Перегляд вихідного коду сторінки Карійці

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

[[Файл:Caria.jpg|міні|300x300пкс| Розташування Карії серед регіонів [[Анатолія|Малої Азії]] класичного періоду]]
[[Файл:Xerxes_detail_Carian_soldier.jpg|міні| Карійський солдат [[Імперія Ахеменідів|армії Ахеменідів]] с. 480&nbsp;р. до н.&nbsp;е. Гробниця [[Ксеркс I|Ксеркса I.]]<ref>[http://www.iranicaonline.org/uploads/files/Clothing/v5f7a014_f1_300.jpg Achaemenid soldiers]</ref>]]
[[Файл:Statue_of_Aphrodite_of_Aphrodisias,_from_the_Bouleuterion,_2nd_century_AD,_the_best-preserved_version_of_the_cult_statue_of_Aphrodite_in_her_temple,_Aphrodisias_Museum,_Turkey_(16989106197).jpg|міні| Стародавня копія [[Ідол|культового образу]] місцевої богині, еллінізованої як [[Афродіта]] на [[Афродисія|Афродісіаді]].]]
'''Карійці''' ({{Lang-grc|Κᾶρες}}, множина від {{Lang|grc|Κάρ}})&nbsp;— стародавні жителі регіону [[Карія (регіон)|Карія]] на південному заході [[Анатолія|Анатолії]].

== Згадки у негрецьких джерелах ==

=== Каркіса ===
Частина дослідників вважають першою згадкою карійців термін «Каркія» або «Каркіса» з [[Хети|хетських]] текстів. Каркіса [[Бронзова доба|бронзової доби]] вперше згадується як союз племен або держава, що допомагала лізі Ассува у війні проти хетського короля [[Тудхалія II|Тудхалії I]]. Пізніше, в 1323&nbsp;р. до зв. е., цар [[Арнуванда II|Арнувандас II]] направив до Каркії листа з проханням надати притулок поваленому Манапа-Тархунті з «землі річки Сеха», одного з князівств у складі [[Лувійці|лувійського]] союзу [[Арцава]] в західній [[Анатолія|Анатолії]]. Вони так і зробили, дозволивши Манапі-Тархунті повернути своє царство.

У 1274 році до нашої ери Каркіса також згадується серед тих, хто бився на боці [[Хети|Хетської імперії]] проти [[Єгипетські араби|єгиптян]] у [[Битва при Кадеші|битві при Кадеші]]. В цілому, хетські записи, мабуть, вказують на лувійське походження жителів Каркії (Каркіси), і якщо ті володіли лувійською писемністю, то втратили її у [[Катастрофа бронзової доби|Темні віки Анатолії]].

Зв'язок між «Каркією» або «Каркісою» [[Бронзова доба|бронзової доби]], з одного боку, і Карією [[Залізна доба|залізної доби]] та карійцями, дуже спірний, незважаючи на те, що обидві локалізуються в західній Анатолії, оскільки неясно точне місце розташування Каркіси.<ref>{{Harvnb|Lajara|2007}}.</ref> Непрямим підтвердженням може бути те, що [[Фінікія|фінікійці]] називали карійців ''krk'', а [[Давньоперська мова|давньоперською мовою]] вони називалися krka.

=== Єгипет ===
Більшість народів, які були сусідами карійців, згадується серед «<nowiki/>[[Народи моря|народів моря]]<nowiki/>», однак самі карійці серед них відсутні, якщо тільки до них не належить термін WSS, який пов'язували з містом [[Ясос]] у Карії.

Карійців також згадують у пізніший період серед [[Найманець|найманців]] у написах, знайдених у Стародавньому [[Єгипет|Єгипті]] та [[Нубія|Нубії]] та датованих правлінням [[Псамметіх I|Псамметиха I]] та [[Псамметіх II|II]] під назвами «Карі» або «Харі».

У Єгипті виявлено велику кількість написів [[Карійська мова|карійською мовою]] 7-6 ст. до зв. е.

=== Старий Заповіт ===
У деяких перекладах [[Танах|біблійних текстів]] карійці згадуються в [[Книги царів|2 Книзі Царів]] 11: 4, 11:19 ({{МФА|/kɑˈɽi/}} ; כָּרִי, на івриті буквально «як жирні вівці/кози», контекстуально «шляхетні» або «шановані»). Можливо, вони також згадуються в [[Книга Самуїла|2 Царств]] 8:18, 15:18 і 20:23 (כְּרֵתִי, «керетеї» або «<nowiki/>[[Керетяни та пелетяни|керетяни]]<nowiki/>»)&nbsp;— згідно з альтернативною точкою зору, ті могли бути [[крит]]янами).

=== Персія ===
Знахідки, пов'язані з карійцями, були виявлені в стародавньому місті [[Парса|Персеполь]] або сучасному Тахт-і-Джамшиді в [[Іран]]і .

== Джерела Греції та Риму ==

=== Гомер ===
[[Гомер]] згадує золоті обладунки або прикраси карійського капітана Наста (Настеса), брата Амфімаха та сина Номіона,<ref>Homer. ''[[Iliad]]'', [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0133%3Abook%3D2%3Acard%3D858 2.858-2.875].</ref> що ймовірно, відображає чутки про багатство карійців, що збереглися в усній переказі з часів, що передували [[Темні століття (Стародавня Греція)|грецьким темним століттям]].

{{text|«''Настес вів розмовляючих говіркою варварських карів'',<br />
''Які [[Мілет]] займали, і Фірів лісисту гору'',<br />
''І Меандру потік, і Міка вершини круті''»<ref> Гомер. [[Іліада]]. 2,865 </ref>}}

Тобто під час [[Троянська війна|Троянської війни]] (XIII/XII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.) карійці вже мешкали у [[Анатолія|Малій Азії]].

[[Гомер]] повідомляє, що [[Мілет]] (пізніше іонійське місто) разом з горою Фтрієс, річкою [[Великий Мендерес|Меандр]] і гребенями гори Мікала належали карійцям під час [[Троянська війна|Троянської війни]] і що карійці, як їх охарактеризував поет, говорили незрозумілою мовою, і приєдналися до [[троя]]нців у війні проти ахейців під керуванням Наста, брата Амфімаха («той, хто бореться на обох шляхах») та сина Номіона. Ці відомості з'являються лише в «''Іліаді»'' та у списку [[Дарес Фригійський|Дарета з Фригії]], присвяченого [[Троянська війна|Троянській війні]].

=== Геродот ===
Грецький історик [[Геродот]] писав, що карійці вважалися аборигенами Карії, однак, на загальну думку ряду стародавніх джерел, вони історично були морським народом, перш ніж їх поступово витіснили в глиб суші.<ref>{{Harvnb|Boardman|1991}}.</ref>

За [[Геродот]]ом карійці вважали себе споконвічними жителями Карії, хоча він наводить іншу історію про острівне походження карійців:

{{text|«Карійці прийшли на материк з островів. У глибоку давнину вони були підвладні [[Мінос]]у, називалися [[лелеги|лелегами]] і жили на островах. Втім, [[лелеги]], за переказами, наскільки можна проникнути вглиб століть, не платили ��іносу ніякої [[данинв|данини]]. Вони зобов'язані були лише постачати на вимогу [[весляр]]ів для його кораблів. Оскільки Мінос підкорив багато земель і вів переможні війни, то й народ карійців разом з Міносом в ті часи був наймогутнішим народом на світі… Потім, через багато часу, карійців вигнали з їх островів [[дорійці]] й [[іонійці]] [грецькі племена], і таким-то чином вони переселилися на [[материк]]. Так-то розповідають про карійців [[крит]]яни. Самі ж карійці, втім, не згодні з ними: вони вважають себе споконвічними жителями материка, стверджуючи, що завжди носили те ж ім'я, що й тепер.»''<ref> [[Геродот]]. Історія. 1,171 </ref>}}

Згідно з Геродотом, карійці були названі на честь однойменного Кара, легендарного царя, брата [[Лід (цар)|Ліда]] і Миса, також епонімних засновників народів відповідно лідійців і місійців та всіх синів [[Атіс (цар Меонії)|Атіса]] .<ref name="Herodotus. Histories, 1.171">Herodotus. ''Histories'', 1.171.</ref>

=== Плутарх ===
[[Плутарх]] згадує, що перси називали карійців " [[Курка|півнями]] « через те, що вони носили гребені на своїх шоломах; епітет був виразом перського [[Привілей|привілею]], коли карійський солдат, відповідальний за вбивство [[Кір Молодший|Кіра Молодшого]], був нагороджений [[Артаксеркс II|Артаксерксом II]] (роки правління 405/404-359/358 до н.&nbsp;е.)<ref>Плутарх. ''Сравнительные жизнеописания'', „Артаксеркс“, 10.</ref> :
{{Цитата|Зрештою, Кір упав, вбитий чи то царем, чи, як стверджують деякі, якимось карійцем. В нагороду за подвиг цар завітав його особливою відзнакою: у всіх походах цей воїн мав очолювати стрій, несучи на списі золоте зображення півня, бо перси прозвали карійців «півнями» через султани з пір'я, якими вони прикрашали свої шоломи.}}

=== Фукідід ===
Згідно з [[Фукідід]]ом, до мінойців [[Кіклади]] заселили в основному карійці (або ж лелеги, яких в античності плутали з карійцями). Експансія мінойців у цей регіон в епоху середньої бронзової доби (MMI&nbsp;— MMII), мабуть, відбулася за їх рахунок. Маючи намір забезпечити дохід на Кікладах, [[Мінос]] Кноський створив флот, за допомогою якого він заснував свої перші колонії, взявши під свій контроль грецьке море та керуючи Кікладами. При цьому Мінос вигнав карійців, багато хто з яких звернувся до піратства як до способу життя. Під час афінського очищення [[Делос]]а всі могили були ексгумовані, і було виявлено, що більше половини з них були карійцями (визначені за стилем зброї та методом поховання).<ref>Thucydides. ''History of the Peloponnesian War'', 1.4-1.8.</ref>

За острівне походження карійців говорить наступний факт, викладений [[Фукідід]]ом<ref>Фукидид. [[Історія (Фукідід)|История]]. 1.1.8</ref> . Коли афіняни за наказом [[Пісістрат|Пісистрата]] очищали священний острів [[Делос]] від поховань, виявилося, що майже половина останків належала карійцям, яких визнали за зброєю та іншими ознаками, що відповідають карійцям з Карії. Фукідід наводить версію, що не греки прогнали карійців з островів Егейського моря, а цар [[Мінос]] через те, що ті піратували<ref>Фукидид. История. 1.1.4</ref> .

=== Страбон ===
Згідно з Страбоном, карійці з усіх „варварів“ мали особливу схильність змішуватися з греками.<blockquote>„Особливо це стосувалося карійців, бо, хоча інші народи ще не вступали в тісні зносини з греками і навіть не намагалися жити по-еллінськи або вивчати нашу мову… проте карійці кочували по всій Греції, яка служила в експедиціях за плату… і коли вони були вигнані звідти [з островів] до Азії, навіть тут вони не могли жити окремо від греків, я маю на увазі, коли іонійці та дорійці пізніше перейшли до Азії“. (Страбон 14.2.28)</blockquote>Дійсно, термін „варвар“ був придуманий Гомером по відношенню до карійців, які говорять незрозумілою мовою.<ref>Tuplin, C, ''Greek Racism? Observations on the Character and Limits of Greek Ethnic Prejudice' in G.R. Tsetskhladze (ed.), 'Ancient Greeks East and West' ' (Leiden-Boston-Cologne) 1999, 47-75''</ref>

[[Страбон]], хоч і помічає, що існують інші історії, дотримується острівної версії походження карійців, при цьому повідомляє, що карійці при переселенні витіснили [[Лелеги|лелегів]] і [[Пеласги|пеласгів]] з їхнього місця існування<ref>Страбон, 14.2</ref>.

== Зникнення ==
У [[10 століття до н. е.|X&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.]] карійців в Анатолії знову потіснили [[греки]]&nbsp;— цього разу [[іонійці]]. Після численних збройних конфліктів, останнім з яких була [[Мелійська війна|Мелійська війна (730&nbsp;р. до н.&nbsp;е.)]], обом народностям таки вдалося знайти спосіб співіснування&nbsp;— греки закріпилися на узбережжі, карійці місцями трохи відступили вглиб Анатолії. Щоправда надалі асиміляція йшла вже з грецького боку. Карійська знать [[еллінізм|еллінізувалася]] вже до [[4 століття до н. е.|IV&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.]], хоча й зберігала політичну самостійність і вірність традиційним культам. Після завоювань [[Александр Македонський|Александра Македонського]] карійці остаточно розчинилися у масі новоспечених анатолійських греків. Завдяки цьому навіть один з елінізованих карійців [[Меланком Карійський|Меланком]] в часи Римської імперії брав участь в Олімпійських іграх.

== Карійці та лелеги ==
Грецькі письменники часто пов'язували карійців з [[Лелеги|лелегами]] (напівлегендарним народом, що населяв Кіклади в доантичний період), але точний характер відносин між карійцями та лелегами залишається загадковим. Мабуть, спочатку це були два окремі народи, які пізніше змішалися один з одним. [[Страбон]] писав, що вони були настільки змішані, що їх часто плутали один з одним.<ref>Strabo. ''Geographica'', 7.321 and 13.611.</ref> Однак [[Афіней]] заявляв, що лелеги ставилися до карійців так само, як [[ілоти]]&nbsp;— до [[Спарта|лакедемонянам]] (тобто другі завоювали перших і успадкували їхню територію).<ref>Athenaeus. ''The Deipnosophists'', 6.271.</ref> Ця змішання двох народів зустрічається також у Геродота, який писав, що карійці в той час, коли вони нібито жили на Кікладах, були відомі як ''лелеги'' .<ref name="Herodotus. Histories, 1.171"/>

[[Афіней]]<ref>Афиней. 6.271</ref> цитує письменника Пилипа з Феангела, який сказав, що « ''карійці з давніх-давен і по сьогодні використовують [[Лелеги|лелегів]] як рабів''». Ще при Страбоні в [[Мілет]]і і всієї Карії зберігалися склепи та споруди лелегів, народу, відмінного від карійців.

== Релігія ==
Одним із карійських ритуальних центрів була Міласа, де вони поклонялися своєму верховному богу, названому Геродотом «Карійським Зевсом». На відміну від [[Зевс]]а, це був бог-воїн. Важливим свідченням власного переконання карійців у своїй кровній зв'язку та культурній близькості з лідійцями та місійцями є те, що крім них, лише [[лідійці]] та місійці допускалися до храму "карійського [[Зевс]]а " в їхній першій столиці, якою була Міласа.

Грецька богиня [[Геката]], можливо, виникла серед карійців<ref name="Burkert">Walter Burkert, (1987) ''Greek Religion: Archaic and Classical'', p. 171. Oxford, Blackwell. {{ISBN|0-631-15624-0}}.</ref> . Дійсно, більшість [[Теофорні імена|теофоричних імен]], пов'язаних з Гекатою, таких як [[Гекатей Мілетський|Гекатей]] або Гекатомн, батько [[Мавсол]]а, засвідчені Карією.<ref>Theodor Kraus, ''Hekate: Studien zu Wesen u. Bilde der Göttin in Kleinasien u. Griechenland'' (Heidelberg) 1960</ref> [[Геродот]] називає її [[Афіна|Афіною]] і каже, що у її жриці виростає борода, коли насувається лихо.<ref>Herodotus. ''Histories'', 8.104.</ref>

На горі [[Бешпармак|Латмос]] поблизу [[Мілет]]а карійці поклонялися [[Ендіміон]]у, який був коханцем Місяця та породив п'ятдесят дітей. Ендіміон спав вічно у присвяченому йому [[Теменос|святилище]], яке проіснувало до римських часів.

У цьому регіоні нам відома принаймні одна іменна жриця, Кармінія Аммія, яка була [[Священник|жрицею]] богині-матері [[Адраст]]а та Афродіти.

== Матеріальна культура ==
До періоду бронзової доби археологічні дані щодо Карії вкрай бідні; освоєння території починається у бронзовому столітті та має мінойські характеристики. Карійці настільки швидко сприйняли грецьку культуру, що вирізняються лише власними написами.

== Мова ==
Карійська мова належить до лувійської гілки [[Анатолійські мови|анатолійських мов]], до якої, крім епонімної [[Лувійці|лувійської]], відносять також [[Лікійська мова|лікійську]] та мілійську (лікійську B) мови. Хоча предки карійців і лікійців, мабуть, перебували в близькій спорідненості з лувійцями, мабуть, було б помилковим вважати їх прямими нащадками лувійців.<ref>{{Harvnb|Melchert|2003}}.</ref> Цілком можливо, що носії «протокарійської» мови, або спільного предка карійської та лікійської, входили до складу еліти [[Арцава|Арцави]] бронзової доби, населення якої частково складалося з [[лідійці]]в .<ref>{{Harvnb|Yakubovich|2010}}.</ref>

Написи [[Карійська мова|карійською мовою]] вдалося розшифрувати лінгвісту Дж. Рею в коні 20 ст. Хоча написи були відомі з початку 20 ст, тривалий час їх дешифрування перешкоджало уявну подібність карійських літер з грецькими, а також відсутність систематичного вивчення графічних варіантів знаків.

== Див. також ==

* [[Карія (регіон)|Карія]]
* [[Карійська мова]]
* [[Народи моря]]
* [[Керетяни та пелетяни]]
* [[Лідійці]]
* [[Лікійці]]

== Примітки ==
{{Reflist|2}}

== Посилання ==
* [https://www.livius.org/cao-caz/caria/caria.html Лівій&nbsp;— Карія (Джона Лендерінг)]

== Джерела ==
* Гиндин Л. А., Язык древнейшего населения Юга Балканского полуострова, М., 1967;
* Молчанов А.&nbsp;А.&nbsp;Таинственные письмена первых европейцев. М. 1980.
* Deimling К. W., Die Leleger, Lpz., 1862.

{{Стародавня Греція в темах|state=expanded}}

[[Категорія:Стародавні народи]]
[[Категорія:Егейська цивілізація]]
[[Категорія:Населення Стародавньої Греції]]
[[Категорія:Карія]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Harvnb (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ISBN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-grc (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox subgroup (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox subgroups (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Random page in category (редагувати)
Шаблон:Red (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Text (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Text/styles.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МФА (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Стародавня Греція в темах (редагувати)
Шаблон:Цитата (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Footnotes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:IPA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Карійці».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Карійці