Перегляд вихідного коду сторінки Джо Байден

{{othernames|Байден}}
{{Картка:Лідер
| ім'я = Джозеф Робінетт Байден молодший
| зображення = Joe Biden presidential portrait.jpg
| зображення_підпис = 
| посада = [[Файл:Seal of the President of the United States.svg|20px]] [[Файл:Flag of United States of America.svg|20px]] 46-й [[Президент США]]
| початок_терміну = [[20 січня]] [[2021]]
| кінець_терміну = [[20 січня]] [[2025]]
| попередник = [[Дональд Трамп]]
| наступник = [[Дональд Трамп]]
| президент = 
| віце-президент = [[Камала Гарріс]]
| перехідний_період = 
| посада2 = [[Файл:Seal of the Vice President of the United States.svg|20px]] 47-й [[Віцепрезидент США]]
| початок_терміну2 = [[20 січня]] [[2009]]
| кінець_терміну2 = [[20 січня]] [[2017]]
| попередник2 = [[Дік Чейні]]
| наступник2 = [[Майк Пенс]]
| президент2 = [[Барак Обама]]
| посада3 = [[Файл:Seal of the United States Senate.svg|20px]] [[Сенат США|Сенатор]] [[Сполучені Штати Америки|США]] від [[штат]]у [[Делавер]]
| початок_терміну3 = [[3 січня]] [[1973]]
| кінець_терміну3 = [[15 січня]] [[2009]]
| попередник3 = [[Сенат США|Джеймс Боггс]]
| наступник3 = [[Тед Кауфман]]
| дата_народження = 20.11.1942
| місце_народження = [[Скрентон]], [[Пенсільванія]], [[Сполучені Штати Америки|США]]
| національність = [[Ірландські американці|Ірландець]]
| громадянство = {{USA}}
| релігія = [[Католицизм]]
| освіта = [[Університет Делавера]] ([[Ньюарк (Делавер)|Ньюарк]]) <br/> [[Юридичний коледж Сірак'юс]] ([[Нью-Йорк]])
| дружина = [[Нейлія Гантер Байден|Нейлія Гантер]] <br/> [[Джилл Байден|Джилл Трейсі Джейкобс]]
| партія = [[Демократична партія США]]
| підпис = Joe Biden signature.svg
| нагороди = {{ряд2|{{Президентська медаль Свободи}}|{{Орден Свободи|2017}} }}
{{ряд2|{{Орден Перемоги імені Святого Георгія}}|{{Орден Трьох зірок}}|{{Орден Хреста землі Марії 1 класу}} }}
}}
'''Джо́зеф Робіне́тт Ба́йден-моло́дший''', відоміший як '''Джо Ба́йден''' ({{lang-en|Joseph «Joe» Robinette Biden Jr.}}; {{н}} [[20 листопада]] [[1942]], [[Скрентон (Пенсільванія)|Скрентон]], штат [[Пенсільванія]], [[Сполучені Штати Америки|США]])&nbsp;— американський [[політик]] і державний діяч. Чинний [[президент США|46-й Президент США]] від [[20 січня]] [[2021]] року. [[Віцепрезидент США]] (2009—2017), член [[Сенатор США|Сенату США]] від штату [[Делавер]] (1973—2009). Член [[Демократична партія США|Демократичної партії]]. [[Доктор філософії|Доктор права]] (1968). 

Народився в штаті Пенсильванія у [[Байдени|католицькій родині Байденів]], в 1953 році його сім'я переїхала в штат Делавер. Закінчив [[Делаверський університет]], де отримав ступінь [[Бакалавр|бакалавра]] [[Політологія|політології]] (1965), а в 1968 році закінчив [[Сіракузький університет]], де став [[Доктор права|доктором права]] ([[PhD]]) (в 2017—2019 роках Байден працював викладачем [[Дипломатія|дипломатії]] в [[Пенсільванський університет|Пенсильванському університеті]]). Політичну кар'єру почав в 1970 році, коли балотувався і переміг до ради округу [[Нью-Касл (округ, Делавер)|Ньюкасл]] (штат Делавер). 

У 1973—2009 роках був [[Сенат США|сенатором]] від штату Делавер, де став одним з наймолодших сенаторів США, обійнявши цю посаду в тридцятилітньому віці. Сім разів підряд переобирався в Сенат США від Делаверу (1972, 1978, 1984, 1990, 1996, 2002, 2008). У 1987—1995 роках очолював юридичний комітет Сенату, а у 2001—2003 і 2007—2009 роках&nbsp;— комітет з міжнародних відносин. Був автором резолюції Сенату про початок [[Югославські війни|військової операції]] в [[Югославія|Югославії]] 1999 року.

Байден двічі (в 1988 і 2008 роках) невдало намагався отримати номінацію у Президенти через [[Праймериз|праймеріз]] демократів: обидва рази він не зумів здобути номінацію. 2008 року став кандидатом на [[Віцепрезидент США|Віцепрезидента США]] разом із висуванцем на посаду Президента [[Барак Обама|Бараком Обамою]]; Обама і Байден виграли [[Президентські вибори у США 2008|вибори 2008 року]] та [[Президентські вибори у США 2012|вибори 2012 року]]. Байден обіймав посаду Віцепрезидента США у 2009—2017 роках. На цій посаді брав участь у координації зовнішньої політики США, зокрема, [[Російсько-українська війна (з 2014)|українського питання]] у 2014—2016 роках. Нагороджений [[Президентська медаль Свободи|Президентською медаллю Свободи]] (2017).  

Байден вирішив не балотуватися на пост президента на [[Президентські вибори у США 2016|виборах 2016 року]] й підтримав кандидатку від [[Демократична партія США|Демократичної партії]] [[Гілларі Клінтон]], яка зрештою програла вибори кандидатові від [[Республіканська партія США|Республіканської партії]] [[Дональд Трамп|Дональду Трампу]]. Натомість Байден узяв участь у [[Президентські вибори у США 2020|президентських перегонах 2020 року]]: він успішно здобув номінацію від Демократичної партії та став опонентом Трампа на загальних президентських виборах. Байден здобув перемогу, ставши першим за майже 30 років кандидатом, який переміг на виборах чинного президента<ref group="k">До 2020 року чинний президент востаннє програвав перевибори в [[Президентські вибори у США 1992|1992 році]], коли президент [[Джордж Герберт Вокер Буш]] програв вибори [[Білл Клінтон|Біллу Клінтону]]</ref><ref>{{cite news |url=https://edition.cnn.com/politics/live-news/trump-biden-election-results-11-07-20/index.html |title=Joe Biden elected president |work=CNN |date=7 листопада 2020 |accessdate=7 листопада 2020 |archive-date=7 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201107163554/https://edition.cnn.com/politics/live-news/trump-biden-election-results-11-07-20/index.html }}</ref>. Він також став найстарішим президентом в історії США. [[Людина року (Time)|Людина року]] за версією журналу [[Time]] (2020). 

На самому початку президентства Байден підписав низку указів, якими скасував найпринциповіші рішення попередника. Зокрема, розпорядився повернути США до [[Паризька угода 2015|Паризької кліматичної угоди 2015 року]], скасував заборону на в'їзд до США для громадян деяких країн із мусульманським населенням, зупинив будівництво прикордонної стіни на кордоні з Мексикою, скасував будівництво нафтопроводу [[Keystone (нафтогін)|Keystone XL]]. Після [[Російське вторгнення в Україну (2022)|вторгнення Росії в Україну 2022 року]] ухвалив рішення знову ввести санкції проти [[Північний потік-2|«Північного потоку-2»]]<ref>{{Cite web |url=https://biz.liga.net/ua/ekonomika/tek/novosti/bayden-vvel-sanktsiy-protiv-operatora-severnogo-potoka-2 |title=Байден ввів санкції проти оператора Північного потоку-2 |accessdate=20 березня 2022 |archive-date=19 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220319022352/https://biz.liga.net/ua/ekonomika/tek/novosti/bayden-vvel-sanktsiy-protiv-operatora-severnogo-potoka-2 }}</ref>, а в травні 2022 підписав [[Закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року|Закон про ленд-ліз]] для допомоги Україні. Збільшив [[Податок|податки]] та підтримав [[середній клас]], підписав найбільший в історії США пакет по [[Зміна клімату|захисту від зміну клімату]], законодавчо підтримав зрівняння прав [[ЛГБТ-рух|ЛГБТК+ людей]] та встановив заборону на торгівлю [[Напівпровідник|напівпровідниками]] з [[Росія|Росією]] та [[Китайська Народна Республіка|Китаєм]]. 

25 квітня 2023 року оголосив про висунення своєї кандидатури на другий термін на [[Президентські вибори у США 2024|президентських виборах-2024]]<ref name="dw">{{Cite web|date=25 квітня 2023|title=Байден іде на другий президентський термін|url=https://www.dw.com/uk/bajden-ide-na-drugij-prezidentskij-termin/a-65427182|access-date=16 червня 2023|website=Deutsche Welle|language=українською}}</ref>. 21 липня 2024 року Байден знявся з перегонів та підтримав свою Віцепрезидентку [[Камала Гарріс|Камалу Гарріс]] як кандидатуру від демократів на виборах Президента<ref name="21липня">{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/amp/news-bayden-harris-kandydatura-vybory-ssha-demokraty/33045030.html|title=Байден підтримав Гарріс як кандидатуру від демократів на виборах президента США|website=www.radiosvoboda.org|access-date=2024-07-21}}</ref>. На виборах Гарріс програла, вдруге з 2016 року переміг республіканець [[Дональд Трамп]]. 

== Життєпис ==
[[Файл:Joe Biden in 1965 Edition of Blue Hen Yearbook.jpg|ліворуч|міні|Байден 1965 року]]
Народився [[20 листопада]] [[1942]] року в [[Скрентон (Пенсільванія)|Скрентоні]], [[Пенсільванія]], у католицькій родині вихідців з Ірландії. Його батька звали Джозеф Робінетт Байден-старший ({{lang-en|Joseph Robinette Biden senior}}), а матір&nbsp;— Катрін Євгенія «Джин» Фіннеґан ({{lang-en|Catherine Eugenia «Jean» Finnegan}}). Джозеф був старшою дитиною в сім'ї. Один з його дідів був сенатором від штату Пенсильванія. Коли Джозефові було 10 років, його сім'я переїхала в [[Клеймонт (Делавер)|Клеймонт]], штат Делавер, де батько Байдена продавав автомобілі.

[[1961]] року закінчив католицьку підготовчу школу {{lang-en|«Archmere Academy»}}, де захоплювався спортом, грав у американський футбол<ref>{{Cite web|title=The story of Joe Biden, football star|url=https://sports.yahoo.com/the-story-of-joe-bidens-high-school-football-heroics-202613291.html|website=sports.yahoo.com|accessdate=2021-04-04|language=en-US|archive-date=26 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210226015048/https://sports.yahoo.com/the-story-of-joe-bidens-high-school-football-heroics-202613291.html}}</ref>. Вищу освіту здобув в [[Делаверський університет|Університеті Делавера]] в [[Ньюарк (Делавер)|Ньюарку]], де вивчав історію і політичні науки.

Після закінчення університету [[1965]] року вирішив почати кар'єру юриста, вступив до юридичного коледжу Сірак'юс у [[Нью-Йорк]]у, який закінчив [[1968]] року зі ступенем доктора правознавства. З молодих років Байден страждає на [[заїкання]], однак зумів частково його подолати<ref>{{Cite web|title=Joe Biden Public Greeting National Stuttering Association|url=http://www.westutter.org/pdfs/Joe_Biden-PublicGreeting_NationalStutteringAssoc_7.1.09.pdf|website=westutter.org|date=2009-07-01|accessdate=2020-10-21|last=|first=|publisher=westutter.org|language=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110728173845/http://www.westutter.org/pdfs/Joe_Biden-PublicGreeting_NationalStutteringAssoc_7.1.09.pdf|archivedate=2011-07-28}}</ref>. Крім того, через астму він був змушений кинути гру у футбол і з цієї ж причини не відправився воювати до [[В'єтнам]]у.

[[1969]] року Байден вступив до адвокатської колегії [[Делавер]]а та працював у [[Вілмінгтон (Делавер)|Вілмінгтоні]], де згодом заснував власну адвокатську фірму. 1970 року успішно балотувався в окружну раду округу [[Нью-Касл (Делавер)|Ньюкасл]] у штаті Делавер і був її членом із 1970 до 1972 року.

=== Сенатор ===
[[Файл:Joe and Jilly Biden early photo.jpg|міні|266x266пкс|Байден із другою дружиною Джилл за молодих років]]
1972 року обраний до Сенату США від Демократичної партії завдяки енергійній передвиборчій кампанії, випередивши на 1,4&nbsp;% голосів популярного республіканського кандидата Кейла Боґґса (Cale Boggs). Незабаром після перемоги Байдена на виборах його дружина [[Нейлія Гантер Байден|Нейлія Гантер (Neilia Hunter Biden)]], з якою він познайомився під час навчання в юридичному коледжі, і дочка Наомі Христина (Naomi Christina) загинули в автомобільній катастрофі, а сини [[Бо Байден|Джозеф Байден III]] (Joseph Biden III) і [[Гантер Байден|Роберт Гантер]] (Robert Hunter) отримали важкі опіки. Байден хотів відмовитися від місця в Конгресі, та за наполяганням лідера демократів у Сенаті [[Майк Менсфілд|Майка Менсфілда]] (Mike Mansfield) все ж погодився обійняти цю посаду. Байден був поряд із синами, коли 3 січня 1973 року просто у приміщенні лікарні склав присягу, що зробило його одним із наймолодших сенаторів в історії США при віковому цензі для цієї посади в 30 років.

У Сенаті увійшов до складу комітетів із зовнішньої політики та правової політики і зосередився на змінах законодавства щодо захисту довкілля та захисту прав споживачів. Також закликав до посилення відповідальності уряду за економічну та соціальну політику. 1974 року журнал «[[Тайм (журнал)|Time]]» заніс Байдена до списку «200 осіб майбутнього». У січні 1975 року Байден увійшов до зовнішньополітичного комітету, а в січні 1977 року став членом юридичного комітету Сенату США.

Байден успішно переобирався в Сенат у 1978 і 1984 роках, за нього віддали голоси 58 і 60 відсотків виборців Делавера відповідно. Байдена вважали хорошим політиком та оратором і називали одним із ймовірних кандидатів на посаду президента США від Демократичної партії на виборах 1984 року.

Популярною стала гостра критика, якій Байден піддав на слуханнях Сенату 1986 року державного секретаря [[Джордж Шульц|Джорджа Шульца]] (George Shultz). Байден звинувачував його в підтримці політики [[апартеїд]]у в [[ПАР]]. Також Байден головував на сенатських слухання щодо призначення суддею Верховного суду США Роберта Борка (Robert Bork), кандидатура якого була висунута президентом [[Рональд Рейган|Рональдом Рейганом]], але відкинута Сенатом. Також Байден був одним із головних прихильників створення сенатського комітету зі прав людини та брав участь у складанні акту про захист довкілля.

У 1988 році Байден, як голова сенатського комітету з міжнародних відносин, відвідав Москву на запрошення голови [[Президія Верховної Ради СРСР|президії Верховної Ради СРСР]] [[Громико Андрій Андрійович|Андрія Громико]]. Під час зустрічі вони обговорювали ратифікацію радянсько-американського [[Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності|Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності]]<ref>{{Cite web|title=Держтелерадіофонд Росії опублікував сюжет про зустріч Байдена із Громиком у 1988 році|url=https://gordonua.com/ukr/news/politics/derzhteleradiofond-rosiji-opublikuvav-sjuzhet-pro-zustrich-bajdena-z-gromiko-v-1988-rotsi-1527127.html|website=gordonua.com|accessdate=2020-11-19|last=|first=|date=12 листопада 2020|publisher=|language=|archive-date=27 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201127195846/https://gordonua.com/ukr/news/politics/derzhteleradiofond-rosiji-opublikuvav-sjuzhet-pro-zustrich-bajdena-z-gromiko-v-1988-rotsi-1527127.html}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://meduza.io/feature/2020/11/11/videli-foto-vstrechi-dzho-baydena-s-sovetskim-rukovodstvom|website=meduza.io|accessdate=2020-11-19|title=Видели фото встречи Байдена с Громыко? Третий человек на снимке — переводчик Виктор Прокофьев. Мы с ним поговорили — об этой встрече и том, как переводить Черномырдина и папу римского|last=|first=|date=11 листопада 2020|publisher=|language=|archive-date=11 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201111200638/https://meduza.io/feature/2020/11/11/videli-foto-vstrechi-dzho-baydena-s-sovetskim-rukovodstvom}}</ref>.

=== Президентські перегони 1988 ===
[[Файл:President Joe Biden - An update from me-.wav|міні|267x267пкс|Голос Джо Байдена. Оголошення про позитивний результат тесту на COVID-19]]
9 червня 1987 року Байден заявив, що братиме участь на виборах президента США. На той час він очолював юридичний комітет у Сенаті та був популярним як молодий ліберальний політик та експресивний оратор. Байден оголосив про те, що хоче скасувати нововведення епохи Рейгана. Він непогано почав виборчу кампанію та навіть якийсь час лідирував серед кандидатів від Демократичної партії за обсягом зібраних спонсорських коштів ([[фандрейзинг]]). Проте восени розкрилися деталі з біографії Байдена: всупереч його запевненням про те, що він був найкращим випускником підготовчої школи, університету та юридичного коледжу, журналісти виявили його справжні результати, які показували, що в нього були погані оцінки. Крім того, під час навчання в юридичному коледжі він був звинувачений у плагіаті.

У вересні 1987 року пресслужба [[Майкл Дукакіс|Майкла Дукакіса]] (Michael Dukakis), іншого кандидата від Демократичної партії, розповсюдила відеозапис, на якому порівнювалися виступи Байдена та чинного лідера Лейбористської партії Великої Британії [[Ніл Кіннок|Ніла Кіннока]] (Neil Kinnock): з'ясувалося, що Байден копіював багато фраз британського лейбориста. Після цих скандалів 23 вересня 1987 року Байден зняв свою кандидатуру з виборів, оголосивши про те, що його задушила «гіпертрофована тінь минулих помилок».

1988 року в Байдена діагностовано [[Аневризма|аневризму]] двох судин головного мозку, в критичному стані він був доставлений у шпиталь, де йому була зроблена термінова операція. Байден зміг повернутися до роботи в [[Сенат США|Сенаті]] через 7 місяців після неї.

=== Законодавча діяльність ===
[[Файл:Biden Crime Bill.jpg|ліворуч|міні|281x281пкс|Байден під час виступу з нагоди підписання Закону про боротьбу з насильством та правоохоронну діяльність 1994 року]]
Байден переобирався в Сенат від штату Делавер в 1990, 1996 і 2002 роках, щоразу набираючи близько 60 відсотків голосів виборців. На посту голови юридичного комітету Сенату Байден був автором багатьох законів, зокрема Закону про боротьбу з насильством та правоохоронну діяльність (Violent Crime Control and Law Enforcement Act of 1994), що збільшив повноваження та фінансування поліції, і що розширило сферу застосування федерального законодавства на противагу законодавствам окремих штатів. Також він був одним з авторів Акту про протидію насильству над жінками (Violence Against Women Act of 1994), прийнятого Сенатом 1994 року й визнаного 2000 року Верховним судом неконституційним.

1997 року став впливовою особою в комітеті з зовнішньої політики Сенату. Позиція Байдена щодо Югославії зіграла велику роль в ухваленні рішень президентом [[Білл Клінтон|Біллом Клінтоном]]. Байден першим називав [[Слободан Милошевич|Слободана Милошевича]] військовим злочинцем, також він запропонував [[мусульмани|мусульманам]]-[[Босняки|боснійцям]] почати розслідування воєнних злочинів югославського керівництва і потім був активним прихильником завдання повітряних ударів по [[Сербія|Сербії]]. Байден очолював зовнішньополітичний комітет уперше з середини 2001 до початку 2003 року. На цій посаді, після [[Терористичний акт 11 вересня 2001 року|терактів 11 вересня 2001]] року, підтримав військове втручання до [[Афганістан]]у. Байден вважав допустимим вторгнення до [[Ірак]]у за умови, що всі дипломатичні шляхи зі зміщення [[Саддам Хусейн|Саддама Хусейна]] були вичерпані, проте 2002 року він підтримав резолюцію Сенату про військову інтервенцію. Крім того, він виступав проти створення національної протиракетної оборони США (НПРО). У червні 2007 року, після того, як демократи повернули собі більшість у Сенаті, Байден знову став головою зовнішньополітичного комітету. На цій посаді Байден оголосив про те, що підтримує іракський федералізм і хоче розділення Іраку між [[Курди|курдами]], [[Шиїти|шиїтами]] та [[Сунізм|сунітами]].

Залишаючись членом правового комітету Сенату, Байден став одним з авторів нового закону про кримінальні злочини 2007, що посилив відповідальність за злом комп'ютерів, файлообмін матеріалами, захищеними авторськими правами, і дитячу порнографію. З 2004 року Байден очолював [[кокус]] (неформальне об'єднання конгресменів) по боротьбі з наркотиками, був авт��ром законів про посилення відповідальності за розповсюдження та застосування кетаміну, флунітразепаму й «екстазі». Також Байден був серед авторів закону про підвищення доступності вищої освіти в США та нового законодавства про безпеку на залізницях.

2004 року відмовився від участі на виборах президента, і, коли його ім'я було назване серед ймовірних кандидатур напарника [[Джон Керрі|Джона Керрі]], він порадив кандидатові від демократів взяти за віцепрезидента республіканця [[Джон Маккейн|Джона Маккейна]].

=== Участь у президентських перегонах 2008&nbsp;р. ===
31 січня 2007 року оголосив про те, що братиме участь у виборах президента США. Його шанси оцінювалися як достатньо невисокі в порівнянні з іншими кандидатами від Демократичної партії: Бараком Обамою і [[Гілларі Клінтон]]. Під час виборчої компанії він відкинув пропозицію стати державним секретарем у разі перемоги президента-демократа. Байдену дорікали за те, що він неодноразово робив необережні заяви: зокрема, він назвав Обаму «першим мейнстримовим афроамериканцем», якій «уміє говорити, розумний, акуратний і має добрий вигляд». На [[кокус]]ах у штаті [[Айова]] 3 січня 2008 року Байден посів останнє місце з 1 відсотком голосів і зняв свою кандидатуру.
[[Файл:Biden Obama 3b.jpg|ліворуч|міні|Байден і Обама під час агітації, 2008 рік]]
Після закінчення [[Російсько-грузинська війна (2008)|бойових дій під час загострення конфлікту в Південній Осетії]] в серпні 2008 року Байден прилітав до [[Тбілісі]], зустрічався там із [[Президент Грузії|президентом Грузії]] [[Міхеіл Саакашвілі|Михеілом Саакашвілі]] й пообіцяв переконати Сенат США виділити Грузії допомогу в розмірі 1 мільярда доларів.

22 червня 2008 року заявив про те, що не відмовиться від поста віцепрезидента, якщо йому його запропонують. 22 серпня стало відомо, що Барак Обама вибрав Байдена як напарника для проведення президентської компанії, передвиборчий штаб Обами підтвердив цю звістку наступного дня. На думку експертів, Байден був висунутий Обамою як кандидат на посаду віцепрезидента за навички в законотворенні й зовнішній політиці, яких бракувало самому Обамі, а також за те, що він умів взаємодіяти з республіканцями. Крім того, це висунення за задумом Обами мало допомогти схилити на його сторону виборців-католиків. Байдена з призначенням привітав конкурент Обами&nbsp;— Маккейн, з яким Байден багато працював у Сенаті й з яким був солідарний щодо бачення зовнішньої політики щодо Афганістану, Іраку, Пакистану і боротьби з тероризмом. Кандидатури Обами і Байдена були затверджені на з'їзді Демократичної партії [[28 серпня]].

У вересні 2008 року опублікував відомості про доходи, 2007 року він заробив 319 853, а його дружина&nbsp;— 66 546 доларів. Зроблено це було для того, щоб примусити розкрити відомості про доходи й кандидатку у віцепрезиденти від республіканців&nbsp;— [[Сара Пейлін|Сару Пейлін]].

2 жовтня 2008 року відбулися передвиборчі дебати між Байденом і Пейлін. Ці віцепрезидентські дебати зібрали найбільшу аудиторію телеглядачів в історії і навіть обігнали за популярністю президентські дебати між Обамою і Маккейном. За результатами опитувань, переміг на дебатах Байден.

Обама та Байден здобули перемогу на загальних виборах 4 листопада, набравши голоси 51&nbsp;% виборців і заручившись підтримкою понад 300 вибірників при 270 необхідних.

=== Віцепрезидентство (2009—2017) ===
{{У планах}}

=== Президентські вибори 2020 ===
{{main|Президентські вибори у США 2020}}

14 квітня 2020 року колишній президент США [[Барак Обама]] підтримав Байдена на виборах президента<ref>{{Cite web|title=Обама підтримав Байдена на виборах президента США|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/obama-podderzhal-baydena-vyborah-prezidenta-1586937176.html|website=РБК-Україна|accessdate=2020-04-28|language=|last=|first=|date=15 квітня 2020|publisher=|archive-date=20 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200520235818/https://www.rbc.ua/ukr/news/obama-podderzhal-baydena-vyborah-prezidenta-1586937176.html}}</ref>, 28 квітня [[Гілларі Клінтон]] також підтримала його кандидатуру<ref>{{Cite web|title=Клінтон підтримала Байдена на виборах президента США|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/klinton-podderzhala-baydena-vyborah-prezidenta-1588101951.html|website=РБК-Україна|accessdate=2020-04-28|language=|last=|first=|date=28 квітня 2020|publisher=|archive-date=8 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200508222946/https://www.rbc.ua/ukr/news/klinton-podderzhala-baydena-vyborah-prezidenta-1588101951.html}}</ref>. Противники Байдена на чолі з Дональдом Трампом звинувачують його в ментальній неспроможності керувати країною, хоч не існує жодних доказів, що підтверджували б когнітивні порушення в колишнього віцепрезидента<ref>{{Cite web|title=Jill Biden calls Trump's attacks on her husband's cognitive abilities 'ridiculous'|url=https://www.nbcnews.com/politics/2020-election/jill-biden-calls-trump-s-attacks-husband-s-cognitive-abilities-n1237258|website=NBC News|accessdate=2020-08-22|language=en|last=Shabad|first=Rebecca|date=19 серпня 2020|publisher=|archive-date=22 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200822195611/https://www.nbcnews.com/politics/2020-election/jill-biden-calls-trump-s-attacks-husband-s-cognitive-abilities-n1237258}}</ref><ref>{{Cite web|title=Biden Pushes Back on Calls to Prove His Cognitive Ability|url=https://time.com/5876145/joe-biden-cognitive-test/|website=Time|accessdate=2020-08-22|archive-date=22 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200822080707/https://time.com/5876145/joe-biden-cognitive-test/}}</ref>.
[[Файл:Joe Biden kickoff rally May 2019.jpg|міні|Джо Байден оголошує про участь у виборчих перегонах 2020 року]]
Згідно з опитуваннями, проведеними на початку травня 2020 року, рейтинг Байдена випереджав чинного президента [[Дональд Трамп|Дональда Трампа]] (46&nbsp;% проти 42&nbsp;%)<ref>{{Cite web|title=Байден випереджає Трампа у рейтингах перед виборами, - опитування|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/bayden-operezhaet-trampa-reytingah-pered-1588804888.html|website=РБК-Україна|accessdate=2020-05-07|language=|last=|first=|date=07 травня 2020|publisher=|archive-date=9 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200609123516/https://www.rbc.ua/ukr/news/bayden-operezhaet-trampa-reytingah-pered-1588804888.html}}</ref>. Натомість на початку червня розрив у рейтингах збільшився. Згідно з травневими опитуваннями, Байден випереджав Трампа на 10&nbsp;%<ref>{{Cite web|title=Байден обганяє Трампа на 10% в передвиборчому рейтингу|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/bayden-obgonyaet-trampa-10-predvybornom-reytinge-1591076436.html|website=РБК-Україна|accessdate=2020-06-03|language=|last=|first=|date=02 червня 2020|publisher=|archive-date=3 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200603123611/https://www.rbc.ua/ukr/news/bayden-obgonyaet-trampa-10-predvybornom-reytinge-1591076436.html}}</ref>. На початку червня розрив у рейтингу кандидатів посилився, склавши 14&nbsp;% (38&nbsp;% і 52&nbsp;%)<ref>{{Cite web|title=Трамп відстає від Байдена на 14% в передвиборчому рейтингу|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/vybory-ssha-reyting-trampa-otstaet-baydena-1591681120.html|website=РБК-Україна|accessdate=2020-06-09|language=|last=|first=|date=09 червня 2020|publisher=|archive-date=9 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200609123511/https://www.rbc.ua/ukr/news/vybory-ssha-reyting-trampa-otstaet-baydena-1591681120.html}}</ref>.

'''6 червня''' Демократична партія офіційно висунула Байдена кандидатом у президенти на виборах 2020 року. Його підтримали 1995 делегатів<ref>{{Cite web|title=Демократи офіційно висунули Байдена в президенти США|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/bayden-ofitsialno-vydvigaetsya-post-prezidenta-1591422262.html|website=РБК-Україна|accessdate=2020-06-06|language=|last=|first=|date=06 червня 2020|publisher=|archive-date=19 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210119122854/https://www.rbc.ua/ukr/news/bayden-ofitsialno-vydvigaetsya-post-prezidenta-1591422262.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Biden formally clinches Democratic presidential nomination|url=https://apnews.com/bb261be1a4ca285b9422b2f6b93d8d75|website=AP NEWS|date=2020-06-06|accessdate=2020-06-06|archive-date=6 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200606185148/https://apnews.com/bb261be1a4ca285b9422b2f6b93d8d75}}</ref>.

У липні видання «<nowiki/>[[Економіст (журнал)|Економіст]]<nowiki/>» оцінило ймовірність перемоги Байдена на виборах у 91&nbsp;%. Результати виборів визначатимуться не більшістю голосів виборців, а розподілом голосів у колегії виборників, число яких за того чи іншого кандидата залежить від результатів голосування в конкретних штатах<ref>{{Cite web|title=Байден переможе Трампа на виборах з імовірністю 91%, - The Economist|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/bayden-pobedit-trampa-vyborah-veroyatnostyu-1595919643.html|website=РБК-Україна|accessdate=2020-07-28|last=|first=|date=28 липня 2020|publisher=|archive-date=28 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200728122402/https://www.rbc.ua/ukr/news/bayden-pobedit-trampa-vyborah-veroyatnostyu-1595919643.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Forecasting the US 2020 elections|url=https://projects.economist.com/us-2020-forecast/president|website=The Economist|accessdate=2020-07-28|archive-date=5 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200705184025/https://projects.economist.com/us-2020-forecast/president}}</ref>.

'''21 серпня''' Байден офіційно погодився стати кандидатом у президенти США від Демократичної партії<ref>{{Cite web|title=Байден офіційно погодився стати кандидатом в президенти|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/bayden-ofitsialno-soglasilsya-stat-kandidatom-1597981675.html|website=РБК-Україна|accessdate=2020-08-21|last=|first=|date=21 серпня 2020|publisher=|archive-date=26 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201026021226/https://www.rbc.ua/ukr/news/bayden-ofitsialno-soglasilsya-stat-kandidatom-1597981675.html}}</ref>.

'''7 листопада''' аналітики ключових американських медіа оголосили, що Джо Байден переміг Трампа, та є переможцем виборів у США, закріпивши за собою понад 270 голосів виборників<ref>{{Cite web|url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/11/7/7116262/|website=www.eurointegration.com.ua|accessdate=2021-01-21|title=Байдена оголосили переможцем виборів у США|last=|first=|date=2020-11-7|publisher=|language=|archive-date=7 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201107165107/https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/11/7/7116262/}}</ref>. Чинний президент США Дональд Трамп заявив, що вибори далекі від фіналу, а медіаресурси його конкурента Джо Байдена підіграють йому, оголошуючи його переможцем<ref>{{Cite web|url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/11/7/7116264/|website=www.eurointegration.com.ua|accessdate=2021-01-21|title=Трамп відреагував на перемогу Байдена, каже, що вибори ще не закінчилися|last=|first=|date=2020-11-07|publisher=|language=|archive-date=7 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201107180147/https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/11/7/7116264/}}</ref>. Американська сенаторка і юристка [[Камала Гарріс]] обрана на посаду віцепрезидента разом із Байденом<ref>{{Cite web|title=«Вона уособлює майбутнє країни». Як творить історію Камала Гарріс — перша жінка на посаді віцепрезидента США|url=https://nv.ua/ukr/world/countries/kamala-garris-biografiya-pershoji-zhinki-na-posadi-viceprezidenta-ssha-komanda-dzho-baydena-50105722.html|website=nv.ua|accessdate=2021-01-21|language=uk|last=|first=|date=2021-01-20|publisher=|archive-date=19 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210119221225/https://nv.ua/ukr/world/countries/kamala-garris-biografiya-pershoji-zhinki-na-posadi-viceprezidenta-ssha-komanda-dzho-baydena-50105722.html}}</ref>.

'''13 листопада''' завершили підрахунок голосів у всіх штатах США. За результатом підрахунку, Джо Байден набрав 306 голосів виборників, а Дональд Трамп&nbsp;— 232 голоси<ref>{{Cite web|title=Підрахунок завершено. Повні результати президентських виборів у США|url=https://nv.ua/ukr/world/countries/rezultati-viboriv-v-ssha-pidrahovani-vsi-shtati-skilki-otrimav-tramp-i-bayden-ostanni-novini-50124006.html|website=nv.ua|accessdate=2021-01-21|language=uk|last=|first=|date=2020-11-13|publisher=|archive-date=14 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201114002349/https://nv.ua/ukr/world/countries/rezultati-viboriv-v-ssha-pidrahovani-vsi-shtati-skilki-otrimav-tramp-i-bayden-ostanni-novini-50124006.html}}</ref>. Інавгурація Байдена Президентом США була запланована на 20 січня 2021 року у Вашингтоні, де напередодні церемонії було введено посилені заходи безпеки<ref>{{Cite web|title=Інавгурація Байдена: що відомо про вступ на посаду 46-го президента США|url=https://news.rbc.ua/ukr/world/inauguratsiya-baydena-izvestno-vstuplenii-1610964053.html|website=РБК-Україна|accessdate=2021-01-18|last=|first=|date=2021-01-18|publisher=|archive-date=27 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210127205038/https://news.rbc.ua/ukr/world/inauguratsiya-baydena-izvestno-vstuplenii-1610964053.html}}</ref>.

=== Президентські вибори 2024 ===
{{main|Президентські вибори у США 2024}}

25 березня 2021 року Байден оголосив про плани балотуватися на другий термін<ref>{{Cite web|title=Байден оголосив про плани балотуватися на другий термін|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-biden-druhyj-termin/31169852.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2021-03-25|language=uk|archive-date=25 березня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210325205155/https://www.radiosvoboda.org/a/news-biden-druhyj-termin/31169852.html}}</ref>. «Мій план&nbsp;— балотуватися на переобрання, це моє сподівання»,&nbsp;— сказав політик і додав, що «сподівався б», що нинішня [[Камала Гарріс|віцепрезидент США Камала Гарріс]] стане його партнеркою в разі балотування на новий термін.

25 квітня 2023 року оголосив про висунення своєї кандидатури на другий термін<ref name="dw"/><ref>{{Cite web|date=25 квітня 2023|title=Джо Байден оголосив про намір знову балотуватися в президенти США|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-biden-vybory-prezydenta-ssha/32378614.html|access-date=16 червня 2023|website=Радіо Свобода|language=українською}}</ref>.

== Президентство ==
{{Див. також|Інавгурація Джо Байдена}}
{{main|Президентство Джо Байдена}}

30 листопада 2020 року стало відомо, що Джо Байден створить команду комунікацій у [[Білий дім|Білому домі]], де ключові посади обійматимуть жінки, а також оголосив про обрання [[Джен Псакі]] майбутньою прессекретаркою Білого Дому<ref>{{Cite web|title=Байден оточить себе в Білому домі суто комунікаторами-жінками|url=https://www.pravda.com.ua/news/2020/11/30/7275288/|website=Українська правда|accessdate=2021-01-21|last=Донєв|first=Микола|date=2020-11-30|publisher=|archive-date=30 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201130182136/https://www.pravda.com.ua/news/2020/11/30/7275288/}}</ref>.

16 грудня лідер республіканців у Сенаті [[Мітч Макконнелл]] визнав перемогу Байдена на президентських виборах та закликав своїх колег не заперечувати результатів волевиявлення<ref>{{Cite web|title=Лідер республіканців у Сенаті США визнав перемогу Байдена|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3155374-lider-respublikanciv-u-senati-ssa-viznav-peremogu-bajdena.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2020-12-20|language=українською|last=|first=|date=2020-12-16|publisher=|archive-date=17 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201217122436/https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3155374-lider-respublikanciv-u-senati-ssa-viznav-peremogu-bajdena.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Лідер республіканців у Сенаті визнав перемогу Байдена|url=https://www.pravda.com.ua/news/2020/12/16/7277098/|website=Українська правда|accessdate=2020-12-20|language=українською|last=|first=|date=2020-12-16|publisher=|archive-date=17 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201217141208/https://www.pravda.com.ua/news/2020/12/16/7277098/}}</ref>.

20 січня 2021 року Байден склав присягу як 46-й президент США<ref>{{Cite web|title=Байден став 46-м президентом США. Тепер офіційно|url=https://news.rbc.ua/ukr/world/bayden-stal-46-m-prezidentom-ssha-teper-ofitsialno-1611049292.html|website=РБК-Україна|accessdate=2021-01-20|last=|first=|date=2021-01-20|publisher=|archive-date=22 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210122083125/https://news.rbc.ua/ukr/world/bayden-stal-46-m-prezidentom-ssha-teper-ofitsialno-1611049292.html}}</ref>. На інавгурації Байдена в Вашингтоні чергували понад 20 тис. військовослужбовців, що стерегли порядок<ref>{{Cite web|title=Понад 20 тисяч військових чергуватимуть у Вашингтоні в день інавгурації Байдена|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/20-tysyach-voennyh-budut-dezhurit-vashingtone-1610662200.html|website=РБК-Україна|accessdate=2021-01-20|last=|first=|date=2021-01-15|publisher=|archive-date=2 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210202080550/https://www.rbc.ua/ukr/news/20-tysyach-voennyh-budut-dezhurit-vashingtone-1610662200.html}}</ref>.

=== Кадрова політика ===
20 січня 2021 року новим віцепрезидентом вперше в історії стала жінка, колишня сенаторка від Каліфорнії [[Камала Гарріс]].

[[Державний секретар Сполучених Штатів Америки|Держсекретарем]] при Байдені став 58-річний [[Ентоні Блінкен]]. Блінкен є довіреною особою новообраного президента після того, як вони з Байденом разом працювали в комітеті Сенату з міжнародних справ у 2002—2008 роках. Пізніше він працював радником Байдена з питань національної безпеки, коли той був віцепрезидентом за Обами. Як і Байден, Блінкен часто наголошував на важливості міжнародних союзів для США. Передбачається, що він докладе зусиль, щоб уладнати численні дипломатичні суперечки із союзниками США, які виникли за адміністрації Трампа. Переконаний прихильник [[НАТО]]. 26 січня Сенат США затвердив Тоні Блінкена держсекретарем США<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/01/26/7281311/ |title=Сенат США затвердив Тоні Блінкена на посаді держсекретаря |accessdate=26 січня 2021 |archive-date=26 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210126192048/https://www.pravda.com.ua/news/2021/01/26/7281311/ }}</ref>.

Директором [[Центральне розвідувальне управління|ЦРУ]] став [[Вільям Джозеф Бернс|Вільям Бернс]], який має стати першим в історії головою Центрального розвідувального управління США з досвідом роботи дипломатом. Його тривала кар'єра в Держдепартаменті США з 1982 до 2014 року означає, що він візьметься за два напрямки, пріоритетні для нової адміністрації: Росію та Іран. 64-річний Бернс працював послом у Росії за президента-республіканця [[Джордж Вокер Буш|Джорджа Буша-молодшого]], а також вважається головною особою, що вела таємні переговори, які проклали дорогу для ядерної угоди Ірану зі світовими державами 2015 року за президентства Обами. Він заявляв, що підтримує відновлення умов цієї знакової угоди, з якої США вийшли зусиллями президента Дональда Трампа. Бернс працював під керівництвом п'яти американських президентів (як демократів, так і республіканців) та добре знається в більшості напрямків зовнішньої політики.

Радником із питань національної безпеки став [[Джейк Салліван]]. Йому 44 роки. Він став наймолодшим радником із питань національної безпеки за пів століття. Він уже працював радником із питань національної безпеки новообраного президента новообраного президента, який був віцепрезидентом в адміністрації Обами. Салліван також працював керівником відділу планування політики держсекретарки Гілларі Клінтон та Барака Обами та став одним із найближчих стратегічних радників. Він заявив, що хотів би повернути Іран «назад у коробку», тобто в межі розірваної ядерної угоди, та змусити Тегеран знову дотримуватись її умов.

Міністром оборони став чотиризірковий генерал США у відставці, що служив у армії США понад 40 років [[Ллойд Остін]], який керував скороченням американських військ в Іраку та їх збільшенням в Афганістані і шукав відповідь США на загрозу від екстремістського угруповання «Ісламська держава».

Представницею США в ООН стала 68-річна [[Лінда Томас-Грінфілд]]&nbsp;— дипломатка, що працювала на дипломатичній службі близько 35 років, поки її не звільнили з посади. Окрім роботи послом у Ліберії, вона також виконувала багато дипломатичних завдань за кордоном у таких країнах як [[Пакистан]], [[Кенія]] та [[Ямайка]].

Міністром юстиції став 68-річний [[Меррік Гарланд]]. Він був першим кандидатом колишнього президента США Барака Обами на місце у Верховному суді у 2016 році, на зміну покійному Антоніну Скалії. Але Гарланд не отримав схвалення республіканців у Сенаті, попри тривалий і поважний досвід роботи у федеральному апеляційному суді.

Під час своєї президентської кампанії Байден обіцяв покласти край расовій дискримінації в системі правосуддя за допомогою набору реформ, зокрема скасування смертної кари на федеральному рівні, а також забезпечення відповідальності поліції за будь-які систематичні порушення перед Міністерством юстиції<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/who-is-who-mini-profiles-of-biden-s-picks-for-his-top-jobs/31048948.html Хто є хто: кандидати Байдена на ключові посади в США] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210120154905/https://www.radiosvoboda.org/a/who-is-who-mini-profiles-of-biden-s-picks-for-his-top-jobs/31048948.html |date=20 січня 2021 }}, Радіо Свобода, 18 січня 2021</ref>.

=== Перші рішення на посаді президента ===
Відразу після вступу на посаду Байден планував підписати 17 указів. Телекомпанія [[CNN]], виходячи з опису цих указів, стверджує, що 9 із 17 документів будуть присвячені скасуванню раніше ухвалених рішень його попередника, президента Дональда Трампа. Президент США Джо Байден відразу після вступу на посаду має підписати 17 указів, тексти яких вже підготовлені. При цьому йдеться про понад 100 скасованих рішень Трампа, оскільки деякі підписані Байденом документи будуть скасовувати відразу кілька указів його попередника.

Вісім принципово нових рішень Байдена такі:
# Запустити [[коронавірусна хвороба 2019|антикоронавірусну]] ініціативу «сто днів у масках», яка запровадить вимогу носіння масок та соціаль��е дистанціювання у федеральних установах і закличе зробити те саме керівництво штатів.
# Створити посаду координатора з питань протидії COVID-19, відповідального зокрема за виробництво та доставку вакцин.
# Продовжити до як мінімум до 30 вересня відтермінування виплати студентських боргів.
# Запровадити заходи для запобігання дискримінації в працевлаштуванні на базі статі або сексуальної орієнтації.
# Відтермінувати депортацію та продовжити дозвіл на роботу для ліберійців, які втекли до США від режиму, до 30 червня 2022 року.
# Запровадити захист для тих, хто прибув до США з дітьми (частково це скасовує наміри Трампа скасувати цей захист)<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2021/01/20/7280631/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220222002507/https://www.pravda.com.ua/news/2021/01/20/7280631/ |date=22 лютого 2022 }} УСІ РОЗДІЛИУКР / РУС КЛУБ УП 9 із 17 перших указів Байдена скасують рішення президента Трампа]</ref>.
# Вже в перший день президентства Джо Байден скасував указ Трампа, який забороняв в'їзд у США з кількох переважно мусульманських країн, і призупинив будівництво стіни на кордоні з [[Мексика|Мексикою]], яку за попереднього президента цілодобово будували до останнього дня.
# У заяві щодо скасування заборони на в'їзд із країн йдеться, що це було «плямою на нашій національній совісті» і не відповідало «нашій давній історії прийняття людей будь-якого віросповідання&nbsp;— так само, як і людей без релігійної ідентифікації».

Також Байден призупинив процес виходу країни зі [[Всесвітня організація охорони здоров'я|Всесвітньої організації охорони здоров'я]], розпочатий його попередником. Крім того, він обіцяв скасування запровадженої Трампом заборони на рекрутування в збройні сили трансгендерів і заборони на фінансову допомогу закордонним організаціям, які перешкоджають абортам<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/news-55739080 Байден вже скасовує укази Трампа. Перші рішення нового президента] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210121073419/https://www.bbc.com/ukrainian/news-55739080 |date=21 січня 2021 }}, ВВС, 21 січня 2021</ref>.

=== Перші сто днів президентства ===
Головним досягненням Байдена за перші сто днів президентства стало розширення постачання вакцин COVID-19 і прискорення імунізації в країні. Від часу вступу Байдена на посаду було вакциновано близько 220&nbsp;млн осіб, і запасів достатньо з розрахунку на кожного дорослого. Щоденна середня кількість померлих за день скоротилась з більш ніж 4 тисяч до менш як 1 тисячі.

Основні теми президентства Байдена були сформовані під час його звернення до Конгресу 28 квітня. Акцент було зроблено на ролі федерального уряду як у стимулюванні економіки, так і в наданні основних послуг і фінансової підтримки громадян; на боротьбі з расизмом та зміною клімату, модернізації інфраструктури та підвищенні конкурентоспроможності країни. Є також готовність підвищити оподаткування корпорацій і багатих людей, щоб оплатити частину витрат, пов'язаних із здійсненням цих ініціатив.

У плані зовнішньої політики Байден підтримує багатосторонність. Так, він повернув США до Світової організації охорони здоров'я та Паризької хартії з клімату, а його адміністрація працює над перезавантаженням ядерної угоди з Іраном, з якої Трамп вийшов в односторонньому порядку. Адміністрація Байдена вибрала права людини головним критерієм своєї закордонної політики. Байден критикував Росію і особисто Путіна за порушення цих прав. Критики зазнала національна політика Китаю; США наклали санкції на [[Військовий переворот у М'янмі (2021)|М'янму]] і опублікували доповідь про відповідальність принца [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]] [[Мухаммед ібн Салман|Мухаммеда ібн Салмана]] за вбивство журналіста [[Джамаль Хашоґджі|Джамаля Хашоґджі]].

=== Внутрішня політика ===

==== Економічна політика ====
Джо Байден був ініціатор ухвалення законопроєкту про «інфраструктуру». Відповідно до цього проєкту, плануються витрати на [[Інфраструктура|інфраструктуру]] у розмірі 1 трлн [[Долар США|доларів]] [[Сполучені Штати Америки|США]].<ref name=":0">{{Cite news|title=Biden: Infrastructure bill is 'monumental step forward'|url=https://www.bbc.com/news/world-us-canada-59192048|work=BBC News|date=2021-11-06|accessdate=2021-11-06|language=en-GB|archive-date=6 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211106164713/https://www.bbc.com/news/world-us-canada-59192048}}</ref>

Законодавство про інфраструктуру, оголошене як міра витрат «раз на покоління», передбачає нові федеральні витрати у розмірі 550 млрд [[Долар США|доларів]] протягом наступних восьми років на [[Модернізація|модернізацію]] [[Автомагістраль|автомагістралей]], [[Шлях (дорога)|доріг]] та [[Міст|мостів]], а також на [[Модернізація|модернізацію]] систем [[Громадський транспорт|міського транспорту]] та пасажирських [[Залізнична мережа|залізничних мереж]].<ref name=":0" />

В угоді також передбачено фінансування чистої [[Питна вода|питної води]], високошвидкісного [[Інтернет]]у та загальнонаціональної мережі пунктів заряджання [[Електромобіль|електромобілів]].<ref name=":0" />

Це найбільша [[Федеративна держава|федеральна]] [[інвестиція]] в [[Інфраструктура|інфраструктуру]] країни протягом останніх [[Десятиліття|десятиліть]], яка розглядається як велика внутрішня перемога [[Президент США|президента США]].<ref name=":0" />

«Ми зробили грандіозний крок уперед як нація»,&nbsp;— сказав Байден репортерам. «Ми зробили те, що давно назріло… унікальне вкладення, яке дозволить створити мільйони робочих місць, модернізуючи інфраструктуру, наші дороги, наші мости, широкосмуговий зв'язок та багато іншого».<ref name=":0" />

Він фінансуватиметься кількома способами, включаючи невитрачені кошти на надзвичайну допомогу у зв'язку з [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемією Covid]].<ref name=":0" />

15 листопада 2021 року, [[Президент США|президент СШ]]А Джо Байден підписав інфраструктурний план на 1 трлн [[Долар США|доларів]], виконавши першу частину економічної програми [[Демократична партія США|своєї]] [[Партія|партії]], пише [[CNBC]].<ref name=":1">{{Cite web|title=Байден підписав інфраструктурний план на $1 трлн|url=http://minfin.com.ua/ua/2021/11/16/75516823/|website=minfin.com.ua|accessdate=2021-11-16|language=uk|archive-date=16 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211116083528/https://minfin.com.ua/ua/2021/11/16/75516823/}}</ref>

Програма передбачає інвестицію 550 млрд [[Долар США|доларів]] у [[транспорт]], [[зв'язок]] та [[Комунальне підприємство|комунальні служби]]. Так, 65 млрд [[Долар США|доларів]] піде на мережу широкосмугового [[інтернет]]у, на покращення [[Водопровідна вода|водопроводу]] та заміну свинцевих [[Труба|труб]] буде витрачено 55 млрд [[Долар США|доларів]], 110 млрд [[Долар США|доларів]] піде на [[Будівельна справа|будівництво]] [[Шлях (дорога)|доріг]], [[Міст|мостів]] та інших великих проєктів. 66 млрд [[Долар США|доларів]]&nbsp;— на вантажні та пасажирські [[Поїзд|потяги]], ще 39 млрд [[Долар США|доларів]]&nbsp;— на [[громадський транспорт]].<ref name=":1" />

Також 550 млрд [[Долар США|доларів]] піде на кліматичну політику, зокрема: 50 млрд [[Долар США|доларів]] на підвищення стійкості до стихійних лих, 65 млрд [[Долар США|доларів]] на «зелену» [[Енергетика|енергетику]] та мережу і 55 млрд [[Долар США|доларів]] на розширення доступу до [[Питна вода|питної води]].<ref name=":1" />

Фінансування розтягнуто на 5 років, тож деякі з великих проєктів чекатимуть ще місяці або навіть роки.<ref name=":1" />

Оновлення фізичної [[Інфраструктура|інфраструктури]]&nbsp;— це лише частина економічного плану Байдена. 15 листопада 2021 року, він закликав [[Конгрес США|Конгрес]] ухвалити його другу частину: інвестицію розміром 1,75 трлн [[Долар США|доларів]] у систему [[Соціальний захист|соціального захисту]] та боротьбу зі зміною клімату.<ref name=":1" />

[[Палата представників США|Палата представників]] планує проголосувати за свою версію законопроєкту вже цього тижні. За словами президента, він «упевнений, що Палата ухвалить проєкт і потім ми ухвалимо його в Сенаті». Він, разом з інфраструктурним планом, змінить життя мільйонів на краще, заявив Байден.<ref name=":1" />

Байден сподівається, що новий план стане його знаковим досягненням і допоможе повернути рейтинг, втрачений через низку проблем, зокрема рекордну інфляцію та тривалу пандемію.<ref name=":1" />

=== Зовнішня політика ===

'''Відносини з Росією'''

18 березня 2021 року Джо Байден позитивно відповів на питання ведучого «АВС News» Джорджа Стефанопулоса на питання: Чи є «Путін вбивцею?» Запитання стосувалось розслідування кібератак з боку Росії, та звіту розвідки, за даними якої Кремль втручався в американські вибори. «Ціну, яку він заплатить, ви побачите невдовзі»,&nbsp;— сказав президент США щодо російського президента. В. Путін на слова лідера США Джо Байдена відповів фразою «хто обзивається, той так і називається»<ref>{{Cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/baiden-nazvav-putina-vbyvceju-putin-pobazhav-bajdenu-zdorovja/31158381.html |title=Байден назвав Путіна «вбивцею», а Путін у відповідь побажав президенту США здоров'я |accessdate=24 вересня 2021 |archive-date=24 вересня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210924154934/https://www.radiosvoboda.org/a/baiden-nazvav-putina-vbyvceju-putin-pobazhav-bajdenu-zdorovja/31158381.html }}</ref>.

26 травня того ж року Байден заявив, що його адміністрація вирішила не застосовувати санкції проти Росії через газопровід «Північний Потік-2», оскільки проєкт майже закінчений, а санкції зашкодять європейським союзникам<ref>{{Cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-biden-nord-stream-2/31274070.html |title=Байден пояснив, чому США змінили підхід до «Північного потоку-2» |accessdate=24 вересня 2021 |archive-date=25 липня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210725123815/https://www.radiosvoboda.org/a/news-biden-nord-stream-2/31274070.html }}</ref>.

22 січня 2022&nbsp;р. президент Байден заявив, що існує «чітка ймовірність» вторгнення Росії в Україну наступного місяця. Росія тим часом заявила, що бачить не багато підстав для оптимізму, після того, як США відкинули їх основні вимоги, зокрема&nbsp;— не приймати Україну в НАТО<ref>{{Cite web |url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-60171084 |title=Байден: Росія може вторгнутися в Україну в лютому |accessdate=6 лютого 2022 |archive-date=6 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220206142147/https://www.bbc.com/ukrainian/news-60171084 }}</ref>.

'''Відносини з Німеччиною'''

15 липня під час зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель підписали документи, що визначають нові формати співпраці між двома країнами. Також керівники держав за підсумками зустрічі підписали «Вашингтонську декларацію». У декларації йдеться про створення «німецько-американського форуму майбутнього» і про «економічний діалог». У декларації зазначено, що США ФРН вважають НАТО ключовим фактором безпеки у Європі й підтверджують прихильність «спільної оборони». Байден також підкреслив, що США та ФРН будуть і надалі «виступатимуть єдиним фронтом для захисту на східному фланзі НАТО проти російської агресії».

Цей візит Меркель до Вашингтону став останнім її візитом до США на посаді канцлера. Також вона стала першою главою уряду європейської держави, запрошеною до Білого Дому після обрання нового президента. Також США пригрозили у разі вторгнення Росії в Україну зупинити будівництво «Припинення Північного Потоку-2», ключового газопроводу, який доставляв би російський газ для Західної Європи<ref>{{Cite web |url=https://suspilne.media/148059-bajden-i-merkel-pidpisali-vasingtonsku-deklaraciu-pro-so-domovilis/ |title=Байден і Меркель підписали "Вашингтонську декларацію". Про що домовились |accessdate=31 жовтня 2021 |archive-date=31 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211031094355/https://suspilne.media/148059-bajden-i-merkel-pidpisali-vasingtonsku-deklaraciu-pro-so-domovilis/ }}</ref>.

'''Американсько-французькі відносини'''

30 жовтня 2021 року президенти Франції та США вперше зустрілись після скандалу зі зриву багатомільярдного контракту на підводні човни між Францією та Австралією. Зустріч відбулась при французькому посольстві у Ватикані напередодні саміту «Групи двадцяти», що відкрився у Римі 30 жовтня. На зустрічі з Макроном Байден визнав, що дії США у ситуації з підводними човнами були «незграбними». В результаті формування оборонного альянсу між «Aukus» Франція втратила багатомільярдний контракт на дизельні підводні човни, укладений з Канберрою.

У рамках «Aukus» на території Австралії будуватимуть атомні субмарини. У Парижі це назвали «ударом у спину». Це спровокувало безпрецедентну дипломатичну кризу між Вашингтоном та Парижем. За підсумками зустрічі Байден підкреслив, що Сполучені Штати ніколи не мали вірнішого і давнішого союзника, ніж Франція. Президент Франції Е. Макрон, своєю чергою заявив, що Париж і Вашингтон перебувають у процесі відновлення довіри, і тепер «потрібно дивитися у майбутнє»<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/10/30/7312232/ |title=Байден і Макрон вперше зустрілись тет-а-тет після скандалу з субмаринами |accessdate=31 жовтня 2021 |archive-date=31 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211031124509/https://www.pravda.com.ua/news/2021/10/30/7312232/ }}</ref>.

'''Політика щодо Афганістану'''

Президент Байден у перший рік свого президентства підтримав рішення Трампа вивести війська з Афганістану, обіцяючи зробити це до 11 вересня 2021 року<ref>{{Cite web |url=https://nv.ua/ukr/opinion/ssha-shcho-pokazali-pershi-100-dniv-dzho-baydena-ostanni-novini-50158346.html |title=Перші сто днів Байдена. Які висновки треба зробити |accessdate=7 травня 2021 |archive-date=24 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220224182700/https://nv.ua/ukr/opinion/ssha-shcho-pokazali-pershi-100-dniv-dzho-baydena-ostanni-novini-50158346.html }}</ref>. 15 серпня, ісламський фундаменталістський рух «[[Талібан]]» захопив владу в країні, взявши Кабул. Це сталося після того, як американці почали вивід військ з Афганістану, а афганські урядові війська фактично не чинили жодного опору талібам. 31 серпня того ж року останній рейс з американськими військовими та дипломатами покинув Афганістан, завершивши майже 20-річну місію США в цій країні. Загалом США і країни-союзники евакуювали з Афганістану понад 122 тисяч мирних жителів. Протягом цієї місії загинули майже 2,4 тисячі американських військових. Крім того, за час бойових дій в Афганістані полягло понад 1,1 тисячі військовослужбовців союзників США, котрі входили в коаліцію. З афганського боку війна коштувала понад 100 тисяч жертв серед цивільного та військового населення<ref>{{Cite web |url=https://www.dw.com/uk/ssha-zavershyly-vyvedennia-viisk-i-evakuatsiiu-z-afhanistanu/a-59036598 |title=США завершили виведення військ і евакуацію з Афганістану |accessdate=31 жовтня 2021 |archive-date=3 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211103070044/https://www.dw.com/uk/ssha-zavershyly-vyvedennia-viisk-i-evakuatsiiu-z-afhanistanu/a-59036598 }}</ref>.

== Президентські вибори 2024 року ==
Джерела з близького оточення президента США Джо Байдена запевнили, що він має намір вдруге балотуватися на пост президента у 2024 році<ref>{{Cite web|title=Байден планує вдруге балотуватися на пост президента США у 2024 році – ЗМІ|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/11/21/7314729/|website=Українська правда|accessdate=2021-11-21|language=uk|archive-date=21 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211121064607/https://www.pravda.com.ua/news/2021/11/21/7314729/}}</ref>. 21 липня 2024 року Байден знявся з перегонів та підтримав віцепрезидента [[Камала Гарріс|Камалу Гарріс]] як кандидатуру від демократів на виборах президента США<ref name="21липня"/>.

== Оцінка діяльності ==
За підсумками перших ста днів Джозефа Байдена на посаді президента два масштабні опитування, показали, що американці загалом підтримують політику президента. Опитування, проведене спільно Washington Post та ABC виявило, що 52&nbsp;% американців позитивно оцінюють діяльність Байдена, а 42&nbsp;% незадоволені його діями. Опитування NWC News вказують на 53&nbsp;% та 39&nbsp;% відповідно. Рівень підтримки Байдена&nbsp;— нижче за середній для 14 останніх американських президентів після перших 100 днів на посаді. З 1945 року, після перших 100 днів, рейтинг був нижчий лише у Дональда Трампа&nbsp;— 42&nbsp;% у 2017 році та Джеральда Форда&nbsp;— 48&nbsp;% у 1947 році. Рейтинг останнього знизився через його непопулярне рішення помилувати Річарда Ніксона.

Опитування показало, що рівень підтримки Байдена з подолання пандемії достатньо висока&nbsp;— на рівні 65&nbsp;%, а от імміграційну політику президента США підтримують лише 39&nbsp;% американців. АВС вважає партійну приналежність значним фактором у рейтингу Байдену. Так, лише 13&nbsp;% республіканців схвалювали роботу Байдена на посаді, що відповідає рівню підтримки, який давали демократи Трампу у перші сто днів. Опитування NBC News виявило, що Байден має підтримку 90&nbsp;% демократів, 61&nbsp;% безпартійних виборців і лише 9&nbsp;% республіканців.

У травні 2022 року опитування «Reouters|Ipsos» показало, що рівень підтримки Байдена знизився до 36&nbsp;%. На ознаку ослаблення ентузіазму серед демократів рейтинг схвалення Байдена в його власній партії впав до 72&nbsp;% з 76&nbsp;% попереднього тижня. Лише 10&nbsp;% республіканців схвалюють його роботу на посаді<ref>{{Cite web |url=https://ukrainian.voanews.com/a/biden-sto-dniv/5866948.html |title=100 днів Байдена: американці ставлять президентові найвищу оцінку за подолання пандемії, а найнижчу - за імміграційну політику |accessdate=25 травня 2022 |archive-date=25 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220525062543/https://ukrainian.voanews.com/a/biden-sto-dniv/5866948.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/05/25/7348366/ |title=Схвалення Байдена впало до найнижчого показника за його президентства – Reuters |accessdate=25 травня 2022 |archive-date=25 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220525062543/https://www.pravda.com.ua/news/2022/05/25/7348366/ }}</ref>.

Соцопитування, яке було проведене з 2 по 6 вересня показувало, що якби вибори відбулись 2022 року, за Байдена проголосували б 48&nbsp;% виборців, тоді як за Трампа&nbsp;— 42&nbsp;%<ref>[https://glavcom.ua/world/world-politics/rejtinh-skhvalennja-dijalnosti-bajdena-prodovzhuje-vidnovljuvatis-873790.html Рейтинг Байдена продовжує відновлюватись: нове соцопитування]</ref>.

== Особисте життя ==
2008 року був одним із найдосвідченіших сенаторів, пробувши на посаді представника від Делаверу 35 років. З вересня 1991 року він посідав посаду ад'юнкт-професора в школі правознавства при Вайденерському університеті, читав лекції з права. Байден був прихильником заборони носіння зброї цивільними особами, підтримував державне фінансування джерел альтернативної енергії. У серпні 2007 року Байден випустив книгу мемуарів «Обіцянки, які потрібно виконувати: у житті і в політиці» ({{lang-en|«Promises to Keep: On Life and Politics»}}).

Журналісти відзначали його демократичність: весь час своєї роботи в Сенаті він їздив із дому на роботу на електропоїзді. Байден завжди заявляв про свою строгу прихильність католицькій вірі й обіцяв «заткнути чотки в пасок будь-якому республіканцеві, який посміє дорікнути йому в маловір'ї». З річним доходом у 300 тисяч доларів він входить до числа найменш багатих сенаторів США.

Наприкінці 1972 року перша дружина Джо Байдена [[Нейлія Гантер Байден|Нейлія]] і їхня дочка Наомі загинули в автокатастрофі. Сини Бо і Гантер теж знаходилися в машині і отримали серйозні травми, але вижили, і турбота про них стала першочерговою для Байдена.

Байден одружився вдруге. Через кілька років після загибелі першої дружини, 1977 року, Байден одружився з [[Джилл Байден|Джилл Трейсі Джекобс]] (Jill Tracy Jacobs). Джилл Трейсі&nbsp;— професор англійської мови в Технічному громадському коледжі Делавера, з 1993 року вона очолює Байденське товариство з боротьби з раком грудей. У Байдена й Джилл Трейсі є дочка&nbsp;— Ешлі (Ashley). Старший син сенатора від першого шлюбу [[Бо Байден|Джозеф Байден III]] (1969—2015) був генеральним прокурором штату Делавер і членом Демократичної партії. З 2008 року він оголосив про відхід на службу капітаном в Армійську національну гвардію від Делавера як генеральний суддя-адвокат, а також про свій намір служити в Іраку. Бо Байден помер від раку мозку в травні 2015 року<ref>{{Cite news|url=https://www.washingtonpost.com/politics/2015/05/30/e1ac5a2a-0731-11e5-a428-c984eb077d4e_story.html|title=Beau Biden, vice president's son, dies at 46 of brain cancer|last=Kane|first=Paul|date=30 травня 2015|work=The Washington Post|accessdate=9 вересня 2017|archive-date=31 травня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150531060918/http://www.washingtonpost.com/politics/2015/05/30/e1ac5a2a-0731-11e5-a428-c984eb077d4e_story.html}}</ref>. Другий син сенатора [[Гантер Байден|Роберт Гантер Байден]] 2006 року ввійшов до ради директорів американської залізничної компанії [[Amtrak|AMTRAK]], у 2014—2019 роках входив до Ради директорів найбільшого приватного газодобувача в [[Україна|Україні]] «[[Бурісма Холдингс]]»<ref>{{cite web|url=https://www.washingtonpost.com/news/worldviews/wp/2014/05/14/hunter-bidens-new-job-at-a-ukrainian-gas-company-is-a-problem-for-u-s-soft-power/?noredirect=on|title=Hunter Biden’s new job at a Ukrainian gas company is a problem for U.S. soft power|date=2014-05-14|publisher=Washington Post|author=Adam Taylor|accessdate=2020-01-25|lang=en|archive-date=6 травня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180506111914/https://www.washingtonpost.com/news/worldviews/wp/2014/05/14/hunter-bidens-new-job-at-a-ukrainian-gas-company-is-a-problem-for-u-s-soft-power/?noredirect=on}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.nytimes.com/2019/05/01/us/politics/biden-son-ukraine.html|title=Biden Faces Conflict of Interest Questions That Are Being Promoted by Trump and Allies|date=2019-05-01|publisher=New York Times|author=Kenneth P. Vogel and Iuliia Mendel|accessdate=2020-01-25|lang=en|archive-date=5 вересня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190905135934/https://www.nytimes.com/2019/05/01/us/politics/biden-son-ukraine.html}}</ref>. Дочка Ешлі є соціальною працівницею. Крім того, у Байдена п'ятеро внуків: Наомі (Naomi), Фіннеґан (Finnegan), Роберта Мабель (Roberta Mabel), Наталі (Natalie) і Роберт Гантер (Robert Hunter).

18 липня 2024 року, за повідомленням CNN та NBC News, Президент США Джо Байден отримав позитивний тест на [[Коронавіруси|коронавірус]] Covid-19, отримав першу дозу противірусного засобу та самоізолювався у своїй резиденції на узбережжі Атлантичного океану<ref>[https://edition.cnn.com/2024/07/17/politics/joe-biden-tests-positive-covid-19/index.html President Joe Biden tests positive for Covid-19 at pivotal moment in reelection campaign. // By Priscilla Alvarez, Donald Judd and Piper Hudspeth Blackburn, CNN. Updated 8:00 PM EDT, Wed July 17, 2024]</ref><ref>[https://www.nbcnews.com/politics/joe-biden/president-joe-biden-tests-positive-covid-19-rcna162435 Biden tests positive for Covid-19 and will self-isolate in Delaware, White House says. // By Megan Lebowitz and Mike Memoli. July 18, 2024, 1:17 AM GMT+3 / Updated July 18, 2024, 3:10 AM GMT+3]</ref><ref>[https://hromadske.ua/svit/227993-bayden-zakhvoriv-na-covid-19-vidchuvaye-lehki-symptomy?traffic_source=ukr.net Байден захворів на COVID-19: відчуває легке нездужання. // Автор: Ярослав Герасименко. 18.07.2024, 01:40]</ref>.

== Джо Байден і Україна ==
[[Файл:Biden Kyiv Bread.jpg|міні|праворуч|300пкс| Під час зустрічі Джо Байдена в Києві, 2009 рік]]
[[Файл:Joe Biden with Ukrainian leaders in December 2015.jpg|міні|297x297пкс|Джо Байден з українськими лідерами в грудні 2015 року]]
[[Файл:Joe Biden in Ukraine.jpeg|міні|праворуч|300пкс| Джо Байден під час відвідання [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівського монастиря]]. 20.02.2023]]
1991 року в Сенаті США відстоював позицію щодо необхідності роззброєння України.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=FrjU-ujbwUc&t Байден лично лоббировал разоружение Украины 25 ноября 1991 года]</ref>

20—[[22 липня]] 2009 року відвідав Україну з робочим візитом. Під час переговорів президента України [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]] та віцепрезидента США Джозефа Байдена домовлено створити Українсько-Американську Комісію зі стратегічного партнерства, перше засідання якої мало відбутися восени 2009 року<ref>{{Cite news|url=https://www.president.gov.ua/news/14570.html|title=Досягнуто домовленості про створення Українсько-Американської Комісії зі стратегічного партнерства|last=|first=|date=2009-07-22|language=|work=|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20141129062617/http://www.president.gov.ua/news/14570.html|archivedate=29 листопада 2014}}</ref>.

[[21 квітня]] 2014 року прибув до Києва, щоб підтвердити підтримку нинішньому урядові України з боку Вашингтона<ref>{{Cite web|title=Байден прибув до Києва - підтримати у боротьбі проти агресії РФ|url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/21/7023165/|website=Українська правда|accessdate=2021-01-21|language=uk|last=|first=|date=2014-04-21|publisher=|archive-date=21 квітня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140421234325/http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/21/7023165/}}</ref>.

Очолив Делегацію США на інавгурації новообраного [[Президент України|президента України]] [[Петро Олексійович Порошенко|Петра Порошенка]] 7 червня 2014 року<ref>{{Cite web|title=Делегацію США на інавгурації Порошенка очолить Байден|url=https://tsn.ua/politika/delegaciyu-ssha-na-inavguraciyi-poroshenka-ocholit-bayden-352752.html|website=ТСН.ua|date=2014-06-02|accessdate=2021-01-21|language=uk|archive-date=4 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210504212810/https://tsn.ua/politika/delegaciyu-ssha-na-inavguraciyi-poroshenka-ocholit-bayden-352752.html}}</ref>.

7 грудня 2015 року Джо Байден прибув в Україну з дводенним візитом<ref>{{Cite web|title=Джо Байден прибув до України|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/12/151207_ko_biden_kiev|website=BBC News Україна|date=2015-12-07|accessdate=2021-01-21|language=uk|archive-date=4 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210504212700/https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/12/151207_ko_biden_kiev}}</ref>. 8 грудня він виступив у Верховній Раді<ref>{{Cite web|title=Байден: США продовжать тиск на Росію|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/12/151208_dk_biden_rada|website=BBC News Україна|date=2015-12-08|accessdate=2021-01-21|language=uk|archive-date=4 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210504212654/https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/12/151208_dk_biden_rada}}</ref><ref>{{Cite web|title=«Україна не може собі дозволити, щоб люди втратили надію»|url=https://zbruc.eu/node/44794|website=Збруч|date=2015-12-08|accessdate=2021-01-21|language=uk|archive-date=23 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210123234639/https://zbruc.eu/node/44794}}</ref>.

У вересні 2016 року був впевнений, що Україна колись «надасть особливий статус Донбасу»<ref>{{Cite web|title=Байден переконаний, що Україна готова надати особливий статус Донбасу - Новини news|url=https://news.24tv.ua/bayden_perekonaniy_shho_ukrayina_gotova_nadati_osobliviy_status_donbasu_n729865|website=24 Канал|accessdate=2021-01-21|language=uk|last=|first=|date=23 вересня 2016|publisher=}}</ref>.

У січні 2018 року Джо Байден заявив, що генпрокурора в Україні звільнили на його вимогу й назвав його «сучим сином», очевидно маючи на увазі [[Шокін Віктор Миколайович|Віктора Шокіна]]<ref>{{Cite web|title=Озброєння України дозволить ефективніше протистояти російській агресії - колишній віце-президент США Джозеф Байден|url=https://ukrainian.voanews.com/a/bayden-ozbroyenya-ukrayiny/4220730.html|website=VOA|accessdate=2021-01-21|language=uk|last=|first=|date=23 січня 2018|publisher=|archive-date=25 січня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180125015420/https://ukrainian.voanews.com/a/bayden-ozbroyenya-ukrayiny/4220730.html}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/28998128.html|title=Байден: «Я їду через 6 годин, якщо генпрокурор не буде доти звільнений, не отримаєте грошей»|website=Радіо Свобода|language=uk|accessdate=2018-01-26|last=|first=|date=25 січня 2018|publisher=|archive-date=26 січня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180126185711/https://www.radiosvoboda.org/a/28998128.html}}</ref>.

У жовтні 2020 року Байден пообіцяв надати Україні летальну зброю та допомогти боротися з корупцією в разі своєї перемоги на виборах президента США<ref>{{Cite web|title=У разі обрання президентом США Байден обіцяє надати Україні летальну зброю|url=https://lb.ua/world/2020/10/15/468156_razi_obrannya_prezidentom_ssha_bayden.html|website=LB.ua|accessdate=2021-01-21|last=|first=|date=2020-10-15|publisher=|language=|archive-date=31 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201031210035/https://lb.ua/world/2020/10/15/468156_razi_obrannya_prezidentom_ssha_bayden.html}}</ref>.

У січні 2021 року після перемоги на виборах Джо Байден під час телефонної розмови з президентом РФ [[Путін Володимир Володимирович|В. Путіним]] прямо заявив про відкриту агресію Росії проти України, тоді як у Кремлі були не згодні з таким формулюванням<ref>{{Cite web |url=https://news.rbc.ua/ukr/politics/bayden-pryamo-zayavil-putinu-agressii-ukraine-1612101111.html |title=Байден прямо заявив Путіну про агресію в Україні: у Кремлі «категорично не згодні» |accessdate=31 січня 2021 |archive-date=31 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210131201343/https://news.rbc.ua/ukr/politics/bayden-pryamo-zayavil-putinu-agressii-ukraine-1612101111.html }}</ref>.

У лютому 2021, на спеціальній сесії Мюнхенської конференції з безпеки, заявив, що підтримка територіальної цілісності України має величезне значення для Європи і США<ref>{{cite web|url=https://censor.net/ua/news/3249027/bayiden_pidtrymka_terytorialnoyi_tsilisnosti_ukrayiny_maye_velychezne_znachennya_dlya_yevropy_i_ssha|website=censor.net|title=Байден: Підтримка територіальної цілісності України має величезне значення для Європи і США|date=19.02.2021|accessdate=20 лютого 2021|archive-date=19 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210219193901/https://censor.net/ua/news/3249027/bayiden_pidtrymka_terytorialnoyi_tsilisnosti_ukrayiny_maye_velychezne_znachennya_dlya_yevropy_i_ssha}}</ref>.

26 лютого Байден заявив, що його країна ніколи не визнає анексію українського півострова Крим Росією і США разом з Україною протистоятимуть агресивним діям РФ<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/02/26/7284859/ |title=Байден: Крим — це Україна, ми будемо разом протистояти агресії Росії |accessdate=26 лютого 2021 |archive-date=26 лютого 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210226145029/https://www.pravda.com.ua/news/2021/02/26/7284859/ }}</ref>.

2 квітня 2021 року Байден провів першу після обрання президентом США розмову із [[Зеленський Володимир Олександрович|президентом України Володимиром Зеленським]]. Глави держав обговорили повідомлення про накопичення російських військ на сході України та зусилля Зеленського щодо боротьби з корупцією<ref>{{Cite web|title=Білий дім офіційно повідомив про розмову Байдена і Зеленського|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-biden-zelensky/31184037.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2021-04-03|language=uk|archive-date=3 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210403005237/https://www.radiosvoboda.org/a/news-biden-zelensky/31184037.html}}</ref>.

16 березня 2022&nbsp;р. президент Байден повідомив, що вже цього тижня США передадуть Україні 800 систем ППО. Допомога зросте ще на 800&nbsp;млн дол<ref>{{Cite web |url=https://news.liga.net/ua/all/news/ukraina-poluchit-ot-ssha-800-sistem-pvo-pomosch-vyrastet-esche-na-800-mln-bayden |title=Україна отримає від США 800 систем ППО. Допомога зросте ще на $800 млн — Байден |accessdate=20 березня 2022 |archive-date=19 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220319150841/https://news.liga.net/ua/all/news/ukraina-poluchit-ot-ssha-800-sistem-pvo-pomosch-vyrastet-esche-na-800-mln-bayden }}</ref>.

25 березня у Польщі Байден під час свого візиту до польського Жешува, що поблизу українського кордону назвав Путіна військовим злочинцем. «Сполучені Штати виділять понад 1 мільярд доларів гуманітарної допомоги. Вона буде призначена для людей, які стали біженцями, які постраждали від війни в Україні»,&nbsp;— заявив Джо Байден<ref>{{Cite web |url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-60881197 |title=Байден у Польщі назвав Путіна військовим злочинцем |accessdate=26 березня 2022 |archive-date=26 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220326083439/https://www.bbc.com/ukrainian/news-60881197 }}</ref>.

9 травня США вдруге в історії запровадили [[ленд-ліз]] для України. Тепер для України. Це прискорить доставлення військової допомоги Україні<ref>{{Cite web |url=https://www.rbc.ua/ukr/news/ssha-vtoroy-raz-istorii-vveli-lend-liz-teper-1652015283.html |title=США вдруге в історії запровадили ленд-ліз. Тепер для України |accessdate=10 травня 2022 |archive-date=10 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220510065022/https://www.rbc.ua/ukr/news/ssha-vtoroy-raz-istorii-vveli-lend-liz-teper-1652015283.html }}</ref>. 21 травня президент Байден підписав закон про виділення Україні додаткові 40 мільярдів доларів на військову та гуманітарну сферу<ref>{{Cite web |url=https://www.rbc.ua/ukr/news/bayden-utverdil-pomoshch-ukraine-40-mlrd-1653129881.html |title=Байден затвердив допомогу Україні на 40 млрд доларів |accessdate=21 травня 2022 |archive-date=21 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220521121721/https://www.rbc.ua/ukr/news/bayden-utverdil-pomoshch-ukraine-40-mlrd-1653129881.html }}</ref>.

23 грудня 2022 року президент Байден підписав оборонний бюджет США на наступний рік з рекордними 858&nbsp;млрд доларів, у якому закладена допомога і для України. В бюджет заклали на 45&nbsp;млрд доларів більше, ніж пропонував Байден. Бюджет передбачає збільшення зарплатні для військових. фінансування закупівлі зброї, підтримка Тайваню, якому загрожує Китай, та 800 мільйонів військової підтримки Україні для відсічі агресії РФ<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2022/12/23/7382121/ Байден підписав рекордний оборонний бюджет з $800&nbsp;млн для України]</ref>.
[[Файл:Joe Biden visit to Kyiv 06.jpg|міні|300x300пкс|Джо Байден з Президентом [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимиром Зеленським]] у Києві 20.02.2023]]
6 січня 2023 року стало відомо, що США виділили Україні новий пакет підтримки у сфері оборони на суму понад 3 мільярди доларів. Пакет допомоги включатиме бронетранспортери, самохідні гаубиці, ракетне озброєння, боєприпаси та іншу військову допомогу. Це найбільший пакет допомоги, наданий Україні. 225 мільйонів доларів призначені на модернізацію української армії<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2023/01/6/7383844/ США оголосили про найбільший пакет військової допомоги Україні]</ref>.
[[Файл:Joe Biden visit to Kyiv 07 (cropped).jpg|міні|298x298пкс|Пам'ятний напис залишений Джо Байденом у гостьовій книзі [[Маріїнський палац (Київ)|Маріїнського палацу]]. «У записі Байден написав що він радий через те, що повернувся до Києва та висловив свою солідарність з українським народом.»]]
20 лютого 2023 року Джозеф Байден [[Візит Джо Байдена в Україну 2023 року|прибув з неоголошеним візитом до Києва]]<ref>{{Cite web|title=Байден приїхав до Києва|url=https://www.pravda.com.ua/news/2023/02/20/7390098/|website=Українська правда|accessdate=2023-02-20|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Без телефонів і 10 годин потягом: як зберегли таємницю щодо візиту Байдена в Україну|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-64711362|website=bbc.com|accessdate=2023-02-20|language=uk}}</ref>.

7 жовтня 2023 року президент США Джозеф Байден запропонував надати Україні $100&nbsp;млрд. Цього має вистачити приблизно на 2 наступні роки<ref>{{Cite web|url=https://chasdiy.org/politics/baiden-proponuie-nadaty-ukraini-100-mlrd-zmi.html|title=Байден пропонує надати Україні $100 млрд – ЗМІ|last=Шевченко|first=Тарас|date=08 Жовтня 2023|website=https://chasdiy.org|publisher=Час ДЫй|accessdate=08 Жовтня 2023}}</ref>.

=== Кримінальні провадження ===
[[27 лютого]] [[2020]] року стало відомо, Що на підставі заяви колишнього [[Генеральний прокурор (Україна)|Генерального прокурора]] України [[Шокін Віктор Миколайович|Віктора Шокіна]] від 28 січня 2020 року<ref name="УВТ">[https://glavcom.ua/news/venediktova-vklyuchilas-u-viynu-proti-baydena-679708.html У війну Трампа проти Байдена включилась Венедіктова], Главком, Віталій Тараненко, 13 травня 2020 року</ref>, в котрій він звинувачував Джо Байдена в діях, що привели до свого звільнення з посади в квітні 2016 року<ref name="УВТ" /> та причетності до спроби отруїти його ртуттю в 2009 році, [[Державне бюро розслідувань|Державним бюро розслідувань]] стосовно Байдена було відкрито кримінальне провадження<ref name="ВТП">[https://www.radiosvoboda.org/a/taylor-on-biden-probe/30462750.html Вільям Тейлор про відкриття справи проти Байдена: «Україні слід бути дуже обережною»], сайт [[Радіо Свобода]], 1 березня 2020 року</ref> за статтею 344 [[Кримінальний кодекс України|Кримінального кодексу України]] (втручання в діяльність державного діяча), яке згодом було направлено до Печерського управління поліції міста Київ<ref name="УПЗ">[https://www.radiosvoboda.org/a/news-bayden-ukrayina/30941992.html Українська поліція закрила кримінальне провадження щодо Байдена&nbsp;— МВС], сайт Радіо Свобода, 11 листопада 2020 року</ref>.

[[10 листопада]] 2020 року агентством «[[Укрінформ]]» було повідомлено, що 23 вересня 2020 року [[Національна поліція України]] вирішила закрити кримінальне провадження за статтею 344 через відсутність складу злочину<ref name="УПЗ" />.

[[22 січня]] 2021 року, на третій день після [[Інавгурація Джо Байдена|інавгурації Джо Байдена]] на посаді президента Сполучених Штатів Америки, за заявою народного депутата України від [[Партія регіонів|Партії регіонів]] [[Деркач Андрій Леонідович|Андрія Деркача]] рішенням [[Печерський районний суд міста Києва|Печерського суду міста Києва]] відкрито ще дві кримінальні справи проти Джо Байдена та п'ятого президента України Петра Порошенка за тим самим звинуваченням у втручанні в діяльність колишнього Генерального прокурора України Віктора Шокіна<ref name="ЩПІ">[https://www.pravda.com.ua/news/2021/01/27/7281364/ Щодо Порошенка і Байдена відкрили 2 нові справи в Україні&nbsp;— адвокат], Українська правда, 27 січня 2021 року</ref>.

Згодом, за повідомленням [[Новіков Ілля Сергійович|Іллі Новікова]] і Ігоря Голованя, адвокатів Петра Порошенка, кримінальні провадження терміново закрили, а [[1 лютого]] 2021 року апеляційна палата [[Вищий антикорупційний суд України|Вищого антикорупційного суду України]] (ВАКС) остаточно підтвердила їх закриття<ref name="ЩБП">[https://www.pravda.com.ua/news/2021/02/3/7282189/ Щодо Байдена і Порошенка в Україні закрили всі справи&nbsp;— адвокат], Українська правда, 3 лютого 2021 року</ref>.

== Скандали ==
9 квітня 2020 року колишня помічниця Байдена Тара Рід звинуватила його в сексуальному насильстві. За її даними, це сталося 1993 року в підвалі офісного будинку [[Капітолій (Вашингтон)|Капітолію США]], коли Байден був сенатором. До цього Тара заявляла про «недоречні дотики», але не говорила, що це було насильство. Тогочасні співробітники Байдена не підтвердили заяви Рід, заявивши, що подібна поведінка була не характерною для нього. Крім цього, багато хто зі співробітників не зміг згадати, щоб Рід працювала з ними<ref>{{Cite web|title=Екс-помічниця звинуватила Байдена в сексуальному насильстві|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/eks-pomoshchnitsa-obvinila-baydena-seksualnom-1586777079.html|website=РБК-Україна|accessdate=2020-04-13|last=|first=|date=13 квітня 2020|publisher=|archive-date=29 квітня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200429133043/https://www.rbc.ua/ukr/news/eks-pomoshchnitsa-obvinila-baydena-seksualnom-1586777079.html}}</ref>.

12 вересня 2023 року, як повідомила телерадіомовна компанія [[BBC]]<ref>[https://www.bbc.com/news/world-us-canada-66779228 Biden impeachment inquiry: McCarthy says House will investigate president. // By Anthony Zurcher, North America correspondent. September 14, 2023]</ref>, [[Палата представників США|Палата представників]] [[Конгрес США|Конгресу США]] анонсувала початок офіційного розслідування щодо [[імпічмент]]у американського президента Джо Байдена. Про це заявив спікер Палати представників, республіканець Кевін Маккарті. За його словами, розслідування буде зосереджене на «звинуваченнях у зловживанні владою, перешкоджанні та корупції» щодо президента США. Спікер Палати представників сказав, що існують «серйозні та перевірені» звинувачення щодо поведінки президента й нібито всі ці звинувачення «малюють картину корупційної культури». Якщо ж більш конкретизувати, то, за словами Маккарті, розслідування зосередиться на тому, чи отримував Байден вигоду від ділових угод свого сина Хантера Байдена, який перебуває під федеральним розслідуванням щодо можливих податкових злочинів, пов'язаних з його іноземними бізнес-інтересами<ref>[https://24tv.ua/rozsliduvannya-spravi-impichmentu-baydena-palata-shukaye-zlovzhivannya_n2390794 Капітолій почне розслідування щодо імпічменту Байдена: Білий Дім вже відреагував на заяви. // Автор: Дмитро Усик. 12.09.2023, 22:20]</ref><ref>[https://24tv.ua/shho-vidomo-pro-impichment-dzho-baydenu_n2392150 Імпічмент Байдена: що задумали республіканці та які ризики це створює для України. // Автор: Олексій Печій. 14.09.2023, 22:00]</ref>.

== Цікаві факти ==
25 вересня 2023 року, згідно з повідомленням видання The Hill, собака президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена на прізвисько Командор вкусив ще одного співробітника [[Секретна служба США|Секретної служби]]. Як повідомляється, дворічний пес породи [[німецька вівчарка]], за чотири місяці поточного року, став винуватцем щонайменше 7 інцидентів зі співробітниками Білого дому<ref>[https://thehill.com/homenews/administration/4224298-first-dog-commander-biden-bites-another-secret-service-agent/ First dog Commander Biden bites another Secret Service agent. // By Alex Gangitano. 09/26/23 5:01 PM ET]</ref><ref>[https://focus.ua/uk/lifestyle/581261-vivcharka-dzho-i-dzhill-bajden-vkusila-simoh-spivrobitnikiv-bilogo-domu Вівчарка Джо і Джилл Байден вкусила сімох співробітників Білого дому. // Автор: Дар'я Бережна. 25.07.2023, 19:53]</ref><ref>[https://focus.ua/uk/worldfun/595326-oficeru-znadobilasya-dopomoga-medikiv-sobaka-bajdena-znovu-vkusila-lyudinu Офіцеру знадобилася допомога медиків: собака Байдена знову вкусив людину. // Автор: Артем Богомаз. 27.09.2023, 08:38]</ref>.

== Нагороди ==
* [[Маріїнський Орден Хреста]] 1-го ступеня ([[Естонія]], 2004)<ref>{{Cite web|title=Vabariigi President|url=https://www.president.ee/en/estonia/decorations/bearer/462/joseph-r-biden|website=www.president.ee|accessdate=2020-11-07|archive-date=21 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180821115526/https://www.president.ee/en/estonia/decorations/bearer/462/joseph-r-biden}}</ref>;
* Орден Пакистану із зіркою ([[Пакистан]], 2009)<ref>{{Cite web|title=Biden Holds Talks With Pakistani Leaders|url=https://www.cbsnews.com/news/biden-holds-talks-with-pakistani-leaders/|website=www.cbsnews.com|accessdate=2020-11-07|language=en-US|archive-date=9 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201109143917/https://www.cbsnews.com/news/biden-holds-talks-with-pakistani-leaders/}}</ref>;
* [[Орден Перемоги імені Святого Георгія]] ([[Грузія]], 2009)<ref>{{Cite web|title=ჯოზეფ ბაიდენი თბილისში|url=https://www.radiotavisupleba.ge/a/1832358.html|website=რადიო თავისუფლება|accessdate=2020-11-07|language=ka|archive-date=18 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210118133738/https://www.radiotavisupleba.ge/a/1832358.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Biden’s visit to Tbilisi: no promising the moon - Analytics - GeorgiaTimes.info|url=http://www.georgiatimes.info/en/analysis/17360.html|website=web.archive.org|date=2017-10-06|accessdate=2020-11-07|archive-date=2017-10-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20171006062223/http://www.georgiatimes.info/en/analysis/17360.html}}</ref>;
* Орден Трьох зірок 2-го ступеня ([[Латвія]], 2011)<ref>{{Cite web|title=Latvijas Valsts prezidenta mājas lapa|url=http://president.lv/pk/content/?cat_id=603&art_id=17205|website=web.archive.org|date=2017-10-06|accessdate=2020-11-07|archive-date=2017-10-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20171006012655/http://president.lv/pk/content/?cat_id=603&art_id=17205}}</ref>;
* Медаль зобов'язань Іраку ([[Ірак]], 2011)<ref>{{Cite web|title=Iraqi Government honors commitment of American service members|url=https://www.dvidshub.net/news/80810/iraqi-government-honors-commitment-american-service-members|website=DVIDS|accessdate=2020-11-07|language=en|archive-date=9 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201109143933/https://www.dvidshub.net/news/80810/iraqi-government-honors-commitment-american-service-members}}</ref>;
* [[Орден Свободи]] ([[Україна]], [[23 серпня]] [[2017]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань''<ref>{{УПУ|250/2017|23 серпня 2017|Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав}}</ref>;
* [[Президентська медаль Свободи]] (2017)<ref>{{Cite web|title=Remarks by the President and the Vice President in Presentation of the Medal of Freedom to Vice President Joe Biden|url=https://obamawhitehouse.archives.gov/the-press-office/2017/01/12/remarks-president-and-vice-president-presentation-medal-freedom-vice|website=whitehouse.gov|date=2017-01-12|accessdate=2020-11-07|language=en|archive-date=16 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201016220032/https://obamawhitehouse.archives.gov/the-press-office/2017/01/12/remarks-president-and-vice-president-presentation-medal-freedom-vice}}</ref>.

== Коментарі ==
{{reflist|group=k}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* [https://www.whitehouse.gov/administration/president-biden/ Президент Джо Байден] офіційний веб-сайт{{ref-en}}
{{Вікіцитати}}
* [https://web.archive.org/web/20080823025111/http://biden.senate.gov/ Офіційний сайт сенатора США Джо Байдена] {{ref-en}}
* [http://bioguide.congress.gov/scripts/biodisplay.pl?index=B000444 Біографія на сайті Конгресу США] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080827044555/http://bioguide.congress.gov/scripts/biodisplay.pl?index=B000444 |date=27 серпня 2008 }}
* {{C-SPAN|Joseph Biden}}
* [http://zbruc.eu/node/44794 Виступ віцепрезидента Сполучених Штатів Америки Джозефа Робінетта Байдена у Верховній Раді України 8 листопада 2015 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151222092541/http://zbruc.eu/node/44794 |date=22 грудня 2015 }}

{{start box}}
{{succession box|титул=[[Файл:Seal Of The President Of The Unites States Of America.svg|55px]]<br />[[Президент США|46-й Президент США]]|попередник=[[Дональд Трамп]]<br/>[[2017]] — [[2021]]|наступник=|роки=''' з [[20 січня]] [[2021]]'''}}
{{end box}}
{{start box}}
{{succession box|титул=[[Файл:Seal of the Vice President of the United States.svg|55px]]<br />[[Віцепрезидент США|<span style='color: #990066'>47-й Віцепрезидент США</span>]]|попередник=[[Дік Чейні]]|наступник=[[Майк Пенс]]|роки='''[[20 січня]] [[2009]] — [[20 січня]] [[2017]]'''}}
{{end box}}

{{Бібліоінформація}}
{{Кабінет Джо Байдена}}
{{Президенти США}}
{{Віцепрезиденти США}}
{{Лідери Великої сімки}}
{{Голови країн та урядів Північної Америки}}
{{Кандидати в президенти США (2008)}}
{{Кабінет Барака Обами}}
{{Людина року Тайм}}
{{Лідери Великої двадцятки}}

{{DEFAULTSORT:Байден Джо}}
[[Категорія:Уродженці Скрентона]]
[[Категорія:Сенатори від штату Делавер]]
[[Категорія:Демократи США]]
[[Категорія:Кандидати в президенти США (1988)]]
[[Категорія:Кандидати в президенти США (2008)]]
[[Категорія:Кандидати в президенти США (2020)]]
[[Категорія:Кандидати в президенти США (2024)]]
[[Категорія:Випускники Сірак'юського університету]]
[[Категорія:Американці французького походження]]
[[Категорія:Американці ірландського походження]]
[[Категорія:Президенти США]]
[[Категорія:Д��о Байден|*]]
[[Категорія:Сім'я Байденів]]
[[Категорія:Президенти США XXI]]