Перегляд вихідного коду сторінки Романські мови

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

[[Файл:Map-Romance Language World.png|thumb|325px|right|Розповсюдження романських мов у світі:
{{легенда|#0000FF|французька}}
{{легенда|#00B927|іспанська}}
{{легенда|#FF8400|португальська}}
{{легенда|#FFFF00|італійська}}
{{легенда|#FF0000|румунська}}]]
'''Рома́нські мо́ви'''&nbsp;— група мов і [[діалект]]ів, що входять до [[індоєвропейські мови|індоєвропейської мовної родини]] і генетично висхідних до спільного предка &nbsp;— [[латинська мова|латини]]. [[Наука]], що вивчає романські мови, їх походження, розвиток, класифікацію, тощо називається романістика і є одним з підрозділів мовознавства ([[лінгвістика]]).

Термін «романські» походить від лат. romanus («притаманний [[Рим]]у», згодом&nbsp;— «[[Римська імперія|Римській імперії]]»). Це латинське слово в ранньому Середньовіччі означало народне мовлення, відмінне як від класичної [[латина|латини]], так і від [[Германські мови|германських]] та інших діалектів.

Загалом мовців у світі близько 1&nbsp;млрд. Романські мови як державні чи офіційні вживають 66 країн (зокрема [[французька мова|французьку]]&nbsp;— 30 країн, [[іспанська мова|іспанську]]&nbsp;— 23 країни, [[португальська мова|португальську]]&nbsp;— 8, [[італійська мова|італійську]]&nbsp;— 4, [[румунська мова|румунську]]&nbsp;— 2 країни). Французька та іспанська є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї [[ООН]]. Ще декілька романських мов мають статус парціальної («часткової») мови у відповідних країнах: галісійська, [[каталонська мова|каталанська]] та [[Окситанська мова|окситанська]] у формі [[Аранська говірка|аранської говірки]] в [[Іспанія|Іспанії]], [[ретороманська мова|ретороманська]] у [[Швейцарія|Швейцарії]]. Решта романських мов є мовами хатнього вжитку без особливого соціального статусу: [[Окситанська мова|окситанська]] у [[Франція|Франції]], сард(ин)ська в [[Італія|Італії]], аромунська&nbsp;— поза [[Румунія|Румунією]] на [[Балкани|Балканах]].

Ядром формування романських мов є колишні землі [[Римська імперія|Римської імперії]] навколо [[Середземне море|Середземного моря]], де збереглося романське мовлення&nbsp;— це т.&nbsp;зв. «Стара Романія». Внаслідок колоніальної експансії у 16-19 ст. романські мови зазнали світового поширення («Нова Романія» або [[Латинська Америка]] та численні країни [[Африка|Африки]]).

Романські мови пов'язані поступовими переходами, що утруднює їхню класифікацію. Виділяють мови «суцільної Романії» (від португальської до італійської), які найповніше продовжують спільнороманський мовний тип (А. Алонсо, В. фон Вартбург). Їм протистоять, з одного боку, «внутрішня» мова&nbsp;— сардська з численними архаїчними рисами, а з іншого&nbsp;— «зовнішні» мови&nbsp;— французька, ретороманська, східнороманські із значними інноваціями та більшими впливами субстра��у, адстрату, суперстрату (В. Гак).

Спільні риси звукової системи&nbsp;— 7 [[Голосний звук|голосних]], найповніше збережених в італійській мові (в окремих мовах є ще носові голосні, передні огублені та середні); групи латинських [[Приголосний звук|приголосних]] зазнали в них спрощення і перетворення. Романські мови&nbsp;— флективні з сильною тенденцією до аналітизму. Морфологічне вираження нерегулярне. [[Іменник]] має 2 числа, 2 роди, у балк.-романських 2 відмінки; є різноманітні форми артиклів. [[Займенник]]и зберігають елементи відмінкової системи. [[Прикметник]] в цілому узгоджується з іменником. [[Дієслово]] має систему розвинених форм (бл. 50 простих і складні); є 4 способи і 16 часів, 2 стани, своєрідні неособові форми, з якими утворюються перифрази зі становим значенням. Порядок слів у реченні переважно SPO. Прикметник-означення звичайно іде після означеного. [[Словник]] успадкував в основному народний лексичний фонд, є чимало запозичень з [[Кельтські мови|кельтських]], [[германські мови|германських]], у новіші часи з класичної латини та давньогрецької (через латину); в східнороманських&nbsp;— зі [[слов'янські мови|слов'янських мов]]. [[Письмо]] на латинській основі, письмові пам'ятки&nbsp;— від 10 ст.

== Запозичення до української мови ==
[[Файл:Western and Eastern Romania.PNG|міні|праворуч|325пкс|поширення романських мов у минулому та сьогоденні у Європі. Чорним кольором виділено колишню зону поширення.]]
{{стиль розділу|дата=травень 2022}}
Внаслідок поширення в Середні віки в [[Україна|Україні]] латини як мови шкільного навчання чимало латинських слів проникло до загальнонародного словника: [[піст]], пава, [[оцет]], [[шавлія]], [[аркуш]], [[буква|літера]], кімната, [[коляда]], мур, мурувати, [[гармата]], тортури, [[тополя]], черешня, [[м'ята]], [[конвалія]], пастернак, галушка, байстрюк, келих, бурса, [[студент]], [[професор]], [[ректор]], [[шпаргалка]], [[халтура]]; ще в праслов'янський період засвоєні: болото, свиня, [[вино]], [[млин]]; в епоху Просвіти прийшли нові масові запозичення з латини: [[нуль]], [[лекція]], [[нація]], [[апеляція]], [[календар]], [[операція]], [[екзамен]], [[канікули]], [[казус]], [[кодекс]], [[статут]], [[пропозиція]], [[пропорція]] і численні інші. Усього з латини та її нащадків&nbsp;— романських мов&nbsp;— походить до чверті словникового складу сучасної [[українська мова|української мови]] (приблизно стільки ж&nbsp;— у багатьох інших мовах [[Європа|Європи]]).

Внаслідок історичних контактів у 14-15 ст. з [[Генуя|генуезькими]] портами в [[Кримський півострів|Криму]] до українського [[словник]]а проникли: [[скринька]], шкарбун, комора, комин, барило, [[пляшка]], [[олія]], керсетка, [[стрічка]], ковдра, манатки, жупан, цапка, реманент, стайня, люстро, [[шабля]], фати, руїни, [[мармур]], кошт, [[бенкет]], [[цвинтар]], [[решта]], цить!, [[крейда]]. Значно більше італізмів прийшло згодом: фронтон, [[макарони]], [[фреска]], малярія, рулон, [[балкон]], [[салон]], [[каса]], [[банк]], бандит, [[колір]], [[мета]], [[фортуна]], [[шпигун]], [[банкрут]], [[капелюх]], [[палац]], [[фортеця]], [[окуляри]], [[газета]], [[кар'єра]], [[сопрано]], [[маестро]]…

У приморських говірках зберігся ще чималий пласт італізмів генуезьких часів. Це така професійна лексика моряків та рибалок як: бунація «[[штиль]]», забунацало, тромонтан «півн. [[вітер]]», левант «схід. вітер», пунент «зах. вітер», вольти «повороти», пайоли, скалада, рашкетка, кавила, фунда, орца, бастуння, віра, майна тощо.

Через інші мови прийшли французькі запозичення: фасад, кабінет, бюро, квартира, [[готель]], фотель, ресторан, пляж, перлина, душ, [[екран]], пейзаж, пленер, бульвар, пальто, букет, бювет, роль, жест, шезлонг, костюм, [[одеколон]], портрет, [[патріот]], парфуми, перукар, [[рояль]], берет, шовініст, турист, багаж, шантаж, макіяж, альбом, серйозний, солідний, мінеральний, натуральний і сотні інших.

Романська сусідка української мови&nbsp;— [[румунська мова]] стала джерелом таких українських слів як: кодра, царина, квасоля, бесаги, цап, ремиґати, бринза (частина цих слів вживана лише в українських діалектах навколо [[Карпати|Карпат]]).

Зі свого боку до [[румунська мова|румунської мови]] прийшли такі українські слова як: draniță «драниця», hrișcă «гречка», cireadă «череда», cojoc «кожух», știucă «[[щука]]», crupi «крупи», iesle «ясла», tata «тато» й інші.<ref>За I. Kniezsa, С.Семчинським та ін.</ref>

== Класифікація романських мов ==

Нижче подано класифікацію усіх романських мов та їхніх діалектів.


{{chart/start}}
{{chart| | | | | | | | | | | | | | | | | | | LAT |LAT=[[Латинська мова|Латина]]}}
{{chart| | | | | | | | | | | | | | | |,|-|-|-|+|-|-|-|.|}}
{{chart| | | | | | | | | | | | | | | CLA | | VUL | | ECC |CLA=[[Класична латина]]|VUL=[[Народна латина]]|ECC=[[Церковна латина]]}}
{{chart| | | | | | | | | | | | |,|-|-|-|-|-|-|+|-|-|-|-|.| |}}
{{chart| | | | | | | | | | | | AFR | | | | | CON | | | SAR |CON=Континентальна романська|AFR=[[Латинська мова в Африці|Африканська романська]]|SAR=[[Сардинська мова]]}}
{{chart| | | | | | | | | | | | | |,|-|-|-|-|-|^|-|-|-|-|-|.|}}
{{chart| | | | | | | | | | | | | WES | | | | | | | | | | EAS | | |WES=[[Італо-романські мови|Італо-романські (західні)]]|EAS=[[східнороманські мови|Східнороманські]]}}
{{chart| | | | | | | | | |,|-|-|-|^|-|-|-|-|-|.| | | | | |!| | |}}
{{chart| | | | | | | | | WER | | | | | | | | ITD | | | | BAL |WER=[[Західнороманські мови|Західнороманські]]|ITD=[[Італо-далматинські мови|Італо-далматинські]]|BAL=[[Дако-романські мови|Дако-романські]]}}
{{chart| | | | | |,|-|-|-|^|-|-|-|.| | | |,|-|^|-|.| | | |!| | |}}
{{chart| | | | | IBE | | | | | | GAL || ITA || DAL | | PRO | |IBE=[[Іберо-романські мови|Іберо-романські]]|GAL=[[Галло-романські мови|Галло-романські]]|ITA=[[Італійська мова|Італійська]]|PRO=[[Проторумунська мова|Проторумунська]]|DAL=[[Далматинська мова|Далматинська]]}}
{{chart| | | |,|-|^|-|-|.| | | |,|^|-|-|-|-|-|.| | | |,|-|^|-|.|}}
{{chart| | | GAP | MOZ | SPA | | OCI | FRE| GAI | |ROM|| ARO |GAP=[[Галісійсько-португальська мова|Галісійсько-португальська]]|MOZ= [[Мосарабська мова|Мосарабська]]|SPA=[[Іспанська мова|Іспанська]]|FRE=[[Французька мова|Французька]]|OCI=[[Окситано-романські мови|Окситано-романські]]|ROM=[[Румунська мова|Румунська]]|ARO=[[Арумунська мова|Арумунська]]|GAI=[[Галло-італійські мови|Галло-італійські]]}}
{{chart| |,|-|^|-|.| | | | |,|-|^|-|.| | | | |}}
{{chart| GAL | | POR | | | CAT | | OCC | | | | |GAL=[[Галісійська мова|Галісійська]]|POR=[[Португальська мова|Португальська]]|OCC=[[Окситанська мова|Окситанська]]|CAT=[[Каталонська мова|Каталонська]]}}
{{chart/end}}
{{-}}


<div>{{center|{{Романські мови 2}}}}</div>

== Романські мови на мапі Європи ==

<div style="position: relative;">
[[Файл:BlankMap-Europe.svg|450px|]]
{{Image label|x=0.27 |y=0.80 |scale=500|text=[[Каталонська мова|Каталанська]]}}
{{Image label|x=0.16 |y=0.83 |scale=500|text=[[Іспанська мова|Іспанська]]}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.87 |scale=500|text=[[Португальська мова|Португальська]]}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.74 |scale=500|text=[[Галісійська мова|Гальєго]]}}
{{Image label|x=0.16 |y=0.77 |scale=500|text=13}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.46 |scale=500|text=13 - [[Астурійсько-леонська мова|Астурійсько-леонська]]}}
{{Image label|x=0.45 |y=0.78 |scale=500|text=14}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.49 |scale=500|text=14 - [[Корсиканська мова|Корсиканська]]}}
{{Image label|x=0.44 |y=0.80 |scale=500|text=15}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.52 |scale=500|text=15 - [[Сассарська мова|Сассарська]]}}
{{Image label|x=0.55 |y=0.70 |scale=500|text=16}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.55 |scale=500|text=16 - [[Істро-румунська мова|Істро-румунська]]}}
{{Image label|x=0.20 |y=0.77 |scale=500|text=[[Арагонська мова|Арагонська]]}}
{{Image label|x=0.27 |y=0.71 |scale=500|text=[[Окситанська мова|Окситанська]]}}
{{Image label|x=0.40 |y=0.67 |scale=500|text=9}}
{{Image label|x=0.27 |y=0.62 |scale=500|text=[[Французька мова|Французька]]}}
{{Image label|x=0.35 |y=0.57 |scale=500|text=[[Валлонська мова|Валонська]]}}
{{Image label|x=0.70 |y=0.62 |scale=500|text=[[Румунська мова|Румунська]]}}
{{Image label|x=0.65 |y=0.73 |scale=500|text=[[Аромунська мова|Аромунська]]}}
{{Image label|x=0.43 |y=0.64 |scale=500|text=[[Ретороманська мова|Ретороманська]]}}
{{Image label|x=0.43 |y=0.70 |scale=500|text=1}}
{{Image label|x=0.45 |y=0.73 |scale=500|text=2}}
{{Image label|x=0.47 |y=0.69 |scale=500|text=4}}
{{Image label|x=0.45 |y=0.70 |scale=500|text=3}}
{{Image label|x=0.49 |y=0.71 |scale=500|text=5}}
{{Image label|x=0.50 |y=0.68 |scale=500|text=6}}
{{Image label|x=0.49 |y=0.66 |scale=500|text=7}}
{{Image label|x=0.52 |y=0.67 |scale=500|text=8}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.10 |scale=500|text=1 - [[П'ємонтська мова|П'ємонтська]]}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.13 |scale=500|text=2 - [[Лігурійська мова|Лігурійська]]}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.16 |scale=500|text=3 - [[Західно-ломбардська мова|Західно-ломбардська]]}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.19 |scale=500|text=4 - [[Східно-ломбардська мова|Східно-ломбардська]]}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.22 |scale=500|text=5 - [[Еміліано-романьйольська мова|Еміліано-романьйольська]]}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.25 |scale=500|text=6 - [[Венеційська мова|Венеційська]]}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.28 |scale=500|text=7 - [[Ладинська мова|Ладинська]]}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.31 |scale=500|text=8 - [[Фріульська мова|Фріульська]]}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.34 |scale=500|text=9 - [[Франко-провансальська мова|Франко-провансальська]]}}
{{Image label|x=0.49 |y=0.74 |scale=500|text=[[Італійська мова|Італійська]]}}
{{Image label|x=0.55 |y=0.78 |scale=500|text=10}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.37 |scale=500|text=10 - [[Неаполітанська мова|Неаполітанська]]}}
{{Image label|x=0.57 |y=0.87 |scale=500|text=11}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.40 |scale=500|text=11 - [[Сицилійська мова|Сицилійська]]}}
{{Image label|x=0.43 |y=0.83 |scale=500|text=[[Сардська мова|Сардська]]}}
{{Image label|x=0.54 |y=0.68 |scale=500|text=12}}
{{Image label|x=0.05 |y=0.43 |scale=500|text=12 - [[Істрійська мова|Істрійська]]}}
</div>

== Див. також ==
[[Латинський Союз]]

== Джерела ==
* [http://www.vesna.org.ua/txt/tyschenkok/eyl/11.html Костянтин Тищенко. Мови Європи]
* [http://www.vesna.org.ua/txt/tyschenkok/zapoz/index.html Костянтин Тищенко. Історія Запозичення Слів до Українського Словника]
* [https://web.archive.org/web/20090926004827/http://www.romaniaminor.net/mapes/romania.swf Мапа романських мов]

== Посилання ==
* {{ЕСКМ2017|частина =Романські мови |сторінки =441}}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Індоєвропейські мови}}
{{Романські мови}}
{{Історія латинської мови}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Романські мови| ]]
[[Категорія:Індоєвропейські мови]]
[[Категорія:Флективні мови]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:- (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Center (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Chart (редагувати)
Шаблон:Chart/end (редагувати)
Шаблон:Chart/start (редагувати)
Шаблон:Clear (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Image label (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox with columns (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nowrap (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Resize (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Smaller (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Індоєвропейські мови (редагувати)
Шаблон:Історія латинської мови (редагувати)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ЕСКМ2017 (редагувати)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Легенда (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Романські мови (редагувати)
Шаблон:Романські мови 2 (редагувати)
Шаблон:Стиль (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Стиль розділу (редагувати)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Date (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищ��но)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Tree chart (редагувати)
Модуль:Tree chart/data (редагувати)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Романські мови».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Романські_мови

Перегляд вихідного коду сторінки Романські мови

Навігаційне меню

Пошук