Перегляд вихідного коду сторінки Кімерійці

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Етнічна група
 | group     = Кімерійці
 | image     = Kimerian.jpg
 | caption   = Нимрудський рельєф із зображенням кімерійських воїнів
 | poptime   = 
 | popplace  = [[Північне Причорномор'я]], [[Південна Україна]], [[Північний Кавказ]], [[Кубань]]
 | langs     = 
 | rels      = 
 | related   =
}}

'''Кімері́йці''', також '''Кіммерійці'''{{sfn|ЕУ|1955—1995|loc=том. 3, с. 1036. [http://litopys.org.ua/encycl/euii078.htm Кіммерійці]}} ({{lang-el|Κιμμέριοι}}, ''Kimmérioi''; {{lang-la|Cimmerii}})&nbsp;— загальна назва іраномовних [[кочівники|кочових]] племен, які у ІХ—VII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. проживали на території [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]] (півдня [[Україна|України]]). Це найдревніший народ, який проживав на теренах сучасної України, назва якого була задокументована та збереглася до наших часів.<ref name="Кімерійці">[[Енциклопедія історії України]]: Т. 4 (Ка-Ком) / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]] та ін. [[НАН України]]. [[Інститут історії України НАН України|Інститут історії України]].&nbsp;— {{К.}}: вид. «[[Наукова думка]]», 2007&nbsp;р.</ref> Більша частина в VII столітті до н.&nbsp;е. помандрувала через [[Кавказ]] до [[Мала Азія|Малої Азії]] через нашестя [[Скіфи|скіфів]]<ref name="кімерійці"/>. Менша частина осіла в [[Північне Причорномор'я|Північному Причорномор'ї]], змінивши кочовий образ життя<ref name="Когонашвили"/><ref name="Киммерийцы">[http://www.ccssu.crimea.ua/crimea/etno/vocab/index.htm#m11 Таврический Национальный Университет им. Вернадского, Краткий толковый словарь по этнографии Крыма: «Киммерийцы»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140815015124/http://ccssu.crimea.ua/crimea/etno/vocab/index.htm#m11 |date=15 серпня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>, і стала відомою як [[таври]]<ref name="кімерійці"/>, що були причетні до закладання [[греки|греками]] колонії [[Кімерик]] як південно-західного прикордонного форпосту [[Боспорська держава|Боспорського царства]] (50&nbsp;км на південь від [[Керч]]і)<ref name="кімерійці">стор. 1036, том 3, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1994&nbsp;р. ISBN 5-7707-4052-3</ref>. Остаточно кімерійці асимілювалися з місцевими [[плем'я|племенами]] [[Крим|Кримського півострову]]<ref name="Киммерийцы"/><ref name="Когонашвили"/>. Разом з [[Гети|гетами]] в [[Історія України|українській історії]] становлять власне ''місцеву'' [[Археологічна культура|археологічну культуру]]<ref>стор. 66-67, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993&nbsp;р. ISBN 5-7707-4049-3</ref>.

== Назва ==
[[Файл:0900 Ukraine Iron1.png|міні]]
[[Файл:Thraco-Cimmerian.png|міні]]

Назва племені ''кімерійці'' не є їхньою самоназвою, оскільки ця назва була дана [[Новоассирійська імперія|ассирійцями]] стосовно всіх племен [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]]<ref name="Киммерийцы"/><ref name="Когонашвили">К.&nbsp;К.&nbsp;Когонашвили. «Краткий словарь истории Крыма». Справочное издание.&nbsp;— г. Симферополь, изд. «Бизнес-Информ», 1995 г. {{ref-ru}}</ref>. Уривок з ассирійських джерел, де [[Асархаддон]] говорить про «воїнів ґімірра», дав підставу ототожнювати їх із кімерійцями<ref>Гаврилюк, 2004, Т. 2, С. 106—107.</ref>. Також&nbsp;— '''кімерійці''' або '''кімери''', '''кі́ммери'''. Давньогрецький поет [[Гомер]] називає їх «бідними молокоїдами, найсправедливішим народом на землі»

== Походження ==
{{Сумнівні твердження|розділ|дата = червень 2024}}
Інформація про походження кімерійців знаходиться в стародавніх Ведах та Іранських клинописах,{{джерело}} вважається, що вони були [[індоєвропейці|індоєвропейцями]]. [[Історик]]и вважають, що мова кімерійців належала до [[іранські мови|іранської мовної групи]]. Тарас Марусик, професор Київського національного університету імени Тараса Шевченка, вважає що до іранських мовних запозичень в українській мові належать такі слова, як пан, терези, джура, шаровари. Це пізні запозичення. А Костянтин Тищенко, професор кафедри Близького Сходу при Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, зазначає, що є і прадавні запозичення. Наприклад: «дбати&nbsp;— дбайливий», «бачити&nbsp;— обачний», «тривати&nbsp;— тривалий», «жвавий&nbsp;— жвавішати», «почвара&nbsp;— потвора», «кат&nbsp;— катувати»&nbsp;— ось такі запозичення в давні часи, які спільні з білоруською і польською мовою передусім.

Деякі литовські дослідники висловлюються про кімерійців, як балтів. Татарські дослідники висловлюються про давньотатарське походження, а саме про походження [[булгари|булгар]] від них. Це підтверджується записами в античній «Історії ченця Спиридона» й в «Історії Зографа» ([[Монастир Зографу|Зографський монастир]]).

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Map of Assyria.png|border|Кімерійці на півночі [[Анатолія|Анатолії]] (сучасна Туреччина) між [[Фригія|Фригією]] та [[Урарту]]
Cimmerian dagger.jpg|border|Кімерійський кинджал ([[Археологічний музей (Київ)|Київський археологічний музей]])
NMHU047.jpg|border|Кістяні та бронзові наконечники кімерійських стріл ([[Національний музей історії України]])
Cimmerian-1.jpg|border|Кімерійські кістяні прикраси ([[Археологічний музей (Київ)|Київський археологічний музей]])
|border|
</gallery></small>

== Культура ==
В [[археологія|археології]] кімерійців часто ототожнюють з «[[Чорногорівська група|чорногорівською групою пам'яток]]», яка заступає [[білозерська культура|білозерську культуру]]. Особливістю цієї групи є десятки поховань під [[курган]]ами&nbsp;— з ямами, часто обшитими деревом або ж з дерев'яними перекриттями. Над могилами чорногорівці встановлювали кам'яні стели&nbsp;— прототип майбутніх «степових баб», які символізували чоловіків, озброєних і підперезаних поясами. Небіжчиків-вояків ховали не лише зі зброєю&nbsp;— кинджалами, мечами, стрілами, булавами, а й з кінською збруєю&nbsp;— вудилами та псаліями. Це свідчить, що кінь грав особливу роль в їхньому житті.

Джерела сходяться в тому, що кімерійці були першим відомим в історії «народом вершників». Навички їздити верхи дозволило їм перейти від відгінного скотарства до справжнього кочового господарства. Кімерійці жили в степу, рухаючись разом з чередами в пошуках нових пасовиськ. Мешкали в наметах або на критих возах, які служили їм «рухливими» житлами.

Кімерійців вважають також винахідниками [[кіннота|кінноти]]&nbsp;— перед їхніми вершниками, озброєними мечами та луками, безсилим виявилося навіть вишколене і закуте в панцирі ассирійське військо.

Суперництво як всередині спільноти, так і між племенами&nbsp;— за володіння чередами і контроль над пасовиськами сприяли зростанню войовничості кімерійців та швидкому виокремленню з їхнього середовища ватажків, яких сусіди називали «царями». Відомі імена принаймні трьох з них&nbsp;— [[Дугдамме]], його сина [[Шандекшатра|Шандекшатри]] та [[Теушпа|Теушпи]]. Співзвучність принаймні двох із цих імен з іменами перських володарів і дозволяють деяким дослідникам вважати кімерійців іраномовним народом.<ref>Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.23-26</ref>

=== Місто людей кімерійських ===
{{main|Місто людей кімерійських}}

На території сучасного [[Миколаїв|Миколаєва]] близько 1250—925 років до н.&nbsp;е. існувало так зване [[місто людей кімерійських]]&nbsp;— стародавнє місто-порт [[кімерійці]]в ([[Білозерська культура|білозерської культури]]). Це найстаріше місто на території України, що згадується в писемних джерелах.

Місто Кімерія розташоване в історичному центрі сучасного міста Миколаєва, біля місця злиття річок [[Південний Буг]] та [[Інгул]]. Місто побудоване у формі овалу, витягнутого по осі Пд-С–Пн-З. Площа городища 6—7 га. Приміщення розташовані вздовж річки Інгул в три-чотири ряди, що практично примикають одне до одного, створюючи таким чином єдиний архітектурний комплекс, який розкинувся у формі дуги.

В місті знаходились споруди різного призначення: господарські сховища, ремісничі майстерні (гончарні, металургійні, косторізні), ритуальні будівлі та системи укріплень, також в центральній частині міста існувала незабудована площа для народних зібрань. Споруди міста були побудовані з кам'яних плит, кам'яної кладки, вапняку та глини.

Структурно місто складалося з трьох частин: «цитаделі», «передмістя» та «посаду», розташованого за зовнішнім ровом. Оборонна стіна цитаделі міста мала 2-2,5 [[Метр|м]] у висоту і 3&nbsp;м завширшки. Населення міста складало близько однієї тисячі мешканців.

На території «цитаделі» жила еліта. Про це свідчать залишки потужних кам'яних фундаментів і невелика кількість господарських ям. Еліта не «засмічувала» свої будинки сховищами для продуктів і кухнями&nbsp;— їжу готували в «передмісті» й приносили в будинки знаті. У той же час у передмісті господарських ям набагато більше, а кам'яних кладок тут нема. Звідси висновок&nbsp;— тут жили бідніші люди.

На основі знахідок останніх десятьох років учені зробили ще один цікавий висновок: елітою в городищі були не військові вожді, а майстри, які володіли ремісничими навичками і знаннями. Про це свідчать розкопані на території цитаделі майстерні: косторізна, гончарна, ливарна.

Давньогрецький поет [[Гомер]] у поемі [[Одіссея|«Одіссея»]] писав, що країна і місто кімерійців знаходиться біля входу до потойбічного світу.

''«Зайшло сонце, і вкрила темінь усі шляхи, а корабель наш досягнув меж океану. Там народ і місто людей кімерійських».''

Геродот засвідчив, що: ''«…Країна, де тепер живуть скіфи, кажуть, що за давніх часів була кімерійською… Ще й тепер у Скіфії існують кімерійські фортеці, кімерійські переправи, є також і країна, що називається Кімерією, є й так званий Кімерійський Боспор»''.

В часи свого розквіту місто, як зазначає Горбенко К. В., місто Кімерія існувало як важливий і найпівнічніший чорноморський порт, що поєднував торгові зв'язки кімерійців з греками та ассирійцями. В місто водними шляхами стікалися люди і товари зі всієї Кімерії та інших північних племен.

== Історичні згадки ==
Реальність цього народу підтверджують і ассирійські клинописні джерела. В 722—715 p. до н.&nbsp;е. вони зафіксували перемогу кімерійців над урартським царем Руссою.

=== Грецькі ===
За грецькими джерелами, вона виглядає трохи інакше. Уже їхня «[[Одіссея]]» називає народ, що жив на північних берегах Чорного моря, кімрами. [[Геродот]] і [[Страбон]] пишуть про велику Кімрійську державу на північних берегах Чорного моря та на обох берегах Керченської протоки із столицею Кімерикон<ref>Гомер, ''Одіссея'', 11.</ref>. За Геродотом, племена кімерійців очолювали царі. Однак царських поховань в Українському Причорномор'ї не виявлено. Відомо кілька сотень ваз т.&nbsp;зв. «Керченського» стилю, на яких зображені амазонки, що б'ються з греками. Ці вази походять з VII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. Геродот каже, що в [[7 століття до н. е.|VII столітті до н.&nbsp;е.]] кімерійців витіснили і частково асимілювали [[скіфи]].

Матеріальна [[культура]], [[господарство]] і [[побут]] кімерійців відомі головним чином за похованнями, яких нараховується близько сотні. Ведучи кочовий спосіб життя, кімерійці не залишили довготривалих поселень. Над своїми похованнями часто ставили кам'яні стели. Відомі пам'ятки пізнього періоду зрубної культури, що датуються [[10 століття до н. е.|X]]&nbsp;— початком [[8 століття до н. е.|VIII століття до н.&nbsp;е.]]
Кімерійці займалися [[скотарство]]м, певною мірою і [[землеробство]]м. Панівне становище серед кімерійців посідали кінні воїни. Вони були озброєні [[лук]]ом, [[кинджал]]ом, [[меч]]ем, кам'яним або бронзовим [[бойовий молот|молотом]]. Саме воїнів деякі дослідники вважали кімерійцями часів походів до Малої і Передньої Азії.

Давньогрецький історик [[Геродот]] наводить розповідь про те, як кімерійці зустріли нашестя скіфів. Кімерійські царі пропонували битися, проте народ вирішив без бою віддати свою країну скіфам. Тоді царі розділилися й почали битися один з одним, щоб померти на батьківщині й спочити у рідній землі. Така легенда свідчить, що скіфи без особливих зусиль взяли гору над кімерійцями, при цьому частина кімерійців скорилася завойовникам й увійшла до складу скіфського союзу. Решта кімерійців вирушили походом на південь, до країн Закавказзя та Передньої Азії. У кінці VIII сторіччя до Р. Х. кімерійці вже влаштувалися на території нинішньої Західної Грузії, звідки вони здійснювали набіги на царство [[Урарту]].<ref>М.&nbsp;М.&nbsp;Блиев, Р.&nbsp;С.&nbsp;Бзаров, [http://iratta.com/history История Осетии с древнейших времен до конца XIX века] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190303010801/http://iratta.com/history|date=3 березня 2019}}, Владикавказ: Ир, 2000.&nbsp;— 354 с.&nbsp;— ISBN 5-7534-0671-8</ref> Також Геродот згадує приблизне розташування кімерійців і розповідає про їхні міграції.

=== Ассирійські ===
[[Файл:Urartu715-713.png|thumb|right|Походи кімерійців на [[Колхіда|Колхіду]] і [[Урарту]]]]
Ассирійські документи: пророцтва, писання, хроніки&nbsp;— належать до часів [[Саргон II|Саргона II]], [[Сенахеріб]]а, [[Езаргадон]]а та [[Ашурбаніпал]]а до другої половини VIII&nbsp;ст. та до VII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. Вони говорять нам про бурхливий період в історії двох великих держав у сточищі Євфрату: Урарту та [[Ассирія|Ассирії]]. Індоєвропейські племена, що наступали зі сходу та півночі на ті царства, ті джерела називають Gimirrai (кімри) та Ashguzai ([[скіфи]]). Кімерійці з'явилися на кордонах Урарту при кінці VIII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. і окупували царство десь по 714 році до н.&nbsp;е. На початку VII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. кімери разом з царем Урарту [[Руса II|Русою II]] (680—645 до н.&nbsp;е.) та іншими індоєвропейськими племенами почали наступати на Ассирію. Відомо про перебування кімерійців в [[Урарту]], про їхні війни проти [[Ассирія|Ассирії]], завоювання більшої частини [[Лідія|Лідії]], вторгнення до [[Каппадокія|Каппадокії]], [[Фригія|Фригії]], [[Пафлагонія|Пафлагонії]]. Цей натиск, мабуть, був спричинений натиском скіфів, які посувалися на схід до Урарту. Ассирійський цар Езаргадон ([[Асархаддон]]) та скіфський Бартатуа створили союз проти кімрів та халкедонців. Внаслідок цього в [[679 до н. е.|679]]—[[678 до н. е.|678]]&nbsp;роках до н.&nbsp;е. кімерійці були розгромлені, і витиснуті до Малої Азії. Там кімри перше зустріли опір царя Лідії, але вже в 652 році до н.&nbsp;е. вони завоювали Лідію і пограбували цілу Малу Азію. Та в 637 році до н.&nbsp;е. ассирійці зі скіфами знищили силу кімрів, зменшуючи їх до частини в Каппадокії, яка залишилася надалі кімерійською. Місце кімрів у Малій Азії зайняли [[скіфи]], які втрималися там аж до 606 року до н.&nbsp;е., за винятком двох областей у Вірменії: Сакасена та Скитена, що залишилися скіфськими назавжди.

М. Ростовцев каже, що кімри посувалися в південному та західному напрямі задовго ще до навали скіфів. Ґрунтуючись на ассирійських джерелах, М. Ростовцев схиляється до думки, що кімри з'явилися в Малій Азії десь у VIII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е., отже, до приходу туди скіфів. Та і Страбон також свідчить, що кімри зайшли до Малої Азії через Дакію і Дарданелли.

М. Ростовцев, боронячи теорію, за якою скіфи витиснули кімрів з України, все ж визнає, що не витиснули їх з Кубані. Він знайшов сотні доказів у кубанських могилах, що кімри жили на Кубані до приходу скіфів і після їхнього приходу, іншими словами, кімри були ніхто інший, як споконвічне автохтонне населення України&nbsp;— нащадки [[Трипільська культура|трипільців]].

Зрештою, М. Ростовцев сам напів-визнає це. У своїй книзі «Iranians and Greeks in South Russia» він пише: «Нема ніяких свідоцтв ані про час, коли кімри вперше з'явилися в Україні, ані про час, коли її покинули, ані про їхню національність, ані про те, чи вони були автохтонами України чи зайдами». Він все ж визнає кімрів індоєвропейським народом&nbsp;— [[фракійці|фракійцями]] на підставі того факту, що в Босфорській державі царі мали фракійські імена, а так само багато людей з фракійськими іменами були серед населення [[танаїс (місто)|Танаїсу]] за римських часів.

Згодом кімерійці змішалися з місцевим населенням. Можливо, частина з них залишилася в гірській частині Криму і стала предками [[Таври|таврів]].

== Писемні джерела ==
[[Файл:Cimmerians - First day cover.jpg|міні|праворуч|200пкс|{{small|[[Конверт першого дня]] України (2019), присвячений кімерійцям, з поштовим блоком}}]]
* [[Геродот]] у V&nbsp;ст. до РХ, називає кімерійців «Дивними козодоями» та мовить про могили кімерійських царів на Дністрі.
* {{нп|Діонісій Перієгет|||Dionysius Periegetes}}, «Periegesis» (Дионисий Периегет. написано у 124&nbsp;р.)(Dion., с. 652—710): « …у Савроматії ж, як сусіди, живуть сінди, кімерійці, [[керкетії]], [[торети]]…» Дионисий. Описание населенной земли/ Пер. И.&nbsp;П.&nbsp;Цветкова // ВДИ. 1948. №&nbsp;1.
 
А також автори початку першого тисячоліття н.&nbsp;е.:
* [[Прісциан Цезарійський]], Priscianus Caesariensis «Опис Землі»(с. 644—721) (переклад трактата Діонісія): «…вони [[савромати]] живуть поблизу сарматської річки [[Танаїс (річка)|Танаїс]], з ними межують також [[сінди]] й кімерійці» ; Присциан. Землеописание / Пер. И.&nbsp;П.&nbsp;Цветкова / / ВДИ. 1949. №&nbsp;4.
* [[Руфій Фест Авіен]] «Опис земного кола» (Avienus, Ruf(i)us Festus. Descriptio orbis), переклад трактата Діонісія (с. 852—891): «найближчі до Танаїсу місцевості займають кімерійці й сінди» ; Руфий Фест Авиен. Описание земного круга / Пер. В.&nbsp;В.&nbsp;Латышева // ВДИ, 1949. №&nbsp;4.
* Також існують вавилонські, урартські, юдейські, перські писемні джерела про кімерійців.

== Археологія ==
На певних етапах існування ''кімерійці'' відповідають [[археологічна культура|археологічній]] [[Кизил-кобинська культура|Кизил-кобинській культурі]]. Щодо відповідності у степах Надчорномор'я то точаться дискусії щодо відповідності [[Катакомбна культура|Катакомбній]] або [[Зрубна культурно-історична спільність|Зрубній]] культурі<ref>Скифский рассказ Геродота в отечественной историографии&nbsp;— А.&nbsp;А.&nbsp;Нейхардт&nbsp;— Рипол Классик, 1982—238 стор.</ref>.<br/>Археологічні дослідження в степовій частині [[Південна Україна|південної України]] виявили тут численні пам'ятки генетично пов'язаних між собою [[Сабатинівська культура|сабатинівської культури]] (15–13 ст. до н.&nbsp;е.), [[Білозерська культура|білозерської культури]] (12&nbsp;— 10 ст. до н.&nbsp;е.) та поховань пізніх кімерійців (9–7 ст. до н.&nbsp;е.). На думку українських археологів, результати цих досліджень засвідчують, що територія Кімерії поступово розширювалась, а її ядром була степова частина України від пониззя Дунаю до Приазов'я, включаючи Крим<ref>Черняков, 2007, С. 326.</ref>.

В ході розкопок, які проводяться з 2009 року за дорученням Японо-Анатолійського археологічного інституту під керівництвом Університету імені Ахі Еврана (м. Кіршехір, Туреччина), в центральній провінції Туреччини [[Кириккале (провінція)|Кириккале]] були виявлені нові знахідки, що свідчать про те, що село Бюклюкале було першим поселенням кімерійців в [[Анатолія|Анатолії]]. Прихід кімерійців до Анатолії згадується також у книзі Геродота, відомого як «батько історії»<ref>[https://lenta.ua/arheologi-viyavili-u-turechchini-pershe-poselennya-kimmeriytsiv-foto-140831/ Археологи виявили у Туреччині перше поселення кімерійців (ФОТО). 26.06.2023, 15:45]</ref>.

''[[Кімерійська культура|Кімерійську культуру]]'' історично засвідчених кімерійців пов'язують з пізнім етапом білозерської культури. [[Чмихов Микола Олександрович|Микола Чмихов]] виділяє чорногорівський (від Чорногорівського бронзового скарбу у могилі біля хутора Чорногорівського у межах сучасного смт [[Ямпіль (Лиманська міська громада)|Ямпіль]] на півночі Донецької області<ref>{{Cite web|title=Родословная|url=http://donjetsk.com/retro/1431-rodoslovnaya.html|website=Донецкий: авторский сайт Е. Ясенова|date=2012-08-29|accessdate=2019-03-14|language=ru-RU|archive-date=27 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190627215424/http://donjetsk.com/retro/1431-rodoslovnaya.html}}</ref>) й новочеркаський (від скарбу бронзових виробів виявлений у [[Новочеркаськ]]у на Донщині) ступені кімерійської культури<ref>{{Cite web|title=Історія української культури|url=https://docs.google.com/viewer?url=http://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/21023/1/Pidruchnyk%2528Final12%2529-3.pdf|website=|accessdate=2019-03-14|last=Дігтяр|first=П.А.|date=|publisher=Київська політехніка|language=|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123231508/https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fela.kpi.ua%2Fbitstream%2F123456789%2F21023%2F1%2FPidruchnyk%28Final12%29-3.pdf}}</ref>.

== Вплив на генезу інших народів ==
Вчені говорять про походження [[булгари|булгар]] від кімерійців (кімерії). На це вказують записи в античній «Історії монаха Спиридона» й в «Історії Зографа» ([[Монастир Зографу|Зографський монастир]]), кімерійський цар [[Колед]], мав двох синів: Брема та [[Болг]]а. Після війни зі скіфами, частина кімерів переселилася на [[захід]], де Брем захопив західноєвропейські землі. [[Кельти]] та [[бритони]] стали наступниками Брема. Це підтверджується самоназвою кельтського народу [[валлійці]] Британії&nbsp;— '''кимри'''. Інша частина кімрів на чолі з Болгом, за свідченням цих джерел, переселилися на [[південь]] й оселилися на [[Балканський півострів|Балканах]]. Археологічні розкопки виявили [[столиця|столицю]] Болга [[Казанлак]] у центральній [[Болгарія|Болгарії]].

== Вшанування ==
У містах [[Харків]], [[Костянтинівка]] та [[Миколаїв]] є [[вулиця Кімерійська]].<ref>{{Cite web|title = У Харкові перейменували 65 вулиць: повний перелік |url = https://2day.kh.ua/ua/kharkow/u-kharkovi-pereymenuvaly-65-vulyts-povnyy-perelik |website = Сайт «Kharkiv Today» |date = 2024-01-26 |accessdate = 2024-01-28 |language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title = У Костянтинівці та громаді перейменували понад 170 вулиць: серед них кілька — на честь загиблих військових з Донеччини |url = https://suspilne.media/donbas/725550-u-kostantinivci-ta-gromadi-perejmenuvali-ponad-170-vulic-sered-nih-kilka-na-cest-zagiblih-vijskovih-z-doneccini/ |website = Телерадіокомпанія «[[Суспільне Донбас]]» |date = 2024-04-16 |accessdate = 2024-04-26 |language=uk}}</ref>

== Див. також ==
{{Div col|cols=2}}
* [[Місто людей кімерійських]]
* [[Кімерик]]
* [[Кімерійський Боспор]]
* [[Кімерійські кургани]]
* [[Кімерійська складчастість]]
* [[Кімерійський ярус]]
* [[Чорногорівська група]]&nbsp;— кімерійська культура ранньої залізної доби (X—VII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.)
* [[1307 Кімерія]]&nbsp;— астероїд, названий на честь народу.
* [[Ґети]]
* [[Конан Варвар (персонаж)|Конан]]&nbsp;— вигаданий кімерієць
{{Div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=

}}

== Бібліографія ==

=== Джерела ===
* [[Геродот]]. ''[[Історія (Геродот)|Історія]]''.
{{Одіссея-Тен}}

=== Монографії. Статті ===
* Алексеев А. Ю., Качалова Н.К, Тохтасьев С. Р. ''Киммерийцы: этнокультурная принадлежность''. Санкт-Петербург, 1993.
* Горбенко, К. В. ''Археологічні дослідження на території городища Дикий сад у 2011—2012; 2013—2014 рр''. Миколаїв.
* Гребенников, Ю. С. ''Киммерийцы и скифы Степного Побужья (ІХ-ІІІ вв. до н.э.)''. НАН України, Ін-т археології. Николаев, 2008.
* Коваленко Н. А. [https://web.archive.org/web/20140802155245/http://disser.com.ua/contents/3987.html Кіммерійська ономастика]. Київ, 1998.
* ''Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии''. Выпуск II. Симферополь, 1991.
* Махортых, С. В. ''Киммерийцы на Северном Кавказе''. Киев, 1994.
* Махортых, С. В. ''Культурные контакты населения Северного Причерноморья и центральной Европы в киммерийскую эпоху''. Киев, 2003.
* Тереножкин, А. И. ''Киммерийцы''. Киев, 1976.
* Boardman, John; Edwards, I. E. S. ''The Cambridge Ancient History''. Volume 3. Part 2. Cambridge University Press, 1991.
* Diakonoff I.M. The Cimmerians // ''Acta Iranica'', 1981, №&nbsp;21.
* Ivanchik A.I. ''Cimmerians and Scythians''. 2001.
* {{cite journal|last1=Krzewińska|first1=Maja|last2=Kılınç|first2=Gülşah Merve|display-authors=1|date=3 жовтня 2018|title=Ancient genomes suggest the eastern Pontic-Caspian steppe as the source of western Iron Age nomads|journal=[[Science Advances]]|publisher=[[American Association for the Advancement of Science]]|volume=4|issue=10|pages=eaat4457|bibcode=2018SciA....4.4457K|doi=10.1126/sciadv.aat4457|pmc=6223350|pmid=30417088|ref={{harvid|Krzewińska et al.|2018}}|issn=2375-2548}}

=== Довідники ===
* {{ЕУ|ref = ЕУ}}
* {{ЕІУ|ref = ЕІУ}}
* Гаврилюк Н. О. [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gimirri Гіміррі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170116180302/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gimirri |date=16 січня 2017 }} // ''[[Енциклопедія історії України]]''. Київ, 2004, Т. 2, С. 106—107.
* [[Іванчик Аскольд Ігорович|Іванчик, А. І.]] [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kimeriyci Кімерійці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160817184829/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kimeriyci |date=17 серпня 2016 }} // ''Енциклопедія історії України''. Київ, 2007, Т. 4, С. 325.
* Черняков, І. Т. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kimeriya Кімерія, Кімерійська земля (країна)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160817233200/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kimeriya |date=17 серпня 2016 }} // ''Енциклопедія історії України''. Київ, 2007, Т. 4, С. 326.
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part5.pdf Кімери, кімерійці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200915162133/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part5.pdf |date=15 вересня 2020 }} // ''[[Українська мала енциклопедія]]''. Буенос-Айрес, 1959, Т. 3, С. 641—642.

== Посилання ==
{{ci}}
* Сергій Наливайко, [https://web.archive.org/web/20070527091645/http://rius.kiev.ua/journal/5/nalyvayko_s До новітнього розв'язання кімерійської проблеми]
* [http://www.ccssu.crimea.ua/crimea/etno/vocab/index.htm#m11 Таврический Национальный Университет им. Вернадского, Краткий толковый словарь по этнографии Крыма: «Киммерийцы»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140815015124/http://ccssu.crimea.ua/crimea/etno/vocab/index.htm#m11 |date=15 серпня 2014 }}

{{Історія України}}
{{Портали|Етнологія|Антропологія|Історія}}

{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Кімерійці}}

[[Категорія:Кімерійці| ]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ci (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Cite journal (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commonscat-inline (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Div col (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Div col end (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Harvid (редагувати)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-el (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-la (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox subgroup (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sfn (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:SfnRef (редагувати)
Шаблон:Small (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Template other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Історія України (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Джерело (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕІУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Етнічна група (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нп (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Одіссея-Тен (редагувати)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Сумнівні твердження (редагувати)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Date (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Footnotes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Icon/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищ��но)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Кімерійці».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кімерійці