Перегляд вихідного коду сторінки Перунів пагорб

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

[[Файл:Shrine of Perun in Peryn.jpg|міні|Реконструкція капища Перуна у Перині, поблизу Новгорода (за [[Сєдов Валентин Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Сєдовим]])&nbsp;— подібним чином могло виглядати святилище Перуна в Києві]]
'''Перунів пагорб'''&nbsp;— пагорб у Києві на якому в дохристиянський час стояв ідол [[Перун]]а, сакральний об'єкт давнього міста. Згадується у кількох місцях [[Повість временних літ|Повісті временних літ]] (під 945, 980 і 988 роками), хоча не виключено, що у літопису мова йде про два різних пагорба присвячених Перуну. Точна локалізація пагорба (або пагорбів) на мапі Києва є предметом наукової дискусії.

== Історія ==
[[Файл:Присяга Игоря и его воинов-язычников на холме перед фигурой Перуна, христиан у церкви святого Илии.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Християнська частина дружини Ігоря присягає у церкві св. Іллі (ліворуч), язичницька&nbsp;— на пагорбі Перуна (праворуч)(мініатюра з [[Радзивіллівський літопис|Радзивіллівського літопису]])]]
[[Файл:Княжение Владимира Святославича в Киеве; воздвижение по его повелению на холме деревянных фигур бога Перуна и др. языч. божеств.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Володимир на теремному дворі, праворуч Перун на пагорбі (мініатюра з Радзивіллівського літопису)]]
Пагорб Перуна перший раз згадується у Повісті временних літ під 945 роком, у фрагменті де змальована присяга дружини [[Ігор Рюрикович|Ігоря]] дотримуватись умов мирного договору, який був заключений перед цим з греками. Язичницьку частину дружини Ігор водив присягати&nbsp;— разом з грецькими послами&nbsp;— на пагорб «де стояше Перун», а християнську&nbsp;— у церкву святого Іллі{{sfn|Літопис Руський|1989|с=30}}. Слід зауважити, що в різних списках Повісті временних літ, цей фрагмент трохи відрізняється&nbsp;— в [[Лаврентіївський літопис|Лаврентіївському]] написано про пагорб (однина), в [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському]]&nbsp;— про пагорби (множина).

Другий раз літопис згадує Перунів пагорб під 980 роком&nbsp;— у перший рік свого правління в Києві [[Володимир Святославич]] ставить «на пагорбі, поза двором теремним» капище шістьом богам. Вочевидь головним серед них був Перун&nbsp;— він йшов першим у переліку і мав особливі атрибути&nbsp;— срібну голову і золотий вус{{sfn|Літопис Руський|1989|с=47}}. Польський історик, академик [[Генрик Ловмянський|Г. Ловмянський]], вважав, що Володимир взагалі поставив лише Перуна, тоді як інших п'ять богів літописець взяв з якогось церковного повчання проти язичників{{sfn|Клейн|2004|с=149}}. Частина дослідників (зокрема [[Петров Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Петров]]{{sfn|Петров|1897|с=106—107}}) вважала, що це відбувалось на тому самому пагорбі, куди водив свою дружину Ігор, інша частина (Л.&nbsp;А.&nbsp;Дінцес, [[Боровський Ярослав Євгенович|Я.&nbsp;Є.&nbsp;Боровський]], [[Рибаков Борис Олександрович|Б.&nbsp;О.&nbsp;Рибаков]], С. Климовський) обстоює точку зору, що Володимир збудував нове капище на іншому пагорбі.

Третя літописна згадка про пагорб припадає на 988 рік&nbsp;— князь Володимир прийнявши хрещення в Корсуні повертається в Київ та велить знищити капище, яке сам же збудував вісім років до цього&nbsp;— Перуна при цьому волочать по Боричевому на [[Ручай (Стародавній Київ)|ручай]], щоб скинути в Дніпро. Після цього на пагорбі Перуна згідно з бажанням князя було збудовано церкву святого Василія&nbsp;— ім'я саме цього святого він отримав при хрещенні, теж саме він повелів робити і на місцях інших капищ{{sfn|Літопис Руський|1989|с=66}}.

== Археологічні знахідки ==
[[Файл:Shevchenko 30 09 13 286.jpg|міні|200пкс|«Капище» знайдене В. Хвойкою&nbsp;— сучасна реконструкція на поверхні]]

1908 року [[Хвойка Вікентій В'ячеславович|В. Хвойка]] відкопав на [[Старокиївська гора|Старокиївській горі]], поблизу місця де зараз стоїть будівля [[Національний музей історії України|Національного історичного музею]], об'єкт у вигляді невеликого кам'яного майданчика овальної форми. Він одразу же був визначений, як дохристиянське язичницьке капище. Датування об'єкту коливається в межах від 5 до 10 ст. н.&nbsp;е{{sfn|Климовский|2013|с=25}}. Хвойка вважав свою знахідку капищем Перуна літописної статті 945 року, цю думку підтримали також [[Каргер Михайло Костянтинович|М.&nbsp;К.&nbsp;Каргер]], Л.&nbsp;А.&nbsp;Дінцес, [[Боровський Ярослав Євгенович|Я.&nbsp;Є.&nbsp;Боровський]], [[Моця Олександр Петрович|О.&nbsp;П.&nbsp;Моця]] та ін.{{sfn|Клейн|2004|с=165—166}}. Імовірно воно слугувало місцем культового поклоніння також для Олега і Святослава. [[Болсуновський Карл Васильович|К.&nbsp;В.&nbsp;Болсуновський]] припустив, що це було святилище Гермеса або «[[Святовит|Световида]]», [[Толочко Петро Петрович|П.&nbsp;П.&nbsp;Толочко]] і [[Сєдов Валентин Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Сєдов]]&nbsp;— якісь давніх богів. 1937 року Ф.&nbsp;Н.&nbsp;Молчановський провів повторне дослідження об'єкту і дійшов висновку, що він не мав культового характеру. Ця думка була підтримана [[Генрик Ловмянський|Г. Ловмянським]], [[Вернадський Георгій Володимирович|Г.&nbsp;В.&nbsp;Вернадським]] і [[Клейн Лев Самуїлович|Л.&nbsp;С.&nbsp;Клейном]], але наукова спільнота в цілому її не сприйняла{{sfn|Клейн|2004|с=168—169}}.

[[Файл:Київ, Володимирська вул. 3, Особняк Трубецьких.jpg|міні|200пкс|Будинок Трубецьких, під якім було знайдено гіпотетичне капище Володимира 980&nbsp;р.]]
У 1975 році П.&nbsp;П.&nbsp;Толочко і Я.&nbsp;Є.&nbsp;Боровський під час розкопок у [[Будинок Трубецьких (Київ)|садибі Трубецьких]] (вул. Володимирська 3) знайшли під підлогою будинку фундамент якоїсь споруди, що мав вигляд прямокутника розміром 7,0×1,75&nbsp;м. По кутах були розташовані округлі виступи, ще один великий виступ знаходився посередині однієї з довгих сторон прямокутника. З півночі, сходу і півдня від фундаменту було зафіксовано падіння рівня материка, яке позначало схили пагорбу (або скоріше відрогу Старокиївської гори), що існував в цьому місці в давнину. Об'єкт було датовано другою половиною 10 сторіччя, і гіпотетично ототожнено з капищем Володимира 980 року<ref>{{cite web |last1=Боровський |first1=Ярослав |title=Капище |url=https://www.pslava.info/Kyiv_Kapysche,329516.html |website=Прадідівська слава |accessdate=5 вересня 2021 |archive-date=5 вересня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210905065904/https://www.pslava.info/Kyiv_Kapysche,329516.html }}</ref>, округлі виступи було трактовано, як майданчики для встановлення ідолів. Цю думку палко підтримав академик Б.&nbsp;О.&nbsp;Рибаков{{sfn|Клейн|2004|с=161}}, якій присвятив опису знахідки та її анализу значну частину своєї фундаментальної праці «Язичництво давньої Русі» (вперше видано у 1987 році){{sfn|Рыбаков|2013|с=446—451}}. Згодом, як датування, так призначення об'єкту, були підвергнути сумніву. Видатні дослідники слов'янського язичництва [[Русанова Ірина Петрівна|І.&nbsp;П.&nbsp;Русанова]] і [[Тимощук Борис Онисимович|Б.&nbsp;О.&nbsp;Тимощук]] зауважили «вважити цю канаву залишками капища, а надто фундаментами язичницького храму немає підстав»{{sfn|Русанова, Тимощук|2007|loc=«Считать эту канаву остатками капища, а тем более фундаментами языческого храма нет оснований»|с=52}}. Л.&nbsp;С.&nbsp;Клейн вказав, що вагомих аргументів на користь трактування споруди як капища немає, а сама вона скоріше за все належить до 13 ст.{{sfn|Клейн|2004|с=164}}. [[Андрощук Федір Олександрович|Ф.&nbsp;О.&nbsp;Андрощук]] припустив, що об'єкт є залишками найдавнішої церкви, О. Комар спочатку вважав його залишками споруди 13 ст. невідомого призначення (можливо каплиці), пізніше припустив, що це частина брами, Д. Йолшин дійшов до висновку, що споруда була збудована із будматеріалів 10 ст. у вторинному використанні{{sfn|Котышев|2017|с=118}}.

== Локалізація ==
{{Scroll Gallery
|Назва            = Варіанти розташування Перунового<br/> пагорба, вигляд у 19-21 ст.
|ширина           = 260
|розташування     = right
|Файл:St. Andrew's Church, Kiev.jpg|Пагорб Андріївської церкви&nbsp;— Перунів пагорб 945 і 980 років за М. Петровим;  980 року за М. Каргером
|File:Фунікулер 1905.jpg|Два гіпотетичних місця розташування Перунового пагорбу&nbsp;— пагорб Андріївської церкви (праворуч, версія М. Петров і М. Каргера), на місці Трьохсвятительскої церкви (в центрі, версія М. Закревського, М. Самойлова, М. Максимовича, В. Антоновича та ін.)
|File:Фунікулер (1939).jpg|Будівля Міністерства закордонних справ на місці Трьохсвятительскої церкви
|File:Улица Смирнова-Ласточкина 22 Фундамент храма 11 века Киев 2012 01.JPG|Місце розташування церкви 11 ст. (Вознесенський узвіз 22)&nbsp;— гіпотетична церква св. Василія за Ю. Асєєевим, Перунів пагорб 945 р. за Б. Рибаковим
}}

За літописною статтею 945 року локалізувати місцезнаходження Перунова пагорба неможливо, позаяк в ній немає особливих топографічних орієнтирів. У той же час таки орієнтири є у статті 980 року, відносно капища Володимира&nbsp;— воно знаходилось поблизу двора теремного; імовірно також поблизу Боричевого узвозу&nbsp;— зважаючи на те, що після хрещення Володимира, ідолів з його капища волокли к ручаю саме по Боричевому, а на самому пагорбі була поставлена Василівська церква. З іншого боку, питання точного місцезнаходження теремного двору, Боричевого узвозу і давньої Василівської церкви, станом на початок 21 століття досі є дискусійними. Більш-менш одностайно історики згодні між собою, що капище Володимира знаходилось десь на плато Старокиївській гори, недалеко вид її краю, що височіє над Подолом.

[[Закревський Микола Васильович|М. Закревський]] імовірно був першим, повязавшим Трьохсвятительску церкву з Василівською церквою князя Володимира. Володимирова церква скоріше за все була дерев'яною, і ще стояла в часи літописця (кінець 11&nbsp;— початок 12 ст.). Імовірно на її місці в 12 ст. була збудована кам'яна церква святого Василія (освячена 1183 року) на великому княжому дворі{{sfn|Закревский|1868|с=208—209}}. Ця церква, яка згодом дістала назву [[Трьохсвятительська церква (Київ)|Трьохсвятительскої]], існувала до 20 сторіччя, на місці де зараз знаходиться [[Будівля міністерства закордонних справ України|будівля Міністерства закордонних справ України]]. Додатковим аргументом на користь того, що Трьохсвятительска церква стояла на місці капища Володимира, є те, що поблизу проходить траса [[Київський фунікулер|фунікулеру]], яка відповідає одній з двох основних версій розташування літописного Боричевого узвозу. Розташування капища Володимира на місці Трьохсвятительскої церкви підтримали, зокрема, М. Самойлов, [[Максимович Михайло Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Максимович]], [[Антонович Володимир Боніфатійович|В.&nbsp;Б.&nbsp;Антонович]]{{sfn|Каргер|1961|с=455}}, [[Толочко Петро Петрович|П. Толочко]], [[Махновець Леонід Єфремович|Л. Махновець]] та С. Климовський{{sfn|Климовский|2013|с=344}}. П. Толочко та Л. Махновець на цьому же місці розміщували і Перуна часів Ігоря{{sfn|История Киева|1982|с=61, 68—69}}{{sfn|Літопис Руський|1989|с=532|loc=Географічно-археологічно-етнографічний покажчик}}.

Профессор [[Київська духовна академія (1819—1918)|КДА]] [[Петров Микола Іванович|М.&nbsp;П.&nbsp;Петров]], якій ототожнював Боричев узвіз з [[Андріївський узвіз|Андріївським узвозом]], пагорбом з капищем Володимира вважав той, на якому була у 18 ст. збудована [[Андріївська церква]]. Петров також розташовував на цьому же пагорбі й Перуна 945 року, і також вважав можливим місцезнаходження на ньому поховання Кія{{sfn|Петров|1897|с=106—107}}. Версію Петрова відносно знаходження капища Володимира підтримав також М.&nbsp;К.&nbsp;Каргер {{sfn|Каргер|1961|с=456}}, але капище Перуна 945 року він схилявся (слідом за Дінцесом) ототожнювати з об'єктом знайденим Хвойкой у 1908 році{{sfn|Каргер|1958|с=111—112}}.

Особливої думки щодо пагорбу Перуна дотримувався Б.&nbsp;О.&nbsp;Рибаков. Капище Володимира він ототожнював з археологічним об'єктом знайденим у 1975 році під будинком на Володимирській вулиці, 3. Позаяк рядом невідомо жодної церкви Василія, він пов'язав останню з пагорбом Перуна 945 року, при чому відкинув Василівську церкву «Великого двору» (пізнішу Трьохсвятительску), натомість обрав Василівську церкву збудовану [[Рюрик Ростиславич|Рюриком Ростиславичем]] на «Новому дворі» у 1197 році. Цей вибір він аргументував тим, що в одному з літописів стаття про пагорб Перуна часів Игоря супроводжувалась пізнішою припискою «ныне же тамо церков святого Василия», зробленою на його думку, безперечно після 1183—1197 років. При чому Рибаков не вказав, що ця приписка походить з Густинського літопису 17 сторіччя, тобто значно пізнішого від 12 сторіччя. Василівську церкву Рюрика Ростиславича, зруйновану ще у давнину, Рибаков, за [[Асєєв Юрій Сергійович|Ю.&nbsp;С.&nbsp;Асєєвим]], ототожнив з церквою, залишки якої було відкопано на відрогу [[Кудрявець|Кудрявця]]&nbsp;— давньому [[Копирів кінець|Копиревому кінці]]. Саме цей відриг Рибаков вважав літописним Перуновим пагорбом 945 року&nbsp;— на його думку місцевість навколо Трьохсвятительскої церкви аж ніяк не можна вважати окремим пагорбом{{sfn|Рыбаков|2013|с=444—445}}.

За думкою С. Климовського ідол Перуна, якому присягала дружина Ігоря, знаходився на Старокіївській горі у т.&nbsp;зв. городищі Кія, який він трактує як збудоване Кієм на початку 9 ст. городище-святилище, ймовірно початково присвячене богу [[Род (божество)|Роду]]{{sfn|Климовский|2013|с=94}}. В цьому же городищі була розташована резиденція Ігоря&nbsp;— за Климовським, [[Олег Віщий|Олег]], відчуваючи сумнівну легітимність Ігоря і себе, як регента при ньому, оселив Ігоря у святилищі, щоб він виконував функції головного жерця&nbsp;— подібно скандинавським конунгам&nbsp;— і тим самим повисів свій статус. З цим двором Климовський ототожнює згаданий у літопису під 945&nbsp;р. княжий «двір у граді». Одночасно у Ігоря була інша, світська, резиденція, на [[Уздихальниця|Уздихальниці]], де він міг тримати домашнє господарство і займатися мирськими справами. З цим двором Климовський ототожнює літописний «двір другий вне града», при чому раніше в цьому місці, за його думкою, розташовувалось житло Кія{{sfn|Климовский|2013|с=247, 249}}. Згідно з Климовським, Володимир же побудував своє капище шістьом богам імовірно на Михайлівський гірці, при чому святилище Перуна в граді Кія продовжувало функціонувати{{sfn|Климовский|2013|с=344}}.

== В сучасному Києві ==
[[Файл:Київ Язичницьке капище 1.jpg|міні|200пкс|Сучасна інтерпретація ідола Перуна біля будівлі [[Національний музей історії України|НМІУ]](третий варіант, 2017 рік) ]]
2009 року сучасна інтерпретація ідола Перуна була встановлена біля будівлі [[Національний музей історії України|НМІУ]] (Володимирська, 2). Знесений 2012 року. У 2013 році був відновлений на перунів день (20 липня) але наступної доби був знову знесений. 2014 року встановлений втретє<ref>{{cite web |title=Идол Перуна возле Исторического музея |url=https://vkieve.net/pamyatniki-skulptury/idol-peruna-vozle-istoricheskogo-muzeya |accessdate=30 серпня 2022}}</ref>.

=== Мапа ===
{{Mapframe маркери
|ширина=650|висота=450
|широта=50.457|довгота=30.519
|масштаб=14
|текст=Варіанти гіпотетичного розташування Перунового пагорбу
|мар1=|колір1=007FFF
|шир1=50.45682008339581|дов1=30.52147977056085|наз1=Місце розташування Василівської (Трьохсвятительскої) церкви
|мар2=|колір2=007FFF|шир2=50.45880092056342|дов2=30.51796071229521|наз2=Андріївська гірка (версія М. Петрова)
|мар3=|колір3=007FFF|шир3=50.458201|дов3=30.51651|наз3=«Капище Хвойкі» в «городищі Кія» 
|мар4=|колір4=007FFF|шир4=50.45734433028747|дов4=30.518172606907328|наз4=Капище Володимира 980 року (за П. Толочко і Б. Рибаковим) 
|мар5=|колір5=007FFF|шир5=50.4608775|дов5=30.5053167|наз5=Місцерозташування Василівської церкви Нового двору за Ю. Асєєвим — Перунів пагорб 945 року за Б. Рибаковим
}}

== У літописах ==

=== 945 рік ===
Князь [[Ігор Рюрикович|Ігор]] з дружиною присягають Перуну.

Іпатіївський літопис у перекладі [[Махновець Леонід Єфремович|Л. Махновця]]:
{{цитата|І на другий день призвав Ігор послів і прийшов на пагорби, де стояв Перун. І поклали {{comment|[руси]|додано перекладачем}} оружжя своє, і щити, і золото, і присягнув Ігор, і мужі його, і скільки {{comment|[було]|додано перекладачем}} поган-русів. А християн-русів водили {{comment|присягати|додано перекладачем з іншого джерела}} в церкву святого Іллі, що є над ручаєм||{{sfn|Літопис Руський|1989|с=30}}}}

Іпатіївський літопис:
{{цитата|и наоутрѣӕ призва Игорь сли . и приде на холъмы кде стоӕшє Пєрунъ . и покладоша ѡружьӕ своӕ и щиты . и золото . и ходи Игорь ротѣ . и мужи єго . и єлико поганыӕ Руси . а хрс̑тьӕную Русь водиша въ цр҃квь ст҃го Ильи . ӕжє єсть надъ руцьємъ||<ref>{{cite web |title=ЛІТОПИС РУСЬКИЙ за Іпатіївським списком |url=http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat03.htm |website=Ізборник |accessdate=27 серпня 2021 |archive-date=11 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210511142027/http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat03.htm }}</ref>}}

Лаврентіївський літопис:
{{цитата|заоутра призва Игорь слъı . и приде на холмъ . кде стоӕше Перунъ . [и] покладоша ѡружьє своє и шитъ и золото . и ходи Игорь ротѣ и люди єго . єлико поганъıхъ Руси . а хе҃ӕную Русь водиша ротѣ . в црк҃ви ст҃го Ильи . ӕже єсть надъ ручаємъ||<ref>{{cite web |title=ЛАВРЕНТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС |url=http://izbornyk.org.ua/lavrlet/lavr03.htm |website=Ізборник |accessdate=27 серпня 2021 |archive-date=27 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210827064201/http://izbornyk.org.ua/lavrlet/lavr03.htm }}</ref>}}

Лаврентіївський літопис&nbsp;— розшифровка:
{{цитата|Заутра призва Игорь слы, и приде на холмъ, кде стояше Перунъ, {{comment|и|додано з Радзивілівського літопису}} покладоша оружье свое, и {{comment|щиты|додано з Радзивілівського літопису}} и золото, и ходи Игорь ротЂ и люди его, елико поганыхъ руси; а хрестеяную русь водиша ротЂ в церкви святаго Ильи, яже есть надъ Ручаемъ …||<ref>{{cite web |title=ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ за Лаврентіївським списком |url=http://izbornyk.org.ua/pvllavr/pvllavr02.htm |website=Ізборник |accessdate=27 серпня 2021 |archive-date=29 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191229222556/http://izbornyk.org.ua/pvllavr/pvllavr02.htm }}</ref>}}

=== 980 рік ===
Князь [[Володимир Святославич|Володимир]] будує капище шістьом богам.

Іпатіївський літопис у перекладі Л. Махновця:
{{цитата|І став княжити Володимир у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного,— а голова його {{comment|[була]|додано перекладачем}} срібна, а вус&nbsp;— золотий,— і [[Хорс]]а, і [[Дажбог]]а, і [[Стрибог]]а, і [[Сімаргл]]а, і [[Мокош]].||{{sfn|Літопис Руський|1989|с=47}}}}

Іпатіївський літопис:
{{цитата|и нача кнѧжити Володимиръ въ Києвѣ ѡдинъ . и постави кумиры на холъму . внѣ двора теремнаг̑ . Перуна деревѧна . а голова єго серебрѧна . а оусъ золот̑  . и Хоръса . и Дажьба҃  . и Стриба҃ . и Сѣмарьгла. и Мокошь .||<ref>{{cite web |title=ЛІТОПИС РУСЬКИЙ за Іпатіївським списком |url=http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat04.htm |website=Ізборник |accessdate=31 серпня 2021 |archive-date=11 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210511142627/http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat04.htm }}</ref>}}

Лаврентіївський літопис:
{{цитата|И нача кнѧжити Володимеръ въ Києвѣ єдинъ . и постави кумиръı на холму . внѣ двора теремнаго . Перуна древѧна . а главу єго сребрену . а оусъ златъ . и Хърса Дажьба҃ . и Стриба҃ . и Симарьгла . и Мокошь||<ref>{{cite web |title=ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ за Лаврентіївським списком |url=http://izbornyk.org.ua/lavrlet/lavr04.htm |website=Ізборник |accessdate=31 серпня 2021 |archive-date=31 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210831062712/http://izbornyk.org.ua/lavrlet/lavr04.htm }}</ref>}}

Лаврентіївський літопис&nbsp;— розшифровка:
{{цитата|И нача княжити Володимеръ въ КиевЂ единъ, и постави кумиры на холму внЂ двора теремнаго: Перуна древяна, а главу его сребрену, а усъ златъ, и Хърса, Дажьбога, и Стрибога и Симарьгла, и Мокошь.||<ref>{{cite web |title=ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ за Лаврентіївським списком |url=http://izbornyk.org.ua/pvllavr/pvllavr04.htm |website=Ізборник |accessdate=31 серпня 2021 |archive-date=31 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210831090108/http://izbornyk.org.ua/pvllavr/pvllavr04.htm }}</ref>}}

=== 988 рік ===
Володимир будує на Перуновому пагорбі церкву святого Василія.

Іпатіївський літопис у перекладі Л. Махновця:
{{цитата|І, це сказавши, повелів він робити церкви і ставити {{comment|[їх]|додано перекладачем}} на місцях, де ото стояли кумири. І поставив він церкву святого Василія {{comment|[Великого]|додано перекладачем}} на пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь і люди.||{{sfn|Літопис Руський|1989|с=66}}}}

Іпатіївський літопис:
{{цитата|и се рекъ . повелѣ рубити цр҃ькв҃и и поставлѧти по мѣстомъ. идеже стоӕше кумиры и постави црк҃вь ст҃го Васильӕ на холмѣ . идѣже стоӕше кумири . Перунъ и прочии идеже требы творѧху кнѧзь и людьє .||<ref>{{cite web |title=ЛІТОПИС РУСЬКИЙ за Іпатіївським списком |url=http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat05.htm |website=Ізборник |accessdate=31 серпня 2021 |archive-date=11 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210511235854/http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat05.htm }}</ref>}}

Лаврентіївський літопис:
{{цитата|и се рекъ повелѣ рубити црк҃ви . и поставлѧти по мѣстомъ . идеже стоӕху кумири . и постави црк҃вь ст҃аго Васильӕ на холмѣ . идеже стоӕше кумиръ Перунъ . и прочии І. идеже творѧху потребъı . кнѧзь и людьє .||<ref>{{cite web |title=ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ за Лаврентіївським списком |url=http://izbornyk.org.ua/lavrlet/lavr05.htm |website=Ізборник |accessdate=31 серпня 2021 |archive-date=31 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210831062918/http://izbornyk.org.ua/lavrlet/lavr05.htm }}</ref>}}

Лаврентіївський літопис&nbsp;— розшифровка:
{{цитата|И се рекъ, повелЂ рубити церкви и поставляти по мЂстомъ, идеже стояху кумири. И постави церковь святаго Василья на холмЂ, идеже стояше кумиръ Перунъ и прочии, идеже творяху потребы князь и людье.||<ref>{{cite web |title=ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ за Лаврентіївським списком |url=http://izbornyk.org.ua/pvllavr/pvllavr05.htm |website=Ізборник |accessdate=31 серпня 2021 |archive-date=30 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191230062815/http://izbornyk.org.ua/pvllavr/pvllavr05.htm }}</ref>}}

== Див. також ==
* [[Перун]]
* [[Давньослов'янські святилища]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
* {{публікація|книга
 | автор          = Закревский Н. В.
 | назва          = Описание Киева
 | посилання      = https://nibu.kyiv.ua/elfond/Zakrevskij_opis_Kieva_t1_1868/Zakrevskij_opis_Kieva_t1_1868.pdf
 | місце          = М.
 | рік            = 1868
 | том            = I
 | ref            = Закревский
}}
* {{публікація|книга
 | автор          = 
 | назва          = История Киева
 | відповідальний = гл. ред Ю. Ю. Кондуфор
 | місце          = К.
 | видавництво    = Наукова думка
 | рік            = 1982
 | том           = I
 | том назва                     = Древний и средневековый Киев
 | том відповідальний            = отв. ред. И. И. Артеменко
 | томів                    = 3
 | ref            = История Киева
}}
* {{публікація|книга
 | автор          = Каргер М. К.
 | назва          = Древний Киев
 | посилання      = 
 | відповідальний = 
 | місце          = {{М.}}-{{Л.}}
 | видавництво    = Издательство АН СССР
 | рік            = 1958
 | том           = I
 | ref            = Каргер
}}
* {{публікація|книга
 | автор          = Каргер М. К.
 | назва          = Древний Киев
 | посилання      = 
 | відповідальний = 
 | місце          = {{М.}}-{{Л.}}
 | видавництво    = Издательство АН СССР
 | рік            = 1961
 | том           = II
 | ref            = Каргер
}}
* {{публікація|книга
 | автор          = Клейн Л. С.
 | назва          = Воскрешение Перуна
 | місце          = СПб.
 | видавництво    = Евразия
 | рік            = 2004
 | isbn           = 5807101537
 | ref            = Клейн
}}
* {{публікація|книга
 | автор          = Климовский С.
 | назва          = Где, когда и почему возник Киев
 | місце          = К.
 | видавництво    = Стилос
 | рік            = 2013
 | isbn           = 978-966-2399-18-9
 | ref            = Климовский
}}
* {{публікація|стаття
 | автор   = Котышев Д. М.
 | назва   = К вопросу об интерпретации «языческого капища» в Киеве
 | видання = Вестник церковной истории 
 | рік     = 2017
 | номер   = 1/2 (45/46)
 | місце  = М.
 | issn    = 
 | ref     = Котышев
}}
* {{публікація|книга
 | автор          = 
 | назва          = Літопис Руський
 | відповідальний = переклад Л. Махновця
 | місце          = К.
 | видавництво    = [[Дніпро (видавництво)|Дніпро]]
 | рік            = 1989
 | isbn           = 5-308-00052-2
 | ref            = Літопис Руський
}}
* {{публікація|книга
 | автор          = Петров Н. И.
 | назва          = Историко-топографические очерки древнего Киева
 | місце          = К.
 | видавництво    = 
 | рік            = 1897
 | ref            = Петров
}}
* {{публікація|книга
 | автор          = Русанова И. П. 
 | автор2          = Тимощук Б. А.
 | назва          = Языческие святилища древних славян
 | видання = 2-е изд., испр. 
 | відповідальний = под ред. д-ра ист. наук С. А. Плетнёвой
 | місц��          = М.
 | видавництво    = Ладога-100
 | рік            = 2007
 | isbn           = 978-5-94494-051-3
 | ref            = Русанова, Тимощук
}}
* {{публікація|книга
 | автор          = Рыбаков Б. А.
 | назва          = Язычество древней Руси
 | місце          = М.
 | видавництво    = Академический проект
 | рік            = 2013
 | isbn           = 978-5-8291-1511-1
 | ref            = Рыбаков
}}

{{Стародавній Київ}}

[[Категорія:Літописні топоніми Києва]]
[[Категорія:Давньослов'янські святилища]]
[[Категорія:Пагорби Києва]]
[[Категорія:Старий Київ]]
[[Категорія:Релігія в Київській Русі]]
[[Категорія:Місто Володимира]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mapframe маркери (редагувати)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Red (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Replace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Scroll Gallery (редагувати)
Шаблон:Sfn (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Л. (редагувати)
Шаблон:М. (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:СПб. (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Стародавній Київ (редагувати)
Шаблон:Цитата (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Footnotes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Mapframe маркери (редагувати)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Перунів пагорб».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Перунів_пагорб