Перегляд вихідного коду сторінки Довідка:Список типових мовних помилок

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Довідка}}{{shortcut|ВП:СНМП|Д:СТМП}}
{{увага}} '''Цей список створюється на підставі відстежування у текстах Вікіпедії найтиповіших мовних помилок.''' 

Перед тим, як додавати будь-що до списку, переконайтесь, що це є об'єктивною помилкою. Можливо, деякі автори вважають вживання слова чи виразу неправильним – але це має збігатися з академічними джерелами ([[ВП:МОВА]]). Для початку слід перевірити наявність/відсутність слова чи виразу в академічних словниках ([[Словник української мови у 20 томах|СУМ-20]], [[ВТССУМ]], [[r2u.org.ua]]), [[Український правопис 2019 року|чинному правописі]] та корпусах ([[Генеральний регіонально анотований корпус української мови|ГРАК]], [[Корпус української мови]] тощо). [[ВП:ЧНЄВ|Вікіпедія не є]] порадником зі слововжитку, тому '''помилки має бути об'єктивно доведено'''. Якщо ви маєте бажання додати рекомендацію, то слід це зробити на [[Довідка:Список рекомендацій для української мови|відповідній сторінці]].

Не варто прогнозувати майбутні помилки й додавати відповідні пари до цього списку заздалегідь. 
== Помилки ==
Нижче наведено перелік слів і виразів, які часто фігурують у неправильному написанні.

=== А — И ===
{| class="wikitable sortable" cellpadding="5" align="center" width="100%"
|-
! style="background:#ffdead;" | Неправильно
! style="background:#cbf078;" | Правильно
! style="background:#fgfgfg;" | Коментар
|-
| багаточисельний, чисельний{{ref+|group="Прим."|У значенні «такий, якого багато»}}
| числе́нний
| «Багаточисельний»&nbsp;— калька з {{Lang-ru|«многочисленный»}}. Чисельний&nbsp;— той, що стосується чисел (напр''. [[Чисельні методи|чисельний аналіз]]'') або кількості (напр. ''чисельна перевага'')<ref>{{ВТССУМ|чисельний}}</ref>, але наявний у великій кількості&nbsp;— численний<ref>{{ВТССУМ|численний}}</ref><ref>{{ЯМГ|Чисельний і численний, багаточисельний|chyselnyj-chyslennyj-bahatochyselnyj}}</ref>.
|-
|батал'''ьо'''н, бул'''ьо'''н, кан'''ьо'''н тощо
|батал'''ьйо'''н, бул'''ьйо'''н, кан'''ьйо'''н 
|За орфографічним словником<ref>{{Cite web|title=батальйон — Орфографічний словник української мови|url=https://slovnyk.me/dict/orthography/%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD|website=Slovnyk.me|accessdate=2023-02-13|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=бульйон — Орфографічний словник української мови|url=https://slovnyk.me/dict/orthography/%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD|website=Slovnyk.me|accessdate=2023-02-13|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=каньйон — Орфографічний словник української мови|url=https://slovnyk.me/dict/orthography/%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD|website=Slovnyk.me|accessdate=2023-02-13|language=uk}}</ref>.
|-
| баро'''кк'''о
| [[Бароко|баро'''к'''о]]
| У загальних назвах іншомовного походження букви на позначення приголосних не подвоюються, крім окремих випадків (''тонна'', ''вілла'', ''іммігрант'' тощо)<ref name=":4" />. До винятків слово не належить<ref>{{Cite web|title=БАРОКО - Орфографічний словник української мови - Словники - Словопедія|url=http://slovopedia.org.ua/35/53393/40030.html|website=slovopedia.org.ua|accessdate=2019-11-05}}</ref><ref>{{Cite web|title=бароко - Орфографічний словник української мови|url=http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=13423|website=www.rozum.org.ua|accessdate=2019-11-05}}</ref>.
|-
| бли'''щ'''е{{ref+|group="Прим."|У значенні «на меншій відстані»}}
| бли'''жч'''е
| Неправильне [[Чергування звуків|чергування приголосних]].
|-
| будь'''-'''ласка
| будь ласка
| За орфографічним словником<ref>{{Cite web|title=БУДЬ ЛАСКА - Орфографічний словник української мови - Словники - Словопедія|url=http://slovopedia.org.ua/35/53393/45684.html|website=slovopedia.org.ua|accessdate=2019-11-05}}</ref><ref>{{Cite web|title=будь ласка - Орфографічний словн��к української мови|url=http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=24679|website=www.rozum.org.ua|accessdate=2019-11-05}}</ref>.
|-
| ведучий{{ref+|group="Прим."|У значенні «авторитетний, сучасний, важливий»}}
| провідний{{ref+|group="Прим."|провідний фахівець, провідна роль, провідна зірка}}
| «Ведучий» використовується в таких значеннях: 1) той, що веде (програму, групу людей); 2) той, що надає руху механізму (''ведучий коток'', [[ведуче колесо|''ведуче колесо'']])<ref>{{ВТССУМ|ведучий}}</ref><ref>{{СУМ-20|ведучий|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=7216&page=265}}</ref>.
|-
| відмінити, відміняти{{ref+|group="Прим."|У значенні «зробити щось таким, що не відбудеться, втратить силу»}}
| відміняти{{ref+|group="Прим."|відміняти слова за відмінками}}<br />скасувати, скасовувати, касувати
| Основне значення&nbsp;— змінити, зробити щось інакшим ([[Відмінок|відмінити слово]] абощо)<ref>{{ВТССУМ|відміняти}}</ref>. Втім, [[Словник української мови у 20 томах|СУМ-20]] подає також і значення, подібне до слова «скасувати»: оголосити таким, що не відбудеться (виставу, промову тощо) як нормативне та безпосередньо значення «скасувати» як рідко вживане<ref>{{СУМ-20|відміняти|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=13083&page=429}}</ref>.
|-
| вибачаюсь
| звиняйте, перепрошую, даруйте (''на слові''), вибачте, прошу пробачення
| «Вибачатися»&nbsp;— просити вибачення, усвідомлюючи свою провину, але в 1-й особі однини недоконаного виду є розмовним стилем<ref>{{СУМ-20|вибачатись|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=7842&page=291}}</ref>. На думку [[Антоненко-Давидович Борис Дмитрович|Антоненка-Давидовича]], помилковим є і вживання слова «вибачатися» загалом<ref>{{ЯМГ|Вибачатися, прощати, дарувати, перепрошувати|vybachatysya-proshhaty-daruvaty-pereproshuvaty}}</ref>. А [[Караванський Святослав Йосипович|Святослав Караванський]] вважав обмеження на використання «я вибачаюся» штучними, нехарактерними українській мові, а можливо, притягнутими з російської (в якій форма «я извиняюсь», активно засуджувана російськими пуристами, на його думку, якраз і пішла від українського «я вибачаюся»)<ref>{{Cite book
|url=https://archive.org/details/karav1997/page/88/mode/2up
|title=Пошук українського слова, або боротьба за національне "Я"
|last=Караванський
|first=Святослав
|year=2001
|publisher=Видавничий центр "Академія"
|location=Київ
|pages=89-90
|language=укр
|isbn=966-580-070-1
}}</ref>.
|-
| виключення{{ref+|group="Прим."|у значенні «відхилення від правила»}}
| виняток
|«Виключення»&nbsp;— 1) процес усунення об'єкта зі складу чогось (організації, колективу); 2) те саме, що вимкнення (механізму, пристрою)<ref>{{ВТССУМ|виключення}}</ref><ref>{{СУМ-20|Виключення|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=9092&page=321}}</ref>.
|-
|вимір, одиниця виміру
|[[вимірювання]], [[одиниця вимірювання]]
|Присутнє у словниках і як «одиниця виміру»<ref>{{ВТССУМ|одиниця}}</ref><ref>{{СУМ-20|одиниця|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=64989&page=2059}}</ref>, але згідно з «Законом про метрологію», для фізичних величин визначено термін «вимірювання»<ref>{{Cite web|title=Про метрологію та метрологічну діяльність|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/1314-18|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2023-02-12|language=uk}}</ref>.
|-
|відтак{{ref+|group="Прим."|у значенні «отже, тому»}}
|отже, тому
|«Відтак» використовується тільки у значеннях «після, потому», «відтепер»<ref>{{СУМ-20|відтак}}</ref><ref>{{ВТССУМ|відтак}}</ref><ref>{{Грінченко|відтак|7359-vidtak}}</ref><ref>{{R2U|відтак}}</ref>.
|-
| вірний{{ref+|group="Прим."|у значеннях «правильний», «справедливий», «певний»}}
| правильний, справедливий, правдивий, певний, слушний та багато інших{{ref+|group="Прим."|правдивий шлях, йти на певну загибель, чекати на слушну хвилину, слушно робити, непохибний меч, певна ознака (рос. верный знак)}}
| В українській мові «вірний»&nbsp;— 1) той, що заслуговує на довіру, постійний у своїх поглядах і почуттях, відданий, надійний; 2) той, що дотримується догматів віри, правовірний<ref>{{СУМ-20|вірний|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=14678&page=477}}</ref><ref>{{ВТССУМ|вірний}}</ref>. Але також може вживатись у значення «відповідний до оригіналу»: ''вірна історія'', ''вірний малюнок'' тощо<ref>{{ЯМГ|Вірний, правдивий, правильний, певний, слушний|virnyj-pravdyvyj-pravylnyj-pevnyj-slushnyj}}</ref><ref>{{R2U|верный|1}}</ref>.
|-
| у кінці кінців
| зрештою, решті-решт, кінець кінцем, наостанці
| Не фіксується у словниках<ref>{{R2U|в конце концов}}</ref>, але є достатньо давнім виразом в українській мові: згідно з корпусом, вживався [[Олена Пчілка|Оленою Пчілкою]] (1887), [[Агатангел Кримський|Агатангелом Кримським]] (1900 та пізніше), [[Іван Карпенко-Карий|Іваном Карпенком-Карим]] (1904)<ref>{{Cite web|url=https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac16&tab=advanced&keyword=%D0%B2%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2&attrs=word,lemma,tag,semtag,lemmatag&viewmode=sen&attr_allpos=kw&refs_up=1&shorten_refs=0&itemsPerPage=500&structs=s,g&refs==doc.author,=doc.date,=doc.title&default_attr=lemma&sort=[%7B%22skey%22:%22kw%22,%22attr%22:%22doc.date%22,%22ctx%22:%220%22,%22bward%22:%22%22,%22icase%22:%22%22%7D]&showresults=1&fullcontext=1&f_tab=advanced&c_itemsPerPage=200&operations=[%7B%22name%22:%22iquery%22,%22arg%22:%22%D0%B2%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%22,%22active%22:true,%22query%22:%7B%22queryselector%22:%22iqueryrow%22,%22iquery%22:%22%D0%B2%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%22%7D,%22id%22:1916%7D]|title=в кінці кінців – Grac v.16|website=Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК)}}</ref>.
|-
| вцілому
| в цілому
| За орфографічним словником<ref>{{Cite web|title=В ЦІЛОМУ - Орфографічний словник української мови - Словники - Словопедія|url=http://slovopedia.org.ua/35/53394/46542.html|website=slovopedia.org.ua|accessdate=2019-11-05}}</ref>
|-
| у якості (когось/чогось)
| як (хтось/щось),<br />в ролі (когось/чогось),<br />(кимось/чимось){{ref+|group="Прим."|бути за свідка, виступати позовником, у вигляді чогось, на взір (на зразок, на ґатунок) чогось, виступати як щось (хтось)}}
| Калька з російського «в качестве (чего-то)»; відповідники фіксуються в російсько-українських словниках<ref>{{R2U|в качестве}}</ref>.
|-
| Голандія, голандський
| [[Голландія]], голландський (про провінцію)
[[Нідерланди]], [[Нідерландська мова|нідерландський]] (про країну та мову)
| У власних назвах іншомовного походження і похідних від них словах зберігається оригінальне подвоєння приголосних ([[Філіппіни]], [[Марокко]] і т ін.), у загальних назвах&nbsp;— лише в окремих випадках (''брутто'', ''тонна'', ''іммігрант'' й ін.)<ref name=":4">{{УП2019|§ 128. Неподвоєні й подвоєні букви на позначення приголосних|126}}</ref>. Голландія — складова частина Нідерландів.
|-
| '''г'''рунт
| '''ґ'''рунт
| За орфографічним словником<ref>{{Cite web|title=ҐРУНТ - Орфографічний словник української мови - Словники - Словопедія|url=http://slovopedia.org.ua/35/53904/68467.html|website=slovopedia.org.ua|accessdate=2019-11-05}}</ref>
|-
| далеко ідучий
| далекосяжний, далекосяглий, далекоглядний
| За російсько-українськими словниками<ref>{{R2U|далеко идущий}}</ref>
|-
| дивись/дивіться також{{Уточнити}}
| див. також
| не потрібно уточнювати звернення, у всіх статтях буде виглядати однаково, аналогічно шаблону {{tl|див. також}}
|-
| ж'''ю'''рі, параш'''ю'''т
| ж'''у'''рі, параш'''у'''т
| За чинним правописом звук [u] після шиплячих передається літерою ''у''<ref>{{УП2019|§ 130. Голосні [e], [u]|129}}</ref>.
|-
| заключати{{ref+|group="Прим."|в усіх значеннях}}
| ув'язнювати, замикати, засадити (до в'язниці)
містити, обіймати, мати (про вміст)

виводити, висновувати (про висновки)

скінчити, закінчити (про тривалу дію)

укладати, складати, брати (про угоди){{ref+|group="Прим."|рос. «заключить в тюрьму»: ув'язнити; замкнути, зачинити, завдати, запроторити (до в'язниці, в неволю)
рос. «заключить»: зробити висновок, висновувати, вивести (щось із чогось)
рос. «заключить сделку»: скласти, взяти, укласти (умову, угоду), умовитись
рос. «заключить мир»: замиритись, скласти мир}}
| Російське слово. Слова «заключати», «заключити» відсутні у словниках [[Словник української мови у 20 томах|СУМ-20]] та [[Український тлумачний словник|ВТССУМ]], але має питомі відповідники<ref>{{ЯМГ|Заключний, кінцевий, прикінцевий, остаточний|zaklyuchnyj-kincevyj-prykincevyj-ostatochnyj}}</ref><ref>{{R2U|заключать}}</ref>.
|-
| зворотн'''і'''й, природн'''і'''й{{ref+|group="Прим."|у називному відмінку однини, чоловічого роду (у дав. відмінку жіночого роду це правильні форми)}} та подібні
| зворотний, природний
| Суфікс ''-н-(ій)'' використовується в відносно небагатьох прикметниках, як ''житній'', ''давній'' абощо<ref>{{УП2019|§ 33. -Н-(ИЙ), -Н-(ІЙ)|29}}</ref>, слід перевіряти в орфографічних словниках<ref>{{Cite web|title=зворотний — Орфографічний словник української мови|url=https://slovnyk.me/dict/orthography/%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9|website=Slovnyk.me|accessdate=2023-02-13|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=природний — Орфографічний словник української мови|url=https://slovnyk.me/dict/orthography/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9|website=Slovnyk.me|accessdate=2023-02-13|language=uk}}</ref>. 
|-
| згідно [[Родовий відмінок|''род. в.'']]<br />відповідно '''з''' [[Орудний відмінок|''ор. в.'']]
| згідно '''з''' [[Орудний відмінок|''ор. в.'']]<br />відповідно '''до''' [[Родовий відмінок|''род. в.'']]
|За словниками<ref>{{СУМ-20|згідно|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=35263&page=1119}}</ref><ref>{{СУМ-20|відповідно|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=13417&page=437}}</ref><ref>{{R2U|згідно}}</ref><ref>{{R2U|відповідно}}</ref>
|-
| зйомка, зйомочний, зйомний
| знімання, фільмування, здіймання, зняття, знімальний  (про кіно, фото)
винайманий, орендований (про квартиру)

знімний (той, що може демонтуватись)
|«Зйомка»&nbsp;— розмовний стиль<ref>{{СУМ-20|зйомка|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=36424&page=1149}}</ref>. Питомо українськими похідними слова «знімати» є «знімання» або «фільмування» та інші<ref>{{Cite web|title=Привабливість і підступність паронімів - Олександр Пономарів|url=http://ponomariv-kultura-slova.wikidot.com/paronimy#toc18|website=ponomariv-kultura-slova.wikidot.com|accessdate=2019-11-05}}</ref><ref>{{R2U|съёмка}}</ref>. Для позначення предмета, який можна зняти (відокремити, демонтувати), є слово «знімни́й»<ref>{{В��ССУМ|знімний}}</ref>.
|}

=== І — С ===
{| class="wikitable sortable" cellpadding="5" align="center" width="100%"
|-
! style="background:#ffdead;" | Неправильно
! style="background:#cbf078;" | Правильно
! style="background:#fgfgfg;" | Коментар
|-
| і'''лл'''юстрація
| і'''л'''юстрація
| За орфографічним словником<ref>{{Cite web|title=ІЛЮСТРАЦІЯ - Орфографічний словник української мови - Словники - Словопедія|url=http://slovopedia.org.ua/35/53382/95197.html|website=slovopedia.org.ua|accessdate=2019-11-05}}</ref>
|-
|кадир'''ів'''ці
|[[Кадировці|кадир'''ов'''ці]]
|За Правописом: «о, е наявні в закритому складі: у прикметниках, утворених від власних імен на -ов (-ьов, -йов), -ев (-єв): Ма́лишев — ма́лишевський, Па́влов — па́вловський»<ref>{{УП2019|Відхилення в чергуванні О — І, Е — І|11}}</ref>. Проте лексикографічні джерела фіксують обидва варіанти<ref>[https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2022/04/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8-1.pdf Термінологічний словник російсько-української війни] / за ред. [[Слюсаревський Микола Миколайович|М. М. Слюсаревського]] ; упоряд. С. Л. Чуніхіна. Київ : Ін-т соціальної та політичної психології НАПН України, 2022. С. 6.</ref><ref>{{Стаття|рік=2023|назва=Нові лексичні елементи в мові українського анекдоту в лексикографічному висвітленні|автор=Сердега Р. Л.|посилання=https://pa.journal.kspu.edu/index.php/pa/article/view/853/836|журнал=Південний архів|серія=Філологічні науки|номер=94|сторінки=49}}</ref>.
|-
| люб'''и́'''й{{ref+|group="Прим."|У значенні «будь-який». Сюди ж родові та відмінкові форми.}}
| кожний, будь-який, перший-ліпший
| Л'''ю́'''бий (та похідні від нього)&nbsp;— дорогий та близький серцю, коханий<ref>{{ВТССУМ|любий}}</ref>. Люб'''и́'''й (будь-який) — [[Розмовний стиль мовлення|розм.]], [[росіянізм]]<ref>{{Cite book
|url=https://epdf.tips/-cddb1d255f9aec41bc72fa3c3afc614839288.html
|title=Українська мова за професійним спрямуванням. Навчальний посібник
|last=Гриценко
|first=Т. Б.
|year=2010
|publisher=Центр учбової літератури
|location=Київ
|pages=232
|language=укр
|isbn=978-611-01-0031-1
}}</ref>.
|-
|люби́мий
|улюблений, ��любленець, улюбленик{{ref+|group="Прим."|улюблена пісня, улюблена (кохана) людина, улюбленик (улюбленець) в сім'ї, люба дитина, милий серцю}}
|Вважається застарілим і розмовним<ref>{{СУМ-20|любимий}}</ref>, має питомі відповідники<ref>{{ЯМГ|Любий, любий, любимий, перший-ліпший, перший-кращий, будь-який, кожний, усякий, улюблений|lyubyj-lyubyj-lyubymyj-pershyj-lipshyj-pershyj-krashhyj}}</ref>.
|-
| магн'''е'''т
| магн'''і'''т
| Рекомендовано використовувати словникові слова, але фізична наукова спільнота вважає слово «магнет» питомим, вживає його та навіть зверталась 2008 року до [[Відділення фізики і астрономії НАН України|Відділення фізики та астрономії НАН України]] з проханням зняти заборону на його використання (та похідних: магнетний, магнетодинаміка тощо)<ref>{{Cite web|title=Про магнет {{!}} Російсько-українські словники|url=http://web.archive.org/web/20220615023614/https://r2u.org.ua/node/125|website=web.archive.org|date=2022-06-15|accessdate=2023-02-15}}</ref>. Варіант «магнет» широко вживається в словниках української мови кін. 1920 — поч. 1930 років як основний або єдиний<ref>{{R2U|магнет}}</ref>.
|-
| накінець <br />накінець-то
| нарешті
| Не фіксується в словниках, є [[Росіянізм|росіянізмом]]{{Нема в джерелі}}<ref>{{R2U|накінець}}</ref>.
|-
| нажаль
| на жаль
|За орфографічним словником<ref>{{Cite web|title=на жаль — Орфографічний словник української мови|url=https://slovnyk.me/dict/orthography/%D0%BD%D0%B0_%D0%B6%D0%B0%D0%BB%D1%8C|website=Slovnyk.me|accessdate=2023-02-15|language=uk}}</ref>.
|-
|нанести{{ref+|group="Прим."|у значенні «заподіяти, вчинити стосовно кого-небудь, спричинити»}}
|завдати, заподіяти, спричинити{{ref+|group="Прим."|заподіяти (зробити) шкоду, завдати удару (поранення), завдати поразки}}
|У цьому значенні є розмовним стилем<ref>{{СУМ-11|Наносити}}</ref>. «Нанести» вживається у значеннях «покрити» (нанести масло на хліб, нанести фарбу), «позначити» (нанести візерунок, позначку), «принести багато чого-небудь» (нанесло снігу) тощо<ref>{{СУМ-20|нанести}}</ref><ref>{{ВТССУМ|нанести}}</ref><ref>{{R2U|нанести}}</ref>. 
|-
| на рахунок{{ref+|group="Прим."|у значеннях «щодо», «стосовно»: ''говорити на рахунок чогось''}}
| щодо, стосовно, з приводу
| «На рахунок» вживається в буквальному значенні: ''покласти гроші на рахунок'' та на позначення належності комусь: поставити на рахунок (комусь щось)<ref>{{R2U|на рахунок}}</ref>.
|-
| першіння
| пирхота<ref>{{СУМ-11|Пирхота}} (позначене [[Розмовний стиль мовлення|розм.]])</ref>
| Вважається росіянізмом<ref name=":5">{{Стаття|рік=2023|назва=Росіянізми в українській мові медицини|місце=Львів|автор=О. Томашевська, Є. Дзісь|посилання=https://scholar.googleusercontent.com/scholar?q=cache:yGUbLLwgugIJ:scholar.google.com/+%22%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%22+%22%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%22&hl=uk&as_sdt=0,5|видання=Лінгвоекологія: мова медицини: зб. наук. праць|сторінки=144}}</ref>. Вживаються також варіанти «перхота»<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/EtSlUkrM_2003/EtSlUkrM_2003.pdf пирхати] / Етимологічний словник української мови: в 7 т. / [редкол.: [[Мельничук Олександр Савич|О. С. Мельничук]] (голов. ред.) та ін.]. − К. : [[Наукова думка|Наук. думка]], 2003. – Т. 4 : Н–П/ [уклад. : Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому : В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко].− С. 374. «''пирхати «шумно випускати повітря з ніздрів чи рота; судорожно кашляти», [перхати] «кашляти» Бі, [перхота] «лоскотання в горлі» Бі, пирxóта «тс.; кашель»''»</ref> (народна назва<ref>{{Стаття|рік=2015|автор=В. В. Куйбіда, Л. В. Довга.|посилання=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/INB_Title_2015_3_8.pdf|сторінки=16|назва=Класифікація народних назв хвороб людей і тварин|журнал=Історія науки і біографістика|номер=3}}</ref>), «лоскіт (в горлі)»<ref name=":5" />.
|-
| підчас
| під час
| «підчас» — різновид юшки<ref name=":3">{{СУМ-20|поступати}}</ref>
|-
|поступити в
|вступити до
|«поступити» не має такого значення<ref name=":3" /> , «вступити» має<ref name=":3" /><ref>{{ВТССУМ|вступати}}</ref>
|-
| передвзятість
| упередженість
| не фіксується в словниках
|-
| пере'''і'''менування
| пере'''й'''менування
|чергування, за орфографічним словником<ref>{{Cite web|url=https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/|title=Словники України online - УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ|website=lcorp.ulif.org.ua|accessdate=2024-02-27}}</ref>
|-
|планування, планувати{{ref+|group="Прим."|На позначення польоту, а не складання плану}} (в польоті)
|план'''ер'''ування, план'''ер'''увати
|«планувати»&nbsp;— складати план, не може вживатися на позначення польоту<ref>{{СУМ-20|планувати|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=78635&page=2440}}<br />

{{СУМ-20|планерувати|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=78584&page=2439}}</ref>. «[[Планерування]]» відповідає базовому слову «планер».
|-
| по відношенню до
| стосовно, щодо, супроти
| калька рос. «по отношению к»<ref>[http://lcmp.ukma.edu.ua/article/view/245040/242788 ПОРУШЕННЯ МОВНИХ НОРМ У ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СТАНДАРТАХ
(на прикладі ДСТУ 3294-95 «Маркетинг. Терміни та визначення основних понять»)]</ref><ref>{{R2U|слово=отношению к|highlight=так}}</ref>
|-
| по крайній мірі
| принаймні, щонайменше, бодай тощо
| калька рос. «по крайней мере»<ref>{{R2U|крайней мере|highlight=так}}</ref>
|-
| по понеділкам, по місцям, по рокам…
| щопонеділка, по понеділках, по місцях, за роками…
| орудний відмінок<ref>{{Cite web|url=https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/|title=Словники України online - УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ|website=lcorp.ulif.org.ua|accessdate=2024-02-27}}</ref>
|-
| по імені
| на ім'я, на йме́ння, зватись тощо
| калька рос. «по имени»<ref>{{Cite web|url=https://r2u.org.ua/s?w=по+имени&scope=all&dicts=all&highlight=on|title=По имени = на ім'я (на ймення, на імення)|date=2009-10-27|website=Російсько-українські словники|language=uk|accessdate=2020-03-31}}</ref>
|-
| Поль'''ш'''а
| Поль'''щ'''а
| за словником<ref>{{Cite web|url=https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/|title=Словники України online - УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ|website=lcorp.ulif.org.ua|accessdate=2024-02-27}}</ref>
|-
|приймати до уваги
|брати до уваги
|не фіксується в словниках, «брати до уваги» фіксується
|-

|приймати участь
|брати участь
|не фіксується в словниках, «брати участь» фіксується
|-
| colspan="3" |{{Увага}} ''Увага! Нижче цього рядка містяться неопрацьовані слова, які можуть не бути помилками''
|-
| рахувати, що
| '''вважати''', '''мати думку'''
| правильне слововживання
|-
| реґґі, реггі
| '''регі'''
| У загальних запозичених назвах не вживаємо подвоєних приголосних. Також і в оригіналі зазвичай такі слова вимовляються без жодних подвоєнь, наприклад, {{lang-en|reggae}}&nbsp;— {{МФА|['regei]}}. Подібно режи'''с'''ер, ко'''р'''еспондент тощо.
|-
| рінґтон, рінгтон
| рингтон
| [[правило дев'ятки]]
|-
| розташований '''у(в)''' 50 км на північ ('''до півночі''') від
| розташований '''за''' 50 км '''на північ''' від, на 50 км північніше
| дослівний переклад з російської
|-
| '''самий''' більший
| '''най'''більший
| інші прикметники і прислівники&nbsp;— аналогічно
|-
| сінгл
| с'''и'''нгл
| [[правило дев'ятки]].
|-
| скорист'''у'''йтесь
| скорист'''а'''йтесь
| «користуйтесь», але «скористайтесь»<br />«[https://r2u.org.ua/vesum/?w=скористуйтеся&all_forms=on скористуйтеся]» є правильною наказовою формою від скористуватися
|-
| слідуючий
| '''наступний''', '''такий''' (при подальшому переліченні)
| росіянізм
|-
| співпадати
| збігатися
| правильне слововживання
|-
| співставляти
| зіставляти
| правильне слововживання
|-
| ста'''тт'''ей ''(чого?)'', ста'''т'''ею ''(чим?)''
| ста'''т'''ей ''(чого?)'', ста'''тт'''ею ''(чим?)''
| правильне написання (родовий відмінок від ''статті'', орудний від ''стаття'')
|-
|стат'''т'''евий, стат'''т'''євий
|статевий
|правильне написання
|-
| стосовно
| щодо
| питоміше для мови
|-
| стікло
| скло
| росіянізм
|-
|за суттю
|по суті
|калька там, де мовні форми однакові
|}

=== Т — Я ===
{| class="wikitable sortable" cellpadding="5" align="center" width="100%"
|-
! style="background:#ffdead;" | Неправильно
! style="background:#cbf078;" | Правильно
! style="background:#fgfgfg;" | Коментар
|-
| colspan="3" |{{Увага}} ''Увага! Нижче цього рядка містяться неопрацьовані слова, які можуть не бути помилками''
|-
|так як
|'''оскільки''', позаяк, через те, що, тому що, бо
|росіянізм
|-
|такі як
|як-от
|калька з російської
|-
| тер'''і'''торія
| тер'''и'''торія
| [[правило дев'ятки]]. У багатьох випадках і в англійській мові в цьому місці звучить [и] — [ɪ], а не [і] — [i] ({{lang-en|territory}} {{МФА|[terɪt(ə)rɪ]}})
|-
| тона, тон
| тонна, тонн
| <!-- виняток з правила; див. також Голландія (вище). -->аналогічно&nbsp;— брутто, нетто, мотто, булла, вілла, аннали, бонна, ванна, мадонна, манна, панна, пенні, білль, мулла, дурра, мірра, панно.
|-
| торг'''і'''вельний
| торг'''о'''вельний
| за орфографічним словником
|-
| торкатися (деякі питання торкаються)
| стосуватися
| правильне слововживання
|-
| узбер'''і'''жжя
| узбер'''е'''жжя
| Вживається в публіцистичних<ref>{{Cite web|title="узберіжжя" - Пошук Google|url=https://www.google.com/search?q=%22узберіжжя%22&client=opera&hs=Y3w&sxsrf=ALeKk02NrOwyN1L-F7EeUF4dTo-6i_5c3g:1617189143254&source=lnms&tbm=nws&sa=X&ved=2ahUKEwim7quDs9rvAhUNtqQKHeCpBM4Q_AUoAHoECAEQCg&biw=1400&bih=759|website=www.google.com|accessdate=2021-03-31}}</ref>, літературних творах<ref>{{Cite web|title="узберіжжя" - Пошук Google|url=https://www.google.com/search?q=%22узберіжжя%22&client=opera&hs=C6w&tbm=bks&sxsrf=ALeKk0390CoQ5svfYQBC_JEPIOeFyxxAmg:1617189307976&source=lnms&sa=X&ved=0ahUKEwjM0vHRs9rvAhUNjaQKHfQYD88Q_AUIFygB&biw=1400&bih=759&dpr=1|website=www.google.com|accessdate=2021-03-31}}</ref>, фіксується словником<ref>{{Cite web|title=узберіжжя|url=https://r2u.org.ua/s|website=Російсько-українські словники|date=2009-10-27|accessdate=2021-03-31|language=uk}}</ref>.
|-
| учбовий, учба
| навчальний, навчання
| хоча вживається в літературі та є в словниках<ref>{{Cite web|title=Учбовий|url=https://r2u.org.ua/s?w=учб%2A&scope=all&highlight=on|website=Російсько-українські словники|date=2009-10-27|accessdate=2020-03-31|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=УЧБОВИЙ – Академічний тлумачний словник української мови|url=http://sum.in.ua/s/uchbovyj|website=sum.in.ua|accessdate=2020-03-31}}</ref>Багато які джерела вважають неправильним вживання терміна [[ВУЗ|«вуз»]], вважаючи, що питомо українськими мають бути «ВНЗ», «виш»<ref>{{Cite web|url=http://mgimo.ru/files/34741/34741.pdf|title=Нові засоби мовної номінації у сучасній украиїнській пресі|last=Галина Лесна|first=|date=|website=|publisher=Słowo. Tekst. Czas VII. Nowe  środki nominacji językowej w nowej Europie / Materiały VII Międzynarodowej Konferencji Naukowej (Szczecin, 21-23 listopada 2003 r.). – Szczecin, 2004. – S. 129-133.|language=|accessdate=}}</ref>. Автори доводять, що прикметник «учбовий» є штучним, утворений так званим «переінакшенням» російського «учебный», наводячи за доказ відсутність слова «учба» в українській мові<ref>{{Cite web|url=http://slovopedia.org.ua/30/53405/26222.html|title=Навчальний, учбовий|last=|first=|date=|website=slovopedia.org.ua|publisher=Словопедія|language=|accessdate=}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://biblioteka-bagrianogo.edukit.kiev.ua/chitacham/govorimo_ukrainsjkoyu_praviljno/?pvi=pvi|title=Українська мова – рідна наша мова. Говори українською правильно!|last=|first=|date=|website=biblioteka-bagrianogo.edukit.kiev.ua|publisher=Бібліотека імені Івана Багряного для дітей ЦБС Солом'янського району м. Києва|language=|accessdate=}}</ref><ref name=":9">{{Cite web|url=http://www.bbc.co.uk/blogs/ukrainian/ponomariv/2010/08/post-28.html|title=Слова "учбовий" немає в українській мові|last=|first=|date=|website=|publisher=Блог професора Пономаріва|language=|accessdate=}}</ref>. Хоча слово «учба» і не фіксоване словниками<ref>'''Учбá''', -и, ''ж''. Те саме, що ''навчання.'' Приклади вживання: ''Сучасні радянські поети самі говорять, яке значення для їхнього ідейно-художнього зростання мáла учба в Маяковського … учба творча, скерована на те, щоб продовжувати і розвивати традиції Маяковського'' (Микола Бажан, Твори: Статті. Нариси, 228); ''Найбільшою «хибою» в цій рецензії являється незламна віра Т. Клоччя в те, що «невпинна учба вдосконалить і розів'є творчий хист молодих письменників»'' (Іван Микитенко, Зібрання творів, 1965, 82); ''З іншого краю, десь від села, став долинати ледь чутний собачий гавкіт, що переходив у виття, тривожне, численне.&nbsp;— На місяць там вони виють, чи що?&nbsp;— запитала Мар'яна.&nbsp;— Собачі маневри зараз біля радгоспу, учба на всю ніч,— пояснив дід Лука.'' (Олесь Гончар, Іван Драч, 1987, 182);&nbsp; ''… масу бійців і червонофлотців, у них зосереджується культурномасова робота: працюють найрізноманітніші гуртки, школи, провадиться політична і загальноосвітня учба, організується художня самодіяльнсть, наочна пропаганда.'' (Радянська Україна, Соціалістична культура, 1938, 20); ''Iншi приголосні перед -ба та -ко не м'якшаться: журба, плавба, сівба, учба, служба, сірко, бровко.'' (Рідне слово, 1934, 133); ''«…показано період участі у відбудові зруйнованого господарства, суботники тощо, учба, зміна зміни, без Леніна, але ж…»'' (із Кіно-газети за 1929 рік).</ref><ref>{{Cite web|url=http://kultura-movy.wikidot.com/vybir-slova|title=Яке слово вибрати?|last=|first=|date=|website=kultura-movy.wikidot.com|publisher=Культура мови на щодень|language=|accessdate=}}</ref>, з погляду морфології воно не уявляється чимось чужим українській мові (пор. «косьба», «лічба», «сівба», «стрільба», «журба», «плавба»). Деякі дослідники навіть припускають, що незасвідчене староукраїнське слово стало джерелом російського «учёба», яке тривалий час теж було винятково розмовним (літературна форма&nbsp;— ''ученье'' (учення)).<ref name=":9" />
|-
| х'''е'''мія
| х'''і'''мія
| рекомендовано дотримуватись правопису.
|-
| шве'''ц'''ький, грома'''ц'''ький
| шве'''дс'''ький, грома'''дс'''ький
| [[Швеція]], але&nbsp;— шведський
|-
| широкополосний
| '''широкосмуговий''' (бо смуга пропускання)
| [[росіянізм]]; незнання термінології у галузі
|-
| че'''ш'''ський
| чеський
| за орфографічним словником<ref>{{Cite web|title=ЧЕСЬКИЙ – Академічний тлумачний словник української мови|url=http://sum.in.ua/s/chesjkyj||website=sum.in.ua|accessdate=2022-10-02}}}</ref>
|}

== Часто порушувані правила {{Anchor|Правила}} ==
{{shortcut|Д:ЧПП}}{{Розширити розділ}}В цьому розділі зібрано окремі правила, які важко віднести до списку вище. Однак, тут мають міститись нетривіальні випадки, які потребують додаткового обґрунтування, а не такі типові порушення, як неузгодження відмінків, порушення правил милозвучності та закінчення іменників другої відміни.
{| class="wikitable sortable" cellpadding="5" align="center" width="100%"
|-
!Правило
! style="background:#ffdead;" | Неправильно
! style="background:#cbf078;" | Правильно
! style="background:#fgfgfg;" | Коментар
|-
|{{Anchor|Алєксандр|Єкатєріна|Російські імена|Владімір}}Передача білоруських і російських імен
| Алєксандр, Владімір{{ref+|group="Прим."|Не стосується {{lang-sk|Vladimír}} або подібних несхіднослов'янських імен, які транслітеруються}}, Євґєній, Єкатеріна
| Олександр, Володимир, Євген/Євгеній, Катерина/Єкатерина
| Відповідно до §144 правопису білоруські та російські імена не транслітеруються, а перекладаються<ref>{{УП2019|§ 144. Слов’янські прізвища та імена|143}}</ref>. Це не стосується усталених випадків, а також випадків, де власна назва явно містить певне написання.
|-
|Вживання літери ''ґ''
|ар'''ґ'''умент, ори'''ґ'''інальний, '''ґ'''рант, бло'''ґ''' тощо
|ар'''г'''умент, ори'''г'''інальний, '''г'''рант, бло'''г'''
|Звуки [g] та [h] в загальних назвах передаються літерою ''г'', крім окремих запозичених слів (''ґанок'', ''ґрати'' тощо). Але в іменах допускається передача [g] за допомогою ''ґ'' <ref name=":1">{{УП2019|§ 122. Звуки [g], [h]|124}}</ref>. Як виняток, ''ґ'' вживається в загальних і географічних назвах, що відповідають [[Вікіпедія:Транслітерація японської мови українською абеткою|ВП:Я]].
|}

== Не є помилками == 
{{shortcut|ВП:НЄМП|Д:НЄМП}}В цьому розділі описуються слова та вирази, які часто класифікуються як помилки, але насправді такими не є, або їх належність до помилок є суперечливою. Наприклад, деякі мовознавці вважають відповідні мовні практики небажаними або невластивими українській мові, але вони містяться в чинному правописі або академічних словниках. Деякі з таких варіантів є стилістичними рекомендаціями, перелік яких можна знайти [[Довідка:Список рекомендацій для української мови|тут]].

Виправлення таких форм без вагомих причин можна вважати проявом деструктивної поведінки (див. [[ВП:Пуризм]]).<!-- Цей список буде частково дублюватись із рекомендаціями, але тут мають бути саме ті варіанти, які справді часто вважають помилками. -->

{| class="wikitable sortable" cellpadding="5" align="center" width="100%"
|-
! style="background:#cbf078;" | Правильний варіант
! style="background:#cbf078;" | Теж правильний варіант
! style="background:#fgfgfg;" | Коментар
|-
|Амстердам'''а''', Гомел'''я''', Ліверпул'''я''', Лондон'''а''', Мадрид'''а''', Париж'''а''', Чорнобил'''я''', Берлін'''а'''
|Амстердам'''у''', Гомел'''ю''', Ліверпул'''ю''', Лондон'''у''', Мадрид'''у''', Париж'''у''', Чорнобил'''ю''', Берлін'''у'''
|<small>Відтепер старі закінчення '''-а''' (у твердій та мішаній групах), '''-я''' (у м’якій групі) зберігають назви населених пунктів чоловічого роду із суфіксами '''-ськ-''', '''-цьк-''', '''-ець-''', елементами '''-бург-''', '''-град-''' ('''-город-'''), '''-піль-''' ('''-поль-'''), '''-мир-''', '''-слав-''', а також назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та із суфіксами присвійності '''-ів-''' ('''-їв-'''), '''-ев-''' ('''-єв-'''), '''-ов-''', '''-ин-''' ('''-ін-'''), '''-ач-''', '''-ич-''': Бердянська, Луцька, Бобринця, Кременця, Трускавця, Піттсбурга, Вишгорода, Миргорода, Шаргорода, Борисполя, Тернополя, Ямполя, Житомира, Ярослава; Олеськова, Львова, Харкова, Києва, Колгуєва, Харкова, Ходорова, Батурина, Пирятина, Святошина, Снятина; Бахмача, Гадяча, Галича.</small>
<small>Усі інші назви населених пунктів чоловічого роду, крім перелічених вище, відтепер мають у родовому відмінку однини закінчення '''-у''' (у твердій і мішаній групах), '''-ю''' (у м’якій групі): '''Амстердаму''', '''Гомелю''', '''Ліверпулю''', '''Лондону''', '''Мадриду''', '''Парижу''', '''Чорнобилю'''. Проте ці іменники також можуть мати й '''варіантне закінчення''' -а (-я): Амстердама, Гомеля, Ліверпуля, Лондона, Мадрида, Парижа, Чорнобиля<ref name=":0">{{Cite news|title=20 найбільших новацій Українського правопису 2019 року|url=https://www.radiosvoboda.org/a/30025623.html|work=Радіо Свобода|date=2021-07-05|accessdate=2023-06-18|language=uk|first=Сергій|last=Драчук|first2=Радіо|last2=Свобода}}</ref>.</small>
|-
|Ана'''ф'''ема, ��и'''ф'''ірамб, е'''ф'''ір, ка'''ф'''едра, мі'''ф''', мі'''ф'''ологія, А'''ф'''іни, Демос'''ф'''ен 
|Ана'''т'''ема, ди'''т'''ирамб, е'''т'''ер, ка'''т'''едра, мі'''т''', мі'''т'''ологія, А'''т'''ени, Демос'''т'''ен
|У словах грецького походження, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Агатангел і Агафангел, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен, Демосфен і Демостен, Марфа і Марта, Фессалія і Тессалія та ін<ref name=":0" />.
|-
|а'''у'''дієнція, а'''у'''диторія, ла'''у'''реат, па'''у'''за, фа'''у'''на
|а'''в'''дієнція, а'''в'''диторія, ла'''в'''реат, пав'''з'''а, фа'''в'''на
|У запозиченнях із давньогрецької мови, що «мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау», допускаються варіанти: аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна<ref name=":0" />.
|-
|бажаючий
виконуючий

домінуючий
|охочий
виконувач

панівний
|Хоча деякі мовознавці вважають<ref name=":2">{{ЯМГ|Дієприкметники|diyeprykmetnyky}}</ref>, що українській мові не притаманні активні [[Дієприкметник|дієприкметники]] (утім у [[Український правопис 2019 року|правописі 2019]] року відсутня рекомендація не вживати їх<ref>{{УП2019|§ 119. Дієприкметник|122}}</ref>), значна їх кількість присутня в орфографічних<ref>{{Cite web|title=виконуючий — Орфографічний словник української мови|url=https://slovnyk.me/dict/orthography/%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9|website=Slovnyk.me|accessdate=2023-02-11|language=uk}}</ref> та тлумачних<ref>{{ВТССУМ|виконуючий}}</ref> словниках&nbsp;— а отже, вживання не є помилковим. Утім, для багатьох дієприкметників є усталені відповідники<ref name=":2" />, наприклад: ''виконуючий&nbsp;— виконувач<ref>{{СУМ-20|Виконувач|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=9148&page=323}}</ref>, виконавець; домінуючий&nbsp;— панівний''<ref>{{Cite web|title=панівний — Словник синонімів Караванського|url=https://slovnyk.me/dict/synonyms_karavansky/%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9|website=Slovnyk.me|accessdate=2023-02-11|language=uk}}</ref> тощо.
|-
|'''більш''' висока 
'''більш''' світлий

'''найбільш''' сильне
|вища 
світліший

найсильніше
|Іноді може подаватись як помилка. Втім, український правопис не наполягає на жодному з варіантів, подаючи обидва як допустимі<ref>{{УП2019|§ 104. Ступенювання прикметників|107}}</ref>.
|-
|Вер'''г'''ілій, Вер'''ґ'''ілій, '''Г'''рант, '''Ґ'''рант{{ref+|group="Прим."|[[англ.]] [[en:wikt:Grant|/'''ɡ'''ɹɑːnt/]], [[лат.]] [[en:wikt:Vergilius#Latin|/u̯erˈ'''ɡ'''ilius/]]}}
|заміна '''г''' на '''ґ''' чи навпаки 
|Звуки [g] та [h] в загальних назвах передаються літерою г, крім окремих запозичених слів (ґанок, ґрати тощо). Але у власних назвах допускається передача [g] за допомогою ґ<ref name=":12">{{УП2019|§ 122. Звуки [g], [h]|124}}</ref>.
|-
|включати{{ref+|group="Прим."|у значеннях «вмикати» або «уводити до складу, приєднувати», «містити в собі»}}
|вмикати{{ref+|group="Прим."|вмикати струм, пустити механізми
поставити (або внести) до порядку денного, занести до списку, замикати в собі (містити)}}
вводити, містити
|Фіксується в тлумачних<ref>{{СУМ-20|включати|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=15050&page=492}}</ref><ref>{{ВТССУМ|включати}}</ref> та російсько-українських словниках<ref name=":02">{{R2U|включать}}</ref> в таких значеннях. Але на думку [[Антоненко-Давидович Борис Дмитрович|Антоненка-Давидовича]] таке вживання є неправильним та має замінюватись більш питомими виразами<ref>{{ЯМГ|Включати, умикати, виключати, вимикати, поставити, унести, пустити|vklyuchaty-umykaty-vyklyuchaty-vymykaty-postavyty}}</ref>: ''вмикати пристрій'', ''поставити'' (або ''внести'') ''до порядку денного, занести до списку, замикати в собі (містити)''<ref name=":02" />.
|-
|володіти{{ref+|group="Прим."|у значеннях «добре знати», «бути здатним»}}
|бути здатним, дати ради, опановувати, орудувати
|Фіксується в тлумачних<ref>{{СУМ-20|володіти|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=15731&page=521}}</ref><ref>{{ВТССУМ|володіти}}</ref> та російсько-українських словниках<ref name=":32">{{R2U|владеть}}</ref> в таких значеннях. Втім, є усталені відповідники: ''володіти пером (зброєю, мовою, навичкою)&nbsp;— орудувати …, володіти собою&nbsp;— владати (або панувати) собою'' тощо<ref name=":32" />.
|-
|гідност'''і''', радост'''і''', смерт'''і''', чест'''і''', хороброст'''і'''; крост'''і''', любост'''і''', осен'''і''', сол'''і''', Рус'''і''', Білорус'''і'''
|гідност'''и''', радост'''и''', смерт'''и''', чест'''и''', хороброст'''и'''; кров'''и''', любов'''и''', осен'''и''', сол'''и''', Рус'''и''', Білорус'''и'''
|Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и<ref name=":0" />.
|-
|даний
|цей, наявний, згаданий
|Фіксується в тлумачних словниках, російсько-українських словниках та класичній літературі саме в такому значенні. Як приклади наводяться: ''у даному разі (випадку)'', ''дана книжка'' тощо<ref>{{СУМ-20|даний|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=20865&page=707}}</ref><ref>{{ВТССУМ|даний}}</ref><ref>{{R2U|даний}}</ref>.
|-
|'''і'''нший
|'''и'''нший
|Рекомендовано використовувати словникові слова, але [[Український правопис 2019 року|чинний правопис]] опосередковано дозволяє [[«И» на початку слова|''и'' на початку деяких слів]]<ref>{{УП2019|§ 2. Уживання І, И на початку слова|6}}</ref>. Крім того, така форма є питомою для української мови<ref>{{R2U|инший}}</ref>.
|-
|заключний{{ref+|group="Прим."|у значенні «кінцевий, той, що завершує»}}
|кінцевий, завершальний, остаточний
|Фіксується в словниках у відповідному значенні<ref>{{Cite web|title=Slovnyk.me — Словники й енциклопедії|url=https://slovnyk.me/search?term=%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9|website=Slovnyk.me|accessdate=2023-02-13|language=uk}}</ref>, але має більш питомі відповідники<ref>{{R2U|заключительный}}</ref>.
|-
|наступаючий{{ref+|group="Прим."|у значенні «такий, що скоро настане»}}
|прийде́шній, що надходить, надхо́жий, відтепе́рішній{{ref+|group="Прим."|прийдешнє свято, надхожий день}}
|Фіксується в словниках та корпусі у таких значеннях: 1) такий, що проводить [[наступ]] (''наступаючий ворог''); 2) такий, що рішуче рухається вперед (''наступаюча людина''); 3) такий, що скоро настане (''наступаючий ранок'', ''наступаючий [[Новий рік]]''){{ref+|group="Прим."|«в тій імлі наступаючих кращих часів» — [[Іван Нечуй-Левицький]]. [[Хмари (повість)|Хмари]], 1871.<br/>
«особливо страшила його наступаюча ніч» — [[Іван Франко]]. [[Boa constrictor (повість)|Boa constrictor]], 1878.<br/>
«з наступаючими святками та Новим роком» — [[Михайло Коцюбинський]]. Листи, 1895.}}<ref>{{Cite web|url=https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac16&tab=advanced&keyword=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9&attrs=word,lemma,tag,semtag,lemmatag&viewmode=sen&attr_allpos=kw&refs_up=1&shorten_refs=0&itemsPerPage=500&structs=s,g&refs==doc.author,=doc.date,=doc.title&default_attr=lemma&sort=%5B%7B%22skey%22:%22kw%22,%22attr%22:%22doc.date%22,%22ctx%22:%220%22,%22bward%22:%22%22,%22icase%22:%22%22%7D%5D&showresults=1&fullcontext=1&f_tab=advanced&c_itemsPerPage=200&operations=%5B%7B%22name%22:%22iquery%22,%22arg%22:%22%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9%22,%22active%22:true,%22query%22:%7B%22queryselector%22:%22iqueryrow%22,%22iquery%22:%22%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9%22%7D,%22id%22:7566%7D%5D|title=наступаючий|website=[[ГРАК (корпус)|ГРАК]]}}</ref><ref>{{СУМ-20|наступаючий|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=56927&page=1814}}</ref>.
|-
|обстановка
|обставини{{ref+|group="Прим."|сприятливі умови (обставини), оперативні обставини, хатня обстава тощо}}
|Фіксується в словниках<ref>{{СУМ-20|обстановка|key=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=64118&page=2036}}</ref><ref>{{ВТССУМ|обстановка}}</ref> та корпусі<ref>{{Cite web|title=Sketch Engine|url=https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac16&tab=advanced&keyword=%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9&attrs=word,lemma,tag,semtag,lemmatag&viewmode=sen&attr_allpos=kw&refs_up=1&shorten_refs=0&itemsPerPage=500&structs=s,g&refs==doc.author,=doc.date,=doc.title&default_attr=lemma&sort=%5B%7B%22skey%22:%22kw%22,%22attr%22:%22doc.date%22,%22ctx%22:%220%22,%22bward%22:%22%22,%22icase%22:%22%22%7D%5D&showresults=1&fullcontext=1&f_tab=advanced&c_itemsPerPage=200&operations=%5B%7B%22name%22:%22iquery%22,%22arg%22:%22%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9%22,%22active%22:true,%22query%22:%7B%22queryselector%22:%22iqueryrow%22,%22iquery%22:%22%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9%22%7D,%22id%22:9652%7D%5D|website=parasol.vmguest.uni-jena.de|accessdate=2023-02-25}}</ref>, але має більш традиційні відповідники<ref>{{R2U|окружающий}}</ref>.
|-
|оточуючий
|навкружній та інші
|Фіксується в словниках<ref>{{СУМ-20|оточуючий|url=https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=68342&page=2154}}</ref><ref>{{ВТССУМ|оточуючий}}</ref> та корпусі<ref>{{ГРАК|оточуючий}}</ref>, але має більш традиційні відповідники<ref>{{R2U|окружающ*}}</ref>.
|-
|факел
|смолоскип
|«Факел» не є росіянізмом<ref>{{Cite web|url=https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%84%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%BB|title=ФАКЕЛ — ЕТИМОЛОГІЯ {{!}} Горох — українські словники|website=goroh.pp.ua|language=ua|accessdate=2024-02-26}}</ref>. Слова в основному значенні є синонімами. Однак, факелом (не смолоскипом) також називають реактивний струмінь, конусоподібне полум'я (напр. факел ракети), струмінь рідини, астрономічне явище (напр. [[сонячний факел]]).<ref>{{ВТССУМ|факел}}</ref><ref>{{СУМ-11|факел}}</ref>
|}


{{Шаблон:Вікіпедія:Мовні поради}}

== Див. також ==

; норма
* [[Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни]]
* [[Правило дев'ятки]]
; узвичаєння
* [[Вікіпедія:Дотримання мовних стандартів]]
* [[Вікіпедія:Слова-паразити]]
;труднощі перекладу чи передавання
* [[Вікіпедія:Правила перекладу власних назв]]
* [[Вікіпедія:Правила передачі звуків І, И, Й у власних назвах іншомовного походження в українській мові]]
* [[Довідка:Список помилок перекладу з російської|Список помилок перекладу з російської]]
;корекція
* [[Вікіпедія:Сторінка скарг на мовні помилки інших дописувачів|Сторінка скарг на мовні помилки інших дописувачів]]
* [[Довідка:Перевірка правопису]]
* [[Довідка:Список рекомендацій для української мови]]

== Примітки ==
{{reflist|group="Прим."}}
{{Notelist}}

== Джерела ==
{{примітки}}

== Посилання ==
* [[Олександра Сербенська]], Марія Білоус. «Екологія українського слова» (Львів, ЛНУ ім. Франка, 2003 рік). [ [http://prima.lnu.edu.ua/lknp/mova/ekologija.pdf Електронне джерело] ].

[[Категорія:Вікіпедія:Правопис]]
[[Категорія:Вікіпедія:Довідка]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Anchor (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Bulleted list (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Cite book (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite news (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cl (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Comment (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Dead link (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ISBN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-sk (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:No redirect (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Notelist (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ombox (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:R2U (редагувати)
Шаблон:Ref+ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Replace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Shortcut (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Sidebar (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Sp (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Sup (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Talk (редагувати)
Шаблон:Tl (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:URL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Url (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Yesno-no (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Бскор (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ВТССУМ (редагувати)
Шаблон:Вікіпедія:Мовні поради (редагувати)
Шаблон:ГРАК (редагувати)
Шаблон:Грінченко (редагувати)
Шаблон:Довідка (редагувати)
Шаблон:Коротка назва (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МФА (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нема в джерелі (редагувати)
Шаблон:Обговорення (редагувати)
Шаблон:Примітки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Розширити розділ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:СУМ-11 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:СУМ-20 (редагувати)
Шаблон:Стаття (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:УП2019 (редагувати)
Шаблон:Увага (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Уточнити (редагувати)
Шаблон:ЯМГ (редагувати)
Шаблон:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check isxn (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:IPA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:List (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ombox.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Shortcut (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Shortcut/config (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Shortcut/styles.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Sidebar (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Sidebar/configuration (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Sidebar/styles.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:URL (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Довідка:Список типових мовних помилок».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Довідка:Список_типових_мовних_помилок