Перегляд вихідного коду сторінки Слов'янофільство

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

'''Слов'янофі́льство'''&nbsp;— ідеологічна підтечія [[Російський націоналізм|російського націоналізму]] в [[Російська імперія|Росії]], що зародилася у [[1840]]&nbsp;— [[1870]] роки. Слов'янофільська ідеологія протиставляла себе ідеології «[[західники|західників]]», тобто прихильників російській орієнтації на [[Західна Європа|Західну Європу]]. Слов'янофіли відстоювали утворення російського [[панславізм]]у, ідеалізувала все російське, як от [[фофуддя|фофуддю]], [[артіль|артіль]] тощо, возвеличували минувшину й суспільний лад [[Московська держава|Московії]] допетровської доби. Ключовим постулатом слов'янофілів було протиставлення Росії Заходові, зокрема російське [[православ'я|православне]] християнство - західному [[католицизм|католицькому]] християнству, московські звичаї&nbsp;— європейським звичаям.<ref name="EU">[http://litopys.org.ua/encycl/euii223.htm Слов'янофільство] // {{ЕУ}}</ref><ref name="Yur_enzyklopedia">[http://leksika.com.ua/19610309/legal/slovyanofili Слов'янофіли] // {{Юридична енциклопедія|5}}</ref>

Російську історію прихильники слов'янофільства поділяли на допетровську та петровську епохи, зокрема, засуджували царя Петра I за розрив «етичного зв'язку» з народом, підпорядкування Церкви державі та відміну інституту патріаршества, відмову від самобутніх засад російської культури та суспільного устрою, запозичення суспільних і культурних інститутів Заходу тощо.<ref name="ЕІУ" />

Російські слов'янофіли ([[Хомяков Олексій Степанович|Олексій Хом'яков]], [[Кірєєвський Іван Васильович|Іван Кірєєвський]], [[Кірєєвський Петро Васильович|Петро Кірєєвський]], [[Аксаков Іван Сергійович|Іван Аксаков]], [[Аксаков Костянтин Сергійович|Констянтин Аксаков]], [[Самарін Юрій Федорович|Юрій Самарін]], [[Бєляєв Іван Дмитрович|Іван Бєляєв]] та інші) виступали за скасування [[кріпацтво|кріпацтва]] та обороняли деякі [[демократичні свободи]], але були прихильниками державного і національного [[централізм]]у в Російській імперії. Вважали, що Росія повинна стати на чолі й керувати всіма слов'янськими народами, і були проти позитивного вирішення українського питання (себто питання незалежності України) та польського питання (себто питання незалежності Польщі).<ref name="ЕІУ" />

Російське слов'янофільство не мало якогось істотного впливу серед [[українці|українських]] письменників тієї доби, окрім можливо [[Максимович Михайло Олександрович|Михайла Максимовича]] та [[Бодянський Осип|Осипа Бодянського]], що жили та працювали в [[Москва|Москві]] й деякі етнографічно-історичні праці яких віддзеркалювали певні ідеологічні погляди слов'янофільства. Намагання братів Аксакових притягнути до співпраці з слов'янофілами провідних українських інтелектуалів того часу, як [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], [[Костомаров Микола Іванович|Миколу Костомарова]] чи [[Куліш Пантелеймон|Панька Куліша]], не мали успіху.<ref name="ЕІУ" />

== Історія ==
=== Розвиток слов'янофільства в Росії ===
У 1840-1850-х роках в російській суспільній і філософській думці з'явилися два напрями&nbsp;— слов'янофіли, які стали говорити про «особливий шлях Росії» і «[[західники]]», які наполягали на необхідності для Росії йти шляхом західної цивілізації, особливо в області суспільного устрою, цивільного життя, культури.<ref name="fil_slovnyk"> ''О. Кіхно''. Слов'янофільство // {{ФЕС|сторінки=588}}</ref>

Вперше слово «слов'янофіл» використовував в іронічному смислі для позначення певного суспільного типу поет [[Костянтин Батюшков]]. Термін «західництво» вперше зустрічається в російській культурі в 1840-х роках, зокрема, в «Спогадах» Івана Панаєва. Він став часто вживатися після розриву Аксакова з Бєлінським у 1840.<ref name="fil_slovnyk"/>

Біля витоків слов'янофільства стояв архімандрит Гавриїл (Василь Воскресенський). Його «Російська філософія», що вийшла в 1840 у [[Казань|Казані]], стала свого роду барометром зароджуваного слов'янофільства.<ref name="fil_slovnyk"/>

Погляди слов'янофілів склалися в ідейних суперечках, що загострилися після надрукування «Філософського листа» [[Чаадаєв Петро Якович|Чаадаєва]]. Слов'янофіли виступали з обґрунтуванням самобутнього шляху історичного розвитку Росії, принципово відмінного від шляху західноєвропейського. Самобутність Росії, на думку слов'янофілів, у відсутності в її історії [[класова боротьба|класової боротьби]], в російській поземельній громаді і артілях, у [[Православ'я|православ'ї]] як єдино істинному християнстві.<ref name="fil_slovnyk"/>

Головну роль у виробленні поглядів слов'янофілів зіграли літератори, поети і вчені [[Хомяков Олексій Степанович|Хомяков]], Кирієвський, Аксаков, Самарін. Видними слов'янофілами були Кошелєв, Валуєв, Чижов, Бєляєв, [[Гільфердінг Олександр Федорович|Гільфердінг]], Ламанський, Черкаський. Близькими до слов'янофілами у суспільно-ідейних позиціях були письменники [[Даль Володимир Іванович|Даль]], [[Островський Олександр Миколайович|Островський]], Григор'єв, [[Тютчев Федір Іванович|Тютчев]], [[Язиков Микола Михайлович|Язиков]]. Значний внесок у погляди слов'янофілів внесли історики й мовознавці [[Буслаєв Федір Іванович|Ф. Буслаєв]], [[Бодянський Осип Максимович|Бодянський]], [[Григорович Віктор Іванович|Григорович]].<ref name="fil_slovnyk"/>

Осередком слов'янофілів у 1840-х була [[Москва]], літературні салони Єлагіна, Свербєєвих, Павлових, де слов'янофіли спілкувалися і вели суперечки з західниками. Твори слов'янофілів піддавалися цензурним утискам, деякі з слов'янофілів перебували під наглядом поліції, піддавалися арештам. Через цензурні перепони слов'янофіли довгий час не мали постійного друкованого органу, друкувалися переважно в журналі «[[Москвитянин]]». Після деякого пом'якшення цензури в кінці 1850-х вони видавали журнал «[[Русская Беседа|Русская беседа]]», «Сельское благоустройство» та газети «Молва» і «Парус».<ref name="fil_slovnyk"/>

З питання про шляхи історичного розвитку Росії слов'янофіли виступали, на противагу західникам, проти засвоєння Росією форм західноєвропейського політичного життя. У той же час вони вважали за необхідне розвиток торгівлі і промисловості, акціонерної і банківської справи, будівництва залізниць і застосування машин у сільському господарстві. Слов'янофіли виступали за скасування [[кріпацтво|кріпацтва]] «зверху» з наданням селянським громадам земельних наділів.<ref name="fil_slovnyk"/>

Філософські погляди слов'янофілів розроблялися головним чином [[Хомяков Олексій Степанович|Хомяковим]], Кирієвським, а пізніше Самаріним і являли собою своєрідне релігійно-філософське вчення. Істинна віра, що прийшла на Русь зі східної церкви, обумовлює, на думку слов'янофілів, особливу історичну місію російського народу. Початок «соборності» (вільної спільності), що характеризує життя східної церкви, вбачалося слов'янофілами в російській суспільстві. Православ'я та традиція общинного укладу сформували глибинні основи російської душі.<ref name="fil_slovnyk"/>

Ідеалізуючи [[патріархальність]] і принципи [[традиціоналізм]]у, слов'янофіли розуміли народ у дусі [[Консервативний романтизм|консервативного романтизму]]. У той же час слов'янофіли закликали інтелігенцію до зближення з народом, до вивчення його життя і побуту, культури та мови. Ідеї слов'янофілів своєрідно переломилися у релігійно-філософських концепціях кінця XIX&nbsp;— початку XX століття ([[Соловйов Володимир Сергійович|Соловйов]], [[Бердяєв Микола Олександрович|Бердяєв]], [[Булгаков Сергій Миколайович|Булгаков]], [[Карсавін Лев Платонович|Карсавін]], [[Флоренський Павло Олександрович|Флоренський]] та ін.).<ref name="fil_slovnyk"/>

=== Вплив слов'янофільської ідеологію на українських інтелектуалів ===
Слов'янофільство справило неоднозначний вплив на українську історичну та суспільно-політичну думку. З-поміж українських учених та діячів у річищі ідей раннього '''С.''' 1830-х рр. перебував [[Максимович Михайло Олександрович|М.Максимович]], який активно полемізував із М.Погодіним. Певні ідеї '''С.''' поділяв [[Костомаров Микола Іванович|М.Костомаров]], хоч і не вважав себе ані прибічником західництва, ані послідовником '''С.''' Водночас моск. слов'янофіли вельми негативно поставилися до [[Кирило-Мефодіївське братство|кирило-мефодіївських братчиків]]. Історичні студії М.Костомарова в 1860-х рр. різко засуджували й критикували «почвенники», зокрема за його «ідіосинкразію до Москви». Заразом помітний вплив ідеї '''С.''', приміром візія К.Аксакова про роль общини в історії Русі, справили на формування історичних та суспільно-політичних поглядів раннього [[Антонович Володимир Боніфатійович|В.Антоновича]], зокрема його славнозвісного «культу» громади. Натомість із гострою критикою послідовників '''С.''' виступали [[Куліш Пантелеймон Олександрович|П.Куліш]] та [[Драгоманов Михайло Петрович|М.Драгоманов]].<ref name="ЕІУ">''Ясь О. В.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=slovjanofilstvo Слов'янофільство] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161221111415/http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=slovjanofilstvo |date=2016-12-21 }} // {{ЕІУ|9|654}}</ref><ref name="Pol_enzyklopediya"> ''О. Рафальський''. Слов'янофільство // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.669 ISBN 978-966-611-818-2</ref><ref name="UME">{{УМЕ14|частина=Слов'янофільство|сторінки=1775-1776}}</ref><ref name="LZE">{{ЛЗЕ2|частина =Слов'янофільство|сторінки =412}}</ref>

== Див. також ==
* [[Російський націоналізм]]
* [[Панславізм]]
* [[Москвофільство]]
* [[Робер Кіпріан]]

== Джерела та примітки ==
{{reflist|2}}
== Посилання ==
* {{ШевЕ-5|частина=Слов'янофіли і Шевченко|сторінки =838-845}}
{{Панславізм}}
{{Російський націоналізм}}

[[Категорія:Російський націоналізм|*]]
[[Категорія:Панславізм|*]]
[[Категорія:Російська імперія]]
[[Категорія:Слов'янофільство]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox subgroup (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nowrap begin (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Nowrap end (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:· (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:·w (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕІУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ЛЗЕ2 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нп (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Панславізм (редагувати)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Російський націоналізм (редагувати)
Шаблон:УМЕ14 (редагувати)
Шаблон:ФЕС (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ШевЕ-5 (редагувати)
Шаблон:Юридична енциклопедія (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Слов'янофільство».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Слов%27янофільство

Перегляд вихідного коду сторінки Слов'янофільство

Навігаційне меню

Пошук