Перегляд вихідного коду сторінки Естонія

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Картка Країна
|conventional_long_name = Естонська Республіка
|native_name = {{lang-et|Eesti Vabariik}}
|common_name_g = Естонії
|image_flag = Flag of Estonia.svg
|image_coat = Coat of arms of Estonia.svg
|image_map = EU-Estonia.svg
|national_motto =
|national_anthem = Mu isamaa, mu õnn ja rõõm<br/><small>({{lang|uk|Моя батьківщина, моє щастя та радість}})</small>
<center>[[Файл:US Navy band - National anthem of Estonia.ogg]]</center>
|official_languages = [[Естонська мова|естонська]]
|capital = [[Файл:Tallinn wapen.svg|17px]] [[Таллінн]]
|latd = 59
|latm = 26
|latNS = N
|longd = 24
|longm = 45
|longEW = E
|largest_city = [[Файл:Tallinn wapen.svg|17px]] [[Таллінн]]
|government_type = [[парламентська республіка]]
|leader_title1 = [[Президент Естонії|Президент]]
|leader_name1 = [[Алар Каріс]]
|leader_title2 = [[Прем'єр-міністр Естонії|Прем'єр-міністр]]
|leader_name2 = [[Крістен Міхал]]
|accessionEUdate = [[1 травня]] [[2004]]
|area_rank = 129
|area = 45 226
|percent_water = 4,56&nbsp;%
|population_estimate = 1 340 194<ref>{{cite web|url=http://www.stat.ee/main-indicators|title=Statistics Estonia|publisher=Stat.ee|date=2011-01-01|archiveurl=https://web.archive.org/web/20121123153505/http://www.stat.ee/main-indicators|archivedate=2012-11-23|accessdate=2012-12-07|deadurl=yes}}</ref>
|population_estimate_year = 2010
|population_estimate_rank = 151
|population_census = {{збільшення}}1 315 635<ref name="2017 census, volume 1">{{cite journal |url=http://www.stat.ee/pohinaitajad |title=2012. Aasta rahva ja eluruumide loendus (Population and Housing Census) |частина-джерела=Kodakondsus, rahvus, emakeel, ja voorkeelte oskus (Citizenship, Nationality, Mother Tongue and Command of Foreign Languages) |volume=1 |year=2012 |publisher=Statistikaamet (Statistical Office of Estonia) |language={{ref-en}} {{ref-et}} |isbn=9985-74-202-8 |format=PDF |journal= |accessdate=13 січня 2018 |archive-date=14 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171114194049/https://www.stat.ee/pohinaitajad }}</ref>
|population_census_year = 2017
|population_density = 28 чол.
|population_density_rank = 188
|GDP_PPP_year = 2006
|GDP_PPP = $23,93 млрд
|GDP_PPP_rank = 106
|GDP_PPP_per_capita = $17 802
|GDP_PPP_per_capita_rank = 39
|sovereignty_type   = [[Історія Естонії|Формування]]
|established_event1 = [[Автономне губернаторство Естонії]]
|established_date1  = [[12 квітня]] [[1917]]
|established_event2 = [[Декларація незалежності Естонії|проголошення незалежності]]
|established_date2  = [[24 лютого]] [[1918]]
|established_event3 = [[Тартуський мирний договір між РСФРР та Естонією|визнано]]
|established_date3  = [[2 лютого]] [[1920]]
|established_event4 = [[Радянська окупація Естонії (1940)|радянська окупація]]
|established_date4  = [[1940]]–[[1991]]
|established_event5 = [[Декларація суверенітету Естонії|відновлення незалежності]]
|established_date5  = [[20 серпня]] [[1991]]
|established_event6 = [[Розширення НАТО|вступ]] до [[НАТО]]
|established_date6 = [[29 березня]] [[2004]]
|currency = [[євро]]
|currency_code = EUR
|time_zone = EET
|utc_offset = +2
|time_zone_DST = EEST
|utc_offset_DST = +3
|cctld = [[.ee]]
|calling_code = 372
}}
{{Інші значення|Естонія (значення)}}
'''Есто́нія''' ({{lang-et|Eesti}}), офіційно '''Есто́нська Респу́бліка''' ({{lang-et|Eesti Vabariik}})&nbsp;— держава на східному узбережжі [[Балтійське море|Балтійського моря]] у [[Північна Європа|Північній Європі]]. Розділена [[Фінська затока|Фінською затокою]] з Фінляндією на півночі, та [[Балтійське море|Балтійським морем]] зі [[Швеція|Швецією]] на заході, на півдні межує з [[Латвія|Латвією]] (343&nbsp;км) і [[Росія|Росією]] (383&nbsp;км) на сході з [[Чудсько-Псковське озеро|Чудсько-Псковським озером]] на кордоні<ref>{{cite web|url=http://www.eesti.ee/eng/riik/eesti_vabariik/|title=Estonian Republic|accessdate=21 липня 2011|url-status=unfit|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110721204649/http://www.eesti.ee/eng/riik/eesti_vabariik/|archivedate=21 липня 2011|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=англійською}}. Official website of the Republic of Estonia (in Estonian)</ref>. Територія Естонії складається з материкової частини та 2222 островів у Балтійському морі<ref>Matthew Holehouse [https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/europe/estonia/11830643/Estonia-discovers-800-new-islands.html Estonia discovers it's actually larger after finding 800 new islands] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200301225726/https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/europe/estonia/11830643/Estonia-discovers-800-new-islands.html |date=1 березня 2020 }} ''The Telegraph'', 28 серпня 2015</ref> загальною площею 44&nbsp;227 км² і має [[вологий континентальний клімат]]. Офіційна мова&nbsp;— [[Естонська мова|естонська]], друга за використанням [[Балтійсько-фінські мови|балтійсько-фінська мова]].

Територія Естонії була населена, починаючи з 9 000 до н.&nbsp;е. [[Стародавня Естонія|Стародавні естонці]] були останніми європейськими [[язичництво|язичниками]], котрі прийняли [[християнство]]&nbsp;— після [[Лівонський хрестовий похід|Лівонського хрестового походу]] в XIII сторіччі<ref>{{Cite web|url=https://legacarta.intracen.org/country/est/|title=Country Profile - LegaCarta|language=англійською|access-date=26 листопада 2019|last=|first=|date=|website=|publisher=|accessdate=|archive-date=22 вересня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200922133506/https://legacarta.intracen.org/country/est/}}</ref>. Після століть послідовного правління [[Тевтонський орден|германцями]], [[Данська Естонія|данцями]], [[Шведська Естляндія|шведами]], [[Лівонське герцогство|поляками]] та [[Естляндська губернія|росіянами]], виразна [[Естонське національне пробудження|естонська національна ідентичність]] почала формуватися в XIX&nbsp;— на початку XX століття. Результатом стало [[Тартуський мирний договір між РСФРР та Естонією|здобуття Естонією незалежності]] від агресивної [[росія|Росії]] (на той час [[більшовизм|більшовицької]]) в 1920 році, після короткої [[Війна за незалежність Естонії|війни за незалежність]] наприкінці [[Перша світова війна|Першої світової війни]], спричиненої російсько-більшовицьким збройним вторгненням.

До початку [[Велика депресія|Великої депресії]] Естонія була демократичною країною, однак унаслідок [[Державний переворот в Естонії (1934)|державного перевороту 1934 року]] потрапила під авторитарне правління. Цей період знаний як [[Диктатура Пятса|«Епоха мовчання»]].

Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] (1939—1945) Естонію кілька разів [[Окупація балтійських країн|захоплювали й окуповували]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянський Союз]]  [[Третій Рейх|Німеччина]], і врешті-решт СРСР де-факто анексував її. Після [[де-факто|фактичної]] втрати своєї незалежності державна спадкоємність Естонії зберігалася дипломатичними представниками та [[Естонський уряд у вигнанні|урядом у вигнанні]]. У 1987 розпочалася мирна [[Співоча революція]] проти радянської влади, кульмінацією якої стало [[Серпневий путч|фактичне відновлення Естонією незалежності]] 20 серпня 1991 року.

Суверенна держава Естонія&nbsp;— це демократична [[Унітарна держава|унітарна]] [[парламентська республіка]], поділена на [[Повіти Естонії|п'ятнадцять повітів]]. Її столиця та найбільше місто&nbsp;— Таллінн. Із чисельністю населення, що налічує 1,3 мільйона, це одна з найменших чисельних членів [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], [[Єврозона|Єврозони]], [[Організація економічного співробітництва та розвитку|ОЕСР]], [[Шенгенська зона|Шенгенської зони]], [[НАТО]], а з [[2020]] року&nbsp;— [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]]<ref name="ERR_20190607">{{cite news|title=Gallery: Estonia gains non-permanent UN Security Council seat|work=ERR News|publisher=[[Eesti Rahvusringhääling|ERR]]|date=07 червня 2019|url=https://news.err.ee/950290/gallery-estonia-gains-non-permanent-un-security-council-seat|accessdate=07 червня 2019|last=|first=|language=англійською|archive-date=7 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190607173327/https://news.err.ee/950290/gallery-estonia-gains-non-permanent-un-security-council-seat}}</ref>. Естонія має найвищий [[валовий внутрішній продукт]] на одну особу серед колишніх республік [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]]<ref>{{cite web|url=http://www.globalpolitician.com/2614-baltic-eu-expansion-estonia|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110628230137/http://www.globalpolitician.com/2614-baltic-eu-expansion-estonia|archivedate=28 червня 2011|title=Estonian Economic Miracle: A Model For Developing Countries|publisher=Global Politician|accessdate=5 червня 2011|deadurl=yes|last=|first=|date=|website=|language=англійською}}</ref>.

Естонія&nbsp;— [[Розвинені країни|розвинена країна]] з передовою економікою та [[Країни з високим рівнем доходу|високим рівнем доходу]], темпи росту якої є одними із найвищих у [[Європейський Союз|ЄС]]<ref>{{cite magazine|title=Estonian Economic Miracle: A Model For Developing Countries|magazine=Global Politician|url=http://www.globalpolitician.com/2614-baltic-eu-expansion-estonia|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110628230137/http://www.globalpolitician.com/2614-baltic-eu-expansion-estonia|archivedate=28 червня 2011|accessdate=5 червня 2011|url-status=dead}}</ref>. Країна посідає високе місце в індексах [[Список країн за індексом людського розвитку|людського розвитку]]<ref name="HDI" />, [[Індекс економічної свободи|економічних свобод]], свобод, освіти<ref>{{cite web|url=https://www.yahoo.com/news/asian-countries-dominate-science-teaching-criticised-survey-101202488.html|title=Asian countries dominate, science teaching criticised in survey|publisher=Yahoo|last=|first=|date=|website=|language=англійською|accessdate=|archive-date=15 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200815210528/https://www.yahoo.com/news/asian-countries-dominate-science-teaching-criticised-survey-101202488.html}}</ref> та [[Індекс свободи преси|свободи преси]]<ref>{{cite web|url=https://rsf.org/en/ranking|title=Press Freedom Index 2016|publisher=Reports Without Borders|accessdate=29 травня 2016|last=|first=|date=|website=|language=англійською|archive-date=22 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200522185106/https://rsf.org/en/ranking}}</ref>. Громадяни Естонії мають [[Обов'язкове медичне страхування|універсальне медичне страхування]]<ref>[https://www.fraserinstitute.org/sites/default/files/comparing-performance-of-universal-health-care-countries-2016.pdf Comparing Performance of Universal Health Care Countries, 2016] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201029052557/http://www.fraserinstitute.org/sites/default/files/comparing-performance-of-universal-health-care-countries-2016.pdf |date=29 жовтня 2020 }} Fraser Institute</ref>, безкоштовну освіту<ref>[http://www.oecd.org/estonia/Education-Policy-Outlook-Country-Profile-Estonia.pdf Estonia] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200806153819/http://www.oecd.org/estonia/Education-Policy-Outlook-Country-Profile-Estonia.pdf |date=6 серпня 2020 }} OECD 2016.</ref> та отримують найдовшу [[Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами|відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами]] серед країн [[Організація економічного співробітництва та розвитку|ОЕСР]]<ref>{{cite news|url=https://www.economist.com/blogs/graphicdetail/2016/10/daily-chart-10|title=Which countries are most generous to new parents?|work=The Economist|accessdate=28 жовтня 2016|last=|first=|date=|language=англійською|archive-date=4 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181104040649/https://www.economist.com/blogs/graphicdetail/2016/10/daily-chart-10}}.</ref>. Будучи одним із найрозвиненіших у світі цифрових суспільств<ref>{{cite news|url=https://www.wired.co.uk/article/digital-estonia|title=Welcome to E-stonia, the world's most digitally advanced society|work=[[Wired (magazine)|Wired]]|accessdate=20 жовтня 2018|last=|first=|date=|language=англійською|archive-date=17 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180917133614/https://www.wired.co.uk/article/digital-estonia}}</ref>, у 2005 році Естонія стала першою країною у світі, яка провела вибори через Інтернет, а у 2014&nbsp;— першою країною, яка надає [[Електронний резидент Естонії|електронне резидентство]].

== Етимологія ==
До [[XVIII століття|XVIII]]—[[XIX століття|XIX]] століть естонці називали себе ''maarahvas'', що буквально означає «народ землі», тобто «землероби»<ref>Ariste, Paul (1956). Maakeel ja eesti keel. Eesti NSV Teaduste Akadeemia Toimetised 5: 117-24; Beyer, Jürgen (2007). Ist maarahvas (‚Landvolk‘), die alte Selbstbezeichnung der Esten, eine Lehnübersetzung? Eine Studie zur Begriffsgeschichte des Ostseeraums. Zeitschrift für Ostmitteleuropa-Forschung 56: 566—593.</ref>. Термін ''eestlane'' прийшов із [[Латинська мова|латини]] ([[Ести|''Aesti'']]). Так давньоримський історик [[Тацит]] назвав у своїй праці [[Германія (Тацит)|«Германія»]] народ, що населяє дальній берег [[Балтійське море|Балтійського моря]]. Стародавні [[Сага|скандинавські саги]] містять згадку про землю під назвою ''Ейстланд'' (''Eistland'')&nbsp;— так Естонія й досі називається [[Ісландська мова|ісландською]], що близько за звучанням до її варіантів [[Німецька мова|німецькою]], [[Нідерландська мова|нідерландською]], [[Данська мова|данською]], [[Шведська мова|шведською]] та [[Норвезька мова|норвезькою]] мовами&nbsp;— ''Естландія'' (''Estland''). Ранні джерела латинською мовою також містять версії назви території ''Естія'' та ''Гестія'' (''Estia'' та ''Hestia'').

Після [[День незалежності Естонії|проголошення незалежності у 1918]] році країна отримала назву «Естонія» (Esthonia), під цією назвою вона вступила у 1921 році до [[Ліга Націй|Ліги Націй]]. Після [[Радянська окупація балтійських країн (1940)|приєднання до СРСР]] у 1940 році, країну було перейменовано на [[Естонська Радянська Соціалістична Республіка|Естонську Радянську Соціалістичну Республіку]], а після розпаду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] у 1991 році, вона стала називатися Естонською Республікою ({{lang-et|Eesti Vabariik}}).

== Історія ==
{{main|Історія Естонії|Хронологія історії Естонії}}

=== Стародавній період ===
Ще в праісторичні часи Естонія була заселена [[Фіно-угорські народи|фіно-угорськими племенами]] [[Ести|естів]].

=== Середньовіччя ===
[[Християнство]] прийнято після завоювання [[Орден мечоносців|Братством Меча]] з [[Німеччина|Німеччини]] і [[Данія|Данією]] [[1227]] року. Після цього територія Естонії перебувала під владою різних країн&nbsp;— [[Данія|Данії]], [[Швеція|Швеції]], [[Польща|Речі Посполитої]], [[Російська імперія|Російської імперії]]. Проте вищі верстви та середній клас залишалися переважно [[балтійські німці|балтійсько-німецькими]] аж до [[1918]] року. [[Німці]], що проживали на території Естонії, пішли з країни перед та наприкінці [[Друга світова війна|Другої світової війни]].

=== Естонська Республіка у 1918—1940 роках ===
Після розпаду [[Російська імперія|Російської імперії]] внаслідок [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] в [[Санкт-Петербург|Петрограді]] Естонію проголошено незалежною [[республіка|республікою]] [[24 лютого]] [[1918]]&nbsp;року.
[[Файл:Estonian Declaration of Independence.jpg|міні|[[Декларація незалежності Естонії]]]]
13 листопада 1918 року постановою [[Всеросійський центральний виконавчий комітет|ВЦВК]] [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РСФРР]] [[Берестейський мир|Брестський мирний договір]] був анульований, і розпочались воєнні дії за «звільнення» [[Балтійські країни|Прибалтики]], [[Білорусь|Білорусі]] і [[Україна|України]]. В Естонії після відновлення Талліннської Ради робочих депутатів (19 листопада) і захоплення [[Нарва|Нарви]] військами [[Червона армія|Червоної Армії]] (28 листопада) була проголошена Естонська Радянська Республіка (Естляндська трудова комуна) на чолі з Я. Анвельтом (7 грудня вийшов декрет Ради Народних Комісарів РРСФР про визнання її незалежності). Але Радянська влада протрималась недовго, і вже 19 січня 1919 року вся територія Естонії була звільнена від радянських військ.

Протягом 1920 року уряд [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Радянської Росії]] {{text|«…був змушений визнати прибалтійські буржуазні держави і скласти з ними мирні договори. 2 лютого такий договір був укладений з Естонією…» <ref> Волков С. В., Емельянов Ю. В. До и после секретный протоколов. — М.: Воениздат, 1990.— С. 45—49</ref>.}}

Серед відомих політиків міжвоєнного часу&nbsp;— прем'єр-міністр [[Яан Тиніссон]], [[Отто Штрандман]], [[Адо Бірк]], [[Юрі Улуотс]].

Перша конституція Естонії, прийнята в грудні 1920, передбачала парламентську республіку. Вища влада належала однопалатному парламенту (Державним зборам), які обирались у складі 100 депутатів. Виконавча влада (уряд на чолі з державним старійшиною) залежала від Державних зборів. Перша конституція не вводила посади глави держави (президента). Державний старійшина власне і був прем'єр-міністром, що виконував поряд із цим лише деякі представницькі функції від імені держави.

У другій половині 1920-х років деякі естонські політики почали критикувати конституцію 1920 року, стверджуючи, що вона не дозволяє забезпечити стабільний порядок. На початку 1930-х років питання про зміну конституції стало вузловим пунктом політичної боротьби. Поряд зі старими партіями в кампанію ��а зміну конституції включилася і нова політична сила&nbsp;— «Естонський союз учасників Визвольної війни», або, як їх скорочено називали, '''вапси'''.
{{main|Вапси}}

На двох референдумах у серпні [[1932]] і в червні [[1933]]) був відхилений проєкт нової конституції, що пропонували Державні збори. Але конституційний проєкт вапсів у жовтні 1933 року був прийнятий переважною більшістю тих, що брали в ньому участь. Він передбачав, що чисельний склад Державних зборів скорочувався до 50 депутатів. Главу держави (державного старійшину) обирало населення країни прямими виборами терміном на п'ять років. Він отримував право накладати вето на постанови Державних зборів і отримував практично необмежені права видавати закони у формі декретів. Крім того, він міг достроково закривати сесії Державних зборів, а також оголошувати&nbsp;— на свїй розсуд&nbsp;— нові вибори до парламенту.

Цю реформу конституції підтримали інші відомі політики, зокрема [[Костянтин Пятс]], [[Йохан Лайдонер]], [[Карл Ейнбунд]] (з 1935&nbsp;р.&nbsp;— [[Каарел Еенпалу]]).

=== Військовий переворот (12 березня 1934 року) ===
{{Докладніше|Державний переворот в Естонії (1934)}}
Нова конституція набула чинності з [[24 січня]] [[1934]] року. Перемігши на референдумі, вапси мали усі шанси прийти до влади демократичним шляхом, перемігши і на виборах у квітні [[1934]], і одержати посаду глави держави і більшість у [[Рійгікогу]].

Кандидатами на ці вибори були висунуті від вапсів генерал [[Андрес Ларка]], від партій центру генерал [[Йохан Лайдонер]], від аграріїв [[Костянтин Пятс]] і від соціалістів [[Аугуст Рей]]. Але, побоюючись приходу до влади такої радикальної сили, як вапси, і вміло використавши свої нові повноваження, виконувач обов'язків старійшини, ветеран визвольного руху Костянтин Пятс, домовившись із Йоханом Лайдонером, який знову очолив естонську армію, здійснив [[12 березня]] [[1934]] державний переворот.

Через кілька днів Костянтин Пятс своїм декретом відклав вибори Державних зборів і державного старійшини до закінчення терміну дії надзвичайного стану, тобто до осені 1934 року. Потім були визнані недійсними повноваження депутатів, обраних за вапсівськими списками у міські, селищні і волосні думи, де в січні 1934 року вапси мали найбільший успіх. Державні збори уже в квітні було розпущено на літні канікули.

У червні 1935 року відбувся судовий процес над керівниками «Естонського союзу учасників Визвольної війни». Проте не вдалося довести, що вапси хотіли здійснити державний переворот збройним шляхом. Суд засудив вапсівских лідерів до тюремного ув'язнення на терміни від шести місяців до одного року умовно. Після цього частина вапсівських діячів пішла на співробітництво з урядом, а інша частина розпочала підготовку збройного перевороту. Проте поліція [[7 грудня]] [[1935]] року арештувала вапсів, що готували заколот. Цього разу суд присудив їх до тривалих термінів каторги, проте вони були звільнені за амністією в травні [[1938]] року.

=== «Стан безмовності» ===
[[27 серпня]] [[1934]] року [[Каарел Еенпалу|К.&nbsp;Ейнбунд]], заступник прем'єр-міністра і міністр внутрішніх справ, заявив, що уряд має намір зберегти внутрішній мир і категорично проти партійно-політичної боротьби, тому вирішив продовжити термін дії воєнного стану, що К.&nbsp;Пятс і зробив 7 вересня, продовживши його ще на рік, а 2 жовтня розпорядженням К. Пятса була закрита сесія Державних зборів. Уряд оголосив, що в цьому складі Державні збори більше не скликатимуть. Натомість, вони будуть у «стані безмовності». Протягом наступних трьох із половиною років К.&nbsp;Пятс правив країною без парламенту, видаючи законодавчі акти у формі декретів.

У той же час була створена нова проурядова організація, по суті справи партія,&nbsp;— «Ізамаалійт» («Вітчизняний союз»).

=== Новий парламент (1936) ===
У грудні 1936 року були утворені Національні збори, яким належало підготувати нову конституцію.

При розробці конституції в Національних зборах за основу було взято проєкт К.&nbsp;Пятса. Ухвалений Національними зборами проєкт нової конституції не було винесено на всенародне голосування,&nbsp;— вона починала діяти після декрету державного старійшини. З 1 січня [[1938]] року нова конституція набула чинності. Вона надавала главі держави (президенту) дуже широкі повноваження. Парламент (Державні збори) ставав значною мірою залежним від нього. Президент мав право одноосібно, за допомогою декретів, видавати різні закони й відтерміновувати набуття чинності тих законодавчих актів, що ухвалювали Державні збори, розпускати парламент, призначати уряд тощо.&nbsp;&nbsp;За новою конституцією Державні збори складалися з двох палат&nbsp;— Державної думи (80 членів) і Державної ради (40 членів). Причому населення обирало тільки першу палату.

Вибори депутатів у Державну думу відбулись 24—25 лютого [[1938]] року. Урядова коаліція отримала 64 місця. Поза цим блоком лишилося 16 депутатів. Єдиний фронт комуністів і лівих соціалістів та група правих соціалістів, що приєдналася до них, провели в Державну думу 6 депутатів.

24 з 40 членів Державної ради&nbsp;— другої палати Державних зборів&nbsp;— обиралися установами й організаціями (місцевого самоврядування, професійними палатами, «Кайтселійтом» тощо). Шість чоловік входили до складу Державної ради в силу займаної посади (головнокомандувач армією, єпископ лютеранської і митрополит апостольської православної церков, ректори Тартуського університету і Талліннського технічного університету, президент Естонського банку). 10 членів Державної ради призначав глава держави. На початок квітня 1938 року всіх членів Державної ради було обрано і призначено.

Після цього на черзі постали вибори президента.

=== Перший президент Естонії ===
[[Файл:Konstantin Päts.jpg|міні|[[Костянтин Пятс]].]]
Нова конституція робила порядок обрання глави держави ще більш недемократичним. Згідно з вапсівською конституцією, вибори президента Естонії мусили бути всенародними. За конституцією 1938 року, право висувати кандидата на посаду президента мали тільки три представницькі органи&nbsp;— Державна дума, Державна рада і збори виборних представників від місцевого самоврядування. Кожний із цих органів мав право висунути лише одну кандидатуру. Якщо ж усі три органи пропонували того самого кандидата, то президента обирав не народ, а спільні збори, які проводили органи, що висунули його кандидатуру. Така система повинна була сприяти тому, щоб К. Пятс здобув президентське крісло.&nbsp;

Все минуло без ускладнень. У Державній думі були названі два кандидати&nbsp;— Костянтин Пятс і Яан Тиніссон. Оскільки з 79 присутніх на засіданні депутатів за К.&nbsp;Пятса проголосувало 65, а за Я. Тиніссона 14, кандидатом від Державної думи став К.&nbsp;Пятс. Ще простіше було в Державній раді та на колегії вибірників від місцевого самоврядування. Там узагалі виставили тільки одну кандидатуру&nbsp;— К.&nbsp;Пятса. 24 квітня 1938 року відбулися загальні виборні збори, де К.&nbsp;Пятс пройшов за переважної більшості голосів («за»&nbsp;— 219, «проти»&nbsp;— 19).

Першому президенту Естонії К.&nbsp;Пятсу було тоді 64 роки. Ставши президентом, він і далі зміцнював авторитарну владу, проте в дечому йшов на компроміси. Зокрема була прийнята нова конституція, відновлення роботи парламенту і допущення «малої опозиції». Був виданий закон про амністію, на підставі якого було звільнено 183 політичних ув'язнених. Це&nbsp;— 104 комуністи і 79 вапсів, але учасники невдалого збройного перевороту 1 грудня 1924 року під амністію не потрапили.
{{main|Диктатура Пятса}}

Однак це не означало цілковитого відновлення демократії в Естонії. Залишалися забороненими всі політичні партії, крім «Ізамаалійта». У 1934—1940 роках на всій території Естонії діяв закон про воєнний стан, застосовувалися позасудові, поліцейські міри покарання. Але масових політичних репресій наприкінці 1930-х років в Естонії не було.

Відносно сильне невдоволення режимом було в колах інтелігенції і серед робітників. Однак опозиція не була єдиною. Одна її частина, на чолі з Я.&nbsp;Тиніссоном, домагалася демократизації режиму, інша (ліві соціалісти і комуністи) боролася за соціалістичну перебудову суспільства. Однак до осені 1939 року опозиція не зуміла істотно похитнути політичний порядок. Все змінилося лише восени 1939 року, коли у внутрішньополітичне життя Естонії втрутилися зовнішні фактори.

=== Агресія СРСР ===
[[Файл:Estlandssvenska flyktingar.jpg|міні|[[Балтійські шведи]] тікають від окупантів (1944)]]
З початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] для економіки країн східної Балтики склалась несприятлива ситуація. Порушились торговельні зв'язки з [[Велика Британія|Великою Британією]] та [[Третя французька республіка|Французькою республікою]] і [[Третій Рейх|Третім Рейхом]]. Істотно зменшилась кількість сировини, що надходила з-за кордону до промислових підприємств, відповідно зросло безробіття. Одночасно, Німеччина та [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] підписали таємну угоду про розподіл «сфер впливу», за якою Естонія підпадала під вплив Радянського Союзу.
[[Файл:PlaqueMemorizingEstonianGovernment.jpg|міні|ліворуч|[[Будинок Стенбока]]. Список урядовців, вбитих під час радянської окупації.]]
Керівництво Радянського Союзу на чолі зі [[Сталін Йосип Віссаріонович|Й. Сталіним]], реалізуючи свої великодержавні амбіції, почало чинити тиск на Естонію. Керівництво СРСР вирішило застосувати збройну силу та погрожувало прямою окупацією, якщо прямі погрози не матимуть успіху. Відповідно до наказу Наркома оборони СРСР К. Ворошилова, 29 вересня 1939 року Червона армія мала бути готовою {{text|«завдати потужного й рішучого удару по естонському війську» <ref>Семиряга М. И. Тайны сталинской дипломатии. 1939—1941.— М.: Высш. шк., 1992.— 303 с.— С. 212</ref>}}

Розпочаті 27 вересня у [[Москва|Москві]] переговори між делегаціями Естонії і СРСР проходили під тиском з боку керівництва СРСР: літаки військово-повітряних сил СРСР неодноразово порушували повітряний простір Естонії; на кордоні розташовувалось угрупування військ Червоної армії чисельністю 160 тис. чоловік, що мало 700 гармат, 600 танків та 600 літаків; торгове судно «Металіст» після невдалої спроби потопити його торпедами з підводного човна Щ-303 протаранив і потопив міноносець Військово-морського флоту СРСР, а звинувачення були висунуті Естонії, де, нібито, базувався «невідомий» підводний човен<ref>Семиряга М.&nbsp;И.&nbsp;Тайны сталинской дипломатии. 1939—1941.— М.: Высш. шк., 1992.— 303 с.— С. 213</ref>.

Відповідно до директиви наркома [[Ворошилов Климент Єфремович|К.&nbsp;Ворошилова]] вже у жовтні 1939 року Червона армія почала окупацію Естонії.

Під час розмови з Г.&nbsp;Димитровим 25 жовтня 1939 року Й.&nbsp;Сталін сказав:
{{text|Радянське керівництво вважає, що пактами по взаємодопомогу з Естонією, Латвією та Литвою знайдена форма, котра дозволить Радянському Союзові включити до своєї орбіти ряд країн. Але для цього поки що треба суворо дотримуватись їх внутрішнього режиму та суверенітету, не домагаючись радянізації. Настане час, продовжував Сталін, коли вони самі це зроблять<ref>Семиряга М. И. Тайны сталинской дипломатии. 1939—1941.— М.: Высш. шк., 1992.— 303 с.— С. 218</ref>.}}

16 червня 1940 Радянський Союз надіслав Ноти Латвії та Естонії із звинуваченням у порушенні договорів про взаємодопомогу і в агресивних намірах. Містилися вимоги реорганізувати уряди із включенням до нього дружніх СРСР політиків, дати дозвіл на введення додаткових контингентів Червоної армії в Латвію та Естонію. 17 червня до Латвії й Естонії [[Радянська окупація балтійських країн (1940)|введено радянські війська]]. 18 червня радянські війська вступили в міста Раакваре, Тана, Веро і Валк. 21 червня створено новий уряд на чолі з І.&nbsp;Вересом; склад кабінету узгоджувався з радянським представником А.&nbsp;Ждановим. 6 серпня 1940 року включена до складу [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] як [[Естонська Радянська Соціалістична Республіка|Естонська РСР]].
[[Файл:Endine Islandi välisminister Jón Baldvin Hannibalsson uudistamas toiduturgu Islandi väljakul (6068442209).jpg|міні|[[Йон Балдвін Ганнібалссон]]. [[Ісландія]] першою визнала незалежність естонців.]]

=== Звільнення від СРСР ===

[[Сполучені Штати Америки|США]], [[Велика Британія]], [[Франція]], [[Італія]] і більшість демократичних країн Заходу [[Доктрина Стімсона|вважали]] [[Окупація балтійських країн|анексію Естонії]] СРСР незаконною. Вони зберегли дипломатичні відносини з представниками незалежної Естонської Республіки, ніколи [[де-юре]] не визнавали існування Естонської РСР і ніколи не визнавали таку Естонію правовою складовою частиною [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]]<ref>{{cite journal| last=European Parliament| title=Resolution on the situation in Estonia, Latvia, Lithuania| journal=Official Journal of the European Communities| volume=C 42/78| date=13 January 1983| url=http://upload.wikimedia.org/wikipedia/en/8/80/Europarliament13011983.jpg| accessdate=30 серпня 2015| archive-date=28 червня 2011| archive-url=https://web.archive.org/web/20110628204557/http://upload.wikimedia.org/wikipedia/en/8/80/Europarliament13011983.jpg}} «whereas the Soviet annexias of the three Baltic States still has not been formally recognised by most European States and the USA, Canada, the United Kingdom, Australia and the Vatican still adhere to the concept of the Baltic States».</ref>. Повернення Естонії до незалежності стало можливим, оскільки СРСР зіткнувся з внутрішніми проблемами режиму, послабивши свої позиції на зовнішніх кордонах імперії. У 1980-х почав прогресувати рух за автономію Естонії. У початковий період, 1987—1989 рр., він частково орієнтувався на отримання додаткової економічної незалежності, але, чим більше Радянський Союз слабшав, тим сильнішим ставав курс руху на повну незалежність і самовизначення.

Естонія відновила державну незалежність 20 серпня 1991 року після [[Співоча революція|Співочої Революції]] та розпаду СРСР. Відтак 20 серпня в Естонії&nbsp;— [[День незалежності Естонії|державне свято]]. 26 серпня 1991 року [[Верховна рада України|Верховна Рада України]] визнала незалежність Естонії.

Після того, як 31 серпня 1994 року Естонію полишили останні війська РФ, вона самостійно вибудовувала економічні й політичні відносини з [[Західна Європа|Західною Європою]] та іншими країнами, стала членом [[НАТО]] 29 березня 2004 року. Естонія розпочала перемовини про членство в [[Європейський Союз|ЄС]] [[1998]] року та [[Вступ Естонії до Європейського Союзу|вступила]] до нього 1 травня 2004 року.

== Політика ==
{{Main|Політична система Естонії|Конфронтація Росії та країн Балтії}}

Естонія є [[конституція|конституційною]] [[демократія|демократією]], президент якої обирається однопалатним [[парламент]]ом кожні п'ять років. Уряд або [[Виконавча влада|виконавчу владу]] формує прем'єр-міністр, якого призначає президент. Уряд складається з 14 міністрів і призначається президентом після схвалення парламентом.

[[Законодавча влада]] належить однопалатному парламентові, ''Riigikogu''&nbsp;— Державній Асамблеї, яку становить 101 депутат. Депутатів на чотирирічний термін обирає безпосередньо народ. [[Верховний суд]]&nbsp;— Державний Суд або ''Riigikohus'', становлять 17 суддів, голову Верховного суду пропонує парламентові президент, і парламент призначає його на довічний термін.

== Адміністративний устрій ==

{{Main|Адміністративний поділ Естонії}}
[[Файл:Регіони Естонії.svg|міні|праворуч|400px|Повіти Естонії]]

Естонія поділяється на 15 адміністративних одиниць першого порядку. За географічним та демографічним розміром це&nbsp;— повіти ({{Lang-et|maakond}}, множ. ''maakonnad'').

Повіти:
* [[Валгамаа]]
* [[Вільяндімаа]]
* [[Вирумаа]]
* [[Гар'юмаа]]
* [[Гіюмаа (повіт)|Гіюмаа]]
* [[Іда-Вірумаа]]
* [[Йигевамаа]]
* [[Ляенемаа]]
* [[Ляене-Вірумаа]]
* [[Пилвамаа]]
* [[Пярнумаа]]
* [[Рапламаа]]
* [[Сааремаа (повіт)|Сааремаа]]
* [[Тартумаа]]
* [[Ярвамаа]]

== Географія ==
{{докладніше|Географія Естонії}}
[[Файл:En-map.png|праворуч|Мапа Естонії]]

Естонія лежить між 57,3 і 59,5 град. північної широти та між 21,5 і 28,1 східної довготи, на східному узбережжі [[Балтійське море|Балтійського моря]], на рівній північно-західній частині східної Європейської платформи. Середня висота над рівнем моря становить лише 50&nbsp;м.

Поклади [[Горючі сланці|горючого сланцю]] (або кукерситу) та [[вапняк]]у, ліси вкривають 47&nbsp;% площі та відіграють ключову роль в економіці цієї бідної на ресурси країни. Естонія має близько 1400 озер (більшість&nbsp;— дуже малі, найбільше&nbsp;— Пейпсі ([[Чудсько-Псковське озеро|Чудське озеро]]), 3555 км²), численні болота, 3794 кілометрів узбережжя з численними затоками, протоками та фйордами. Число островів та острівців&nbsp;— близько 1500. Два великі&nbsp;— [[Сааремаа]] й [[Гіюмаа (острів)|Гіюмаа]].

Найвище місце&nbsp;— [[Суур-Мунамягі]] на південному-сході країни (318 м).

=== Природа ===
{{main|Географія Естонії|Природа Естонії}}
[[Файл:Landsvale.jpg|міні|ліворуч|[[Ластівка сільська|Ластівка]] (''H. r. rustica'')&nbsp;— національний птах Естонії]]
Естонія розташована на північно-західній околиці Східноєвропейської рівнини біля берегів Балтійського моря, між Фінською і Ризькою затоками. Близько 9&nbsp;% території&nbsp;— острови, з них о-ви [[Сааремаа]], [[Гіюмаа (острів)|Хіюмаа]] та інші утворюють [[Моонзундський архіпелаг|Західно-Естонський (Моонзундський) архіпелаг]]. Середня висота території Естонії становить близько 50 метрів, більш висока&nbsp;— південно-східна частина Естонії є височинами [[Хаанья]] (найвища точка республіки&nbsp;— гора [[Суур-Мунамягі]], висота 318 м). Рельєф рівнинний та горбистий. Домінують льодовикові і водно-льодовикові форми рельєфу&nbsp;— хвилясті моренні і водно-льодовикові рівнини, моренні горби, [[ками]], [[ози]], [[друмліни]]. Вздовж північного узбережжя Естонії простягається Північно-Естонський [[Балтійсько-Ладозький уступ|глінт]] (західна частина Балтійсько-Ладозького уступу). На виходах карбонатних порід [[Силурійський період|силуру]] і [[Ордовицький період|ордовика]] розвинений [[карст]]. Відомі метеоритні кратери&nbsp;— [[Каалі (кратер)|Каалі]], [[Ілуметса]], Тсиирікмяе і Кярдласька астроблеми. Річки&nbsp;— [[Нарва (річка в Естонії)|Нарва]] і [[Емайигі]]. В Естонії близько 1200 озер, що займають 4,8&nbsp;% території країни. Найбільші&nbsp;— [[Чудсько-Псковське озеро|Чудське]] та [[Виртс'ярв]].

{{Див. також|Геологія Естонії|Гідрогеологія Естонії|Історія освоєння мінеральних ресурсів Естонії}}

=== Клімат ===
Клімат перехідний від морського до континентального.

== Економіка ==
{{докладніше|Економіка Естонії}}
[[Файл:Old New Tallinn.jpg|міні|[[Таллінн]]&nbsp;— політичний та економічний центр Естонії]]
Як член [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] Естонія є частиною чи не найбільшої світової економічної зони. 1999 року Естонія пережила найтяжчу кризу з моменту здобуття незалежності 1991&nbsp;р., не в останню чергу внаслідок впливу фін��нсової кризи в РФ у серпні 1998. Естонія приєдналася до [[Світова організація торгівлі|СОТ]] у листопаді 1999&nbsp;р. (будучи другою країною Балтії, що приєдналася до СОТ) та продовжувала перемовини з [[Європейський Союз|ЄС]] про приєднання. [[Приватизація]] енергетики, [[телекомунікації|телекомунікацій]], залізниці та інших державних підприємств триває. Естонія виконала більшість підготовчих заходів для вступу в ЄС до кінця 2002 року і тепер має одну з найміцніших економік серед нових країн-членів Європейського Союзу, до якого вона приєдналася 1 травня 2004&nbsp;р. Естонська економіка швидко зростає, частково завдяки участі [[Фінляндія|фінських]] компаній, які переносять свою звичайну діяльність до цієї країни, а також завдяки потужному секторові інформаційних технологій (ІТ). ВВП на душу населення становить $12 300 і є найбільшим серед [[Балтійські країни|країн Балтії]].

1994&nbsp;р. Естонія стала однією з перших країн світу, яка запровадила єдиний податок: в Естонії єдина ставка незалежно від доходів платника становить 26&nbsp;%.

=== Азартні ігри ===
{{main|Азартні ігри в Естонії}}
Азартні ігри в Естонії з'явились відносно нещодавно. Поки Естонія була [[Радянська окупація балтійських країн (1940)|окупована]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], всі види азартних ігор тут було заборонено. Попри заборону, в країні діяли нелегальні казино, натомість реальна історія азартних ігор почалася в [[1994]]—[[1995]] роках, коли було ухвалено перший ''Закон про лотереї'' (1994) і ''Закон про азартні ігри'' (1995). Більшість казино країни розташовано в столиці&nbsp;— [[Таллінн]]і.

== Демографія ==
{{Main|Населення Естонії}}
{| class="wikitable" style="text-align:center"
|+Динаміка чисельності населення Естонії, тис. чоловік<ref>1712 рік&nbsp;— оцінка ''Toivo Raun''; 2009 рік&nbsp;— з [https://www.stat.ee/34278 Population by ethnic nationality, 1 January, year] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190825174819/https://www.stat.ee/34278 |date=25 серпня 2019 }}</ref>
| align="left" |Рік
|1712
|{{0}}1881{{0}}
|{{0}}1897{{0}}
|{{0}}1922{{0}}
|{{0}}1934{{0}}
|{{0}}1959{{0}}
|{{0}}1970{{0}}
|{{0}}1979{{0}}
|{{0}}1989{{0}}
|{{0}}2000{{0}}
|{{0}}2012{{0}}
|{{0}}2018<ref>{{cite web|url=http://pub.stat.ee/px-web.2001/Dialog/varval.asp?ma=PO0222U&ti=POPULATION+BY+SEX%2C+ETHNIC+NATIONALITY+AND+COUNTY%2C+1+JANUARY%2E+ADMINISTRATIVE+DIVISION+AS+AT+01%2E01%2E2018&path=../I_Databas/Population/01Population_indicators_and_composition/04Population_figure_and_composition/&lang=1|title=POPULATION BY SEX, ETHNIC NATIONALITY AND COUNTY, 1 JANUARY. ADMINISTRATIVE DIVISION|website=stat.ee|accessdate=2020-02-29|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190611131932/http://pub.stat.ee/px-web.2001/Dialog/varval.asp?ma=PO0222U&ti=POPULATION+BY+SEX%2C+ETHNIC+NATIONALITY+AND+COUNTY%2C+1+JANUARY.+ADMINISTRATIVE+DIVISION+AS+AT+01.01.2018&path=..%2FI_Databas%2FPopulation%2F01Population_indicators_and_composition%2F04Population_figure_and_composition%2F&lang=1|archivedate=2019-06-11|deadlink=yes}}</ref>
|{{0}}2019<ref name="Statistics Estonia">{{cite web|last1=Alis|first1=Tammur|title=More births and smaller emigration increased the population figure|publisher=Statistics Estonia|url=https://www.stat.ee/news-release-2019-053|lang=en|accessdate=3 травня 2020|archive-date=28 квітня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200428085159/https://www.stat.ee/news-release-2019-053}}</ref>
|-
| align="left" |Усього
|150—170
|881
|958
|1107
|1126
|1197
|1356
|1466
|1566
|1370
|1294
|1319
|1324
|-
| align="left" |у тому числі естонців
|—
|792
|868
|{{0}}970
|{{0}}993
|{{0}}893
|{{0}}925
|{{0}}948
|{{0}}963
|{{0}}921
|{{0}}890
|{{0}}905{{0}}
|}

=== Національний склад ===
{{main|Естонці|Народи Естонії|Українці Естонії}}
Близько 70&nbsp;% населення&nbsp;— [[естонці]], решта&nbsp;— вихідці з республік колишнього СРСР. Мігранти мешкають у північно-східному промисловому повіті [[Іда-Вірумаа]] та в столиці [[Таллінн]]і. Є нечисленні громади [[фіни|фінів]], а також окремого фіно-угорського народу [[сету]]. За переписом 2018 року, [[Українці Естонії|українці]]в в Естонії мешкає близько 23 тис. чоловік. Уряд піклується про зміцнення самосвідомості української громади, фінансує україномовну освіту, національні фестивалі, гуртки, самодіяльність.

Згідно з переписом 2018 р<ref>{{Cite web |url=http://pub.stat.ee/px-web.2001/Dialog/varval.asp?ma=PO0222U&ti=POPULATION+BY+SEX%2C+ETHNIC+NATIONALITY+AND+COUNTY%2C+1+JANUARY.+ADMINISTRATIVE+DIVISION+AS+AT+01.01.2018&path=..%2FI_Databas%2FPopulation%2F01Population_indicators_and_composition%2F04Population_figure_and_composition%2F&lang=1 |title=POPULATION BY SEX, ETHNIC NATIONALITY AND COUNTY, 1 JANUARY. ADMINISTRATIVE DIVISION |accessdate=3 травня 2020 |archive-date=11 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190611131932/http://pub.stat.ee/px-web.2001/Dialog/varval.asp?ma=PO0222U&ti=POPULATION+BY+SEX%2C+ETHNIC+NATIONALITY+AND+COUNTY%2C+1+JANUARY.+ADMINISTRATIVE+DIVISION+AS+AT+01.01.2018&path=..%2FI_Databas%2FPopulation%2F01Population_indicators_and_composition%2F04Population_figure_and_composition%2F&lang=1 }}</ref>. населення Естонії складається з:
* 68,7&nbsp;% [[естонці]]в
* 24,9&nbsp;% [[Росіяни в Естонії|росіян]]
* 1,8&nbsp;% [[Українці Естонії|українців]]
* 0,9&nbsp;% [[Білоруси|білорусів]]
* 0,6&nbsp;% [[фіни|фінів]]
* 3,1&nbsp;% інших народностей
[[Файл:Viljandi folkdanslag på Hedemora gammelgård 2014 01.jpg|міні|Естонські народні танцюристи]]
Станом на [[1 січня]] [[2019]] року в Естонії мешкало 9771 громадян України, а на 1 січня [[2020]] року&nbsp;— 10&nbsp;400 осіб<ref>[https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/01/9/7104929/ Кількість українців в Естонії зросла на 6,5&nbsp;% і перевищила 10 тисяч осіб] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200109143143/https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/01/9/7104929/ |date=9 січня 2020 }} // Європейська правда, 2020-01-09</ref>. У всіх регіонах Естонії діють українські організації, більшість із них входять до [[Конгрес українців Естонії|Конгресу українців Естонії]] (11 товариств). Такі організації заснували в своїх містах осередки української культури, якими володіють на правах оренди (в містах Нарва, Ойзу, Маарду, Сілламяе, Раквере); у Таллінні&nbsp;— Центр української культури знаходиться у приміщенні, що є власністю Української греко-католицької церкви.

=== Релігійна приналежність ===
{{main|Релігії в Естонії}}
Традиційною релігією естонців є [[Християнство]] у [[лютеранство|лютеранському]] та [[Православна церква|православному]] обряді. Проте менше третини населення вважає себе віруючими. Серед них більшість практикуючих християн-естонців&nbsp;— [[лютеранство|лютерани]], російська меншість&nbsp;— [[Православна церква|православні]] Московського патріархату ([[Естонська православна церква Московського патріархату|ЕПЦ МП]]), естонська православна меншість&nbsp;— вірні Константинопольського патріархату ([[Естонська апостольсько-православна церква|ЕПЦ КП]]). Існують спроби поновити [[Язичництво|язичницьку]] релігійну практику.

Всього 32&nbsp;% населення є членами церковних та релігійних груп:

* 14,8&nbsp;% [[Естонська євангелічно-лютеранська церква|Естонська євангельська лютеранська церква]]
* 13,9&nbsp;% [[Православна церква|Православні]] ([[Естонська апостольсько-православна церква|Естонська Апостольсько-Православна Церква]] та Естонська Православна Церква Московського Патріархату).
* бл. 6000&nbsp;— [[Баптизм|баптисти]]
* бл. 3500&nbsp;— [[Католицька церква|римо-католики]]

Також є декілька менших [[Протестантизм|протестантських]] та [[юдаїзм|юдейських]] (див. [[Євреї в Естонії]]) громад.

=== Мови ===
{{main|Естонська мова|Мови Естонії}}
[[Державна мова|Державною мовою]] країни є [[естонська мова|естонська]], що є близькоспорідненою до [[фінська мова|фінської]]. Також в Естонії поширені [[російська мова|російська]] та [[англійська мова|англійська]] мови{{Джерело?}}.

[[Естонська мова]] разом із [[фінська мова|фінською]] та [[угорська мова|угорською]] належить до [[фіно-угорські мови|фіно-угорської сім'ї мов]]. Нею розмовляють в Естонії, РФ, Латвії, а також в окремих селах [[Крим|Кримського півострова]], [[Абхазія|Абхазії]], діаспорних поселеннях у [[Швеція|Швеції]], [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[Канада|Канаді]]. Загальна кількість тих, хто володіє естонською мовою, перевищує 1&nbsp;000&nbsp;000 осіб.

У [[XVI століття|XVI]]&nbsp;ст. існували дві літературні мови на основі північно-естонського та південно-естонського діалектів. Естонська мова була уніфікована в першій половині [[XX століття|XX]]&nbsp;ст.

В естонській мові є 9 голосних і 16 приголосних звуків, багато дифтонгів. Властиві три ступені довжини голосних і приголосних звуків. Головний наголос падає на перший склад слова. За морфологічною структурою естонська мова&nbsp;— флективно-аглютинативна. Імменики відмінюють за числами та відмінками, а граматичний рід відсутній. Дієслово має відмінювані та невідмінювані форми. Синтаксичні зв'язки слів виражаються головним чином граматичними формами окремих слів і службовими словами. Кількість прийменників невелика. Порядок слів у реченні відносно вільний.

Лексика естонської мови включає давні фіно-угорські, фіно-балтійські та власне естонські слова, а також багато давніх балтійських, германських і слов'янських запозичень (пізніші запозичення&nbsp;— з німецької, російської та інших мов).

Писемність на основі латинського [[Абетка|алфавіту]].

Видатний дослідник естонської мови&nbsp;— [[Йоганнес Аавік]] (Johannes Aavik). Він запровадив спрощену структуру речень, шукав і використовував нові корені слів, позичаючи їх у діалектах естонської та фінської мови.

=== Найбільші міста ===
{{main|міста Естонії}}
{{Найбільші міста Естонії}}

== Культура ==
''Головна стаття: [[Культура Естонії]]''
[[Файл:Tartu asv2022-04 img21 University main building.jpg|міні|[[Тартуський університет]]]]
[[Файл:Eesti Rahva Muuseumi peahoone 13.jpg|міні|[[Естонський національний музей]]]]
Культура Естонії включає в себе корінну спадщину, представлену естонською мовою та [[Сауна|сауною]], з основними аспектами Північної та [[Європейська культура Нового часу|європейської]] культури. Через історію та географію на культуру Естонії вплинули традиції різних фінських, балтійських, слов'янських і германських народів, а також культурний розвиток колишніх панівних держав Німеччини, Швеції та Росії, вона прагне більше вважатися [[Скандинавська модель|скандинавською державою]].

Сьогодні естонське суспільство заохочує [[Свобода волі|свободу]] та [[лібералізм]], прихильність народу до ідеалів обмеженого уряду, запобігаючи централізованій владі та корупції. [[Протестантська етика і дух капіталізму|Протестантська]] трудова етика залишається важливою культурою, а безкоштовна освіта є високоцінним закладом. Подібно до основної культури в скандинавських країнах, естонську культуру можна розглядати як засновану на аскетичних екологічних реаліях і традиційних способах існування, спадщині порівняно широко поширеного [[егалітаризм]]у з практичних причин та ідеалів близькості до природи, самодостатності.

[[Естонська академія мистецтв]] (естонською: Eesti Kunstiakadeemia, EKA) надає вищу освіту в галузі мистецтва, дизайну, архітектури, медіа, історії мистецтва, а [[Академія культури Вільянді Тартуського університету|Вільяндійська академія культури Тартуського університету]] має підхід до популяризації рідної культури за допомогою навчальних програм. 2010 року в Естонії було 245 музеїв, об'єднані колекції яких містять понад 10 мільйонів предметів.

Історія архітектури Естонії переважно відображає її сучасний розвиток у Північній Європі. Особливо варто відзначити архітектурний ансамбль, який оформляє середньовічне [[Старе місто (Таллінн)|старе місто Таллінна]], яке входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Крім того, в країні є кілька унікальних, більш-менш збережених фортець, що датуються дохристиянськими часами, велика кількість досі недоторканих середньовічних замків і церков, а сільська місцевість все ще характеризується наявністю величезної кількості дерев'яних садиб з попередніх століть.

=== Кухня ===
Історично [[Естонська кухня|кухня Естонії]] сильно залежала від сезонів і простої селянської їжі. Сьогодні включає багато типових інтернаціональних страв. Найтиповішими харчовими продуктами в Естонії є чорний хліб, свинина, картопля та молочні продукти. Традиційно влітку та навесні естонці люблять їсти все свіже&nbsp;— ягоди, зелень, овочі та все, що приходить прямо з саду. Полювання та рибалка також були дуже поширеними, хоча нині{{Коли}} полюванням і рибальством користуються переважно як хобі. Також дуже популярно готувати гриль на вулиці влітку.

Традиційно взимку на стіл подають варення, солоні огірки. Збирання та консервування фруктів, грибів та овочів на зиму завжди було популярним, особливо в сільській місцевості.

=== Спорт ===
[[Файл:Nabi, Heiki.IMG 8732.JPG|міні|Естонський борець [[Гейкі Набі]]]]
{{main|Спорт в Естонії}}
{{main|Естонія на Олімпійських іграх}}
Спорт відіграє важливу роль в естонській культурі. Після проголошення незалежності від Росії в 1918 році Естонія вперше виступила як нація на літніх [[Літні Олімпійські ігри 1920|Олімпійських іграх 1920]] року, хоча [[Олімпійський комітет Естонії|Національний олімпійський комітет]] був створений у 1923 році. Естонські спортсмени брали участь в Олімпійських іграх, поки країна не була анексована Радянським Союзом у 1940 році. Літня Олімпійська регата з вітрильного спорту 1980 року проходила в столиці Таллінні. Після відновлення незалежності в 1991 році Естонія брала участь у всіх Олімпіадах. Більшість медалей Естонія здобула в легкій атлетиці, важкій атлетиці, боротьбі та лижних гонках. Естонія досягла дуже хороших успіхів на Олімпійських іграх, враховуючи невелике населення країни. Найкращими результатами Естонії були 13-е місце в медальній таблиці на літніх Олімпійських іграх 1936 року та 12-е місце на зимових [[Естонія на зимових Олімпійських іграх 2006|Олімпійських іграх 2006 року]].

=== Свята ===
[[Файл:Midsummer day in Maardu.jpg|міні|[[Свято літнього сонцестояння]]]]
 
{{main|Свята Естонії}}
{| class="wikitable" style="font-size: 100%; width="100%
|- style="background: #ececec;"
! width="110px"|Дата
! width="240px"|Назва українською
! width="170px"|Назва естонською
|-
| 1 січня
| [[Новий рік]]
| ''uusaasta''
|-
| 24 лютого
| [[День незалежності Естонії|День незалежності]]
| ''iseseisvuspäev''
|-
| ''[[Перехідне свято|Перехідна]] п'ятниця''
| [[Велика п'ятниця]]
| ''suur reede''
|-
| ''Перехідна неділя''
| [[Великдень]]
| ''ülestõusmispühade 1. püha''
|-
| 1 травня
| [[Першотравень]]
| ''kevadpüha''
|-
| ''Перехідна дата''
| [[День Святої Трійці]]
| ''nelipühade 1. püha''
|-
| 23 червня
| День Перемоги
| ''võidupüha''
|-
| 24 червня
| [[Іван Купала]] або [[Свято літнього сонцестояння]]
| ''jaanipäev''
|-
| 20 серпня
| [[День незалежності Естонії|День відновлення незалежності]]
| ''taasiseseisvumispäev''
|-
| 24 грудня
| [[Святвечір]]
| ''jõululaupäev''
|-
| 25 грудня
| [[Різдво Христове]]
| ''esimene jõulupüha''
|-
| 26 грудня
| [[День подарунків]]
| ''teine jõulupüha''
|}

== Збройні сили ==
{{main|Збройні сили Естонії}}
[[Файл:Opening ceremony for Ex STEADFAST JAZZ (10643674296).jpg|міні|Збройні сили Естонії]]

Восени 1991 року, після відновлення незалежності, Естонія розпочала створювати систему внутрішньої безпеки й оборони. Оборонні сили Естонської Республіки у мирний час можна також поділити на дві частини: Оборонні війська, які мають у своєму складі сухопутні війська, повітряні та морські сили, і [[Кайтселійт]].

Оборонні витрати Естонської Республіки здійснюються за рахунок державних субсидій із Держбюджету. Військові витрати складають близько 2&nbsp;% бюджету. Естонія активно бере участь у миротворчій діяльності [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] і регіональних організацій.

Очолює державну оборону Президент Естонії, при ньому діє Рада державної оборони&nbsp;— дорадчий орган. Державним центральним виконавчим органом, який здійснює оборонну політику естонської держави, є Міністерство оборони. Командуючому Оборонними військами підпорядкований вищий орган оперативного військового управління&nbsp;— Головний штаб.

Оборонні війська комплектуються на основі 20-ї статті Закону про військову службу. Відповідно до цього закону, усі чоловіки, громадяни Естонії, у віці з 17 до 27 років зобов'язані пройти строкову військову службу у військах. Її тривалість не повинна перевищувати 12, але і не бути меншою від 8-ми місяців. Конституція передбачає військову повинність, але включає й альтернативну службу для осіб, які відмовляються служити в армії з релігійних та інших міркувань або переконань. З числа військовослужбовців строкової служби комплектуються деякі окремі частини Міністерства внутрішніх справ: прикордонна охорона, рятувальні підрозділи.[[Файл:TEKE7144 (22588477211).jpg|міні|Військово-морські сили Естонії|ліворуч]][[Файл:Piirivalve vabaliikumise alal.jpg|міні|Естонська прикордонна охорона]]

На озброєнні [[ВМС Естонії]] знаходяться мінні тральщики «Сулєв», «Калєв», «Олєв», допоміжні кораблі «Ахти» і «Лайне».

Завданням ВПС є організація і проведення радіолокаційного спостереження за повітряним простором Естонії, а також обмін подібною інформацією з Латвією і Литвою у рамках балтійського проєкту. 

[[Кайтселійт]]&nbsp;— державна збройна громадська організація, до складу якої входять добровільні члени союзу та професійні військові. [[Кайтселійт]] формується на добровільних засадах, його членом може стати будь-який громадянин Естонії старший 17 років. Організація складається з 17 дружин, загальною чисельністю 8,1 тис. осіб, а також жіночих та молодіжних організацій (4 тис. осіб). Загальна чисельність [[Кайтселійт]] з усіма організаціями&nbsp;— близько 13 тис. осіб.

Крім сухопутних військ, ВМС та ВПС в Естонії створена морська прикордонна служба, служба безпеки (внутрішня і прикордонна).

=== Прикордонна охорона ===
[[Файл:Abipolitseinikud.JPG|міні|Поліція Естонії]]
{{main|Поліцейсько-прикордонна служба Естонії}}
Завданнями прикордонної служби є охорона державного кордону на суходолі і на морі. З [[1995]] року прикордонники займаються також пошуковими та рятувальними операціями на морі. Департамент прикордонної охорони, який входить до складу Міністерства внутрішніх справ, має у своєму складі 8 прикордонних районів, 49 прикордонних «кордонів» (застав), 42 прикордонних пункти, окремий дивізіон прикордонних кораблів та прикордонний повітряний загін. На озброєнні знаходяться 11 сторожових кораблів, 24 катери і 35 моторних човна.

Естонська прикордонна служба має угоди про співробітництво з [[Фінляндія|Фінляндією]], [[Росія|Російською Федерацією]] і [[Латвія|Латвією]]. Прикордонників готують у навчальному центрі в Нарва-Йиесуу та вищому військовому училищі. Особовий склад прикордонників нараховує близько 2,8 тис. осіб.

=== Поліція ===
Днем створення поліції в Естонській Республіці вважається 12 листопада. З відновленням незалежності Парламент країни 20 вересня 1990 року прийняв Закон про поліцію, до якого 1993 року були внесені зміни та доповнення. Згідно з адміністративним поділом, на території Естонської Республіки діє 17 префектур поліції. Освіту естонські поліцейські отримують у Поліцейському коледжі Академії внутрішньої оборони та Поліцейській школі в Пайкузі. Особовий склад поліції Естонії нараховує приблизно 4,1 тис. осіб.

== Див. також ==
* [[Міжнародні відносини Естонії]]
* [[Муніципалітети Естонії]]
* [[Нагороди Естонії]]
* [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Естонії]]
* [[Конфронтація Росії та країн Балтії]]
* [[Русифікація]]
* [[Візові вимоги для громадян Естонії]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=<ref name="HDI">{{cite web |title= 2015 Human Development Report |format= PDF |publisher= United Nations Development Programme |year= 2015 |url= http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr_2015_statistical_annex.pdf |accessdate= 14 грудня 2015 |archive-date= 19 березня 2016 |archive-url= https://web.archive.org/web/20160319110553/http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr_2015_statistical_annex.pdf }}{{ref-en}} Наведено за англійською вікіпедією.</ref>
}}

== Література ==
* Естонія: місцеве самовряду��ання: робочі записки / Анатолій Ткачук.&nbsp;— Київ: Легальний статус: К. І. С., 2015.&nbsp;— 46 с. : іл.&nbsp;— (Бібліотечка місцевого самоврядування).
* Опорний конспект лекцій. Тема «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу: Естонія, Нідерланди, Хорватія, Чехія» / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; [авт.-упоряд.: П.&nbsp;В.&nbsp;Ворона та ін.].&nbsp;— Київ: НАДУ, 2015.&nbsp;— 94 с.&nbsp;— (Бібліотека магістра).
* Українці в Естонії: вчора, сьогодні, завтра: [зб. матеріалів міжнар. наук. конф., Таллін (Естонія) 7—8 листоп. 2008&nbsp;р.] / Ін-т дослідж. діаспори, Конгрес українців Естонії, Т-во «Україна-Світ», Інтеграц. цільовий фонд Естонії, Посольство України в Естон. Респ., Держ. ком. України у справах національностей та релігій, Ін-т історії України НАНУ ; відп. ред. і упоряд. І. Винниченко.&nbsp;— К. : [Геопринт], 2008.&nbsp;— 99 с.
* История культуры Эстонии / Н. Бассель. - Таллинн : Kertis Gewey, 2000. - 208 с. - ISBN 9985-60-712-0
* Auers D. Comparative Politics and Government of the Baltic States: Estonia, Latvia and Lithuania in the 21st Century. Palgrave Macmillan UK, 2015.
* Kasekamp A. A history of the Baltic States. Palgrave Macmillan, 2010.
* North M., Kronenberg K. The Baltic: A History. Harvard University Press, 2015.

== Посилання ==
{{Інші проєкти
|Тема          = Естонія
|Вікісховище   = Estonia
|Вікімандри    = Естонія
}}
* [http://www.riik.ee/en/ Офіційна Державна Сторінка (''e''Riik)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050320085820/http://www.riik.ee/en/ |date=20 березня 2005 }}&nbsp;— англійською
* [https://web.archive.org/web/20031203020838/http://www.ciesin.ee/ESTCG/ Путівник Естонії]
* [http://www.estonica.org '''Естоніка'''&nbsp;— від A до Я про Естонію] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100413215407/http://www.estonica.org/ |date=13 квітня 2010 }}
* [http://estonia.europe-countries.com Картинки Естонії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181215173213/http://estonia.europe-countries.com/ |date=15 грудня 2018 }}
* [http://www.europe-atlas.com/estonia-map.htm Мапа Естонії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050204100252/http://www.europe-atlas.com/estonia-map.htm |date=4 лютого 2005 }}

{{Розташування2|nw=|n=[[Фінська затока]]|ne=|w=[[Балтійське море]]|e={{RUS}}|sw=[[Ризька затока]]|s={{LAT}}|se=}}

{{Естонія в темах}}
{{Navboxes
| list  =
{{Естонія}}
{{Країни, що визнали Голодомор геноцидом}}
{{Європа}}
{{Угро-фінські країни}}
{{Балтійська асамблея}}
{{Рада Європи}}
{{ЄС}}
{{НАТО}}
{{WEU}}
{{Розпад Російської імперії}}}}
{{Authority control}}

{{ВП-портали|Географія|Естонія|Європа}}
{{DEFAULTSORT:Естонія}}
[[Категорія:Естонія| ]]
[[Категорія:Балтійські країни]]
[[Категорія:Країни ЄС]]
[[Категорія:Республіки]]
[[Категорія:Країни НАТО]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Фіно-угорський світ]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!) (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!- (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:(! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:* (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:0 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:? (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:AND (редагувати)
Шаблон:AUS (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Among (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Anchor (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Areadisp (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Authority control (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:BEL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:BGR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:BUL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Br separated entries (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:C (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:CAN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:COL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:CRO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:CZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite journal (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite magazine (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Cite news (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord2 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Dablink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Densdisp (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ECU (редагувати)
Шаблон:EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:FIN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:GBR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:HUN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hatnote (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ITA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:LAT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:LTU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:LUX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:LVA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-et (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Largest cities (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Longitem (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:MEX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mi2km2 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:NED (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Navbar (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox subgroup (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navboxes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Otheruses (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PER (редагувати)
Шаблон:POL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:POR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:PRT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:PRY (редагувати)
Шаблон:Permi2km2 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ROU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-et (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Resize (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:SLO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:SVK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:SVN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Smaller (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Smallsup (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Text (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Text/styles.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:UK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:VAT (редагувати)
Шаблон:WEU (редагувати)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata-link (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ЄС (редагувати)
Шаблон:Європа (редагувати)
Шаблон:Інші значення (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Інші проєкти (редагувати)
Шаблон:Балтійська асамблея (редагувати)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ВП-портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Визнання Голодомору геноцидом (редагувати)
Шаблон:Вікіпосилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Джерело (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Джерело? (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Див. також (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Докладніше (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Естонія (редагувати)
Шаблон:Естонія в темах (редагувати)
Шаблон:Західноєвропейський союз (редагувати)
Шаблон:Збільшення (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Картка Країна (редагувати)
Шаблон:Картка країни (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Коли (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Країни, що визнали Голодомор геноцидом (редагувати)
Шаблон:Країни Європейського Союзу (редагувати)
Шаблон:Країни Європи (редагувати)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:НАТО (редагувати)
Шаблон:Назва країни AND (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни AUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни BEL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни BGR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CAN (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни COL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CRO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ECU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни EU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни FIN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни GBR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни HRV (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни HUN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ITA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни LTU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LUX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LVA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MEX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни NED (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни PER (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни PRT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни PRY (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ROU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни SVK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SVN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни VAT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Євросоюз (редагувати)
Шаблон:Найбільші міста Естонії (редагувати)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нп (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор AND (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор AUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор BEL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BGR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BUL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CAN (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор COL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CRO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ECU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор EUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор FIN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор GBR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор HRV (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор HUN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ITA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор LTU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LUX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LVA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MEX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор NED (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор NLD (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор PER (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор POR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор PRT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор PRY (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ROM (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор ROU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор SVK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SVN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор VAT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Євросоюз (редагувати)
Шаблон:Прапорець (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Рада Європи (редагувати)
Шаблон:Розпад Російської імперії (редагувати)
Шаблон:Розташування2 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Угро-фінські країни (редагувати)
Шаблон:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:• (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates2 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Icon/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (перегля��ути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Math (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikibase (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Interproject (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Language-codes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikivoyage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Окремі пункти (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Естонія».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Естонія