Перегляд вихідного коду сторінки Троцький Лев Давидович

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Однофамільці|Троцькі{{!}}Троцький}}
{{Державний діяч
| ім'я              = Лев Троцький
| зображення = Лев Давидович Троцкий.jpg
| розмір_зображення = 200пкс
| підпис_під_зображенням = Лев Троцький

| посада = <big>[[Файл:Flag of Russia.svg|22x20px|border]] '''2-й''' [[Петроградська рада робітничих и солдатських депутатів|Голова Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів]]</big>
| попередник = ''посада заснована''
| наступник = [[Фрунзе Михайло Васильович|Михайло Фрунзе]]
| початок_терміну = [[8 жовтня]] 1917
| кінець_терміну = [[8 листопада]] 1917
| прем'єр-міністр =

| посада2 = [[Файл:Flag RSFSR 1918.svg|22x20px|border]] '''1-й''' [[Народний комісаріат закордонних справ РРФСР|Народний комісар закордонних справ РРФСР]]
| початок_терміну2 = [[8 листопада]] [[1917]]
| кінець_терміну2 = [[13 березня]] [[1918]]
| попередник2 = посада запроваджена
| наступник2 = [[Чичерін Георгій Васильович]]
| президент2 =

| посада3 = [[Файл:Flag RSFSR 1918.svg|22x20px|border]] '''1-й''' [[Революційна військова рада|Голова Реввійськради РРФСР-СРСР]]
| початок_терміну3 = 6 вересня 1918
| кінець_терміну3 = 26 грудня 1924
| попередник3 = посада запроваджена
| наступник3 = [[Фрунзе Михайло Васильович]]

| посада4 = [[Файл:Flag RSFSR 1918.svg|22x20px|border]] '''2-й''' [[Народний комісаріат з військових справ РРФСР|Народний комісар з військох справ РРФСР]]
| початок_терміну4 = 14 березня 1918
| кінець_терміну4 = 12 листопада 1923
| попередник4 = [[Подвойський Микола Ілліч]]
| наступник4 = посада ліквідована; він же як народний комісар із військових і морських справ СРСР

| посада5 = {{флаг СССР}} '''1-й''' [[Голова радянського військового відомства|Народний комісар з військових і морських справ СРСР]]
| початок_терміну5 = 12 листопада 1923
| кінець_терміну5 = 25 січня 1925
| попередник5 = посада запроваджена
| наступник5 = [[Фрунзе Михайло Васильович]]

| дата_народження = 
| місце_народження = [[Береславка (Україна)|Янівка]], [[Єлизаветградський повіт]], [[Херсонська губернія]], 
| дата_смерті = 21.8.1940
| місце_смерті = [[Койоакан]], [[Мехіко]], [[Мексика]]
| громадянство = {{RUSold}}<br>{{USSR}}
| національність = [[євреї в Україні|український єврей]]

| виборчий_округ =
| дружина = [[Соколовська Олександра Львівна|Олександра Соколовська]]<br>[[Сєдова Наталя Іванівна|Наталя Сєдова]]
| чоловік =
| діти = [[Волкова Зінаїда Львівна|Зінаїда]], Ніна, Лев, Сергій
| родичі = сестра [[Каменєва Ольга Давидівна|Ольга Каменєва]]
| професія = державний діяч, письменник
| релігія = атеїст
| особистий підпис = Firma de Trotsky.svg
| нагороди = {{Орден Червоного Прапора}}
| партія = [[РСДРП(б)]] / [[РКП(б)]]
| сайт =
|титул=[[Голова радянського військового відомства|Народний комісар з військових та морських справ СРСР]]|титул_2=[[Революційна військова рада|Голова Революційної військової ради]]|титул_3=[[Голова радянського військового відомства|Народний комісар з військових справ РРФСР]]|титул_4=Народний комісар закордонних справ РРФСР|титул_5=[[Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів|Голова виконавчого комітету Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів]]|періодпочаток=[[12 листопада]] [[1923]]|періодпочаток_2=[[6 вересня]] [[1918]]|періодпочаток_3=[[14 березня]] [[1918]]|періодпочаток_4=[[9 листопада]] [[1917]]|періодпочаток_5=[[20 вересня]] [[1917]]|періодкінець_5=[[26 грудня]] [[1917]]|періодкінець_4=[[13 березня]] [[1918]]|періодкінець_3=[[12 листопада]] [[1923]]|періодкінець_2=[[26 січня]] [[1925]]|періодкінець=[[25 січня]] [[1925]]|прапор=Flag_of_the_Soviet_Union_(1924).svg|прапор2=Coat_of_arms_of_the_Soviet_Union_(1923–1936).svg|прапор_2=Flag_of_the_Russian_Soviet_Federative_Socialist_Republic_(1918–1925).svg|прапор2_2=Soviet_Red_Army_Hammer_and_Plough.svg|прапор_3=Flag_of_the_Russian_Soviet_Federative_Socialist_Republic_(1918–1925).svg|прапор2_3=Coats_of_arms_of_the_Russian_SFSR_(1918-1920).svg|прапор_4=Flag_of_the_Russian_Soviet_Federative_Socialist_Republic_(1918–1925).svg|прапор2_4=Coats_of_arms_of_the_Russian_SFSR_(1918-1920).svg|прапор_5=Flag_of_the_Russian_Soviet_Federative_Socialist_Republic_(1918–1925).svg|прапор2_5=Coats_of_arms_of_the_Russian_SFSR_(1918-1920).svg|попередник_2=''посада заснована''|попередник_3=[[Подвойський Микола Ілліч|Микола Подвойський]]|попередник_4=[[Терещенко Михайло Іванович|Михайло Терещенко]] (''як [[Список міністрів закордонних справ Росії|міністр закордонних справ Російс��кої імперії]]'')|попередник_5=[[Чхеїдзе Ніколоз|Ніколоз Чхеїдзе]]|наступник_2=[[Фрунзе Михайло Васильович|Михайло Фрунзе]]|наступник_3=''посада скасована''|наступник_4=[[Чичерін Георгій Васильович|Георгій Чичерін]]|наступник_5=[[Зінов'єв Григорій Овсійович|Григорій Зінов'єв]]|прем'єр=[[Ленін Володимир Ілліч|Володимир Ленін]]<br>[[Риков Олексій Іванович|Олексій Риков]]|прем'єр_3=[[Ленін Володимир Ілліч|Володимир Ленін]]|прем'єр_4=[[Ленін Володимир Ілліч|Володимир Ленін]]|шлюб=[[Соколовська Олександра Львівна|Олександра Соколовська]]<br>[[Сєдова Наталя Іванівна|Наталя Сєдова]]|батько=Давид Бронштейн|мати=Анна Бронштейн|ім'я при народженні=''Лейба Давидович Бронштейн''|дата народження=7.11.1879(26.10)|дата смерті=21.8.1940|місце народження=[[Файл:Flag_of_Russia.svg|20px]] [[Береславка (Україна)|Янівка]], [[Херсонська губернія]], [[Російська імперія]]|місце смерті=[[Файл:Flag_of_Mexico_(1934-1968).svg|20пкс]] [[Мехіко]], [[Мексика]]|роки служби=[[1917]]—[[1925]]|командував=[[Червона армія]]}}
{{Троцькізм|Особи}}
{{Комунізм|Особи}}

'''Лев Дави́дович Тро́цький''' ({{lang-ru|Лев Давидович Троцкий}}, прізвище при народженні '''Бронштейн'''; {{ДН2|7|11|1879|26|10}}, [[Береславка (Україна)|Янівка]], [[Єлисаветградський повіт]], [[Херсонська губернія]], [[Російська імперія]] (нині село [[Береславка (Україна)|Береславка]], [[Бобринецький район]], [[Кіровоградська область]], [[Україна]])&nbsp;— [[21 серпня]] [[1940]], [[Койоакан]], [[Мехіко]], [[Мексика]])&nbsp;— [[Росія|російський]] революціонер українсько-єврейського походження, активний учасник російського та міжнародного [[Соціалізм|соціального]] та [[Комунізм|комуністичного]] руху, [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] державний, партійний та військово-політичний діяч, комуністичний діяч. Ідеї Лева Троцького є базою для комуністичних теорій, об'єднаних під назвою [[троцькізм]], а також різноманітних радикальних рухів лівого спрямування.

Двічі засланець при імперському режимі, позбавлений всіх громадянських прав у 1905&nbsp;році. Один із організаторів [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту 1917 року]], творців [[Червона армія|Червоної армії]], засновників та ідеологів [[Комуністичний інтернаціонал|Комінтерну]], член його Виконкому. У першому радянському уряді&nbsp;— нарком з іноземних справ, потім в [[1918]]–[[1925]]&nbsp;— [[Голова радянського військового відомства|нарком з військових і морських справ]] та голова [[Революційна військова рада|Реввійськради]] [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]], потім [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. З 1923 р&nbsp;— лідер внутрішньопартійної [[Ліва опозиція в РКП(б) і ВКП(б)|лівої опозиції]]. Член [[Політбюро]] ВКП(б) в 1919—1926 роках. У 1927 році знятий з усіх посад, відправлений на заслання, 1929 року висланий за межі СРСР. У 1932 році позбавлений радянського громадянства. Після висилання з СРСР&nbsp;— творець і головний теоретик [[Четвертий Інтернаціонал|Четвертого інтернаціоналу]] ([[1938]]). Автор праць з історії революційного руху в [[Росія|Росії]], творець капітальних історичних праць з революції 1917 року, літературно-критичних статей та автобіографії спогадів «Моє життя» ([[Берлін]], [[1930]]). Двічі одружений, без розірвання першого шлюбу.

Народжений в Україні як Лев Давидович Бронштейн<ref name="gosvlast">Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. / сост. В.&nbsp;И.&nbsp;Ивкин.&nbsp;— {{М.}} : Российская политическая энциклопедия, 1999.</ref><ref name="ckkpss">[https://archive.org/download/2015_20220814/Центральный%20комитет%20КПСС%2C%20ВКП%28б%29%2C%20РКП%28б%29%2C%20РСДРП%28б%29.%20Историко-биографический%20справочник.%20%282015%29.pdf Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б): Историко-биографический справочник] / сост. Ю.&nbsp;В.&nbsp;Горячев.&nbsp;— {{М.}} : Граница, 2005.&nbsp;— 1008 с.&nbsp;— {{s|ISBN 978-5-94961-778-0.}} {{ref-ru}}</ref><ref name="kri">[http://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/TROTSKI_LEV_DAVIDOVICH.html Иван Кривушин, энциклопедия «Кругосвет»]</ref>, був професійним революціонером і теоретиком-марксистом. У перші роки після революції 1917 року в Російській імперії в новоствореній [[РСФРР]], потім у [[СРСР]], був одним з найвпливовіших політиків, спершу як Народний комісар закордонних справ, а згодом як організатор і [[головнокомандувач]] Червоної армії та [[Голова радянського військового відомства|Воєнний народний комісар]]. Він був також одним із засновників Політбюро [[РКП(б)|Російської Компартії]].

Внаслідок жорстокої боротьби за владу з групою [[Сталін|Йосипа Сталіна]] в 1920-х роках, Троцького було виключено з [[ВКП(б)|Комуністичної партії]] та депортовано з Радянського Союзу. 20 серпня 1940 року, під час перебування в [[Мексика|Мексиці]] у вимушеному вигнанні, він був за наказом [[Сталін]]а смертельно поранений агентом [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]] [[Рамон Меркадер|Рамоном Меркадером]]<ref>За це вбивство Указом [[Президія Верховної ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від 31 травня 1960 року Лопесу Рамону Івановичу присвоєне звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]].</ref>. Помер наступного дня від отриманих ран.
{{text|Радянські автори дали спотворене уявлення про роль Троцького в революції (а тому спотворили і історію самої революції), ігноруючи його, фальсифікуючи факти, приховуючи документи. Цілі відрізки радянської історії були заново переписані, щоб очорнити Троцького і возвеличити Сталіна. Але маса автентичного матеріалу, що зберігся, дозволяє дати портрет цієї людини і оцінити його діяльність <ref>Луис Фишер. Жизнь Ленина //Перевод с англ. Омри Ронена.— London: Overseas Publications Interchange, Ltd., 1970.— С. 272.</ref>.
{{oq|ru|Советские авторы дали искаженное представление о роли Троцкого в революции (а поэтому исказили и историю самой революции), игнорируя его, фальсифицируя факты, скрывая документы. Целые отрезки советской истории были заново переписаны, чтобы очернить Троцкого и возвеличить Сталина. Но масса сохранившегося аутентичного материала позволяет дать портрет этого человека и оценить его деятельность.
}} }}
== Біографія ==
[[Файл:Leo Trotzki 1897.jpg|міні|17-річний Лев Троцький серед інших керівників [[Миколаївський південноросійський робітничий союз|Південноросійського робітничого союзу]], в числі яких його майбутня дружина [[Соколовська Олександра Львівна|Олександра Соколовська]] (1897 рік)|ліворуч]]
Народився на [[Кіровоградська область|Єлизаветградщині]] (нині селі [[Береславка (Україна)|Береславка]], [[Бобринецький район]], [[Кіровоградська область]], [[Україна]]), у родині [[Євреї|єврея]]-колоніста, багатого землевласника і цукрозаводчика. До 9 років жив у невеликому маєтку свого батька. Розмовною мовою його родини була [[Суржик|змішана російсько-українська]]<ref>''Троцкий Л.'' Моя жизнь.&nbsp;— Берлин, 1930.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 22, 109.</ref>, а не широко поширений серед євреїв [[Їдиш|ідиш]].

У віці дев'яти років був відданий до [[Одеське реальне училище Святого Павла|Одеського реального училища Святого Павла]], де навчався до 7-го класу. Під час навчання писав вірші, перекладав українською байки [[Крилов Іван Андрійович|Івана Крилова]]. Пізніше був переведений до [[Миколаїв|Миколаєва]], де й завершив середню освіту в [[Олександрівська чоловіча гімназія (Миколаїв)|Олександрівській чоловічій гімназії]]. Завдяки старанням Лева Бронштейна в місті 1897 року з'явилась газета «Наше дело»&nbsp;— одне з перших видань [[самвидав]]у Миколаєва<ref>''Спанатій О.'' [http://papers.univ.kiev.ua/zhurnalistyka/articles/The_development_of_newspapers_in_Mykolaiv_of_the_second_half_of_the_beginning_of_the_centuries_14923.pdf Розвиток газетної справи в Миколаєві ХІХ&nbsp;— початку ХХ століття] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180430183945/http://papers.univ.kiev.ua/zhurnalistyka/articles/The_development_of_newspapers_in_Mykolaiv_of_the_second_half_of_the_beginning_of_the_centuries_14923.pdf |date=30 квітня 2018 }} // [[Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], 2010.&nbsp;— С. 21–24.</ref>.

Після закінчення училища намагався вступити вільним слухачем на математичний факультет<ref>Деятели Союза Советских Социалистических Республик и Октябрьской Революции (Автобиографии и биографии).&nbsp;— Приложение к циклу статей «Союз Советских Социалистических Республик», помещенных в 41-м томе Энциклопедического словаря Русского Библиографического Института Гранат. (Репринтное воспроизведение).&nbsp;— {{М.}} : Книга, 1989.&nbsp;— 890 с.&nbsp;— III, С. 152.</ref>.
Революційну діяльність почав з [[1896]] року. У справі [[Миколаївський південноросійський робітничий союз|Південноросійського робітничого союзу]] був заарештований і засланий до [[Сибір]]у ([[1898]]). Псевдонім '''Троцький''' запозичив у наглядача одеської в'язниці. У Московській пересильній в'язниці обвінчався з [[Соколовська Олександра Львівна|Олександрою Соколовською]], засудженою в тій же справі Південноросійського робітничого союзу і як законне подружжя вони разом були відправлені на заслання в селище [[Усть-Кут]] [[Преображенська волость (Кирієнський повіт)|Преображенської волості]], де в подружжя народилося двоє дітей. У [[1902]] році утік за кордон, де брав участь у виданні газети [[Искра (газета)|«Искра»]] і співпрацював з [[Ленін Володимир Ілліч|Леніним]]; за революції [[1905]] року повернувся в Росію і був спільно з [[Парвус]]ом організатором Ради робочих депутатів у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], а потім і його головою. [[1913]] року Троцький очолив ліву групу Російської соціал-демократичної робочої партії «міжрайонців», яка влітку [[1917]] року увійшла до складу більшовицької партії.

На початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Троцький перебував у [[Відень|Відні]]. Побоюючись того, що він як російський підданий може бути інтернований (хоча він і був позбавлений громадянських прав судом у [[1907]] році), Троцький [[3 серпня]] [[1914]] року виїхав у [[Цюрих]]. У 1914—1916 роках жив у [[Париж]]і, де працював у соціалістичній газеті «Наше слово», з якої він витіснив [[Мартов Юлій Осипович|Мартова]]. [[14 вересня]] [[1916]] році газета була заборонена, а Троцький&nbsp;— висланий із Франції за антивоєнну пропаганду. Після того, як Велика Британія, Італія і Швейцарія відмовилися його при��няти, Троцький попрямував до Іспанії.

Незабаром після прибуття до [[Мадрид]]а Троцький був заарештований і через кілька днів висланий у [[Кадіс]] як «небезпечний анархіст». З Кадіса його збиралися вислати до [[Гавана|Гавани]], але після бурхливих протестів скасували це рішення. 25 грудня 1916 року Троцький під наглядом іспанської поліції відбув із [[Барселона|Барселони]] до Нью-Йорку на пароплаві «Монсерат», куди й прибув 13 січня 1917 року.

[[Лютнева революція]] застала Троцького в [[Нью-Йорк]]у, і він не зміг безпосередньо брати участь у революційних подіях. Так само, як і для Леніна, революція у Росії стала для Троцького несподіванкою. Ще 16 січня в статті, що супроводжувала інтерв'ю Троцького нью-йоркської єврейської газети {{нп|Форвертс|«Форвертс»|en|The Forward}}, кореспондент заявив, що «товариш Троцький залишиться з нами … принаймні до кінця війни».

Проте [[27 березня]] [[1917]] року Троцький попрямував до Росії на норвезькому пароплаві «Хрістіаніафьорд» через канадський порт [[Галіфакс (Нова Шотландія)|Галіфакс]].

У Галіфаксі його, однак, інтернувала британська влада&nbsp;— за однією з версій, причиною затримання стала відсутність російських документів (на думку [[Саттон Ентоні|Ентоні Саттона]], Троцький мав американський паспорт, виданий нібито особисто президентом [[Вудро Вільсон]]ом, з доданими візами для в'їзду в Росію і британської транзитної). Крім того, влада побоювалася, що Троцький своїми діями може підірвати стабільність у Росії. Формально британці діяли на підставі «чорних списків» неблагонадійних осіб, складених ще імператорським урядом. Троцький пробув у британському концтаборі для інтернованих моряків німецького торгового флоту (місто [[Амхерст]], [[Нова Шотландія]]) близько місяця. Разом з ним були інтерновані дружина, двоє синів і ще п'ятеро російських соціалістів, імена яких були записані як Микита Мухін, Лейба Фішел, Костянтин Романченко, [[Чудновський Григорій Ісакович|Григорій Чудновський]] і [[Мельнічанскій Григорій Натанович|Гершон Мельничанський]]. За деякими джерелами, Троцький намагався провадити в канадському концтаборі соціалістичну агітацію<ref>{{cite web|url = http://www.sakharov-center.ru/asfcd/auth/author9948.html?id=583|title = Троцкий Лев Давидович (Бронштейн Лейба Давидович). Хронологія|author = Проект «Спогади про ГУЛАГ і їх автори»|accessdate = 2011-01-22|deadurl = yes|archiveurl = https://archive.today/20120910041059/http://www.sakharov-center.ru/asfcd/auth/?t=author&i=893|archivedate = 2012-09-10}}</ref>
<ref>{{cite web|url=http://www.revkom.com/index.htm?/biblioteka/marxism/trotckii/1924_oktyabr.htm|author=Троцкий Л. Д.|title=Вокруг Октября|accessdate=2011-01-22|archiveurl=https://www.webcitation.org/69TzDlMOs?url=http://www.revkom.com/index.htm?%2Fbiblioteka%2Fmarxism%2Ftrotckii%2F1924_oktyabr.htm|archivedate=2012-07-28|deadurl=yes}}</ref>, після чого [[інтернування|інтерновані]] германські офіцери заявили протест британській владі. За заявою коменданта концтабору, «ця людина володіє неймовірною харизмою. Буквально через кілька днів він став найпопулярнішою людиною в таборі»<ref>{{стаття|Лондон міг «скасувати» російську революцію|accessdate=2011-01-22|archiveurl=http://www.webcitation.org/69TzEDdUz|archivedate=2012-07-28}}</ref>.

Троцький відмовився сходити з пароплава добровільно, так що його довелося виносити силою, на руках, а начальник концтабору полковник Морріс, який воював у [[Друга англо-бурська війна|Другу англо-бурську війну]], заявив йому: «Трапилися б ви мені на південноафриканському узбережжі…».

Сам Троцький так описує своє перебування в концтаборі:

{{цитата|'' Військовий табір «Amherst» містився в старому, до останньої ступеня запущеному будинку чавуноливарного заводу, забраного у власника-німця. Нари для спання розташовані були в три ряди вгору і в два ряди углиб з кожної сторони приміщення. У цих умовах нас жило 800 чоловік. Не важко собі уявити, яка атмосфера панувала в цій спальні ночами. Люди безнадійно юрмилися в проходах, штовхали один одного ліктями, лягали, вставали, грали в карти або в шахи … З 800 полонених, у товаристві яких я провів майже місяць, було близько 500 матросів з затоплених англійцями німецьких військових кораблів, близько 200 робітників, яких війна застала в Канаді, і близько сотні офіцерів і цивільних полонених з буржуазних кіл.''|40|''Троцький Л. Д.'' Моя жизнь. — Берлин, 1930. — Т. 1.{{ref-ru}}}}

На вимогу Петроградської ради і міністра закордонних справ Тимчасового уряду [[Мілюков Павло Миколайович|Мілюкова]] британська влада відпускають Троцького. 29 квітня він виходить з концтабору<ref>{{cite web|url=http://www.1917.com/Marxism/Trotsky/My_Life/My_Life-00-01-24.html|author=Троцкий Л. Д.|title=Моє життя. Глава 23. У концентраційному таборі|accessdate=2011-01-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/69TzF0Iv3?url=http://www.1917.com/Marxism/Trotsky/My_Life/My_Life-00-01-24.html|archivedate=2012-07-28|deadurl=no}}</ref> і вирушає до Росії на данському пароплаві через Швецію.

4 травня 1917 року Троцький прибуває у [[Петроград]]. Його зустрічають кілька соціалістів, однак в цілому ця зустріч не мала нічого спільного з тією пишнотою, з якою в квітні на Фінляндському вокзалі зустріли [[Ленін]]а. Прямо з вокзалу Троцький відправляється на засідання Петроради. На знак визнання колишніх заслуг (під час революції 1905 року Троцький був головою Петроради) йому надають місце у виконкомі Петроради з дорадчим голосом.

Після повернення Троцький стає лідером фракції «[[Міжрайонка|міжрайонців]]», що вимагала відновлення єдності РСДРП. Суттєвих ідеологічних відмінностей між фракціями «міжрайонців» і більшовиків не було<ref name=autogenerated10>{{cite web|url=http://www.magister.msk.ru/library/trotsky/trotl272.htm|author=Л. Троцький.|title=Протокол попереднього слідства у справі 3-5 липня|accessdate=2011-01-22|archiveurl=https://www.webcitation.org/69TzFR12o?url=http://www.magister.msk.ru/library/trotsky/trotl272.htm|archivedate=2012-07-28|deadurl=no}}</ref>:
і ті, й інші підтримували гасла розпуску Тимчасового уряду («переростання буржуазної революції в соціалістичну») і негайного миру («демократичний світ без анексій і контрибуцій»). До складу «Міжрайонки» входив ряд здібних агітаторів на чолі з Троцьким, проте сама по собі ця організація була занадто слабкою і нечисленною, щоб діяти як незалежна партія; до моменту прибуття Троцького з еміграції фракція якраз обмірковувала своє можливе злиття з більшовиками або яким-небудь іншим лівим угрупуванням<ref name="DCHER">{{cite web|url=http://scepsis.ru/library/id_1168.html|title=Троцкий в Жовтневій революції|author=Ісаак Дойчер|accessdate=2010-01-22|archiveurl=https://www.webcitation.org/69TzFvz3U?url=http://scepsis.ru/library/id_1168.html|archivedate=2012-07-28|deadurl=no}}</ref>.

Заарештований в липні 1917 року за організацію безладів, 15 вересня Тимчасовим урядом випущений з в'язниці.

У [[Петроград]]і його обрано членом ЦК більшовицької партії і головою Петербурзького військово-революційного комітету, що керував Жовтневим переворотом. У листопаді 1917&nbsp;— 1918 року&nbsp;— народний комісар із іноземних справ РРФСР. 

1918 року [[Йосип Сталін]] писав у газеті [[Правда (газета)|«Правда»]]:

{{цитата|''Уся робота з практичної організації повстання відбувалась за безпосереднього керівництва голови Петроградської ради Троцького. Можна з певністю сказати, що швидким переходом гарнізону на бік Ради й умілою постановкою роботи Військово-Революційного Комітету партія зобов'язана перш за все і головним чином т. Троцькому''|40|''Сталин И.'' Роль виднейших деятелей партии. — Правда : газета. — 1918. — № 241. — 6 ноября. {{ref-ru}}}}

10 лютого (28 січня ст.ст.) 1918 року оголосив декларацію: миру не підписуємо, війну припиняємо, армію демобілізуємо. Після цього він із делегацією повернувся в Петроград, а [[Брестський мир]] підписувала нова делегація РРФСР&nbsp;— Сокольников і Чичерін. 24 лютого 1918 року [[Ленін Володимир Ілліч|Володимир Ленін]] писав:

{{цитата|''Троцький мав рацію, коли сказав: мир може бути тричі нещасним миром, але не може бути сороміцьким, ганебним, нечистим миром мир, що закінчує цю стократно сороміцьку війну''|40|[[Ленін Володимир Ілліч|Ленин Н.]] [http://leninism.su/works/74-tom-35/1610-k-istorii-voprosa-o-neschastnom-mire.html К истории вопроса о несчастном мире.] — Правда : газета. — 1918. — № 34. — 11 (24) февраля. {{ref-ru}}}}
1918—1925 роки&nbsp;— народний комісар військово-морських справ та голова [[Революційна військова рада|Реввійськради]] [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]], потім [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], організатор перемог Червоної армії над білими генералами і ворогами радянської влади.

Одночасно з вересня 1920 до березня 1921 року&nbsp;— голова ЦК Всеросійської профспілки транспортних робітників (залізничників і водників) (Цектрану).

Вважаючи себе лівішим від Леніна, Троцький часто розходився з ним, але співпрацював з меншовиками, потім знову повернувся до більшовицької партії, а по смерті Леніна очолив Ліву опозицію, до якої пізніше приєдналися всі ліві течії в більшовизмі.

Після організації публічної троцькістської демонстрації 7 листопада 1927 року виключений з партії і засланий до Алма-Ати. При виключенні із партії він відкрито погрожував, що повернеться до керівництва ВКП(б) і розстріляє Й. Сталіна та його прибічників<ref>Пособие по истории Отечества для поступающих в вузы.&nbsp;— 2-е изд. : Учеб. пособие / ред. коллегия: А.&nbsp;С.&nbsp;Орлов, А.&nbsp;Ю.&nbsp;Полунов, Т.&nbsp;Л.&nbsp;Шестова, Ю.&nbsp;А.&nbsp;Щетинов.&nbsp;— {{М.}} : Простор, 2004.&nbsp;— С. 352.</ref>. <br/>
1929 року за наказом Сталіна висланий із [[СРСР]].

За кордоном організував [[Четвертий Інтернаціонал|IV Інтернаціонал]], який об'єднував ліві течії в комунізмі (троцькізм); видавав у Парижі «Бюллетень оппозиции» і керував з-за кордону троцькістським підпіллям в СРСР.

За наказом керівників СРСР (Й. Сталін та ін.) забитий агентом [[НКВС]] у [[Мексика|Мексиці]].

== Теоретик марксизму ==
Троцький був визначним теоретиком марксизму, талановитим публіцистом і блискучим оратором. З Леніним, який називав його найвидатнішою постаттю в ЦК РКП(б), Троцький розходився в питаннях оцінки ролі селянства, а звідси й характеру пролетарської революції. Селянство, за Троцьким, як дрібновласницький клас, ворожий соціалізмові і не може бути союзником пролетаріату; тому революція в Росії може перемогти лише за умови, що вона буде перманентна, тобто відразу перекинеться на Захід. Виходячи з цього, Троцький у 1923 відстоював військовий похід на Європу. Розпочату в кінці 1920-х pp. [[індустріалізація СРСР|індустріалізацію]] Троцький пропонував фінансувати коштом посиленого оподаткування заможного селянства, але рішуче заперечував сталінську [[колективізація у СРСР|колективізацію]]. Цю концепцію Троцького пізніше, застосовуючи суцільну колективізацію й прискорену індустріалізацію, перехопив Й. Сталін. Але в 20-их pp. їх розходження, зокрема в питанні побудови соціалізму в одній країні (можливість якої Троцький заперечував) і в питанні колективізації набрали гострого конфлікту, в якому, спираючись на збудований ним партійний апарат і цілковитий затиск партійної демократії, переміг Сталін, який протягом десятиліття по вибуттю Троцького з СРСР винищив і всіх його послідовників.

Троцький боровся проти самостійної [[УНР]] як «буржуазної держави», але разом з ЦК РКП(б) не протиставляв їй самостійної Радянської України, а лише підлеглу Москві [[УСРР]].{{fact}}

Опинившись за кордоном, Троцький виступив з низкою статей на оборону самостійності УРСР.

До [[Друга світова війна|Другої світової війни]] [[троцькізм]] на Заході мав незначний вплив, головним чином в колах лівої інтелігенції, але в 1960-их pp. відродився в активізації крайньо лівих течій комуністичного руху в різних частинах світу і сьогодні є головним виразником «антитоталітарного» (антисталінського) лівого руху по всьому світу.

== Боротьба зі Сталіним ==
Троцький відіграв визначальну роль в революції 1917-22 рр. в Радянській Росії. Був прибічником теорії постійної (перманентної) революції у суспільстві. Він і його прибічники привселюдно відстоювали необхідність подальшого поширення революції в усьому світі. На відміну від них Сталін і його прибічники відстоювали необхідність закріплення досягнень революції в СРСР («побудову соціалізму в окремо взятій країні»). Незважаючи на поразку Троцького і його еміграцію, позиції прибічників його ідеї і методів залишались сильними в нижчих ланках радянського державного апарату аж до 1935-37 рр. («Великої Репресії»), коли влада вже повністю перейшла до рук «сталіністів».

24 серпня 1940 року газета «Правда» відреагувала на смерть Лева Троцького редакційною статтею «Смерть міжнародного шпигуна». «У могилу зійшла людина,&nbsp;— говорилося у статті,&nbsp;— чиє ім'я з презирством і прокляттям вимовляють трудящі в усьому світі, людина яка протягом багатьох років боролася проти справи робітничого класу і його авангарду&nbsp;— більшовицької партії… Найближчі сподвижники Троцького уже з 1921 року були агентами іноземних розвідок, були міжнародними шпигунами. Вони на чолі з Троцьким ревно служили розвідкам і генеральним штабам Англії, Франції, Німеччини, Японії… Його вбили його ж прибічники. З ним покінчили ті ж терористи, яких він вчив убивати з-за рогу, зрадництву і злодіянням проти робітничого класу, проти Країни рад. Троцький, який організував злодійське вбивство [[Кіров Сергій Миронович|Кірова]], [[Куйбишев Валеріан Володимирович|Куйбишева]], [[Максим Горький|Максима Горького]], став жертвою своїх же власних інтриг, зрад, злодіянь…»

== Троцький про Україну ==

У 1939 році, коли знову гостро постало українське питання Троцький висунув гасло: «Єдина вільна і незалежна робітничо-селянська Україна!»<ref>[http://commons.com.ua/lev-trotskij-i-ukrayina/ Лев Троцький і Україна] // [[Спільне (журнал)|Спільне: журнал соціальної критики]]</ref> У своїх наступних статтях з «Бюлетеню опозиції» («Незалежність України та сектантська плутанина», «Демократичні кріпосники та незалежність України») він боронив його у полеміці з російською еміграцією та деякими колишніми соратниками.

== Троцький в СРСР ==

До своєї еміграції за кордон Троцький зображувався в радянській літературі як один з головних героїв революції. Після періоду боротьби за владу і репресій в радянському держапараті у 1920-30-х роках ім'я Троцького замовчувалося і його роль в революції применшувалася. Така ситуація фактично існувала аж до періоду [[Перебудова|перебудови]] в середині 1980-х років, коли в СРСР його знову почали визнавати як одного з діячів революції.

== Основні твори ==

* Тероризм і комунізм (1920).
* Уроки Жовтня (1924).
* Перманентна революція (1928).
* Історія російської революції (1931).
* Їхня мораль і наша (1938).
* Сталін (1940).

== Видання українською ==

* Тероризм і комунізм / Пер. з рос.&nbsp;— Харків; Берлін; Нью-Йорк: Українсько-американське видавництво «Космос», 1923.&nbsp;— 224 с.
* ''Л. Троцький, Х. Раковський''. Перспективи й завдання нового етапу / Пер. з рос.&nbsp;— Харків: Гарт, 1923.
* 1905 рік / Пер. Арк. Любченко та Мих. Щербак.&nbsp;— Харків: Державне видавництво України, 1925.&nbsp;— 275 с.
* Український Троцький. Тексти Лева Троцького про Україну / Наук. ред. Д. Пілаш; літ. ред. С. Денисюк [та ін.]; пер. з рос. А. Іщенко [та ін.].&nbsp;— Одеса: БМВ, 2013.&nbsp;— 167 с.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{ЕУ}}
* ''С.&nbsp;В.&nbsp;Кульчицький.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Троцький Лев Давидович] // {{ЕІУ|10|160}}
* ''О.&nbsp;М.&nbsp;Мироненко''. [http://leksika.com.ua/14711207/legal/trotskiy Троцький Лев Давидович] // {{Юридична енциклопедія}}
* ''Чернявский Г. И''. Лев Троцкий.&nbsp;— М.: Молодая гвардия, 2010.&nbsp;— 704 с.&nbsp;— («Жизнь замечательных людей»). ISBN 978-5-235-03369-6
* ''Троцкий Л. Д''. Сталинская школа фальсификаций: Поправки и дополнения к литературе эпигонов.&nbsp;— Репринтное воспроизведение книги, опубликованной в Берлине в 1932 г. издательством «Гранит».&nbsp;— М.: Наука, 1990.&nbsp;— 336 с. (Академия наук СССР. Научный совет «История Великой Октябрьской революции»)
* ''Фесенко A. М''. К вопросу о «Новом курсе» Л.&nbsp;Д.&nbsp;Троцкого // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І.&nbsp;І.&nbsp;Мечникова.&nbsp;— Одеса, 1999.&nbsp;— Вип. 9.&nbsp;— С. 261—266.
* [http://www.magister.msk.ru/library/trotsky/trotl026.htm ''Л. Троцкий''. Моя жизнь. Опыт автобиографии.]{{ref-ru}}

== Посилання ==
{{Вікіцитати}}

=== Твори Троцького ===
* [http://vpered.wordpress.com/2012/11/22/trotsky-on-national-question/ Про національне питання (1923)]
* [https://vpered.wordpress.com/2021/09/06/trotsky-thermidor/ Робітнича держава, термідор і бонапартизм (історично-теоретична перевірка) (1935)]
* [http://www.ji.lviv.ua/n25texts/trotskyj.htm Їхня мораль і наша (1938)]
* [http://vpered.wordpress.com/2013/11/11/trotsky-on-ukr-question/ Про Українське питання (1939)]

=== Корисна інформація ===
* [http://vpered.wordpress.com/2009/10/30/shachtman-ten-years/ ''Макс Шахтман''. Десять літ. Історія i прінципи Лівої опозиції (1933)]
* [https://web.archive.org/web/20140904173051/http://andrmin1975chernivtsi.eto-ya.com/files/2011/02/termidor.pdf ''Андрій Мінаєв''. Концепція «радянського термідору» в працях Л. Троцького (2007)]
* [http://vpered.wordpress.com/2010/06/29/hirik-trotsky/ ''Сергій Гірік''. Лев Троцький як ідеолог українського самостійництва (2009)]
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/10/18/575/ ''Павло Солодько''. Мехіко. В гостях у Троцького (2010)]
* [http://www.bbc.co.uk/ukrainian/ukraine/2010/05/100531_trotsky_bt.shtml ''Богдан Цюпин''. Син України: Лев Троцький&nbsp;— Лейба Бронштейн (історик Роберт Сервіс про Лева Троцького) (2010)]
* [http://tyzhden.ua/Publication/4625 ''Сергій Грабовський''. Війна, мир, українська незалежність і товариш Троцький (2010)]
* [http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/ukrayina-revolyuciya-trockiy ''Сергій Грабовський''. Україна. Революція. Троцький (2011)]
* [http://tyzhden.ua/Society/18254 ''Сергій Грабовський''. Битва навколо «Чорного Ворона»: Лев Давидович vs. Олександр Борисович (2011)]
* [http://commons.com.ua/?p=15410 ''Юлій Федоровський''. Лев Троцький і Україна (2013)]
* [http://library.kr.ua/elib/bosko/trotsky.html ''В.&nbsp;М.&nbsp;Босько''. Лев Троцький: загадка псевдоніма]

{{start box}}
{{succession box|титул=[[Файл:Emblem of the Russian SFSR (1918-1920).svg|45px]]<br />[[Голова радянського військового відомства|Народний Комісар з військових та морських справ РРФСР]]|попередник=[[Каменєв Сергій Сергійович|Сергій Каменєв]]<br />[[1918]] — [[1919]]|наступник=—<br /><small>''посада ліквідована''</small>|роки='''[[29 серпня]] [[1919]] — [[6 липня]] [[1923]]'''}}
{{succession box|титул=[[Файл:State Emblem of the Soviet Union.svg|45px]]<br />[[Голова радянського військового відомства|Народний Комісар з військових та морських справ СРСР]]|попередник=—<br /><small>''посада створена''</small>|наступник=[[Фрунзе Михайло Васильович|Михайло Фрунзе]]<br />[[1925]]|роки='''[[6 липня]] [[1923]] — [[26 січня]] [[1925]]'''}}
{{end box}}
{{Сталін}}
{{Міністри оборони СРСР}}
{{ac}}

[[Категорія:Уродженці Бобринецького району]]
[[Категорія:Випускники Одеського реального училища Святого Павла]]
[[Категорія:Випускники Миколаївської чоловічої гімназії]]
[[Категорія:Учасники державних переворотів]]
[[Категорія:Революціонери]]
[[Категорія:Більшовики]]
[[Категорія:Лев Троцький]]
[[Категорія:Учасники Громадянської війни в Росії]]
[[Категорія:Берестейський мир]]
[[Категорія:Голови радянського військового відомства]]
[[Категорія:Міністри закордонних справ Росії]]
[[Категорія:Російська еміграція часів імперії]]
[[Категорія:Російська еміграція 1920-х років]]
[[Категорія:Відлучені від синагоги]]
[[Категорія:Українські атеїсти]]
[[Категорія:Троцькізм]]
[[Категорія:Примусово позбавлені радянського громадянства]]
[[Категорія:Діячі революційного руху Росії, репресовані більшовиками]]
[[Категорія:Члени Всеросійських установчих зборів]]
[[Категорія:Діячі Жовтневого перевороту]]
[[Категорія:Очільники Санкт-Петербургу]]
[[Категорія:Євреї Кіровоградської області]]
[[Категорія:Українські євреї Мексики]]
[[Категорія:Українські євреї Росії]]
[[Категорія:Російські вбиті політики]]
[[Категорія:Атеїсти XX сторіччя]]
[[Категорія:Теоретики марксизму]]
[[Категорія:Антисталінська лівиця]]
[[Категорія:Троцькісти]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!- (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:( (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:) (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ac (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Checkwd (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Color (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:End box (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Fact (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hidden (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden begin (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden begin/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden end (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Langx (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Li (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Link-interwiki (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lower (редагувати)
Шаблон:MONTHNAME (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:MONTHNUMBER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:OldStyleDate2 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Oq (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Othernames (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:RGB-код (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:RUSold (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Red (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:S (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:S-start (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sidebar with collapsible lists (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Sister (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Start box (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str rep (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Succession box (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Template other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Text (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Text/styles.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Trim (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:URS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:USSR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p119 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p19 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p20 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p27 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p373 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p512 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p569 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p570 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:· (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вікіцитати (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ДД титул (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ДН2 (редагувати)
Шаблон:Дата народження2 (редагувати)
Шаблон:Державний діяч (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Джерело (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕІУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка/р (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка/рядки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Категорія тільки в статтях (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Кольоровий текст (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Комунізм (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:М. (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Міністри оборони СРСР (редагувати)
Шаблон:Назва країни URS (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни USR (редагувати)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нп (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Однофамільці (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Орден Червоного Прапора (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Перше слово (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор URS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор USR (редагувати)
Шаблон:Прапорець (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Скринька наступництва (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Сталін (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Стаття (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Троцькізм (редагувати)
Шаблон:Цитата (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЮГК (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Юридична енциклопедія (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:• (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (перегляну��и вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Infocards (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/langx (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sidebar (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Sidebar/configuration (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Sidebar/styles.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikibase (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Interproject (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/P512 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/media (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Троцький Лев Давидович».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Троцький_Лев_Давидович