Перегляд вихідного коду сторінки Польові шпати

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

'''Польові́ шпа́ти'''&nbsp;— група найпоширеніших [[Породотвірні мінерали|породотвірних мінералів]] класу [[Силікати|силікатів]] каркасної структури, які характеризуються порівняно високою твердістю.

Польовики&nbsp;— староукраїнська назва польових шпатів{{джерело?}}.

== Загальна характеристика ==
Польові шпати становлять близько 50&nbsp;% від маси земної кори. Приблизно 60&nbsp;% їх міститься у вивержених гірських породах, у метаморфічних&nbsp;— близько 30&nbsp;%, у осадових&nbsp;— 10-11&nbsp;%. [[Густина]] 2,6-2,8. Твердість 6-6,5. За хімічним складом&nbsp;— це [[алюмосилікати]] [[Натрій|натрію]], [[Кальцій|кальцію]], [[Калій|калію]], [[Барій|барію]], як ізоморфні домішки містять [[рубідій]], [[свинець]], [[стронцій]] тощо. Польові шпати використовуються у скляній, паперовій та інших галузях промисловості; деякі з цих мінералів застосовуються як облицювальний матеріал та виробне каміння.

Польові шпати розділяють на 3 групи:
* калієво-натрієві (лужні&nbsp;— [[ортоклаз]]и, [[мікроклін]] та ін.),
* кальцієво-натрієві ([[плагіоклаз]]и),
* калієво-барієві або [[гіалофан]]и (дуже рідкісні).

[[Ортоклаз]]и&nbsp;— калієві польові шпати складу K<sub>2</sub>O·Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>·6SiO<sub>2</sub>. Зустрічаються у вигляді кристалів, іноді дуже великих, але в основному у вигляді дрібнозернистих мас. Непрозорі, мають скляний або перламутровий блиск. Альбіто-натрієві польові шпати&nbsp;— складу Na<sub>2</sub>O·Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>·6SiO<sub>2</sub>. Зустрічаються у вигляді дрібнозернистих мас. Прозоріші, ніж ортоклази. Анортито-кальцієві польові шпати складу CaO·Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>·6SiO<sub>2</sub>. Утворюють такі ж кристали (завжди дрібні) та кристалічні маси, як ортоклази та [[альбіт]]и.

Підгрупа плагіоклазів являє собою безперервний ізоморфний ряд альбіту Na[AlSi<sub>3</sub>O<sub>8</sub>] і [[анортит]]у Са[Al<sub>2</sub>Si<sub>2</sub>O<sub>8</sub>]. Для них характерна пластинчата будова. Залежно від вмісту кальцієвої (анортитової) молекули плагіоклази поділяються на 100 номерів. За вмістом SiO<sub>2</sub> їх поділяють на кислі (№&nbsp;0-30), середні (№&nbsp;30-50) і основні (№&nbsp;50-100). У підгрупі лужних польових шпатів найпоширенішими є ортоклаз і мікроклін. Обидва мінерали мають однаковий склад К[AlSi<sub>3</sub>O<sub>8</sub>] і відрізняються лише сингонією: ортоклаз моноклінної, а мікроклін&nbsp;— триклінної сингонії. Закономірні проростання ортоклазу або мікрокліну альбітом називають пертитом, а проростання плагіоклазу ортоклазом або мікрокліном&nbsp;— антипертитом. До плагіоклазів належать [[бітовніт]], [[Лабрадор (мінерал)|лабрадор]] та інші мінерали.

Підгрупа гіалофанів (ізоморфна суміш К[AlSi<sub>3</sub>O<sub>8</sub>] і Ва[Al<sub>2</sub>Si<sub>2</sub>O<sub>8</sub>]) зустрічається рідко і практичного значення не має. З усіх польових шпатів найбільший промисловий інтерес становлять лужні. В Україні майже 2/3 загального видобутку польовошпатової сировини використовується в скляній промисловості і близько 1/3 в керамічній.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Lunar Ferroan Anorthosite 60025.jpg|border|Анортозит (плагіоклаз) знайдений експедицією "Аполлон-16" на Місяці.
Arfvedsonite-Microcline-rw19c.jpg|Кристал мікрокліну
Fluorite-Microcline-167090.jpg|Кристал флюориту
Hyalophane011.jpg|Кристал гіалофану
Spessartine-Quartz-Feldspar-Group-44126.jpg|border|Друза шпату, спесартину та кварцу
Antiperthitic feldspar.jpg|border|Пертит у лужному польовому шпаті
|border|
</gallery></small>

== Гірські породи й руди ==
Польовошпатові вивержені [[гірські породи]] непегматитового характеру можна поділити на дві підгрупи:
* алюмосилікатні породи, що складаються переважно з польових шпатів і кварцу&nbsp;— [[граніт]]и, [[фельзит]]и, [[апліт]]и, [[аляскіт]]и та ін.;
* алюмосилікатні породи, в яких кварцу немає, а польовий шпат замінений лужними мінералами&nbsp;— [[Нефеліновий сієніт|нефелінові сієніти]], [[міаскіт]]и та ін.

Серед них можна назвати родовища аляскітів у [[США]] (Спрус-Пайн), тіла змінених порід гранітного ряду (кора вивітрювання) в Англії, Польщі, Японії, Франції. Одним з класичних прикладів цієї підгрупи є родовище Шеблув у Польщі. Як польовошпатову сировину використовують також ґрейзенізовані граніти з родовища Сент-Стівенс (графство Корнуелл, [[Англія]]). До цього типу належать слюдяні граніти в Узбекистані (Лянгарське родовище), [[альбітит]]и в Казахстані (гора Аксоран), лейкократові граніти в Таджикистані (Такобське родовище), мусковітові граніти на [[Уральські гори|Урал]]і, гранітні масиви в Україні (Кіровоградська область) та ін.
    
Найвисокоякіснішими польовошпатовими рудами для скляної й керамічної промисловості є грубозернисті та гіганто-зернисті польовошпатові пегматитові жили. У багатьох країнах використовують також апліти, польовошпатові піски, змінені граніти, [[ліпарит]]и, фельзит-порфіри та ін. За межами України близько 2/3 всього видобутку польового шпату припадає на пегматитову сировину.

== Родовища ==
Усі родовища польовошпатової сировини можна поділити на три групи:
* Гранітні й частково лужні пегматити.
* Польовошпатові вивержені гірські породи непегматитового характеру.
* Польовошпатові піски. Пегматити є комплексними родовищами, і польовий шпат видобувається з них як спеціально, так і попутно.

Найбільшими родовищами гранітних пегматитів є родовища на РФ (Карелія, Урал, Прибайкалля, Сх. Сибір, Забайкалля, Далекий Схід), Швеції, Норвегії, США та інших країнах. Нефелінові пегматити відомі на Уралі (Вишневогорське родовище та ін.). Великі родовища гранітних пегматитів є в Україні (Єлисеївське, Зелена Могила).

== Видобування ==
[[Файл:2005feldspar.PNG|thumb|Видобуток польових шпатів, 2005 рік]]

Наприкінці XX століття у світі спостерігалося збільшення видобутку П.ш<ref>Demand for feldspar in ceramics to increase // Skill. Mining Rev.&nbsp;— 2000.&nbsp;— 89, 2.&nbsp;— Р. 8.</ref>. Світовий видобуток польових шпатів у 1998&nbsp;р. становив 11,5&nbsp;млн т, з них у Китаї, Італії, Японії, Туреччині й США 63&nbsp;%. Промисловий видобуток нефелінового сієніту проводиться переважно в Канаді і Норвегії. У керамічному виробництві споживання польових шпатів і нефелінового сієніту становить приблизно 5,5&nbsp;млн т/рік або 41&nbsp;% від загального попиту. Очікуване зростання споживання становить приблизно 10&nbsp;% на рік. У скляному виробництві споживання польового шпату і нефелінового сієніту становить приблизно 5,75&nbsp;млн т/рік із загальним скороченням попиту коштом збільшення використання скляного бою.

==Використання в Україні==

Основними споживачами польовошпатової та кварц-польовошпатової сировини в Україні є виробники скла: ПРАТ «ВЕТРОПАК Гостомельський склозавод» (м. [[Гостомель]]), ТОВ «Вільногірське скло» (м. [[Вільногірськ]]), та виробники санітарно-технічної кераміки, керамічної плитки й керамограніту: «Інтеркерама» (м. [[Дніпро]]), ЗАО «Зевс-Кераміка» та ЗАО «Керамічні маси Донбасу» (м. [[Слов'янськ]]), «Cersanit» (Житомирська обл.), ТОВ «Дніпрокераміка» (м. [[Пологи]]), ОАО «Будфарфор» (м. [[Славута]]), ПАО «Харківський плиточний завод» (м. [[Харків]]).

== Див. також ==
* [[Плагіоклази]]
* [[Список мінералів]]
* [[Калішпатизація]]
* [[Флотація польовошпатової сировини]]
* [[Мегабласти]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=

}}

== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{книга |автор = [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О. М. |частина = Польові шпати |посилання частина = |заголовок =Мінералогічний словник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{К.}} |видавництво = Наукова думка |рік = 1975 |сторінок = 774 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Лазаренко Є. К. }}
* {{книга |автор = |частина = Польові шпати |посилання частина = |заголовок =Мінералого-петрографічний словник |посилання = |том= 1. Мінералогічний словник |відповідальний = Укл. : [[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В. С.]], [[Суярко Василь Григорович|Суярко В. Г.]], Іщенко Л. В. |місце = {{Х.}} |видавництво = НТУ «ХПІ» |рік = 2018 |сторінок = 444 |сторінки = |тираж = |isbn= 978-617-7565-14-6 |ref = Білецький В. С. }}

== Посилання ==
* [http://www.geologieinfo.de/mineralgruppen/feldspaete.html Geologie-Info&nbsp;— Feldspate]
* [http://www.uni-koeln.de/math-nat-fak/geomin/polarisationsmikroskopie/polmin/Mineral/fsp/prozesse/exsolution.htm Uni-Köln&nbsp;— Feldspat, Alkalifeldspat-Reihe und Plagioklasreihe]

{{Портали|Геологія|Мінералогія}}

[[Категорія:Алюмосилікати]]
[[Категорія:Нерудні корисні копалини]]
[[Категорія:Групи мінералів]]
[[Категорія:Тектосилікати]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Replace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str endswith (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str len (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Джерело (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Джерело? (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МГЕ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Х. (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Польові шпати».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Польові_шпати