Перегляд вихідного коду сторінки Париж

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Otheruses|Париж (значення)}}
{{не плутати|Перис}}
{{Місто<!-- усі параметри необов'язкові, деякі беруться з Вікіданих -->
|назва = 
|місцева назва = 
|зображення = {{Photomontage
  | photo1a = Paris_-_Eiffelturm_und_Marsfeld2.jpg
  | photo3a = Paris Opera full frontal architecture, May 2009 (cropped).jpg
  | photo3b = Arcdetriomphe 2.jpg
  | photo2a = Pont des Arts, Paris.jpg
  | photo4a = Louvre Courtyard, Looking West.jpg
 | color = white
 | color_border = white
 | position = center
 | spacing = 2
 | size = 275
 | foot_montage =
 }}
|зображення_розмір = 
|зображення_підпис = 
|прапор = 
|прапор_підпис = 
|герб = 
|герб_підпис = 
|країна = 
|регіон = 
|цифровий ідентифікатор = 
|вид ідентифікатора = 
|розташування = 
|розташування_розмір = 
|розташування_підпис = 
|mapx = 
|mapy = 
|засноване = 
|перша згадка = 
|статус = 
|магдебурзьке право = 
|населення = {{збільшення}}2 175 601 (01 01 2021)
|густота = 
|катойконім = <!-- назва мешканців міста (етнікон); формат&nbsp;— ч/ж або мешканці у множині; не обов'язковий -->
|агломерація = 
|площа = 105,4
|густота = 20359,6
|катойконім = <!-- назва мешканців міста (етнікон); формат&nbsp;— ч/ж або мешканці у множині; не обов'язковий -->
|агломерація = 
|площа = 
|часовий пояс = 
|висота = 
|водойми = 
|поштові індекси = 
|код країни = 
|код міста = 
|координати = <!-- {{coord|??|??|??|N|??|??|??|E|type:city(<населення>)_region:_scale:30000|display=it}} -->
<!-- застарілі параметри для шаблону Карта розташування: -->|lat_dir = N
|lat_deg = 
|lat_min = 
|lat_sec = 
|lon_dir = E
|lon_deg = 
|lon_min = 
|lon_sec = 
|країна карта = <!-- Канада -->
|розмір карти країни = <!-- 300 -->
|регіон карта = <!-- Онтаріо -->
|розмір карти регіону = <!-- 300 -->
|район карта = 
|розмір карти району = <!-- 300 -->
|поділ міста = 
|міста-побратими = 
|день міста = 
|адреса = 
|вебсторінка = 
|мер = 
|примітки = 
}}

'''Пари́ж''' ({{lang-fr|Paris}}, {{Аудіо-МФА|Paris1.ogg|[paˈʁi]}})&nbsp;— [[столиця]] [[Франція|Франції]], адміністративний центр регіону [[Іль-де-Франс]]. Окремий [[Департаменти Франції|департамент]] Франції. Розташований на річці [[Сена]]. Населення&nbsp;— 2&nbsp;175&nbsp;601 особа (на 01.01.2021)<ref>{{Cite web|title=Population 2021 à Paris: 2 175 601 habitants|url=https://94.citoyens.com/2021/population-2021-a-paris-2-175-601-habitants,02-01-2021.html|website=94 Citoyens|date=2021-01-02|accessdate=2021-02-16|language=fr-FR|first=Par C. Dubois Auteur|last=Val-de-Marne}}</ref>, [[міська агломерація]]&nbsp;— 10&nbsp;млн, 2015 року населення міста становило 2&nbsp;206&nbsp;488 осіб, [[Міська агломерація|агломерації]]&nbsp;— 12&nbsp;405&nbsp;426. У місті розташовані штаб-квартири низки міжнародних організацій: [[ЮНЕСКО]], [[Організація економічного співробітництва та розвитку|Організації економічного співробітництва та розвитку]], [[Міжнародна торгівельна палата|Міжнародної торгівельної палати]] та інших. Центр світової торгівлі (автомобілі, літаки, канцелярські товари й туристичне спорядження); головний національний промисловий округ (засоби транспорту, енергетичне обладнання, електроніка, одяг, косметика), фінансово-банківська столиця; великий транспортний вузол (2 міжнародні аеропорти).

У місті є вищі навчальні заклади (13 університетів), [[Французький інститут]], [[Французька академія]]. Славетні наукові інститути: [[Інститут Пастера]], радіологічних досліджень. Культурний (97 музеїв, 300 мистецьких галерей, близько 100 театрів) і туристичний центр світової ваги.

За результатами опитування, яке провів [[Форбс (журнал)|журнал Forbes]] серед фахівців у 2010 році, Париж потрапив до дванадцятки найкрасивіших міст світу<ref>[http://www.forbes.com/2010/01/22/paris-london-travel-lifestyle-travel-tourism-new-york-top-ten-cities.html World's Most Beautiful Cities / «Forbes», 22.01.2010]</ref>.

== Назва ==
[[Топоніміка|Топонім]] ''Париж'' походить від назви [[кельти|кельтського]] племені [[паризії]]в ({{lang-la|Parisii}}). Сучасна назва є похідною від латинської назви міста, що спершу називалося [[Лютеція|Лютеція Паризіорум]] ({{lang-la|Lutetia Parisiorum}}) та {{lang-la2|Civitas Parisiorum}}, тобто місто паризіїв. Етимологія назви цього племені достеменно не встановлена. Ще декілька французьких топонімів мають спільне походження з назвою Париж: [[Вільпаризі]], [[Кормей-ан-Паризі]], [[Фонтене-ан-Паризі]]. З римських часів дійшли також згадки про паризіїв, що мешкали в [[Англія|Англії]], у сучасному східному [[Йоркшир]]і.

== Географія ==

=== Топографія ===
[[Файл:Arago medallion Paris.jpg|thumb|left|Медальйон [[паризький меридіан|паризького меридіана]] на вулиці міста]]
Місто розташоване в центрі [[Паризький басейн|Паризького басейну]], приблизно 65&nbsp;м над рівнем моря. Межі житлових кварталів Парижа окреслені [[Бульвар Периферік|кільцевою автодорогою]] протяжністю 36 кілометрів. До території Парижа також відносять розташований на захід від міста [[Булонський Ліс|Булонський ліс]] і розташований на сході [[Венсенський ліс]]. Периметр міста становить 54,74&nbsp;км<ref name=autogenerated2>[http://www.paris.fr/portail/politiques/Portal.lut?page_id=4946&document_type_id=5&document_id=3079&portlet_id=10579 Dimensions. Géographie de la capitale] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110119194447/http://www.paris.fr/portail/politiques/Portal.lut?page_id=4946 |date=19 січня 2011 }}.{{ref-fr}} // Mairie de Paris, 20.08.2010</ref> Площа міста становить 105&nbsp;км², якщо включати площу цих парків, і близько 87&nbsp;км² без них.

Зі сходу на захід протяжність міста складає 18&nbsp;км, з півночі на південь&nbsp;— 9,5&nbsp;км<ref name=autogenerated2 />. Найвища точка міста (128,21)&nbsp;— у районі [[Монмартр]]а, на тротуарі на розі між стіною огорожі біля будинку за адресою 2, rue de Mont Cenis і будівлею за адресою 4, rue de Mont Cenis<ref name=autogenerated2 />. Абсолютний висотний мінімум (30,5&nbsp;м) розташований у XV окрузі на перетині вулиць Leblanc і St. Charles<ref name=autogenerated2 />

[[Паризький меридіан]] довгий час був нульовим меридіаном на французьких картах. Лінія паризького меридіана відзначена зараз 135 пам'ятними бронзовими відмітками на бруківці, тротуарах і будівлях. На цій лінії розташована й [[Паризька обсерваторія]]<ref name=autogenerated3>[http://www.paris.fr/portail/politiques/Portal.lut?page_id=4946&document_type_id=5&document_id=3083&portlet_id=10579 Situation géographique] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110119194447/http://www.paris.fr/portail/politiques/Portal.lut?page_id=4946 |date=19 січня 2011 }}.{{ref-fr}} // Mairie de Paris, 01.07.2010</ref>.

[[Антиподи|Антипод]] Парижа лежить у водах [[Тихий океан|Тихого океану]], на південному сході від [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]], неподалік від [[острови Антиподів|островів Антиподів]].

=== Клімат ===
[[Файл:Place de Levis 20090202 2.jpg|thumb|left|Зима в Парижі]]
Метеоспостереження в Парижі ведуться безперервно починаючи з 1873 року на метеостанції в парку Монсурі. Париж розташований у зоні помірного клімату. Близькість до моря сприяє проникненню теплих і вологих повітряних мас, а вторгнення холодного континентального повітря відбувається найчастіше з півночі й північного сходу<ref name=autogenerated4>{{Cite web |url=http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=21506 |title=Архівована копія |accessdate=7 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140114103057/http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=21506 |archivedate=14 січня 2014 |deadurl=yes }}</ref>. Середня річна температура становить 12,0&nbsp;°C, найхолодніший місяць&nbsp;— [[січень]] (4,7&nbsp;°С), найспекотніші&nbsp;— [[липень]] або [[серпень]] (20&nbsp;°С), середня річна кількість опадів&nbsp;— 600&nbsp;мм<ref name=autogenerated4 />. Найбільш дощовий місяць&nbsp;— [[травень]] (64,9&nbsp;мм), найменша кількість опадів випадає в [[лютий|лютому]]&nbsp;— 43,7&nbsp;мм [4]. За багаторічними спостереженнями, на рік припадає 111 дощових днів, 18 днів&nbsp;— зливові дощі з грозами, 11 днів у році випадають опади у вигляді снігу<ref name=autogenerated4 />. Мікроклімат Парижа, обумовлений скупченістю й забрудненням, відрізняється температурою повітря (у середньому на 2&nbsp;°C вищою від середньої температури в регіоні; різниця може доходити до 10&nbsp;°C), зниженою вологістю, меншою світлістю в денний час і світлішими ночами. Напрямок панівного вітру відповідно до рози вітрів, побудованої за даними спостережень станції Météo-France&nbsp;— південно-західний<ref name=autogenerated4 />.

Найспекотнішим за історію метеоспостережень днем у Парижі було [[28 липня]] [[1947]] року, коли відмітки термометрів піднялися до 40,4&nbsp;°C<ref>[http://www.paris.fr/portail/politiques/Portal.lut?page_id=4946&document_type_id=5&document_id=3076&portlet_id=10579 Le climat] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110119194447/http://www.paris.fr/portail/politiques/Portal.lut?page_id=4946 |date=19 січня 2011 }}.{{ref-fr}} Mairie de Paris, 01.07.2010</ref>. Найнижча температура була зареєстрована [[10 грудня]] [[1879]] року&nbsp;— −23,9&nbsp;°C<ref name=autogenerated4 />. Найрізкіша зміна температури протягом 24 годин&nbsp;— [[31 грудня]] [[1978]] року: температура впала з +12&nbsp;°C до −10&nbsp;°C. Найсильніший вітер&nbsp;— 169 км/год, грудень [[1999]] року (див. також {{iw|Tempêtes de fin décembre 1999 en Europe||fr|Tempêtes de fin décembre 1999 en Europe}})<ref>20 minutes, №&nbsp;1560, 13 лютого 2009року, «Les prévisions, bien plus qu'un passe-temps»</ref>. Зниження температури нижче від 0&nbsp;°С уважається холодом, а нижче від –10&nbsp;°С&nbsp;— екстремальним холодом, у цей період мобілізуються соціальні служби міста для допомоги бездомним<ref>[http://www.paris.fr/portail/pratique/Portal.lut?page_id=9634&document_type_id=2&document_id=93370&portlet_id=23708 A partir de quelle température déclenche-t-on le plan «Grand Froid» à Paris ?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101126224758/http://www.paris.fr/portail/pratique/Portal.lut?page_id=9634&document_type_id=2&document_id=93370&portlet_id=23708|date=26 листопада 2010}}{{ref-fr}}. // Mairie de Paris, 30.11.2010</ref>.

{{Клімат міста
|Місто_род=міста, 1981–2010
|Джерело= Meteo France<ref>{{cite web
|url=http://climat.meteofrance.com/chgt_climat2/climat_france?CLIMAT_PORTLET.path=climatstationn%2F75114001 |title=Climatological Information for Paris, France|publisher=Meteo France|date=August 2011}}</ref>
|Січ_а_макс = 16.1
|Лют_а_макс = 21.4
|Бер_а_макс = 25.7
|Кві_а_макс = 30.2
|Тра_а_макс = 34.8
|Чер_а_макс = 37.6
|Лип_а_макс = 40.4
|Сер_а_макс = 39.5
|Вер_а_макс = 36.2
|Жов_а_макс = 28.4
|Лис_а_макс = 21
|Гру_а_макс = 17.1
|Рік_а_макс = 40.4
|Січ_сер_макс = 7.2
|Лют_сер_макс = 8.3
|Бер_сер_макс = 12.2
|Кві_сер_макс = 15.6
|Тра_сер_макс = 19.6
|Чер_сер_макс = 22.7
|Лип_сер_макс = 25.2
|Сер_сер_макс = 25.0
|Вер_сер_макс = 21.1
|Жов_сер_макс = 16.3
|Лис_сер_макс = 10.8
|Гру_сер_макс = 7.5
|Рік_сер_макс = 16.0
|Січ_сер = 5.0
|Лют_сер = 5.6
|Бер_сер = 8.8
|Кві_сер = 11.5
|Тра_сер = 15.3
|Чер_сер = 18.3
|Лип_сер = 20.6
|Сер_сер = 20.4
|Вер_сер = 16.9
|Жов_сер = 13.0
|Лис_сер = 8.3
|Гру_сер = 5.5
|Рік_сер = 12.5
|Січ_сер_мін = 2.7
|Лют_сер_мін = 2.8
|Бер_сер_мін = 5.3
|Кві_сер_мін = 7.3
|Тра_сер_мін = 10.9
|Чер_сер_мін = 13.8
|Лип_сер_мін = 15.8
|Сер_сер_мін = 15.7
|Вер_сер_мін = 12.7
|Жов_сер_мін = 9.6
|Лис_сер_мін = 5.8
|Гру_сер_мін = 3.4
|Рік_сер_мін = 8.5
|Січ_а_мін = -14.6
|Лют_а_мін = -14.7
|Бер_а_мін = -9.1
|Кві_а_мін = -3.5
|Тра_а_мін = -0.1
|Чер_а_мін = 3.1
|Лип_а_мін = 6
|Сер_а_мін = 6.3
|Вер_а_мін = 1.8
|Жов_а_мін = -3.1
|Лис_а_мін = -14
|Гру_а_мін = -23.9
|Рік_а_мін = -23.9
|Січ_сер_опади = 53.7
|Лют_сер_опади = 43.7
|Бер_сер_опади = 48.5
|Кві_сер_опади = 53
|Тра_сер_опади = 65
|Чер_сер_опади = 54.6
|Лип_сер_опади = 63.1
|Сер_сер_опади = 43
|Вер_сер_опади = 54.7
|Жов_сер_опади = 59.7
|Лис_сер_опади = 51.9
|Гру_сер_опади = 58.7
|Рік_сер_опади = 649.6
|Січ_опади = 10.2
|Лют_опади = 9.3
|Бер_опади = 10.4
|Кві_опади = 9.4
|Тра_опади = 10.3
|Чер_опади = 8.6
|Лип_опади = 8
|Сер_опади = 6.9
|Вер_опади = 8.5
|Жов_опади = 9.5
|Лис_опади = 9.7
|Гру_опади = 10.7
|Рік_опади = 111.5
|Січ_сонце = 62.5
|Лют_сонце = 79.2
|Бер_сонце = 128.9
|Кві_сонце = 166.0
|Тра_сонце = 193.8
|Чер_сонце = 202.1
|Лип_сонце = 212.2
|Сер_сонце = 212.2
|Вер_сонце = 167.9
|Жов_сонце = 117.8
|Лис_сонце = 67.7
|Гру_сонце = 51.4
|Рік_сонце = 1661.7
}}

== Екологія ==
[[Файл:Ballondeparisbynight.jpg|thumb|Повітряна куля над Парижем, яка вивчає стан повітря]]

Як у кожному великому місті, стан [[довкілля]] відчуває на собі фактори життєдіяльності багатомільйонного населення. За статистикою, столиця Франції та прилеглий Паризький регіон входять у першу сотню найбільш густонаселених агломерацій на планеті<ref>[http://www.citymayors.com/statistics/largest-cities-density-125.html The largest cities in the world by land area, population and density] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150516053854/http://www.citymayors.com/statistics/largest-cities-density-125.html |date=16 травня 2015 }}.{{ref-en}} // City mayors statistics</ref>. У межах міста об'єктів промисловості небагато внаслідок процесу деіндустріалізації, який розпочався в середині XX століття, завдяки чому забруднення ґрунтів не є гострою проблемою<ref>{{Cite web |url=http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=21507 |title=Архівована копія |accessdate=7 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131211164557/http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=21507 |archivedate=11 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref>, натомість шумове забруднення, транспортні вихлопи&nbsp;— головні проблеми екології цього міста. Слід додати до цього також дефіцит паркових зон у французькій столиці та відставання за цим показником від інших великих європейських міст (14,5&nbsp;м² на людину)<ref>[http://wikiwix.com/cache/?url=http://www.apur.org/images/notes4pages/4P13.pdf&title=Atelier%20Parisien%20d'urbanisme%20-%20Développer%20le%20végétal%20à%20Paris.%20Les%20nouvelles%20règles%20du%20Plan%20local%20d'%20urbanisme%20de%20Paris.%20Spécial%20PLU. Dévélopper le végétal à Paris]</ref>. 2002 року в Парижі запроваджено практику сортування сміття<ref>[http://www.planete-echo.net/CollecteParis/Paris.html Paris trie ses déchets]</ref>. Велика увага приділяється чистоті повітря: наприклад, над Парижем щодня запускається повітряна куля, колір якої змінюється залежно від якості повітря. Кулю видно в радіусі 40&nbsp;км.<ref>{{Cite web |url=http://www.paris.fr/portail/pratique/Portal.lut?page_id=136&document_type_id=5&document_id=53413&portlet_id=3060 |title=Ballon Air de Paris: un ballon pour mesurer la qualité de l'air de Paris |accessdate=7 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110203071506/http://www.paris.fr/portail/pratique/Portal.lut?page_id=136 |archivedate=3 лютого 2011 |deadurl=yes }}</ref>. Крім того, за станом повітря в місті з 1979 року спостерігає організація AIRPARIF, а рівні забруднення за шкалою від 1 до 10 афішуються на багатьох електронних табло міста<ref>[http://www.parisinfo.com/paris-guide/meteo-et-climat/qualite-de-l-air-a-paris/ Qualité de l'air à Paris ] Le Site officiel de l'Office du Tourisme et des Congrès de Paris</ref><ref>[http://www.airqualitynow.eu/comparing_city_details.php?paris Air Quality Now&nbsp;— Comparing Cities&nbsp;— Paris Air Quality Details]</ref>. За офіційними даними, якість повітря значно покращилася за останнє десятиріччя за багатьма параметрами<ref>[http://www.lefigaro.fr/environnement/2010/10/21/01029-20101021ARTFIG00757-la-qualite-de-l-air-s-ameliore-a-paris.php La qualité de l'air s'améliore à Paris].{{ref-fr}} Le Figaro, 22.10.2010</ref>. Що ж стосується річкової екосистеми, то ще два десятиліття тому екологічний стан [[Сена|Сени]] був не найкращим, про що свідчило масове вимирання риби в 1990 і 1992 роках. 1988 року [[Жак Ширак]], бувши мером Парижа, заявив, що через 5 років у Сені можна буде купатися<ref>[http://www.la-croix.com/Se-baigner-dans-la-Seine/article/2431801/5547 Se baigner dans la Seine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100708184734/http://www.la-croix.com/Se-baigner-dans-la-Seine/article/2431801/5547 |date=8 липня 2010 }}.{{ref-fr}} // La-Croix.com, 05.07.2010</ref>, і справді, за останні роки якість води в Сені покращилася за багатьма параметрами настільки, що сьогодні в її водах у межах міста мешкає близько 28 видів риб<ref>[http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=21507 Etat initial d'environnement] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131211164557/http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=21507 |date=11 грудня 2013 }}.{{ref-fr}} // Mairie de Paris</ref>.

У місті також робляться спроби боротьби із шумовим забрудненням, основна причина якого&nbsp;— автомобільний транспорт. Наприклад, заплановано використовувати звукоізоляційні технології в житлових будинках, у дорожньому будівництві, обмеження максимальної швидкості руху в центрі, посилення санкцій проти мотоциклістів<ref>{{Cite web |url=http://www.paris.fr/portail/pratique/Portal.lut?page_id=136&document_type_id=5&document_id=17194&portlet_id=3060 |title=Plan de lutte contre le bruit |accessdate=7 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110203071506/http://www.paris.fr/portail/pratique/Portal.lut?page_id=136 |archivedate=3 лютого 2011 |deadurl=yes }}</ref>. Проте за статистикою 54&nbsp;% опитаних парижан турбує шум, а житло 150&nbsp;000 осіб виходить вікнами на вулицю, де рівень шуму перевищує 70&nbsp;дБ<ref>{{Cite web |url=http://www.paris.fr/portail/accueil/Portal.lut?actorgender=&portal_component=17&elected_official_directory_id=8814&document_id=17442&actorlastname=&actormandate=31&document_type_id=&actorpoliticalgroupid=&actordistrictnumber=&detailed_search=&page_id=1&seq=& |title=Conseil de Paris: Plan anti-bruit |accessdate=7 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140116232638/http://www.paris.fr/portail/accueil/Portal.lut?actorgender=&portal_component=17&elected_official_directory_id=8814&document_id=17442&actorlastname=&actormandate=31&document_type_id=&actorpoliticalgroupid=&actordistrictnumber=&detailed_search=&page_id=1&seq=& |archivedate=16 січня 2014 |deadurl=yes }}</ref>. Окрім того, Париж також сумно відомий великою кількістю собачих екскрементів на тротуарах<ref>http://www.paris.fr/portail/Environnement/Portal.lut?page_id=5922&document_type_id=5&document_id=5870&portlet_id=13278 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081008003455/http://www.paris.fr/portail/Environnement/Portal.lut?page_id=5922&document_type_id=5&document_id=5870&portlet_id=13278 |date=8 жовтня 2008 }} Barometre de la propreté 2003&nbsp;см. Les causes de la malpropreté</ref>.

== Гідрографія ==
[[Сена]] виявилася найважливішим фактором для створення й розвитку міста, початок якому поклали численні на той час острови на річці. З островів, що лежать у межах міста, найбільший інтерес становить [[Острів Сіте]]. Заселений ще в [[Античність|античні часи]], він є колискою Парижа. Саме тут розташовано багато історичних пам'яток, як-от [[Собор Паризької Богоматері]], [[Церква Сент-Шапель (Париж)|Сент-Шапель]], [[Консьєржері]].

Традиційно місто поділяється на [[Правий берег (Париж)|правий берег]] (торгова, ділова частина міста) і [[Лівий берег (Париж)|лівий берег]] (культурна, освітня частина міста).

Довжина Сени в межах Парижа&nbsp;— 12,78&nbsp;км, глибина її варіює від 3,8&nbsp;м (поблизу мосту Насьйональ) до 5,7&nbsp;м (біля [[Міст Мірабо|мосту Мірабо]]), ширина русла&nbsp;— від 30&nbsp;м (набережна Монтебелло до 200&nbsp;м&nbsp;— біля мосту Гренель). Найнижчий рівень води в історії&nbsp;— 26,39&nbsp;м, відмітка з історичними рівнями води висить на стіні набережної острова Святого Людовіка. Швидкість течії води&nbsp;— 2&nbsp;км/год, потужність потоку&nbsp;— 273&nbsp;м³/с, середня температура&nbsp;— 14,1&nbsp;°С<ref>[http://www.paris.fr/portail/pratique/Portal.lut?page_id=1314&document_type_id=5&document_id=2179&portlet_id=3142 Quelques chiffres…]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}.{{ref-fr}} // Mairie de Paris, 30.10.2006</ref>.

{{Панорама|Pont_des_Arts,_Paris.jpg|1000px|Сена. Вид на [[Міст Мистецтв]] і [[острів Сіте]]. Праворуч — [[Інститут Франції]]}}

=== Водозабезпечення і санітарія ===
Париж у своїй ранній історії черпав воду лише з Сени і її лівої невеличкої притоки Б'євр. Пізніші джерела постачання води&nbsp;— римський [[акведук]] [[I століття]] з розташованого на південь містечка [[Віссу]] (згодом занепав); від кінця XI століття воду брали із джерел пагорбів правого берега; у [[XV століття|XV столітті]] збудовано [[Водогін|водопровід]], що йшов приблизно тим самим шляхом, що занедбаний римський акведук з Віссу; від 1809 року [[Канал (гідротехніка)|канал]] (''DE L'Ourcq'') почав забезпечувати Париж водою з менш забруднених річок на північному сході столиці. Париж мав своє перше постійне й повноводне джерело питної води тільки від кінця XIX століття: 1857 року інженер Ежен Белґранд за Наполеона III та [[префект]]а [[Жорж Ежен Осман|Жоржа Ежена Османа]], що опікувався будівництвом низки нових мереж водопостачання, які забезпечили водою все місто, піднявши її з декількох водних пластів, що розміщалися в прибережних горах поблизу моря. Відтоді нова система водопостачання стала основним джерелом [[питна вода|питної води]] в Парижі, а залишки старої системи надходять у нижні рівні водомереж, і відтоді їх використовують для прибирання вулиць Парижа. Ця система, як і раніше, складає більшу частину сучасних мереж [[водопостачання]] Парижа.

== Історія ==
[[Файл:Plan de Paris Lutece BNF07710744.png|thumb|200px|План [[Лютеція|Лютеції]]]]
[[Файл:Plan de Paris 1223 BNF07710747.png|thumb|200px|План Парижа, 1223 рік]]
[[Файл:Prise de la Bastille.jpg|thumb|200px|праворуч|[[Штурм Бастилії]]]]

=== Заснування міста ===
{{Main|Лютеція}}
Місто було засноване в середині III століття до н.&nbsp;е., розвинувшись із [[кельти|кельтського]] поселення [[Лютеція]] племені [[паризії]]в на місці [[острів Сіте|острова Сіте]]. Сучасна назва міста походить від імені цього племені. Перша письмова згадка про Лютецію зустрічається в 6-й книзі [[Гай Юлій Цезар|Юлія Цезаря]] про [[Галльська війна|Галльську війну]] 53&nbsp;р. до н.&nbsp;е.

Коли в 52 році до н.&nbsp;е. [[римляни]] після першої невдалої спроби вдруге спробували підійти до міста, паризії підпалили Лютецію й зруйнували мости. Римляни залишили їм острів і збудували на лівому березі Сени нове місто. Там вони звели [[терми]], [[Римський форум|форум]] і [[амфітеатр]]. У [[Римська імперія|Римській імперії]] місто не мало великого впливу.

=== Середньовіччя ===
{{main|Середньовічний Париж}}
Правління [[римляни|римлян]] скінчилося 508 року з приходом [[франки|франків]]. Римський палац, розташований на острові Сіте, франки неодноразово перебудовували для власних потреб. Цей палацовий комплекс, знаний як Палац Сіте ({{lang-fr|Palais de la Cité}}), зберігся лише частково. Уціліли споруди [[Консьєржері]], [[Палац правосуддя (Париж)|Палацу Правосуддя]] й [[Сент-Шапель]], які, щоправда, зазнавали частих перебудов. Найдавніша збережена частина палацу була споруджена в першій половині XIII століття за часів [[Людовик IX Святий|Людовика IX]]&nbsp;— це каплиця Сент-Шапель, архітектора [[П'єр Монтрей|П'єра Монтрея]]. Дещо пізнішого часу&nbsp;— фортечні вежі, розташовані поряд з Сент-Шапель: Срібна вежа ({{lang-fr|Tour d’Argent}}), Вежа Цезаря ({{lang-fr|Tour de César}}) та Годинникова вежа ({{lang-fr|Tour de l’Horloge}}), споруджені за [[Філіпп IV Вродливий|Філіппа IV Вродливого]]. За масивними фортечними мурами розташовувалася королівська адміністрація [[Консьєржері]] (від {{lang-fr|Concierge}}), яку вже від 1400 року використовували, як [[в'язниця|в'язницю]], а за часів [[Французька революція|Французької революції]] називали «залою чекання на [[гільйотина|гільйотину»]].

Ще 1358 року Палац Сіте перестав бути резиденцією французьких королів, які були переїхали спершу до Готелю Сен-Поль, що не зберігся, а потім до [[Венсенський замок|Венсенського замку]]. Відомий усьому світові [[Лувр]] збудовано ще за часів [[Філіпп II Август|Філіппа II]] 1190 року. Тоді Лувр був лише фортецею на західній околиці Парижа. Королівською резиденцією він став за часів [[Карл II (король Франції)|Карла II]]. 1190 року збудовано міський мур на правому березі Сени, а 1210&nbsp;— на лівому.

Починаючи з XI століття Париж&nbsp;— один з центрів європейської освіти, насамперед релігійної. У XII столітті в місті з'явився Паризький університет, визнаний королем Філіпом II 1200 року. У XIII столітті [[Робер де Сорбон]] при університеті заснував [[Сорбонна|Сорбоннський коледж]], назва якого згодом стала асоціюватися з усім Паризьким університетом.

=== Новий час ===
У часи [[гугеноти|гугенотських]] воєн (1562—1598) місто залишалося в руках католиків. 24 серпня 1572 року у [[Варфоломіївська ніч|Варфоломіївську ніч]] у Парижі вбито тисячі гугенотів.

За часів [[Людовик XIV|Людовика XIV]] королівська резиденція переїхала в [[Версальський палац|Версаль]], проте Париж як і раніше залишався політичним і економічним центром Франції. За [[Людовик XIV|Людовика XIV]] в місті з'явилося вуличне освітлення, модернізовано водопостачання, засновано перші лікарні [[Дім Інвалідів]] та [[Госпіталь Пітьє-Сальпетрієр|Сальпетрієр]]. Міський мур розібрано, а на його місті облаштовано так званий Новий двір (Nouveau Cours), що згодом став [[Паризькі бульвари|бульварним кільцем Парижа]].

1844 довкола міста збудовано третій міський мур, на місці сьогоднішньої [[Бульвар Періферік|кільцевої дороги]] довкола міста. У найближчих околицях Парижа були зведені фортифікаційні споруди завдовжки 39&nbsp;км із 94 [[бастіон]]ами й 16 [[форт]]ами, що на той час було найбільшою міською захисною системою у світі.

У 1855, 1867, 1878, 1889, 1900 та 1937 роках у Парижі проходили так звані Світові виставки, які ще більше підняли престиж міста.

Катастрофічний перебіг [[Французько-прусська війна|Франко-прусської війни]] 1870—1871 років призвів до занепаду [[Німецька імперія|Другої імперії]] та зайняття Парижа німецькими військами, [[Паризька комуна (1871)|Паризька комуна]], що складалась із робітників, ремісників та дрібних буржуа, виступила проти тимчасового консервативного уряду республіки.

За часів Третьої республіки аж до 1914 року Париж знову переживав часи свого розквіту, цей період увійшов в історію під назвою «[[Прекрасна епоха]]», Франція переживала небувалий підйом і економічний розвиток. Архітектура цього періоду представлена сьогодні такими спорудами, як [[Ліонський вокзал]], [[Міст Александра III]] та деякими станціями метро.

У 1900 і 1924 роках Париж приймав II та [[Зимові Олімпійські ігри 1960|VIII Олімпійські ігри]] нового часу.

1921 року місто мало найбільшу кількість населення за всю свою історію&nbsp;— близько 3&nbsp;млн мешканців.

У роках [[Друга світова війна|Другої світової війни]] місто було зайняте німецьким [[вермахт]]ом, окупація продовжилася до кінця серпня 1944 року. На щастя, місто під час війни не дуже постраждало.

У травні 1968 року паризький [[Латинський квартал (Париж)|Латинський квартал]] став центром [[Травневі заворушення 1968 року|студентської революції]], яка змінила обличчя країни й всієї Європи.

2005 року відбулися нові масові виступи, що увійшли в історію під назвою [[Війна передмість]], тоді заворушення перекинулися й на інші міста країни.

== Демографія ==
{{Main|Населення Парижа}}
На території Парижа проживає 19,3&nbsp;% населення регіону [[Іль-де-Франс]] і 3,6&nbsp;% населення [[Франція|Франції]]. Таким чином Париж є найгустонаселенішим районом Франції з середньою щільністю населення {{formatnum:20433}} осіб/км². Щільність населення варіюється залежно від округу. Округ з найменшою щільністю населення&nbsp;— 12-й (8370 осіб/км²) за рахунок включення в територію округу [[Венс��нський ліс|Венсенського лісу]] і 1-й (9228 осіб/км²). Найбільш густонаселеним вважається 11-й округ зі щільністю населення понад {{formatnum:40000}} осіб/км²<ref>[http://www.paris.fr/portail/english/Portal.lut?page_id=8125&document_type_id=5&document_id=29896&portlet_id=18748 Щільність населення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090306220445/http://www.paris.fr/portail/english/Portal.lut?page_id=8125&document_type_id=5&document_id=29896&portlet_id=18748 |date=6 березня 2009 }} {{ref-en}}</ref>.

=== Демографічний розвиток міста ===
<div style="float:right;margin:0 0 .5em 1em;" class="toccolours">
'''Динаміка змін<br/>людності Парижа<br/>'''
{| cellpadding=2 style="background:transparent; color: inherit;"
|-
| [[1150]]
| align="right" |
| 50 000
|-
| [[1200]]
| align="right" |
| 120 000
|-
| [[1328]]
| align="right" |
| 200 000
|-
| [[1365]]
| align="right" |
| 275 000
|-
| [[1422]]
| align="right" |
| 100 000
|-
| [[1500]]
| align="right" |
| 150 000
|-
| [[1565]]
| align="right" |
| 294 000
|-
| [[1590]]
| align="right" |
| 300 000
|-
| [[1637]]
| align="right" |
| 415 000
|-
| [[1680]]
| align="right" |
| 515 000
|-
| [[1750]]
| align="right" |
| 576 000
|-
| [[1789]]
| align="right" |
| 650 000
|-
| [[1801]]
| align="right" |
| 547 800
|-
| [[1810]]
| align="right" |
| 714 600
|-
| [[1851]]
| align="right" |
| 1 053 000
|-
| [[1872]]
| align="right" |
| 1 851 702<ref>У проміжку між 1856 і 1861 роками до Парижа приєднали навколишні передмістя, внаслідок чого населення воднораз зросло на пів мільйона осіб.</ref>
|-
| [[1881]]
| align="right" |
| 2 240 000
|-
| [[1901]]
| align="right" |
| 2 714 000
|-
| [[1926]]
| align="right" |
| 2 871 000
|-
| [[1954]]
| align="right" |
| 2 850 000
|-
| [[1975]]
| align="right" |
| 2 300 000
|-
| [[1999]]
| align="right" |
| 2 125 000
|-
| [[2007]]
| align="right" |
| 2 143 000
|}[http://cassini.ehess.fr/cassini/fr/html/6_index.htm Des villages Cassini]
</div>

В античні часи й [[середньовіччя]] внаслідок численних воєн, епідемій і масового голоду число жителів часто різко падало. Наприклад, під час епідемії [[холера|холери]] 1832 року померло приблизно 20&nbsp;000 осіб.

[[Індустріалізація]] XIX століття призвела до значного росту населення. 1921 року кількість населення склала 3 мільйони; ця цифра досі є рекордною за всю історію Парижа. Сьогодні в Парижі мешкає трохи більш ніж два мільйони осіб.

Зворотна ситуація спостерігається в передмістях за рахунок їхнього розширення&nbsp;— 1921 року тут проживало 4,85 мільйона осіб, 2006&nbsp;— уже 11,6&nbsp;млн.

За рахунок того, що після виходу на пенсію більшість парижан переїжджає в передмістя й на південь Франції, Париж є досить «молодим» містом. Тут проживає велика кількість неодружених осіб обох статей (51,5&nbsp;% всього населення міста)<ref name=autogenerated1>{{Cite web |url=http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=85403 |title=Архівована копія |accessdate=7 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140114120620/http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=85403 |archivedate=14 січня 2014 |deadurl=yes }}</ref>&nbsp;— пересічна паризька сім'я складається з 1,88 людини<ref>{{Cite web |url=http://www.paris.fr/portail/politiques/Portal.lut?page_id=5427&document_type_id=5&document_id=16185&portlet_id=11661 |title=Plus de 2 millions de Parisiens |accessdate=7 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101120112911/http://www.paris.fr/portail/politiques/Portal.lut?page_id=5427 |archivedate=20 листопада 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Сумарний коефіцієнт народжуваності становить 1,64&nbsp;— велика частина паризьких сімей має лише одну дитину<ref>[http://www.paris.fr/portail/english/Portal.lut?page_id=8125&document_type_id=5&document_id=29896&portlet_id=18748 INSEE: Демографічні дані] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090306220445/http://www.paris.fr/portail/english/Portal.lut?page_id=8125&document_type_id=5&document_id=29896&portlet_id=18748 |date=6 березня 2009 }} {{ref-en}}</ref>. На 2004 коефіцієнт народжуваності становив 14,8, коефіцієнт смертності&nbsp;— 6,6. Таким чином природний приріст населення склав + 8,1, а загальний + 2,1<ref>[http://www.insee.fr/fr/ppp/ir/sd2005/dd/pdf/sd2005_brochure.pdf INSEE: Демографические показатели, 2004] {{ref-fr}}</ref>.

=== Етнічний склад ===
Зараз у Парижі проживають близько 310&nbsp;000 іноземців, що становить 14,5&nbsp;% населення Парижа<ref>[http://www.insee.fr/fr/insee_regions/idf/rfc/docs/alapage203.pdf INSEE: Доля иностранцев в регионе Иль-де-Франс, 1999] {{ref-fr}}</ref>. Лише третина з них&nbsp;— вихідці з ЄС<ref>{{Cite web |url=http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=85403 |title=RECENSEMENT. Premiers résultats |accessdate=7 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140114120620/http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=85403 |archivedate=14 січня 2014 |deadurl=yes }}</ref>. Здебільшого це іммігранти з Португалії, Алжиру, Марокко та інших країн Європи й Африки.

=== Народилися в Парижі ===
{{main|:Категорія:Уродженці Парижа}}
* [[Шарль Бодлер]]
* [[Шарль Лебрен]]
* [[Шарль Гарньє]]

=== Українці в Парижі ===

==== Померли ====
* [[Бойків Олександр Миколайович|Олександр Бойків]]&nbsp;— діяч [[Українська військова організація|УВО]] та [[Організація українських націоналістів|ОУН]], особистий секретар лідера [[Організація українських націоналістів|Організації українських націоналістів]] [[Коновалець Євген Михайлович|Євгена Коновальця]]
* [[Махно Нестор Іванович|Нестор Махно]]&nbsp;— керівник селянського повстанського руху в Україні в 1918—1921 роках, анархіст, військовий та політичний діяч, видатний тактик ведення партизанської війни
* [[Омелянович-Павленко Михайло Володимирович|Михайло Омелянович-Павленко]]&nbsp;— визначний український діяч, [[генерал-полковник]] Армії [[Українська Народна Республіка|УНР]], український воєначальник, до 1917 року [[полковник]] російської армії, за доби [[Українська Народна Республіка|УНР]]
* [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]]&nbsp;— Головний отаман [[Армія Української Народної Республіки|військ УНР]], голова [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії УНР]]
* [[Шумицький Микола Андрійович|Микола Шумицький]]&nbsp;— український громадсько-політичний діяч, архітектор та дипломат. Полковник Армії УНР.
* [[Б'янка Чубар]]&nbsp;— українська дослідниця [[Механізм реакції|механізмів]] [[Органічна хімія|органічних]] [[Хімічна реакція|реакцій]], науковиця [[Національний центр наукових досліджень|Національного центру наукових досліджень Франції]].

==== Місто-рятівник ====
18 квітня 2023 року ''за виявлені гуманізм, милосердя і солідарність з Українським народом, всебічну допомогу громадянам України, які вимушено залишили Батьківщину внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також вагому підтримку України у захисті її незалежності та суверенітету'' Президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] присвоїв Парижу почесну відзнаку «[[Місто-рятівник]]».<ref>{{УПУ|232/2023|18 квітня 2023|Про присвоєння почесної відзнаки «Місто-рятівник» місту Париж (Французька Республіка)|link=https://www.president.gov.ua/documents/2322023-46549}}</ref>

== Адміністрація ==

=== Адміністративний устрій ===
{{детальніше|Адміністративний поділ Парижа}}
Протягом майже всієї історії Парижа за винятком кількох нетривалих періодів ним керували безпосередньо представники короля, імператора або президента Франції. 1974 року [[Національні збори Франції|Національні Збори]] надали Парижу муніципальну автономію.{{sfn|Fierro|1996|с=334}} Першим сучасним обраним мером Парижа був [[Жак Ширак]], обраний у березні 1977, ставши першим мером міста від 1871 року і тільки четвертим від 1794. Діючий мер Парижа&nbsp;— [[Анн Ідальго]], уперше обрана у квітні 2014 року й переобрана в червні 2020.

Париж поділяється на 20 адміністративних округів ({{lang-fr|arrondissement}}), нумерація яких іде від центру по спіралі за годинниковою стрілкою. Номер округу є водночас останніми двома цифрами [[поштовий індекс|поштового індексу]] Парижа (Наприклад, XIV округ має індекс 75014).

=== Органи влади ===

Від березня 2001 до квітня 2014 мером Парижа був [[Бертран Деланое]] від [[Соціалістична партія (Франція)|Соціалістичної партії Франції]] . 2001 року за нього проголосували 92 зі 163 членів міської ради в той час, як його конкурент Жан Тібері отримав лише 12&nbsp;% голосів. У березні [[2008]] Деланое був повторно обраний на посаду мера міста. 2014 року мером Парижа обрано [[Анн Ідальго]]&nbsp;— першу жінку на цій посаді за всю історію міста.

== Економіка ==
Париж&nbsp;— найважливіший економічний центр Франції, тут виробляється 10&nbsp;% [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] країни<ref>[http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=21467 Les dimensions de Paris] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140114120512/http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=21467 |date=14 січня 2014 }}.{{ref-fr}} // Mairie de Paris, Textes du plan local d'urbanisme</ref>. Майже чверть всіх виробничих підприємств країни відкрили в метрополії свої офіси й штаб-квартири. У місті створено 349&nbsp;000 підприємств<ref>[http://www.paris.fr/portail/accueil/Portal.lut?page_id=1&document_type_id=2&document_id=95565&portlet_id=24329 600 nouvelles entreprises à Paris chaque semaine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110124195136/http://www.paris.fr/portail/accueil/Portal.lut?page_id=1&document_type_id=2&document_id=95565&portlet_id=24329 |date=24 січня 2011 }}.{{ref-fr}} Mairie de Paris, 20.01.2011</ref>, що мають 1 640 тисяч робочих місць, а це в перерахунку на всіх працездатних парижан становить 1,5 робочого місця на людину<ref name=autogenerated1 />. Тим не менше, число безробітних парижан становить 8,7&nbsp;%, що, однак нижче, ніж у цілому по країні (9,3&nbsp;%), за даними на кінець 2010 року<ref>[http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=95088 Chiffres-clés] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140114120549/http://www.paris.fr/portail/viewmultimediadocument?multimediadocument-id=95088 |date=14 січня 2014 }}.{{ref-fr}} // Mairie de Paris&nbsp;— Direction du développement économique, de l'emploi et de l'enseignement supérieur, 11.2010</ref>.

Основна маса (85&nbsp;%) робочих місць Парижа належать до сфери послуг. Попри те, що промисловість активно виводиться за межі міста, вона дає досі близько ста тисяч робочих місць. Приблизно стільки ж робочих місць припадає на дрібні підприємства, зайняті у сфері сервісу (35&nbsp;%), виробництва (30&nbsp;%), будівництва (20&nbsp;%) і харчування (15&nbsp;%).

Розвинений туристичний бізнес, у середньому на рік французьку столицю відвідують 27&nbsp;млн туристів, що в 12 разів більше чисельності населення міста<ref>{{Cite web |url=http://www.paris.fr/portail/pratique/Portal.lut?page_id=9634&document_type_id=2&document_id=88098&portlet_id=23708 |title=Combien de touristes visitent la capitale chaque année ? |accessdate=8 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100729224752/http://www.paris.fr/portail/pratique/Portal.lut?page_id=9634&document_type_id=2&document_id=88098&portlet_id=23708 |archivedate=29 липня 2010 |deadurl=yes }}</ref>. B 2007 китайські туристи витратили 79&nbsp;млн євро в паризьких магазинах такс-фрі, японці&nbsp;— 87&nbsp;млн євро, російські&nbsp;— 72&nbsp;млн євро, і американці&nbsp;— 71&nbsp;млн євро<ref>Газета «Метро» від 5 червня 2008 року.</ref>.

У Парижі розташувалася велика частина французьких банків, страхових компаній та інших фінансових підприємств. Основні французькі телекомунікаційні компанії також розташовані головним чином у Парижі: Vivendi Universal, Groupe Lagardère, Groupe TF1. У Парижі перебувають також видавництва найбільших щоденних газет (див. розділ про ЗМІ), і безліч інших видавництв.

Сьогодні Париж (разом із відкритим у 50—60-ті роки в передмісті Парижа діловим центром [[Дефанс]]) є одним із найважливіших торговельних центрів Європи.

Завдяки зосередженню французьких і міжнародних фірм у місті, Париж забезпечує приблизно третину ВВП країни.

=== Рівень зайнятості ===
У 2007 році серед {{formatnum:1569679}} осіб у працездатному віці (15—64 років) {{formatnum:1189388}} були активні, {{formatnum:380291}}&nbsp;— неактивна (показник активності 75,8&nbsp;%, у 1999 році було 74,0&nbsp;%). З {{formatnum:1189388}} активних працювало {{formatnum:1057058}} осіб ({{formatnum:531882}} чоловіки та {{formatnum:525176}} жінок), безробітних було {{formatnum:132330}} ({{formatnum:64966}} чоловіків та {{formatnum:67364}} жінки). Серед {{formatnum:380291}} неактивної {{formatnum:201686}} осіб було учнями чи студентами, {{formatnum:66523}}&nbsp;— пенсіонерами, {{formatnum:112082}} були неактивними з інших причин<ref>{{cite web|url=http://www.insee.fr/fr/themes/detail.asp?reg_id=99&ref_id=base-cc-emploi-pop-active|title=Emploi et population active 1999 et 2007|language=фр.|trans_title=Зайнятість та активність населення у 1999 і 2007|publisher=[[INSEE]]|accessdate=2011-05-05|archiveurl=https://www.webcitation.org/6AEhpzZyJ?url=http://www.insee.fr/fr/themes/detail.asp?reg_id=99|archivedate=27 серпня 2012}} (наближені дані, у 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)</ref>.

У 2008 році у муніципалітеті числилось 1061697 оподаткованих домогосподарств у яких проживали 2145494 особи, медіана доходів виносила {{formatnum:24298}} євро на одного особоспоживача<ref>{{cite web|url=http://www.insee.fr/fr/themes/detail.asp?reg_id=99&ref_id=base-cc-rev-fisc-loc-menage|title=Revenus fiscaux des ménages en 2008|language=фр.|trans_title=Оподатковані доходи домогосподарств у 2008 році|publisher=[[INSEE]]|accessdate=2011-05-25|archiveurl=https://www.webcitation.org/6AHExs6zH?url=http://www.insee.fr/fr/themes/detail.asp?reg_id=99|archivedate=29 серпня 2012}} Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі&nbsp;— по 0,5 ОС, діти до 14 років&nbsp;— по 0,3 ОС.</ref>.

== Культура й дозвілля ==

=== Париж у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ===
[[Файл:Pont des Invalides et Tour Eiffel - 01.jpg|thumb|Набережні Сени]]
Набережні [[Сена|Сени]] в 1991 році<ref>[http://whc.unesco.org/en/list/600 Береги Сени, список ЮНЕСКО] {{ref-en}}</ref> увійшли до [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Європі|списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]]. Приміський [[Палац Фонтенбло]]<ref>[http://whc.unesco.org/en/list/160 Дворец Фонтенбло в списке ЮНЕСКО] {{ref-en}}</ref> і [[Версальський палац]]<ref>[http://whc.unesco.org/en/list/83 Версальский дворец в списке ЮНЕСКО] {{ref-en}}</ref> занесено до списку відповідно в 1979 і 1981 роках.

=== Бібліотеки, архіви ===
Найбільша бібліотека Парижа&nbsp;— [[Національна бібліотека Франції]], заснована в 1368 році королем [[Карл V Мудрий|Карлом V]] зі своєї особистої бібліотеки в [[Лувр]]і. На момент заснування бібліотека налічувала всього 911 манускриптів, оскільки в ті часи було заведено знищувати після смерті монарха всі його документи. Цей звичай порушив [[Людовик XI Розсудливий|Людовик XI]], з якого і почалося розширення фонду. [[1988]] року президент [[Франсуа Міттеран]] оголосив про будівництво нової будівлі Національної бібліотеки за проєктом архітектора Домініка Перро. Зараз бібліотека налічує 30 мільйонів одиниць зберігання, з них понад 13 мільйонів друкованих видань<ref>[http://www.bnf.fr/pages/zNavigat/frame/connaitr.htm?ancre=chiffres.htm Сайт Національної бібліотеки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071128103952/http://www.bnf.fr/pages/zNavigat/frame/connaitr.htm?ancre=chiffres.htm |date=2007-11-28 }} {{ref-fr}}</ref>. Зокрема, у збірці знаходиться рисунок проєкту будівлі ордену єзуїтів у [[Луцьк]]у, автор [[Бенедетто Моллі]]<ref>''Jerzy Paszenda''. Molli (Moly, De Molle, Demolle, Di molli, Dimollius) Benedetto (1597—1657) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976.&nbsp;— Tom XXI/4, zeszyt 91.&nbsp;— S. 635. {{ref-pl}}</ref>.

Іншими визначними бібліотеками Парижа є [[Бібліотека Мазаріні]], [[Бібліотека Святої Женев'єви]], [[Публічна бібліотека інформації]] (розташована в [[Центр Жоржа Помпіду|Центрі Жоржа Помпіду]]), [[Арсенальна бібліотека|Бібліотека Арсеналу]] (частина Національної бібліотеки Франції), [[Історична бібліотека міста Парижа]].

У XIX окрузі Парижа розташована українська [[Бібліотека імені Симона Петлюри]].

У [[Маре (квартал)|кварталі Маре]] розташований центральний корпус [[Національні архіви Франції|Національних архівів Франції]]

=== Музеї ===

Музей [[Лувр]], відкритий в 1793 в колишній резиденції французьких королів, складається з 8 тематичних відділів де на площі 60&nbsp;600 м² представлена одна з найбільших світових колекцій, що складається з 35&nbsp;000 експонатів&nbsp;— шедеврів західноєвропейського мистецтва від [[Середньовіччя]] аж до 1848 року, а також античних цивілізацій стародавніх єгиптян, римлян, етрусків, цивілізацій Близького сходу і мистецтва ісламських народів<ref>{{Cite web |url=http://www.louvre.fr/llv/oeuvres/alaune.jsp?bmLocale=fr_FR |title=Oeuvres {{!}} Musée du Louvre |access-date=2011-06-08 |archive-date=2008-04-15 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080415081952/http://www.louvre.fr/llv/oeuvres/alaune.jsp?bmLocale=fr_FR |url-status=dead }}</ref>. Саме тут зберігаються такі світові шедеври, як [Мона Ліза] (Джоконда) і [[Венера Мілоська]].

[[Файл:Pavillon Richelieu Louvre 2007 06 23.jpg|thumb|left|[[Лувр]]. Крило Рішельє]]
[[Файл:Musée d'Orsay, North-West view, Paris 7e 140402.jpg|thumb|[[Музей д'Орсе]]]]

[[Музей д'Орсе]] розташувався в приміщенні колишнього залізничного вокзалу Орсе на березі Сени. Вокзальну будівлю споруджено за проєктом Віктора Лалу 1900 року для сполучення між Парижем і Орлеаном, однак вокзал було закрито 1939 року. У 1980-х роках під керівництвом Гае Ауленте будівлю переробили під новий музей. Музей д'Орсе насамперед знаменитий колекцією французьких [[імпресіонізм|імпресіоністів]]. Окрім того, тут виставляються картини, скульптури, фотографії та меблі періоду 1848—1914 років.

[[Центр Жоржа Помпіду]], побудований в 1977 за проєктом Ренцо Піано, Річарда Роджерса і Жанфранко Франчіні, є головним осередком сучасного мистецтва Франції. У будівлі знаходиться не тільки музей сучасного мистецтва, але й бібліотека, кінозали, книжкові магазини та студії дитячої творчості. Особливою є вже сама будівля центру&nbsp;— вся інфраструктура (ліфти, вентиляційні шахти, ескалатори) винесена назовні та розфарбована в яскраві кольори.

[[Музей Пікассо (Париж)|Музей Пікассо]] містить лише близько 250 картин, але є одним із найкрасивіших музеїв Парижа. Експозицію складають роботи самого [[Пікассо]], а також зібрана ним колекція робіт інших художників&nbsp;— [[Жорж Брак|Жоржа Брака]], [[Поль Сезан|Поля Сезанна]], [[Анрі Матісс]]а та [[Амедео Модільяні]]. Музей розташувався у відбудованому в 1656—1659 роках особняку Салі у кварталі [[Маре (квартал)|Маре]].

У середньовічному палаці абатів Клюні зараз знаходиться Музей Середньовіччя ([[Музей Клюні]]) з колекцією середньовічних предметів мистецтва. Звідси можна потрапити в терми галло-римського періоду, руїни яких збереглися донині. У вересні 2000 поруч із будівлею музею заклали середньовічний сад (jardin médiéval) площею 5000 м².

До Всесвітньої виставки 1900 року спроєктовано [[Великий палац (Париж)|Великий]] і [[Малий палац (Париж)|Малий палаци]], що й досі правлять за виставкові павільйони. У Великому палаці не тільки виставляються предмети мистецтва, але також проходять різні ярмарки-виставки, наприклад, автомобільна виставка Mondial de l'automobile de Paris. У Малому палаці розташувалися колекції живопису французького та італійського [[Ренесанс]]у, а також картини фламандських і голландських майстрів.

=== Театри ===
[[Файл:Opéra Garnier, 19 April 2014.jpg|thumb|[[Опера Гарньє]]]]
[[Файл:Comédie Française colonnes.jpg|thumb|left|[[Комеді Франсез]]]]
Паризька опера зробила значний внесок у розвиток оперного мистецтва. Сьогодні в Парижі два оперні театри: [[Опера Гарньє]], відома також як «Ґранд Опера», і Опера на Бастилії. Опера, що споруджена в 1875 і названа іменем архітектора [[Шарль Ґарньє|Гарньє]], має площу 11&nbsp;237&nbsp;м² і є найбільшим оперним театром у світі. Нова Бастильська опера існує лише з 1989 року. З моменту відкриття нової опери Палац Гарньє програє в технічному оснащенні і його насамперед використовують для балетних і класичних оперних вистав.

Знаменитий театр [[Комеді Франсез]] виник у 1680 зі злиттям колишнього театру Мольєра Illustre Théâtre з кількома театральними трупами. Серед акторів, що грали на сцені Комеді Франсез, були такі відомі особистості, як [[Сара Бернар]] і [[Жан-Луї Барро]]. Сьогодні театр виступає переважно з класичним репертуаром.

=== Кабаре ===

Для шанувальників вар'єте в Парижі відкрито велику кількість кабаре. Найвідоміші з них&nbsp;— [[Мулен Руж]], [[Лідо (кабаре)|Лідо]], Крейзі Хорс і Парадіз Латін у [[Латинський квартал (Париж)|Латинському кварталі]].

Одним із символів Парижа вважається реклама кабаре «Tournée du Chat Noir» (турне дю ша нуар) намальована Теофілом Стейнленом у 1896. Кабаре знаходилося в богемному районі Парижа&nbsp;— [[Монмартр]]і.

=== Кінематограф ===

Кінематограф як видовищне мистецтво народився саме в ��арижі&nbsp;— 28 грудня 1895 в «Гран-кафе» на [[бульвар Капуцинок|бульварі Капуцинок]] відбувся перший публічний показ «Сінематограф братів Люм'єр».

=== Гастрономія ===
[[Файл:Café de Flore.jpg|thumb|[[Кафе де Флор]] на [[Бульвар Сен-Жермен|бульварі Сен-Жермен]]]]
Ресторани в сучасному розумінні слова виникли в Парижі незадовго до Французької революції. Слово «ресторан» походить від французького дієслова ''restaurer'', що означає «привести в норму», «додати сили» (той самий корінь, що в українського слова «реставрація»). Це слово довгий час застосовувалося до ситних страв, м'ясних бульйонів, а з другої половини XVIII століття&nbsp;— до закладів громадського харчування.

У 1786 вийшла постанова паризького прево, за якою дозволялося кухарям і рестораторам приймати відвідувачів до 23 (взимку) або до 24 годин (влітку)<ref>Alfred Fierro. Histoire et dictionnaire de Paris</ref>. Для заможних містян стало звичкою призначати ділові, а також і особисті зустрічі не вдома, а в ресторані. Ресторанна справа розвивалося швидкими темпами, незабаром кількість ресторанів у Парижі вже було важко перерахувати.

Деякі паризькі кафе існують ще з часів епохи [[Просвітництво|Просвітництва]], коли вони виконували переважно соціальну функцію, ніж служили місцем для прийому їжі. Серед них Кафе Прокоп, перше літературне кафе (зараз вважається найстарішим рестораном Парижа) і Кафе де ля [[Режанс]], що стало місцем зустрічей найкращих шахістів тих часів (проіснувало до 1950-х років).

=== Парки й сади міста ===
[[Файл:Grande galerie de l'évolution, Paris 10 April 2014.jpg|міні|[[Сад рослин]] і [[Музей природознавства (Париж)|Музей природознавства]] в Парижі]]
Місто славиться своїми парками й садами, що окрім рекреаційної функції мають неабияке історичне й культурне значення. Два найстарші сади в самому центрі Парижа&nbsp;— це [[сад Тюїльрі]] та [[Люксембурзький сад]]. Сад Тюїльрі створено в XVI столітті, на правому березі річки [[Сена]] поблизу [[Лувр]]а, це був палацовий сад, що існує й досі. Люксембурзький сад, на лівому березі річки, у минулому належав приватному замку, і був побудований для [[Марія Медічі|Марії Медічі]] в 1625 році. Також відомий [[Сад рослин]], закладений у ті самі часи, і створений [[Гі де ля Броссе]], [[лікар]]ем [[Людовик XIII Справедливий|Людовика XIII]], для вирощування [[лікарські рослини|лікарської рослини]], згодом набув статусу першого громадського саду в Парижі.

Другим періодом розвитку паризьких садів були часи імператорські. У ті часи, створення зелених просторів є важливим аспектом політики аерації містоупорядників, оскільки швидкими темпами зростало населенням Парижа. Під керівництвом [[інженер]]а [[Жан-Шарль Альфан|Жана-Шарля Альфана]] (''Jean-Charles Alphand'') і [[художник]]а-[[пейзаж]]иста [[Жан-П'єр Баріллет-Дешан|Жана-П'єра Баріллет-Дешана]] (''Jean-Pierre Barillet-Deschamps'') створено нові садові комплекси&nbsp;— [[Булонський ліс]] і [[Венсенський ліс]], що розміщувалися в передмісті Парижа, (''відповідно розташовані на крайньому заході та крайньому сході тогочасного Парижа, вони тепер є зеленою зоною самого міста''). Також у нових районах міста закладено парки: [[парк Монсо|Монсо]] (''раніше знаний як «Фолі де Шартрі»''), [[парк Монсурі|Монсурі]] (''Montsouris''), [[парк Бютт-Шомонт|Бют-Шомон]] (Buttes-Chaumont).
З часом кількість парків і садів у Парижі ще більше зросла:
{|-
|
* [[Парк Андре Сітроен]] (''Parc André Citroën'')
* [[Парк Багатель]] (''Parc de Bagatelle'')
* [[Парк Бельвіль]] (''Parc de Belleville'')
* [[Парк Берсі]] (''Parc de Bercy'')
* [[Парк Жорж Брассенс]] (''Parc Georges Brassens'')
* [[Парк Бютт-дю-Шапо-Руж]] (''Parc de la Butte-du-Chapeau-Rouge'')
* [[Парк Бютт-Шомон]] (''Parc des Buttes Chaumont'')t
* [[Марсове поле (Париж)|Парк на Марсовому полі]] (''Parc du Champ de Mars'')
* [[Парк Шуазі]] (''Parc de Choisy'')
* [[Парк Еспланади Інвалідів]] (''Parc Esplanade des Invalides'')
* [[Квітковий парк]] (''Parc Floral'')
* [[Парк Келлерман]] (''Parc Kellermann'')
|
* [[Парк Монсо]] (''Parc Monceau'')
* [[Парк Монсурі]] (''Parc Montsouris'')
* [[Парк Сент-Перін]] (''Parc Sainte-Périne'')
* [[Парк Ла-Віллетт]] (''Parc de la Villette'')
* [[Сад д'Аккліматасьйон]] (''Jardin d'Acclimatation'')
* [[Сад де л'Арсеналь]] (''Jardin de l'Arsenal'')
* [[Сад Атлантик]] (''Jardin Atlantique'')
* [[Сади Авеню Фош]] (''Jardins de l'avenue Foch'')
* [[Сад Пре Катлан]] (''Jardin Pré Catelan'')
* [[Сад Катрін-Лабурже]] (''Jardin Catherine-Labouré'')
* [[Сад Дез Аль]] (''Jardin des Halles'')
* [[Люксембурзький сад]] (''Luxembourg Garden'')
|
* [[Сад Природи]] (''Jardin naturel'')
* [[Сад Королівського Палацу]] (''Palais Royal Garden'')
* [[Сад рослин]] (''Jardin des Plantes'')
* [[Сад Променад — лінія Бастілії]] (''Promenade plantée'')
* [[Сад дю Ранела]] (''Jardin du Ranelagh'')
* [[Отейський оранжерейний сад]] (''Jardin des Serres d'Auteuil'')
* [[Сад Шекспіра]] (''Jardin Shakespeare'')
* [[Сад Тіно-Россі]] (''Jardin Tino-Rossi'')
* [[Сад Трокадеро]] (''Trocadéro Garden'')
* [[Сад Тюїльрі]] (''Jardin des Tuileries'')
* [[Сад Вільмен]] (''Jardin Villemin'')
* [[Сад Музею Карнавале]] (''Jardin du Musée Carnavalet'')
|}

== Архітектура ==
[[Файл:Louvre 2007 02 24 c.jpg|thumb|left|[[Лувр]] із підсвіченою [[піраміда Лувру|скляною пірамідою]], що слугує головним входом у музей]]
[[Файл:Basilica(Paris).JPG|thumb|Римо-католицька базиліка [[Базиліка Сакре-Кер|Священного Серця]] (Sacré-Cœur) на вершині Монмартру]]
[[Файл:tour Eiffel 3b40739.jpg|thumb|left|[[Ейфелева вежа]] була побудована до [[Всесвітня виставка|Всесвітньої виставки]] [[1889]] року]]
Зовнішнього сучасного вигляду місто набуло в середині XIX століття внаслідок грандіозної перебудови. Багато століть до цього місто складалося з лабіринту вузьких вулиць і дерев'яних будинків. 1852 року за планом удосконалення міста, задуманим [[барон Осман|бароном Османом]], було зруйновано цілі квартали старих споруд, а на їхньому місці з'явилися широкі проспекти та збудовані в єдину лінію кам'яні будівлі в неокласичному стилі, характерні для нової епохи буржуа. Принципи містоустрою часів [[Наполеон III|Наполеона III]] й зараз не втратили своєї актуальності: висота і розміри будівель підкоряються єдиному закону рівномірності, а з середини XIX століття було зроблено лише декілька винятків із правила. Завдяки цьому Париж залишається містом невисокої забудови.

Типовим для архітектури Парижа є особливий вид особняків&nbsp;— {{lang-fr|hôtel particulier}}. Такий особняк&nbsp;— це багатий приватний будинок П-подібної форми з внутрішнім двором і садом із тильного боку середньої частини будівлі. Більшість споруд було збудовано в XVII—XVIII століттях, для споруд XVIII століття характерною рисою є замкнений з усіх чотирьох боків двір. Типовий приклад&nbsp;— будівля кардинальського палацу [[Пале Рояль]] із внутрішньою площею, фонтаном і парком. Більшість міських особняків, що збереглися, розташовані у кварталі [[Маре (квартал)|Маре]], наприклад [[Отель Субіз]], [[Отель Салі]] та [[Карнавале|Отель Карнавале]].

Незмінні межі міста, його чіткий план устрою і брак місця для нового будівництва поступово перетворили місто на музей, що діяв і жив. Заради збереження великої спадщини, історико-охоронні закони утрудняють споруду нових будівель і комунікацій у центрі, тому значна кількість ділових організацій переїхала або планує переїзд у зручні й дешевші передмістя. Вже зараз за межами історичного міста розташовані діловий район [[Дефанс]] із [[Вежа Ган|вежею Ган]], великий продовольчий ринок (передмістя [[Ренжис]]), важливі освітні установи ([[Політехнічна школа]]), наукові лабораторії, спортивні споруди та навіть міністерства (наприклад, Міністерство транспорту).

=== Визначні місця ===
[[Файл:Cathédrale Notre-Dame de Paris - 12.jpg|left|thumb|Собор Паризької Богоматері]]
[[Файл:Arc Triomphe-1.jpg|thumb|Тріумфальна арка]]
У Парижі розташована величезна кількість визначних пам'яток, до яких відносяться не тільки архітектурні споруди, але також і вулиці, мости та майдани.

Три найвідоміші паризькі пам'ятки&nbsp;— це стародавній [[Собор паризької Богоматері]], побудований на [[острів Сіте|острові Сіте]] ще в XII столітті, [[Ейфелева вежа]] і [[Тріумфальна арка (Париж)|Тріумфальна арка]]&nbsp;— конструкції XIX століття. Ажурна металева башта, побудована за проєктом [[Гюстав Ейфель|інженера Гюстава Ейфеля]], замислювалася як тимчасова споруда для входу на Всесвітню виставку 1889 року. Але вона не тільки пережила саме цей захід, але і стала відтоді справжнім символом міста. На півночі і на півдні від неї над лінією горизонту підносяться [[базиліка Сакре-Кер]], побудована на вершині пагорба [[Монмартр]], і самотня [[Вежа Монпарнас]], що особливо вирізняється на тлі району невисокої забудови.

Історична вісь пам'ятників архітектури перетинає місто з центру на захід. Починаючись від всесвітньо відомого музею [[Лувр]], вона продовжується через [[Тюїльрі (сад)|сад Тюїльрі]], проспект [[Єлисейські Поля|Єлісейські поля]] до самої [[Тріумфальна арка|Тріумфальної арки]] в центрі [[Площа Шарля де Голля|площі Зірки]]. У 1960-х роках на продовженні лінії був побудований квартал [[Дефанс]], центром якого стала [[Велика арка Дефанс]].

У самому центрі історичної частини розташований [[Дім Інвалідів|Будинок інвалідів]], у якому міститься військовий музей, тут же покояться останки [[Наполеон Бонапарт|Наполеона Бонапарта]]. Тут розташована і церква [[Пантеон (Париж)|Пантеон]], де знайшли вічний спокій найвідоміші діячі Франції. Колишній королівський палац [[Консьєржері]] став на час [[Французька революція|Великої французької революції]] в'язницею для поваленої королеви, звідки вона була згодом конвойована для публічної страти.

Ще одне нагадування про палаючі бої за свободу французького народу&nbsp;— статуя Свободи, встановлена на [[Лебединий острів (Париж)|Лебединому острові]]. Велику копію цієї статуї було подаровано [[Сполучені Штати Америки|Сполученим Штатам Америки]] в 1886 році, й відтоді [[Статуя Свободи|зустрічає]] мандрівників у порту [[Нью-Йорк]]а.

У історичному центрі міста, на [[острів Сіте|острові Сіте]], знаходяться дві найзнаменитіші церкви Франції: Собор Паризької Богоматері і Свята капела.

Архітектурні напрями XX століття залишили місту такі пам'ятки як [[Центр Жоржа Помпіду|Культурний центр імені Жоржа Помпіду]], у якому зараз розташований музей сучасного мистецтва, нова будівля опери на площі Бастилії, торговий центр Ле-Аль, побудований на місці історичного ринку «Черева Парижа», описаного в однойменному романі [[Еміль Золя|Еміля Золя]], а також [[Дефанс|район Ла Дефанс]], що є архітектурним комплексом із хмарочосів і споруд з авангардними формами.

Неабиякий інтерес становить парковий ансамбль науково-промислового містечка, у якому розташований великий музей науки й техніки.

=== Пам'ятки культури та архітектури ===
* Кафедральний [[собор Паризької Богоматері]] (Notre Dame de Paris, Нотр-Дам де Парі, XII—XIII&nbsp;ст.);
* Каплиця [[Сент-Шапель]] (La Sainte Chapelle) ([[XIII ст]].);
* [[Пантеон (Париж)|Пантеон]] (Le Panthéon) ([[XVIII ст]].);
* [[Тріумфальна арка (Париж)]] (L'Arc de Triomphe) (XIX&nbsp;ст.);
* Опера (L'Opéra) (XIX ст.);
* [[Ейфелева вежа]] (La Tour Eiffel) (XIX&nbsp;ст.);
* [[Базиліка Сакре-Кер]] (Le Sacré-Cœur) (кінець XIX&nbsp;ст.&nbsp;— початок XX ст.);
* будинок ЮНЕСКО (UNESCO) (XX ст.);
* [[Центр Жоржа Помпіду]] (Le Centre George Pompidou) (XX ст.);
* [[Велика арка Дефанс]] (La Grande Arche) (XX ст.).

=== Цвинтарі ===
[[Файл:Pere Lachaise looking down the hill.jpg|thumb|Кладовище [[Пер-Лашез]]]]
[[Файл:Catacombs-700px.jpg|thumb|left|[[Катакомби Парижа]]]]
За сформованою християнською традицією покійних намагалися ховати на прилеглій до церкви землі. [[1786]] року з міркувань суспільної гігієни вирішили припинити поховання на переповнених кладовищах при церквах у центрі міста та закрити їх, а останки з цих кладовищ перенести в підземні каменоломні на південь від Парижа<ref>[http://www.smithsonianmag.com/travel/snap-paris-underground.html Snapshot: Paris Underground] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110617114351/http://www.smithsonianmag.com/travel/snap-paris-underground.html |date=17 червня 2011 }}.{{ref-en}} // Smithsonian magazine, 05.11.2007</ref> (сучасні [[Катакомби Парижа]] в 14 окрузі)<ref>[http://www.smithsonianmag.com/history-archaeology/catacombs-abstract.html Empire of the Dead ]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}.{{ref-en}} // Smithsonian magazine, April 2000</ref>. Відкриття найбільших паризьких кладовищ припадає на початок 19 століття, епоху правління Наполеона I<ref>[http://www.mairie20.paris.fr/mairie20/jsp/site/Portal.jsp?page_id=283 Le Père-Lachaise] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121113144913/http://www.mairie20.paris.fr/mairie20/jsp/site/Portal.jsp?page_id=283 |date=13 листопада 2012 }}.{{ref-fr}} // Mairie du XXème arrondissement</ref>. Розвиток міста призвів до того, що ці кладовища, які колись були на околицях, виявилися своєрідною зеленою оазою спокою в центрі різних кварталів галасливої столиці. Багато великих людей Франції та всього світу знайшли останній притулок на цвинтарі [[Пер-Лашез]], що є справжнім некрополем-музеєм похоронного мистецтва 19 століття просто неба<ref>[http://www.paris.fr/portail/loisirs/Portal.lut?page_id=1737 Père-Lachaise]{{Недоступне посилання|date=жовтня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}.{{ref-fr}} Mairie de Paris</ref>, [[цвинтар Монмартр]]а, лабіринт на 11 гектарах<ref>[http://www.lexpress.fr/styles/diapo-photo/styles/voyage/au-cimetiere-de-montmartre_779140.html Au cimetière de Montmartre] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120116235431/http://www.lexpress.fr/styles/diapo-photo/styles/voyage/au-cimetiere-de-montmartre_779140.html |date=2012-01-16 }}{{ref-fr}} // LEXPRESS.fr, 31.10.2010</ref>, [[цвинтар Монпарнас]], що завдяки своєму чіткому плануванню здобув назву «бухти спокою»<ref>[http://equipement.paris.fr/full/details/details/details/?eid=4082&tid=40 cimetière Montparnasse]{{ref-fr}} // Mairie de Paris</ref> та [[цвинтар Пассі]], хоч і невеликий, але з найвищою щільністю знаменитостей на квадратний метр<ref>[http://equipement.paris.fr/full/details/details/details/?eid=4481&tid=40 Cimetière de Passy].{{ref-fr}} Mairie de Paris</ref>.

== Освіта та наука ==
[[Файл:Fronton College de France.jpg|thumb|left|Фронтон [[Колеж де Франс]]]]
[[Файл:Bibliotèque nationale de France, site Richelieu (salle ovale).JPG|thumb|Овальний зал у старій будівлі [[Національна бібліотека Франції|Національної бібліотеки]]]]
Найпрестижніші навчальні заклади Франції розташовані в її столиці.

Найвідоміший Паризький університет&nbsp;— [[Сорбонна]]&nbsp;— був заснований в 1257 році Робером де Сорбон із метою навчити декілька десятків бідних студентів богослів'ю<ref>[http://www.sorbonne.fr/document173.html Історія Сорбонни на офіційному сайті] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081204051344/http://www.sorbonne.fr/document173.html |date=4 грудня 2008 }} {{ref-fr}}</ref>. Досить швидко Сорбонна (свою назву університет отримав лише в XIV столітті) стала найбільшою і престижнішою освітньою установою Парижа і Франції. Навколо Сорбонни утворився знаменитий [[Латинський квартал (Париж)|Латинський квартал]], чия назва потім розповсюдилася і на студентські квартали інших міст. 1968 року Паризький університет був реформований і розділений на 13 незалежних вищих навчальних закладів, деякі з яких зберегли у своїй назві ім'я Сорбонна й знаходяться в Латинському кварталі, а 5 університетів розташовані в передмістях Парижа<ref>[http://www.bibliotekar.ru/rGeo/56.htm Культура і система освіти]</ref>.

У Парижі також розташований [[Інститут Франції]], що складається з 5 академій, головною і найпрестижнішою з яких вважається [[Французька академія]], що стала частиною Інституту в 1803 році. Французька академія виникла з паризького літературного гуртка, заснованого в 1629 році [[Валентен Конрар|Валентеном Конраром]]. Статус державної наукової установи Академія отримала в 1635<ref>[http://www.academie-francaise.fr/histoire/index.html Офіційний сайт Французької академії] {{ref-fr}}</ref>.

Іншими престижними навчальними закладами є [[Колеж де Франс]], [[Політехнічна школа]], [[Вища нормальна школа]], [[Паризький католицький інститут|Католицький інститут]], [[Гірнича школа Парижа|Гірнича школа]], [[Національна вища школа красних мистецтв]] та [[Національний інститут управління]].

== Транспорт ==
[[Файл:Paris Metro Sign.jpg|thumb|Знак паризького метро]]

=== Громадський транспорт ===
Громадський транспорт французької столиці представлений підземними видами ([[Паризький метрополітен|метро]] і [[RER]]) і надземними ([[автобус]] і [[Паризький трамвай|трамвай]]), а також водним (Voguéo) та мережею велопрокату Vélib і звичайно ж [[таксі]], яких у місті 16 623<ref>{{Cite web |url=http://www.paris.fr/portail/pratique/Portal.lut?page_id=9634&document_type_id=2&document_id=91684&portlet_id=23708 |title=Combien de taxis circulent à Paris? |accessdate=9 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110217093855/http://www.paris.fr/portail/pratique/Portal.lut?page_id=9634 |archivedate=17 лютого 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

Основний оператор паризького громадського транспорту&nbsp;— [[RATP]] ({{lang-fr|Régie Autonome des Transports Parisiens}}), у чиєму віданні перебувають всі лінії метро та автобусні маршрути, три лінії трамваю та дві лінії [[RER]]<ref>[http://www.ratp.fr/fr/ratp/c_5008/l-essentiel/ L'essentiel] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110222194058/http://www.ratp.fr/fr/ratp/c_5008/l-essentiel/ |date=22 лютого 2011 }} RATP.fr</ref>. Трамвайна лінія T4 і більшість ліній RER обслуговуються французькими залізницями ([[SNCF]]).

Найзручнішим і найшвидшим транспортом Парижа вважається [[Паризький метрополітен]], що складається з 16 ліній загальною протяжністю 212,5&nbsp;км, що робить його одним із найбільших у світі.

Також є регіональне експрес-метро ([[RER]])&nbsp;— лінії приміських електричок, що проходять у Парижі під землею і перетинаються з лініями метро. Мережа [[RER]] складається з 5 ліній, позначених буквами A, B, C, D, E.

З 1992 року в Парижі почали знову будувати [[трамвай]]ні лінії, знищені в 60—70-ті роки. Мережа паризького трамвая складається з чотирьох ліній, три з яких сполучають паризькі передмістя, і лише одна (Т3) проходить у міській межі.

У Парижі існує широка автобусна мережа. Вона включає не тільки звичайні автобуси, але також і спеціальні лінії, що проходять туристичними маршрутами Парижа.

З недавнього часу з'явилася можливість подорожувати містом на [[велосипед]]і. Всюди в місті розташовуються автоматизовані велостоянки Velib.

На всіх видах транспорту в межах міста приймається квиток Ticket t +<ref>{{Cite web |url=http://www.ratp.fr/fr/ratp/c_21158/ticket-t/ |title=Ticket t+ |accessdate=2011-06-09 |archive-date=2015-03-16 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150316061101/http://www.ratp.fr/fr/ratp/c_21158/ticket-t/ }}</ref>, одноденні абонементи Mobilis<ref>{{Cite web |url=http://www.ratp.fr/fr/ratp/c_21148/mobilis/ |title=Mobilis |accessdate=2011-06-09 |archive-date=2015-03-16 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150316040053/http://www.ratp.fr/fr/ratp/c_21148/mobilis/ }}</ref> і Ticket jeune Week-end для осіб молодше 26 років<ref>{{Cite web |url=http://www.ratp.fr/fr/ratp/c_21580/ticket-jeunes-week-end/ |title=Ticket Jeunes Week-end |accessdate=2011-06-09 |archive-date=2011-01-10 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110110183554/http://www.ratp.fr/fr/ratp/c_21580/ticket-jeunes-week-end/ }}</ref>, а також одно- або багатоденний абонемент Paris Visite<ref>{{Cite web |url=http://www.ratp.fr/fr/ratp/c_22599/paris-visite/ |title=Paris Visite |accessdate=9 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110518144504/http://www.ratp.fr/fr/ratp/c_22599/paris-visite/ |archivedate=18 травня 2011 |deadurl=yes }}</ref> або проїзний квиток Navigo<ref>{{Cite web |url=http://www.ratp.fr/fr/ratp/c_21204/titres-pour-1-semaine-/-1-mois/ |title=Titres pour 1 semaine / 1 mois |accessdate=9 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110518145347/http://www.ratp.fr/fr/ratp/c_21204/titres-pour-1-semaine-/-1-mois/ |archivedate=18 травня 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

З 1 вересня 2023 року у Парижі діє заборона на оренду електросамокатів, яка була запроваджена у 2018 році. Цей проєкт був дуже популярним серед студентів і осіб, до 35 років, та викликав багато зауважень з боку інших містян, які не користувались цим сервісом. Після цього міським головою Парижа було проведено референдум, на якому 90&nbsp;% містян висловилось за заборону сервісу оренди електросамокатів.<ref>{{Cite web|url=https://www.unian.ua/economics/transport/zaborona-elektrosamokativ-u-parizhi-ne-bude-elekrosamokativ-12373527.html|title=Вже ніхто нікуди не їде: Париж покінчив з орендою електросамокатів|website=www.unian.ua|language=uk|access-date=2024-06-29}}</ref>

=== Автотранспорт ===
[[Файл:Péripherique Porte de le Muette.JPG|thumb|Кільцева автомагістраль [[Бульвар Періферік]]]]
Париж&nbsp;— значний транспортний вузол країни. Історично основні дороги країни радіусами розходилися від столиці, і до сьогоднішніх днів ці радіуси чітко видно на автомобільній карті Франції. Від Парижа радіусами сходяться дороги зі всіх можливих напрямів: А1 з [[Лілль|Лілля]], А4 з [[Реймс]]а, А5 з [[Діжон]]а, А6 з [[Ліон]]а, А77 з [[Невер]]а, А10 з [[Орлеан]]а, А13 з [[Руан]]а і А16 з [[Ам'єн]]а.

Безпосередньо навколо міста побудована кільцева автомагістраль [[Бульвар Періферік]], що має від 2 до 4 смуг руху в кожну сторону. Ще дві кільцеві дороги&nbsp;— A86<ref>В теперішній час (2008) ведуться роботи із замикання кільця в районі [[Версаль|Версаля]], решта частини траси функціонує.</ref> і A104<ref>В теперішній час (2008) ведуться дослідження з замикання траси на заході від Парижа.</ref>&nbsp;— дозволяють транзитному транспорту об'їхати Париж, не заїжджаючи в місто.

=== Авіатранспорт ===
Париж обслуговують два великі міжнародні аеропорти:
* «[[Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля|Шарль де Голль»]] з 57,9&nbsp;млн пасажирів за рік (дані 2009 року) є другим у Європі за обсягом пасажироперевезень.
* «[[Орлі]]» з 25,1&nbsp;млн пасажирів посідає 9-м місце в Європі, приймаючи передусім внутрішні рейси.
У відомстві компанії Aéroports de Paris знаходиться також 12 дрібних аеропортів та аеродромів паризького регіону, у тому числі:
* [[Париж-Ле-Бурже|Аеропорт Ле Бурже]]&nbsp;— відомий своїм авіасалоном, протягом року його переважно використовують приватні літаки та невеликі авіакомпанії.

Бюджетні авіакомпанії для своїх «паризьких» рейсів можуть використовувати аеропорти, що знаходяться на деякій відстані від Парижа:

* Аеропорт Ватрі ({{lang-fr|Aéroport Paris — Vatry}}, 140&nbsp;км на схід від Парижа).
* Аеропорт Бове-Тіє ({{lang-fr|Aéroport de Beauvais-Tillé}}, 80&nbsp;км на північ від Парижа).

=== Залізничний транспорт ===
[[Файл:Gare_de_Paris-Saint-Lazare_001.jpg|thumb|[[Вокзал Сен-Лазар]], перед ним&nbsp;— вхід на 14-ту лінію метро]]
Залізничні лінії паризьких вокзалів сполучають столицю зі всіма регіонами Франції і сусідніми країнами. Зв'язок між вокзалами добре налагоджений за допомогою громадського транспорту.
* [[Вокзал Сен-Лазар]]&nbsp;— Нормандія.
* [[Північний вокзал (Париж)|Північний вокзал]]&nbsp;— північний напрям ([[TGV]]), [[Велика Британія]] ([[Eurostar]]), [[Бельгія]] і [[Голландія]] ([[Thalys]]).
* [[Східний вокзал (Париж)|Східний вокзал]]&nbsp;— східний напрям, [[Німеччина]], [[Швейцарія]], [[Австрія]].
* [[Ліонський вокзал]]&nbsp;— регіони Центр і південний схід ([[TGV]]), [[Альпи]], [[Італія]].
* [[Вокзал Берсі]]&nbsp;— Альпи, Італія (нічні поїзди).
* [[Вокзал Аустерліц]]&nbsp;— південно-західний напрям ([[TGV]]), [[Іспанія]], [[Португалія]].
* [[Вокзал Монпарнас]]&nbsp;— [[Бретань]] і захід Франції ([[TGV]]).

Для вантажоперевезень використовують вокзали Ле Бурже (розташований в [[Ле Бурже|однойменній комуні]]), і ''Vaires'', з Великою кільцевою дорогою, що йде від нього (''Grande Ceinture'').

== Спорт ==
[[Файл:Internationaux de Roland Garros Paris 2007.jpg|thumb|left|Стадіон Ролан Гаррос]]
Історія Парижа зафіксувала різні [[спортивні змагання]] на його майданчиках: тенісні турніри [[XII століття]], футбольні матчі XX століття, єдиноборства шпажистів XIX століття, велосипедні та кінні перегони. Париж, довший час, був законодавцем «спортивної моди»&nbsp;— Перше присудження звання «[[Чемпіон світу]]» в 1740 році (''Clergé'') в великому тенісі, вперше використання [[метрична система|метричної системи]] в [[легка атлетика|легкій атлетиці]] в 1798 році на «[[Олімпіаді республіки]]» (''Olympiade de la République''), перша конкурс кінної виїздки в 1866 році, перші [[велосипед]]ні перегони в 1868 році, перший турнір з сучасного [[фехтування]] в 1893 році, перша жінка допущена до участі в Олімпійських ігор в 1900 році. Багато міжнародних спортивних організацій були засновані й квартирують у Парижі. Саме тому місто має 360 спортивних майданчиків: 172 [[тенісний корт|тенісних корти]], 131 муніципальні [[гімнастичний зал|гімнастично]]-[[тренажерний зал|тренажерних зали]], 36 [[Плавальний басейн|басейнів]] (які обслужили 3,4 мільйона плавців у 2006 році) і 10 плавальних комплексів-шкіл, 32 муніципальні [[стадіон]]и.

Місто має добре розвинуту спортивну інфраструктуру. Востаннє Париж приймав [[Олімпійські ігри]] доволі давно&nbsp;— одні з перших 1900 і 1924. Проте, в 1998 в Парижі проходив фінал [[Чемпіонат світу з футболу 1998|чемпіонату світу з футболу]]. Париж також зацікавлений в організації літніх Ігор 2020 року. Щороку в Парижі на кортах Ролан-Гаррос відбувається один із [[Турніри Великого шлему|турнірів великого шолому з тенісу]]&nbsp;— [[Відкритий чемпіонат Франції з тенісу|Відкритий чемпіонат Франції]]. Популярними видами спорту є [[футбол]], [[теніс]], [[регбі]], [[кінні перегони]], [[баскетбол]]. Хоча відправною точкою в маршруті знаменитої [[велогонка|велогонки]] «[[Тур де Франс]]» змінюється кожен рік, але на заключному етапі вона завжди завершується в Парижі, а з 1975 року, гонка закінчується на [[Єлисейські Поля|Єлисейських Полях]].

Стадіон «[[Парк де Пренс]]» (''Parc des Princes'') побудовано 1897 року на північно-західній околиці Парижа і реконструйовано 1972 року. Він вміщає 45 500 місць і є клубним стадіоном футбольної команди, хоча зазвичай на ньому проводилися головні спортивні видовища країни, особливо до 2000 року. «[[АккорГотелс Арена|Палац омніспорт Париж-Берсі]]» (''Le Palais omnisports de Paris-Bercy'') цільний спортивний комплекс, побудований на сході Парижа, відкрився в [[1984]] році, у ньому проводять багато спортивних заходів, але він також служить, як шоу-концертний майданчик, де відбуваються [[Концерт (захід)|концерти]], [[льодове шоу|льодові шоу]]. «[[Стадіон Шарлет]]» (''Stade Charlety''), створена в 1939 році та перебудований у 1994 році, має славу «храму аматорського спорту» в Парижі та має у своєму складі: легкоатлетичний стадіон на 20&nbsp;000 місць і та криту арену 1500 місць. «[[Стад де Франс]]» (''Le Stade de France'')&nbsp;— 80&nbsp;000 спортивна арена була побудована в [[Сен-Дені (Сена-Сен-Дені)|Сен-Дені]] в північному передмісті до фінального турніру [[Кубок світу з футболу|Кубка світу з футболу]] 1998 року і використовують для домашніх ігор [[Збірна Франції з футболу|національної футбольної команди Франції]], а також є основною ареною для [[Національна команда Франції з регбі|національної команди Франції з регбі]] під час [[турнір Шести націй|турніру Шести націй]], а іноді й визначальних матчів із регбі французьких команд. 2007 року на стадіоні було проведено кілька ігор [[Кубок світу з регбі|Кубка світу з регбі]] (в тому числі у [[фінал]]і турніру).

Перший турнір-чемпіонат із [[футбол]]у у Франції, відбувся в Парижі в 1894 році. Боротьбу розпочали чотири клуби столиці та два з її передмість. Наразі, «[[Парі Сен-Жермен]]» є найпопулярнішим футбольним клубом Парижа, у місті є ряд інших напівпрофесійних футбольних клубів: «[[ФК Париж]]» (''Paris FC''), «[[Червоні Зірки]]» (''Red Star''), «[[РКФ Париж]]» (''RCF Paris'') і «Стад Франсе Парі» (''Stade Français Paris''). Останній клуб є загальноспортивним, оскільки представляє команди в регбійному та гандбольному турнірах країни й розвиває інші види спорту.

Основні [[регбі]]йні команди міста «[[Стад Франсе Парі]]» (''Stade Français Paris'') та «[[Ресінґ Метро 92 Париж]]» (''Racing Métro 92 Paris''), які грають у турнірі [[Top 14]], які мають давню історію суперечностей, ще з 1892 року, коли вони провели між собою фінальну гру. В місті популярні [[баскетбол]]ьна «[[Парі-Левалюа Баскет]]» (''Paris-Levallois Basket'') та [[гандбол]]ьна команда «[[Парі Андбаль]]» (''Paris Handball'')&nbsp;— колишня команда «Париж-Аньєр» (''Paris-Asnières''). Значних успіхів почали добиватися колишні університетські команди&nbsp;— [[волейбол]]ьна «[[Парі Воллей]]» (''Paris Volley'') та [[бейсбол]]ьна дружина «Парі Університе клуб» (''Paris Université Club'').

Найпопулярніші іподроми [[іподром Венсен|Венсен]] (''Vincennes''), [[іподром Лоншан|Лоншан]] (''Longchamp'') і [[іподром Отей|Отей]] (''Auteuil''), у Парижі проводяться кінні перегони, до яких часто залучаються й [[іподром]]и за межами самого Парижа, у [[Шантії]] (''Chantilly''), [[Мезон-Лаффітт]] (''Maisons-Laffitte''), [[Сен-Клу]] (''Saint-Cloud''). Графік кінних змагань різноманітний, майже щодень, від [[галоп]]у, смуги перешкод, до виїздки&nbsp;— Париж відзначається престижними перегонами «[[Приз Тріумфальної арки]]» (''le Prix de l'Arc de Triomphe''), «[[Гранд Стіпл-Чес де Парі]]» (''le Grand Steeple-Chase de Paris'') і «[[Приз Америки]]» (''Prix d'Amérique'').

== ЗМІ ==

У Парижі розташовані головні офіси центральних телевізійних каналів [[TF1]], [[France Télévisions]], [[Canal+]], [[France 24]] та каналів [[радіо]] ([[Radio France internationale]], [[Europe 1]], [[Radio France]],).

Саме тут виходять центральні щоденні газети Франції [[Ле Монд]], [[Ле Фігаро]], [[Ліберасьйон]], [[Паризьєн]] та загальнофранцузькі культурно-політичні тижневики [[Нувель Обсерватер]], [[Ле Пуен]], [[Л'Експрес]], [[Парі-Матч]] та ін.

Тут також розташований офіс одного з провідних інформаційних агентств світу [[Франс Прес]].

== Передмістя ==
У французькій мові є слово «[[фобур]]», яке вживають на позначення передмістя. Колишні [[фобур]]и з часом були інтегровані в місто й зберегли свою назву в назві вулиць. Так у Парижі є вулиця [[Фобур Сент-Оноре]], де розташований [[Єлисейський палац]]&nbsp;— резиденція Президента Франції.

А найвідомішим передмістям Парижа є [[Сен-Дені (Сена-Сен-Дені)|Сен-Дені]] разом з [[абатство Сен-Дені|абатством Сен-Дені]] та однойменною базилікою, усипальницею французьких королів. До списку Світової спадщини ЮНЕСКО занесено також [[Версаль]] зі знаменитим палацово-парковим ансамблем у стилі французького [[класицизм]]у (переважно другої половини 17 ст.). Чудові замки знаходяться також у [[Мальмезон]]і, [[Сен-Жермен-ан-Ле]] та [[Екуан]]і. Віддаленіші від Парижа палаци й парки у [[Фонтенбло]] і [[Рамбує]] (резиденція президента Франції), собор у [[Мо (Сена і Марна)|Мо]] і зруйновані абатства [[Пор-Руаяль]] та [[Руайомон]].

За винятком небагатьох заможних районів Паризької околиці на заході й півдні ([[Неї-сюр-Сен]], [[Сен-Клу]] та [[Со (О-де-Сен)|Со]]), у передмістях Парижа переважають односімейні будинки, побудовані в міжвоєнний період, та багатоповерхові будівлі, споруджені після [[1945]] року. Після Другої світової війни було споруджено багато односімейних особняків у нових містах-супутниках Парижа&nbsp;— таких, як [[Марн-ла-Валле]] на заході, [[Сержі-Понтуаз]] на північному заході, [[Мелен-Сенар]], [[Еврі (Ессонн)|Еврі]] й [[Сен-Квентен-ан-Івелін]] на півдні. Попри бурхливі темпи житлового будівництва, у Паризькій агломерації все ще відчувається брак житла, а багато будинків не мають сучасних зручностей. Соціальні аспекти будівництва багатоповерхових житлових будинків викликають палкі дебати, а серед мешканців таких будинків переважають незаможні іммігранти.

Одним з успішних проєктів будівництва в передмісті Парижа стало спорудження ділового кварталу в районі [[Дефанс]] на захід від столиці, куди з центру переїхали багато фірм. На заході комплекс хмарочосів підступає до [[Нантерр]]у, де знаходиться кампус одного з 13 паризьких університетів&nbsp;— [[Університет Париж X Нантер]], інший кампус [[Університет Париж XII Валь-де-Марн|Університету Париж XII Валь-де-Марн]] знаходиться в [[Кретей|Кретеї]], на південний схід від центру Парижа. Ще один район виник у [[Бобіньї (Сена-Сен-Дені)|Бобіньї]], на північний схід від Парижа.

== Зовнішні зв'язки ==

=== Консульства ===

=== Міста-побратими ===
Париж має одне місто-побратим і багато міст-партнерів.

Місто-побратим:
* [[Рим]], [[Італія]], з 1956 (Seule Paris est digne de Rome; seule Rome est digne de Paris / Solo Parigi è degna di Roma; Solo Roma è degna di Parigi / «Тільки Париж вартий Рима; тільки Рим вартий Парижа»).

Міста-партнери:
{{Div col|5}}
* {{Прапорець|ALG}} [[Алжир]]
* {{Прапорець|JOR}} [[Амман]]
* {{Прапорець|GRE}} [[Афіни]]
* {{Прапорець|LIB}} [[Бейрут]]
* {{Прапорець|GER}} [[Берлін]]
* {{Прапорець|ARG}} [[Буенос-Айрес]]
* {{Прапорець|POL}} [[Варшава]]
* {{Прапорець|USA}} [[Вашингтон]]
* {{Прапорець|IDN}} [[Джакарта]]
* {{Прапорець|ARM}} [[Єреван]]
* {{Прапорець|SUI}} [[Женева]]
* {{Прапорець|EGY}} [[Каїр]]
* {{Прапорець|MAR}} [[Касабланка]]
* {{Прапорець|CAN}} [[Квебек (місто)|Квебек]]
* {{Прапорець|JAP}} [[Кіото]]
* {{Прапорець|UKR}} [[Київ]]
* {{Прапорець|DEN}} [[Копенгаген]]
* {{Прапорець|POR}} [[Лісабон]]
* {{Прапорець|ENG}} [[Лондон]]
* {{Прапорець|ESP}} [[Мадрид]]
* {{Прапорець|MEX}} [[Мехіко]]
* {{Прапорець|CAN}} [[Монреаль]]
* {{Прапорець|RUS}} [[Москва]]
* {{Прапорець|CHN}} [[Пекін]]
* {{Прапорець|BRA}} [[Порту-Алегрі]]
* {{Прапорець|CZE}} [[Прага]]
* {{Прапорець|MAR}} [[Рабат]]
* {{Прапорець|KSA}} [[Ер-Ріяд|Ріяд]]
* {{Прапорець|BRA}} [[Сан-Паулу]]
* {{Прапорець|USA}} [[Сан-Франциско]]
* {{Прапорець|YEM}} [[Сана]]
* {{Прапорець|RUS}} [[Санкт-Петербург]]
* {{Прапорець|CHL}} [[Сантьяго]]
* {{Прапорець|KOR}} [[Сеул]]
* {{Прапорець|AUS}} [[Сідней]]
* {{Прапорець|BUL}} [[Софія (місто)|Софія]]
* {{Прапорець|GEO}} [[Тбілісі]]
* {{Прапорець|ALB}} [[Тирана]]
* {{Прапорець|JAP}} [[Токіо]]
* {{Прапорець|TUN}} [[Туніс]]
* {{Прапорець|USA}} [[Чикаго]]
{{Div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Посилання ==
* [http://tyzhden.ua/Publication/4517 Вежі Парижа // Укр. тиждень, №&nbsp;1—2, 15 січня 2010]
* [https://web.archive.org/web/20140812210257/http://kolumb.kz/places/resorts/franciya Курорти Парижа. Опис та фото]

{{Панорама|Paris Night.jpg|1500px|Вид на західну частину Парижа з вершини [[Вежа Монпарнас|Вежі Монпарнас]].}}

== Див. також ==
* [[21 Лютеція]]&nbsp;— астероїд, названий на честь міста.
* [[Париж (фільм)]]&nbsp;— фільм про Париж та його мешканців режисера [[Седрік Клапіш|Седріка Клапіша]], знятий у [[2008]] році.

== Бібліографія ==
* {{cite book |last=Fierro|first=Alfred|title=Histoire et dictionnaire de Paris |language=fr |publisher=Lafont |date=1996|isbn=978-0-7859-9300-1| ref=harv}}
* {{cite book |last=Cronin|first= Vincent|author= |authorlink= |title=Paris on the Eve, 1900—1914 |translator= |translator-first= |translator-last= |url= |accessdate= |year= 1989|publisher=Harper Collins |location=New York |isbn= 0-312-04876-9|page= |series= |volume= |ref= |language=en }}
* {{cite book |last=Cronin|first=Vincent |author= |authorlink= |title=Paris: City of Light, 1919—1939 |translator= |translator-first= |translator-last= |url= |accessdate= |year=1994 |publisher=Harper Collins |location=New York |isbn=0-00-215191-X |page= |series= |volume= |ref=|language=en }}
* {{cite book |author=Jean Favier |title=Paris |publisher=[[Fayard]] |date=1997 |isbn=978-2-213-59874-1 |language=fr}}
* {{cite book |author=Jacques Hillairet |title=Connaissance du Vieux Paris |publisher=Rivages |date=2005 |isbn=978-2-86930-648-6 |language=fr}}
* {{cite book |author=Colin Jones |title=Paris: The Biography of a City |publisher=[[Penguin Books|Penguin Viking]] |location=New York |date=2004 |isbn=978-0-670-03393-5 |url=https://archive.org/details/parisbiographyof00jone}}
* {{cite book |author=Rosemary Wakeman |title=The Heroic City: Paris, 1945–1958 |publisher=University of Chicago Press |date=2009 |isbn=978-0-226-87023-6}}

== Джерела інформації ==
{{Вікіпосилання
|Тема           = Париж
|Портал         = 
|Вікідані       = 
|Вікісловник    = 
|Вікіпідручник  = 
|Вікіцитати     = 
|Вікіджерела    = 
|Вікісховище    = Paris
|Медіавікі      = 
|Вікімедіа      = 
|Вікіновини     = 
|Вікімандри     = Париж
|Тест Вікіпедія = 
|Translatewiki  = 
|Вікіінкубатор  = 
|Метавікі       = 
|Проєкт         = 
}}
* [http://maps.google.com/maps?ll=48.86666,2.333056&spn=0.1,0.1&t=k Париж на Google Maps] (48°&nbsp;52'&nbsp;пн.&nbsp;ш., 2°&nbsp;19'&nbsp;59"&nbsp;зх.&nbsp;д.)

{{Navboxes
|title = Статті та теми пов'язані з містом
|list  =
{{Столиці Європи}}
{{Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб}}{{Столиці Європейського Союзу}}
{{Столиці літніх Олімпійських ігор}}{{Столиці літніх Паралімпійських ігор}}
{{Визначні місця Парижа}}
{{Округи Парижа}}
{{Префектури регіонів Франції}}
{{Франція в темах}}}}
{{Міста-рятівники}}
{{authority control}}

[[Категорія:Столиці країн Європи]]
[[Категорія:Міста-мільйонники Європи]]
[[Категорія:Міста Франції]]
[[Категорія:Департаменти Франції]]
[[Категорія:Париж| ]]
[[Категорія:Столиці Літніх Олімпійських ігор]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані в III столітті до н. е.]]
[[Категорія:Міста-рятівники]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!( (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!) (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!- (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:(! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:? (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Anchor (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Authority control (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Checkwd (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite book (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coat of arms (редагувати)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Dablink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Div col (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Div col end (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:FRA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:First word (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Flagicon (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hatnote (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hexadecimal (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Iw (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-fr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-la (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-la2 (редагувати)
Шаблон:Langx (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Last word (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navboxes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nowrap (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:OSMr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Otheruses (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Photomontage (редагувати)
Шаблон:Ref-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-fr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-pl (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Replace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sfn (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str left (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str rep (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Template other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata-link (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p1082 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p17 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p373 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p47 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p856 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:· (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Аудіо-МФА (редагувати)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Визначні місця Парижа (редагувати)
Шаблон:Вікіпосилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вікіпосилання/в картці (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Герби (редагувати)
Шаблон:Детальніше (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Докладніше (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Збільшення (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Картка/р (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка/рядки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Клімат міста (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Клімат міста/colc (редагувати)
Шаблон:Клімат міста/colp (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Клімат міста/colr (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Клімат міста/cols (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Клімат міста/minus (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Міста-рятівники (редагувати)
Шаблон:Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб (редагувати)
Шаблон:Місто (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Місто/style.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ABK (редагувати)
Шаблон:Назва країни ALA (редагувати)
Шаблон:Назва країни ALB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ALG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни AND (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ARG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ARM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни AUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни AUT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни BEL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни BGR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни BIH (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни BLR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни BRA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни BUL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CAN (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни CHE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CHL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CHN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CRO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CYP (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни DEN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни DEU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни DZA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни EGY (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ENG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ESP (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни EUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни European Union (редагувати)
Шаблон:Назва країни FIN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни FRA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни FRO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни GBR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни GER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни GGY (редагувати)
Шаблон:Назва країни GIB (редагувати)
Шаблон:Назва країни GRC (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни GRE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни HRV (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни HUN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни IDN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни IMN (редагувати)
Шаблон:Назва країни IRE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни IRL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ISL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ITA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни JAP (редагувати)
Шаблон:Назва країни JEY (редагувати)
Шаблон:Назва країни JOR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни JPN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни KOR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни KOS (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни KSA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LAT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LIB (редагувати)
Шаблон:Назва країни LIE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LIT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LTU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LUX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MAR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MCO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MEX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MKD (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MLT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MNE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MON (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни NED (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни NOR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни PMR (редагувати)
Шаблон:Назва країни POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни POR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни PRT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ROM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ROU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни SLO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SMR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SO (редагувати)
Шаблон:Назва країни SRB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SUI (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SVK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SVN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SWE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни TUN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни TUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни VAT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни YEM (редагувати)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Не плутати (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Округи Парижа (редагувати)
Шаблон:Останнє слово (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Панорама (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Перше слово (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор ABK (редагувати)
Шаблон:Прапор ALA (редагувати)
Шаблон:Прапор ALB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ALG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор AND (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ARG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ARM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор AUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор AUT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BEL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BGR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BIH (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BLR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BRA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BUL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CAN (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор CHE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор CHL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CHN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CRO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CYP (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор DEN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор DEU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор DNK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор EGY (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ENG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ESP (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор EUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор European Union (редагувати)
Шаблон:Прапор FIN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор FRA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор FRO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор GBR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор GER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор GGY (редагувати)
Шаблон:Прапор GIB (редагувати)
Шаблон:Прапор GRE (переглян��ти вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор HRV (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор HUN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор IDN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор IMN (редагувати)
Шаблон:Прапор IRE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор IRL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ISL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ITA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор JAP (редагувати)
Шаблон:Прапор JEY (редагувати)
Шаблон:Прапор JOR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор JPN (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор KOR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор KOS (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор KSA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LAT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LBN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LIB (редагувати)
Шаблон:Прапор LIE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LIT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LTU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LUX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LVA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MAR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MCO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MEX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MKD (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MLT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MNE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор NED (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор NLD (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор NOR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор PMR (редагувати)
Шаблон:Прапор POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор POR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор PRT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ROM (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор ROU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор SAU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SLO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SMR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SO (редагувати)
Шаблон:Прапор SRB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SUI (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SVK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SVN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SWE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор TUN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор TUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор VAT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор YEM (редагувати)
Шаблон:Прапорець (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Префектури регіонів Франції (редагувати)
Шаблон:Столиці Європейського Союзу (редагувати)
Шаблон:Столиці Європейського Союзу/cell (редагувати)
Шаблон:Столиці Європи (редагувати)
Шаблон:Столиці літніх Олімпійських ігор (редагувати)
Шаблон:Столиці літніх Паралімпійських ігор (редагувати)
Шаблон:УПУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Франція в темах (редагувати)
Шаблон:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:BaseConvert (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Dates (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Datetime (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Footnotes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/langx (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Math (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Photo montage (редагувати)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:URL (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wide image (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Wikibase (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Flags (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Interproject (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Language-codes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Wikidata/Places (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/date (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/media (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikivoyage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Париж».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Париж