Перегляд вихідного коду сторінки С-200

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Infobox Weapon
|name= 
|зображення =
|image=[[Файл:KrAZ trucks with S-200 missiles, Independence Day parade in Kiev 2008.JPG|330px|опис]]
|caption= Комплекси С-200 [[Збройні сили України|ЗСУ]] на [[Парад на честь дня Незалежності|параді до дня Незалежності]] [[24 серпня]] [[2008]]
|origin= {{USSR}}
|type= [[Зенітний ракетний комплекс]] дальньої дії
<!-- Type selection -->
|is_ranged=yes
|is_bladed=
|is_explosive=
|is_artillery=
|is_vehicle=yes
|is_missile=yes
|is_UK=yes
<!-- Service history -->
|service= з [[1967]]&nbsp;— по т.&nbsp;ч.
|used_by=Див.''[[#Оператори|Оператори]]''
|wars=
<!-- Production history -->
|designer= Головний розробник&nbsp;— НПО «[[КБ-1|Алмаз]]» ім. А.&nbsp;А.&nbsp;Расплетіна ([[Алмаз-Антей]]).
|design_date= 1967
|manufacturer=
|unit_cost=
|production_date=
|number=
|variants= &nbsp;
* С-200А «Ангара»
* С-200В «Вега»
* С-200М «Вега-M»
* С-200ВЭ «Вега-Э»
* С-200Д «Дубна»
<!-- General specifications -->
|spec_label=
|weight=
|length=
|part_length=
|width=
|height=
|diameter=
|crew=
<!-- Ranged weapon specifications -->
|cartridge=
|caliber=
|barrels=
|action=
|rate=
|velocity=
|range=
|max_range= 60—300 км
|feed=
|sights=
<!-- Artillery specifications -->
|breech=
|recoil=
|carriage=
|elevation=
|traverse=
<!-- Explosive specifications -->
|filling=
|filling_weight=
|detonation=
|yield=
<!-- Vehicle/missile specifications -->
|armour=
|primary_armament=
|secondary_armament=
|engine=
|engine_power=
|pw_ratio=
|transmission=
|payload_capacity=
|suspension=
|clearance=
|wingspan=
|propellant=
|fuel_capacity=
|vehicle_range=
|ceiling=
|altitude=20-40 км
|boost=
|speed=
|guidance=
|steering=
|accuracy=
|launch_platform=
|transport=
}}

'''С-200''' {{втс||'''SA-5 Gammon'''}}&nbsp;— [[зенітний ракетний комплекс]] дальнього радіуса дії, розроблений в 1960-х роках в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Перші версії комплексу мали радіус дії у 160&nbsp;км.

Дістав згодом 4 значних модернізації, остання версія&nbsp;— С-200Д «Дубна»&nbsp;— розроблена наприкінці 1980-х.

Комплекс призначений для боротьби з літаками, повітряними [[командний пункт|командними пунктами]], постановниками перешкод та іншими пілотованими і [[Безпілотний літальний апарат|безпілотними засобами]] повітряного нападу на висотах від 300&nbsp;м до 40&nbsp;км, що летять з швидкостями до 4300 км/год, на дальностях до 300&nbsp;км. Комплекс здатен діяти за умов інтенсивної [[Радіоелектронна боротьба|радіопротидії]].

Для комплексу були розроблені спеціальні варіанти ракет, що несли [[Ядерна зброя|ядерну бойову частину]]. Їхнє застосування передбачалося у випадку масованого нальоту противника. Використання таких боєголовок забезпечувало практично цілковиту гарантію знищення повітряних цілей.

== Історія ==

[[Файл:P-14 tk.jpg|thumb|РЛС раннього виявлення П-14Ф «Лена»]]
[[Файл:S-200 missile.jpg|thumb|200px|Зенітна керована ракета '''С-200''']]

Розробка зенітної ракетної системи великої дальності була розпочата в ЦКБ «Алмаз» в 1958 році, під індексом С-200А (шифр «Ангара») система була прийнята на озброєння [[Війська ППО СРСР|військ протиповітряної оборони країни]] в [[1967]]. Практично, всі найважливіші об'єкти країни знаходилися під її захистом. У подальшому система С-200 неодноразово модернізувалася: 1970&nbsp;— С-200В (шифр «Вега») і [[1975]]&nbsp;— С-200Д (шифр «Дубна»). В ході модернізацій були значно збільшені [[дальність стрільби]] і висота ураження цілей.

До системи С-200Д введена модифікована ракета ''[[5В28|5В28М]]'' з великою дальністю і можливістю [[стрільба|стрільби]] по [[повітряна ціль|повітряних цілях]], що віддаляються, «навздогін», а також роботи в умовах активних перешкод. Зенітні ракети ''5В21'', ''5В28'', ''5В28М'', що входять до складу цих комплексів, розроблялися в ОКБ-2 МАП (МКБ «Факел») під керівництвом генерального конструктора П.&nbsp;Д.&nbsp;Грушина, комплекс засобів виявлення і наведення в СКБ-1 «Алмаз» (генеральний конструктор Расплетін А. А., пускові установки 5П72В&nbsp;— у КБ спеціального машинобудування. ЗРК С-200В поставлявся з початку [[1980-ті|1980-х років]] під індексом С-200ВЕ «ВЕГА-Е» в [[Німецька Демократична Республіка|НДР]], [[Польща|Польщу]], [[Чехословаччина|Чехословаччину]], [[Болгарія|Болгарію]], [[Угорщина|Угорщину]], [[Північна Корея|КНДР]], [[Лівія|Лівію]], [[Сирія|Сирію]]. На початку 1990-х років комплекс С-200ВЕ був придбаний [[Іран]]ом. Експортний варіант системи відрізнявся від С-200В зміненим складом апаратури ПУ і кабіни управління.

У 1989—1990 проводилася модернізація системи С-200В з метою створення «''Винесеної зенітної ракетної батареї''» (ВЗРБ), призначеної для забезпечення пуску ракет по цілях, супроводжуваним [[радіолокатор]]ом РПЦ, при віддаленні [[стартова позиція|стартової позиції]] на відстань до 140&nbsp;км. Для зв'язку з командним пунктом ВЗРБ додавалася проміжна кабіна сполучення. До засобів ВЗРБ були пред'явлені додаткові вимоги по скороченню часу розгортання з похідного положення, заміні частині апаратури, скороченню кількості кабельних зв'язків тощо. Проте надалі практичного продовження роботи по ВЗРБ не мали.

На [[Кодові імена НАТО|Заході]] комплекс отримав позначення ''SA-5 «Gammon»''.

== Комплекс ==

=== Огляд ===
С-200 є перевізним [[зенітний ракетний комплекс|зенітним ракетним комплексом]] дальнього радіусу дії. Призначений для ураження сучасних (на момент розробки) і перспективних літаків і [[Крилата ракета|крилатих ракет]] у широкому діапазоні висоти, дальності та швидкості польоту цілі. Ураження повітряних цілей відбувається [[Зенітна керована ракета|зенітними керованими ракетами]], що мають чотири [[Твердопаливний ракетний прискорювач|твердопаливних стартових двигуни]] (перший ступінь, прискорювач)<ref name="s1972.1.1" />.

Запуск ракет відбувається з пускових установок (ПУ) на стартових позиціях<ref name="s1972.1.1" />.

В ЗРК С-200 передбачене автоматичне заряджання пускових установок за допомогою заряджальних машин (ЗМ). Старт ракети похилий, при сталому куті нахилу осі ракети до горизонту, що дорівнює 48°<ref name="s1972.1.1"/>.

=== Наведення ===
В комплексі застосоване [[Напівактивна радіолокаційна головка самонаведення|напівактивне самонаведення ракет]] на ціль. Радіолокатор підсвічування цілі (РПЦ) 5Н62 опромінює ціль і після виявлення неперервно й автоматично супроводжує ціль за кутовими координатами, швидкістю та відстанню<ref name="s1972.1.1" />. Для захисту радіолокатора підсвічування від ураження самонавідними [[Протирадіолокаційна ракета|протирадіолокаційними боєприпасами]], до кожного стрільбового каналу може додаватись радіостанція відволікання ракет ({{lang-ru|радиостанция отвлечения ракет, РОР}})<ref name="sam1984.1.1">(Зенитный ракетный комплекс, 1984; 1.1 Назначение, состав, и основные характеристики ЗРК С-200В)</ref>. Дальність виявлення залежить від [[Ефективна площа розсіювання|ефективної площі розсіювання цілі]]. Наприклад, для комплексу С-200ВМ дальність стійкого автоматичного супроводження літака Іл-76 на висоті 9000—10 000 метрів складає близько 300 кілометрів<ref name=":0" />.

За даними РПЦ на ціль наводяться [[Головка самонаведення|голівки самонаведення]] (ГСН), встановлені в носовій частині ракет. Автоматичний супровід цілі ГСН за сигналами, відбитими від цілі, починається перед стартом ракети і триває в польоті. Випромінювання відбувається в режимі фазової маніпуляції сигналу або в монохроматичному режимі. Ракета наводиться на ціль за [[Метод пропорційного зближення|методом пропорційного зближення]], якщо час польоту до точки зустрічі з ціллю не перевищує 70 секунд. При більшому часі польоту ракети (стрільба у дальню зону), ракета після старту протягом 30 секунд виводиться на певну висоту з постійним кутом випередження, а потім наводиться методом пропорційного зближення<ref name="s1972.1.1" />.

З метою підвищення ефективності зенітних керованих ракет, тяга маршового двигуна ракети в польоті регульована. Необхідна програма роботи двигуна обирається перед стартом ракети обчислювальною машиною РПЦ<ref name="s1972.1.1"/>.

Для збільшення бойової дальності польоту ракети передбачено окрім активної, також і пасивну ділянку траєкторії польоту ракети<ref name="s1972.1.1"/>.

=== Додаткові складові ===
Бойовою роботою зенітного ракетного комплексу керують з автоматизованого командного пункту, який отримує інформацію про повітряний стан з радіолокаційних станцій<ref name="s1972.1.1">(Общие сведения, глава 1, розділ 1: Назначение и характеристика ЗРК С-200)</ref>. Кабіна К9М комплексу С-200В може бути спряжена з автоматизованою системою управління («[[5С99 «Сенеж»|Сенеж]]», «Вектор-2М», АСУРК-1МА, АСУР-1П, та іншими), з радіовисотоміром [[ПРВ-13]] ([[ПРВ-17]]), а також радіолокаційною станцією [[П-14|П14Ф]] або радіолокаційним комплексом П80А (К66)<ref name="sam1984.1.1"/>.

Кожен стрільбовий канал здатний здійснювати пошук цілі за даними автоматизованих цілевказівок АСУ, ПРВ, та РПЦ іншого стрільбового каналу даного комплексу С-200В, а також пошук цілі з використанням первинної радіолокаційної інформації РЛС П14Ф або РЛК П80А. За відсутності первинної радіолокаційної інформації, пошук цілі може бути організований за даними мережі оповіщення<ref name="sam1984.1.1"/>.

Позиція ЗРК С-200В містить радіотехнічну позицію та стартові позиції стрільбових каналів. Для розміщення засобів триканального ЗРК С-200В потрібна позиція площею близько 110 [[гектар|га]]<ref name="sam1984.1.1"/>.

== Ракети ==

=== Огляд ===
[[Файл:Kecel Pintér park.JPG|thumb|Ракети на пускових установках та частково розтята ракета у музеї військової техніки в Кецелі, Угорщина.]]

Пуск ракети здійснюється за допомогою чотирьох твердопаливних прискорювачів сумарною тягою в 168 тс, встановлених на корпус маршового ступеня ракети (однієї з двох модифікацій 5С25 або 5С28). У процесі розгону ракети прискорювачами запускається маршовий [[рідинний ракетний двигун]], виконаний за відкритою схемою (вихлопні гази турбіни паливного насоса виходять в атмосферу), в якому окислювачем слугує суміш:
* окислювач: 1680 кг АК-27П (розчин окислів азоту в концентрованій [[азотна кислота|азотній кислоті]] з додаванням інгібіторів&nbsp;— [[флуоридна кислота|плавикової]] та [[Ортофосфатна кислота|ортофосфатної кислоти]]),
* паливо: 586 кг [[ТГ-02]] («Самин»&nbsp;— високотоксична суміш технічних ізомерних ксилідинів та технічного [[Тріетиламін|триетиламіну]]).

Компоненти палива [[Гіперголічний пропелент|гіперголічні]], тобто, самозаймаються при змішуванні.

У головці маршового двигуна розташовано 248 двохкомпонентних форсунок, кожна з яких при роботі двигуна подає як паливо, так і окислювач. Всі форсунки, окрім зовнішнього ряду, подають компоненти палива у пропорції, що забезпечує високу питому тягу двигуна. Температура газу в ядрі потоку камери згоряння досягає 3100&nbsp;°C.

Аби запобігти перегріванню стінок камери згоряння, зовнішній ряд форсунок подає компоненти палива з великим недобором окислювача. Утворений, в такий спосіб, навколостіночний прошарок, через надлишок палива, виявляється менш нагрітим (до 1800&nbsp;°C).

Залежно від відстані до цілі ракета обирає режим роботи двигуна з тим, щоб до моменту підльоту до цілі залишок палива був мінімально достатнім, для підвищення маневровості. Максимальна дальність польоту&nbsp;— від 160 до 300&nbsp;км, залежно від моделі ракет (5В21, 5В21B, 5В28, 5В28М).

* Ракета має довжину 11&nbsp;м і стартову масу 7,1 т, з них 3 т припадає на прискорювачі (для С-200В).
* Швидкість польоту ракети: 700-1200 м/с, залежно від дальності.
* Висота зони ураження: від 300&nbsp;м до 27&nbsp;км для ранніх, і до 40,8&nbsp;км для пізніх моделей
* Глибина зони ураження: від 7&nbsp;км до 200&nbsp;км для ранніх, і до 255&nbsp;км для пізніх модифікацій.

Бортова електромережа в польоті живиться від бортового джерела живлення 5И43, містить турбіну, що працює на тих же компонентах палива, що і маршовий двигун ракети, гідроагрегат підтримання тиску в гідравлічній системі кермових приводів і два електрогенератори.

Ракета наводиться на ціль використовуючи відбитий від цілі промінь радіолокатора підсвітки цілі (РПЦ). Напівактивна головка самонаведення розташована в головній частині ракети під радіопрозорим обтічником (РПО) і має у своєму складі параболічну антену діаметром близько 600&nbsp;мм і ламповий аналоговий обчислювальний блок. Наведення здійснюється методом з постійним кутом попередження на початковій ділянці польоту при наведенні на ціль в далекій зоні ураження. Після виходу з щільних шарів атмосфери або відразу після старту, при стрільбі в ближню зону, ракета наводиться за методом пропорційного наведення.

=== Типи ===

Дивізіони С-200В здатні вести стрільбу ракетами 5В21А, 5В21В, [[5В28]]. Кожен з цих типів ракет має свої особливості, що мають бути враховані при підготовці стрільби по кожній конкретній цілі<ref name="manual.2.2.14"/>.

* Ракета 5В21А має голівку самонаведення 5Г23, що не має системи пошуку сигналу цілі за швидкістю. Через це ракета не може бути використана при стрільбі по постановниках переривчастих, вимикаючихся, та таких, що уводять за швидкістю, перешкод, а також при стрільбі із захопленням цілі в польоті<ref name="manual.2.2.14" />.
* Ракети 5В21В та 5В28 мають голівку самонаведення 5Г24, що має систему пошуку сигналу цілі за швидкістю. При цьому пуск ракет може бути здійснений як з дозволеним пошуком, так і з забороною пошуку. В останньому випадку ГСН 5Г24 за своїми можливостями відповідає ГСН 5Г23<ref name="manual.2.2.14">Пособие, розділ 2.2.14 Назначение типа ракет</ref>.
* Тому ракети 5В21В та 5В28 мають бути використані для стрільби по постановниках перешкод, а також при захопленні цілі голівкою самонаведення в польоті. При цьому має бути дозволений пошук за швидкістю<ref name="manual.2.2.14" />.
* Ракета 5В28 дозволяє вести стрільбу на збільшену відстань (240 км) в порівнянні з ракетами 5В21А та 5В21В (до 180 км)<ref name="manual.2.2.14" />. В ході випробувань 1986 року було виявлено можливість ураження цілей цією ракетою на відстані близько 300 км<ref name=":0" />.

Радіопідривач ракет 5В21А та 5В21В надійніше працює у пасивних перешкодах<ref name="manual.2.2.14"/>.

Наведення систем стеження голівки самонаведення на відбитий від цілі сигнал відбувається автоматично, з надходженням в кабіну К3В (К3М) сигналу АС РПЦ<ref name="manual.2.2.14"/>.

=== Бойова частина ===

У ракеті 5В21 встановлена [[Осколково-фугасний снаряд|осколково-фугасна]] бойова частина 5Б14Ш, область ураження якої є сферою з двома конічними вирізами в передній і задній півсферах.

Кути при вершинах конусів розльоту осколків дорівнюють 60°. Статичний кут розльоту сферичних уражальних елементів в бічній площині дорівнює 120°. Така бойова частина на відміну від бойових частин ЗКР першого покоління, що мають вузькоспрямоване поле розльоту уражальних елементів, забезпечує накриття цілі при всіх можливих умовах зустрічі ракети з ціллю.

Уражальними елементами бойової частини є сталеві елементи сферичної форми, що мають початкову швидкість розльоту до 1000 м/с на передньому фронті та до 1700 м/с на задньому фронті.

Маса уражальних елементів&nbsp;— 3,5 г (21 тис. штук) і 2 г (16 тис. штук). Всього 37 тис. штук уражальних елементів, засипаних у порожнину між оболонками корпуса бойової частини та залитих [[церезин]]ом.

Маса бойової частини&nbsp;— 217±3&nbsp;кг. Маса розривного заряду&nbsp;— вибухової речовини «ТГ-20» (20&nbsp;% [[тротил]]у/80% [[гексоген]]у)&nbsp;— 87,6-91&nbsp;кг. Заряд виготовляють змішуванням розплавленого тротилу та порошкоподібного гексогену. Швидкість детонації ТГ-20 дорівнює 8100 м/с.

Підрив проводиться по команді активного радіолокаційного детонатора (кут ураження приблизно 60° до осі польоту ракети, відстань&nbsp;— кілька десятків метрів) при прольоті ракети в безпосередній близькості від цілі. При спрацьовуванні БЧ формується конусоподібне поле уражальних елементів у напрямку польоту з нахилом приблизно 60° від поздовжньої осі ракети. У разі великого промаху&nbsp;— БЧ підривається в кінці керованого польоту ракети, по зникненні бортового живлення.

Існували також варіанти ракет з ядерною спеціальною бойовою частиною (СБЧ ТА-18) для ураження групових цілей (наприклад 5В28Н (В-880Н)).

== Модифікації ==

* '''С-200 «Ангара»''' (спершу ''С-200А'')&nbsp;— ракета В-860 (5В21) або В-860П (5В21А), прийнятий на озброєння в [[1967]] році, дальність&nbsp;— 160&nbsp;км, висота&nbsp;— 20&nbsp;км;
* '''С-200В «Вега»'''&nbsp;— завадозахищена модифікація комплексу, модернізовано стрільбовий канал, командний пункт К-9М, застосована модифікована ракета В-860ПВ (5В21П). Прийнятий на озброєння в [[1970 рік|1970 році]], дальність&nbsp;— 180&nbsp;км, мінімальна висота цілі знижена до 300&nbsp;м;
** '''С-200М «Вега-M»'''&nbsp;— модернізований варіант С-200В, в частині застосування уніфікованої ракети В-880 (5В28) з осколково-фугасною або В-880Н (5В28Н) з ядерною бойовою частиною (ЗКР В-880 розроблена після припинення робіт над В-870). Використані твердопаливні стартові прискорювачі, дальня границя зони ураження збільшена до 240 км (по літаку [[Літак дальнього радіолокаційного стеження|ДРЛС]] що баражує&nbsp;— до 255 км), висота цілі&nbsp;— 0,3-40&nbsp;км. Випробування тривали з 1971 року. Окрім ракети, змін зазнали командний пункт, пускові установки, кабіна К-3(М)<ref name=":0">{{Cite web |url=http://www.rusarmy.com/pvo/pvo_vvs/zrs_s-200ve.html |title=RusArmy.com — Зенитная ракетная система большой дальности действия С-200ВЭ |accessdate=27 вересня 2018 |archive-date=19 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141019025602/http://www.rusarmy.com/pvo/pvo_vvs/zrs_s-200ve.html }}</ref><ref name=":1">{{Cite web |url=http://www.soldiering.ru/army/airdefence/russia/c-200.php |title=Система С-200 |accessdate=27 вересня 2018 |archive-date=24 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150924103541/http://www.soldiering.ru/army/airdefence/russia/c-200.php }}</ref>;
** '''С-200ВЭ «Вега-Э»'''&nbsp;— експортний варіант комплексу, ракета В-880Е (5В28Е), лише осколково-фугасна бойова частина, дальність ураження&nbsp;— 240&nbsp;км
* '''С-200Д «Дубна»'''&nbsp;— модернізація С-200 в частині заміни радару підсвічування цілі (РПЦ) на новий, використані більш завадостійкі зенітні керовані ракети 5В25В, В-880М (5В28М) або В-880МН (5В28МН, з ядерною бойовою частиною), дальність збільшена до 300&nbsp;км, висота цілі&nbsp;— до 40&nbsp;км. Розробка почалась 1981 року, випробування відбувались у 1983-1987 роках. Серія була випущена в обмеженій кількості.

=== С-200В «Вега» ===

Вогневий комплекс С-200В на відміну від вогневого комплексу С-200 «Ангара» забезпечує:
* ефективну боротьбу з цілями&nbsp;— постановниками активної переривчастої шумової перешкоди;
* боротьбу з цілями&nbsp;— постановниками активної перешкоди, що уводить за швидкістю;
* супровід цілей, що мають невелику радіальну складову швидкості, а також цілей, що летять зі зміною знаку радіальної складової швидкості;
* можливість вимірювати шуми передавального пристрою, що дозволяє здійснювати прихованість робіт на радарі підсвічування цілі;
* проведення пуску ракет по закритій цілі (робота в режимі ПЗЦ);
* обстріл одним стрільбовим каналом групи цілей, що знаходяться в промені радару підсвічування цілі;
* можливість регламентних перевірок ракет на пусковій установці.

Вогневий комплекс С-200В, як і С-200 складається зі спільної частини та декількох стрільбових каналів.

До складу спільної частини комплексу С-200В входять: кабіни розподілу цілей К9В (або К9М), контрольна вишка К7, електростанція 5Е97, розподільна кабіна К21М.

Стрільбовий канал С-200В включає: радіолокатор підсвічування цілі 5Н62В, стартове обладнання, зенітні керовані ракети 5В21В (або 5В21А), засоби електроживлення.

До складу стартового обладнання стрільбового каналу входять: кабіна підготовки старту К3В, шість пускових установок 5П72В, і до дванадцяти заряджальних машин 5Ю24.

== Тактико-технічні характеристики ==

Тактико-технічні характеристики системи С-200Д (подальший розвиток системи С-200ВМ). Має розширену зону ураження, поліпшену завадостійкість, підвищена ефективність стрільби.

* Цілі для ураження: літаки-постановники перешкод, літаки радіолокаційного дозору і управління, носії авіаційних ракет, літаки розвідники та інші засоби повітряного нападу з [[Ефективна площа розсіювання|ЕПР]] 0,1-0,3 м² і більше. Забезпечене ураження цілей-постановників активних і пасивних перешкод, в тому числі поляризаційних і цілей у пасивних перешкодах.
* Зона ураження:
** максимальна висота: до 40&nbsp;км;
** мінімальна висота: 0,3&nbsp;км;
** максимальна дальність ураження:
*** великих дозвукових літаків: 300&nbsp;км;
*** винищувачів-бомбардувальників типу F-16: 190&nbsp;км;
*** крилатих ракет типу [[ASALM]]: 60&nbsp;км.
* Максимальна швидкість цілей: до 4300 км/год.
* Кількість одночасно обстрілюваних цілей п'ятиканальним полковим комплексом: до 5.
* Метод наведення: напівактивне самонаведення із захопленням цілі головкою самонаведення як до старту, так і після старту ракети.
* Кількість ракет, що можуть водночас бути наведені на одну ціль: до 3.
* Імовірність ураження цілі однією ракетою:
** з осколковою БЧ: 0,7-0,98;
** з ядерною БЧ: 0,99.
* Час розгортання на підготовленій позиції: 24 год.
* Час приведення в бойову готовність з режиму чергування: 1,5 хв.
* Час підготовки ракети до старту: 40 сек.

Склад полкового комплексу системи:
* Командний пункт.
* Засоби електроживлення.
* Стрільбові канали: до 5.
* Основні засоби стрільбового каналу:
** радіолокатор підсвічування цілі;
** пускова установка на 1 ракету кожна: 6;
** кабіна підготовки старту.
* Додаткові автономні засоби цілевказівки: РЛС П-14Ф та ПРВ-13 (ПРВ-17).

Зенітна керована ракета В-880М:
* Ракета двоступенева:
** стартові прискорювачі (чотири): твердопаливні;
** маршовий двигун: рідинний.
* Бойова частина: осколкова або спеціальна (ядерна).
* Кількість осколків звичайної бойової частини:
** масою 3,5 г: 21000;
** масою 2,5 г: 15000.
* Маса звичайної бойової частини: 215&nbsp;кг.
* Стартова маса: 7000&nbsp;кг.
* Вартість: 160 тис. крб. (приблизна ціна станом на початок 1980-тих).
* Термін складського зберігання: 5 років.

Складові системи розташовані у перевозимих причепах і напівпричепах, зв'язок між ними через кабель. Живлення&nbsp;— від дизель-генераторів, є можливість підключення до промислових електромереж.

== Бойове застосування ==
{{section-stub|дата=жовтень 2017}}

=== Близький схід ===

6 грудня 1983 сирійські ЗРК С-200, якими керувала радянська обслуга, двома ракетами збили три ізраїльських БПЛА [[Northrop BQM-74 Chukar|MQM-74]]<ref>{{Cite web |url=http://www.skywar.ru/lebsyr.html |title=Другие инциденты над Ливаном и Сирией |accessdate=25 вересня 2018 |archive-date=11 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141011060711/http://www.skywar.ru/lebsyr.html }}</ref>.

=== Інцидент у затоці Сідра ===
{{main|Інцидент у затоці Сідра (1986)}}
[[Файл:A-7E VA-72 on USS America (CV-66) Apr 1986.JPEG|thumb|Літак A7 на палубі USS America під час військової операції в затоці Сідра, 1986 рік]]

[[Інцидент у затоці Сідра (1986)|Конфлікт в затоці Сідра]] між [[Сполучені Штати Америки|Сполученими Штатами]] та [[Лівія|Лівією]] стався в березні-квітні 1986 року.

Комплекс С-200ВЭ був придбаний Лівією в 1984 році<ref name="mb.2016"/>.

На початку конфлікту у складі зенітних ракетних військ ППО Лівії з урахуванням оперативно підпорядкованих частин ППО сухопутних військ, входило 20 зенітних ракетних бригад, у тому числі 12&nbsp;— змішаного складу [[С-75]], [[С-125]], одна С-200, 6&nbsp;— «[[Куб (зенітний ракетний комплекс)|Квадрат]]» і одна бригада «[[Оса (зенітний ракетний комплекс)|Оса-АК]]». Крім того, в сухопутних військах і підрозділах охорони Джамахірії була істотна кількість ПЗРК «[[Стріла-2]]», ЗСУ «[[ЗСУ-23-4|Шилка]]», та [[ЗУ-23-2]]<ref name="exp.1986">{{cite report | title = Опыт боевых действий войск ПВО Ливии в марте-апреле 1986 года | chapter = 3. Боевые действия сил ПВО в СНЛАД | year = 1986 | author = Ярошенко В. С., Кочан Г. В., Поклад В. В. | publisher = Главный штаб войск противовоздушной обороны }}</ref>.

24 травня [[1986]] року відбувся бій між сирійськими С-200 та американськими літаками. Лівійські військові заявили, що 24 травня над водами затоки [[Сідра (затока)|Сідра]] було збито ракетами комплексу С-200ВЭ три американських штурмовики, 2 з яких були [[Grumman A-6 Intruder|А-6Е «Інтрудер»]]. Проте Сполучені Штати заперечили ці втрати: навпаки, за даними американської сторони ввечері того ж дня вогнем у відповідь ракетами [[AGM-88 HARM]] з літака [[LTV A-7 Corsair II]] було знищено два радари підсвічування цілі, чим виведено з ладу цей комплекс С-200<ref>{{cite web|url=https://www.nytimes.com/1986/03/25/world/excerpts-from-news-sessions-on-clash-with-libya-s-forces.html|title=EXCERPTS FROM NEWS SESSIONS ON CLASH WITH LIBYA'S FORCES|date=25 березня 1986|website=The New York Times|accessdate=25 вересня 2018|archive-date=30 серпня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170830014055/http://www.nytimes.com/1986/03/25/world/excerpts-from-news-sessions-on-clash-with-libya-s-forces.html}}</ref>.

Проведений радянськими військовими фахівцями аналіз об'єктивних даних показав, що того дня відбулось три пуски ракет. Перший пуск двох ракет по виявленій РЛС «[[П-14|Оборона-14]]» на відстані 160&nbsp;км парі літаків був здійснений з помилками операторів: перед пуском відстань до цілей не була уточнена, тому зустріч з ціллю відбулась на 30&nbsp;км ближче розрахункової. Трохи згодом С-200 самотужки було виявлено ціль на відстані 100&nbsp;км. Через 95 секунд польоту ракети зустріч з ціллю відбулась на відстані 85 км<ref name="exp.1986"/>.

В обох випадках оператори С-200 здійснили пуски ракет без врахування можливості здійснення ціллю протиракетного маневру, тому зустріч ракет з цілями відбулись в зоні пониженої імовірності ураження, стрільби здійснені з недовикористанням ��енітних керованих ракет<ref name="exp.1986"/>.

Оскільки цілі знаходились на значному віддалені над морем, можливості отримати надійні речові докази їхнього знищення не було. Проте на основі характерних ознак знищення цілі на радарі підсвічування цілі та проведеному комп'ютерному моделюванні бою (здійснено трьома організаціями: ЦКБ «Алмаз», випробувальний полігон та НДІ Міноборони) радянські фахівці з імовірністю на рівні 96-99&nbsp;% стверджують, що було знищено щонайменше два літаки 6-го флоту США<ref>[Зенитная ракетная система С-200. Боевое применение.]</ref><ref name="exp.1986"/>.

[[Файл:AGM-88 HARM in hangar.jpg|thumb|Протирадарна ракета AGM-88 HARM в ангарі, 1985 рік.]]

Того ж дня надвечір засобами зенітно-ракетних дивізіонів було виявлено декілька цілей: групову, на відстані 150-180&nbsp;км, та поодиноких на відстанях 60 та 80&nbsp;км. Коли другий дивізіон став за командою групи дивізіонів працювати на повну потужність з метою виявлення цілі на відстані 70&nbsp;км, з ближчого літака було випущено дві протирадарні ракети HARM<ref name="exp.1986"/>.

Перша ракета вибухнула на відстані менше 10 метрів від основи кабіни К-1. Друга ракета пролетіла повз радар та впала на відстані 10-11&nbsp;км від позиції ЗРК. Все обладнання було одразу ж вимкнене від живлення, завдяки чому вдалось зберегти його від подальших ударів з другого літака. Першою ракетою було завдано середніх ушкоджень антенній системі та кабіні. Полагодити ушкодження вдалось шляхом заміни ушкоджених модулів на ті, що були призначені для другого угруповання ППО в районі Бенгазі<ref name="exp.1986"/>.

В цілому ж, завдяки ретельній та тривалій розвідці, в тому числі&nbsp;— радіотехнічній, яку проводили американські військові щонайменше з 1985 року, вдало вибраній ними тактиці, інтенсивному використанню засобів радіоелектронної боротьби, виявлених слабких місцях у системі ППО Лівії, а також через вади в підготовці та організації лівійських військ протиповітряної оборони, реалізувати весь потенціал ППО Лівії не вдалось, натомість американським військовим вдалось завдати бомбових ударів по різних військових об'єктах<ref name="exp.1986"/>.

=== Громадянська війна в Сирії ===
{{Main|Громадянська війна в Сирії|Інтервенція Росії в Сирію}}

[[Файл:Офицеры 231-го зрп у ЗРК С-200 в Сирии.jpg|thumb|Радянські офіцери поруч з пусковою установкою С-200ВЭ «Вега-Э» у Сирії, бл. 1983 рік]]

Станом на 2012 рік Сирія мала на озброєнні 48 пускових установок С-200ВЭ. Та під час громадянської війни багато з комплексів були захоплені або знищені, а деякі&nbsp;— розбомблені ВПС Ізраїлю<ref name="at.2018-09-19">{{cite web | url = https://arstechnica.com/?p=1378037 | title = Russian surveillance plane got shot down by Syria—and Russia blames Israel | publisher = Ars Technica | date = 2018-09-19 | author = Sean Gallagher }}</ref>.

В 2016 році був розгорнутий комплекс С-200 з трьома пусковими установками в провінції Алеппо<ref name="at.2018-09-19"/>. Сирійські С-200В «Вега» перед тим проходили модернізацію в Росії<ref name="dpl.17.07.2017"/>.

В березні 2017 року по одному військовому літаку [[Повітряні сили Ізраїлю|ВПС Ізраїлю]] з групи літаків, які здійснювали удари по цілях в [[Сирія|Сирії]], були випущені ракети з сирійського комплексу С-200. Жодна ракета не вразила ціль. Одна з випущених ракет, вже рухаючись за балістичною траєкторією, була перехоплена та збита системою ПРО [[Стріла (ПРО)|Arrow 2]] на півночі Ізраїлю. Дане перехоплення стало бойовим хрещенням для нової системи протиракетної оборони<ref name="dpl.17.07.2017">{{cite web | url = http://www.defence24.pl/682563,izrael-zbombardowal-baterie-przeciwlotnicza-dalekiego-zasiegu | title = Izrael zbombardował baterię przeciwlotniczą dalekiego zasięgu | date = 17 жовтня 2017 | publisher = Defence 24 | accessdate = 17 жовтня 2017 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20171017203522/http://www.defence24.pl/682563,izrael-zbombardowal-baterie-przeciwlotnicza-dalekiego-zasiegu | archivedate = 17 жовтня 2017 | deadurl = yes }}</ref>.

[[Файл:IAF-F-16I-2016-12-13.jpg|thumb|F-16I Sufa ВПС Ізраїлю. Такий літак був збитий сирійським С-200 10 лютого 2018 року. Обидва члени екіпажу катапультувались та вижили]]

25 серпня 2017 року генерал-майор Сєргій Мєщєряков, начальник штабу&nbsp;— заступник командувача ВПС РФ, заявив про створення єдиної системи ППО в Сирії:<ref>{{cite news
 | url = http://tyzhden.ua/News/198816
 | title = Російські військові заявили про створення єдиної системи ППО у Сирії
 | publisher = Тиждень
 | date = 2017-08-25
 | accessdate = 4 жовтня 2018
 | archive-date = 4 жовтня 2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20181004190026/http://tyzhden.ua/News/198816
 }}</ref><ref>{{cite news
 | url = https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/-aviaekspert-lukashevich-pro-zbitij-il-20-sirijskoji-ppo-ne-isnuje-je-jedina-ppo-pid-rosijskim-komanduvannjam-380806.html
 | title = Авіаексперт Лукашевич про збитий Іл-20: "Сирійської ППО" не існує – є єдина ППО під російським командуванням
 | date = 2018-09-27
 | publisher = Гордон
 | accessdate = 4 жовтня 2018
 | archive-date = 4 жовтня 2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20181004185941/https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/-aviaekspert-lukashevich-pro-zbitij-il-20-sirijskoji-ppo-ne-isnuje-je-jedina-ppo-pid-rosijskim-komanduvannjam-380806.html
 }}</ref>
{{цитата|Нині на території Сирії створена єдина інтегрована система протиповітряної оборони. Забезпечено інформаційно-технічне поєднання російських і сирійських засобів розвідки повітряного простору. Вся інформація про повітряну ситуацію від сирійських радіолокаційних станцій надходить на пункти управління російського угруповання військ}}

В 16 жовтня 2017 року з сирійської батареї С-200 були обстріляні ізраїльські військові літаки, які виконували розвідувальний політ над [[Ліван]]ом. Внаслідок обстрілу жоден літак не постраждав. Через дві години ізраїльські літаки скинули 4 бомби по батареї та знищили її радар. За даними ізраїльської сторони дана батарея розташовувалась за 50&nbsp;км на схід від [[Дамаск]]у<ref name="dpl.17.07.2017"/>. Інцидент стався за день до візиту міністра оборони Росії Сергія Шойгу до Ізраїля<ref>{{Cite news|url=https://www.ynetnews.com/articles/0,7340,L-5029195,00.html|title=IAF retaliates against Syrian surface-to-air missile battery|work=Ynetnews|access-date=2017-10-16|archive-date=16 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171016174557/https://www.ynetnews.com/articles/0,7340,L-5029195,00.html}}</ref>.

10 лютого 2018 року Ізраїльські літаки завдали ракетно-бомбового удару по об'єктах [[Корпус вартових Ісламської революції|вартових Ісламської революції]] на півдні Сирії у відповідь на вторгнення БПЛА останніх у повітряний простір Ізраїлю. Сирійські ППО обстріляли та збили один літак F-16I Sufa, але штурман та пілот змогли успішно катапультуватись над контрольованою Ізраїлем територією<ref name="at.2018-09-19"/><ref>{{cite news | url = https://www.ynetnews.com/articles/0,7340,L-5103264,00.html | title = Two IAF pilots hurt after F-16 downed during retaliatory strike in Syria | publisher = YNet | date = 2018-02-10 | accessdate = 19 вересня 2018 | archive-date = 25 вересня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180925153539/https://www.ynetnews.com/articles/0,7340,L-5103264,00.html }}</ref><ref>{{cite web | url = https://aviation-safety.net/wikibase/wiki.php?id=205928 | title = ASN Wikibase Occurrence # 205928 | publisher = Air Safety Network | accessdate = 19 вересня 2018 | archive-date = 19 вересня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180919171914/https://aviation-safety.net/wikibase/wiki.php?id=205928 }}</ref>.

[[Файл:Ilyushin Il-20M (2).jpg|thumb|Російський Іл-20М. Такий літак був збитий сирійським С-200 17 вересня 2018 року]]

10 травня 2018 року під час операції «[[Операція «Картковий будинок»|Картковий будинок]]» Ізраїльські ВПС знову завдали ракетно-бомбового удару по військових об'єктах в Сирії, в тому числі&nbsp;— розгорнутих комплексах С-200<ref name="at.2018-09-19"/>.

17 вересня 2018 року ланка ізраїльських літаків (імовірно [[General Dynamics F-16 Fighting Falcon|F-16]]) здійснила удар керованими бомбами (за даними МО РФ це були бомби малого калібру [[GBU-39]]) по об'єктах на північному заході Сирії у провінції Латакія. Проти них були застосовані розташовані там системи протиповітряної оборони. Однією з випущених ракет з комплексу С-200 був збитий російський літак радіоелектронної розвідки [[Іл-20]] з 15 членами екіпажу на борту. Літак був збитий начебто при заході на посадку на авіабазу «[[Авіабаза «Хмеймім»|Хмеймім]]» коли він вже знизився до висоти 5&nbsp;км<ref>{{cite news | url = https://in.reuters.com/article/mideast-crisis-syria-russia/russia-says-a-military-aircraft-vanishes-near-syria-during-israeli-french-strikes-idINKCN1LY097 | title = Israel indirectly to blame for downing of plane over Syria, Russia says | author = Christian Lowe, Katya Golubkova | date = 2018-09-18 | publisher = Reuters | accessdate = 18 вересня 2018 | archive-date = 18 вересня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180918142218/https://in.reuters.com/article/mideast-crisis-syria-russia/russia-says-a-military-aircraft-vanishes-near-syria-during-israeli-french-strikes-idINKCN1LY097 }}</ref>. Місце падіння літака розташоване за 27&nbsp;км на захід від населеного пункту [[Баніяс]]<ref>{{cite news | url = https://nv.ua/ukr/world/countries/krakh-il-20-v-siriji-rosijski-vijskovi-pidnjali-ulamki-litaka-z-vodi-2494927.html | title = Катастрофа Іл-20 в Сирії: російські військові підняли уламки літака з води | date = 2018-09-18 | publisher = Новое Время | accessdate = 18 вересня 2018 | archive-date = 18 вересня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180918160814/https://nv.ua/ukr/world/countries/krakh-il-20-v-siriji-rosijski-vijskovi-pidnjali-ulamki-litaka-z-vodi-2494927.html }}</ref><ref>{{cite web | url = https://theaviationist.com/2018/09/18/russia-reports-il-20m-coot-electronic-intelligence-aircraft-lost-in-syria-during-israeli-air-strike-near-latakia/ | title = Russia Reports Il-20M “Coot-A” Electronic Intelligence Aircraft Lost in Syria During Israeli Air Strike Near Latakia | publisher = The Aviationist | date = 2018-09-18 | accessdate = 18 вересня 2018 | archive-date = 18 вересня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180918194158/https://theaviationist.com/2018/09/18/russia-reports-il-20m-coot-electronic-intelligence-aircraft-lost-in-syria-during-israeli-air-strike-near-latakia/ }}</ref>, близько точки {{coord|35|05|57.5|N|35|41|48.8|E|display=inline}}<ref name="in.2018-09-18">{{cite web | url = https://informnapalm.org/ua/novi-vtraty-rosiiskoho-aviauhrupov/ | title = Нові втрати російського авіаугруповання в Сирії: знищено військовий літак Іл-20 | publisher = Inform Napalm (ua) | date = 2018-09-18 | accessdate = 19 вересня 2018 | archive-date = 19 вересня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180919132700/https://informnapalm.org/ua/novi-vtraty-rosiiskoho-aviauhrupov/ }}</ref>.

Однак навіть через кілька днів залишались нерозкритими певні питання стосовно подробиць цього інциденту<ref>{{cite web | url = https://theaviationist.com/2018/09/19/lets-recap-everything-we-know-about-the-russian-il-20m-shot-down-by-a-syrian-s-200-missile-system-yesterday/ | title = Let’s Recap Everything We Know About The Russian Il-20M Shot Down By A Syrian S-200 Missile System Yesterday | publisher = The Aviationist | author = Tom Demerly | date = 2018-09-19 | accessdate = 20 вересня 2018 | archive-date = 20 вересня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180920161445/https://theaviationist.com/2018/09/19/lets-recap-everything-we-know-about-the-russian-il-20m-shot-down-by-a-syrian-s-200-missile-system-yesterday/ }}</ref>.

25 вересня 2018 року російське міністерство оборони повідомило, що передасть протягом наступних двох тижнів комплекси [[С-300]] сирійським військовим та встановить системи автоматизованого управління у військових частинах сирійських ППО<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/rosiya-zayavyla-pro-peredachu-syriyi-kompleksiv-s-300/ | title = Росія заявила про передачу Сирії комплексів С-300 | publisher = Український мілітарний портал | date = 2018-09-24 | accessdate = 25 вересня 2018 | archive-date = 25 вересня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180925142314/https://mil.in.ua/rosiya-zayavyla-pro-peredachu-syriyi-kompleksiv-s-300/ }}</ref>.

В ніч з 30 червня на 1 липня 2019 року Ізраїльські ВПС завдали чергового повітряного удару по об'єктах в Сирії. Сирійськими ППО було випущено зенітні ракети, рештки однієї ракети впали у північній частині острова [[Кіпр]] (на території самопроголошеної [[Турецька Республіка Північного Кіпру|республіки Північного Кіпру]]). В результаті аналізу фото знайдених уламків ракети (зокрема, повітряні керма), фахівцями було зроблено висновок, що це була зенітна керована ракета комплексу С-200<ref>{{cite news
 | url = https://ukdefencejournal.org.uk/russian-made-missile-hits-cyprus/
 | title = Russian made missile hits Cyprus
 | publisher = UK Defence Journal
 | author = George Allison
 | date = 2019-07-01
 | accessdate = 1 липня 2019
 | archive-date = 1 липня 2019
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20190701144548/https://ukdefencejournal.org.uk/russian-made-missile-hits-cyprus/
 }}</ref>.

Схожий інцидент стався 22 квітня 2021 року, коли у відповідь на повітряні удари ізраїльських ВПС по об'єктах в місті Думаїр неподалік Дамаска було випущено кілька зенітних керованих ракет, одна з них, системи С-200, залетіла в повітряний простір Ізраїлю. Протиракетна оборона Ізраїлю зробила невдалу спробу знищити цю ракету. Нарешті, після самоліквідації в повітрі, уламки впали на селище Ашалім у пустелі [[Негев]], на південь від міста [[Беер-Шева]]. У відповідь на пуск ракет ізраїльські ВПС завдали удару по батареї, що її випустила<ref>{{cite web
 | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/40290/syrian-surface-to-air-missile-flew-way-off-course-triggering-alarms-before-exploding-over-israel
 | title = Syrian Surface-To-Air Missile Flew Way Off Course Triggering Alarms Before Exploding Over Israel
 | author = Thomas Newdick
 | date = 2021-04-22
 | publisher = The Drive
 | accessdate = 23 квітня 2021
 | archive-date = 23 квітня 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210423075248/https://www.thedrive.com/the-war-zone/40290/syrian-surface-to-air-missile-flew-way-off-course-triggering-alarms-before-exploding-over-israel
 }}</ref>.

=== Російсько-українська війна ===
{{Main|Російсько-українська війна (з 2014)|Російське вторгнення в Україну (з 2022)}}

На початку липня 2023 року Україна завдала ударів по об'єктах у окупованому Криму (по [[Кримський міст|Кримському мосту]]), по авіабазі під містом [[Морозовськ]] у Ростовській області, а також у Калузькій області (імовірно йдеться про падіння ракети на пилораму у населеному пункті [[Битош (смт)|Битош]] Брянської області) переробленими ракетами 5В28 від комплексу С-200<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/army_and_war/javlennja_gerasimova_rashistam_nibito_vidstoronenij_nachalnik_genshtabu_rf_pobidkavsja_na_udari_s_200-12162.html | title = Явлення Герасимова рашистам: нібито відсторонений начальник генштабу РФ побідкався на удари С-200 | publisher = Defense Express | date = 2023-07-10 }}</ref><ref>{{cite web | url = https://www.popularmechanics.com/military/weapons/a44518794/urkaine-using-anti-air-missiles-to-attack-ground-targets/ | title = Looks Like Ukraine Is Going on the Offensive With Huge Soviet Air Defense Missiles | publisher = Popular Mechanics | date = 2023-07-14 | author = Sébastien Roblin }}</ref>.

Це була перша згадка про застосування С-200 чи ракет з його складу за час російсько-української війни з 2014 року. У відкритих джерелах на той час була відсутня інформація про наявність чи використання даного комплексу Україною. Також невідомо, чи це були цілеспрямовані ракетні удари, чи випадкове падіння ракет, які насправді були скеровані по повітряних цілях<ref>{{cite web | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/is-ukrainian-using-old-s-200-sams-in-the-land-attack-role | title = Is Ukraine Using Old S-200 SAMs In The Land-Attack Role? | publisher = The Drive | work = The War Zone | author = Thomas Newdick | date = 2023-07-10 }}</ref>. Відсутня й будь-яка інформація про те, яким чином вдалось відновити ракети даного типу та переробити для ударів по наземних цілях<ref name="de.12351" />.

28 липня 2023 року російське міністерство оборони повідомило про невдалі ракетні удари із використанням ракет від С-200 по портах [[Таганрог]]а та [[Азов (місто)|Азова]]. Якщо в першому випадку ракета впала за майже два кілометри від порту в центр міста, то в другому&nbsp;— ракета була начебто перехоплена ЗРК<ref name="de.12351">{{cite web | url = https://defence-ua.com/army_and_war/u_rf_zajavili_scho_ukrajina_znovu_bje_raketami_vid_zrk_s_200_pid_udarami_buv_taganrog_ta_azov-12351.html | title = У РФ заявили, що Україна знову б'є ракетами від ЗРК С-200: під ударами був Таганрог та Азов | publisher = Defense Express | date = 2023-07-28 }}</ref>. На поширеному в соцмережах відео з відеореєстратора було зафіксовано момент падіння ракети, ззовні схожої на ракету 5В28 комплексу С-200 на драмтеатр в Таганрозі<ref>{{cite web | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/ukraine-situation-report-s-200-missile-slams-into-russian-town | title = Ukraine Situation Report: S-200 Missile Slams Into Russian Town | publisher = The Drive | work = The War Zone | date = 2023-07-28 | author = Howard Altman }}</ref>.

23 лютого 2024 [[ГУР]] повідомило, що саме за допомогою С-200 [[Знищення А-50У над Краснодарським краєм (лютий 2024)|було збито]] російський літак ДРЛВ [[А-50|А-50У]] на відстані 256 кілометрів від лінії фронту<ref>{{cite web | url = https://zn.ua/ukr/war/u-hur-povidomili-podrobitsi-znishchennja-rosijskoho-a-50.html | title = У ГУР повідомили подробиці знищення російського А-50 | publisher = ZN.ua | date = 2024-02-23 }}</ref><ref>{{Cite web 2|url=https://www.pravda.com.ua/news/2024/02/23/7443442/|website=[[Українська правда]]|title=Російський А-50 збили завдяки С-200 – джерело в ГУР |date=2024-02-23}}</ref>. Версію з цим комплексом також висловили деякі аналітики і щодо [[Знищення А-50 над Азовським морем (січень 2024)|попереднього збиття]] літака цього типу 14 січня 2024.<ref name=":22">{{Cite web|url=https://mil.in.ua/uk/articles/a-50-ta-a-50u-vtracheni-ochi-rosijskyh-povitryano-kosmichnyh-syl/|title=А-50 та А-50У: втрачені "очі" російських Повітряно-космічних сил|website=Мілітарний|language=uk|archiveurl=https://web.archive.org/web/20240116115431/https://mil.in.ua/uk/articles/a-50-ta-a-50u-vtracheni-ochi-rosijskyh-povitryano-kosmichnyh-syl/|archivedate=2024-01-16|accessdate=2024-01-18}}</ref>

В ніч з 18 на 19 квітня 2024 бомбардувальник [[Ту-22М3]] [[Повітряно-космічні сили Росії|російських ПКС]] впав на території [[Ставропольський край|Ставропольського краю]], на відстані близько 300&nbsp;км від кордону України. З 4-х членів екіпажу один загинув, двоє врятувалися, четвертого шукають. Другий бомбардувальник Ту-22М3, який брав участь у цій спробі бомбардування України, по команді зверху був змушений розвернутися, не виконавши пусків ракет.<ref>[[УНІАН]]: [https://www.unian.ua/war/tu-22m3-u-gur-povidomili-shcho-drugiy-vorozhiy-bombarduvalnik-zmusili-rozvernutisya-12610005.html Ту-22М3: у ГУР повідомили, що другий ворожий бомбардувальник змусили розвернутися]</ref> За даними [[Reuters]], літак було збито за допомогою модифікованого комплексу С-200.
<ref>{{Cite web|url=https://www.reuters.com/world/europe/ukraine-says-russian-strikes-dnipropetrovsk-region-kill-least-8-2024-04-19/|title=Ukraine downs Russian strategic bomber after airstrike kills eight, Kyiv says|date=19 квітня 2024|website=[[Reuters]]}}</ref>

== Оператори ==
[[Файл:S-200 operators.png|thumb|400px|Сучасні оператори комплексу С-200, у тому числі РФ]]

; Дійсні
* {{ALG}}
* {{AZE}}
* {{BUL}}&nbsp;—<ref name="Janes">«Almaz/Antei Concern of Air Defence S-200 Angara/Vega (SA-5 'Gammon') low to high-altitude surface-to-air missile system». Jane's Information Group</ref> 1 [[Артилерійський дивізіон|дивізіон]]
* {{IND}}&nbsp;—<ref name="Janes" />
* {{IRN}}&nbsp;—<ref name="Janes" /> близько 200 [[пускова установка|ПУ]]
* {{KAZ}}&nbsp;—<ref name="Janes" />
* {{LAT}}
* {{LBY}}&nbsp;— 8 дивізіонів.<ref name="Janes" />
* {{PRK}}&nbsp;— 4 дивізіони.<ref name="Janes" />
* {{MYA}}&nbsp;— 20 ПУ з {{PRK}}
* {{POL}}&nbsp;— єдиний наявний комплекс S-200WE модернізований силами національної промисловості перебуває на озброєнні 36-го зенітного ракетного батальйону 3-ї варшавської ракетної бригади<ref name="dpl.17.07.2017"/>.
* {{SYR}}&nbsp;— 2 дивізіони (8 [[пускова установка|ПУ]]).<ref name="Janes" />
* {{TKM}}&nbsp;—<ref name="Janes" />
* {{UZB}}&nbsp;—<ref name="Janes" />
* {{RUS}}&nbsp;— дивізіони на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] та в [[Калінінградська область|Калінінградській області]]

; Колишні
* {{BLR}}&nbsp;— близько 4 дивізіонів.<ref name="Janes" />
* {{TCH}}&nbsp;— 5 дивізіонів.
* {{CZE}}&nbsp;— успадкувала від Чехословаччини усі ЗРК С-200; із середини 1990-тих зняті з озброєння<ref name="Janes" />
* {{DDR}}&nbsp;— 4 дивізіони
* {{HUN}}&nbsp;— 1 дивізіон.<ref name="Janes" />*
* {{MDA}}&nbsp;—<ref name="Janes" /> 1 дивізіон
* {{GEO}}&nbsp;—<ref name="Janes" />
* {{UKR}}&nbsp;— останній дивізіон було знято з озброєння 30 жовтня 2013&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://mil.in.ua/news/ukraina/5159-ukraina-ostatochno-vidmovylasia-vid-zrk-s-200 |title=Україна остаточно відмовилася від ЗРК С-200. 11 листопада 2013 // Український мілітарний портал. |accessdate=19 липня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140716105834/http://mil.in.ua/news/ukraina/5159-ukraina-ostatochno-vidmovylasia-vid-zrk-s-200 |archivedate=16 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref> У 2018 розглядалось питання про повернення на бойове чергування.<ref>{{Cite news|url=https://ua.korrespondent.net/ukraine/3995099-zsu-mozhut-posylyty-protypovitrianyi-schyt-shtab|title=ЗСУ можуть посилити протиповітряний щит - штаб|last=Korrespondent.net|language=ru|accessdate=2018-07-29|archive-date=29 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180729190327/https://ua.korrespondent.net/ukraine/3995099-zsu-mozhut-posylyty-protypovitrianyi-schyt-shtab}}</ref> З 2024 року відомо про застосування цього комплексу з ракетами 5В28.<ref name=":0" />

<gallery mode="packed" heights="160" caption="">
S-200 Wega launcher in Polish service.jpg|C-200 «Вега», Польща
С-200 ВС РК.JPG|Казахстан, 2015
Independence Day Parade - Flickr - Kerri-Jo (89).jpg|Туркменістан, 2011
Military parade in Baku on an Army Day31.jpg|Азербайджан, 2011
S200 Missile by Tasnimnews.jpg|Іран, 2015
</gallery>

=== Україна ===

4 жовтня 2001 року сталась [[Катастрофа Ту-154 над Чорним морем|катастрофа літака Ту-154]], що летів з Тель-Авіва (Ізраїль) у Новосибірськ (РФ). Російські слідчі поклали всю відповідальність на українських військових, які тоді проводили спільні навчання з російськими військовими на підконтрольному російським військовим полігоні на мисі Опук{{r|miu.2013-10}}. Проте в судах довести і провину українських військових і ураження літака зенітною ракетою не вдалось.

Станом на 2012 рік у Збройних силах України було декілька військових частин, які були озброєні ЗРС С-200В: [[96-та зенітна ракетна бригада (Україна)|96-та Зенітно-ракетна бригада]] (м. Київ), [[160-та зенітна ракетна бригада (Україна)|160-та Зенітно-ракетна бригада]] (м. Одеса), [[208-ма зенітна ракетна бригада (Україна)|208-ма Зенітно-ракетній бригада]] (м. Херсон) та [[50-й зенітний ракетний полк (Україна)|50-й Зенітно-ракетний полк]] (м. Феодосія, АР Крим), [[540-й зенітний ракетний полк (Україна)|540 Зенітний ракетний Львівський полк імені Івана Виговського]] (Кам'янка-Бузька). Всі вони за підсумковою перевіркою 2012 року були визнані боєздатними. Але вже на початку 2013 року рішенням тодішнього міністра оборони [[Лебедєв Павло Валентинович|Лебедєва]] всі вони раптово були визнані «застарілими». Їх «скорочення» зайняло буквально місяць{{r|ui.2018-05-07}}.

30 жовтня 2013 року припинив своє існування останній зенітний ракетний дивізіон С-200В [[540-й зенітний ракетний полк (Україна)|540-го Зенітного ракетного Львівського полку]]. Таким чином, Україна залишилась без жодного типу зенітних ракетних комплексів великого радіусу дії, С-200 був єдиним комплексом дальньої дії, який був здатним прикривати важливі промислові райони, знищувати авіацію ще на підльоті до кордонів України, був одним з чинників можливого стримування агресора<ref name="miu.2013-10">{{cite web | url = https://mil.in.ua/ukraina-ostatochno-vidmovylasia-vid-zrk-s-200/ | title = Україна остаточно відмовилася від ЗРК С-200 | date = листопад 2013 | publisher = Український мілітарний портал | accessdate = 8 травня 2018 | archive-date = 9 травня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180509012527/https://mil.in.ua/ukraina-ostatochno-vidmovylasia-vid-zrk-s-200/ }}</ref>.

У травні 2018 року військовий експерт [[Сергій Згурець]] оприлюднив плани Міністерства оборони України відновити шість типів зенітних ракетних комплексів і систем та повернути їх на озброєння. Це три ЗРК малої дальності&nbsp;— самохідні [[Куб (зенітний ракетний комплекс)|2К12 «Куб»]] і [[Тор (ЗРК)|9К330 «Тор»]] і поки транспортований [[С-125]]. Два середньої дальності&nbsp;— [[С-300ПТ]] (транспортований, близький родич «штатного» самохідного С-300ПС) і мобільна універсальна система протиракетної і протилітакової оборони, створена для прикриття маневрених бойових дій своїх військ [[С-300В]]1 (SA-12 Gladiator). І, нарешті, «далекобійна» С-200В<ref name="ui.2018-05-07">{{cite news | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/2455610-sistom-tipam-zenitok-dadut-v-armii-drugij-sans.html | title = Шістьом типам “зеніток” дадуть в армії другий шанс | publisher = Укрінформ | date = 2018-05-07 | accessdate = 8 травня 2018 | archive-date = 8 травня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180508185254/https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/2455610-sistom-tipam-zenitok-dadut-v-armii-drugij-sans.html }}</ref>.

На початку 2024 року стало відомо про застосування українськими силами оборони комплексів С-200. Ці комплекси могли бути поставленими з Польщі або відновленими українськими. Командний пункт, показаний на фотографіях, має сучасну електроніку та відрізняється від усіх відомих для цього комплексу, тож міг бути створений з нуля в Україні. Для збільшення дальності модернізований комплекс міг отримати модернізований радар підсвічування 5Н62В та український оглядовий радар.<ref name=":1" />

== Див. також ==
* [[2С6 «Тунгуска»]]
* [[С-400]]
* [[С-300]]
* [[С-125]]
* [[С-75]]
* [[MIM-104 Patriot]]
* [[MIM-23 Hawk]]

== Примітки ==
{{reflist|3|refs=
<ref name="mb.2016">{{Книга|автор=International Institute for Strategic Studies|заголовок=The Military Balance 2016|ответственный=James Hackett|издание=|місце=London|видавництво=Taylor&Francis|рік=2016|сторінки=125|страниц=|isbn=ISBN 9781857438352}}</ref>
}}

== Література ==
* {{cite book | title = Общие сведения о зенитном ракетном комплексе С-200 и устройство ракеты 5В21А. Учебное пособие | publisher = Военное издательство министерства обороны СССР | year = 1972 }}
* {{cite book | title = Зенитный ракетный комплекс С-200В. Общая характеристика зенитного ракетного комплекса С-200В, пункт управления и целераспределния (кабина К9М), радиолокатор подсвета цели 5Н62В | publisher = Военное издательство министерства обороны СССР | year = 1984 }}
* {{cite book | title = Пособие по изучению правил стрельбы зенитными управляемыми ракетами системы С-200В (С-200) | publisher = Военное издательство министерства обороны СССР | year = 1987 }}

; Статті
* {{стаття
 |автор         = Ганин С., Коровин В., Карпенко А., Ангельский Р.
 |заголовок      = Система-200
 |мова          = ru
 |видання       = Техника и вооружение вчера, сегодня, завтра
 |тип           = журнал
 |рік           = 2003
 |місяць        = листопад
 |номер         = 11
 |сторінки      = 6-11
}}
* {{стаття
 |автор         = Ганин С., Коровин В., Карпенко А., Ангельский Р.
 |заголовок     = Система-200
 |мова          = ru
 |видання       = Техника и вооружение вчера, сегодня, завтра
 |тип           = журнал
 |рік           = 2003
 |місяць        = грудень
 |номер         = 12
 |сторінки      = 20-25
}}
* {{стаття
 |автор         = Ганин С., Коровин В., Карпенко А., Ангельский Р.
 |заголовок     = Система-200
 |мова          = ru
 |видання       = Техника и вооружение вчера, сегодня, завтра
 |тип           = журнал
 |рік           = 2004
 |місяць        = січень
 |номер         = 01
 |сторінки      = 18-22
}}
* {{стаття
 |автор         = Ганин С., Коровин В., Карпенко А., Ангельский Р.
 |заголовок     = Система-200
 |мова          = ru
 |видання       = Техника и вооружение вчера, сегодня, завтра
 |тип           = журнал
 |рік           = 2004
 |місяць        = лютий
 |номер         = 02
 |сторінки      = 13-18
}}
* {{стаття
 |автор         = Ганин С., Коровин В., Карпенко А., Ангельский Р.
 |заголовок     = Система-200
 |мова          = ru
 |видання       = Техника и вооружение вчера, сегодня, завтра
 |тип           = журнал
 |рік           = 2004
 |місяць        = березень
 |номер         = 03
 |сторінки      = 10-15
}}
* {{стаття
 |автор         = Ганин С., Коровин В., Карпенко А., Ангельский Р.
 |заголовок     = Система-200
 |мова          = ru
 |видання       = Техника и вооружение вчера, сегодня, завтра
 |тип           = журнал
 |рік           = 2004
 |місяць        = квітень
 |номер         = 04
 |сторінки      = 20-23
}}
* {{стаття
 |автор         = Ганин С., Коровин В., Карпенко А., Ангельский Р.
 |заголовок     = Система-200
 |мова          = ru
 |видання       = Техника и вооружение вчера, сегодня, завтра
 |тип           = журнал
 |рік           = 2004
 |місяць        = травень
 |номер         = 05
 |сторінки      = 21-25
}}

== Посилання ==
{{commons|S-200}}
* [https://web.archive.org/web/20080501113735/http://www.raspletin.ru/produce/adms/s200/ С-200] на сайті НПО «Алмаз»
* [http://pvo.guns.ru/s200/ ЗРК С-200] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090227180225/http://pvo.guns.ru/s200/ |date=27 лютого 2009 }} на сайті «Вестник ПВО»
* [http://rammstein.dfmk.hu/~s200/ Позиції С-200] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110825152133/http://rammstein.dfmk.hu/~s200/ |date=25 серпня 2011 }}
* [http://pvo.guns.ru/dal/dal4.htm Зенитный ракетный комплекс «Даль» (SA-5 Griffon)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110927154827/http://pvo.guns.ru/dal/dal4.htm |date=27 вересня 2011 }}
* [https://web.archive.org/web/20101213210150/http://walkarounds.airforce.ru/artillery/rus/s-200/s-200.htm Фотообзор С-200]
* [http://mvizru84.my1.ru/index/0-11 Зенитная ракетная система С-200 (SA-5 Gammon)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110905010351/http://mvizru84.my1.ru/index/0-11 |date=5 вересня 2011 }}
* [https://web.archive.org/web/20110627232317/http://www.dvzrku.dp.ua/ru/c200/index.html Зенитный ракетный комплекс С-200В «Вега»]
* [https://web.archive.org/web/20110512050820/http://www.arms-expo.ru/049051048057124053050051.html С-200 (SA-5, Gammon), зенитная ракетная система]

; Відео
* [http://www.youtube.com/watch?v=D9_e3SJGrkw Зенитная ракетная система С-200]
* [http://www.youtube.com/watch?v=eQGBYiM_fJo&feature=related S-200 OTAN SA-5 Gammon]
* [http://www.youtube.com/watch?v=Xf9Dtwzv3oU&feature=related Ukrainian air defence (BUK, C-200, C-300)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160924130920/https://www.youtube.com/watch?v=Xf9Dtwzv3oU&feature=related |date=24 вересня 2016 }}&nbsp;— українські системи ППО «Бук», С-200, [[С-300]]

{{1em}}
{{ac}}
{{ППО-ЗСУ}}
{{Сучасна польська бронетехніка}}
{{ВП-портали|Військова техніка|Військова справа}}

[[Категорія:Зенітно-ракетні комплекси СРСР]]
[[Категорія:Військова техніка громадянської війни в Сирії]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:1em (редагувати)
Шаблон:ALG (редагувати)
Шаблон:AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ac (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:BGR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:BLR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:BUL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Br separated entries (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:CSK (редагувати)
Шаблон:CZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite book (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite news (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite report (редагувати)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web 2 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:DDR (редагувати)
Шаблон:DZA (редагувати)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:HUN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:IND (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:IRN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Infobox Weapon (редагувати)
Шаблон:KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:LAT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:LBY (редагувати)
Шаблон:LVA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:MYA (редагувати)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox subgroup (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:POL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:PRK (редагувати)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:R (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:R/ref (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Red (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Replace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:SYR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Section-stub (редагувати)
Шаблон:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sister (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Small (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Str endswith (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str len (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sup (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:TCH (редагувати)
Шаблон:TKM (редагувати)
Шаблон:UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:URS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:USSR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:UZB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:WPMILHIST Infobox style (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Zwj (редагувати)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Бскор (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ВП-портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ВТС (редагувати)
Шаблон:Втс (редагувати)
Шаблон:Військова навігація (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка зброї (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни BGR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни BLR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CSK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни DZA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни HUN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни IND (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни IRN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LBY (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LVA (переглянути ви��ідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MYA (редагувати)
Шаблон:Назва країни POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни SYR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни TCH (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни TKM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни UZB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ППО-ЗСУ (редагувати)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ПрШ (редагувати)
Шаблон:Прапор ALG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BGR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BLR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BUL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CSK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор DZA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор GDR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор HUN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор IND (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор IRN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LBY (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LVA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MMR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MYA (редагувати)
Шаблон:Прапор POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор PRK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор SYR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор TCH (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор TKM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор URS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор UZB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Розширити розділ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Стаття (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Сучасна польська бронетехніка (редагувати)
Шаблон:Цитата (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Date (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Math (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:No globals (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/aliases (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Окремі пункти (переглянути вихідний код) (частково захищено)

Повернення до сторінки «С-200».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/С-200