Перегляд вихідного коду сторінки Рід (мовознавство)

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{об'єднати|Категорія роду іменників|дата=листопад 2014}}
{{Otheruses}}
[[Файл:Gender in European languages.png|міні|334x334пкс|Рід у європейських мовах: 

* блакитний&nbsp;— система родів відсутня, 
* жовтий&nbsp;— єдиний спільний / середній рід, 
* зелений&nbsp;— поділ на живе / неживе, 
* червоний&nbsp;— жіночий / чоловічий, 
* темно-синій&nbsp;— чоловічий / жіночий / середній.

]]
'''Рід'''&nbsp;({{lang-la|genus grammaticum}})&nbsp;— [[граматична категорія]] різних [[частини мови|частин мови]], що розподіляє їх на класи, що співвідносяться з ознакою [[Стать|статі]] ([[Чоловіча стать|чоловічої]], [[жінка|жіночої]] чи [[безстатевість|відсутньої]]): '''чоловічий рід''', '''[[Фемінітиви|жіночий рід]],''' '''середній рід''' (в однині). 

Засади розподілу слів за родами дуже розмиті. Лише певна частина [[іменник]]ів (які означають [[істота|істот]]) реально відображає стать цих істот: ''брат'' <sup>(чол. рід)</sup>&nbsp;— ''сестра'' <sup>(жін. рід)</sup>, лат. ''lupus'' <sup>(«вовк», чол. рід)</sup>&nbsp;— ''lupa'' <sup>(«вовчиця», жін. рід)</sup>. Тоді як рід [[неістота|неістот]] (''стіл'' <sup>(чол. рід)</sup>, ''казка'' <sup>(жін. рід)</sup>, ''добро'' <sup>(сер. рід)</sup>) вочевидь не ґрунтується на статі. Розмитість показників роду призвела до виникнення''' [[Спільний рід|спільного]]''' [[Спільний рід|роду]] (''сирота:'' чол. рід та жін. рід).

Категорія роду є однією з основних [[Морфологія (мовознавство)|морфологічних]] ознак [[Іменник|іменника]] і і як самостійна (синтаксично незалежна, на відміну від категорії роду прикметників, числівників, займенників, дієприкметників та дієслів, з якими іменники входять в синтаксичні зв'язки) властива лише іменникам. Рід іменника визначає рід [[займенник]]а, [[артикль|артикля]], [[прикметник]]а та [[дієслово|дієслова]] (i його форм), що відносяться до цього іменника. Наприклад: ''дівчина'' <sup>(жін. рід)</sup> — ''читала'' <sup>(жін. рід)</sup>; ''море'' <sup>(сер. рід)</sup> — ''синє'' <sup>(сер. рід)</sup>; ''ісп.'' ''una'' <sup>(артикль, жін. рід)</sup> — ''hija'' <sup>(«дочка», жін. рід)</sup> — ''bonita'' <sup>(«гарна», жін. рід)</sup>.

При цьому з 256 існуючих у світі мов лише 112 (44&nbsp;%) мають ознаки роду, а 144 (56&nbsp;%) роду не мають: вони є безродовими ([[англійська мова|англійська]], [[тюркські мови|тюркські]], [[Фіно-угорські мови|угрофінські мови]], [[африкаанс]]).

Триродова система характерна для [[слов'янські мови|слов'янських мов]], а також для давніх [[індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]]&nbsp;— [[грецька мова|давньогрецької]], [[латинська мова|латинської]] та [[санскрит]]у. Більшість сучасних індоєвропейських та [[афразійські мови|афразійських мов]] мають два роди (чол. та жін.). 

Термін «рід» у сучасному значенні українською вперше вжив [[Глинський Теофан|Т. Глинський]] у неопублікованій граматиці; 1849 року ним же скористався [[Головацький Яків Федорович|Я. Головацький]].

== Виникнення роду ==
Постання граматичних родів&nbsp;— ще не до кінця розв'язане питання. Спочатку роду не було, він&nbsp;— витвір пізнішого часу (вже індоєвропейської доби). 

Первісно на загальноєвропейському ґрунті вирізнилися два роди: особовий (соціально активний) — для живих істот, і речовий (соціально пасивний) для неживих істот. Поступово на основі роду живих істот сформовано поділ іменників на чоловічий і жіночий роди (за [[Стать|статтю]] істот), а на основі роду неживих&nbsp;— на середній рід<ref>Сучасна українська літературна мова / За ред. М. Плющ,&nbsp;— К.: Вища шк., 2001.</ref>. Категорія роду поступово витісняє, а пізніше й руйнує типи відмінювання іменників за детермінативним принципом, на ділі за допомогою цієї категорії сформувалися нові типи відмінювання&nbsp;— протосучасні [[Відміна|відміни]]<ref>{{Cite book|title=Історична граматика української мови|last=Купчинська Зоряна, Пілецький Володимир|first=|year=2014|publisher=|location=Львів|pages=54-55|language=Українською|isbn=}}</ref>. Перші ж розрізнення граматичного роду постали в закінченнях вказівних [[Займенник|займенників]] (пор.: ''той'', ''та'', ''те''), а від них з часом поширилися на [[Прикметник|прикметники]] (пор: ''добрий'', ''добра'', ''добре'') і тільки пізніше охопили іменники. 

Умовно виділяють три основні напрями розгляду проблеми сутності, генези та [[Діахронія|діахронії]] категорії роду:
# '''Символіко-семантичний''', також '''семантичний''' або '''лексико-семантичний''' (рід визначено як семантично мотивовану категорію, тобто граматичне значення роду пов'язане з уявленням про чоловіче та жіноче начала предметів). Такий поділ на дві статі частково мотивований, а частково&nbsp;— ні, адже в деяких випадках назви живих істот чоловічої статі належать до жіночого чи середнього роду, і навпаки (стіл&nbsp;— неістота, але чол. рід). Такий напрям в українському мовознавстві є поширенішим і більш аргументованим, і поділяється на:
## Формально-семантичний;
## Семантико-морфологічний;
## Семантико-синтаксичний.
# '''Морфологічний''' (рід іменників не мотивований ідеєю статі);
# '''Синтаксичний''' (сутність категорії роду зводиться до узгодження).
На думку [[Потебня Олександр Опанасович|О.&nbsp;О.&nbsp;Потебні]], рід&nbsp;— це непостійна категорія, що «''на нього потрібно дивитися як на явище, породжене тимчасовими потребами національної думки''», проте найбільш знаною тезою Потебні тезою є та, що «''граматичний рід належить до числа загальних людиноподібних понять, які слугують для розчленування, приведення до ладу всього змісту думки''».

== Класифікація мов за наявністю граматичних родів ==
Мови, залежно від їхнього підходу до граматичного роду, можна поділити на групи:

* Граматичний рід відсутній цілковито чи майже ([[Безгендерні мови|безродові мови]]),
* Класифікатори іменників (мови, в яких відсутні класи іменників, мають їх класифікатори. Характерно для східноазійських мов);
* Чоловічий і жіночий рід (де зникає, майже зник чи зник середній рід або його не було);
* Загальний і / чи середній рід як єдина розрізнююча ознака,
* Існує поділ на живе та неживе (одухотвореність предметів як єдина розрізнююча ознака),
* Чоловічий, жіночий, середній рід,
* Понад три граматичних роди (від 4 до 140 класів іменників).
{| class="wikitable mw-collapsible mw-collapsed"
!'''[[Безродові мови|Граматичний рід відсутній]]'''
([[Австронезійські мови|австронезійські]], [[Тюркські мови|тюркські]] та [[Уральські мови|уральські]] мови)
!Класифікатори іменників
!Чоловічий та жіночий роди
!Загальний та / або середній рід
!Живе та неживе (істоти / неістоти)
!Чоловічий, жіночий, середній
!Більше трьох граматичних родів
|-
|
#[[Азербайджанська мова|Азербайджанська]]
# [[Айнська мова|Айнська]]
# [[Англійська мова|Англійська]]<ref name="альфа1" group="lower-alpha">Три родові займенники (''he, she, it''), але немає роду для іменників</ref>
# [[Африкаанс]]<ref name="альфа2" group="lower-alpha">Три родові займенники, але не граматичний рід, як англійська</ref>
# [[Баскійська мова|Баскська]]
# [[Башкирська мова|Башкирська]]
# [[Вірменська мова|Вірменська]]
# Visayan ([[Австронезійські мови|австронезійська]])
# [[Гагаузька мова|Гагаузька]]
# [[Грузинська мова|Грузинська]]
# [[Ґренландська мова|Гренландська]]
# [[Гуарані (мова)|Гуарані]]
# [[Гаїтянська креольська мова|Гаїтянська креольська]]
# [[Есперанто]] <ref name="альфа3" group="lower-alpha">Два родові займенники, окремі закінчення розрізняють рід; є рух за гендерну реформу</ref><ref>http://babel.ucsc.edu/~hank/105/Esperanto16.pdf</ref>
# [[Естонська мова|Естонська]]
# [[Ідо]]<ref>http://idolinguo.org.uk/bgrammar.htm</ref>
# [[Ілоко]]
# [[Казахська мова|Казахська]]
# [[Карачаєво-балкарська мова|Карачаєво-балкарська]]
# [[Каракалпацька мова|Каракалпацька]]
# [[Кірибаті (мова)|Кірибаті]]
# [[Каролінська мова|Каролінська]]
# [[Киргизька мова|Киргизька]]
# [[Конкані]]
# [[Кримськотатарська мова|Кримськотатарська]]
# [[Кумицька мова|Кумицька]]
# [[Лаоська мова|Лаоська]]
# [[Лінгва франка-нова]]
# [[Ложбан]]<ref>http://mw.lojban.org/papri/Questions/en</ref>
# [[Малагасійська мова|Малагасійська]]
# [[Малаялам]]
# [[Маньчжурська мова|Маньчжурська]]&nbsp;— застосовується [[Сингармонізм|гармонія голосних]] в родових флексіях.
# [[Маорі (мова)|Маорі]]
# [[Маршальська мова|Маршальська]]
# [[Монгольська мова|Монгольська]]
# [[Науатль]]
# [[Науруанська мова|Науруанська]]
# Ніуеанська
# [[Ногайська мова|Ногайська]]
# [[Осетинська мова|Осетинська]]
# [[Палауська мова|Палауська]]
# Південнокечуанська
# [[Рапануйська мова|Рапануйська]]
# [[Саларська мова|Саларська]]
# [[Самоанська мова|Самоанська]]
# [[Себуанська мова|Себуано]]
# [[Сунданська мова|Суданська]]
# [[Тагальська мова|Тагальська]]
# [[Таїтянська мова|Таїтянська]]
# [[Татарська мова|Татарська]]
# [[Тетум (мова)|Тетум]]
# [[Тонганська мова|Тонганська]]
# [[Турецька мова|Турецька]]
# [[Туркменська мова|Туркменська]]
# [[Тувалуанська мова|Тувалуанська]]
# [[Тувинська мова|Тувинська]]
# [[Угорська мова|Угорська]]
# [[Уйгурська мова|Уйгурська]]
# [[Узбецька мова|Узбецька]]
# [[Фінська мова|Фінська]]
# [[Хакаська мова|Хакаська]]
# [[Чаморро (мова)|Чаморро]]
# [[Чуваська мова|Чуваська]]
# Шор
# [[Яванська мова|Яванська]]
# [[Якутська мова|Якутська]]
|
# [[Американська жестова мова|Американська жестова]]
# [[Бенгальська мова|Бенгальська]]
# [[Бірманська мова|Бірманська]]
# [[В'єтнамська мова|В'єтнамська]]
# [[Гавайська мова|Гавайська]]<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=C7Uvh-60JooC&pg=PA107&lpg=PA107&dq=hawaiian+pronouns&source=bl&ots=YcZrsxf9RI&sig=ga2NAbup30NXrudwZlzs-nWY4RE&hl=en&sa=X&sqi=2&ved=0ahUKEwiPupqFp_3MAhUO3WMKHRKBAdgQ6AEIaTAN#v=onepage&q=ka%20kakou&f=false
|title=Hawaiian Grammar
|last=Elbert
|first=Samuel H.
|last2=Pukui
|first2=Mary Kawena
|year=1979
|publisher=University of Hawaii Press - HONOLULU
|location=
|pages=136-144
|isbn=
}}</ref> <ref name="альфа4" group="lower-alpha">Існує система іменникових класів, але вона гнучка і визначається тим, як члени речення взаємодіють один з одним. Таким чином, він не є граматичним родом</ref>.
# [[Індонезійська мова|Індонезійська]]
# [[Китайська мова|Китайська]] ([[Сино-тибетські мови|сино-тибетська]]) <ref name="альфа5" group="lower-alpha">Сучасна письмова (але не розмовна) має від 3 до 5 родових займенників, але не має граматичного роду в сенсі розрізнення класу іменників</ref>
# [[Кхмерська мова|Кхмерська]]
# [[Корейська мова|Корейська]]
# [[Малайська мова|Малайська]]
# [[Перська мова|Перська]]; може також таджицька, дарі і західна фарсі
# [[Тайська мова|Тайська]]
# [[Фіджійська мова|Фіджійська]]
# Хмонг
# [[Японська мова|Японська]]
|
#[[Албанська мова|Албанська]] <ref name="альфа6" group="lower-alpha">''Середній'' рід майже зник.</ref>
# [[Аккадська мова|Аккадська]]
# [[Амхарська мова|Амхарська]]
# [[Арабська мова|Арабська]]
# [[Арамейська мова|Арамейська]]
# [[Берберські мови|Берберська]]
# [[Бретонська мова|Бретонська]]
# [[Венеційська мова|Венеційська]]
# [[Валлійська мова|Валлійська]]
# [[Галісійська мова|Галісійська]]<ref name="альфа7" group="lower-alpha">З деякими залишками середнього роду в займенниках</ref>
# [[Граматика гінді]] (див. також [[урду]] та [[гінді]])
# [[Єгипетська мова|Єгипетська]]
# [[Зазакі]]
# [[Іврит]]
# [[Ірландська мова|Ірландська]]
# [[Іспанська мова|Іспанська]]<ref name="альфа8" group="lower-alpha">Частково є ''середній'' рід, хоча зазвичай вживається тільки з артиклем ''Іо,'' з прикметниками позначає абстрактні категорії</ref>
# [[Італійська мова|Італійська]]<ref name="альфа9" group="lower-alpha">В деяких іменниках і особових займенниках є сліди ''середнього'' роду</ref>
# [[Каталонська мова|Каталонська]]<ref name="альфа10" group="lower-alpha">Хоча є займенник «ho», який замінює минулий час без статі</ref>
# [[Коптська мова|Коптська]]
# [[Корнська мова|Корнська]]
# [[Корсиканська мова|Корсиканська]]
# [[Курдська мова|Курдська]]<ref name="альфа11" group="lower-alpha">Тільки північний діалект; центральні або південні діалекти втратили граматичний рід</ref>
# [[Ладинська мова|Ладинська]]
# [[Латиська мова|Латиська]]
# [[Литовська мова|Литовська]]<ref name="альфа12" group="lower-alpha">Є ''середній'' рід для всіх відмінюваних частин мови (більшість прикметників, займенників, числівників, дієприслівників), крім іменників, але він має дуже обмежений набір форм</ref>
# [[Мальтійська мова|Мальтійська]]
# [[Менська мова|Менська]]
# [[Окситанська мова|Окситанська]]
# [[Оромо (мова)|Оромо]]
# [[Пушту]]<ref name="альфа13" group="lower-alpha">''Середній рід'' майже зник</ref>
# [[Португальська мова|Португальська]]<ref name="альфа14" group="lower-alpha">У вказівкових займенниках є сліди ''середнього роду'', а також деякі невизначені займенники.</ref>
# [[Пенджабська мова|Пенджабська]]
# [[Ромська мова|Ромська]]
# [[Сардинська мова|Сардинська]]
# [[Сицилійська мова|Сицилійська]]
# [[Французька мова|Французька]]
# [[Фріульська мова|Фріульська]]
# [[Шотландська ґельська мова|Шотландська гельська]]
|Іменники для істот переважно мають загальний рід, іменники неживого можуть бути будь-якого роду.
# [[Данська мова|Данська]]<ref name="альфа15" group="lower-alpha">Має чотири родові займенники, але лише два граматичні роди у сенсі класів іменників</ref>
# [[Західнофризька мова|Західнофризька]]
# [[Нідерландська мова|Нідерландська]]<ref name="альфа16" group="lower-alpha">Ч''оловічий'' і ''жіночий'' злилися в ''загальну родову'' мову, однак розрізнення досі є в деяких займенниках та в південних діалектах</ref>
# [[Норвезька мова|Норвезька]] <ref name="альфа17" group="lower-alpha">У [[Берген|бергенському]] діалекті та в деяких соціолектах [[Осло]]</ref>
# [[Шведська мова|Шведська]]<ref name="альфа18" group="lower-alpha">Різниця між ''чоловічим'' і ''жіночим'' ще існує для людей і деяких тварин. Деякі діалекти зберігають всі 3 роди для всіх іменників. Шведська має 4 родові займенники, але лише 2 граматичні роди у сенсі класів іменників</ref>
# [[Хетська мова|Хетська]]<ref name="альфа19" group="lower-alpha">Загальний рід містить іменники, чоловічі або жіночі в інших індоєвропейських мовах, а середній є традиційно індоєвропейським</ref>
|У багатьох мовах, що ділять об'єкти за ознакою належності до живого, те, що зазвичай називають «оживленістю», може бути точніше описано як відмінність між людським і нелюдським, раціональним і ірраціональним, «соціально активним» і «соціально пасивним» тощо.
# [[Баскська мова|Баскська]]<ref name="альфа20" group="lower-alpha">В локативних випадках залежно від того, чи референт жива істота</ref>
# [[Еламська мова|Еламська]]
# [[Грузинська мова|Грузинська]]<ref name="альфа21" group="lower-alpha">Різні дієслова використовуються в різних випадках (ставити, приймати, мати і&nbsp;т.&nbsp;д.), посилаючись на живі або неживі предмети</ref>
# Багато [[Індіанські мови|індіанських мов]], включаючи більшість [[Алґські мови|алгських]], [[Сіуанські мови|сіуанських]]<ref>https://web.archive.org/web/20070904225112/http://www.latrobe.edu.au/rclt/StaffPages/aikhenvald%2Bdownloads/ClassifiersELL2published.pdf</ref><ref>Словник мови та лінгвістики Рутледж, 1996. С.437</ref> і [[Юто-ацтекські мови|юто-ацтецьких]] [[Мовна сім'я|мовних сімей]], а також ізоляти, такі як [[Мапудунґун|мапудунгун]].
# [[Шумерська мова|Шумерська]]
# [[Чукотсько-камчатські мови]]
|
#[[Астурійська мова|Астурійська]]
# [[Білоруська мова|Білоруська]]
# [[Болгарська мова|Болгарська]]*<ref name="альфа27" group="lower-alpha">ПРИМІТКА: у слов'янських мовах, позначених зірочкою (*), традиційно визнаються лише ''чоловічі'', ''жіночі'' та ''середні'' роди, з живим-неживим як окремою категорією чоловічого і жіночого (у [[Східнослов'янські мови|східнослов'янських мовах]]) або тільки чоловічого (в інших місцях); фактична ситуація подібна до чеської</ref>
# [[Боснійська мова|Боснійська]]*
# [[Галльська мова|Галльська]]
# [[Грецька мова|Грецька]]<ref name="альфа22" group="lower-alpha">В аттичному діалекті давньогрецької середні множини трактуються як сингулярні в усному мовленні</ref>
# [[Гуджараті]]
# [[Давньоанглійська мова|Давньоанглійська]]
# [[Давньоірландська мова|Давньоірландська]]
# [[Давньоперська мова|Давньоперська]]
# [[Їдиш]]
# [[Ісландська мова|Ісландська]]
# [[Каннада]]
# [[Латинська мова|Латинська]]
# [[Лімбурзька мова|Лімбурзька]]
# [[Лужицькі мови|Лужицька]]
# [[Люксембурзька мова|Люксембурзька]]
# [[Македонська мова|Македонська]]
# [[Маратхі (мова)|Маратхі]]
# [[Нідерландська мова|Нідерландська]]<ref name="альфа23" group="lower-alpha">''Чоловічий'' і ''жіночий'' злилися в ''загальний рід,'' але в займенниках все ще є розрізнення</ref>
# [[Німецька мова|Німецька]]
# [[Норвезька мова|Норвезька]]<ref name="альфа24" group="lower-alpha">Триродова система широко використовується по всій країні, за винятком діалекту [[Берген|Бергена]] (деякі [[Соціолект|соціолекти]] в [[Осло]] також не мають такої), де діалект дозволяє іменникам жіночого роду отримувати відповідні маскулінні флекси або не використовувати жіночий рід зовсім</ref>
# [[Нижньонімецька мова|Нижньонімецька]]
# [[Прусська мова|Прусська]]
# [[Пенсильвансько-німецький діалект|Пенсільвансько-німецький діалект]]
# [[Польська мова|Польська]]*
# [[Румунська мова|Румунська]]<ref name="альфа26" group="lower-alpha"> Середній рід (''нейтральний'' або іноді ''амбіген'' на румунській) не має власних окремих форм; середні іменники поводяться як іменники чоловічого роду в однині, а жіночого&nbsp;— у множині</ref>
# [[Російська мова|Російська]]*
# [[Санскрит]]
# [[Сербська мова|Сербська]]*
# [[Словацька мова|Словацька]] *
# [[Словенська мова|Словенська]]*
# [[Телугу]]
# [[Тамільська мова|Тамільська]]
# [[Українська мова|Українська]]*
# [[Фарерська мова|Фарерська]]
# [[Хорватська мова|Хорватська]]*
# [[Чеська мова|Чеська]]*
# [[Шведська мова|Шведська]]<ref name="альфа25" group="lower-alpha">''Чоловічий'' і ''жіночий'' об'єдналися в ''загальний рід''. Але багато діалектів, головним чином в [[Даларна (ландскап)|Даларні]], [[Пог'янмаа]] і північній Швеції, зберегли три роди в розмовній мові</ref>
|
*[[Бурушаскі]]:<ref name="альфа28" group="lower-alpha">Чоловічий, жіночий, живе / злічувані іменники і неживе / незлічувані іменники / абстрактні предмети / рідини</ref>
* [[Польська мова|Польська]]<ref name="альфа29" group="lower-alpha">''Чоловічий персональний, чоловічий живий,'' ''неживий чоловічий,'' ''жіночий, середній'' (традиційно визначаються тільки чоловічий, жіночий і середній)</ref>
* Мови Pama-Nyungan, включаючи Dyirbal та ін. австралійські, мають такі родові системи: ''чоловіче'', ''жіноче'' (див. ''Жінки, вогонь і небезпечні речі''), ''рослинне'' та ''середнє''.<ref>[https://books.google.pl/books?id=0iIUDAAAQBAJ&pg=PA21&lpg=PA21&dq=pama-nyungan+vegetable+male+female+gender&source=bl&ots=YIXb4ZCo8s&sig=iiTWMlTw-PrJ6kSQz1tzNvHNHug&hl=pl&sa=X&ved=0ahUKEwjMxbP9vobUAhWBBywKHYbGAzAQ6AEINzAF#v=onepage&q=pama-nyungan%20vegetable%20male%20female%20gender&f=false https://books.google.pl/books?id=0iIUDAAAQBAJ&pg=PA21&lpg=PA21&dq=pama-nyungan+vegetable+male+female+gender&source=bl&ots=YIXb4ZCo8s&sig=iiTWMlTw-PrJ6kSQz1tzNvHNHug&hl=pl&sa=X&ved=0ahUKEwjMxbP9vobUAhWBBywKHYbGAzAQ6AEINzAF#v=onepage&q= pama-nyungan% 20вегетабельний% 20male% 20female% 20gender & f = false]</ref><ref>https://scholar.harvard.edu/mpolinsky/files/Dyirbal.pdf</ref>
** Багато австралійських мов мають систему родового надкласу, в якій членство в одному роді може означати членство в іншому.<ref>[https://espace.library.uq.edu.au/data/UQ_11037/rpopt.pdf?Expires=1495704752&Signature=f5dJsIP1bJ4D3ICf4UTKiBehPDgx4Q8AUj~SIe4tL1-2n-fkAHl7fKtYDxYQ918mu0UUKM9OfGxw~DC3I-T~QRiGWHUhtl~RnJ4hH5TZNFO7RFouVpXeaBlRRd1fT0t8I7sTswoT9qjwZ3zqV3O-fGfOHUoblz4Aayl7U5IsPGK6sXpacpkketqOf~bXayFbg9C~kj~QJkm-naqsAdVeQkngzUw1~hymGbd2rNcVnGXxeq4g6S04aoF2idHVfE8JAlJ1ov6~MG83dp6BhqtRRzCxV396TyyUjc4AdHqUZrsvchvpYnjPBqNH5MKMfKD8CKGDG7Fgtf9fBgTAiBz2qg__&Key-Pair-Id=APKAJKNBJ4MJBJNC6NLQ https://espace.library.uq.edu.au/data/UQ_11037/rpopt.pdf?Expires=1495704752&Signature=f5dJsIP1bJ4D3ICf4UTKiBehPDgx4Q8AUj~SIe4tL1-2n-fkAHl7fKtYDxYQ918mu0UUKM9OfGxw~DC3I-T~QRiGWHUhtl~RnJ4hH5TZNFO7RFouVpXeaBlRRd1fT0t8I7sTswoT9qjwZ3zqV3O-fGfOHUoblz4Aayl7U5IsPGK6sXpacpkketqOf~bXayFbg9C~kj~QJkm- naqsAdVeQkngzUw1 ~ hymGbd2rNcVnGXxeq4g6S04aoF2idHVfE8JAlJ1ov6 ~ MG83dp6BhqtRRzCxV396TyyUjc4AdHqUZrsvchvpYnjPBqNH5MKMfKD8CKGDG7Fgtf9fBgTAiBz2qg __ & Key-Pair-Id = APKAJKNBJ4MJBJNC6NLQ]</ref>
* [[Каннада]]<ref name="альфа35" group="lower-alpha">Спочатку мала 9 родових займенників, але наразі існують лише 3</ref>
* Занде<ref name="альфа40" group="lower-alpha">''Чоловіче'', ''жіноче'', ''живе'' і ''неживе''</ref>
* [[Банту (мови)|Банту]] мають багато класів іменників.<ref>[https://books.google.pl/books?id=93bADAAAQBAJ&pg=PA21&lpg=PA21&dq=australian+languages+genders+vegetable+miscellaneous&source=bl&ots=Q2IU4OCMD0&sig=FIsykRepTUxf8KjwR48MzowZu5E&hl=pl&sa=X&ved=0ahUKEwju1Lm4-4jUAhWBBSwKHYW_Bz4Q6AEIUDAI#v=onepage&q=australian%20languages%20genders%20vegetable%20miscellaneous&f=false https://books.google.pl/books?id=93bADAAAQBAJ&pg=PA21&lpg=PA21&dq=australian+languages+genders+vegetable+miscellaneous&source=bl&ots=Q2IU4OCMD0&sig=FIsykRepTUxf8KjwR48MzowZu5E&hl=pl&sa=X&ved=0ahUKEwju1Lm4-4jUAhWBBSwKHYW_Bz4Q6AEIUDAI#v=onepage&q=australian% 20languages% 20genders% 20vegetable% 20miscellaneous & f = false]</ref>
** Сім'я мов Руанди-Рунді (включаючи [[Руандійська мова|Кіньярнванда]]<ref>https://www.africa.upenn.edu/NEH/rwlanguage.htm</ref>, [[Кірунді]]<ref>{{Cite web|url=http://www.lingref.com/cpp/acal/42/paper2763.pdf|title=The Augment in Kirundi: When Syntax Meets Phonology|last=Ndayiragije|first=Juvénal|last2=Nikiema|first2=Emmanuel|last3=Bhatt|first3=Parth|date=2012|series=Selected Proceedings of the 42nd Annual Conference on African Linguistics|accessdate=2019-04-03}}</ref> і Ха<ref>https://www.researchgate.net/publication/324224169_The_Ha_Language_of_Tanzania_Grammar_Texts_and_Vocabulary</ref>): 16 класів іменників, згрупованих у 10 пар.
** [[Луганда]]<ref name="альфа36" group="lower-alpha">10 класів, які називаються від ''класу I'' до ''класу X'' і містять всілякі довільні угруповання, але часто характеризуються як ''люди'', ''довгі об'єкти'', ''тварини'', ''допоміжні об'єкти'', ''великі об'єкти і рідини'', ''дрібні предмети'', ''мови'', ''пейоративи'', ''інфінітиви'', ''масові іменники''</ref>
** [[Шона (мова)|Шона]]<ref name="альфа34" group="lower-alpha">20 класів іменників (однина і множина вважаються окремими класами)</ref>
** [[Суахілі (мова)|Суахілі]]<ref name="альфа33" group="lower-alpha">18 класів іменників (однина і множина вважаються окремими класами)</ref>
* Tuyuca<ref name="альфа32" group="lower-alpha">50–140 класів іменників</ref><ref name="Economist">{{Cite web|url=http://www.economist.com/displaystory.cfm?story_id=15108609|title=Difficult Languages: Tongue Twisters - In search of the world’s hardest language|date=2009-12-17|website=[[The Economist]]|accessdate=2009-12-23}}</ref>
* [[Чеченська мова|Чеченська]]<ref name="альфа31" group="lower-alpha">6 родів (чоловічий, жіночий та 4 допоміжних)</ref><ref>https://books.google.pl/books?id=RtyhAwAAQBAJ&pg=PA8&lpg=PA8&dq=chechen+noun+classes&source=bl&ots=Qg7yqMUNp7&sig=RIH3yCGfhqeBICWcaEem8sf_ttA&hl=pl&sa=X&ved=0ahUKEwiBtcvB4YXUAhWM3SwKHSjuCI4Q6AEIMDAB#v=onepage&q=chechen%20noun%20classes&f=false</ref>
* [[Чеська мова|Чеська]] та [[Словацька мова|словацька]]<ref name="альфа30" group="lower-alpha">''Чоловічий живий'', чоловічий ''неживий'', ''жіночий'', ''середній''.</ref>
|-
| colspan="7" |{{Примітки|group=lower-alpha|height}}
|}

== Роди в українській мові ==
В українській мові існують '''чоловічий рід''', '''жіночий рід,''' '''середній рід''' та невелика кількість слів '''[[Спільний рід|спільного роду]]'''. Слова на позначення [[Організм|істот]] чоловічого роду називаються маскулінітивами, слова на позначення істот жіночого роду ''—'' [[Фемінітиви|фемінітивами]]. [[Файл:Country names in Ukrainian language by gender.png|міні|праворуч|Категорія роду назв країн світу в українській мові:{{Legend|red|жіночого,}}
{{Legend|blue|чоловічого,}}
{{Legend|lightgrey|середнього,}}
{{Legend|purple|у множині.}}]]
=== Історія ===
У [[Староукраїнська мова|староукраїнській]] літературній мові, порівняно з сучасною, іменники чол. роду на ''-а/-я'' були поширеніші: ''поета, юриста, патріарха, маршалка, державця, оборонця'' (деякі з них донедавна ще були особливо поширені у творах [[Західна Україна|західноукраїнських]] письменників). У перебігу подальшого розвитку української мови утворення з наростком ''-ець'' витіснули іменники на ''-ця''.

Норму сучасної літературної мови становлять іменники чол. роду на '''''-пис''''' (''випис, перепис, рукопис, часопис''), хоч у давньоруській мові вони належали до жін. роду. Певного часу навіть у новій українській літературі деякі були вживані в жін. роді: ''обіцяну рукопись, редактор часописі''. Причиною переходу до чол. роду. мабуть, був [[Редуковані голосні|занепад зредукованих голосних]], унаслідок чого відбулося ствердіння ряду кінцевих шелестівок. Так само перешли до чол. роду іменники типу ''насип, дріб, сажень''. Частина двородових слів є первісного або давнього походження: ''жар&nbsp;— жара, завіс&nbsp;— завіса, закут&nbsp;— закута, хід&nbsp;— хода, берлог&nbsp;— берлога, завал&nbsp;— завала, змій&nbsp;— змія, сусід&nbsp;— сусіда'' тощо. Інколи хитання в роді може відбивати стан неунормованості в самій мові&nbsp;— джерелі чи посередниці —, як-от, запозичення ''вірш/вірша,'' що його/її було запозичено через польську або відразу з латини. Нині спостерігається тенденція до зменшення хитань у роді шляхом витіснення однієї форми або внаслідок закріплення різних значень, ��априклад, ''хід''&nbsp;— рух чогось, а ''хода''&nbsp;— сам процес, ходьба.

=== Сьогодення ===
[[Українська мова|Українські]] [[іменник]]и в однині належать до чоловічого, жіночого, середнього та [[Спільний рід|спільного]] роду. Крім назв осіб і деяких тварин, що (хоч і не послідовно) мають чоловічий або жіночий рід за [[Стать|статевими ознаками]] (син, батько, баран, джура; дочка, мати, акторка, телиця) приналежність іменників до родів умотивована значенням і визначається за морфологічними ознаками, суфіксами й закінченнями в [[Називний відмінок|називному]] [[Відмінок|відмінку]] однини: 

* у зв'язку з типом відмінювання чоловійчи рід закінчується&nbsp;— на твердий і (функційно) м'який [[Приголосний звук|приголосний]], зрідка на -'''о''', при родовому на -'''а'''; 
* жіночий рід&nbsp;— на (функційно) м'який приголосний, на -'''а''', винятково на -'''і''' при родовому на -'''и''', і; 
* слова середнього роду&nbsp;— на -'''о''', -'''е''', -''' 'а''' при родовому на -'''а''' (пор. хліб, ніж, кінь, Дніпро; ніч, сіль, рука, пані; село, поле, знання); 

Відповідно до того чужі слова або змінюють свій ''рід'' в [[Українська мова|українській мові]] (аукціон, технікум, саботаж, бар, бакара), або, затримуючи давній ''рід'', змінюють закінчення (акція, група).

З родом іменника узгоджує свої родові закінчення залежний від нього [[прикметник]] у широкому розумінні (білий, цей, один) та [[дієслово]]&nbsp;— у [[Часи дієслів|минулому часі]] й умовному способі. Щодо спільного роду, то він існує лише в іменниках, тому при узгодженні з ним прикметника чи дієслова останні набувають форми чоловічого або жіночого роду, бо не мають якогось окремого «спільного».

Родові розрізнення у [[Відмінок|називному-знахідному відмінках]] [[Множина (мовознавство)|множини]] українська мова усунула ще у 14-15 ст. Крім називного-знахідного однини, де розрізнюються всі три ''роди'', родове протиставлення закінчень однини у прикметниках зводиться здавна до жіночого й чоловічо-середнього ''роду''.

На сучасному етапі розвитку української літературної мови спостерігається виразна тенденція до уникнення подвійних форм іменників, хоча повністю чіткого розмежування за граматичними родами немає й досі. Таких випадків, коли по говорах немає якогось роду (як в російській), не спостерігається.

==== Чоловічий рід ====
До іменників чоловічого роду належать ті іменники, які здебільшого мають в називному відмінку однини нульове закінчення '''''(дуб, герой), рідше&nbsp;—&nbsp;-о,&nbsp;-а (Микол-а, дядьк-о)'''''. Також рід іменника можна визначити, співвідносячи його із займенниками ''він, вона, воно, цей, ця, це, мій, моя, моє'': '''''ліс (він, цей)'''''.

==== Жіночий рід ====
До іменників жіночого роду належать ті іменники, які здебільшого мають в називному відмінку однини закінчення&nbsp;'''-а, -я''', рідше&nbsp;— нульове закінчення: '''''лип-а, земл'-а, совіст', ніч, тін''''''. З іменниками жіночого роду співвідносяться займенники ''вона, ця, моя''.

==== Середній рід ====
До іменників середнього роду належать іменники, які в називному відмінку однини мають закінчення -'''''о, -е, -а''': по'л-е, о'зер-о, тел'-а', курч-а', пле'м-а''. 

Іменники середнього роду, що означають назви молодих істот і мають в називному відмінку однини закінчення -а (-я), в непрямих відмінках однини та множини, а також в називному відмінку множини приймають суфікс -ат (-ят) (хлопча, цуценя, горобеня), разом з іменниками середнього роду на -а (-я) та суфіксом -ен (ім'я, плем'я, вим'я) становлять окремий тип відмінювання&nbsp;— IV відміну. 

З іменниками середнього роду співвідносяться займенники ''воно, це'': озеро (воно, це), котеня (воно, це). 

Також у похідних іменників на рід може вказувати [[суфікс]] (це здебільшого стосується назв молодих істот): ''заєць&nbsp;— зайч-ен-ят-к-о, лис&nbsp;— лис-ен-я''. Проте чимало таких назв утворюються [[Суплетивізм|суплетивно]]: ''кінь&nbsp;— лоша, свиня&nbsp;— порося, собака&nbsp;— цуценя, корова&nbsp;— теля''.

Окрім того, що значення середнього роду набувають назви малих щодо віку істот різної статі, а також назви конкретних предметів, явищ, понять, значення середнього роду набувають слова, що переходять в іменники з різних частин мови (субстантиви), але не мають родових ознак: '''''дзвінке «ку-ку», моє «Я», щасливе «ура».'''''

Середній ''рід'' послуговується часто як експресивно-розмовна мова на вияв емоційного ставлення до осіб, тварин і речей (''«Таке воно придирливе»'').

==== Спільний рід ====
{{Докладніше|Спільний рід}}

==== Неусталений рід ====

Неусталеність, хитання в роді окремих іменників спостерігається найчастіше в словах іншомовного походження:
* '''Зал''' ([[Родовий відмінок|род. відм.]] ''залу'')&nbsp;— '''зала''' (род. відм. ''зали'')
* '''[[Теза|Тезис]]''' (род. відм. ''тезису'')&nbsp;— '''теза''' (род. відм. ''тези'')
* '''[[Оаза|Оазис]]''' (род. відм. ''оазису'')&nbsp;— '''оаза''' (род. відм. ''оази'')
* '''[[Генезис]]''' (род. відм. ''генезису'')&nbsp;— '''генеза''' (род. відм. ''генези'')
* '''[[Синтаксис]]''' (род. відм. ''синтаксису'')&nbsp;— '''синтакса''' (род. відм. ''синтакси'')
* '''[[Літр]]''' (род. відм. ''літра'')&nbsp;— '''літра''' (род. відм. ''літри'')
У деяких власне українського походження іменників теж спостерігають коливання у роді: вони можуть бути як чоловічого, так і жіночого роду, відповідно і різні закінчення відмінків, але значення зберігають те саме. Інколи в літературній мові закріплено обидві форми:
* '''[[Одяг]]''' (род. відм. ''одягу'')&nbsp;— '''одежа''' (род. відм. ''одежі'')
* '''[[Мозоля|Мозоль]]''' (род. відм. ''мозоля'')&nbsp;— '''мозоля''' (род. відм. ''мозолі'')
* '''Постіль''' (род. відм. ''постеля'')&nbsp;— '''постеля''' (род. відм. ''постéлі'')
У [[діалекти української мови|діалектах]] також можуть бути коливання у роді таких слів, як '''глиб''', '''крадіж''', '''[[нежить]]'''. Окремо стоїть слово «біль», яке теж може бути і чоловічого, і жіночого роду. Але воно, з одного боку, не є випадком неусталеного роду, бо тут наявна омонімія: «[[біль]]» (род. відм. ''болю'')&nbsp;— має одне значення, а «біль» (род. відм. ''білі'')&nbsp;— відмінне, а з іншого, не по всіх говорах слово «біль» перейшло в чоловічий рід, тому говорять як ''сильний'', так і ''сильна'' «біль». З етимологічного погляду «і» у цих словах не тотожній, це наочно показує запис слів у [[Максимовичівка|правописі Максимовича]]: ''бôль'' (чоловічий рід) і ''бѣль'' (жіночий рід).

З неусталеним родом не слід зплутувати [[спільний рід]]&nbsp;— в останньому випадку форма роду змінюється залежно від статі особи.

===== Подвійний рід =====
Подвíйний рід&nbsp;— різновид хитання в роді&nbsp;[[Українська мова|української мови]], у якім [[іменник]]и можуть вживатися в одній і тій самій формі зі значенням двох родів, один з яких&nbsp;— середній (чоловічий/середній, жіночій / середній). Такі слова вживано з наростком '''''-ищ-''''', '''''-иськ-''''' або '''''-ащ-''''' зі значенням згрубілості чи зневажливості: той / те ''дубище,'' той / те ''хлопчисько,'' та / те ''бабище'', та / те ''дівчисько'', той / те ''ледащо''. Подвійність тлумачення роду в таких словах пояснювана тим, що формальний показник (закінчення) указує на середній, а формально-значеннєвий&nbsp;— на чоловічий рід. Зі словами в подвійному роді не слід плутати іменники сер. роду на '''''-ищ-''''', '''''-иськ-''''' типу ''пасовище / пасовисько'', що є тільки сер. роду.

Не варто плутати зі спільним родом.

===== Двородові слова =====
Типові приклади двородових слів:
* '''[[Черінь]]''' (род. відм. ''череня'')&nbsp;— '''черінь''' (род. відм. ''черені'')
* '''[[Кужіль|Кýжіль]]''' (род. відм. ''кужеля'')&nbsp;— '''кужíль''' (род. відм. ''кужелі'')
* '''Дрож''' (род. відм. ''дрожу'')&nbsp;— '''дрож''' (род. відм. ''дрожі'')
* '''[[Собака]]''' (частіше чоловічого)&nbsp;— '''собака''' (рідше жіночого)
* '''Купіль''' (род. відм. ''купелю'')&nbsp;— '''купіль''' (род. відм. ''купелі'')
* '''[[Харч]]''' (род. відм. ''харчу'')&nbsp;— '''харч''' (род. відм. ''харчі'')
Такі слова І. Огієнко назвав був двородовими, відокремивши їх від подвійного та спільного роду<ref>{{Cite book|url=http://shron1.chtyvo.org.ua/Ohiyenko_Ivan/Nasha_literaturna_mova.pdf|title=Наша літературна мова|last=Огієнко|first=Іван|year=|publisher=|location=|pages=180-181|language=Українською|isbn=|accessdate=23 грудня 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180620035023/http://shron1.chtyvo.org.ua/Ohiyenko_Ivan/Nasha_literaturna_mova.pdf|archivedate=20 червня 2018|deadurl=yes}}</ref>.

До цієї групи також належать прізвища на ''-ко'' чи на шелестівку: ''Петро / Марія Лещенко'' (але ''Петра Лещенка'' і ''Марії Лещенко''), ''Олег / Наталя Вусик'' (але ''Олега Вусика'' і ''Наталі Вусик''); просто слова на ''-ко'' на зразок ''незнайко'': той / та ''незнайко''.

====== Триродові слова ======
Є невелика кількість іменників, що по діалектах мають аж три роди: 
* ''ґонт''(''а'') ([[Орудний відмінок|ор. відм.]] чол. ''ґонтом'' / жін. ''ґонтою'' / сер. ''ґонтям''), 
* ''плесо'' ([[Називний відмінок|наз. відм.]] чол. ''плес'' / жін. ''плеса'' / сер. ''плесо''), 
* ''перл'' (наз. відм. чол. ''перл'' / жін. ''перла'' / сер. ''перло'')
Інколи можуть бути потрійні форми, з яких дві є жіночого роду, але різних ('''І''' і '''ІІІ''') відмін, і одна чоловічого: 

* ''завала / заваль'' (завалою / заваллю)&nbsp;— ''завал'' (завалом), 
* ''нуда / нудь'' (нудою / нуддю)&nbsp;— ''нуд'' (нудом), 
* ''мебля / мебель'' (меблею / мебеллю)&nbsp;— ''мебель'' (меблем), 
* ''продажа / продаж'' (продажою / продажжю)&nbsp;— ''продаж'' (продажем), 
* ''кража / крадіж'' (кражою / крадіжжю)&nbsp;— ''крадіж'' (крадежем), 
* ''ратуша / ратуш'' (ратушою / ратушшю)&nbsp;— ''ратуш'' (ратушем).

* У фольклорі збірний іменник ''браття'' вживано в сер. або жін. роді, чи як множина: ''премилеє браття, моя браття, браття милі''.

==== Відсутність роду ====
Іменники, уживані лише в множині, не мають категорії роду: ''ворота, іменини, ножиці''. 

Але, наприклад, ''хати'' українці сприймають несвідомо як іменник жіночого, ''береги''&nbsp;— чоловічого, а ''села''&nbsp;— середнього роду. 

На колишній рід можуть указувати слова з однаковим коренем в однині: ''гордощі''&nbsp;— ''гордість'' (жін.), ''двері''&nbsp;— [[Російська мова|рос.]] ''дверь'' (жін.), ''кури''&nbsp;— [[Давньоруська мова|давн-рус.]] ''куръ'' (чол.).

== Див. також ==
* [[Спільний рід]]
* [[Гендерно-незорієнтовані мови]]
* [[Фемінітиви]]
* [[Гендерна нейтральність у мовах із граматичним родом]]
* [[Феміністична мовна реформа]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* {{ЕУ}}
* І.&nbsp;Г.&nbsp;Матвіяс. ''Іменник в український мові''&nbsp;— Київ: Рад. шк., 1974., с.25-41

== Посилання ==
* {{ЕСКМ2017|частина =Рід  |сторінки =437}}
{{ac}}

{{ВП-портали|Мовознавство|Українська мова}}

[[Категорія:Граматичні категорії]]
[[Категорія:Мовознавство]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ac (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite book (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-width (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:DMC (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:DMC/date (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Dablink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:First word (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hatnote (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-la (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Legend (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Otheruses (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Pagelist (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Remove first word (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str left (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Без цифр (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ВП-портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вилучити перше слово (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Докладніше (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕСКМ2017 (редагувати)
Шаблон:ЕУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Легенда (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Об'єднати (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Перше слово (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Примітки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Pagelist (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Рід (мовознавство)».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Рід_(мовознавство)