною російського ринку кінопрокату <ref>[https://web.archive.org/web/20180409154114/https://detector.media/infospace/article/6361/2006-02-01-chi-varto-dublyuvati-ukrainskoyu/ Чи варто дублювати українською] // [[Детектор медіа]], 1 лютого 2006</ref>.

Після прийняття закону про обов'язкове дублювання фільмів українською мовою 2006 року, в [[Україна|Україні]] стали з'являтися студії дублювання найвищого рівня. Першою свою філію в Києві відкрила [[Санкт-Петербург|петербурзька]] студія «[[Невафільм]]». Згодом дублювати фільми почали як великі студії звукозапису, такі як [[AdiozProduction Studio|AdiozProduction]], [[Postmodern Postproduction]], [[Tretyakoff Production]], так і невеличкі студії як наприклад Lemma, Pteroduction Sound, CineType, [[Kiev Postproduction]], [[AAASOUND]] та інші. Паралельно з дубляжем винятково для кінотеатральних стрічок, розвиток отримали також студії багатоголосого закадрового перекладу, такі як [[Так Треба Продакшн]], Студія дубляжу [[1+1|каналу 1+1]], що працює на базі [[Кіностудія імені Олександра Довженка|студії ім. Довженка]]<ref>[https://web.archive.org/web/20170206040347/http://ua.telekritika.ua/telebachennya/2009-06-25/46427 «Глядач „1+1“ любить яскраві речі й круті голоси»]&nbsp;— [[Телекритика]], 25.06.2009</ref> та інші. На цій та інших студіях звукозапису та дубляжу вперше в Україні було зроблено повноцінні дубляжі деяких серіалів (наприклад, [[Теорія брехні]] (Lie to me), [[Секс і Каліфорнія|Секс та Каліфорнія]] (Californication для 1+1). На початку ж 2009 року відкрилася студія [[Le Doyen Studio]], що стала першою українською студією дубляжу, що отримала сертифікат «Студія Dolby Premier»<ref>[https://web.archive.org/web/20161119032038/http://www.dolby.com/us/en/professional/cinema/industry/content-services/studios-with-premier-studio-certification.html Studios with Dolby Premier Studio Certification] / Студій сертифіковані по програмі Dolby Premier Studio Certification {{ref-en}}</ref>. Другою студією, що отримала сертифікат «Студія Dolby Premier» стала студія [[Postmodern Postproduction]] (входить в [[Film.UA|FILM.UA]]) яка отримала відповідний сертифікат у жовтні 2012 року.<ref>[https://web.archive.org/web/20170206032808/http://dergkino.gov.ua/ua/news/show/369/zvukova_studiya_kompaniyi_postmodern_otrimala_sertifikatsiyu_dolby_premier.html Звукова студія компанії Postmodern отримала сертифікацію Dolby Premier]- Дежкіно, 12/10/2012</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20170206033008/http://ua.telekritika.ua/news/2012-10-23/76126 Друга українська студія дубляжу та озвучування отримала сертифікацію Dolby Premier]- Телекритика, 23.10.2012</ref>

== Кінофестивалі України ==

=== Кінофестивалі ігрового повнометражного кіно ===
* [[Молодість (кінофестиваль)|«Молодість»]] ([[Київ]], з 1970 року)
* [[Одеський міжнародний кінофестиваль]] ([[Одеса]], з 2010 року)
* «[[Корона Карпат]]» ([[Трускавець]], з 2009 року)
* [[Рівненський міжнародний кінофестиваль «Місто Мрії»|«Місто Мрії»]] ([[Рівне]], з 2016 року)
* [[Канівський міжнародний кінофестиваль імені Юрія Іллєнко]] ([[Канів]], з 2016 року)
* «[[Бруківка|Бруківка (кінофестиваль)]]» ([[Кам'янець-Подільський]], з 2017 року)
* [[Київський міжнародний кінофестиваль|Київський кінофестиваль]] ([[Київ]], 2009—2011)
* «[[Бригантина (кінофестиваль)|Бригантина]]» ([[Бердянськ]], 1998—2010)
* [[Кінолев|«КіноЛев»]] ([[Львів]], (2006—2012)
* «[[Інші території]]» ([[Донецьк]], (2008)
* «[[Кіно-Ялта (кінофестиваль)|Кіно-Ялта]]» ([[Ялта]], 2000—2008)
* «[[Стожари (фестиваль)|Стожари]]» ([[Київ]], 1995—2005)
* «[[Білий ангел]]» ([[Славутич]], 1996)
* [[Золотий Дюк (кінофестиваль)|«Золотий Дюк»]] ([[Одеса]], 1988—1994)

=== Кінофестивалі неігрового кіно ===
* «[[Кінолітопис(кінофестиваль)|Кінолітопис]]» ([[Київ]], з 2001 року)
* «[[Docudays UA]]» ([[Київ]], з 2003 року)
* «[[86 (кінофестиваль)|86]]» ([[Славутич]], з 2014 року)
* «[[«Контакт» (кінофестиваль)|Контакт]]» ([[Київ]], 2005—2007)

=== Кінофестивалі короткометражного кіно ===
* «[[Wiz-Art]]» ([[Львів]], з 2008 року)
* [[Київський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів]] ([[Київ]], з 2012 року)
* «[[Громадський проектор]]» ([[Миколаїв]], з 2014 року)
* «[[Черкаський кінофестиваль короткометражного кіно «КіноШОТ»|КіноШОТ]]» ([[Черкаси]], з 2016 року)
* [[Черкаський фестиваль кіно]] ([[Черкаси]], 2015)

=== Кінофестивалі анімаційного, студентського, архівного кіно, відео-арту ===
* «[[КРОК (фестиваль)|Крок]]» (річки [[Україна|України]] та [[Росія|Росії]], з 1989 року)
* «[[Пролог (кінофестиваль)|Пролог]]» ([[Київ]], з 1994 року)
* «[[Відкрита ніч]]» ([[Київ]], з 1997 року)
* «[[LINOLEUM]]» ([[Київ]], з 2005 року)
* «[[Німі ночі]]» ([[Одеса]], [[Київ]] з 2010 року)
* [[Ірпінський кінофестиваль]] ([[Ірпінь]], 2003—2014)
* «[[SpaceLiberty]]» ([[Львів]], 2011—2012)
* «[[Кришталеві джерела]]» ([[Київ]], 1991—2011)
* «[[Vau Fest (кінофестиваль)|Vau Fest]]» ([[Українка]], 2011)
* «[[Кінофестиваль «Щасливе життя»|Щасливе життя]]» ([[Запоріжжя]], 2011)
* «[[Харківський бузок]]» ([[Харків]], 2009—2013)
* «[[KIMAF]]» ([[Київ]], 2000—2002)
* «[[Dreamcatcher]]» ([[Київ]], 1998—2001)

== Українські видання про кіно ==

Розвиток української [[Кінокритика|кінопреси]] та [[Друкарство|книговидавництва]] на тему кіно активно починається на початку 1920-х років. Інформація про кіно раз-по-раз друкується у виданнях про культуру, освіту та театр «[[Силуэты]]», «[[Зритель]]», «[[Театр, клуб, кино]]».

В 1922 році [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]] в Харкові робить першу нетривалу спробу видавати власний журнал на тему фотографії та кіно, випустивши два номери журналу «[[Фото-кино]]» під редакцією Голови правління організації [[Василь Прокоф'єв|Василя Прокоф'єва]]. Наступною подібною спробою восени 1923 року стає журнал «[[Экран (журнал, 1923)|Экран]]» під редагуванням М.л. Львовського та [[Уразов Ізмаїл Алієвич|Ізмаїла Уразова]].

В 1925 році розпочинається вихід найбільш відомого українського спеціалізованого журналу «[[Кіно (журнал)|Кіно]]». Журнал видається українською мовою та публікує найбільш вагомі для 1920-х українські критичні тексти про кіно.

В жовтні 1929 року [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]] відкриває спеціальне [[видавництво]], яке спеціалізується на кіно та театрі «[[Укртеакіновидав]]». Статті про кіно друкуються також в журналах про культуру «[[Культробітник]]», «[[Нове мистецтво]]», «[[Нова ґенерація]]» тощо. На початку 1930-х ці прогресивні починання згортаються. Замість критики радянська кінопреса починає публікувати радше рекламні матеріали про фільми.

Розвиток української [[Теорія кіно|критичної думки]] про кіно відновлюється в Україні в 1990-х роках, однак економічні обставини змушує закритися майже всі нові українські видання про кіно, зокрема і найбільш впливовий журнал про кіно свого часу [[Кіноколо (сайт)|«Кіноколо»]].

* «[[Либретто лент для кинематографа]]» (журнал, Одеса, 1918—1919)
* «[[Кинематографический журнал]]» (журнал, Київ, 1918—1919)
* «[[Мельпомена]]» (журнал, Одеса, щотижневе ілюстроване видання, присвячене мистецтву, театру, кінематографу, спорту, 1918—1919)
* «[[Экран (журнал, 1918—1919)|Экран]]» (журнал кінематографії і театру, Одеса, 1918—1919)
* «[[Народный экран]]» (журнал, Київ, 1919)
* «[[Зритель]]» (журнал, Одеса, 1922)
* «[[Искусство]]» (журнал, Київ, Тижневик театру, літератури, живопису та кіно, 1922)
* «[[Фото-кино]]» (журнал, орган ВУФКУ, Харків, 1922—1923)
* «[[Театр, литература, музыка, балет, графика, живопись, кино]]» (журнал, Харків, 1922—1924)
* «[[Силуэты]]» (журнал, орган Одеського губполітосвіти і ВУФКУ, Одеса, 1922—1925)
* «[[Экран (журнал, 1923)|Экран]]» (Харків, орган ВУФКУ, 1923)
* «[[Кинотеатральный вестник по Екатеринославу]]» (журнал, Катеринослав, 1925)
* «[[Театр — музика — кіно]]» (журнал, Київ, 1925—1927)
* «[[Кіно-либретто]]» (додаток журналу «Кіно», Харків, 1926—?)
* «[[Бюлетень Всеукраїнського комітету спілки робітників мистецтв]]» (журнал, Харків, 1926—1931)
* «[[Театр, клуб, кино]]» (журнал, Одеса, 1927—1929)
[[Файл:Chasopys Kino 1930 No.2.jpg|thumb|180px|right|Часопис «Кіно»]]
* «[[Кіно (журнал)|Кіно]]» (журнал, орган ВУФКУ—Українфільм, 1926—1933)
* «[[Кіно-тиждень]]» (газета Київського відділення ВУФКУ і ТДРК 1927—1928)
* «[[Кіно-вісті]]» (журнал Вінницького відділення ВУФКУ, 1928)
* «[[Кіно-вісті]]» (журнал Донецького відділення ВУФКУ, 1928)
* «[[Кіно-вісті]]» (журнал Київського відділення ВУФКУ, 1928)
* «[[Кіно-вісті]]» (журнал Харківського відділення ВУФКУ, 1928)
* «[[Polski radio-śviat]]» (Львів, журнал присвячений радіо, театру, кіно і спорту, 1928)
* «[[Dziennika Lwowskiego ilustrowanego. Teatr-film-radio]]» (журнал, Львів, 1928—?)
* «[[Scena-film]]» (журнал, Львів, 1928—1929)
* «[[Zyce kino-tetralne]]» (журнал, Львів, 1929)
* «[[Кіно-промінь]]» (журнал-газета Київського відділення ВУФКУ, 1929—1930)
* «[[Кіно-рапорт]]» (газета Дніпропетровського відділення Українфільму і ТДРК, 1930)
* «[[Фото-кіно-декада]]» (газета, орган ТДРК, Харків, 1930)
* «[[Кіно — в маси]]» (газета, орган ТДРК, Запоріжжя, 1930)
* «[[Ударник]]» (газета, орган худполітради Київської кінофабрики, 1930)
* «[[Технічний бюлетень]]» (журнал, орган об'єднаних кінофабрик Українфільму, 1930—?)
* «[[Кіно-Газета]]» (1928—1931, Київ)
* «[[Кіно-Газета]]» (1931—1932, Харків)
* «[[Дзержинець]]» (Газета. Одеса: Орган комітету КП(б)У і комітетата ЛКСМУ заводу «Кіномеханпром», 1930—1934)
* «[[Kino (журнал, Львів)|Kino]]» (Львів) (1930—1935)
* «[[Радянське кіно]]» (1935—1937)
[[Файл:Екран_і_життя.jpg|thumb|180px|right|Часопис «Екран і життя»]]
* «[[Екран і життя]]» (1935—?)
* «[[За більшовицький фільм]]» (Бюлетень. Одеса: Орган партійного осередку, комсомолу і фабкому Одеської кінофабрики тресту «Українфільм», 1930—1932)
* «[[За більшовицький фільм]]» (газета, Київ: Орган парткому і фабкому Київської кінофабрики, 1930—1934)
* «[[На екранах України]]» (1958—1994)
* «[[Новини кіноекрана]]» (1961—1992)
* «[[Вавилон (журнал)|Вавилон]]» (1991—1992)
* [[Кіноколо (сайт)|«Кіноколо»]] (1999—2006 (друковане), з 2006 ([[Інтернет-журналістика|інтернет]])
* [[Кіно-Театр (журнал)|«Кіно-Театр»]] (з 1995 року)
* [[Kino-teatr.ua]] (з 2000 року, [[Інтернет-журналістика|інтернет]])
* «[[Киноцентр]]» (журнал, Харків, 2004—2007)
* [[Cineticle]] (з 2011 року, [[Інтернет-журналістика|інтернет]])
* «[[Южанин]]» (журнал, Харків, 1915—1916)

== Українські державні та недержавні інституції ==

=== Держкіно ===
{{Main|Державне агентство України з питань кіно}}
Центральним орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері кінематографії є [[Державне агентство України з питань кіно|Держкіно України]]. Керівником Держкіно з 2020 є [[Кудерчук Марина Миколаївна|Марина Кудерчук]]. [[Держкіно]] та [[Український культурний фонд]] є найбільшими інвесторами в український кінематограф і станом на 2019 року кожна з цих інституцій інвестує в українське кіновиробництво близько 500&nbsp;млн гривень (тобто разом більше 1&nbsp;млрд гривень).

=== Довженко-Центр ===
{{Main|Довженко-Центр}}Збереженням, відновленням, реставрацією українського архівного кіно займається [[Довженко-Центр|Національний центр Олександра Довженка]] &nbsp;— державний кіноархів художніх фільмів України, що зберігає Державний фільмофонд України, також включає кінокопіювальну лабораторію, єдиний Асоційований член [[FIAF|Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF)]] в Україні. Значну частину українських неігрових та телевізійних фільмів зберігає [[Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного|Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Пшеничного]].

=== Керівники українського кіно ===
* 1918 &nbsp;— [[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна|Людмила Старицька-Черняхівська]] ([[Українфільм|Кінематографічна секція]])
* 1922—1923&nbsp;— [[Василь Прокоф'єв]] ([[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]])
* 1923—1927&nbsp;— [[Хелмно Захар Семенович|Захар Хелмно]] ([[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]])
* 1927—1928&nbsp;— [[Шуб Олександр Ісакович|Олександр Шуб]] ([[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]])
* 1928—1931&nbsp;— [[Воробйов Іван Онисимович|Іван Воробйов]] ([[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]])
* 1931&nbsp;— [[Косило Іван Петрович|Іван Косило]] ([[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]])
* 1932—1933&nbsp;— [[Косячний Петро Максимович|Петро Косячний]] ([[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]])
* ????—1946&nbsp;— Управління в справах Кінематографії
* 1946—1958&nbsp;— Міністерство Кінематографії Української РСР
* 1958&nbsp;— Головне управління з виробництва фільмів ([[Міністерство культури України|Міністерство культури УРСР]])
* 1963—1972&nbsp;— [[Іванов Святослав Павлович|Святослав Іванов]] (Державний комітет по кінематографі [[УРСР]])
* 1972—1979&nbsp;— [[Большак Василь Григорович|Василь Большак]] (Державний комітет по кінематографі [[УРСР]])
* 1979—1983&nbsp;— [[Олененко Юрій Олександрович|Юрій Олененко]] (Державний комітет по кінематографі [[УРСР]])
* 1983—1988&nbsp;— [[Стадниченко Володимир Якович|Володимир Стадниченко]] (Державний комітет по кінематографі [[УРСР]])
* 1991—1992&nbsp;— [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрій Іллєнко]] (Державний фонд української кінематографії)
* 2006—2010&nbsp;— [[Чміль Ганна Павлівна|Ганна Чміль]] (Державна служба кінематографії)
* 2010—2014&nbsp;— [[Копилова Катерина Олександрівна|Катерина Копилова]] (Державне агентство України з питань кіно)
* 2014—2019&nbsp;— [[Іллєнко Пилип Юрійович|Пилип Іллєнко]] (Державне агентство України з питань кіно)
* з 2020&nbsp;— [[Кудерчук Марина Миколаївна|Марина Кудерчук]] (Державне агентство України з питань кіно)

== Спілка кінематографістів України ==
{{Main|Національна спілка кінематографістів України}}
Національна спілка кінематографістів України&nbsp;— громадська організація, метою якої є сприяння розвитку українських екранних мистецтв як органічної складової національної та світової культури, участь у створенні концепцій розвитку та співпраці кіногалузі і телевідеопростору, захист творчо-професійних, авторських і соціальних прав членів Спілки.

Щороку Спілка вручає [[Премія Національної спілки кінематографістів України|Премію Національної спілки кінематографістів України]].

=== Спілка кінокритиків ===
Спілка кінокритиків України є одним із організаторів (спільно з Асоціацією «Сприяння розвитку кінематографа в Україні&nbsp;— дивись українське!») Національної премії кінокритиків [[Кіноколо (премія)|«Кіноколо»]]<ref name="БУК-011218-3">{{cite web|url=http://kinobuk.com/digest/reglament-kinokolo-noviy/|назва=Оновлено Регламент національної премії кінокритиків «Кіноколо»|автор=|вебсайт=[[Бюро української кіножурналістики]]|мовою=|розміщення=02 грудня 2018|url-архіву=https://web.archive.org/web/20181204005631/http://kinobuk.com/digest/reglament-kinokolo-noviy/|дата-архіву=04.12.2018|дата-доступу=03.12.2018|deadurl=no}}</ref>, [[Кіноколо (1-ша церемонія вручення)|перша церемонія]] вручення якої відбулася [[26 жовтня]] [[2018]] року.<ref name="Kinokolo-won">{{cite web|url=https://detector.media/infospace/article/142102/2018-10-27-persha-natsionalna-premiya-kinokritikiv-kinokolo-ogolosila-peremozhtsiv/|назва=Перша національна премія кінокритиків «Кіноколо» оголосила переможців|автор=|вебсайт=[[Детектор медіа]]|мовою=|розміщення=27 жовтня 2018|url-архіву=https://web.archive.org/web/20181027185748/https://detector.media/infospace/article/142102/2018-10-27-persha-natsionalna-premiya-kinokritikiv-kinokolo-ogolosila-peremozhtsiv/|дата-архіву=27.10.2018|дата-доступу=03.12.2018|deadurl=no}}</ref>

== Українська кіноакадемія ==
{{Main|Українська кіноакадемія}}

Українська Кіноакадемія&nbsp;— [[Україна|українське]] об'єднання експертів і професіоналів у галузі [[кінематограф|кіно]] та [[кіновиробництво|кіновиробництва]], засноване [[2017]] року з метою підтримки та розвитку сучасного українського [[кінематограф]]а.

З 2017 року Українська Кіноакадемія проводить щорічне вручення Національної кінопремії «[[Золота дзиґа (кінопремія)|Золота дзиґа]]».

== Українські кінопремії ==

У [[1994]] з нагоди 100-річчя від дня народження видатного діяча української культури Олександра Довженка було засновано [[Державна премія України імені Олександра Довженка|Державну премію України імені Олександра Довженка]], яка вручається щороку за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва.

У травні 2018 року [[Спілка кінокритиків України|Спілкою кінокритиків України]] було засновано щорічну премію кінокритиків «[[Кіноколо (премія)|Кіноколо]]».

== Збереження кінематографічної спадщини ==
{{Main|Національний центр Олександра Довженка}}

Збереженням, відновленням, реставрацією українського архівного кіно займається [[Довженко-Центр|Національний центр Олександра Довженка]] &nbsp;— державний кіноархів художніх фільмів України, що зберігає Державний фільмофонд України, також включає кінокопіювальну лабораторію, єдиний Асоційований член [[FIAF|Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF)]] в Україні. Значну частину українських неігрових та телевізійних фільмів зберігає [[Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного|Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Пшеничного]].

== Кіноосвіта в Україні ==

Розвиток кіноосвіти в Україні припав на добу [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]]. В Одесі в березні 1923 року оголошується набір на перші однорічні державні курси кінематографії при одеському виробничому відділі ВУФКУ, серед викладачів яких значилися [[Лоренцо Борис Якович|Борис Лоренцо]], [[Салтиков Микола Олександрович|Микола Салтиков]], [[Славинський Євген Йосипович|Євген Славинський]]. Перший акторський курс мав 22 випускників, найвідомішою з яких була акторка [[Оксана Підлісна]].

Восени 1924 року на базі курсів при кінофабриці було створено Одеський державний технікум кінематографії до викладання в якому залучалися також [[Лесь Курбас]], [[Чардинін Петро Іванович|Петро Чардинін]], [[Лундін Аксель Францевич|Аксель Лундін]]. В технікумі діяло два відділення: екранний та технічний (так, в 1926 році на перше з них поступив 21 абітурієнт, на другий&nbsp;— 23, конкурс становив близько 40 осіб на місце, з 44 студентів було 12 жінок). В 1924 році в Києві при театральному технікумі створюється кінофакультет. В Харкові подібний факультет виникає при [[Харківський державний театральний інститут|Музично-драматичному інституті]], однак наступного року закривається.

В 1926 році на базі [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Київського художнього інституту]] виникає очолюваний [[Татлін Володимир Євграфович|Володимиром Татліним]] кінофотовідділ (кінофакультет), який готував [[Художник-постановник|художників кіно]] та [[Кінооператор|операторів]]. Навчання за спеціальностями тривало чотири роки, на першому наборі відділу навчалося 62 особи. В 1930 році Одеський кінотехнікум та кінофакультет Київського художнього інституту об'єднали в [[Київський інститут кінематографії|Київський державний інститут кінематографії]].

Перший кінофакультет в Українській РСР після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] відкрито в 1961 році на базі [[Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого|Київського державного інституту театрального мистецтва імені І.&nbsp;К.&nbsp;Карпенка-Карого]]. Першим завідувачем кафедри було призначено [[Івченко Віктор Іларіонович|Віктора Івченка]]. Пізніше кафедру очолювали заслужені діячі мистецтв УРСР доцент [[Небера Володимир Павлович|В.&nbsp;П.&nbsp;Небера]] (1972—1984), кандидат мистецтвознавства, доцент [[Кісін Віктор Борисович|В.&nbsp;Б.&nbsp;Кісін]] (1985—1991). У 1966 році здійснено перший набір студентів-кінооператорів. З 1975 року розпочалася підготовка режисерів [[телебачення]]. В 1962 році кінофакультет розпочинає підготовку [[Теорія кіно|кінознавців]].

== Найкращі фільми в історії українського кіно ==
{{Main|Список 100 найкращих фільмів в історії українського кіно}}

В 2020 році Довженко-Центр провів опитування представників(-ць) національної та міжнародної кінокритичної спільноти для визначення 100 найкращих фільмів за всю історію існування українського кінематографу. Найкращим українським фільмом виявилися «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, знятий у 1964 році <ref name="100 найкращих українських фільмів за опитуванням кінокритиків">{{cite web |author= |url=https://hmarochos.kiev.ua/2021/06/29/100-najkrashhyh-ukrayinskyh-filmiv-za-opytuvannyam-kinokrytykiv/ |title=100 найкращих українських фільмів за опитуванням кінокритиків |lang=uk |website=https://hmarochos.kiev.ua |publisher=Хмарочос |date=2021-06-29 |access-date=2021-07-19 |archive-date=19 липня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210719120810/https://hmarochos.kiev.ua/2021/06/29/100-najkrashhyh-ukrayinskyh-filmiv-za-opytuvannyam-kinokrytykiv/ }}</ref>.

=== Топ-10 українських фільмів ===
{| class="wikitable"
|№
|'''Назва фільму'''
|'''Рік'''
|'''Режисер(-и)'''
|-
|1
|«[[Тіні забутих предків (фільм)|Тіні забутих предків]]»
|[[1964 у кіно|1964]]
|[[Параджанов Сергій Йосипович|Сергій Параджанов]]
|-
|2
|«[[Земля (фільм, 1930)|Земля]]»
|[[1930 у кіно|1930]]
|[[Довженко Олександр Петрович|Олександр Довженко]]
|-
|3
|«[[Людина з кіноапаратом]]»
|[[1930 у кіно|1930]]
|[[Дзиґа Вертов]]
|-
|4
|«[[Плем'я (фільм, 2014)|Плем'я]]»
|[[2014 у кіно|2014]]
|[[Слабошпицький Мирослав Михайлович|Мирослав Слабошпицький]]
|-
|5
|«[[Камінний хрест (фільм)|Камінний хрест]]»
|[[1968 у кіно|1968]]
|[[Осика Леонід Михайлович|Леонід Осика]]
|-
|6
|«[[Астенічний синдром (фільм)|Астенічний синдром]]»
|[[1989 у кіно|1989]]
|[[Муратова Кіра Георгіївна|Кіра Муратова]]
|-
|7
|«[[Польоти уві сні та наяву]]»
|[[1982 у кіно|1982]]
|[[Балаян Роман Гургенович|Роман Балаян]]
|-
|8
|«[[Білий птах з чорною ознакою]]»
|[[1970 у кіно|1970]]
|[[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрій Іллєнко]]
|-
|9
|«[[Довгі проводи]]»
|[[1971 у кіно|1971]]
|[[Муратова Кіра Георгіївна|Кіра Муратова]]
|-
|10
|«[[Вавилон XX]]»
|[[1979 у кіно|1979]]
|[[Миколайчук Іван Васильович|Іван Миколайчук]]
|}

== Кіномитці українського походження ==
[[Файл:Ukrainian related actors actress.jpg|thumb|180px|right|Всесвітньо відомі актори пов'язані з Україною і українцями.]]

'''Режисери'''
* [[Майя Дерен]] ([[1917]]–[[1961]])&nbsp;— американська режисерка та теоретик кіно (з Києва).
* [[Бондарчук Сергій Федорович|Сергій Бондарчук]] ([[1920]]–[[1994]])&nbsp;— російський режисер та актор.
* [[Ліза Холоденко]]&nbsp;— американська теле- і кінорежисерка, продюсерка та сценаристка.
* [[Леві Яків|Яків Леві]]&nbsp;— режисер.
* [[Анатоль Літвак]] ([[1902]]–[[1974]])&nbsp;— російський режисер, сценарист та оператор.
* [[Спілберґ Стівен|Стівен Спілберґ]] (1946)&nbsp;— відомий американський режисер, лауреат премії [[Оскар (кінопремія)|Оскар]]. Єврей українського походження (з Одеси)<ref>{{Cite web |url=http://www.jewish.ru/culture/cinema/2006/10/news994241217.php |title=Архівована копія |accessdate=10 липня 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070930185820/http://www.jewish.ru/culture/cinema/2006/10/news994241217.php |archivedate=30 вересня 2007 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://pinchukfund.org/ru/media/publications/2006/43.html |title=Архівована копія |accessdate=10 липня 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070928150438/http://pinchukfund.org/ru/media/publications/2006/43.html |archivedate=28 вересня 2007 |deadurl=yes }}</ref>.
* [[Чухрай Григорій Наумович|Григорій Чухрай]] ([[1921]]–[[2001]])&nbsp;— російський режисер та актор.
* [[Шепітько Лариса Юхимівна|Лариса Шепитько]] ([[1939]]–[[1979]])&nbsp;— російський режисер, сценарист та актор.

'''Кіноактори'''

* [[Кірк Дуглас]] (''Іссур Данилович Думський'') (1916)&nbsp;— відомий американський актор, лауреат премії [[Оскар (кінопремія)|Оскар]]. Єврей українського походження (з Одеси).
* [[Мілла Йовович]] (1975)&nbsp;— американська актриса, музикант і модель українського походження (з Києва).
* [[Куриленко Ольга Костянтинівна|Ольга Куриленко]] (1979)&nbsp;— українська модель і актриса.
* [[Міла Куніс]] (1983)&nbsp;— американська актриса. Єврейка українського походження (з Чернівців).
* [[Маковецький Сергій Васильович|Сергій Маковецький]]&nbsp;— радянський і російський актор театру і кіно українського походження.
* [[Мордюкова Нонна Вікторівна|Нонна Мордюкова]]&nbsp;— радянська і російська кіноакторка українського походження (з міста [[Костянтинівка]] [[Донецька область|Донецької области]]).
* [[Джек Пеланс|Джек Паланс]] (''Володимир (Волтер) Палагнюк'') (1919—2006)&nbsp;— відомий американський кіноактор українського походження, лауреат премії [[Оскар (кінопремія)|Оскар]], голова Голлівудської фундації «Тризуб».
* [[Дастін Гоффман]] (1937)&nbsp;— відомий американський кіноактор та продюсер, лауреат премії [[Оскар (кінопремія)|Оскар]]. Єврей українського походження (з Києва<ref>{{Cite web |url=http://www.proua.com/news/2004/06/12/144855.html |title=Архівована копія |accessdate=10 липня 2007 |archive-date=30 вересня 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070930043854/http://www.proua.com/news/2004/06/12/144855.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.day.kiev.ua/32620 |title=Архівована копія |accessdate=10 липня 2007 |archive-date=21 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110521125843/http://www.day.kiev.ua/32620 }}</ref>.

'''Композитори кіно'''
* [[Каравайчук Олег Миколайович|Олег Каравайчук]] ([[1927]])&nbsp;— російський композитор українського походження (з Києва)
* [[Тьомкін Дмитро Зіновійович|Дмитро Тьомкін]] (1894—1979)&nbsp;— американський композитор, родом з України (з Кременчука).

== Див. також ==
{{div col|colwidth=18em}}
* [[Список українських фільмів]]
* [[Список найкасовіших українських фільмів]]
* [[Список 100 найкращих фільмів в історії українського кіно]]
* [[Українське кіно у 1893-1922 роках]]
* [[Всеукраїнське фотокіноуправління]]
* [[Кінематограф]]
* [[Кінематограф Західної України (1896-1939)]]
* [[Українське кіно 1930-1940-х років]]
* [[Українське кіно доби Незалежності]]
* [[Український кіноінститут]]
* [[Рада з державної підтримки кінематографії]]
{{div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|4}}

== Посилання ==
* ''С.&nbsp;В.&nbsp;Тримбач''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=6942 Кіномистецтво] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201027171915/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=6942 |date=27 жовтня 2020 }} // [[ЕСУ]]
* {{УМЕ16|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_16_Уш-Я#page/n11/mode/2up Фільм]|сторінки=1984}}
* [https://archive.org/stream/etnoderzhavoznavstvo#page/n155/mode/2up Українське кіно] // Мала енциклопедія етнодержавознавства / [[Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України|Інститут держави і права ім. В.&nbsp;М.&nbsp;Корецького НАН України]], Упорядник [[Римаренко Юрій Іванович|Ю.&nbsp;І.&nbsp;Римаренко]] та ін.&nbsp;— Київ: «[[Генеза (видавництво)|Генеза]]», «Довіра», 1996.&nbsp;— С. 155—156.&nbsp;— 942 с.&nbsp;— ISBN 966-507-016-9.
* [http://www.imdb.com Internet Movie Database] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171213090124/http://www.imdb.com/name/nm0005576/ |date=13 грудня 2017 }} {{ref-en}}
* [http://www.imdb.com/list/IzHWpSoE2RY/ Найкращі українські фільми] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130101134701/http://www.imdb.com/list/IzHWpSoE2RY/ |date=1 січня 2013 }} на сайті [[Internet Movie Database]] {{ref-en}}
* [https://archive.today/20121222223125/www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/303.htm Міністерство закордонних справ України]
* [http://www.uamodna.com/articles/stanovlennya-i-rozvytok-ukrayinsjkogo-kinematografu/ Становлення і розвиток українського кінематографу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150915002955/http://www.uamodna.com/articles/stanovlennya-i-rozvytok-ukrayinsjkogo-kinematografu/ |date=15 вересня 2015 }} // UaModna, 12 вересня 2015
* [http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2007/05/070510_ukr_films_oh.shtml Українські фільми&nbsp;— на презентації фестивалю в Каннах, BBC, 10.05.2007]
* [http://kropka.ru/refs/41/8191/1.html Лекції по українській та зарубіжній культурі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070703014226/http://www.kropka.ru/refs/41/8191/1.html |date=3 липня 2007 }}
* [https://web.archive.org/web/20110527063140/http://www.gart.org.ua/?lang=ua&page_id=2&news_type=3&element_id=17414 Фінансування сучасного українського кіно]
* [http://kinokolo.ua/articles/668.html Стаття Володимира Войтенка «Актуальне українське кінодесятиліття»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100413155500/http://kinokolo.ua/articles/668.html/ |date=13 квітня 2010 }}
* [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=brief_elib&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21SRW=nz&S21P02=0&S21P03=T=&S21COLORTERMS=0&S21STR=КІНОЛІТОПИС PDF-файли видань каталогу кіножурналів, документальних фільмів і кіносюжетів «Кінолітопис» на сайті Інституту історії України НАН України]
* [https://elib.nlu.org.ua/collection.html?id=43 Електронні видання про кіномистецтво] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200919063139/https://elib.nlu.org.ua/collection.html?id=43 |date=19 вересня 2020 }} на сайті Національної бібліотеки&nbsp;України&nbsp;імені Ярослава Мудрого
* [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRIB&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21SRW=dz&S21SRD=UP&S21FMT=preitem&C21COM=S&2_S21P03=RCOD=&2_S21STR=21.13 Видання про кіно] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201013175609/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRIB&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21SRW=dz&S21SRD=UP&S21FMT=preitem&C21COM=S&2_S21P03=RCOD=&2_S21STR=21.13 |date=13 жовтня 2020 }} в електронній бібліотеці «Україніка» на сайті НБУВ
* ''В. Єрмоленко''. [https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:E37M7Y_6Tr8J:https://hromadske.ua/posts/ponad-stolittya-ukrayinskogo-kino-intervyu-z-kinoznavcem-lyubomirom-gosejkom+&cd=16&hl=uk&ct=clnk&gl=ua Понад століття українського кіно&nbsp;— інтерв'ю з кінознавцем Любомиром Госейком] // © 2020 Громадське Телебачення, 24.12.2019
* [https://web.archive.org/web/20180219021415/http://www.dovzhenkocentre.org/storage/downloads/biblio_fund_dc.pdf Українські книги про кіно] // Каталог бібліотечного фонду Центру Довженка
* [https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:k9vTWNMNBBsJ:https://nlu.org.ua/storage/files/PDF_2018/Vskd07.09.2018.pdf+&cd=6&hl=uk&ct=clnk&gl=ua Список документів книжкової виставки «До Дня українського кіно»] // Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого
* [https://web.archive.org/web/20160818230505/http://knukim.edu.ua/wp-content/uploads/2012/12/kinomistets.spis.doc Кіномистецтво: науково-допоміжний список літ-ри] до Дня українського кіно (10 вересня) / уклад.: І.&nbsp;Л.&nbsp;Маловська, А.&nbsp;В.&nbsp;Мальшакова, О.&nbsp;Ф.&nbsp;Омельяненко-Набіуліна ; КНУКіМ, Бібліотека.&nbsp;— К., 2011.&nbsp;— 54 с.

== Джерела ==

* ''[[Брюховецька Лариса Іванівна|Брюховецька Лариса]].'' Приховані фільми: українське кіно 1990-х.&nbsp;— К., 2003.&nbsp;— 384 с.
* ''Ґєршевска Б.'' З історії культури кіно у Львові 1918—1939&nbsp;рр. / Барбара Гєршевска; пер. з польськ.&nbsp;— Львів: Незалежний культурологічний журнал «Ї», 2GG4.&nbsp;— 98 с.
* Екранна культура: Засоби моделювання художньої реальності / Зубавіна І. Б. ІПСМ АМУ.&nbsp;— К.: Інтертехнологія, 2006.&nbsp;— 272 с.: іл.
* ''[[Жукова Алла Євгенівна|Жукова А.&nbsp;Є.&nbsp;]]''. Українське радянське кіномистецтво. 1930—1941.&nbsp;— К., 1959 ([https://chtyvo.org.ua/authors/Korniienko_Ivan/Ukrainske_radianske_kinomystetstvo_1917-1929/ завантажити PDF-файл] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200129113302/http://chtyvo.org.ua/authors/Korniienko_Ivan/Ukrainske_radianske_kinomystetstvo_1917-1929 |date=29 січня 2020 }})
* ''[[Жукова Алла Євгенівна|Жукова А.&nbsp;Є.&nbsp;]]''. Українська кінопанорама.&nbsp;— К., 1972
* [https://web.archive.org/web/20110304134103/http://www.mari.kiev.ua/PDF/Zubavina-KINO_NEZALEZH_UKR.pdf ''Зубавіна І.&nbsp;Б.''&nbsp;Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті]: [монографія] / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва.&nbsp;— К. : Фенікс, 2007.&nbsp;— 296 с. : іл.&nbsp;— ISBN 978-966-651-773-2.
* ''Любомир Госейко.'' Історія українського кінематографа. 1896—1995 : пер. с фр. / Пер. Станіслав Довганюк; Відп. ред. і передм. Володимир Войтенко.&nbsp;— К. : KINO-КОЛО, 2005.&nbsp;— 464 с.&nbsp;— 1000 пр.&nbsp;— ISBN 966-88640-0-X<ref>{{Cite web |url=http://www.kinokolo.ua/news/1610/ |title=У видавництві KINO-KOЛО вийшла друком «Історія українського кінематографа» Любомира Госейка |accessdate=18 листопада 2016 |archive-date=19 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161119061439/http://www.kinokolo.ua/news/1610/ }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161119061439/http://www.kinokolo.ua/news/1610/ |date=2016-11-19 }}</ref><ref>[http://www.twirpx.com/file/855409/ DjVu-файл]</ref>
* Історія українського кіно. Т. 2&nbsp;: 1930—1945 / [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України ; ІМФЕ ім. М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильського.&nbsp;— Київ, 2016.&nbsp;— 448 с.&nbsp;— <nowiki>ISBN 978-966-02-8073-1</nowiki> (загальний); <nowiki>ISBN 978-966-02-8074-8</nowiki> (т. 2) http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/monografiji/2016/kino2.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190120034914/http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/monografiji/2016/kino2.pdf |date=20 січня 2019 }}
* {{Книга:Миславський В. Н.:Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми}}
* <nowiki>Музична культура України і документальний кінематограф (за матеріалами ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного) : довідник / авт.-упоряд. О. Литвинова ; [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. – К.: ІМФЕ, 2014.- </nowiki>ISBN 978-966-02-7118-0
* Нариси з історії кіномистецтва України / ІПСМ АМУ; Ред.- упоряд. І.&nbsp;Б.&nbsp;Зубавіна; Наук. ред. В.&nbsp;Л.&nbsp;Скуратівський, О.&nbsp;С.&nbsp;Мусієнко; Редкол.: В.&nbsp;Д.&nbsp;Сидоренко (голова), І.&nbsp;Д.&nbsp;Безгін, В.&nbsp;Г.&nbsp;Горпенко та ін.&nbsp;— К.: Інтертехнологія, 2006.&nbsp;— 864 с.: іл.
* Режисери і фільми сучасного українського кіно: Творчі портрети / Упоряд. і вст. ст. Д.&nbsp;Я.&nbsp;Шлапака.&nbsp;— К.: Мистецтво, 1969.&nbsp;— 214 с.: іл.
* Тримбач С.&nbsp;В.&nbsp;Кіно народжене Україною. Альбом антології українського кіно.&nbsp;— К.: Самміт-Книга, 2016.&nbsp;— 384 с.&nbsp;— ISBN 978-966-575-212-7
* Українське кіно від 1960-х до сьогодні. Проблема виживання: збірник наукових статей / упорядник Лариса Брюховецька.&nbsp;— К. : Редакція журналу «Кіно-Театр» ; Видавництво «Задруга», 2010.&nbsp;— (Серія "Бібліотека журналу «Кіно-Театр»).
* Час і простір у кінематографі / Зубавіна І. Б. ІПСМ АМУ.&nbsp;— К.: Щек, 2008.&nbsp;— 447 с.
* [https://web.archive.org/web/20190120014520/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0004951.pdf Миславський В. Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 1]. Харків: «Дім Реклами», 2018. 680 с. : 506 іл. ISBN 978-966-2149-66-1
* [https://web.archive.org/web/20190120014335/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0004952.pdf Миславський В. Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 2]. Харків: «Дім Реклами», 2018. 528 с. : 827 іл. ISBN 978-966-2149-67-8
* [[Шупик Олена Борисівна|''Шупик О. Б.'']] Становлення українського радянського кінознавства.&nbsp;— К., 1977.
* Формування кінематографічної школи в Україні: монографія: [у 3 т.] / О.&nbsp;В.&nbsp;Безручко ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Ф-т кіно і телебачення.&nbsp;— Київ: КНУКіМ, 2017.&nbsp;— 25&nbsp;см.&nbsp;— (Нова енергія професіоналів) (Серія «Світ кіно і ТБ»).&nbsp;— ISBN 978-966-602-192-5
* [http://www.internationalfilmguide.com/ International Film Guide] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120825072538/http://www.internationalfilmguide.com/ |date=25 серпня 2012 }} 2009: the definitive annual review of world cinema, edited by Haydn Smith. 45th Edition. London & New York: Wallflower Press 2009, ISBN 978-1-905674-99-2 {{ref-en}}
* [http://www.internationalfilmguide.com/ International Film Guide] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120825072538/http://www.internationalfilmguide.com/ |date=25 серпня 2012 }} 2010: the definitive annual review of world cinema, edited by Haydn Smith. 46th Edition. London & New York: Wallflower Press, 2010, ISBN 978-1-906660-38-3 {{ref-en}}

== Література ==
* ''[[Берест Борис Пантелеймонович|Борис Берест]]''. Історія українського кіна. Нью Йорк: НТШ, 1962. 272 с. ([https://diasporiana.org.ua/ukrainica/berest-b-istoriya-ukrayinskogo-kina/ завантажити PDF-файл] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201027061706/https://diasporiana.org.ua/ukrainica/berest-b-istoriya-ukrayinskogo-kina/ |date=27 жовтня 2020 }})
* З минулого кіно на Україні 1896—1917 / Г.&nbsp;В.&nbsp;Журов, відп. ред. М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильський; АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії.&nbsp;— Київ: Вид-во АН УРСР, 1959.&nbsp;— 140 c. ([http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/g-v-zhurov-z-mynulogo-kino-na-ukrayini-1896-1917/ завантажити PDF-файл] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200216131742/http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/g-v-zhurov-z-mynulogo-kino-na-ukrayini-1896-1917/ |date=16 лютого 2020 }}, [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0005803 читати онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220310050428/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0005803 |date=10 березня 2022 }})
* Історія кіно у Львові. 1896—1939 = Historia kina we Lwowie. 1896—1939 / Ірина Котлобулатова.&nbsp;— Львів: Ладекс, 2014.&nbsp;— 95 c. : іл.&nbsp;— ISBN 978-966-8233-60-9 ([http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0004646 читати онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220309210427/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0004646 |date=9 березня 2022 }})
* Історія українського кінематографа: 1896—1995 : пер. з фр. / Л. Госейко.&nbsp;— К. : KINO-КОЛО, 2005.&nbsp;— 464 с.: фотоіл.&nbsp;— ISBN 966-8864-00-Х
* Історія українського кіномистецтва. 1893—2003 / [[Ілляшенко Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Ілляшенко]].&nbsp;— К. : Вік, 2004.&nbsp;— 412 с.&nbsp;— ISBN 966-8680-00-6
* Історія українського кіно 1896—1930. Факти і документи: монографія: [у 2 т.] / В.&nbsp;Н.&nbsp;Миславський.&nbsp;— Харків: Дім Реклами, 2018.
: Т. 1.&nbsp;— 2018.&nbsp;— 677 с. : іл.&nbsp;— Бібліогр. в підрядк. прим.&nbsp;— 50 прим.&nbsp;— ISBN 978-966-2149-66-1
: Т. 2.&nbsp;— 2018.&nbsp;— 527 с. : іл.&nbsp;— Бібліогр. в підрядк. прим.&nbsp;— 50 прим.&nbsp;— ISBN 978-966-2149-67-8
* Кіномистецтво України в біографіях: кінодовідник / Н. Капельгородська [та ін.] ; Держ. ком. телебачення і радіомовлення України, Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильського НАН України, Музей-майстерня та Благод. меморіал. фонд Івана Кавалерідзе.&nbsp;— К. : АВДІ, 2004.&nbsp;— 712 с.&nbsp;— ISBN 966-7785-12-2
* Кіно, народжене Україною. Ілюстрована історія: [альбом антології українського кіно] / С.&nbsp;В.&nbsp;Тримбач.&nbsp;— Київ: Техніка, 2016.&nbsp;— 377 с. : іл.&nbsp;— ISBN 966-575-212-7 ([https://detector.media/withoutsection/article/122673/2017-01-30-2-lyutogo-prezentatsiya-knig-istoriya-ukrainskogo-kino-ta-kino-narodzhene-ukrainoyu-ilyustrovana-istoriya/ оголошення про презентацію] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170715142500/http://detector.media/withoutsection/article/122673/2017-01-30-2-lyutogo-prezentatsiya-knig-istoriya-ukrainskogo-kino-ta-kino-narodzhene-ukrainoyu-ilyustrovana-istoriya/ |date=15 липня 2017 }})
* ''[[Корнієнко Іван Сергійович|Корнієнко І]]''. Кіно і роки. Від німого до панорамного / К.: Мистецтво, 1964—260 с.
* ''Корнієнко І. С''. Про кіномистецтво: у 2-х т. Том 1 / І.&nbsp;С.&nbsp;Корнієнко ; [Упоряд. К.&nbsp;С.&nbsp;Корнієнко ; Вступ. ст. Б.&nbsp;С.&nbsp;Буряка].&nbsp;— К. : Мистецтво, 1985.&nbsp;— 240 с., 1 арк. портр.
* ''Корнієнко І. С''. Про кіномистецтво: у 2-х т. Том 2.&nbsp;— К.: Мистецтво, 1985.&nbsp;— 247 с.
* Нариси з історії кіномистецтва України / Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва ; ред.-упоряд. І. Зубавіна ; голова ред. кол. В. Сидоренко.&nbsp;— К. : Інтертехнологія, 2006.&nbsp;— 864 c.: фотоіл.&nbsp;— ISBN 978-966-96714-9-3
* Перерваний політ. Українське кіно часів ВУФКУ: спроба реконструкції: [монографія] / [[Брюховецька Лариса Іванівна|Л.&nbsp;І.&nbsp;Брюховецька]].&nbsp;— Київ: Ред. журн. «Кіно-Театр»: Києво-Могилянська академія, 2018.&nbsp;— 570 с.&nbsp;— (Кінематографічні студії ; вип. 8).&nbsp;— ISBN 966-518-743-1.
* Півстоліття українського радянського кіно. Сторінки історії / І. Корнієнко.&nbsp;— К.: Мистецтво, 1970.&nbsp;— 228 с. ([http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/ivan-korniyenko-pivstolittya-ukrayinskogo-radyanskogo-kino-storinky-istoriyi/ коротко про видання] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200916222937/http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/ivan-korniyenko-pivstolittya-ukrayinskogo-radyanskogo-kino-storinky-istoriyi/ |date=16 вересня 2020 }})
* Становлення кіногалузі в Україні 1922—1930 років: протиріччя часу і розмаїтість тенденцій: монографія / В.&nbsp;Н.&nbsp;Миславський ; Харків. держ. акад. культури.&nbsp;— Харків: Друкарня Мадрид, 2016.&nbsp;— 341 с.&nbsp;— Бібліогр.: с. 306—341.&nbsp;— 200 прим.&nbsp;— ISBN 978-617-7294-81-7
* Українське кіномистецтво: [тексти лекцій] / Г.&nbsp;О.&nbsp;Десятник ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики, Каф. кіно- і телемистецтва.&nbsp;— Вид. 2-ге, допов.&nbsp;— Київ: Ін-т журналістики КНУ, 2019.&nbsp;— 149 с.&nbsp;— Бібліогр.: с. 148—149
* Українське німе = Ukrainian re-vision: [зб. ст. : кат.] / [Держ. агентство України з питань кіно, Благод. фонд ім. Івана та Юрія Липів] ; [авт. ст.: Л. Брюховецька та ін.].&nbsp;— Київ: [б. в.], 2011.&nbsp;— 359 с. : іл.&nbsp;— (Класика українського німого кіно = Ukrainian silent film classics).&nbsp;— Текст парал. укр., англ.
* Українські обличчя кіно й театру / [упоряд. і ред. Л.&nbsp;І.&nbsp;Брюховецька].&nbsp;— К. : Задруга, 2012.&nbsp;— 528 с.&nbsp;— ISBN 966-432-104-1.
* Фактографическая история кино в Украине, 1896—1930 / В.&nbsp;Н.&nbsp;Миславский ; Харьк. нац. ун-т искусств им. И.&nbsp;П.&nbsp;Котляревского.&nbsp;— Харьков: Дім Реклами, 2016.
: Т. 1 : Фильмографический справочник.&nbsp;— 2-е изд., испр. и доп.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 495 с. : фот.&nbsp;— Бібліогр. в кінці ст.&nbsp;— 50 прим.&nbsp;— ISBN 978-966-2149-55-5 ([http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=%3C.%3EID%3Dukr0000012473%3C.%3E&&S21FMT=fullwebr читати онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210822191027/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=%3C.%3EID%3Dukr0000012473%3C.%3E&&S21FMT=fullwebr |date=22 серпня 2021 }}): Т. 2 : Биографический справочник.&nbsp;— 2-е изд., испр. и доп.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 463 с. : фот.&nbsp;— Бібліогр. в кінці ст.&nbsp;— 50 прим.&nbsp;— ISBN 978-966-2149-56-2 ([http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=%3C.%3EID%3Dukr0000012465%3C.%3E&&S21FMT=fullwebr читати онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210822191031/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=%3C.%3EID%3Dukr0000012465%3C.%3E&&S21FMT=fullwebr |date=22 серпня 2021 }}): Т. 3, ч. 1 : Монография.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 677 с. : ил.&nbsp;— Бібліогр. в підрядк. прим.&nbsp;— 50 прим.&nbsp;— ISBN 978-966-2149-61-6 ([http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=%3C.%3EID%3Dukr0000012469%3C.%3E&&S21FMT=fullwebr читати онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210822185525/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=%3C.%3EID%3Dukr0000012469%3C.%3E&&S21FMT=fullwebr |date=22 серпня 2021 }}): Т. 3, ч. 2 : Монография.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 527 с. : ил.&nbsp;— Бібліогр. в підрядк. прим.&nbsp;— 50 прим.&nbsp;— ISBN 978-966-2149-62-3 ([http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=%3C.%3EID%3Dukr0000012472%3C.%3E&&S21FMT=fullwebr читати онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210822185524/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=%3C.%3EID%3Dukr0000012472%3C.%3E&&S21FMT=fullwebr |date=22 серпня 2021 }}): Т. 4 : Приложения.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 349 с. : ил., табл.&nbsp;— 50 прим.&nbsp;— ISBN 978-966-2149-60-9
* Формування кінематографічної школи в Україні: монографія. Т.1 / О.&nbsp;В.&nbsp;Безручко.&nbsp;— К. : КНУКіМ, 2017.&nbsp;— 211 с.&nbsp;— (Світ кіно і ТБ).&nbsp;— ISBN 966-602-193-2.
* Формування кінематографічної школи в Україні: монографія. Т.2 / О.&nbsp;В.&nbsp;Безручко.&nbsp;— К. : КНУКіМ, 2017.&nbsp;— 210 с.&nbsp;— (Світ кіно і ТБ).&nbsp;— ISBN 966-602-194-9.

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Commons cat|Cinema of Ukraine}}

{{Світовий кінематограф}}
{{Українська культура}}
{{Сучасний кінематограф України}}
{{Українська кіноакадемія}}
{{Україна в темах}}

{{ВП-портали|Український кінематограф|Україна|Кінематограф|Мистецтво|}}

[[Категорія:Українська культура]]
[[Категорія:Оглядові статті про національний кінематограф|у]]
[[Категорія:Історія кіно України]]
[[Категорія:Український кінематограф]]
[[Категорія:Розваги в Україні]]
Шаблони, використані на цій сторінці:
Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:* (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Anchor (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Br separated entries (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:C (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web/uk (редагувати)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons cat (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Commonscat (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Div col (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Div col end (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Infobox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Infobox cinema market (редагувати)
Шаблон:Lang-it (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-uk (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox subgroup (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nowrap (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:OR (редагувати)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sister (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str endswith (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str len (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ВП-портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Докладніше (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга:Миславський В. Н.:Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми (редагувати)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Минуло днів (редагувати)
Шаблон:Назва країни UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Немає АД (редагувати)
Шаблон:Нп (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Оригінальне дослідження (редагувати)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Світовий кінематограф (редагувати)
Шаблон:Сучасний кінематограф України (редагувати)
Шаблон:УМЕ16 (редагувати)
Шаблон:Україна в темах (редагувати)
Шаблон:Українська культура (редагувати)
Шаблон:Українська кіноакадемія (редагувати)
Шаблон:Український кінематограф (редагувати)
Шаблон:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:• (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Icon/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Окремі пункти (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)
Повернення до сторінки «Український кінематограф».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Український_кінематограф