Перегляд вихідного коду сторінки Бровари

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:
Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.
Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.
Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025
Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.
Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.
В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.
Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:
{{Otheruses|Бровари (значення)}}
{{НП України
| назва              = Бровари
| зображення         = Шаблон-картка Броварів.png
| зображення_підпис  = Зверху вниз, зліва направо: Церква Святих Петра і Павла, Зелений квартал, Будинок [[Прокуратура|Прокуратури]], в'їзна брама [[Броварський аеропорт «Київ»|Броварського аеропорту]], [[Парк Перемоги (Бровари)|Парк Перемоги]], пам'ятник [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасу Шевченку]], [[Площа Шевченка (Бровари)|Площа Шевченка]], прапор у парку Перемоги, висотна забудова [[Вулиця Київська (Бровари)|вулиці Київської]], вид на район [[Вулиця Грушевського Михайла (Бровари)|вулиці Грушевського]], [[Майдан Свободи (Бровари)|Майдан Свободи]] та вид на центральну частину міста
| прапор             = Flag of Brovary.svg
| опис прапора       = Прапор Броварів
| герб               = Brovary gerb new.PNG
| опис герба         = Герб Броварів
| регіон             = {{ПрТ|Київська область}}
| код КАТОТТГ        = UA32060050010081797
| засноване          = XII століття
| перша згадка       = [[2 серпня]] [[1630]]
| магдебурзьке право =
| агломерація        = [[Київська агломерація|Київська]]
| статус             = [[1956]]
| поділ міста Наводницький район, Межигірський район, Старокиївський район             =
| населення          = 100,374 (2024)<ref>[https://population-hub.com/ua/ua/population-of-brovary-6191.html Чисельність населення в місті Бровари на 2024 рік становить 100 374 чоловік.]</ref>
| площа              = 34
| ref-площа          =
| густота            = 3986
| поштові індекси    = 07400
| код                = 4594
| координати         = {{coord|50|30|41|N|30|47|25|E|scale:100000|display=inline,title}}
| висота             = [[Мінімум|мін.]]&nbsp;— 106 м<br/>[[Максимум|макс.]]&nbsp;— 139
| водойма            = [[Дарниця (річка)|Дарниця]]<ref>[https://texty.org.ua/d/kyiv_rivers/ Карта-схема малих річок Києва]</ref>
| станція            = [[Бровари (станція)|Бровари]], <br/>{{Зпл|Княжичі}}
| відстань           =
| залізниця о        = 20
| ref-залізниця о    =
| автошлях о         = 0 (межує)
| ref-автошлях о     =
| фізична о          =
| ref-фізична о      =
| залізниця с        = 20
| фізична с          =
| автошлях с         = 0 (межує)
| день міста         = Третя субота вересня
| адреса             = 07400, м. Бровари, [[Вулиця Героїв України (Бровари)|вул. Героїв України]], 15
| вебсторінка        = [http://brovary-rada.gov.ua/ Броварська міськрада]
| мер                = [[Сапожко Ігор Васильович]]
|громада=[[Броварська міська громада]]
|район=[[Броварський район]]|етнікон=}}

'''Бровари́''' ({{МФА-всі|brɔʋɐˈrɪ|3=Uk-Бровари.ogg}}; раніше '''Броварі'''<ref name=":0">Карт. Відділ Голов. Геодез. Управи, 1918 / Дод. №&nbsp;8. Київ з передмістями. За зйомками 1897&nbsp;р.</ref><ref>{{Cite web|title=Жителі Броварів вимагають перейменувати місто: яку назву пропонують|language=uk|url=https://tykyiv.com/news/aktivisti-u-brovarakh-vimagaiut-pereimenuvati-misto-iaku-nazvu-proponuiut/|archiveurl=https://web.archive.org/web/20240310020810/https://tykyiv.com/news/aktivisti-u-brovarakh-vimagaiut-pereimenuvati-misto-iaku-nazvu-proponuiut/|accessdate=4 грудня 2024|archivedate=10 березня 2024|deadurl=no}}</ref>)&nbsp;— [[Міста України (за населенням)|місто]] у [[Київська область|Київській області]], найбільше місто [[Київська агломерація|Київської агломерації]] після [[Київ|столиці]], центр [[Броварський район|Броварського району]] та [[Броварська міська громада|Броварської міської громади]].

Бровари вперше згадуються у документальних джерелах у 1628 році року, статус [[місто|міста]] надано в 1956 році. Починаючи від [[1970-ті|1970-х]] років місто має значну промислову базу. Відтоді Бровари відзначаються високими темпами забудови, станом на 2017 рік, місто посідало третє місце в країні за кількістю введеного в експлуатацію житла на одного мешканця (поступаючись лише [[Ірпінь|Ірпеню]] і [[Буча|Бучі]])<ref>{{Cite web |url=http://mykyivregion.com.ua/2017/03/10/kiyivshina-viperedila-stolicyu-tempami-budivnictva-zhitla/ |title=Київщина випередила столицю темпами будівництва житла |accessdate=15 серпня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170815175023/http://mykyivregion.com.ua/2017/03/10/kiyivshina-viperedila-stolicyu-tempami-budivnictva-zhitla/ |archivedate=15 серпня 2017 |deadurl=yes }}</ref>.

В місті функціонує значна кількість підприємств з виготовлення взуття, через це місто іноді називають взуттєвою столицею України.<ref>{{Cite web |url=https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/vzuttieva-konkurenciya |title=Взуттєва конкуренція |accessdate=17 листопада 2017 |archive-date=17 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171117174842/https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/vzuttieva-konkurenciya }}</ref><ref name="rau.ua">{{Cite web |url=https://rau.ua/uk/novyni/obem-obuvnogo-rynka-ukrainy/ |title=Обсяг взуттєвого ринку України оцінюється в 52-64 млрд грн |accessdate=17 листопада 2017 |archive-date=17 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171117174533/https://rau.ua/uk/novyni/obem-obuvnogo-rynka-ukrainy/ }}</ref>

Місто Бровари має свій [[Герб Броварів|герб]], [[Прапор Броварів|прапор]] і [[Гімн Броварів|гімн]]. Входить до [[Асоціація міст України|Асоціації міст України]].

== Походження назви ==
<div style="float:left; margin-right:20px;">
{{Gallery|title=<small>Карти Української Народної Республіки 1918 року,<br/>на яких місто позначено саме як '''«Броварі»'''</small>|width=300|height=250|lines=2|align=left
|Файл:Загальна карта України, 1918 рік, фрагмент (Бровари).png|<center><small>''Загальна карта України (рік видання&nbsp;— [[1918]])''</small></center>
|Файл:Фрагмент карти УНР (Бровари).png|<center><small>''Карта УНР (дата видання&nbsp;— березень [[1918]])''</small></center>
|perrow=1
}}
</div>

Є декілька версій щодо походження назви міста Бровари, найпоширеніша з них від ''бровар&nbsp;—'' назви пивоварні в українській мові  XV-XIX ст.<ref name=":1">{{Cite news|url=http://eprints.zu.edu.ua/18286/|title=Назви споруд у пам’ятках української мови кінця ХVІ – початку ХVІІ століття|last=Царалунга|first=І. Б.|date=2010|pages=184–188|language=uk|work=Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер.: Лінгвістика : наук. журн.|issue=12|access-date=2024-04-12}}</ref>  Слово ''бровар'' має польсько-німецьку історію (має спільне ��оходження з [[Англійська мова|англ.]] словами brew і beer), і в [[XVII століття|XVII]] ст. воно вже було поширене і на теренах сучасної України. У [[Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.|Словнику української мови XVI – першої половини XVII ст.]] присутня власна назва у множині ''Бровари'': ''«отець архиманъдрытъ и капитула... з розныхъ сель... з Пуховой Слободы, з Новоселок, з Броваров... козаковъ Запорозких... моцно, кгвалтамъ, арматно насьлали»''<ref>[https://archive.org/details/SUM-28/SUM-28_3/page/73/mode/2up Словник української мови XVI – I пол. XVII ст.]</ref><ref name=":1" />''.''

Осадчим Броварів був остерський староста [[Іван Аксак|Ян Аксак]], який помер у 1627 році, але коли саме були засновано поселення - невідомо. Перша достеменна писемна згадка про Бровари припадає на грудень 1628 р.<ref>{{Стаття|прізвище=Кондратьєв|ім'я=Ігор Вікторович|назва=Лівобережні староства Київського воєводства Великого князівства Литовського та Речі Посполитої: соціально-територіальні трансформації XIV – XVII ст.|видання=|тип=Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дис. на здобуття наукового ступеня д. іст. н. за спец. 07.00.02 «Всесвітня історія»|місце=Київ|видавництво=Київський національний університет імені Тараса Шевченка|рік=2020|місяць=грудень|випуск=|номер=|сторінки=231-232|issn=|isbn=|bibcode=|doi=|pmid=|id=|archiveurl=|archivedate=|дата_цитати=|мова=uk}}</ref>
На [[загальна карта України|карті України]] [[Гійом Левассер де Боплан|Боплана]], яка була створена на замовлення [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] у [[1630-ті|1630-х]] роках<ref>[https://brovary.net.ua/brovaram-znachno-bilshe-nizh-389-rokiv-dani-unikalnoyi-starovynnoyi-karty-peredanoyi-mistu/ Броварам значно більше, ніж 389 років – дані унікальної старовинної карти, переданої місту]</ref> та видана в [[1648]] році, Бровари з'явились під [[Польська мова|польською]] назвою '''Brewary'''<ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/3b/General_Depiction_of_the_Empty_Plains_%28in_Common_Parlance%2C_the_Ukraine%29_Together_with_its_Neighboring_Provinces_WDL79.png Delineatio generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina]</ref>. Таке написання зустрічається неодноразово<ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/ec/Carte_d'Ukranie_contenant_plusieurs_provinces_comprises_entre_les_confins_de_Moscovie_et_les_limittes_de_Transilvanie_-_Par_G.L.V._sieur_de_Beauplan_-_btv1b52510759d_%281_of_2%29.jpg Carte d'Ukranie by Beauplan, Guillaume Le Vasseur (16..-1673), cartographer]</ref>. Згодом, на пізніших картах [[XVII століття|XVII]] ст., місто позначалося як '''Browary'''<ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e8/Ukrainae_pars_quae_Kiovia_Palatinatus_vulgo_dicitur.jpg Ukrainae pars quae Kiovia Palatinatus vulgo dicitur]</ref><ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/7e/Карта_Гійома_Боплана_2-2.jpg Частина карти України Гійома Боплана, 14 березня 1662]</ref>. У XVIII латинописними європейськими мовами&nbsp;— '''Brevari'''<ref>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1132327246895298&set=a.237218443072854.55097.100003540999384&type=3]</ref>, '''Brovari'''<ref>[https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b55003124q/f1.item.zoom?lang=EN]</ref>, '''Brewari'''<ref>[https://www.raremaps.com/gallery/detail/70788/nuova-carta-del-regno-di-polonia-diviso-nei-suoi-palatinati-albrizzi]</ref>. У XIX ст.&nbsp;— '''Brovari'''<ref>[https://www.davidrumsey.com/luna/servlet/detail/RUMSEY~8~1~38019~1211036:brovary?annotId=326836167]</ref><ref>[https://www.davidrumsey.com/luna/servlet/detail/RUMSEY~8~1~37498~1210489:brovary?annotId=319704409]</ref><ref>[https://www.davidrumsey.com/luna/servlet/detail/RUMSEY~8~1~20708~550096:brovary?annotId=328771358]</ref>, '''Brovary'''<ref>[https://www.davidrumsey.com/luna/servlet/detail/RUMSEY~8~1~37501~1210492:brovary?annotId=314741705]</ref>.

Під час відвідування міста в [[червень|червні]] [[1654]] року сирійський мандрівник [[Павло Алеппський]] зазначив, що поселення називалося '''Бробарі''' (рос. Бробари — в перекладі з арабської на російську)<ref name="Прадідівська слава. Бровари">[https://pslava.info/BrovaryRn_Brovary,247841.html Прадідівська слава. Бровари]</ref>.

За однією з теорій, входячи в місто, люди казали на місцевих: ''броварі'' (пивовари в множині). Цієї версії дотримуються броварські краєзнавці [[Овдієнко Марія Григорівна|Марія Овдієнко]] та [[Гузій Володимир Миколайович|Володимир Гузій]]. У низці творів [[Тарас Григорович Шевченко|Тараса Шевченка]], зокрема в поемах ''[[Катерина (поема)|Катерина]]'' (1839) і ''Сотник'' (1849)<ref>[http://litopys.org.ua/shevchenko/shev279.htm Сотник]. [[Ізборник]]: Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 171-183; 665-666.</ref>, а також у повістях ''[[Близнюки (повість)|Близнюки]]'' (1855) і ''[[Прогулянка з задоволенням і не без моралі]]'' (1856), теж вживається назва '''Броварі'''.

{{Quote box |width=35em | align=center|quote=''Заплакала, пішла шляхом,<br/>В '''Броварях''' спочила,<br/>Та синові за гіркого<br/>Медяник купила.''<br />|salign=left|source=Т.Г. Шевченко. «Катерина», 1839''}}
{{Quote box |width=35em | align=center|quote=''Треба заквітчаться, — може, в останній раз, бо він казав, що у '''Броварях''' і повінчаємося.''<br />|salign=left|source=Т.Г. Шевченко. «Сотник», 1849''}}
{{Quote box |width=35em | align=center|quote=''...а в '''Броварі''' приїхав до тієї самої години, як туркеня-наглядачка роздмухувала в сінях на вогнищі вогонь для кавника. Випивши за помірну ціну склянку кави та взявши, теж за помірну ціну, пляшечку броварського лікеру...''<br />|salign=left|source=Т.Г. Шевченко. «Близнюки», 1855<br/>''(переклад з рос. мови)''}}
{{Quote box |width=35em | align=center|quote=''Поїхали ми з Прохором в '''Броварі''', ну й годі.''<br />''...розкрив свою синьополу ризу ледь не по самі '''Броварі'''...''<br />|salign=left|source=Т.Г. Шевченко. «Прогулянка з задоволенням і не без моралі», 1856<br/>''(переклад з рос. мови)''}}

Серед карт [[XVIII століття|XVIII]]&nbsp;—[[XIX століття|XIX століть]] зустрічаються як назви '''Бровари''', так і '''Броварі''' (рос. ''Бровари'')<ref>[http://www.etomesto.ru/map-ukraine_kiev_kievskaya-gub-1800/#region Карта Киевской губернии из атласа Вильбрехта. 1800]</ref><ref>[http://www.retromap.ru/m.php#r=1418853&z=10&y=50.402472&x=30.602862 1885 год. Европейская Россия, издательство Ильина]</ref><ref>{{Cite web |url=http://img.atbrovary.org/uploads/2017-07-21/10355orig.jpg |title=Поштова карта київського намісництва записала Бровари як Броварі |accessdate=2017-08-10 |archive-date=2017-08-10 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170810171407/http://img.atbrovary.org/uploads/2017-07-21/10355orig.jpg }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170810171407/http://img.atbrovary.org/uploads/2017-07-21/10355orig.jpg |date=2017-08-10 }}</ref><ref>[https://www.davidrumsey.com/luna/servlet/detail/RUMSEY~8~1~356393~90123284:39--Карта-Киевской-губернии-из-8-уе?sort=pub_list_no_initialsort%2Cpub_list_no_initialsort%2Cpub_date%2Cpub_date Олександр Вільбрехт, Карта Киевской губернии из 8 уездов, Российский атлас, из сорока трёх карт состоящий и на сорок одну губернию Империю разделяющий, 1800] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240224174614/https://www.davidrumsey.com/luna/servlet/detail/RUMSEY~8~1~356393~90123284:39--Карта-Киевской-губернии-из-8-уе?sort=pub_list_no_initialsort,pub_list_no_initialsort,pub_date,pub_date |date=2024-02-24 }}</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20170810171407/http://img.atbrovary.org/uploads/2017-07-21/10355orig.jpg Поштова карта Київського намісництва]</ref> і '''Броваркі''' (рос. ''Броварки'')<ref>{{Cite web |url=http://www.etomesto.ru/map-atlas_1799/?find=1&z=1&x=30.525363&y=50.449523&gpson=0 |title=Генеральна карта Російської Імперії 1799 року зобразила Бровари як Броваркі |accessdate=3 січня 2017 |archive-date=3 січня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170103170156/http://www.etomesto.ru/map-atlas_1799/?find=1&z=1&x=30.525363&y=50.449523&gpson=0 }}</ref>. Також '''Броварі''' (лат. Brovari) зустрічаються і серед латинописних карт періоду [[XVIII століття|XVIII]]—[[XIX століття|XIX]] ст.<ref>[https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b55003124q/f1.item.zoom?lang=EN Cours de la Desna, Франція, 1724]</ref><ref>[https://www.davidrumsey.com/luna/servlet/detail/RUMSEY~8~1~38019~1211036:brovary?annotId=326836167 L. Vivien de St Martin, Париж, 1824]</ref><ref>[https://www.davidrumsey.com/luna/servlet/detail/RUMSEY~8~1~33862~1170014:brovary?annotId=298700435  John Arrowsmith, Лондон, 1832]</ref><ref>[https://www.davidrumsey.com/luna/servlet/detail/RUMSEY~8~1~20708~550096:brovary?annotId=328771358 Rand McNally and Company, Чикаго, 1897]</ref>.

Остання відома українська карта з позначенням «''Броварі''» датована 1937 роком<ref>[[Кубійович Володимир Михайлович|В. Кубійович]]. [[Атляс України й сумежних країв]]. [[Український Видавничий Інститут]]. [[Львів]].&nbsp;— 1937. Стор. 57 [https://archive.org/details/UkrAtlas/page/n103/mode/2up?q=бровари]</ref>, італійська — 1929<ref>[https://www.davidrumsey.com/luna/servlet/detail/RUMSEY~8~1~31838~1151186:brovary?annotId=306283464 Touring Club Italiano, Funk & Wagnalls Company. Мілан, 1929]</ref>. Низка броварських краєзнавців вважає, що справжня назва міста&nbsp;— саме ''Броварі''. У навколишніх селах досі переважає вживання назви міста як '''Броварі''' та використання назви '''броварці''' щодо мешканців міста.

[[Файл:Броварня в броварах.PNG|міні|праворуч|250пкс|''Броварська броварня «Бровар ХоФ» '']]
 
За іншими джерелами, та теорією краєзнавця [[Гузій Володимир Миколайович|Володимира Гузія]]<ref>{{Cite web |url=http://pro-zolotu-ocheretinu.webnode.com.ua/volodimir-guzij/ |title=Володимир Миколайович Гузій — дослідник, автор 4 видань про історію нашого регіону (Київщину, Чернігівщина) |accessdate=4 грудня 2017 |archive-date=5 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171205093109/http://pro-zolotu-ocheretinu.webnode.com.ua/volodimir-guzij/ }}</ref>, назва «Бровари» походить від вислову «браві вори» (сміливі розбійники), про що свідчить сіверський переказ: ''«Розбійники накрали дівчат (це сіверський звичай&nbsp;— за Нестором-літописцем) і поставили декілька хат. Жінки варили, а чоловіки ходили на здобич. Звідси й назва Борвори. Розбійники займалися броварством. От хто й казав Борвори, а хто Броварі».''<ref>{{Cite web |url=http://donas.in.ua/istoriya/bravi-vory.html |title=Браві вори. До нас, на Броварщину. |accessdate=20 грудня 2016 |archive-date=21 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161221091010/http://donas.in.ua/istoriya/bravi-vory.html }}</ref>

Якщо не брати до уваги штучних лінгвістичних утворень, то є переконливий матеріал переказу про бравих ворів. Браві означає хоробрі, славні або дикі за аналогією із словом варвар. Вор означає хитрий, скритний. Цей переказ «Броварі&nbsp;— браві вори» пов'язує в єдине ціле Броварі, що на лузі Вороговище, назву села [[Заворичі]] (ті, що живуть за ворами) і древню літописну назву Воровичі.<ref>{{Cite web |url=http://mpz.brovary.org/wp-content/uploads/2013/03/Ratnikov-Moye-Misto-Miy-Dim.pdf |title=Бровари. Моє місто — Мій дім. — Бровари, 2009. — 128 с. |accessdate=4 грудня 2017 |archive-date=15 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171215091142/http://mpz.brovary.org/wp-content/uploads/2013/03/Ratnikov-Moye-Misto-Miy-Dim.pdf }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://archive.nndiuvi.org.ua/toprint.html?id=946 |title=Така загадкова назва — Бровари |accessdate=4 грудня 2017 |archive-date=5 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171205143534/http://archive.nndiuvi.org.ua/toprint.html?id=946 }}</ref>

Розбійницьке минуле міста простежується і у [[XIX століття|XIX столітті]]. Тогочасна офіційна влада називала місто Броварі «приютом грабунку і розбою» та «гніздом воров». На версію про розбійницьке минуле перших поселенців Броварів натякає і [[Тарас Шевченко]], у його [[Варнак (повість)|повісті «Варнак»]], написаній у [[1853]] році, головний герой&nbsp;— каторжник, який знаходився у броварському лісі з ножем<ref>Золота очеретина. Броварщина, історико-краєзнавчі нариси. Володимир Гузій, 1997</ref>.

{{Quote box |width=35em | align=center|quote=''Вийшов я з ножем в халяві<br/>З Броварського лісу,<br/>Щоб зарізаться.''<br/>|salign=left|source=Т.Г. Шевченко. «Варнак», 1853}}

Транслітерація назви міста іншими мовами:
* ''Бровары''&nbsp;— [[російська]];
* ''Brovary''&nbsp;— [[Англійська мова|англійська]] і більшість європейських мов (наприклад, [[Французька мова|французька]]), що послуговуються [[Латинка|латинкою]];
* ''Browary''&nbsp;— [[Польська мова|польська]] і [[Німецька мова|німецька]] мови&nbsp;— те саме, тільки замість ''v'' усередині ''w''.
* ''Brovarai''&nbsp;— [[литовська мова|литовська]].
* ''Brovarî''&nbsp;— [[Румунська мова|румунська]].

[[22 червня]] [[2023]] року Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендувала розглянути можливість перейменування '''Бровари''' в '''Броварі''', оскільки нинішня назва «не відповідає правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови»<ref>{{Cite web|url=https://novynarnia.com/2023/06/27/naczkomisiya-rekomenduye-do-perejmenuvannya-zaporizhzhya-brovary-chervonograd-i-ne-tilky/|title=Нацкомісія рекомендує до перейменування Запоріжжя, Бровари, Червоноград, і не тільки}}</ref>.

{{fact|Існують підстави вважати, що населений пункт, утворений декілька століть тому, мав назву ''Browary''. Але вже на початку XX століття топонімічні джерела показують назву ''Броварі'', а згодом&nbsp;— ''Бровари''. Частина мешканців міста наразі вважають, що існуючий варіант є русизмом і вимагають повернути назву ''Броварі''. 27 лютого 2024 року активісти навіть змінили інсталяцію у середмісті, де демонтували частину літери «и». Міська влада наводить свої аргументи і спирається на краєзнавців, які знайшли на карті 1648 року назву ''Browary'', проте цей доказ не обгрунтовується фаховими висновками, бо топонім ''Browary'' може бути польським і читається, як ''БровАри''}}<ref>{{Cite web|url=https://youtu.be/kInJkDa3Wag?si=EeFxm4R1M5hx4HiF|title=Було «Бровари», стало&nbsp;— «Броварі»: думки броварців щодо зміни назви міста в інсталяції|website=Трибуна-Бровари|date=2024-02-28}}</ref>.

== Розташування, місцевості та [[урбанонім]]и ==
[[Файл:Brovary.jpg|міні|праворуч|300пкс|''Мапа мікрорайонів Броварів'']]
{{main|Місцевості Броварів|Озера Броварів|Вулиці Броварів}}
Місто Бровари розташоване на [[Північна Україна|Півночі України]], на заході межує з [[Київ|Києвом]], на півночі з Києвом і селом [[Калинівка (Броварський район)|Калинівка]], на сході з селами: [[Перемога (Броварський район)|Перемога]], [[Квітневе (Броварський район)|Квітневе]] і [[Красилівка (Броварський район)|Красилівка]], на півдні&nbsp;— [[Княжичі (Броварський район)|Княжичами]] і [[Требухів|Требуховом]].

З півночі і заходу місто оточене [[ліс]]ами, переважно [[Хвойні ліси|хвойними]], на півдні і сході&nbsp;— [[степ]]ова зона. Через місто не протікає жодна річка, натомість є кілька невеличких озер загальної площі в 12 га.

[[Рельєф]] міста переважно рівнинний, є лише кілька пагорбів. Найвища точка міста&nbsp;— 139 метрів над рівнем моря (вул. Чорних Запорожців, 60Б), найнижча&nbsp;— 106 метрів (вул. Героїв Крут, на місці старого болота).

Територіально місто Бровари поділяється на 10 історичних мікрорайонів.

У Броварах наявно 239 [[Вулиця|вулиць]], 37 [[Провулок|провулків]], 1 [[бульвар]], 1 [[Дорога (урбанонім)|дорога]], 1 [[Майдан (урбанонім)|майдан]], 1 [[Площа (архітектура)|площа]] та 3 [[парк]]и, 1 сквер.

=== Клімат ===

Місто розташоване в [[Помірний кліматичний пояс|помірно-континентальному кліматичному поясі]]. Пори року чітко виражені. Літо&nbsp;— вологе і тепле, зима м'яка.

На території міста середня температура найхолоднішого місяця зими&nbsp;— січня становить -6,3&nbsp;°C, а найтеплішого місяця&nbsp;— липня +19,5&nbsp;°C. Найнижча температура в даній місцевості була зафіксована на позначці -35&nbsp;°C, а найвища піднімалася до +45&nbsp;°C. Період із температурами понад +10&nbsp;°C триває 155—160 діб. Переважна більшість вітрів дме із заходу та північного заходу. У середньому на рік випадає 540—550&nbsp;мм опадів. Дві третини всіх опадів припадає на теплий проміжок року. Стійкий сніговий покрив утворюється в другій половині грудня і тримається, зазвичай, до середини березня.

Висота снігового покриву сягає 20&nbsp;см. Влітку часто бувають зливи з грозами, тумани. Взимку&nbsp;— тривалістю до місяця&nbsp;— можуть стояти сильні морози.

== Демографія ==

=== Чисельність населення ===

{{Населення Броварів}}

За правління [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], в [[1648]]—[[1654]] роках місто населяли близько 700 мешканців.

Перший перепис населення Броварів відбувся в [[1666]] році&nbsp;— тоді було зафіксовано 114 дворів (приблизно 690 чоловік). Відомо, що більшість населення було знищено під час набігів московських військ на місто [[1658]] і [[1668]] років, тому в другій половині [[XVII століття]] місто майже не росло.

Наступний перелік відбувся [[1769]] року&nbsp;— населення склало 708 мешканців, а після [[Друга Малоросійська колегія|ліквідації Київського полку]] залишилось всього 486 особи ([[1784]] рік). Потому, упродовж [[19 століття|XIX століття]] під час [[Урбанізація|урбанізації]] містечка кількість броварчан значно зростало і на 1897 рік склало 4&nbsp;312 осіб.

В [[XIX століття|XIX]] та на початку [[XX століття|XX століть]] великі коливання населення міста відбувались під час мобілізацій до царської армії, наприклад у [[1914]] році доросле чоловіче населення Броварів зменшилось чи не вдвічі&nbsp;— багатьох мобілізували на фронти [[Перша Світова війна|Першої Світової війни]].

За часів незалежності [[Українська Народна Республіка|УНР]], [[1919]] року, коли більшість військових демобілізувалось і повернулись по домівках, було зафіксовано 5&nbsp;212 мешканців, але невдовзі місто постраждало від [[Радянсько-українська війна|нападу на місто червоної]], а потім [[Київська катастрофа|білої]] російських армій та влаштованим комуністами [[Голодомор в Україні (1921—1923)|репресіями]]. 1923 року населення Броварів склало 4&nbsp;065 осіб, а вже 1930 року, після нетривалої стабільності [[НЕП]]у&nbsp;— збільшилось до 5&nbsp;618 жителів.

Збільшення населення тривало до початку [[Голодомор в Україні 1932—1933|другого голодомору (1932—1933 років)]], через який від голоду загинуло 134 мешканці Броварів. Надалі, після його закінчення, місто знову почало рости, і на 1939 рік збільшилось до 8&nbsp;905 осіб.

Великої демографічної кризи місто зазнало під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], коли в Броварах залишилось близько 3&nbsp;000 мешканців, а після закінчення бойових дій, в [[1946]]—[[1947]] роках населення знову зазнало [[Голодомор в Україні (1946—1947)|репресій та голодомору]] від радянської влади. В післявоєнні роки населення збільшувалось швидко (1959&nbsp;р.&nbsp;— 17&nbsp;800 містян), лише за час 1960—1969 років воно збільшилось на 13 тисяч осіб, такий високий приріст населення відбувався насамперед завдяки переселення в місто жителів сіл з різних областей України.

В середині [[1990-ті|1990-х]] років місто досягло населення близько 100 тисяч мешканців, наприклад, 1997 рік&nbsp;— 92,4 тисячі осіб<ref>[https://data.gov.ua/file/46801/download?token=1RRgqTHO Бровари&nbsp;— Єдиний державний вебпортал відкритих даних]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, але в наступні роки через низьку народжуваність і високу смертність в країні, Бровари почали втрачати своїх мешканців, і таким чином [[Перепис населення України (2001)|Перепис населення України 2001 року]] зафіксував у Броварах лише 86,9 тис. жителів<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/urban-rural/kyiv/ |title=Дані Перепису населення України 2001 року (Київська область) на офіційному сайті |accessdate=4 вересня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090417022023/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/urban-rural/kyiv/ |archivedate=17 квітня 2009 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090417022023/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/urban-rural/kyiv/ |date=2009-04-17 }}</ref>, у подальших [[2000-ні|2000-х]] почалось економічне зростання міста, що призвело до міграції в Бровари, як мешканців інших регіонів країни, так і іноземних громадян. Починаючи з [[2010-ті|2010-х]] років у місті народжуваність перевищила смертність і, крім міграційного росту міста, почався природний приріст.

З початком російського вторгнення в Україну у [[2014]] році почалась міграція у Бровари жителів окупованих Росією територій, переважно Донецької і Луганської областей. На [[2016]] рік у місті було зареєстровано 5,098 переселенців.<ref>{{Cite web |url=https://blog.liga.net/user/isapozhko/article/21845 |title=Як у Броварах вирішуються проблеми переселенців |accessdate=4 жовтня 2020 |archive-date=26 вересня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200926123245/https://blog.liga.net/user/isapozhko/article/21845 }}</ref>

На [[2020]] рік у Броварах проживає 108 тисяч жителів. Бровари мають найбільшу народжуваність у [[Київська область|Київській області]] та друге місце за чисельністю населення (після [[Біла Церква|Білої Церкви]]).

=== Кількість будинків (дворів) ===
Наведена історична динаміка зміни кількості житлових будинків у місті Бровари.

{|class="standard"
|+
! Рік
! [[1666]]
! [[1723]]
! [[1769]]
! [[1858]]
! [[1885]]
! [[1891]]
! [[1897]]
! [[1919]]
! [[1923]]
! [[1926]]
! [[1941]]
! [[1943]]
! [[2009]]
|-
| align=center| Кількість будинків
| 114{{збільшення}}
| 90{{зменшення}}
| 117{{збільшення}}
| 239{{збільшення}}
| 281{{збільшення}}
| 379{{збільшення}}
| 464{{збільшення}}
| 746{{збільшення}}
| 912{{збільшення}}
| 992{{збільшення}}
| 2312{{збільшення}}
| 138{{зменшення}}
| 6617{{збільшення}}<ref>із них 371 багатоповерховий будинок, 4 гуртожитки, 23 будинки ЖБК та ОСББ, 83 будинки відомчого підпорядкування.</ref>
|}

=== Національний і мовний склад ===

Абсолютна більшість сучасного населення міста&nbsp;— [[українці]], що проживали тут від початку заснування містечка та [[Етногенез українців|сформувалися]] в основному від [[Східні слов'яни|східнослов'янського плем'я]] [[Сіверяни|сіверян]]<ref>{{Cite web |url=http://donas.in.ua/istoriya/bravi-vory.html |title=До нас, на Броварщину. Незалежний інформаційний портал Броварів та району |accessdate=20 грудня 2016 |archive-date=21 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161221091010/http://donas.in.ua/istoriya/bravi-vory.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://svit11.wordpress.com/2016/04/15/чернігівське-наріччя-забута-мова-сів/ |title=Чернігівське наріччя: забута мова сіверян |accessdate=20 грудня 2016 |archive-date=20 лютого 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180220152009/https://svit11.wordpress.com/2016/04/15/чернігівське-наріччя-забута-мова-сів/ }}</ref>. Також в Броварах проживає невелика діаспора [[росіяни|росіян]] і [[білоруси|білорусів]]. У місті переважає [[українська мова]], на другому місці [[російська мова|російська]], якою розмовляють близько 13&nbsp;% броварчан.

Російська мова і російська діаспора почала з'являтися в Броварах наприкінці 18 століття, за часів правління [[Російська імперія|Російської імперії]] та [[Ліквідація автономії Гетьманщини|ліквідації Гетьманщини]], коли в містечко направляли московських військових відставників, що ставали тут поміщиками і набирали собі у власність українських кріпаків.<ref>У Броварях поселяються і дворянські родини, як правило, це відставні військові&nbsp;— Соколіков, Антоненков, Білохвостов, Бублик, Грабовський, Забродіна, Кислий, Литвинов. Опис Семенова-Тяньшанського за збірником «Росія»</ref> Одночасно з переселенням росіян у місто, [[1802]] року, у Броварах почали з'являтися російськомовні школи, а всі україномовні школи були ліквідовані та заборонені, старі книжки [[Староукраїнська мова|староукраїнською мовою]] замінювались на російськомовні.<ref>За ред. І.&nbsp;Л.&nbsp;Лікарчука. Заклади освіти Київщини: минуле та сучасне&nbsp;— К.:Вид. О.&nbsp;М.&nbsp;Ешке, 2002.&nbsp;— 528с.</ref> Русифікація міста тривала понад 200 років, за винятком періоду [[1917]]—[[1920]] років, коли місто контролювала [[Українська Народна Республіка]], та продовжувалась за часів [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] аж до Незалежності України [[1991]] року.

До [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в Броварах існувала велика єврейська громада, що заселила місто переважно у другій половині [[XIX століття]], поступово переселяючись із заходу після [[Поділи Речі Посполитої|розпаду Польщі]], у [[1891]] році 23,3&nbsp;% броварчан були [[євреї|євреями]] (888 чоловік)<ref>{{Cite web |url=http://xn--90ax2c.xn--p1ai/catalog/000200_000018_RU_NLR_DIGIT_92171/viewer/?page=274 |title=Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (включені дані Броварів за 1891 рік) |accessdate=11 грудня 2021 |archive-date=11 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211211223433/https://rusneb.ru/ }}</ref>. Частково єврейська меншина емігрувала до Києва під час революційних подій [[1917]]—[[1921]] років, побоюючись гніву броварських селян, оскільки єврейська громада в той час володіла більшістю броварських підприємств і мала значно більші статки і соціальне положення, ніж українці, яких було майже 80&nbsp;%. Декілька євреїв загинули від [[Єврейські погроми під час Української революції|єврейських погромів]], вчинених [[Добровольча армія|росіянами Денікіна]], більшовиками, гайдамаками [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадського]] та іншими повстанцями.

Після еміграції до Києва в Броварах частка євреїв складала 10&nbsp;%, 646 осіб в 1923, 526 осіб у 1926 та 458 осіб в 1939 році. А вже під час Другої світової війни, за [[1941]]—[[1943]] роки майже все єврейське населення було знищене на фронтах та під час окупації німцями самого міста.<ref>В. Мельник. «Євреї на Броварщині»/ «Нове життя».&nbsp;— Бровари, 1999, №&nbsp;21(9017), с. 3</ref> В 1989 році в Броварах проживало 360 євреїв, в 1999—110.<ref>{{Cite web |url=http://jewua.org/brovary/ |title=Єврейське населення Броварів |accessdate=12 лютого 2019 |archive-date=13 лютого 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190213005558/http://jewua.org/brovary/ }}</ref>

{|class="standard"
|+Зміна національного та мовного складів 1926-2001 рр.
! Нація
! [[1926]]<ref>{{Cite web |url=http://brovary.livejournal.com/105510.html |title=Етномовний склад міст у 1926 р. |accessdate=13 серпня 2015 |archive-date=11 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211211223405/https://brovary.livejournal.com/105510.html }}</ref>
! [[1939]]<ref>{{Cite web |url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=224 |title=Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР |accessdate=27 червня 2018 |archive-date=27 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180627202030/http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=224 }}</ref>
! [[1989]]<ref name="2001.ukrcensus.gov.ua">{{Cite web |url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/kyiv/ |title=Про кількість та склад населення Київської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року |accessdate=13 серпня 2015 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304204837/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/kyiv/ }}</ref>
! [[2001]]<ref name="2001.ukrcensus.gov.ua"/>
! Мова
! 1926
! 2001
|-
| [[Українці]]
| align=center|86,2&nbsp;%
| align=center|86,2&nbsp;%
| align=center|80,8&nbsp;%
| align=center|87,4&nbsp;%
| [[Українська мова|Українська]]
| align=center|84,4&nbsp;%
| align=center|86,4&nbsp;%
|-
| [[Росіяни]]
| align=center|2,7&nbsp;%
| align=center|6,7&nbsp;%
| align=center|16,7&nbsp;%
| align=center|10,7&nbsp;%
| [[Російська мова|Російська]]
| align=center|5,0&nbsp;%
| align=center|12,9&nbsp;%
|-
| [[Євреї]]
| align=center|10,0&nbsp;%
| align=center|5,5&nbsp;%
| align=center|0,0&nbsp;%
| align=center|0,1&nbsp;%
| [[Білоруська мова|Білоруська]]
| align=center|—
| align=center|0,2&nbsp;%
|-
| [[Білоруси]]
| align=center|—
| align=center|—
| align=center|0,9&nbsp;%
| align=center|0,6&nbsp;%
| [[Вірменська мова|Вірменська]]
| align=center|—
| align=center|0,1&nbsp;%
|-
| [[Поляки]]
| align=center|—
| align=center|0,6&nbsp;%
| align=center|0,3&nbsp;%
| align=center|0,2&nbsp;%
| [[Їдиш]]
| align=center|9,3&nbsp;%
| align=center|—
|-
|}
Національний склад населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]<ref>{{Cite web|url=https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities|title=Національний склад міст|website=Datatowel.in.ua|language=uk|access-date=2024-04-27}}</ref>:
{| class="standard"
![[Національний склад населення України|Національність]]
!Відсоток
|-
|[[Українці в Україні|українці]]
| align="right" |87,35%
|-
|[[Росіяни в Україні|росіяни]]
| align="right" |10,70%
|-
|[[Білоруси в Україні|білоруси]]
| align="right" |0,63%
|-
|[[Поляки в Україні|поляки]]
| align="right" |0,18%
|-
|[[Вірмени в Україні|вірмени]]
| align="right" |0,17%
|-
|інші/не вказали
| align="right" |0,97%
|}
Рідна мова населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
!Мова
!Чисельність, осіб
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|Українська]]
| align="right" |74 483
| align="right" |86,44%
|-
|[[Російська мова в Україні|Російська]]
| align="right" |11 104
| align="right" |12,89%
|-
|[[Білоруська мова|Білоруська]]
| align="right" |162
| align="right" |0,19%
|-
|[[Циганська мова|Ромська]]
| align="right" |118
| align="right" |0,14%
|-
|[[Вірменська мова|Вірменська]]
| align="right" |74
| align="right" |0,09%
|-
|[[Румунська мова|Румунська]]
| align="right" |21
| align="right" |0,02%
|-
|[[Болгарська мова|Болгарська]]
| align="right" |12
| align="right" |0,01%
|-
|[[Їдиш|Єврейська]]
| align="right" |11
| align="right" |0,01%
|-
|Інші/Не вказали
| align="right" |180
| align="right" |0,21%
|-
|'''Разом'''
| align="right" |86 165
| align="right" |100%
|}
[[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|Вторгнення Росії в Україну]] спровокувало нову хвилю [[Українізація|українізації]] в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти [[Українська мова|українською мовою]].

=== Політичні настрої ===
{{Hidden begin |showhide=left
| titlestyle = background:#EEE8CD 
| title = [[Вибори Президента України 2004|Вибори Президента України 31 жовтня 2004 року переголосування другого туру 26 грудня 2004 року]], результати по місту Бровари
| contentstyle = font-size:100%; font-weight:bold;
}}
{| class="wikitable sortable"
! Кандидат ||% голосів||кількість голосів
|-
| [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктор Ющенко]]||80,95|| {{СЧТ|44577}}
|-
| [[Янукович Віктор Федорович|Віктор Янукович]]||15,29|| {{СЧТ|8422}}
|- style="background:#e9e9e9;"
| не підтримую жодного||2,80||{{СЧТ|1544}}
|- style="background:#e9e9e9;"
| визнані недійсними||0,95||{{СЧТ|524}}
|- style="background:#e9e9e9;"
| '''Всього (явка 76,15&nbsp;%)'''||'''100'''||'''{{СЧТ|55067}}'''
|}
{{Hidden end}}
{{Hidden begin |showhide=left
| titlestyle = background:#EEE8CD 
| title = [[Вибори Президента України 2010|Вибори Президента України 17 січня 2010 року та другий тур 7 лютого 2010 року]], результати по місту Бровари
| contentstyle = font-size:100%; font-weight:bold;
}}
{| class="wikitable sortable"
! Кандидат ||% голосів<br/>1-й тур||кількість голосів<br/>1-й тур||% голосів<br/>2-й тур||кількість голосів<br/>2-й тур
|-
| [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]||36,90|| {{СЧТ|18344}}||67,33||{{СЧТ|34362}}
|-
| [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергій Тігіпко]]||21,80|| {{СЧТ|10837}}||||
|-
| [[Янукович Віктор Федорович|Віктор Янукович]]||14,82|| {{СЧТ|7370}}||24,26||{{СЧТ|12384}}
|-
| [[Яценюк Арсеній Петрович|Арсеній Яценюк]]||9,30|| {{СЧТ|4624}}||||
|-
| [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктор Ющенко]]||2,97|| {{СЧТ|1475}}||||
|-
| [[Литвин Володимир Михайлович|Володимир Литвин]]||2,35|| {{СЧТ|1168}}||||
|-
| [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]||2,00|| {{СЧТ|992}}||||
|-
| [[Симоненко Петро Миколайович|Петро Симоненко]]||1,80|| {{СЧТ|894}}||||
|-
| [[Тягнибок Олег Ярославович|Олег Тягнибок]]||1,70|| {{СЧТ|843}}||||
|-
| [[Костенко Юрій Іванович|Юрій Костенко]]||0,24|| {{СЧТ|118}}||||
|-
| [[Мороз Олександр Олександрович|Олександр Мороз]]||0,22|| {{СЧТ|111}}||||
|-
| [[Богословська Інна Германівна|Інна Богословська]]||0,17|| {{СЧТ|84}}||||
|-
| [[Гуменюк Василь Васильович|Василь Противсіх]]||0,17|| {{СЧТ|83}}||||
|-
| [[Пабат Олександр Вікторович|Олександр Пабат]]||0,13|| {{СЧТ|63}}||||
|-
| [[Супрун Людмила Павлівна|Людмила Супрун]]||0,08|| {{СЧТ|41}}||||
|-
| [[Бродський Михайло Юрійович|Михайло Бродський]]||0,08|| {{СЧТ|39}}||||
|-
| [[Ратушняк Сергій Миколайович|Сергій Ратушняк]]||0,05|| {{СЧТ|26}}||||
|-
| [[Рябоконь Олег Васильович|Олег Рябоконь]]||0,05|| {{СЧТ|25}}||||
|- style="background:#e9e9e9;"
| не підтримую жодного||3,75||{{СЧТ|865}}||7,49||{{СЧТ|3823}}
|- style="background:#e9e9e9;"
| визнані недійсними||1,43||{{СЧТ|275}}||0,92||{{СЧТ|496}}
|- style="background:#e9e9e9;"
| '''Всього (явка 65,10&nbsp;% / 66,27&nbsp;%)'''||'''100'''||'''{{СЧТ|49714}}'''||'''100'''||'''{{СЧТ|51038}}'''
|}
{{Hidden end}}
{{Hidden begin |showhide=left
| titlestyle = background:#EEE8CD 
| title = [[Вибори Президента України 2014|Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року]], результати по місту Бровари
| contentstyle = font-size:100%; font-weight:bold;
}}
{| class="wikitable sortable"
! Кандидат ||% голосів||кількість голосів
|-
| [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]||64,44|| {{СЧТ|22166}}
|-
| [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]||14,47|| {{СЧТ|4977}}
|-
| [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]||9,90|| {{СЧТ|3405}}
|-
| [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]||3,93|| {{СЧТ|1351}}
|-
| [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергій Тігіпко]]||1,68|| {{СЧТ|578}}
|-
| [[Богомолець Ольга Вадимівна|Ольга Богомолець]]||1,31|| {{СЧТ|449}}
|-
| [[Рабінович Вадим Зіновійович|Вадим Рабинович]]||0,77|| {{СЧТ|264}}
|-
| [[Тягнибок Олег Ярославович|Олег Тягнибок]]||0,59|| {{СЧТ|202}}
|-
| [[Ярош Дмитро Анатолійович|Дмитро Ярош]]||0,51|| {{СЧТ|176}}
|-
| [[Симоненко Петро Миколайович|Петро Симоненко]]||0,47|| {{СЧТ|163}}
|-
| [[Добкін Михайло Маркович|Михайло Добкін]]||0,33|| {{СЧТ|113}}
|-
| [[Андрій Гриненко]]||0,24|| {{СЧТ|84}}
|-
| [[Бойко Юрій Анатолійович (міністр)|Юрій Бойко]]||0,13|| {{СЧТ|46}}
|-
| [[Маломуж Микола Григорович|Микола Маломуж]]||0,13|| {{СЧТ|45}}
|-
| [[Коновалюк Валерій Ілліч|Валерій Коновалюк]]||0,10|| {{СЧТ|34}}
|-
| [[Кузьмін Ренат Равелійович|Ренат Кузьмін]]||0,05|| {{СЧТ|16}}
|-
| [[Саранов Володимир Георгійович|Володимир Саранов]]||0,04|| {{СЧТ|15}}
|-
| [[Цушко Василь Петрович|Василь Цушко]]||0,04|| {{СЧТ|15}}
|-
| [[Куйбіда Василь Степанович|Василь Куйбіда]]||0,03|| {{СЧТ|12}}
|-
| [[Клименко Олександр Іванович (політик)|Олександр Клименко]]||0,02|| {{СЧТ|7}}
|-
| [[Шкіряк Зорян Несторович|Зорян Шкіряк]]||0,01|| {{СЧТ|3}}
|- style="background:#e9e9e9;"
| визнані недійсними||0,80||{{СЧТ|275}}
|- style="background:#e9e9e9;"
| '''Всього (явка 65,04&nbsp;%)'''||'''100'''||'''{{СЧТ|34396}}'''
|}
{{Hidden end}}
{{Hidden begin |showhide=left
| titlestyle = background:#EEE8CD 
| title = [[Вибори Президента України 2019|Вибори Президента України 31 березня 2019 року]], результати по місту Бровари
| contentstyle = font-size:100%; font-weight:bold;
}}
{| class="wikitable sortable"
! Кандидат ||% голосів<br/>1-й тур||кількість голосів<br/>1-й тур||% голосів<br/>2-й тур||кількість голосів<br/>2-й тур
|-
| [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]]||32,21|| {{СЧТ|18668}}||66,61||{{СЧТ|37733}}
|-
| [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]||21,53|| {{СЧТ|12479}}||30,93||{{СЧТ|17520}}
|-
| [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]||13,35|| {{СЧТ|7736}}||||
|-
| [[Смешко Ігор Петрович|Ігор Смешко]]||9,57|| {{СЧТ|5545}}||||
|-
| [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]||7,67|| {{СЧТ|4443}}||||
|-
| [[Бойко Юрій Анатолійович (міністр)|Юрій Бойко]]||5,82|| {{СЧТ|3375}}||||
|-
| [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]||2,33|| {{СЧТ|1348}}||||
|-
| [[Вілкул Олександр Юрійович|Олександр Вілкул]]||1,89|| {{СЧТ|1098}}||||
|-
| [[Кошулинський Руслан Володимирович|Руслан Кошулинський]]||1,35|| {{СЧТ|782}}||||
|-
| [[Тимошенко Юрій Володимирович|Юрій Тимошенко]]||0,41|| {{СЧТ|238}}||||
|-
| [[Шевченко Олександр Леонідович|Олександр Шевченко]]||0,41|| {{СЧТ|235}}||||
|-
| [[Балашов Геннадій Вікторович|Геннадій Балашов]]||0,35|| {{СЧТ|202}}||||
|-
| [[Богомолець Ольга Вадимівна|Ольга Богомолець]]||0,31|| {{СЧТ|177}}||||
|-
| [[Наливайченко Валентин Олександрович|Валентин Наливайченко]]||0,28|| {{СЧТ|161}}||||
|-
| [[Безсмертний Роман Петрович|Роман Безсмертний]]||0,23|| {{СЧТ|134}}||||
|-
| [[Скоцик Віталій Євстафійович|Віталій Скоцик]]||0,13|| {{СЧТ|76}}||||
|-
| [[Богословська Інна Германівна|Інна Богословська]]||0,10|| {{СЧТ|59}}||||
|-
| [[Литвиненко Юлія Леонідівна|Юлія Литвиненко]]||0,10|| {{СЧТ|58}}||||
|-
| [[Тарута Сергій Олексійович|Сергій Тарута]]||0,09|| {{СЧТ|54}}||||
|-
| [[Петров Володимир Володимирович (політтехнолог)|Володимир Петров]]||0,09|| {{СЧТ|52}}||||
|-
| [[Кармазін Юрій Анатолійович|Юрій Кармазін]]||0,08|| {{СЧТ|49}}||||
|-
| [[Мороз Олександр Олександрович|Олександр Мороз]]||0,08|| {{СЧТ|47}}||||
|-
| [[Шевченко Ігор Анатолійович (міністр)|Ігор Шевченко]]||0,08|| {{СЧТ|45}}||||
|-
| [[Дерев'янко Юрій Богданович|Юрій Дерев'янко]]||0,07|| {{СЧТ|43}}||||
|-
| [[Каплін Сергій Миколайович|Сергій Каплін]]||0,04|| {{СЧТ|26}}||||
|-
| [[Новак Андрій Яремович|Андрій Новак]]||0,04|| {{СЧТ|26}}||||
|-
| [[Кива Ілля Володимирович|Ілля Кива]]||0,04|| {{СЧТ|25}}||||
|-
| [[Кривенко Віктор Миколайович|Віктор Кривенко]]||0,04|| {{СЧТ|25}}||||
|-
| [[Данилюк Олександр Володимирович|Олександр Данилюк]]||0,04|| {{СЧТ|21}}||||
|-
| [[Бондар Віктор Васильович|Віктор Бондар]]||0,03|| {{СЧТ|20}}||||
|-
| [[Габер Микола Олександрович|Микола Габер]]||0,03|| {{СЧТ|17}}||||
|-
| [[Соловйов Олександр Миколайович|Олександр Соловйов]]||0,03|| {{СЧТ|16}}||||
|-
| [[Насіров Роман Михайлович|Роман Насіров]]||0,03|| {{СЧТ|15}}||||
|-
| [[Носенко Сергій Михайлович|Сергій Носенко]]||0,03|| {{СЧТ|15}}||||
|-
| [[Журавльов Василь Миколайович|Василь Журавльов]]||0,02|| {{СЧТ|13}}||||
|-
| [[Купрій Віталій Миколайович|Віталій Купрій]]||0,02|| {{СЧТ|11}}||||
|-
| [[Ващенко Олександр Михайлович|Олександр Ващенко]]||0,02|| {{СЧТ|10}}||||
|-
| [[Корнацький Аркадій Олексійович|Аркадій Корнацький]]||0,02|| {{СЧТ|10}}||||
|-
| [[Ригованов Руслан Олександрович|Руслан Ригованов]]||0,02|| {{СЧТ|9}}||||
|-
|- style="background:#e9e9e9;"
| визнані недійсними||1,03||{{СЧТ|597}}||2,46||{{СЧТ|1394}}
|- style="background:#e9e9e9;"
| '''Всього (явка 69,60&nbsp;% / 67,55&nbsp;%)'''||'''100'''||'''{{СЧТ|57962}}'''||'''100'''||'''{{СЧТ|56647}}'''
|}
{{Hidden end}}
{{Hidden begin |showhide=left
| titlestyle = background:#EEE8CD 
| title = [[Парламентські вибори в Україні 2012|Вибори до Верховної Ради України 28 жовтня 2012 року]], результати по місту Бровари
| contentstyle = font-size:100%; font-weight:bold;
}}
{| class="wikitable sortable"
! Партія ||% голосів||кількість голосів
|-
| |[[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|Батьківщина]]||35,03|| {{СЧТ|15965}}
|-
| [[УДАР (партія)|Український Демократичний Альянс за Реформи (УДАР)]]||26,50|| {{СЧТ|12079}}
|-
| [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|Свобода]]||13,27|| {{СЧТ|6048}}
|-
| |[[Партія регіонів]]||13,16|| {{СЧТ|5996}}
|-
| |[[Комуністична партія України (1993—2022)|Комуністична партія України]]||5,97|| {{СЧТ|2722}}
|-
| |[[Україна — Вперед!]]||1,36|| {{СЧТ|620}}
|-
| |[[Радикальна партія Олега Ляшка]]||1,29|| {{СЧТ|589}}
|-
| |[[Наша Україна]]||0,79|| {{СЧТ|359}}
|-
| |[[Блок партії пенсіонерів України|Блоку партії пенсіонерів України]]||0,51|| {{СЧТ|231}}
|-
| |[[Партія зелених України]]||0,48|| {{СЧТ|219}}
|-
| |[[Українська партія «Зелена планета»]]||0,40|| {{СЧТ|182}}
|-
| |[[Політична партія «Зелені»|Зелені]]||0,30|| {{СЧТ|137}}
|-
| |[[Соціалістична партія України]]||0,22|| {{СЧТ|100}}
|-
| |[[Україна майбутнього]]||0,18|| {{СЧТ|81}}
|-
| |[[Рідна Вітчизна (партія)|Рідна Вітчизна]]||0,16|| {{СЧТ|71}}
|-
| |[[Руський блок]]||0,16|| {{СЧТ|71}}
|-
| |[[УНА-УНСО]]||0,07|| {{СЧТ|33}}
|-
| |[[Ліберальна партія України]]||0,05|| {{СЧТ|24}}
|-
| |[[Народно-трудовий союз України]]||0,05|| {{СЧТ|22}}
|-
| |[[Політична партія «Нова політика»|Нова політика]]||0,04|| {{СЧТ|19}}
|-
| |[[Всеукраїнське об'єднання «Громада»|Громада]]||0,02|| {{СЧТ|10}}
|-
|- style="background:#e9e9e9;"
| '''Всього (явка 58,82&nbsp;%)<ref>Не враховані недійсні бюлеті</ref>'''||'''100'''||'''{{СЧТ|45578}}'''
|}
{{Hidden end}}
{{Hidden begin |showhide=left
| titlestyle = background:#EEE8CD 
| title = [[Парламентські вибори в Україні 2014|Позачергові вибори до Верховної Ради України 26 жовтня 2014 року]], результати по місту Бровари
| contentstyle = font-size:100%; font-weight:bold;
}}
{| class="wikitable sortable"
! Партія ||% голосів||кількість голосів
|-
| |[[Європейська Солідарність|Блок Петра Порошенка]]||27,09|| {{СЧТ|12472}}
|-
| |[[Народний фронт (Україна)|Народний фронт]]||23,01|| {{СЧТ|10592}}
|-
| |[[Об'єднання «Самопоміч»]]||17,71|| {{СЧТ|8152}}
|-
| |[[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|Батьківщина]]||5,42|| {{СЧТ|2493}}
|-
| |[[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|Свобода]]||5,11|| {{СЧТ|2353}}
|-
| |[[Радикальна партія Олега Ляшка]]||4,29|| {{СЧТ|1974}}
|-
| |[[Громадянська позиція]]||3,14|| {{СЧТ|1446}}
|-
| |[[Опозиційний блок (партія)|Опозиційний блок]]||2,85|| {{СЧТ|1314}}
|-
| |[[Правий сектор]]||2,79|| {{СЧТ|1286}}
|-
| |[[Комуністична партія України (1993—2022)|Комуністична партія України]]||1,85|| {{СЧТ|853}}
|-
| |[[Сильна Україна]]||1,79|| {{СЧТ|825}}
|-
| |[[5.10]]||0,93|| {{СЧТ|430}}
|-
| |[[Всеукраїнське аграрне об'єднання «Заступ»|Заступ]]||0,88|| {{СЧТ|403}}
|-
| |[[Партія «Солідарність жінок України»|Солідарність жінок України]]||0,41|| {{СЧТ|190}}
|-
| |[[Інтернет партія України]]||0,32|| {{СЧТ|149}}
|-
| |[[Партія зелених України]]||0,20|| {{СЧТ|94}}
|-
| |[[Українська партія «Зелена планета»|Зелена планета]]||0,19|| {{СЧТ|92}}
|-
| |[[Всеукраїнське політичне об'єднання «Україна — єдина країна»|Україна&nbsp;— єдина країна]]||0,17|| {{СЧТ|76}}
|-
| |[[Єдина країна (партія)|Єдина країна]]||0,10|| {{СЧТ|48}}
|-
| |[[Політична партія «Сила і честь»|Сила і честь]]||0,07|| {{СЧТ|33}}
|-
| |[[Сила людей]]||0,07|| {{СЧТ|32}}
|-
| |[[Національна демократична партія України]]||0,07|| {{СЧТ|32}}
|-
| |[[Партія «Відродження»|Відродження]]||0,07|| {{СЧТ|31}}
|-
| |[[Політична партія «Громадянський рух України»|Громадянський рух України]]||0,06|| {{СЧТ|29}}
|-
| |[[Ліберальна партія України]]||0,05|| {{СЧТ|24}}
|-
| |[[Блок лівих сил України]]||0,05|| {{СЧТ|24}}
|-
| |[[Політична партія «Нова політика»|Нова політика]]||0,04|| {{СЧТ|18}}
|-
| |[[Україна майбутнього]]||0,03|| {{СЧТ|14}}
|-
| |[[Конгрес українських націоналістів]]||0,02|| {{СЧТ|10}}
|-
|- style="background:#e9e9e9;"
| визнані недійсними||1,16||{{СЧТ|538}}
|-
|- style="background:#e9e9e9;"
| '''Всього (явка 57,89&nbsp;%)'''||'''100'''||'''{{СЧТ|46030}}'''
|}
{{Hidden end}}
{{Hidden begin |showhide=left
| titlestyle = background:#EEE8CD 
| title = [[Парламентські вибори в Україні 2019|Позачергові вибори до Верховної Ради України 21 липня 2019 року]], результати по місту Бровари
| contentstyle = font-size:100%; font-weight:bold;
}}
{| class="wikitable sortable"
! Пар��ія ||% голосів||кількість голосів
|-
| |[[Слуга народу (політична партія)|Слуга народу]]||43,25|| {{СЧТ|17946}}
|-
| |[[Європейська Солідарність]]||13,48|| {{СЧТ|5593}}
|-
| |[[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|Батьківщина]]||8,64|| {{СЧТ|3584}}
|-
| |[[Голос (партія)|Голос]]||7,16|| {{СЧТ|2972}}
|-
| |[[Опозиційна платформа — За життя]]||6,75|| {{СЧТ|2803}}
|-
| |[[Політична партія «Сила і честь»|Сила і честь]]||5,74|| {{СЧТ|2381}}
|-
| |[[Партія Шарія]]||2,81|| {{СЧТ|1165}}
|-
| |[[Українська Стратегія Гройсмана]]||2,63|| {{СЧТ|1092}}
|-
| |[[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|Свобода]]||2,04|| {{СЧТ|846}}
|-
| |[[Радикальна партія Олега Ляшка]]||1,82|| {{СЧТ|755}}
|-
| |[[Громадянська позиція]]||1,43|| {{СЧТ|593}}
|-
| |[[Опозиційний блок (партія)|Опозиційний блок]]||1,14|| {{СЧТ|471}}
|-
| |[[Рух нових сил Михайла Саакашвілі]]||0,84|| {{СЧТ|347}}
|-
| |[[Об'єднання «Самопоміч»|Самопоміч]]||0,63|| {{СЧТ|261}}
|-
| |[[Партія зелених України]]||0,41|| {{СЧТ|170}}
|-
| |[[Аграрна партія України]]||0,19|| {{СЧТ|73}}
|-
| [[Партія «Сила права»|Сила права]]||0,13|| {{СЧТ|54}}
|-
| [[Сила людей]]||0,09|| {{СЧТ|40}}
|-
| [[Всеукраїнська політична партія «Соціальна справедливість»|Соціальна справедливість]]||0,08|| {{СЧТ|37}}
|-
| [[Політична партія «Незалежність»|Незалежність]]||0,03|| {{СЧТ|14}}
|-
| [[Всеукраїнське об'єднання «ФАКЕЛ»]]||0,02|| {{СЧТ|9}}
|-
| [[Політична партія «Патріот»|Патріот]]||0,02|| {{СЧТ|8}}
|-
|- style="background:#e9e9e9;"
| визнані недійсними||0,67||{{СЧТ|280}}
|-
|- style="background:#e9e9e9;"
| '''Всього (явка 50,07&nbsp;%)'''||'''100'''||'''{{СЧТ|41496}}'''
|}
{{Hidden end}}

== Історія ==
{{main|Хронологія Броварів}}
[[Файл:Карта історичної забудови Броварів.jpg|міні|праворуч|250пкс|''Карта історичної забудови міста Бровари'']]
=== До заснування міста ===
Перші поселення на території Броварів та Броварського району з'явилися в добу [[неоліт]]у, близько [[5-те тисячоліття до н. е.|5000 років до н.&nbsp;е.]], а першими поселенцями були представники [[Дніпро-донецька культура|Дніпро-донецької культури]], що займалися тут мисливством і збиральництвом. Пізніше, близько [[4-те тисячоліття до н. е.|3500 років до н.&nbsp;е.]], на території броварщини існувало поселення [[трипільська культура|трипільців]], які прийшли з південного-заходу та вперше застосували в околицях майбутнього міста землеробство та скотарство. Після трипільців на цьому місці мали своє поселення скотарі [[ямна культура|ямної культури]]&nbsp;— близько [[3-тє тисячоліття до н. е.|2500 років до н.&nbsp;е.]].

З [[XXII століття до н. е.|2200]] по [[XVII століття до н. е.|1600 роки до н.&nbsp;е.]] місцевість населяли представники [[Середньодніпровська культура|середньодніпровської культури]], також знайдені артефакти [[Комарівська культура|комарівської]] та [[Тшинецька культура|тшинецької культури]] ([[2-ге тисячоліття до н. е.|1500—1000 років до н.&nbsp;е.]]) і [[Культура багатопружкової кераміки|пам'ятки багатоваликової кераміки]] ([[XVI століття до н. е.|1500 років до н.&nbsp;е.]]).

Близько [[IV століття до н. е.|400 року до н.&nbsp;е.]] територія Броварів належала [[Скіфи-орачі|скіфам-орачам]], а вже у [[II століття до н. е.|200 році до н.&nbsp;е.]] землі заселяють перші [[слов'яни]]<ref>{{Cite web |url=http://donas.in.ua/istoriya/rannij-zaliznyj-vik-na-tereni-brovarschyny.html |title=Рання Залізна доба на терені Броварщини |accessdate=7 червня 2016 |archive-date=9 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160409125012/http://donas.in.ua/istoriya/rannij-zaliznyj-vik-na-tereni-brovarschyny.html }}</ref>, які пізніше об'єдналися у плем'я [[сіверяни|сіверян]].<ref>[http://www.news-brovary.org.ua/isnuvannya-poselen-chasiv-kiyivskoyi-rusi-na-teritoriyi-brovarshhini/ Існування поселень часів Київської Русі на території Броварщини]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> З [[IV століття]] броварські землі входили до першого відомого державного утворення слов'ян&nbsp;— [[Антський союз|Антського союзу]].

Близько [[650]]—[[750]]&nbsp;років землі Броварів поступово перейшли під зверхність [[Хозарський каганат|Хозарського каганату]], з [[830]] року&nbsp;— [[Руський Каганат|Руського Каганату]]<ref name="Грушевський-1-7-5">{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/hrushrus/iur10705.htm |title=Хозарська зверхність, здогади про її вплив на полїтичну органїзацію Руси. Роля торговельних центрів. Варязкі дружин й їх значінне, розвій княжої власти // М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. I. — Розділ VII. — С. 5. |accessdate=7 липня 2017 |archive-date=4 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170704072718/http://litopys.org.ua/hrushrus/iur10705.htm }}</ref>. Вже з [[882]] року ці землі входили до складу [[Київська Русь|Київської Русі]].

=== Під владою Русі, Орди, Литви та Речі Посполитої (968—1648) ===

==== Перша згадка ====
[[Файл:Бровари01.png|міні|праворуч|250пкс|''Польська карта околиць Києва, виготовлена, як додаток до судової справи. Найстаріше відоме зображення міста (близько 1640 року)<ref>{{Cite web |url=http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/History/dnieper-valley-1240-half-XIX.html |title=2.4. Заплава Дніпра в Києві в період становлення України (від 1240 р. до сер. ХІХ ст.) |accessdate=8 серпня 2017 |archive-date=8 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170808193719/http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/History/dnieper-valley-1240-half-XIX.html }}</ref>'']]

Точна дата заснування Броварів не відома. Краєзнавець [[Гамалій Дмитро Михайлович|Дмитро Гамалій]] вважав, що дане місто з'явилось близько [[1120]] року, через приналежність цих земель [[Києво-Печерська лавра|Київській Лаврі]]<ref name="slideshare.net">{{Cite web |url=http://www.slideshare.net/guest3999e7/ss-3211631 |title=Гамалій називав вік Броварів в понад 870 років у 1994 році |accessdate=10 вересня 2015 |archive-date=19 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150619231018/http://www.slideshare.net/guest3999e7/ss-3211631 }}</ref>, достовірних документальних підтверджень цієї дати немає. Поселення, що існувало на цьому місці в часи [[Київська Русь|Київської Русі]] ймовірно мало іншу назву, яка не збереглася.<ref>{{Cite web |url=http://www.news-brovary.org.ua/arheologichni-pam-yatki-na-teritoriyi-brovarshhini/ |title=Археологічні пам'ятки на території Броварщини |accessdate=5 січня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170106102232/http://www.news-brovary.org.ua/arheologichni-pam-yatki-na-teritoriyi-brovarshhini/ |archivedate=6 січня 2017 |deadurl=yes }}</ref>

Припущенням існування Броварів в [[XII століття|XII столітті]] є датований [[1151]] роком [[Лаврентіївський літопис]], що пише про [[Андрій Боголюбський|Андрія Боголюбського]], котрий проходив через місто: ''Перебреде Дніпро на Воровичі і іде на [[Городець Остерський|Городок]].'' Це підтверджує, що Бровари лежали на древній торговій дорозі, що вела до переправи через [[Дніпро (річка)|Дніпро]] мостом збудованим [[Володимир Мономах|Володимиром Мономахом]]. Дорога йшла на літописне місто Воровичі, Бровари, [[Заворичі]]. Тобто Бровари розташовувались поблизу східного [[Залозний шлях|торгового «Залозного» шляху]] до Києва, та були форпостом разом з Княжичами по берегах озера Світловщина, а першими броварчанами були [[сіверяни]]-розбійники.<ref>{{Cite web |url=http://brovarland.livejournal.com/10930.html |title=Браві вори brovarland |accessdate=25 квітня 2016 |archive-date=26 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170426102103/http://brovarland.livejournal.com/10930.html }}</ref>

Після [[Хрещення Русі]] [[988]] року [[Володимир Святославич|князем Володимиром]], в [[XI століття|XI]]—[[XII століття]]х, було знищено удільне князівство з центром Княжичі&nbsp;— Броварі, а його місцевість передано [[Києво-Печерська лавра|Печерській лаврі]]. Постають стабільні монастирські села, процвітає монастирське господарство. Але центр давнього удільного [[Переяславське князівство|переяславського малого князівства]] переноситься в розбудований [[Остер (місто)|Остерський городок]]. На багато сотень років Бровари поступилися своєю першістю Остру. Броварські землі закріплюються за [[Київське князівство|Київським князівством]].<ref>{{Cite web |url=https://sites.google.com/a/brovary-region.gov.ua/www/istoricna-dovidka?overridemobile=trueОфіційний |title=сайт Броварської районної ради. Історична довідка |accessdate=11 грудня 2021 |archive-date=11 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211211223404/https://www.google.com/a/brovary-region.gov.ua/ServiceLogin?service=jotspot&passive=1209600&continue=https://sites.google.com/a/brovary-region.gov.ua/www/istoricna-dovidka?overridemobile%3Dtrue%25D0%259E%25D1%2584%25D1%2596%25D1%2586%25D1%2596%25D0%25B9%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25B9&followup=https://sites.google.com/a/brovary-region.gov.ua/www/istoricna-dovidka?overridemobile%3Dtrue%25D0%259E%25D1%2584%25D1%2596%25D1%2586%25D1%2596%25D0%25B9%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25B9&ul=1 }}</ref>

Близько [[1050-ті|1050-х]] років, на [[Ільтиця|річці Альті]], яка в той час [[Красилівка (річка)|брала свій початок]] на північному сході Броварів, у межах сучасного села [[Квітневе (Броварський район)|Квітневе]] і міського промислового вузла, була збудована система укріплень&nbsp;— «градів», що слугувала обороною жителів Київської Русі від набігів [[половці]]в.<ref>{{Cite web |url=http://donas.in.ua/istoriya/chasy-kyjivskoji-rusi-na-brovarschyni.html |title=Часи Київської Русі на землях Броварщини |accessdate=16 липня 2017 |archive-date=29 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170929002558/http://donas.in.ua/istoriya/chasy-kyjivskoji-rusi-na-brovarschyni.html }}</ref>

Також відомо, що в [[XII століття|XII]]—[[XIII століття]]х на півдні міста, біля озера Світловщина (сучасного болота), існувало невелике поселення рибаків, що прийшли з [[Княжичі (Броварський район)|Княжичів]]. В ті часи броварські землі були не врожайні, тому перші поселенці займалися рибальством, мисливством і збиральництвом.

Восени [[1240]] року, після [[Монгольська навала на Русь|монголької навали на Русь]] та [[Облога Києва 1240|зруйнування Києва]] броварські землі на 120 років переходять у залежність [[Золота Орда|Золотої Орди]]. В цей час всі поселення на території сучасного міста знищуються.

Після [[Битва на Синіх Водах|Битви на Синіх Водах]], у [[грудень|грудні]] [[1362]] року, коли литовське військо на чолі з [[Ольгерд]]ом перемагає військо Золотої Орди, броварські землі в складі [[Київське князівство|Київського князівства]] переходять до [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]].

У [[1414]] році Лавра повертає свої дотатарські задніпровські володіння на броварських землях, коли литовський князь [[Вітовт]] передає Києво-Печерській лаврі володіння навколо Києва. За іншим джерелом, ці землі переходять до Лаври після смерті князя [[Дмитро Сокира|Дмитра Сокири]] в [[1440]] році. Приблизно з цього часу відбувається поступова відбудова поселень на місці Броварів.

Під час [[Громадянська війна у Великому князівстві Литовському (1432—1438)|повстання]] [[Великий князь Руський|Руського князя]] [[Свидригайло Ольгердович|Свидригайла]] проти Польщі та Литви [[1432]]—[[1435]] років, броварські землі входили до [[Велике князівство Руське (1432—1435)|Великого князівства Руського]].<ref>{{Cite web |url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/0d/Велике_князівство_Руське_%281432-1435%29.jpg |title=Мапа Великого князівства Руського |accessdate=26 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170427005713/https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/0d/Велике_князівство_Руське_%281432-1435%29.jpg |archivedate=27 квітня 2017 |deadurl=yes }}</ref>

Вже [[1462]] року в Броварах ймовірно була збудована перша церква лаврських селян&nbsp;— Святої Троїці, достовірно відомо, що вона була відбудована після пожежі [[1631]] року. Церква знаходилась на сучасній вулиці Старотроїцькій.<ref>{{Cite web |url=http://petra-pavla.church.ua/litopis-budivnictva-xramu/d-gamalij-cerkva-u-brovarax/ |title=Д.Гамалій. Церква у Броварах — 01.12.1990 |accessdate=23.04.2016 |archive-date=12.05.2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160512204647/http://petra-pavla.church.ua/litopis-budivnictva-xramu/d-gamalij-cerkva-u-brovarax/ }}</ref>

[[1569]] року внаслідок [[Люблінська унія|Люблінської унії]], що об'єднала [[Королівство Польське (1385—1569)|Королівство Польське]] та [[Велике князівство Литовське]] у Республіку Обидвох Народів&nbsp;— [[Річ Посполита|Річ Посполиту]] на території Броварів починає поширюватися польський вплив.

[[1593]] рік&nbsp;— ймовірна дата розбудови Броварів Свято-Троїцьким монастирем. Ймовірно, що саме в цей час, у кінці [[XVI століття]], Бровари отримали свою нинішню назву, що вживалася паралельно з назвою Броварі.<ref name="ReferenceA">М. Барбон. «Нотатки про броварську старовину» / "Незглибима «Криниця». Антологія.&nbsp;— Броварі: Українська ідея.&nbsp;— 2005, с.380-388</ref>

Перша офіційна документальна згадка про Бровари&nbsp;— [[2 серпня]] [[1630]] року у скарзі [[митрополит]]а Рутського на [[архімандрит]]а Києво-Печерського [[Петро Могила|Петра Могилу]]. В деяких інших джерелах стверджується, що перша згадка&nbsp;— [[1628]]<ref>[http://www.hop.com.ua/biblio/h_b_2_6.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070316142333/http://www.hop.com.ua/biblio/h_b_2_6.htm|date=16 березня 2007}} з посиланням на журнал ''«Киевская старина»'', 1896&nbsp;р. №&nbsp;5, с. 261. Ця дата була також зазначена на старому гербі міста (до 2006 року).</ref> або [[1629]] рік<ref>А. Бульвінський. «Хроніка письмових згадок про містечко Бровари XVII.»/ «Нове життя».&nbsp;— Бровари, 2001, с. 2</ref>. У той час це був невеликий населений пункт, у якому нараховувалося близько 100 будинків і проживало 700 осіб. В основному, селяни займалися полюванням, землеробством, а заможніші козаки&nbsp;— виноробством та пивоварінням. Більша частина Остерського [[староство|староства]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], до якого входили і Бровари, належала князю [[Вишневецький Ярема|Яремі Вишневецькому]]. Про те, що місто було вже досить відоме на початку [[XVII століття]] свідчать [[мапа|мапи]] французького [[інженер]]а [[Боплан|Гійома де Боплана]], та польських картографів де вони зазначали Бровари.

=== Під владою Гетьманщини (1648—1764 роки) ===

==== Броварські козаки та війна за незалежність України ====

З початком [[Хмельниччина|визвольної війни українського народу 1648—1654 років]] під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] князь [[Ярема Вишневецький]] укріпив Бровари, збудував великий польський палац-фортецю<ref>{{Cite web |url=http://zamki-kreposti.com.ua/kievskaya-oblast/brovarskij-zamok-gorod-brovary/ |title=Броварский замок в городе Бровары |accessdate=7 січня 2017 |archive-date=7 січня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170107171722/http://zamki-kreposti.com.ua/kievskaya-oblast/brovarskij-zamok-gorod-brovary/ }}</ref> з земляними валами<ref>{{Cite web |url=http://zyzlikov.forum2x2.ru/t291-topic |title=М. Барбон. «Нотатки про броварську старовину» / "Незглибима «Криниця». Антологія. — Броварі: Українська ідея. — 2005, с.380-388 |accessdate=24 січня 2016 |archive-date=30 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160130150857/http://zyzlikov.forum2x2.ru/t291-topic }}</ref>, зосередив тут озброєний 50 [[гаківниця]]ми та 2 гарматами загін.

{{Gallery|title=Історичні карти, на яких вперше зобразили Бровари|width=250|height=180|lines=3|align=center
|Файл:1648БровариБоплан.png|<center>''Бровари на карті Боплана ([[1648]] рік) <br/> (північ — внизу)''</center>
|Файл:Бровари02.png|<center>''План укріплень Броварів на карті Боплана ([[1650]] рік) (північ — внизу)''</center>
|Файл:Карта середини 17 ст. Бровари.png|<center>''Бровари на карті [[Covens & Mortier]] (середина [[XVII]] століття)''</center>
}}

Отримавши [[Універсали Богдана Хмельницького|Універсали від Хмельницького]], у [[червень|червні]] [[1648]] року<ref>{{Cite web |url=http://ukrssr.com.ua/kiyiv/kiyiv-u-vizvolniy-viyni |title=Київ у визвольній війні 1648—1654 рр. |accessdate=2 травня 2017 |archive-date=3 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303221356/http://ukrssr.com.ua/kiyiv/kiyiv-u-vizvolniy-viyni }}</ref>, броварчани повстають, оголосивши себе козаками, вони виходять з-під ярма [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] і знищують польський загін. Місто вперше стає незалежним.

В [[січень|січні]] [[1649]] року у Броварах створюється [[Броварська козацька сотня]], першим сотником якої був [[Федір Ведмідь]], козаки розбудовують місто, допомагають [[селяни|селянам]], а також будують нову, другу в містечку, церкву, що отримала ім'я [[Церква Петра і Павла (Бровари)|Петра і Павла]]. В складі гетьманського війська броварські козаки вирушають на північні кордони України, де [[31 липня]] вони [[Битва під Лоєвом (1649)|вступають в бій з польсько-литовським військом під Лоєвом]].<ref>{{Cite web |url=http://brovarland.livejournal.com/10930.html |title=Браві вори |accessdate=5 січня 2017 |archive-date=26 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170426102103/http://brovarland.livejournal.com/10930.html }}</ref>

[[Зборівський договір]], що був підписаний з поляками [[8 серпня]] [[1649]] затвердив кордони нової української держави козаків&nbsp;— [[Гетьманщина|Гетьманської України]], Бровари, разом зі своєю сотнею стали складовою [[Київський полк|Київського полку]].

У 1650 році в Броварах, крім власної Броварської сотні, з переселенців із Правобережжя починає формуватися ще одна сотня Київського полку, проти чого виступили монахи [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] та Микільського монастиря, оскільки їх землі відійшли під розташування сотні. [[Богдан Хмельницький]], якому була потрібна підтримка православної церкви, йде назустріч скаргами впливових київських ченців і ліквідовує сотню.

У цей час місто стає відомим центром торгівлі, тут проводяться ярмарки і базари, куди з'їжджався люд з навколишніх земель, привозили різноманітні товари. В містечку зупиняються делегати з Речі Посполитої, Московського царства, різні релігійні діячі.

Період незалежності і війни з Річчю Посполитою [[1648]]—[[1654]] років у Броварах був доволі спокійним, єдиний небезпечний випадок стався [[13 серпня]] [[1651]] року, коли Бровари із сторони Києва прикривали 4 тисячі козаків від нападу на місто 55 тисячних Польсько-литовських військ, які увійшли 4 серпня в Київ і могли піти на лівобережжя. Але війська противника так і не рушили на містечко, а через місяць [[Білоцерківський мирний договір|у Білій Церкві Гетьманщина уклала мирну угоду з Річчю Посполитою]].

==== Союз та війна з Московією ====

[[Березневі статті]] [[1654]] року, що стали наслідком [[Переяславська рада|Переяславської ради]] підписані між Гетьманщиною і Московією перевели Бровари, разом з всією Україною під протекторат Москви. [[20 січня]] [[1654]] року місто відвідала московська делегація на чолі з воєводою [[Василь Петрович Кікін|Василем Кікіним]] і змусила присягнути на вірність своєму царю<ref>Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. Т. 10, с 261</ref>. Вже через 3 роки після вимушеної присяги, козаки переглянуть своє рішення, вийдуть з-під московського протекторату і [[Корсунський договір (1657)|підпишуть у Корсуні союзний договір зі Швецією]], а ще через рік, через бездіяльність шведів&nbsp;— [[Гадяцький договір|у Гадячі укладуть союзний договір з Литвою і Польщею]].

{{OldStyleDate|20|червня|1654|10}} року в місті зупинявся [[Павло Алеппський]], у своєму [[Подорож патріарха Макарія|мандрівному щоденнику]] він записав:

{{Quote box |width=70em | align=center|quote=''Увечері ми прибули у невеликий базар, званий Бробарі<ref>так автор почув назву міста</ref>. У ньому гарненька церква в ім'я Петра і Павла і є метох, що мешкає ченцями і належить Печерському монастирю, як його угіддя.''<br />|salign=left|source=Павло Алеппський, 1654<ref name="Прадідівська слава. Бровари"/>}}

[[22 січня]] [[1656]] року гетьман Богдан Хмельницький видає універсал київському полковнику [[Яненко-Хмельницький Павло|Павлу Яненко-Хмельницькому]] про повернення Броварів Київському Троїцькому Лікарняному монастирю. Вже [[27 липня]] [[1657]] року Гетьман помирає від тривалої хвороби. [[Московія]] використовує цей момент для свого втручання в справи Гетьманщини та взяття під свій контроль територій України. В [[серпень|серпні]] з Москви надійшло повідомлення, що царські воєводи візьмуть на себе адміністративні, арбітражні та судові функції і розпочнуть підготовчу роботу щодо введення московського врядування в Україні, починається [[Руїна]].

На [[Корсунська рада|Корсунській раді]], яка відбулася [[21 жовтня]] [[1657]] року, обирають нового гетьмана, [[Іван Виговський|Івана Виговського]], він займає позицію незалежності Гетьманщини. Нового гетьмана підтримують і Бровари. Москва реагує на цю подію миттєво, вже [[24 жовтня]] вони порушують українсько-московські домовленості та укладають [[Віленське перемир'я]] з [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]]. Одночасно Московія підкупом переманює на свій бік частину козацької старшини, завдяки чому у [[грудень|грудні]] [[1657]] року організовують промосковське [[повстання Пушкаря та Барабаша]], починається перша гібридна [[Російсько-українська війна (1658—1659)|Московсько-українська війна]].

[[3 квітня|3]] та [[4 квітня]] [[1658]] року виходять укази московського царя про призначення своїх воєвод у [[Біла Церква|Білу Церкву]], [[Корсунь]], [[Ніжин]], [[Полтава|Полтаву]], [[Чернігів]] та [[Миргород]], а [[6 квітня]] — указ про призначення [[Шереметєв Василь Борисович|боярина Василя Шереметьєва]] головою нової московської адміністрації в Україні, який прибуває у [[Київ]] у [[червень|червні]] [[1658]] року.

[[23 серпня]] [[1658]] року Бровари зазнають першої атаки. За наказом [[Шереметєв Василь Борисович|графа Шереметьєва]] московські війська на чолі з полковником Корсаком, висуваються з Києва, входять у Бровари, руйнують місто і закатовують місцевих жителів, які підтримували нового козацького [[Гетьман]]а, [[Іван Виговський|Івана Виговського]].

{{Quote box |width=70em | align=center|quote=''Василий Борисович Шереметьев дива великие поробил козаков побил невинно... а за Днепром выправил полковника Корсака с войском и полковник Корсак за Днепром воюет и православных христиан мордует. Бровары и Гоголево, и Свительное, иные места, и самых добрых и многих людей поймал и мордовал, и разными пытками мучит.''<br/>|salign=left|source=Записки московського посла Василя Михайловича Кікіна від 2 вересня 1658 року<ref>Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. Т. 4, с 154</ref>}}

[[24 серпня]], на підмогу Шереметьєву йде промосковський загін [[Яків Барабаш|Якова Барабаша]], але за 17&nbsp;км від Броварів у [[Гоголів (Броварський район)|Гоголеві]] його зупиняють та розбивають війська Виговського.<ref>{{Cite web |url=http://donas.in.ua/istoriya/ohlav-bilohatyj.html |title=До нас, на Броварщину ОГЛАВ БІЛОХАТИЙ |accessdate=20 грудня 2016 |archive-date=21 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161221091925/http://donas.in.ua/istoriya/ohlav-bilohatyj.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.e-reading.club/bookreader.php/1016840/Karnacevich_-_Bitva_pid_Konotopom._1659.html |title=Книга: Битва під Конотопом. 1659 |accessdate=20 грудня 2016 |archive-date=13 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181013133048/http://www.e-reading.club/bookreader.php/1016840/Karnacevich_-_Bitva_pid_Konotopom._1659.html }}</ref>

[[21 вересня]] [[1658]] року [[Олексій Михайлович|московський цар Олексій]] видає грамоту з оголошенням про початок воєнних дій проти гетьманських військ, війна з гібридної переростає у повномасштабну. В Україну вступає велике царське військо, яке налічувало від 70 до 100 тисяч осіб.

[[6 січня]] [[1659]] року, після підписання [[Гадяцький договір|Гадяцького союзу]] з Річчю Посполитою, [[Король Польщі]] [[Ян Казимир]] відправляє під [[Бориспіль]] на допомогу гетьману Івану Виговському польські війська на чолі з [[Якуб Потоцький (староста)|Якубом Потоцьким]], з [[Волохи|волохами]] і [[Серби|сербами]]. Шереметьєв з Києва виставляє проти них свої війська. В [[липень|липні]] того ж року, між Броварами та Борисполем, польські війська завадили московському війську зруйнувати [[Бориспіль]].<ref>А. Бульвінський. «Хроніка письмових згадок про містечко Бровари XVII.»/ «Нове життя».&nbsp;— Бровари, 2001, с. 2-3</ref> Після переможної [[Конотопська битва|Конотопської битви]], більшість московських військ відступили і залишили територію Гетьманщини, Бровари, як і інші козацькі містечка почали відбудовуватись.

Після Виговського, [[11 вересня]] [[1659]] року, до влади в Україні приходить син Богдана Хмельницького&nbsp;— [[Юрій Хмельницький|Юрій]]. Він передає українські землі включно з Броварами спочатку [[Переяславські статті (1659)|під протекторат Московії (1659 року)]], а потім під [[Слободищенський трактат|протекторат Польщі (1660 року)]], який так і не був реалізований у місті. Цим він розпочав поділ Гетьманщини на [[Правобережна Україна|правобережну]] і [[Лівобережна Україна|лівобережну]]. У січні [[1663]] року Юрій Хмельницький зрікся гетьманської булави, а його наступники [[Яким Сомко]], [[Павло Тетеря]] та [[Іван Брюховецький]] лише продовжували ділити Україну навпіл, одночасно оголошуючи себе гетьманами та приймати протекторат то Московії, то Речі Посполитої.

За час козацьких міжусобиць кілька разів Броварам вдалося на деякий час звільнитися від московського протекторату, це сталося в [[1661]] році, коли відправлені гетьманом [[Юрій Хмельницький|Юрієм Хмельницьким]] козацькі війська [[Григорій Гуляницький|Григорія Гуляницького]], просувалися через місто на [[Чернігів]], та взимку [[1663]]—[[1664]] років, коли спільні війська [[Ян II Казимир|Яна Казимира]], [[Павло Тетеря|Павла Тетері]] і [[Іван Богун|Івана Богуна]] рухались на [[Новгород-Сіверський]].<ref>Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах · Том 2. Автори: Сергій Коваленко, Serhiĭ Kovalenko · 2007</ref>

Остаточно поділ України затвердило у [[1667]] році [[Андрусівське перемир'я]] між [[Московське царство|Московським царством]] і [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]], що офіційно розділило Гетьманщину на [[Правобережна Україна|правобережну]] і [[Лівобережна Україна|лівобережну]], Бровари, що розташовувались на лівому березі [[Дніпро (річка)|Дніпра]] увійшли під протекторат Московського царства. Тоді ж Броварська сотня увійшла до складу [[Київська козацька сотня|Київської сотні]] у зв'язку з розширенням меж останньої, оскільки київські землі розділили навпіл і їх частина відійшла Речі Посполитій.

Більшість броварчан стають не задоволені московській окупації Гетьманщини, у [[січень|січні]] [[1668]] року на старшинській раді в Гадячі Гетьман [[Іван Брюховецький]] висловився за ліквідацію московської влади в Гетьманщині та перехід України під османський протекторат. Козацька рада прийняла цю пропозицію, вже у [[лютий|лютому]] [[1668]] року в ході [[Антимосковське повстання 1668|всеукраїнського повстання]] місто виходить з-під контролю Московії. Через декілька днів московські війська, які розміщувалися у Києві, входять у місто і ще раз руйнують Бровари та страчують непокірних Москві мешканців. Лише частина повсталих броварських козаків змогла вцілити поблизу Гоголева, і дочекалася підмоги від Гетьмана [[Петро Дорошенко|Дорошенка]].<ref>Золота очеретина. Броварщина: Історико-краєзнавчі нариси / В. М. Гузій. - Бровари : Українська ідея, 1997, с 87</ref>

Під час цього нападу було вирізано майже все українське та білоруське населення міста, про що Гетьман [[Іван Брюховецький]] повідомляв у своїх листах сотнику Калатнаєвському та [[Донські козаки|донським козакам]].<ref>{{Cite web |url=http://izbornyk.org.ua/suspil/sus116.htm |title=ІВАН БРЮХОВЕЦЬКИЙ ЛИСТ ДО ДОНСЬКИХ КОЗАКІВ від 14 лютого 1668 року |accessdate=20 грудня 2016 |archive-date=21 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161221091124/http://izbornyk.org.ua/suspil/sus116.htm }}</ref>

{{Quote box |width=70em | align=center|quote=''Щоб Україну отчину милу у всіх християн, в слобідських містах живущих, рівним звичаєм, під меч передати і маленьких діток не щадивши, а міста, що їх знайдеться вогнем випалили та по що обратить, так, щоб на тих українських поселеннях і в містах дикі поля були; і вже відомі містечка: Бровари, Гоголів і Воронково, від київських москалів розорені приведені зі збитком і кровопролиттям людей, до основи без всякої вини нашої розорені.''<br/>|salign=left|source=Лист Гетьмана Івана Брюховецького сотнику Калатнаєвському від 11 лютого 1668 року<ref>Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. Т. 7, с 41</ref>}}

{{Quote box |width=70em | align=center|quote=''Побоююсь, що як тільки братію мою присмирять, то відразу ж спершу Україну, потім гадатимуть про викорінення Дону й Запорожжя, чого їм, Боже, не допоможи, оскільки їхній лихий намір уже й зголосився в теперішніх недавніх часах під Києвом у згаданих містах, у Броварах, у Гоголеві і в інших, де, не щадячи й малих діток, чоловічу й жіночу стать, усіх жителів природи української та литовської а висікли й вигубили по-мучительному.<br/>|salign=left|source=Лист Гетьмана Івана Брюховецького Донським козакам від 14 лютого 1668 року''<ref>Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. Т. 7, с 62</ref>}}

Після цього містечко, ще довго не могло відбудуватись, населення міста в 700 осіб, що проживали до вторгнення московських військ 1658 року, змогло досягти аж в 1769 році.<ref name="ReferenceA"/>

=== Під владою Російської імперії (1764—1917 роки) ===

==== Бровари під владою Києво-Печерської лаври та ліквідація Гетьманщини ====

[[3 травня]] [[1680]] року, Бровари із всіма навколишніми селами остаточно перейшли у власність [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]]. [[1686]] року володіння Лаври [[Приєднання Київської митрополії до Московського патріархату|передають]] з [[Київська митрополія|Київської митрополії]] до [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Московського патріархату]]. Після цього, між броварськими козаками і новими власниками київських монастирів відбувалися постійні сутички і суперечки, які в [[1760-ті|1760-х]]—[[1770-ті|1770-х]] роках перетворилось в «тихе» закріпачення селян релігійною верхівкою нового Московського патріархату.<ref>У 1776 році козаки Броварів подали скаргу Генеральному військовому суду про те, що Троїцький Больницький монастир Лаври хоче їх закріпачити.</ref>

В кінці [[XVII століття]], на півночі Броварів, в урочищі Липовщина (на місці сучасного заводу порошкової металургії) існував [[трактир]], у якому часто бував та одружився з донькою [[Зазим'я|зазимського]] козака Марією, полковник [[Фастівський полк|Фастівського полку]] [[Семен Палій]]. 1703 року встановлено поштову дорогу Київ—Москва, що пролягла через Бровари.<ref name="ReferenceA"/>

Під час [[Північна війна в Україні|боротьби за незалежність Гетьманської України]] від Московського царства під проводом гетьманів [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] та [[Пилип Орлик|Пилипа Орлика]] [[1708]]—[[1711]] років Бровари залишились остронь від повстань, ймовірно цьому сприяло повереднє винищення, нестача військових сил та страх перед [[Каральна експедиція російських військ в Україну (1709)|московською кральною експедицією проти українців]], яка розпочалась у сусідньому Києві.

Розташування Броварів при торгових дорогах зумовлює тут функціювання ярмарку. В 1750 році сюди везли з навколишніх сіл: хліб, сіль, дьоготь, шапки, кожухи, чоботи, коней і худобу. Впродовж [[XVIII століття]] містечко віддвідували такі відомі люди як: політичні діячі Російської імперії та зарубіжжя&nbsp;— цариця [[Катерина ІІ]], венесуельський політик [[Франсіско де Міранда]], данський посол [[Юст Юль]], французький вчений-мандрівник [[Жільбер Ромм]], французький дослідник [[Домінік П'єр Де ля Фліз]] та багатьох інших.

У 1760 році Лавра мала в місті свою винокурню на 3 казани, де щорічно вироблялося 1000 літрів горілки, її продавали у трьох монастирських шинках.

1762 року в містечку будується третя в місті церква&nbsp;— Вознесенська, яка була розташована біля Казенного болота. Розібрали храм у [[XVIII століття|тому ж]] столітті, а його книги та ікони передали до Свято-Троїцької церкви.<ref>{{Cite web |url=http://petra-pavla.church.ua/files/2016/04/008-1998-11-25-Нам-вера-и-память-сердца-согревают.jpg |title=Володимир Мельник. Нам віра і пам'ять серця зігрівають — 25.11.1998 |accessdate=09.11.2016 |archive-date=10.11.2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161110043715/http://petra-pavla.church.ua/files/2016/04/008-1998-11-25-Нам-вера-и-память-сердца-согревают.jpg }}</ref>

[[1764]] року наказом імператриці [[Катерина ІІ|Катерини ІІ]] інститут гетьмана було скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в [[Малоросійська губернія|Малоросійську губернію]], таким чином було знищено козацтво і у місті Бровари. А [[3 травня]] [[1783]] року було запроваджувалося [[кріпацтво]], що змусило броварчан стати рабами російських поміщиків. Після указу російської імператриці Катерини ІІ від 10 квітня 1786 року частина броварських монастирських володінь перейшла у казенне відомство.

На 1777 рік через Бровари проходить поштовий тракт на [[Глухів]]. Для поштарів-гінців тут знаходяться два павільйони по 4 коней.

У документах за 1787 рік записано, що в Броварах проживає 487 мешканців&nbsp;— [[кріпаки|кріпаків]] і [[Державні селяни|казенних селян]], тут також знаходиться маєток секунд-майора Кабатова. Жителі в основному козаки, решта&nbsp;— піддані Києво-Печерської лаври, під ігуменом Троїцько-Больничного монастиря доглядають хворих і немічних монахів. Лежить на низькому місці, земля для обробітку не годиться.

У 1770—1780-х роках було відремонтовано московські дороги, прокладено нову поштову дорогу на [[Бориспіль]], [[Полтава|Полтаву]], так в місті з'явилась [[Площа Шевченка (Бровари)|розвилка]], що з часом стала новим центром міста. Там знаходилися заїжджі двори та шинок.1802 року Бровари стають волосним центром в Остерському повіті.<ref>{{Cite web |url=http://www.news-brovary.org.ua/brovari-u-18-stolitti/ |title=Бровари у 18 столітті |accessdate=23 серпня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160825193630/http://www.news-brovary.org.ua/brovari-u-18-stolitti/ |archivedate=25 серпня 2016 |deadurl=yes }}</ref>

У 1802 році у Броварах в утриманні полковника Олексія Будлянського була поштова станція на 27 коней (21 поштових і 6 кур'єрських), з яких він отримував 2610 рублів на рік.<ref name="shron1.chtyvo.org.ua">{{Cite web |url=http://shron1.chtyvo.org.ua/Vorobei_RB/Chernihivskii_hubernii__210_rokiv_Zbirnyk_dokumentiv_i_materialiv.pdf |title=Чернігівській Губернії — 210 років: Збірник документів та матеріалів |accessdate=27 січня 2019 |archive-date=20 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180620004115/http://shron1.chtyvo.org.ua/Vorobei_RB/Chernihivskii_hubernii__210_rokiv_Zbirnyk_dokumentiv_i_materialiv.pdf }}</ref>

До 1804 року<ref>{{Cite web |url=https://books.google.com.ua/books?id=1J5brBEJIpEC&pg=PA23&lpg=PA23&dq=указ+1804+заборона&source=bl&ots=HlN2LswcHY&sig=M937cVaGArAuwEJZMAzhwFL3rSk&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjY_djCqKjYAhUjGZoKHXZKAtkQ6AEIRTAG#v=onepage&q=указ%201804%20заборона&f=false |title=Забуття українців |accessdate=13 жовтня 2018 |archive-date=13 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181013172203/https://books.google.com.ua/books?id=1J5brBEJIpEC&pg=PA23&lpg=PA23&dq=указ+1804+заборона&source=bl&ots=HlN2LswcHY&sig=M937cVaGArAuwEJZMAzhwFL3rSk&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjY_djCqKjYAhUjGZoKHXZKAtkQ6AEIRTAG#v=onepage&q=указ%201804%20заборона&f=false }}</ref>, після царського указу в Броварах як і у всіх українських містечках закриваються всі українські школи грамотності при церквах, починається [[русифікація]] та [[маргінал]]ізація населення. Якщо при Гетьманщині у [[17 століття|17]]-[[18 століття]]х більшість населення містечка було грамотним та писемним, то вже у [[1860-ті|1860-х]] роках більшість місцевих жителів не вміли ні писати ні читати. Замість українських шкіл [[1802]] року у Броварах відкрили одну російську однокласну парафіяльну школу, церковнослов'янські і давні українські книги замінили російськими.<ref name="Історія міста Бровари">{{Cite web |url=http://brovary-rada.gov.ua/content/istoriya-mista.html |title=Історія міста Бровари |accessdate=13 жовтня 2018 |archive-date=13 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181013133027/http://brovary-rada.gov.ua/content/istoriya-mista.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181013133027/http://brovary-rada.gov.ua/content/istoriya-mista.html |date=2018-10-13 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.subject.com.ua/psychology/history_pedagog/15.html |title=Освіта за часів козаччини |accessdate=13 жовтня 2018 |archive-date=11 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211211223425/https://subject.com.ua/psychology/history_pedagog/15.html }}</ref>

[[Файл:1868Бровари.png|міні|250пкс|''План міста Бровари [[1868]] року'']]
У ніч з 7 на 8 серпня 1814 року у місті трапилася велика пожежа, під час якої згоріла дерев'яна церковна дзвіниця Петропавлівського храму, 22 будинки, та загинуло 16 броварчан, серед них&nbsp;— козаки Тонкий і Гаврило Гвозданий із сином, які рятували церковне майно. На місці дзвіниці було збудовано капличку, що збереглася до [[1930-ті|1930-х]] років.

У 1823 році Петропавлівська церква була збудована на новому місці (тепер тут середня школа №&nbsp;1), для будівництва використали матеріали зі старої церкви, та церкви у селі [[Ярославка (Бобровицький район)|Ярославка]], яку за 100 рублів броварчани викупили, ще у 1799 році. У 1900—1902 роках церква була перебудована і в такому вигляді дійшла до 1937 року, коли її остаточно знищили. Біля храму був цвинтар приходу.

Свято-Троїцька церква у середині 1850-х уже була в аварійному стані, тому у 1859 році їй збудували нове приміщення (нині на цьому місці [[Площа Тараса Шевченка (Бровари)|площа Т. Шевченка]]). Неподалік біля неї було встановлено пам'ятник царю [[Олександр ІІ (російський імператор)|Олександру ІІ]]. Крім православних храмів в Броварах існував Єврейський молитовний будинок.<ref name="ЧГ-СНМ-1859">{{ЧГ-СНМ-1859}}</ref>

1817 року в містечку була побудована нова поштова станція, яка вже на 1851 рік мала у своєму обслуговуванні 45 коней.<ref>{{Cite web |url=http://brovary.osp-ua.info/druk/ch-1_fl-history.html |title=Історія міста |accessdate=24 квітня 2017 |archive-date=2 травня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170502095211/http://brovary.osp-ua.info/druk/ch-1_fl-history.html }}</ref> Ймовірно, що перша броварська поштова станція була побудована раніше, у 1780-х роках, а 1817 року вона була вже відбудована.<ref>{{Cite web |url=http://atbrovary.org/article/2812/У+Броварах+презентували+рідкісні+карти+Київщини+XIX+століття+ |title=У Броварах презентували рідкісні карти Київщини XIX століття |accessdate=10 серпня 2017 |archive-date=10 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170810170953/http://atbrovary.org/article/2812/У+Броварах+презентували+рідкісні+карти+Київщини+XIX+століття+ }}</ref>

У 1836 році розпочато будівництво 14-кілометрового шосе, яке з'єднало Бровари з лівим берегом Дніпра, а пізніше, у 1853 році, [[Броварський проспект|шосе]] з'єднали з правобережним Києвом [[Ланцюговий міст (Київ)|Ланцюговим мостом]]. На світанку 14 серпня 1859 року диліжансом саме через цей міст по броварському шосе виїхав до [[Петербург]]а український поет [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]. Цією ж дорогою 19 травня 1861 року поет повернувся назад уже в домовині.

Згідно відомості про міста Остерського повіту 11 вересня 1845 року значилось: в Броварах проживає 573 особи чоловічої статі, відбувається дві ярмарки. Перша на [[День Святої Трійці|Трійцю]] (тривалість 4 дні), друга&nbsp;— 25—30 жовтня. Грошовий обіг першої ярмарки становить 5000 рублів 35 копійок, другої&nbsp;— 2000 рублів. Ярмарки належать поміщикам та казенним селянам.<ref name="shron1.chtyvo.org.ua"/>
 
Станом на 1859 рік у козацькому містечку, центрі [[Броварська волость|Броварської волості]] [[Остерський повіт|Остерського повіту]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]], мешкала 1241 особа (592 осіб чоловічої статі та 649&nbsp;— жіночої), налічувалось 239 дворових господарства, існували 2 православні церкви, молитовна єврейська школа, поштова станція, відбувались 2 [[ярмарок|ярмарки]] на рік та базари.<ref name="ЧГ-СНМ-1859"/>

При Броварській церкві Петра і Павла 1860 року було відкрито церковно-приходську школу.

==== Скасування кріпацтва і промисловий переворот у Броварах ====

[[Селянська реформа 1861|Скасування кріпацтва 1861 року]] зумовило бурхливий розвиток господарського життя. За наступних десятиріч населення міста зросло у кілька разів.<ref>{{Cite web |url=http://www.brovary-region.gov.ua/istoricna-dovidka |title=Історична довідка — Бровари |accessdate=23 квітня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160404153824/http://www.brovary-region.gov.ua/istoricna-dovidka |archivedate=4 квітня 2016 |deadurl=yes }}</ref>

17 грудня 1868 року Бровари було з'єднано залізничним сполученням з Москвою і Санкт-Петербургом, за два роки до сполучення Києва, до [[17 лютого]] [[1870]] року у Броварах функціював головний Київський залізничний вокзал, з якого відправляли пасажирів до Києва диліжансами.<ref>{{Cite web |url=http://www.news-brovary.org.ua/istoriya-budivnitstva-zaliznichnogo-spoluchennya-brovari-kursk-u-xix-stolitti/ |title=Історія будівництва залізничного сполучення Бровари — Курськ у XIX столітті |accessdate=23 серпня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160825193514/http://www.news-brovary.org.ua/istoriya-budivnitstva-zaliznichnogo-spoluchennya-brovari-kursk-u-xix-stolitti/ |archivedate=25 серпня 2016 |deadurl=yes }}</ref>

[[Файл:Бровари 1877 Станція.jpg|міні|250пкс|''Посадка військ у вагони перед відправкою на [[Російсько-турецька війна (1877—1878)|Російсько-турецький фронт]] на станції Бровари (1877 рік)'']]
[[Файл:Бровари Васнєцов 1885.jpg|міні|250пкс|''Забудова Броварів на малюнку [[Віктор Васнєцов|Віктора Васнєцова]] (1885 рік)'']]

В ці часи Бровари набирають все більше міських рис розвитку.1877 року в містечку відкривається перша аптека, її власник В.&nbsp;О.&nbsp;Спиридонов. 1879 року в місті відкрито першу фабрику&nbsp;— канатну, її заснував купець Сумароков, вже 1884 року канатних фабрик було дві, наступну заснував купець Шилін. У 1880-х роках на території міста вже діють 4 борошномельні млини, лісопильня та підприємства для виробництва колісної мазі.

Станом на 1897—1898 роки у Броварах налічувалось 464 двори, де жили 4312 мешканців. Діяла церковно-приходська школа, згодом була побудована земська початкова школа, яка у 1896 році перетворена на двокласне сільське училище. Через сім років, в 1903&nbsp;— в ній вже навчалося 208 учнів, викладання велося [[російська мова|російською мовою]]. В 1897 році у Броварах відкрито сільську бібліотеку.

[[Файл:Бровари, серпень 1914.jpg|міні|250пкс|''Облаштована астрономічна обсерваторія [[Вільям Воллес Кемпбелл|Вільяма Кемпбелла]] в Броварах (1914 рік)'']]

З 1890-х по 1910-ті роки в Броварах почали з'являтися і заклади відпочинку та невеличкі підприємства:

* 1898 року міщанин Шперлінг відкриває ''«Заведение по изготовлению прохладительных напитков»''.
* 1898 року міщанин Слободін збудовує ''«Заведение по изготовлению шипучих вод»''.
* 1898 року Д.&nbsp;Брикер створює ''«Заведение по выделке колесной мази»''.
* 1901—1902 роках міщанин Фейгін звів у містечку маслобойню.
* 1904 року А.&nbsp;Янискор будує миловарний завод і завод з переробки кишок із салотопнею.
* 1906 року в Броварах запрацював паровий млин, його власником був І.&nbsp;Самойленко, добовий вихід борошна&nbsp;— 11&nbsp;470&nbsp;кг<ref>900 пудів</ref>.
* 1907 року міщанин І.&nbsp;Ієрусалимський будує чавуноливарний завод, орендуючи землю у А.&nbsp;Пономаренка.
* 1907—1908 роках відкриває свій заклад «газованих вод» міщанин Ейстрах.

[[Файл:Київський бензотрамвай 1.jpg|міні|250пкс|''[[Київський бензотрамвай|Бензотрамвай Київ-Бровари]]'']]

На початку XX століття у Броварах працювало три скотобійні, працювало 70 кустарів&nbsp;— ковалів, слюсарів, шевців, теслярів, бондарів, гончарів та інших, 45 робітників працювали на броварських заводах, що належали євреям.<ref>{{Cite web |url=http://donas.in.ua/istoriya/bravi-vory.html |title=До нас, на Броварщину Браві вори |accessdate=20 грудня 2016 |archive-date=21 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161221091010/http://donas.in.ua/istoriya/bravi-vory.html }}</ref> До початку 1910-х від Броварів до Києва ходили диліжанси. З 1913 року курсував мототрамвай Київ—Бровари з двигуном внутрішнього згоряння, проте вже у [[1917]] році через страйк залізничників рух мототрамвая на деякий час було припинено. Власником управління Києво—Дарницького—Броварського мототрамвая було акціонерне товариство на чолі з київським мільйонером Апштейном.

1901 року Я.&nbsp;Беркович відкриває у Броварах аптеку, а в 1913 році випускниця медичного факультету Київського університету З.&nbsp;Рубінштейн відриває зуболікарський кабінет. З 1904 по 1942 роки у Броварах працював лікар [[Фельдман Ісаак Лазаревич|Ісаак Фельдман]]. Він приймав пацієнтів у лікарні, що знаходилася на місці сучасної дитячої лікарні. Тепер там встановлено меморіальну дошку.

У 1913 році<ref>{{Cite web |url=http://atbrovary.org/article/310/Забутий%20броварський%20аеропорт |title=Забутий броварський аеропорт |accessdate=21 січня 2016 |archive-date=5 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160205120547/http://atbrovary.org/article/310/Забутий%20броварський%20аеропорт }}</ref> в районі, де зараз розташована [[Київська птахофабрика]], було закладено військовий аеродром, де проходили навчання авіаторів. У серпні 1913 року під час військових маневрів тут знаходилась третя авіаційна рота, якою командував полковник Боресков.

З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]], [[1914]] року, близько половини чоловічого населення міста було мобілізовано на [[Східний фронт, Східна Європа (1914—1918)|східний фронт]] у лави [[Російська імператорська армія|Російської імператорської армії]].

[[21 серпня]] [[1914]] року в Броварах споглядав [[сонячне затемнення]] американський астроном [[Вільям Воллес Кемпбелл|Вільям Кемпбелл]], який [[Броварська астрономічна експедиція Вільяма Воллеса Кемпбелла|розмістив свою лабораторію з обладнанням на дачі поміщика Лавровського]]. Науковець перебував у місті з середини липня.<ref>{{Cite web |url=https://books.google.com.ua/books?id=vOUWfhBheDIC&pg=PA302&lpg=PA302&dq=Campbell+brovary+1914&source=bl&ots=JffHH203uc&sig=ACfU3U1vJRJWCpM72cAy0u7f9R4i166orA&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiX5vaslJLpAhUqmIsKHb5PBz4Q6AEwAHoECAoQAQ#v=onepage&q=Campbell%20brovary%201914&f=false |title=The Lick Observatory-Crocker Eclipse Expedition to Brovary |accessdate=1 травня 2020 |archive-date=11 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211211223408/https://books.google.com.ua/books?id=vOUWfhBheDIC&pg=PA302&lpg=PA302&dq=Campbell+brovary+1914&source=bl&ots=JffHH203uc&sig=ACfU3U1vJRJWCpM72cAy0u7f9R4i166orA&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiX5vaslJLpAhUqmIsKHb5PBz4Q6AEwAHoECAoQAQ#v=onepage&q=Campbell%20brovary%201914&f=false }}</ref><ref>[https://nibu.kyiv.ua/elfond/kievskaya_mysl'_1914_v_2/kievskaya_mysl'_1914_v_2.pdf Киевская мысль. №&nbsp;3] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211118134743/https://nibu.kyiv.ua/elfond/kievskaya_mysl'_1914_v_2/kievskaya_mysl'_1914_v_2.pdf |date=18 листопада 2021 }} 3</ref>

1916 року&nbsp;— в містечку створюється [[телеграф]]на контора і сільськогосподарський [[банк]] взаємного кредиту.

=== Під владою УНР та Української Держави (1917—1920 роки) ===

==== УНР та Радянсько-українська війна ====

{{Див. також|Перша радянсько-українська війна}}
[[Українська революція|Буремні події]] [[1917]] року кардинально змінили уклад життя броварчан, розпад [[Російська імперія|Російської імперії]] дав шанс на незалежність України від Росії. Вже з березня 1917 року Бровари формально підпорядковувалися [[Українська Центральна Рада|Українській Центральній Раді]] у Києві. З проголошенням [[Перший Універсал Української Центральної Ради|Першого Універсалу]] 23 червня 1917 року Бровари офіційно входять в Українську автономію. В цей час в місті створюється загін громадського порядку.

20 листопада 1917 року [[Третій Універсал Української Центральної Ради|було проголошено створення Української Народної Республікуи]] з столицею у [[Київ|Києві]], але її існуванню загрожувала небезпека, вже 21 грудня 1917 року на територію України [[Перша радянсько-українська війна|війною увійшла]] [[червона армія]] [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|радянської Росії]], що швидко просувалась до столиці, на шляху якої були і Бровари.

22 січня 1918 року відбулося [[Четвертий Універсал Української Центральної Ради|остаточне проголошення незалежності Української Народної Республіки]] від Росії, що надало небагато часу для розбудови нової держави, [[30 січня]] [[1918]] року [[Симон Петлюра]] отримав на станції [[Бобрик]] Броварської волості звістку про [[бій під Крутами]], саме тут він дав клятву боротися за самостійну [[Україна|Україну]] до кінця.

В Броварах в цей час, під впливом радянської агітації збунтувався [[Наливайківці|полк імені Наливайка]] (1400 осіб<ref>{{Cite web |url=http://www.news-brovary.org.ua/podiyi-urayinskoyi-revolyutsiyi-pochatku-20-stolittya-i-nash-kray/ |title=Події Української революції початку 20 століття і наш край |accessdate=23 серпня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160825193634/http://www.news-brovary.org.ua/podiyi-urayinskoyi-revolyutsiyi-pochatku-20-stolittya-i-nash-kray/ |archivedate=25 серпня 2016 |deadurl=yes }}</ref>), намагаючись стати на бік більшовиків і перекрити Петлюрі та українським військам шлях відступу до Києва, де почалось [[Січневе повстання 1918|збройне повстання більшовиків]]. Але [[сотня]] січових стрільців під командуванням [[Сушко Роман Кирилович|Романа Сушка]] в кількості 200 осіб роззброїла його, 60 бійців того полку приєдналось до українського війська, інших розпустили по домівках. У Наливайківців зібрали 2500 рушниць, 75 кулеметів, 8 гармат та велику кількість різного військового майна. Частину цього майна було знищено, щоб не допустити заволодіння зброєю ворогом. Після роззброєння бунтівників штабний вагон Петлюри разом з військами рушив з Броварів до Києва.<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrcenter.com/Література/Валерій-Солдатенко/51574-89/Винниченко-і-Петлюра-політичні-портрети-революційної-доби |title=Винниченко і Петлюра — політичні портрети революційної доби |accessdate=30 березня 2016 |archive-date=24 листопада 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191124065217/http://www.ukrcenter.com/Література/Валерій-Солдатенко/51574-89/Винниченко-і-Петлюра-політичні-портрети-революційної-доби }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191124065217/http://www.ukrcenter.com/Література/Валерій-Солдатенко/51574-89/Винниченко-і-Петлюра-політичні-портрети-революційної-доби |date=2019-11-24 }}</ref>

[[1 лютого]] [[1918]] року, під натиском червоноармійців, [[армія УНР]] відступила до Києва і Бровари були окуповані [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|радянською Росією]], у містечку була встановлена комуністична влада, на чолі з А.&nbsp;П.&nbsp;Березкою.
[[Файл:Бровари 1934.PNG|міні|250пкс|''Церква Святих Петра і Павла, знесена комуністами в 1937 році'']]
Але радянська влада в місті протрималась не довго, вже [[3 березня]] [[1918]] року, після укладання [[Берестейський мир|Берестейсього миру]] між УНР з одного боку і [[Німецька імперія|Німеччиною]], [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщиною]], [[Османська імперія|Туреччиною]] і [[Третє Болгарське царство|Болгарією]] з іншого, червону армію з Броварів вибили німецькі війська, передавши місто під контроль Української Народної Республіки. Бровари входять у новостворену адміністративно-територіальну одиницю найвищого рівня&nbsp;— [[Київ (УНР)|Землю «Київ»]]. Порядок в місті контролює залишений тут невеликий німецький гарнізон.

В ніч з [[29 квітня|29]] на [[30 квітня]] [[1918]] року у Києві відбувається [[гетьманський переворот]], до влади в новій [[Українська Держава|Українській Державі]] приходить гетьман [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]]. Повертається старий адміністративно-територіальний устрій, Бровари знову входять у [[Чернігівська губернія|Чернігівську губернію]].

Тим часом, відступаюча від українських сил радянська Росія змушена була визнати умови Берестейського миру і згодом, [[12 червня]] [[1918]] року, підписала з Українською Державою прелімінарний мир. В Броварах, як і у всій Україні на деякий час стабілізується ситуація.

[[11 листопада]] [[1918]] року Німеччина капітулювала у [[Перша Світова війна|Першій Світовій війні]], через це Бровари, як і всю Україну залишають німецькі війська.

{{Див. також|Радянсько-українська війна}}

Скориставшись нагодою, [[18 листопада]] [[1918]] року радянська Росія почала другу війну проти України і за два місяці підходила до міста. На початку грудня, після [[Антигетьманське повстання 1918|зречення з поста гетьмана Скоропадського]], містечко перейшло під контроль [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії УНР]]. Маючи на той час в розпорядженні [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]] близько 40 000 чоловік, Головний Отаман України [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]] особисто керував операціями по його обороні.<ref>{{Cite web |url=http://westudents.com.ua/glavy/28869-reorganzatsya-direktor.html |title=Історія України — Коваль М. В.- Реорганізація Директорії |accessdate=30 березня 2016 |archive-date=12 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160412043833/http://westudents.com.ua/glavy/28869-reorganzatsya-direktor.html }}</ref> В ніч на [[25 січня]] [[1919]] року більшовики зайняли [[Семиполки]], та знаходились в 27&nbsp;км від броварських околиць, там вони розмістили штаб [[Богунський полк|3-го Богунського полку]] [[Щорс Микола Олександрович|Миколи Щорса]] і готували звідти наступ на місто.

[[27 січня]] [[1919]] року почалась [[битва за Бровари]]<ref>{{Cite web |url=http://militera.lib.ru/h/savchenko_va/06.html |title=Вторая война большевиков против УНР (декабрь 1918 — октябрь 1919) |accessdate=30 березня 2016 |archive-date=18 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160318233616/http://militera.lib.ru/h/savchenko_va/06.html }}</ref>, більшовицькі війська на чолі з [[Іван Локатош|Іваном Локотошем]] розгорнули наступ на місто. На підмогу червоним з окупованого Харкова прибули бронепоїзд №&nbsp;9 та два полки з артилерією. Обороняли місто частини армії УНР, зокрема 1-й піхотний курінь [[Січові стрільці|Січових стрільців]] під командуванням полковника [[Роґульський Іван Васильович|Івана Рогульського]].<ref>{{Cite web |url=http://www.brovary.kiev.ua/istorija_mista |title=Броварська міська рада: Історія |accessdate=3 квітня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160419074844/http://www.brovary.kiev.ua/istorija_mista |archivedate=19 квітня 2016 |deadurl=yes }}</ref> Саме оборонні бої в Броварах дали час евакуюватися Директорії УНР з Києва.<ref>{{Cite web |url=http://history.org.ua/LiberUA/978-966-02-7522-5/978-966-02-7522-5.pdf |title=Влада і місто: нариси життя Києва за Директорії УНР (грудень 1918 — січень 1919 рр.) / О. Бойко |accessdate=1 вересня 2017 |archive-date=25 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160425202620/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-02-7522-5/978-966-02-7522-5.pdf }}</ref>

30 січня захисники Броварів були взяті в оточення, а вже 1 лютого місто перейшло під контроль червоної армії. Найжорстокіші бої точилися у Броварському лісі, де [[січові стрільці]] ховалися в люті морози, за деякими оцінками в боях за Бровари загинуло близько тисячі українських воїнів.<ref name="Історія міста Бровари"/> 4 лютого&nbsp;— тут зосередилися значні сили більшовицьких окупаційних військ, у тому числі артилерія, кіннота, піхота, бронепоїзди. [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|Володимир Антонов-Овсієнко]] оглянув розташовані в Броварах військові частини, які готувалися до наступу на Київ, який [[Взяття Києва Червоною армією (1919)|був взятий наступного дня]].

Захопивши Бровари російські більшовики [[Богунський полк|Богунського]] і [[Таращанський полк|Таращенського полку]] розпочали в місті [[червоний терор]]. Під час грабунків і погромів, з містечка почала тікати до Києва єврейська діаспора. Радянська армія, що зайняла Бровари лише на 20&nbsp;% складалася з [[українці]]в (неосвічених селян), а основну більшість становили [[росіяни]], також до неї входили: [[латиші]], [[башкири]], [[угорці]], [[серби]] і навіть [[китайці]].<ref>[http://www.news-brovary.org.ua/boguntsi-i-tarashhantsi-pid-chas-gromadyanskoyi-viyni-na-brovarshhini/ «Богунці» і «таращанці» під час Громадянської війни на Броварщині]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

Протягом радянської окупації на Броварщині відбуваються рухи протесту проти більшовиків, основна маса повстанців&nbsp;— селяни, яких не влаштовувала політика «совєтів» щодо села.

26 серпня цього ж року до Броварів наблизилися [[Біла армія|російські війська Денікіна]]. Два дні точилися кровопролитні бої, під натиском білогвардійської армії 27 серпня 1919 року радянські війська залишили Бровари. Зайнявши місто білогвардійці страчують місцевих комуністів&nbsp;— членів революційного комітету М.&nbsp;Осіпова та А.&nbsp;Є.&nbsp;Андрєєва.

В цей час, 30 серпня війська УНР провели контрнаступ і вже [[Київська катастрофа|увійшли в Київ]], тобто знаходились всього в 15 кілометрах від Броварів. [[Терпило Данило Ількович|Отаману Зеленому]] був відданий наказ закріпитися з українським військам саме в Броварах.<ref>Денник Начальної Команди Української Галицької Армії.&nbsp;— Нью-Йорк: Червона калина, 1974.&nbsp;— 325 с.</ref> Але наступного дня з Броварів їм назустріч вирушили білогвардійські війська, які з переважаючими силами витіснили українські війська з Києва.

Білогвардійці панували в Броварах неповні 4 місяці, а вже 10 грудня 1919 року, знову почали бій за місто червоноармійці. Оточивши і захопивши в полон Білозерський, Кабардинський і Гвардійський денікінські полки зі штабами і всім майном, комуністи втретє встановили радянську владу в місті.

11 травня 1920 року відбувається [[Польсько-радянська війна 1920|наступ об'єднаних польсько-українських військ]], Бровари звільнено від більшовиків, 2 радянські бронепоїзди потрапили в оточення. Наступного дня, 20-а бригада 12-ї армії і Башкирська бригада намагається зайняти станцію Бровари, однак того ж дня відступає. На деякий час фронт стабілізується. І лише 8 червня 1920 року&nbsp;— частинам 58-ї дивізії і 19-ї бригади Червоної Армії вдається захопити Бровари.

Останнім спротивом російсько-радянської окупації міста був полковник повстанської [[Армія УНР|армії УНР]] [[Отаман Демид Ромашка]], який з іншими повстанцями підпільно боровся в Броварах з [[Червона Армія|Червоною армією]] до кінця 1921 року.<ref>{{Cite web |url=http://www.atbrovary.org/print/66 |title=Повстанський детектив, або «лихі» 1920-ті на Броварщині |accessdate=11 серпня 2017 |archive-date=11 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170811182111/http://www.atbrovary.org/print/66 }}</ref> З 1917 по 1920 рік Бровари десять разів переходили під контроль різних армій.

Також до 1921 року в Броварах діяло [[Товариство «Просвіта» (1868—1939)|товариство «Просвіта»]] яке займалося в містечку просвітницькою діяльністю та формувало національну свідомість українців, які за час окупації Російської імперії століттями піддавались русифікації та деградації. З остаточним приходом комуністичної влади у місті діяльність «Просвіти» в Броварах було припинено, а її активістів&nbsp;— репресовано.

=== Під владою СРСР (1920—1941 роки) ===

==== Встановлення радянської влади і голодомор ====
8 червня 1920 року в місті остаточно встановлюється радянська влада. У ці роки у житті краю спостерігається занепад. У церквах перестають вести метричні записи. Провадиться активна антирелігійна пропаганда, знищуються церкви, грабуються будинки. Занепадає господарство. Захопивши територію Броварщини, нові господарі встановлювали свої правила та переслідували прибічників попередньої влади. Провідниками радянської влади в Броварах стають представники російського населення Осіпов, Андрєєв, Гарін.

[[Файл:Парниковий комбайн в Броварах.jpg|міні|250пкс|''Робота парникового комбайну на території броварського колгоспу «ім. Ілліча» ([[1941]] рік)'']]

15 серпня 1920 року на волосному з'їзді рад був обраний волосний виконавчий комітет, якому передав свої повноваження волревком. Нова влада взяла на облік всі майстерні та їхніх робітників, чотири млини, лісопильню та підприємство з виробництва колісної мазі, всі інші виробництва в місті не працювали.

Деяке покращення життя в місті відбулося з прийняттям в 1921 році [[Нова економічна політика|НЕПу]]&nbsp;— економічної політики, що дозволяла займатися селянам торгівлею. На такі кроки радянська влада пішла щоб зупинити селянські повстання проти окупаційної комуністичної влади.<ref>{{Cite web |url=http://territoryterror.org.ua/uk/history/1919-1939/ussr/srsr1/ |title=Селянський повстанський рух на поч. 1920-х рр. |accessdate=20 грудня 2016 |archive-date=26 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161126185309/http://territoryterror.org.ua/uk/history/1919-1939/ussr/srsr1 }}</ref> У 1923 році відкрився будинок культури, при якому почали діяти бібліотечно-літературна, театральна, хорова та лекційна секції. Поступово відроджується господарство та пожвавлюється культурне життя. У 1924 році став до ладу чавуноливарний завод, паровий млин та канатні підприємства, у місті працює 103 робітника. Того ж року в Броварах відкрилася перша кооперативна крамниця.<ref>[http://www.news-brovary.org.ua/rozvitok-promislovosti-brovariv-v-20-u-stolitti/ Розвиток промисловості Броварів в 20-у столітті]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> В [[1927]] році запрацював [[Броварський деревообробний комбінат]]<ref>[https://esu.com.ua/article-37834 Енциклопедії Сучасної України: Броварський деревообробний комбінат]</ref><ref>[https://www.ebay.co.uk/itm/325681034673?hash=item4bd41a35b1:g:SioAAOSwT-lkfJd7&amdata=enc%3AAQAIAAAA4FdEejMzLAn%2F2bKVwVxd%2F3A9Pj2YcPJwmIbHFQjndYi0EEpPH404r48jPYalB9w2yMTmurk93vUHkTLpLsqERbMl3EBBUM0B4ueNt0V63zsBO4y%2B8pDL6x5gKcji9G1Gs2G5SdywTwBZvxEhOJyXQEzBmxBDODNzr%2FF7YC2cS3N8l%2FPlq2xfrBXwmMiDfjaV5q66eM%2FxdRGrL9zfgy3mfvnwApoBsJgh4kF319piDEowg2K%2BLhekad0%2BVphN0zOGE%2BaXubyFYJSBGcSWMg00AfuD9wFxVYklcc9VH%2FDxNlF4%7Ctkp%3ABFBM4IPnw7Bi 1977 CCCP Medal In Honour Of Brovary Wooden factory 50th Anniversary]</ref>.

Броварський район створено навесні [[1923]] року. Населення Броварів становило на той час 4065 чоловік. 1930 року функції районного центру перейшли до Димерки, яка стала [[Велика Димерка|Великою Димеркою]]. А 1937 року Бровари знову стали центром Броварського району.

З приходом у 1924 році до влади в [[СРСР]] [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосипа Сталіна]] в Броварах як і у всій республіці розпочався ще більший терор та геноцид українців. В [[1930]]—[[1931]] роках в місті починається [[Колективізація в УРСР|колективізація]], створюються три [[Сільськогосподарська артіль|артілі]], куди заганяли працювати броварчан і змушували віддавати весь врожай комуністам, нічого не залишаючи собі.

[[Файл:Броварський аеропорт КИїв (1940 рік).png|міні|250пкс|''Вид на броварський аеропорт «Київ» ([[1939]] рік)'']]

Після [[Масове знищення українських кобзарів та лірників|розстрілу комуністами кобзарів 1930 року в Харківському оперному театрі]] вцілілі співці сходилися в Броварах на таємні зібрання на П'ятницькому базарі (нині&nbsp;— район Розвилка). Там вони співали, грали на кобзах і бандурах до початку Другої Світової війни.<ref>{{Cite web |url=http://atbrovary.org/article/2293/Історична+ретроспектива%3A+шляхи+кобзарів+у+Броварах+сходяться |title=Історична ретроспектива: шляхи кобзарів у Броварах сходяться |accessdate=21 квітня 2017 |archive-date=12 березня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170312194144/http://atbrovary.org/article/2293/Історична+ретроспектива:+шляхи+кобзарів+у+Броварах+сходяться }}</ref>

Під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору 1932—1933 років]], влаштованим радянською владою від голоду загинуло 134 мешканці Броварів. Архівні документи, газети і спогади селян свідчать, що в усіх місцевостях України поширилися подвірні обшуки з конфіскацією, крім хліба, будь-яких запасів їжі: сухарів, картоплі, буряків, сала, солінь, фруктової сушки тощо&nbsp;— заготовлених селянами до нового врожаю. Конфіскація подавалася як кара за «куркульський саботаж» хлібозаготівель. [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)|Детальніше про Київську область]].

На початку [[1930-ті|1930-х]] років в Броварах більшовиками було створено підземне зерносховище колосальних розмірів. Вже в [[1933]] році там зберігався не один мільйон центнерів зерна, з якого для вимираючого українського народу не було взято жодного кілограма, що свідчить про штучну організацію комуністами голоду в Україні. Урожай ж [[1932]] був вище середнього. У перші дні війни [[1941]] року зерносховище підпалили і знищили [[НКВД|енкаведисти]]. Спогади очевидців малюють жахливу картину: голодні люди змушені були їсти їжаків, собак, котів. Траплялися навіть випадки людожерства.

В рамках [[Великий терор|сталінської боротьби з релігією]] [[1937]] року руйнують Петропавлівський і Святотроїцький храми. На місті церковного цвинтаря комуністи організовують танцювальний майданчик. В тому ж році броварську інтелігенцію було розстріляно за наказом Сталіна в [[Биківнянські могили|биківнянському лісі]].

=== Під владою Третього Рейху (1941—1943 роки) ===

==== Друга світова війна ====
[[Файл:Kiev Brovary airfield PS-89 (ZIG-1) plane.png|міні|250пкс|''Посадка літака ЗІГ-1 в Броварському аеропорту «Київ» ([[1939]] рік)'']]
[[Файл:Гармата в Броварах 1941.png|міні|250пкс|''Залишена відступаючими радянськими військами [[76-мм дивізійна гармата зразка 1936 року (Ф-22)|гармата Ф-22]] на вулиці Київській в Броварах (вересень [[1941]] року)'']]

У [[1933]] році в Броварах розпочато будівництво [[Броварський аеропорт|аеропорту «Київ»]], який з [[1935]] року став функціонувати як центральний аеропорт Києва. Аеропорт щоденно підіймав у повітря 50 літаків, «[[Кіностудія імені Олександра Довженка|Київська кіностудія імені Довженка»]] знімала в ньому такі фільми як [[Винищувачі (фільм, 1939)|«Винищувачі» (1939 року)]], а «[[Білорусьфільм]]» і «[[Мосфільм]]»&nbsp;— «[[Будні]]» (1940 року). [[25 червня]] [[1941]] року німецькі літаки здійснили на нього наліт і, випустивши 90 бомб, повністю його знищили.<ref>{{Cite web |url=http://interesniy-kiev.livejournal.com/3975241.html |title=Забытый киевский аэропорт |accessdate=17 жовтня 2017 |archive-date=17 травня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170517120014/http://interesniy-kiev.livejournal.com/3975241.html }}</ref>

[[1939]] року, коли [[Радянсько-фінська війна (1939—1940)|Радянський союз оголосив війну Фінляндії]], броварчан, яких призвали до лав червоної армії, як і інших громадян республіки, змусили штурмувати [[Лінія Маннергейма|лінію Манергейма]] і окуповувати територію [[Фінляндія|Фінляндії]]. Через байдужість, кровожадність і невмілість радянського командування, майже половина радянських солдат загинула або була скалічена, при цьому не завдавши фінській стороні значних втрат.<ref>{{Cite web |url=http://www.news-brovary.org.ua/zhiteli-brovarshhini-na-radyansko-finskiy-viyni/ |title=Жителі Броварщини на радянсько-фінській війні |accessdate=20 серпня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160821044638/http://www.news-brovary.org.ua/zhiteli-brovarshhini-na-radyansko-finskiy-viyni/ |archivedate=21 серпня 2016 |deadurl=yes }}</ref>

Із початком [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] Бровари опинилась в епіцентрі подій. Із перших днів липня до 14 вересня 1941 року у Броварах розміщувався штаб [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного фронту]] (командувач&nbsp;— генерал армії [[Кирпонос Михайло Петрович|Михайло Кирпонос]]), штаб Українського прикордонного округу, інші військові управління. Під час боїв за місто найбільше постраждала [[Вулиця Київська (Бровари)|вулиця Київська]], на якій і знаходився вищезгаданий штаб. [[Вермахт|Німецькі війська]] зайняли місто 19 вересня 1941 року. Бровари стали містом [[Бориспільський ґебіт|Бориспільського ґебіту]], як [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Генеральна округа Київ|Генеральної округи Київ]] [[Райхскомісаріат Україна|Райхскомісаріату Україна]].

У 1941—1942 роках у Броварах розташовувався нацистський табір для радянських військовополонених.

Місто Бровари було відвойоване військами [[Червона армія|Червоної армії]] від німецьких військ [[25 вересня]] [[1943]] року. Першим у місто увійшов танк [[Т-34]] командира Павла Семеновича Патліна, щоб здійснити розвідку в межах Броварів його танк пройшов через усе місто, танкісти під час цього рейду знищили німецький дзот (у районі старого військкомату) та один ворожий танк на околиці міст.<ref>{{Cite web |url=http://www.news-brovary.org.ua/tankisti-v-boyah-1943-roku-na-brovarshhini/ |title=Танкісти в боях 1943 року на Броварщині |accessdate=24 лютого 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170224214929/http://www.news-brovary.org.ua/tankisti-v-boyah-1943-roku-na-brovarshhini/ |archivedate=24 лютого 2017 |deadurl=yes }}</ref> Безпосередню участь у боях за місто брали частини 163-ї Роменсько-Київської Червонопрапорної орденів Леніна, Суворова і Кутузова дивізії. Після зайняття міста червоною армією, у жовтні 1943 року Бровари відвідав тодішній Перший секретар [[Комуністична партія України (1918—1991)|Комуністичної партії України]] [[Хрущов Микита Сергійович|Микита Хрущов]].<ref>{{Cite web |url=http://bulvar.com.ua/gazeta/archive/s47_66415/8382.html |title=Сын многолетнего лидера СССР Сергей ХРУЩЕВ |accessdate=12 лютого 2019 |archive-date=13 лютого 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190213005707/http://bulvar.com.ua/gazeta/archive/s47_66415/8382.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://liders.rusarchives.ru/hruschev/docs/ns-khrushchev-vystupaet-pered-mobilizovannymi-v-krasnuyu-armiyu-oktyabr-1943-g-rgaspi.html |title=Российский государственный архив социально-политической истории Ф. 397. Оп. 3. Д. 71. |accessdate=12 лютого 2019 |archive-date=13 лютого 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190213005757/http://liders.rusarchives.ru/hruschev/docs/ns-khrushchev-vystupaet-pered-mobilizovannymi-v-krasnuyu-armiyu-oktyabr-1943-g-rgaspi.html }}</ref> У [[1943]] році у Броварах розташовувався штаб 2-ї Повітряної армії, якою командував маршал авіації [[Красовський Степан Якимович|Степан Красовський]].

481 уродженець міста загинув на фронтах. За роки війни місто було майже повністю знищене&nbsp;— з 2174 будинків уціліли лише 138. З Броварщини походять 14 [[Герой Радянського Союзу|Героїв Радянського Союзу]] і один кавалер трьох [[Орден Слави|орденів Слави]].

Під час війни та повоєнні роки у невеликій кількості в містечку поширювались листівки [[Організація українських націоналістів|ОУН]]-[[Українська повстанська армія|УПА]], з закликом вступати в лави українських повстанців і чинити опір як російським так і німецьким окупантам, але через велику відстань від осередків повстанської армії, обмежену кількість листівок і широку радянську пропагандистську кампанію вони не набули масового розголосу.<ref>{{Cite web |url=http://www.news-brovary.org.ua/listivki-oun-upa-na-brovarshhini/ |title=Листівки ОУН-УПА на Броварщині |accessdate=23 серпня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160825190023/http://www.news-brovary.org.ua/listivki-oun-upa-na-brovarshhini/ |archivedate=25 серпня 2016 |deadurl=yes }}</ref>

=== Під владою СРСР (1943—1991 роки) ===

==== Післявоєнна відбудова та індустріалізація міста ====

В перші дні відновлення радянської влади в Броварах, все населення працювало на відбудову промисловості і допомогу фронту: на радянську бойову колону «Київ» Бровари виділили 51 000 [[карбованець|карбованців]], що було колосальною сумою для знищеного вщент містечка. 3 жовтня 1943 року був відновлений колгосп імені Ілліча.

За 1944 рік було відновлено ряд великих підприємств та споруд: 2 шкіряні заводи, маслозавод, взуттєва і швейна майстерні, 2 школи, лікарню і будинок культури. Також було налагоджену броварську машино-тракторну станцію, готові 17 тракторів. Вже 1945 року було створено курси трактористів, у квітні цього ж року їх закінчило 37 осіб. Також в [[1940-ві]] роки полоненими німцями було збудоване відділення пошти (стара пошта).<ref>{{Cite web |url=http://wikimapia.org/4581256/uk/Поштове-відділення-Укртелеком-у-Старому-Місті |title=Поштове відділення (Укртелеком) у Старому Місті (Бровари) |accessdate=26 квітня 2017 |archive-date=17 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160417121352/http://wikimapia.org/4581256/uk/Поштове-відділення-Укртелеком-у-Старому-Місті }}</ref>

1946 року до ладу стали клінкерний та чавуноливарний заводи, харчопромкомбінат.

Під час відбудови міста 1946—1947 років, броварських колгоспників, як і більшість українців змушували працювати безкоштовно і [[Голодомор в Україні (1946—1947)|мордуючи голодом]]. Тих, хто зривав декілька колосків, щоб хоч якось врятуватись від голоду комуністи відправляли на каторгу до [[ГУЛАГ]]у.<ref>{{Cite web |url=http://www.news-brovary.org.ua/golod-1946-1947-rokiv-na-brovarshhini/ |title=Голод 1946—1947 років на Броварщині |accessdate=25 серпня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160826130844/http://www.news-brovary.org.ua/golod-1946-1947-rokiv-na-brovarshhini/ |archivedate=26 серпня 2016 |deadurl=yes }}</ref>

1951 року було відкрито новий районний [[будинок культури]]. 1955 року в Броварах відкрито завод електровиробів, що працює й по сьогодні. Після відкриття багатьох заводів мешканці міста перейшли в робітничу сферу, що дало змогу Броварам отримати статус міста [[30 грудня]] [[1956]] року. В цей час починається будівництво нових мікрорайонів міста. Починається зведення перших багатоповерхових будівель у Броварах.

В 1957 році у місті з'явився завод холодильників, 1960 рік&nbsp;— починає працювати [[Броварський експериментально-торговельний машинобудівний завод «Торгмаш»]] та Світлотехнічний завод, а в 1963&nbsp;— завод порошкової металургії, що був єдиним у всьому [[СРСР]]. 1964 року введено в експлуатацію броварський шиноремонтний завод, 1966 року&nbsp;— броварський ремонтно-механічний завод.

Усього за 1955—1970 роки в Броварах було збудовано більше 20 заводів. Чисельність населення міста зросла з 8,9 тисяч осіб у 1939&nbsp;році до 17,8 тисяч осіб у 1959&nbsp;році. 1979 року в місті проживало вже 58,6 тисяч мешканців.

В [[1958]]—[[1970]] роках сучасний район [[Торгмаш]] існував як окреме селище Першотравневе<ref>[https://dako.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Довідник-Київска-область.pdf Адміністративно-територіальний поділ Київщини]</ref>, а вже [[19 листопада]] [[1970]] року його було включено в смугу міста Бровари.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1970&nbsp;— №&nbsp;48&nbsp;— с. 543.</ref>

Місто розвивалося шаленими темпами, 1967 року Бровари увійшли у шістку міст-фіналістів, що претендували на побудову заводу з випуску автомобілів [[ВАЗ-2101]], але програли у фіналі [[Тольятті]]. Вже в 1990-х роках Бровари знову розглядали як місце для будівництва заводу [[Peugeot]]-[[Citroen]], але й в другий раз передмістю Києва не пощастило.<ref>{{Cite web |url=http://www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=33254 |title=Золотая «копейка» советского автопрома: Неизвестные факты о ВАЗ 2101 |accessdate=23 серпня 2016 |archive-date=25 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161025191324/http://autoconsulting.com.ua/article.php?sid=33254 }}</ref>

[[Файл:Площа Тараса Шевченка 1970.PNG|міні|250пкс|''[[Площа Тараса Шевченка (Бровари)|Площа Тараса Шевченка]] (1970 рік)'']]

В 1960-х роках на [[Київський суднобудівельно-судноремонтний завод|Київському суднобудівельному заводі]] був закладений теплохід серії 559, який після спуску на воду отримав в честь міста назву «Бровари».<ref>[http://www.news-brovary.org.ua/tepolohid-nazvali-brovari/ Теполохід назвали «Бровари»]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

==== «Будівельний бум» 1970—80-х років ====
На початку 1970-х років у Броварах починається «будівельний бум»&nbsp;— місто забудовується багатоповерхівками тодішнього радянського зразка. Будуються заклади культури, відпочинку, спорту і охорони здоров'я. 1970 року закінчено будівництва нової Броварської лікарні на 2400 місць, 240 ліжок і поліклініки на 250 відвідувачів. 1971 року місто досягло нового рівня урбанізації&nbsp;— кожен третій житель Броварів&nbsp;— робітник. А вже 8 грудня 1971 року Бровари стали містом обласного підпорядкування.

У 1973 році з'являється перша 9-поверхівка ([[Бульвар Незалежності (Бровари)|на бульварі Незалежності]]). 1977 року&nbsp;— прийняв своїх перших відвідувачів кінотеатр «Прометей», розрахований на 800 місць. В 1979 році став до ладу єдиний в республіці завод алюмінієвих будівельних конструкцій.

У 1984—1985 роки було збудовано і відкрито новий [[Броварський міст]], який дав змогу переїжджати через дві залізничні лінії та сполучив два найбільших міських мікрорайони&nbsp;— [[Торгмаш (Бровари)|Торгмаш]] і [[Масив (Бровари)|Масив]] і значно зменшив затори на переїзді (попередній міст був вузьким).

Починаючи від 26 квітня 1986 року броварські пожежники, водії, лікарі та рятувальники брали участь у [[Чорнобильська катастрофа|ліквідації аварії]] на [[Чорнобильська атомна електростанція|Чорнобильській АЕС]]. А близько 3500 осіб, евакуйованих із [[Чорнобильська зона відчуження|зони відчуження]] були переселені і отримали броварську прописку.<ref name="Історія міста Бровари"/>

Під час [[Війна в Афганістані (1979—1989)|радянської інтервенції в Афганістан]] у 1979—1989 роках, військову службу проходило 285 жителів Броварів, один чоловік загинув&nbsp;— Білан Олександр Васильович.<ref>{{Cite web |url=http://www.slideshare.net/guest3999e7/ss-3211631 |title=«БРОВАРИ Моє місто — Мій дім Бровари 2009 УДК 908 (477.41-21) ББК 26.89(4Укр-4Киї) Р25 Ратніков Д. Бровари. Моє місто — Мій дім. — Бровари, 2009. — 128 с.: іл. Висвітлено …» |accessdate=10 вересня 2015 |archive-date=19 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150619231018/http://www.slideshare.net/guest3999e7/ss-3211631 }}</ref>

З 1970 по 1990 рік населення Броварів збільшилося понад удвічі, з 39 до 83 тисяч жителів. За цей час в місті було споруджено більше будинків ніж за весь час існування Броварів до цього. З невеличкого містечка Бровари перетворились у важливий економічний і промисловий центр.

=== В незалежній Україні (з 1991 року) ===

==== Незалежність ====
[[Файл:FotoM Semynoga.tif|міні|250пкс|{{fact|''Член [[Народний рух України|Народного руху України]] Олег Рожок підіймає український прапор над Броварською міськрадою<br/> ([[15 вересня]] [[1991]] року)''}}]]

16 липня 1991 року відбулася перша спроба підняти над містом синьо-жовтий стяг, що завершилася невдачею.
[[Державний прапор України]] вперше було піднято над міською радою активістами та членами [[Народний рух України|Народного руху України]] 15 вересня 1991 року, під час святкування дня міста, у церемонії підняття взяв участь автор [[Акт проголошення незалежності України|Акту про Незалежність України]] [[Левко Лук'яненко]].<ref>{{Cite web |url=https://issuu.com/livoberezhna/docs/_110_1991 |title=Нове життя. № 110. 18.09.1991 |accessdate=23.12.2019 |archive-date=11.12.2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211211223407/https://issuu.com/livoberezhna/docs/_110_1991 }}</ref>

На [[Всеукраїнський референдум 1991|референдумі 1 грудня 1991 року]] 94,2&nbsp;% броварчан проголосували за незалежність України.<ref name="Бровари. Моє місто - мій дім">{{Cite web |url=http://www.slideshare.net/guest3999e7/ss-3211631 |title=Бровари. Моє місто — мій дім |accessdate=10 вересня 2015 |archive-date=19 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150619231018/http://www.slideshare.net/guest3999e7/ss-3211631 }}</ref>

[[1996]] року в Броварах було проведено Міжнародну виставку-ярмарок, яку відвідали представники Білорусі, Росії і тодішній президент України [[Леонід Кучма]].<ref name="Бровари. Моє місто - мій дім"/>

12 вересня 1997 року відкрито рух по Броварській об'їзній дорозі, яка будувалася з 1993 року. Наприкінці 1990-х починається забудова нового району поблизу [[Вулиця Михайла Грушевського (Бровари)|вулиці Грушевсього]].

==== Початок XXI століття ====

[[Файл:Бровари 17 квітня 2010.PNG|міні|250пкс|''Вид на Бровари (17 квітня 2010)'']]
З [[Проголошення незалежності України 1991|проголошенням Незалежності України]] місто переходить на ринкову економіку, нові інвестиції значно піднімають рівень життя в Броварах.

З 2000-х років у місті починається новий «будівельний бум», кількість будівництв багатоповерхівок в місті починає щорічно рости. Місто кожного року збільшує своє населення, відкриваються численні заклади розваг, перші супермаркети. 2003 року в місті збудовано першу 18-поверхівку&nbsp;— на вулиці Незалежності, 19.

2004 року була збудована головна площа міста&nbsp;— [[Майдан Свободи (Бровари)|Майдані Свободи]], де під час [[Помаранчева револю��ія|Помаранчевої р��волюції]] 2004 року, броварчани збирали одяг і їжу для відправлення на київський [[Майдан Незалежності|Майдан]].

У 2006 році в Броварах збудований [[Торгово-розважальний центр «Термінал»|ТРЦ «Термінал»]], що став найбільшим торговельним центром не тільки в Україні, але і у Східній Європі. Відкриті в ньому льодова арена, картинг-траса, аквапарк, кінотеатри зробили його найвідомішою спорудою в місті свого часу.<ref>{{Cite web |url=http://trc-terminal.com.ua/pro-nas/about-trc |title=Про торговий центр Термінал |accessdate=23 квітня 2016 |archive-date=4 травня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160504121609/http://trc-terminal.com.ua/pro-nas/about-trc }}</ref>

2007 року почалося будівництво нового мікрорайону міста, на півночі Броварів, поблизу в'їзду з боку [[Чернігів|Чернігова]] по трасі {{Автошлях E|95}}. Для його будівництва, до 2012 року, був демонтований старий радіоглушильний центр, що складався з декількох радіовеж.<ref>{{Cite web |url=http://ibud.ua/?cat=news&it=2847 |title=почалось будівництво нового мікрорайону Броварів |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=11 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211211223409/https://ibud.ua/ua/novost/nachalos-stroitelstvo-novogo-mikrorayona-g-brovary-2847 }}</ref>

У 2008 році в місті збудували першу 20-поверхівку (вул. Короленко 74), а 2009&nbsp;— цілий комплекс з трьох [[хмарочос]]ів 21 і 20 поверхів [[Житловий комплекс «Купава»]]. Населення досягає 95 000 мешканців.

28 жовтня 2010 року у Броварах було відкрито нову поліклініку, що стала найбільшою у [[Київська область|Київській області]].<ref>{{Cite web |url=http://7dniv.com/news/2537.htm |title=В Броварах відкрито нову лікарню |accessdate=12 листопада 2010 |archive-date=11 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211211223406/https://www.hugedomains.com/domain_profile.cfm?d=7dniv&e=com }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://brovary.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=3352&Itemid=2 |title=Відкриття нової поліклініки |accessdate=4 грудня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101102034117/http://brovary.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=3352&Itemid=2 |archivedate=2 листопада 2010 |deadurl=yes }}</ref>

В 2010—2013 роках, під час [[Політичні репресії за президентства Януковича|репресивного режиму Януковича]], головні вулиці міста неодноразово перекривалося для приїзду кортежу [[Прем'єр-міністр України|прем'єр-міністра України]] [[Азаров Микола Янович|Миколи Азарова]] для розваг в басейн «Купава», який було відібрано ним в броварської школи №&nbsp;9. Оздоровчою діяльністю українського прем'єра займався місцевий депутат від [[Партія регіонів|Партії регіонів]]&nbsp;— [[Федоренко Сергій Миколайович|Сергій Федоренко]], за що і отримав своє прізвисько «Масажист Азарова».<ref>{{Cite web |url=https://lb.ua/news/2011/12/12/127585_imenem_azarova.html |title=Іменем Азарова |accessdate=15 грудня 2017 |archive-date=16 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171216034422/https://lb.ua/news/2011/12/12/127585_imenem_azarova.html }}</ref>

14 вересня 2013 року була завершена реконструкція [[Площа Шевченка (Бровари)|Площі Шевченка]].

1 жовтня 2013 року мер Броварів [[Сапожко Ігор Васильович|Ігор Сапожко]] та депутати від [[Партія регіонів|Партії регіонів]], які складали більшість [[Броварська міська рада|Броварської міської ради]] проголосували за демонтаж [[Броварський радіопередавальний центр|Броварського радіопередавального центру]] та продаж під забудову родичу [[Голова Уряду Російської Федерації|російського прем'єра]] [[Медведєв Дмитро Анатолійович|Дмитра Медведєва]] [[Поліщук Віктор Степанович|Віктору Поліщуку]] земельної ділянки в 96 [[гектар|га]], на якій він знаходився.<ref>{{Cite web |url=http://mpz.brovary.org/znyshhennya-vezh-brovarskogo-radioperedavalnogo-tsentru-zagrozhuye-natsionalnij-bezpetsi-rozpochato-rozsliduvannya-rizanenko/ |title=Знищення броварських радіовеж підірвало обороноздатність країни, — Різаненко |accessdate=15 грудня 2017 |archive-date=16 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171216034614/http://mpz.brovary.org/znyshhennya-vezh-brovarskogo-radioperedavalnogo-tsentru-zagrozhuye-natsionalnij-bezpetsi-rozpochato-rozsliduvannya-rizanenko/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://mpz.brovary.org/brovarski-deputati-bezkoshtovno-viddali-96-gektariv-pid-budivnitstvo-farmatsevtichnogo-zavodu/ |title=Броварські депутати віддали 96 гектарів під будівництво «фармацевтичного заводу Bayer» (оновлено) |accessdate=15 грудня 2017 |archive-date=16 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171216034517/http://mpz.brovary.org/brovarski-deputati-bezkoshtovno-viddali-96-gektariv-pid-budivnitstvo-farmatsevtichnogo-zavodu/ }}</ref> Був здійснений повний демонтаж радіовеж та передавального центру, потужності якого входили до мобілізаційного плану держави на випадок війни чи надзвичайної ситуації. Лише броварські передавачі, зокрема унікальний «Борей», могли здійснювати радіомовлення на довгих хвилях по всій території України, тобто єдині хто могли вести радіомовлення та глушити ворожі передачі в майбутній [[Війна на сході України|зоні проведення АТО]] та [[Анексія Криму Росією (2014)|окупованому Криму]] після [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російського вторгнення в Україну]].<ref>{{Cite web |url=http://www.proradio.org.ua/news/2016jan.php |title=Новини радіо |accessdate=15 грудня 2017 |archive-date=15 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171215221521/http://www.proradio.org.ua/news/2016jan.php }}</ref><ref>[https://atbrovary.org/article/3950/В%20Броварах%20знищили%20стратегічне%20обладнання%2C%20яке%20покривало%20радіосигналом%2095%20%25%20України В Броварах знищили стратегічне обладнання, яке покривало радіосигналом 95&nbsp;% України]</ref>

==== Революція та Російсько-українська війна (з 2013 по 2021) ====
{{Див. також|Євромайдан у регіонах України#Бровари}}

[[Файл:Бровари блок-пост.jpg|міні|250пкс|''Блокпост на в'їзді з Броварів до Києва <br/>(20 лютого 2014)'']]
Під час [[Євромайдан]]у броварчани брали активну участь в Революції гідності, особливим внеском мешканців міста стала блокада східного виїзду з Києва (на кордоні з Броварами), що не дало змогу беркуту і внутрішнім військам отримати підкріплення. Також броварчани допомагали киянам продуктовим та харчовим забезпеченням, і прямою участю в обороні Майдану. [[18 лютого]] [[2014]] року, під час мирного пікету Революції Гідності загинула мешканка Броварів 61-річна [[Дворянець Антоніна Григорівна|Антоніна Дворянець]], що стала єдиною жінкою-героєм «[[Небесна сотня|Небесної сотні»]].<ref>{{Cite web |url=http://7b.org.ua/2015/02/18/rik-tomu-na-yevromajdani-zaginula-brovarchanka-antonina-dvoryanets/ |title=Рік тому на Євромайдані загинула броварчанка Антоніна Дворянець |accessdate=12 серпня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304230422/http://7b.org.ua/2015/02/18/rik-tomu-na-yevromajdani-zaginula-brovarchanka-antonina-dvoryanets/ |archivedate=4 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>

[[21 лютого]] [[2014]] року активісти скинули пам'ятник Леніну в місті<ref name="youtube.com">https://revisor.org.ua/holovni-podii-tyzhnia-za-khvylynu/</ref>.

З початком [[Російсько-українська війна|Російської агресії проти України]] сотні броварчан пішли добровольцями на фронт захищати Україну. З початку війни загинуло п'ятеро броварчан, чотирьох з них поховали в Броварах, одного&nbsp;— в селі [[Велика Димерка]].

[[25 грудня]] [[2015]] року міська рада ухвалила рішення про [[Декомунізація в Україні|декомунізацію]]. 70 вулиць, що раніше носили імена комуністичних діячів, перейменували і надали імена героїв [[Російсько-українська війна|Російсько-української війни]], Євромайдану, УНР, [[УПА]] та діячів української культури та науки.<ref>{{Cite web |url=http://mpz.brovary.org/sogodni-deputaty-uhvalyly-byudzhet-2016-ta-perejmenuvaly-70-brovarskyh-vulyts/ |title=Сьогодні депутати ухвалили бюджет-2016 та перейменували 70 броварських вулиць |accessdate=8 січня 2016 |archive-date=16 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160116223920/http://mpz.brovary.org/sogodni-deputaty-uhvalyly-byudzhet-2016-ta-perejmenuvaly-70-brovarskyh-vulyts/ }}</ref> [[2 червня]] [[2016]] року було декомунізовано ще 5 броварських вулиць.<ref>{{Cite web |url=http://mpz.brovary.org/u-brovarah-perejmenuyut-shhe-kilka-vulyts-ta-demontuyut-pam-yatni-doshky-komunistychnym-idolam/ |title=У Броварах перейменують ще кілька вулиць та демонтують пам'ятні дошки комуністичним ідолам. ОНОВЛЕНО |accessdate=16 серпня 2016 |archive-date=27 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160827231308/http://mpz.brovary.org/u-brovarah-perejmenuyut-shhe-kilka-vulyts-ta-demontuyut-pam-yatni-doshky-komunistychnym-idolam/ }}</ref>

2016 року [[5 канал]] створив двосерійний документальний фільм про історію Броварів.<ref>{{Cite web |url=http://mpz.brovary.org/dvoserijnyj-film-5-kanalu-pro-istoriyu-brovariv-uzhe-v-merezhi-video/ |title=Двосерійний фільм «5 каналу» про історію Броварів уже в мережі — ВІДЕО |accessdate=6 січня 2017 |archive-date=7 січня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170107100002/http://mpz.brovary.org/dvoserijnyj-film-5-kanalu-pro-istoriyu-brovariv-uzhe-v-merezhi-video/ }}</ref> В серпні 2017 року розпочалось будівництво нового стадіону вартістю 6,8&nbsp;млн гривень.<ref>{{Cite web |url=http://mpz.brovary.org/budivnytstvo-u-brovarah-2017-rekonstruktsiya-sadochkiv-proektuvannya-shkil-ta-novyj-stadion-v-parku/ |title=Будівництво у Броварах-2017: реконструкція садочків, проектування шкіл та новий стадіон в парку |accessdate=8 вересня 2017 |archive-date=8 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170908112149/http://mpz.brovary.org/budivnytstvo-u-brovarah-2017-rekonstruktsiya-sadochkiv-proektuvannya-shkil-ta-novyj-stadion-v-parku/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.brovsport.kiev.ua/golovni-novyny/trivaut-roboti-na-zapasnomu-poli-stadionu-spartak |title=Тривають роботи на запасному полі стадіону «Спартак» |accessdate=8 вересня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170908112342/http://www.brovsport.kiev.ua/golovni-novyny/trivaut-roboti-na-zapasnomu-poli-stadionu-spartak |archivedate=8 вересня 2017 |deadurl=yes }}</ref>

[[6 листопада]] [[2019]] року в Броварах відкрили перший ресторан [[McDonald's в Україні|McDonald's]].<ref>{{Cite web |url=https://stolychno.news/mista/brovari/u-brovarakh-vidkryly-makdonalds/ |title=У Броварах відкрили МакДональдс |accessdate=6 листопада 2019 |archive-date=6 листопада 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191106221106/https://stolychno.news/mista/brovari/u-brovarakh-vidkryly-makdonalds/ }}</ref>

29 травня 2020 року на вулицях міста розгорілася [[Стрілянина в Броварах|жорстока стрілянина]]. Причиною став. Причиною став конфлікт між підприємцями, які займаються пасажирськими перевезеннями, та нелегальними перевізниками<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/rus/news/2020/05/29/7253681/ |title=Мэр Броваров объяснил возможные причины утренней стрельбы |access-date=2021-05-10 |archive-date=2021-05-12 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210512060200/https://www.pravda.com.ua/rus/news/2020/05/29/7253681/ |deadlink=no }}</ref>.

=== Вторгнення Росії в Україну (з 2022) ===
{{main|Бої за Бровари}}
[[24 лютого]] [[2022]] року під час початку повномасштабного [[Російське вторгнення в Україну (2022)|вторгнення Росії в Україну]] о 5:07 ранку Бровари були атаковані ракетами [[Калібр (крилата ракета)|Калібр]]. Були обстріляні дві військові частини, 7 осіб загинули, 17 були поранені.<ref>{{Cite web |url=https://24tv.ua/brovarah-6-zagiblih-12-poranenih-miskiy-golova_n1876869 |title=У Броварах 6 загиблих та 12 поранених, – міський голова |accessdate=26 квітня 2022 |archive-date=26 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220426134921/https://24tv.ua/brovarah-6-zagiblih-12-poranenih-miskiy-golova_n1876869 }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://bigkyiv.com.ua/oficzijno-vid-udaru-po-brovarah-zagynulo-7-osib/ |title=Офіційно: від удару по Броварах загинуло 7 осіб |accessdate=26 квітня 2022 |archive-date=24 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220224214010/https://bigkyiv.com.ua/oficzijno-vid-udaru-po-brovarah-zagynulo-7-osib/ }}</ref>

З ранку першого дня війни місто почало готуватися до активного спротиву та захисту кордонів Броварів та [[Броварський район|Броварського району]]. За ініціативою представників громади були сформовані добровольчі підрозділи та волонтерські рухи. Керівництво Броварів і Броварського району, окремих територіальних громад, військові ЗСУ, територіальної оборони та спецпризначенці, члени добровольчих формувань, волонтери координували свої дії задля надання гідної відсічі російським військам.  

З 25 лютого почалося озброєння громадян, які вступали до підрозділів [[Сили територіальної оборони Збройних сил України|територіальної оборони]]. Бажання вступити до лав тероборони виявили декілька тисяч мешканців міста.

За два тижні до повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-а окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців]] Збройних сил України зайняла позиції навколо міста.

З першого дня війни на території Броварської міської територіальної громади&nbsp;— в Броварах, [[Княжичі (Броварський район)|Княжичах]] і [[Требухів|Требухові]]&nbsp;— були споруджені перші блокпости. Найбільшими блокпостами були виїзд на Київ, на шляхопроводі біля стадіону та в напрямку [[Калинівка (Броварський район)|Калинівки]]. Блокпост на виїзді до Києва пізніше був визнаний керівництвом Київської обласної військової адміністрацією найкращим в області.

Наступний, вже авіаційний, удар по місту був завданий увечері [[28 лютого]] повторно по тій же військовій частині та блокпосту, який знаходився поряд&nbsp;— на виїзді до Києва. Внаслідок авіанальоту окупантів на околиці міста один доброволець загинув, 5 осіб постраждали.<ref>{{Cite web |url=https://www.slovoidilo.ua/2022/02/28/novyna/bezpeka/stala-vidoma-kilkist-zhertv-vnaslidok-raketnoho-udaru-po-brovarax |title=Стала відома кількість жертв внаслідок ракетного удару по Броварах |accessdate=26 квітня 2022 |archive-date=26 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220426134921/https://www.slovoidilo.ua/2022/02/28/novyna/bezpeka/stala-vidoma-kilkist-zhertv-vnaslidok-raketnoho-udaru-po-brovarax }}</ref>

Біля Броварів скупчилась велика кількість військової техніки та живої сили російських окупаційних військ. За кількостю залученої бронетехніки на теренах Броварського району та сусідніх сіл [[Чернігівська область|Чернігівської області]] це було найбільше танково-артилерійське протистояння з часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]].

Активна відсіч агресору розпочалася з утримання рубежів по річці [[Трубіж]], де під час спроби форсування ворог зазнав значних втрат. Найближчими до Броварів населеними пунктами, які були окуповані ворогом, стали [[Богданівка (Броварський район)|Богданівка]], Залісся та [[Велика Димерка]].

Апогеєм битви за Бровари став наступ [[9 березня]]. Російські війська підійшли до міста по чернігівській трасі і спробували зайти в місто зі [[Скибин (Броварський район)|Скибина]]. У наступі брали участь два танкові полки Російської Федерації. Наступ був відбитий між Заліссям та Скибиним. У бою був знищений Андрій Захаров&nbsp;— командир російського 6 полку 90-ї танкової дивізії. Головнокомандувач Збройних сил України назвав бій повним розгромом для російських військ<ref>{{Cite web |url=https://mil.in.ua/uk/news/glavkom-nazvav-bij-pid-brovaramy-povnym-rozgromom-rosijskyh-vijsk/ |title=Главком назвав бій під Броварами “повним розгромом” російських військ |accessdate=26 квітня 2022 |archive-date=26 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220426135710/https://mil.in.ua/uk/news/glavkom-nazvav-bij-pid-brovaramy-povnym-rozgromom-rosijskyh-vijsk/ }}</ref>. За знищення ворожої танкової колони біля Броварів командир 3-го батальйону 72-ї бригади [[Дармограй Роман Анатолійович|Роман Дармограй]] отримав найвищу державну нагороду&nbsp;— звання «[[Герой України]]». На місці, де зупинили ворожий наступ, за ініціативи Броварської районної військової адміністрації планується відкрити меморіал.

Надалі протистояння продовжилося в режимі артилерійської дуелі. Знищували російських загарбників українські добровольчі диверсійні-розвідувальні групи та снайпери. Допомагали в цьому добровольці-розвідники з дронами.

Ворог підійшов до Броварів на відстань менше 3&nbsp;км. Навколо міста та його території внаслідок ракетних обстрілів та обстрілів з реактивної артилерії було знищено декілька великих логістичних складів, переважно продуктових, а також об'єктів критичної інфраструктури та промислових підприємств. Одним з них був RLC&nbsp;— найбільший у Східній Європі склад з мультитемпературним обладнанням. Загалом це негативно вплинуло на забезпечення Києва та області продуктами харчування.

Спротив місцевого населення був не менш активним. Мешканці Броварського району повідомляли про розташування російських військ, їх складів та штабів, що дало змогу наносити точні удари артилерії. 

У місті розташовувалися та брали участь у бойових діях підрозділи батальйону «Братство», «Свобода», ічкерський батальон ім. Шейха Мансура, добровольче формування територіальної громади «Йожики» та інші.

Відступ збройних сил російської федерації розпочався 30 березня 2022 року. Повністю район був звільнений від ворога 2-3 квітня. Частина російських військовослужбовців була покинута в навколишніх селах. Їх брали в полон ще протягом  місяця та продовжували виявляти в травні в лісах навколишніх сіл та в закинутих хатах.  Значну кількість трофейної бронетехніки було захоплено добровольцями та передано Збройним Силам України.

Серед загиблих під час бойових дій є військовослужбовці та представники добровольчих формувань, частина яких похована на Новому кладовищі в Броварах.

У Броварах діє виставка трофеїв війни, яка знаходиться в приватному музеї «Історичної зброї» за адресою: Бровари, вул. Броварської сотні, 3.

[[17 квітня]] Росія завдала чергового ракетного удару по місту. Під обстріл потрапили міські інфраструктурні об'єкти. Через це у Броварській громаді почались перебої з водою та електроенергією.<ref>{{Cite web |url=https://zaxid.net/rosiyani_zavdali_raketnogo_udaru_po_brovarah_n1541154 |title=Росіяни завдали ракетного удару по Броварах |accessdate=26 квітня 2022 |archive-date=26 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220426134921/https://zaxid.net/rosiyani_zavdali_raketnogo_udaru_po_brovarah_n1541154 }}</ref>

[[6 травня]] [[2022]] року депутати Броварської міської ради одноголосно підтримали рішення про перейменування вулиці та провулку на честь своїх героїв-захисників з 72-ї бригади ЗСУ&nbsp;— Чорних Запорожців.

20 березня 2024 року комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування було ухвалено рішення про перейменування міста Бровари на Броварі<ref>{{Cite web|url=https://babel.ua/news/105145-komitet-radi-pidtrimav-pereymenuvannya-p-yati-mist-ta-104-sela-i-selishcha|title=Комітет Ради підтримав перейменування пʼяти великих міст України|date=2024-03-20|website=babel.ua|language=uk|access-date=2024-03-20}}</ref>.

5 серпня 2024 року приблизно о 23:00 на околиці Броварів впав уламок ракети [[KN-23]], за інформацією голови [[Київська обласна державна адміністрація|КОДА]] [[Кравченко Руслан Андрійович|Руслана Кравченка]]

• Вибиті вікна у 4 багатоповерхових житлових будинках.

• У приватному будинку пошкоджені фронтони та вибиті вікна. Також пошкоджено один легковий автомобіль;

• На двох АЗС вибиті вікна та посічені фасади;

• У багатоповерховій будівлі з офісними приміщеннями вибиті двері, вікна, посічений фасад;

• На комунальному підприємстві вибуховою хвилею пошкоджено вікна;

• В одному з торгових центрів та кафе вибиті вікна;

• У складському приміщенні вибиті вікна та рами;

• На 4 підприємствах також пошкоджені вікна. Крім того, вибухова хвиля пошкодила будинок лісника.

== Належність ==
Починаючи з [[1120]] року місто 35 разів переходило у власність нової держави. У дужках наведено країну якій належало місто в межах автономії.

{| class="wikitable" border="1" cellpadding="3" style="margin: 0 auto; border-collapse: collapse; text-align: center;"
|-
!№!!Країна приналежності!!Термін правління!!Населення міста<ref>Враховане середнє значення за період</ref>!!Період
|-
|1
|style="text-align: left;"|[[Файл:Alex K Kievan Rus..svg|20px]] [[Київська Русь]]
|[[1120]]&nbsp;—&nbsp;[[1132]]||~50 осіб<ref name="ReferenceB">Приблизна оцінка населення поселення рибалок і розбійників на території Броварів</ref>||
|-
|2
|style="text-align: left;"|[[Файл:Alex K Kyiv Michael 2.svg|15px]] [[Київське князівство]] ([[Файл:Alex K Kievan Rus..svg|20px]] [[Київська Русь]])
|[[1132]]&nbsp;—&nbsp;[[1238]]||~50 осіб<ref name="ReferenceB"/>||
|-
|3
|style="text-align: left;"|[[Файл:Alex K Halych-Volhynia-flag.svg|22px]] [[Галицько-Волинське князівство]] ([[Файл:Alex K Kievan Rus..svg|20px]] [[Київська Русь]])
|[[1238]]&nbsp;—&nbsp;[[1240]]||~50 осіб<ref name="ReferenceB"/>||
|-
|4
|style="text-align: left;"|[[Файл:Alex K Kyiv Michael 2.svg|15px]] [[Київське князівство]] ([[Файл:Golden Horde flag 1339.svg|22px]] [[Золота Орда]])
|[[1240]]&nbsp;—&nbsp;[[1362]]||0 осіб<ref>Населення було знищено Монгольською навалою</ref>||[[Монгольська навала на Русь]]
|-
|5
|style="text-align: left;"|[[Файл:Alex K Kyiv Michael 2.svg|15px]] [[Київське князівство]] ([[Файл:Alex K Grundwald flags 1410-03.svg|22px]] [[Велике князівство Литовське|Литовське князівство]])
|[[1362]]&nbsp;—&nbsp;[[1394]]||~до 50 осіб<ref name="ReferenceC">Приблизна оцінка населення на момент відбудови поселення</ref>||[[Битва на Синіх Водах|Литовська демонголізація]]
|-
|6
|style="text-align: left;"|[[Файл:Alex K Grundwald flags 1410-03.svg|22px]] [[Велике князівство Литовське]]
|[[1394]]&nbsp;—&nbsp;[[1432]]||~до 50 осіб<ref name="ReferenceC"/>||[[Кревська унія|Польська експансія]]
|-
|7
|style="text-align: left;"|[[Файл:Alex K Grundwald flags 1410-02.svg|22px]] [[Велике князівство Руське (1432—1435)|Велике князівство Руське]]
|[[1432]]&nbsp;—&nbsp;[[1435]]||~до 50 осіб<ref name="Приблизна оцінка населення">Приблизна оцінка населення</ref>||[[Громадянська війна у Великому князівстві Литовському (1432—1438)|Війна за незалежність Русі]]
|-
|8
|style="text-align: left;"|[[Файл:Alex K Kyiv Michael 2.svg|15px]] [[Київське князівство]] ([[Файл:Alex K Grundwald flags 1410-03.svg|22px]] [[Велике князівство Литовське|Литовське князівство]])
|[[1435]]&nbsp;—&nbsp;[[1471]]||~50 осіб<ref name="Приблизна оцінка населення"/>||
|-
|9
|style="text-align: left;"|[[Файл:Alex K Grundwald flags 1410-03.svg|22px]] [[Велике князівство Литовське]]
|[[1471]]&nbsp;—&nbsp;[[1569]]||~100 осіб<ref name="Приблизна оцінка населення"/>||
|-
|10
|style="text-align: left;"|[[Файл:Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg|22px]] [[Річ Посполита]]
|[[1 липня]] [[1569]]&nbsp;—&nbsp;[[червень]] [[1648]]||600 осіб||[[Польсько-козацькі війни|Польський гніт]]
|-
|11
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of the Cossack Hetmanat.svg|22px]] [[Гетьманщина]]
|червень [[1648]]&nbsp;—&nbsp;січень [[1654]]||700 осіб||[[Хмельниччина]]
|-
|12
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of the Cossack Hetmanat.svg|22px]] [[Гетьманщина]] ([[Файл:Great banner of Ivan IV of Russia.jpg|22px]] [[Московське Царство]])
|січень [[1654]]&nbsp;—&nbsp;[[25 жовтня]] [[1657]]||700 осіб
|-
|13
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of the Cossack Hetmanat.svg|22px]] [[Гетьманщина]]
|[[25 жовтня]] [[1657]]&nbsp;—&nbsp;серпень [[1658]]||700 осіб||[[Московсько-українська війна (1658—1659)|Московсько-українська війна]]
|-
|14
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of the Cossack Hetmanat.svg|22px]] [[Гетьманщина]] ([[Файл:Great banner of Ivan IV of Russia.jpg|22px]] [[Московське Царство]])
|серпень [[1658]]&nbsp;—&nbsp;[[16 вересня]] [[1658]]||400 осіб||[[Руїна]]
|-
|15
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of the Cossack Hetmanat.svg|22px]] [[Гетьманщина]] ([[Файл:Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg|22px]] [[Річ Посполита]])
|[[16 вересня]] [[1658]]&nbsp;—&nbsp;[[17 жовтня]] [[1659]]||500 осіб
|-
|16
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of the Cossack Hetmanat.svg|22px]] [[Гетьманщина]] ([[Файл:Great banner of Ivan IV of Russia.jpg|22px]] [[Московське Царство]])
|[[17 жовтня]] [[1659]]&nbsp;—&nbsp;лютий [[1668]]||500 осіб
|-
|17
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of the Cossack Hetmanat.svg|22px]] [[Гетьманщина]]
|лютий [[1668]]||500 осіб
|-
|18
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of the Cossack Hetmanat.svg|22px]] [[Гетьманщина]] ([[Файл:Great banner of Ivan IV of Russia.jpg|22px]] [[Московське Царство]])
|[[лютий]] [[1668]]&nbsp;—&nbsp;[[2 листопада]] [[1721]]||400 осіб
|-
|19
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of the Cossack Hetmanat.svg|22px]] [[Гетьманщина]] ([[Файл:Flag of Russia.svg|22px]] [[Російська імперія]])
|[[2 листопада]] [[1721]]&nbsp;—&nbsp;[[10 листопада]] [[1764]]||600 осіб
|-
|20
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of Russia.svg|22px]] [[Російська імперія]]
|[[10 листопада]] [[1764]]&nbsp;—&nbsp;[[8 березня]] [[1917]]||4 312 осіб<ref>На 1897 рік</ref>||[[Ліквідація Запорозької Січі (1775)|Російська експансія]]
|-
|21
|style="text-align: left;"| [[Файл:Flag of Russia.svg|22px]] [[Російська Республіка]]
|[[8 березня]] [[1917]]&nbsp;—&nbsp;[[23 червня]] [[1917]]||4 543 осіб<ref>На 1917 рік</ref>||[[Лютнева революція]]
|-
|22
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of Ukraine.svg|22px]] [[Українська Центральна Рада|УЦР]] ([[Файл:Flag of Russia.svg|22px]] [[Російська Республіка]])
|[[23 червня]] [[1917]]&nbsp;—&nbsp;[[20 листопада]] [[1917]]||4 500 осіб||[[Українська революція]]
|-
|23
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of Ukraine.svg|22px]] [[УНР]]
|[[20 листопада]] [[1917]]&nbsp;—&nbsp;[[1 лютого]] [[1918]]||4 500 осіб||[[Радянсько-українська війна|Війна за незалежність]]
|-
|24
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of Ukrainian People's Republic of the Soviets.svg|22px]] [[Українська Народна Республіка Рад|УНРР]] ([[Файл:Flag of Russian SFSR (1918-1937).svg|22px]] [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]])
|[[1 лютого]] [[1918]]&nbsp;—&nbsp;[[3 березня]] [[1918]]||4 000 осіб
|-
|25
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of Ukraine.svg|22px]] [[УНР]]
|[[3 березня]] [[1918]]&nbsp;—&nbsp;[[29 квітня]] [[1918]]|| 4 500 осіб
|-
|26
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of the Ukranian State.svg|22px]] [[Українська Держава]]
|[[29 квітня]] [[1918]]&nbsp;—&nbsp;[[14 грудня]] [[1918]]||5 000 осіб
|-
|27
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of Ukraine.svg|22px]] [[УНР]]
|[[14 грудня]] [[1918]]&nbsp;—&nbsp;[[1 лютого]] [[1919]]|| 5 212 осіб<ref>На 1919 рік</ref>
|-
|28
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of Ukrainian SSR (1919-1929).svg|22px]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] ([[Файл:Flag of Russian SFSR (1918-1937).svg|22px]] [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]])
|[[1 лютого]] [[1919]]&nbsp;—&nbsp;[[27 серпня]] [[1919]]|| 3 000 осіб
|-
|29
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of Russia.svg|22px]] [[Південь Росії (держава)|Південь Росії]]
|[[27 серпня]] [[1919]]&nbsp;—&nbsp;[[10 грудня]] [[1919]]|| 3 000 осіб
|-
|30
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of Ukrainian SSR (1919-1929).svg|22px]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] ([[Файл:Flag of Russian SFSR (1918-1937).svg|22px]] [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]])
|[[10 грудня]] [[1919]]&nbsp;—&nbsp;[[11 травня]] [[1920]]|| 2 800 осіб
|-
|31
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of Ukraine.svg|22px]] [[УНР]]
|[[11 травня]] [[1920]]&nbsp;—&nbsp;[[8 червня]] [[1920]]|| 3 000 осіб
|-
|32
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of Ukrainian SSR (1919-1929).svg|22px]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] ([[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|22px]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])
|[[8 червня]] [[1920]]&nbsp;—&nbsp;[[19 вересня]] [[1941]]||6 000 осіб
|-
|33
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of German Reich (1935–1945).svg|22px]] [[Райхскомісаріат Україна]] ([[Файл:Flag of German Reich (1935–1945).svg|22px]] [[Третій Рейх]])
|[[19 вересня]] [[1941]]&nbsp;—&nbsp;[[25 вересня]] [[1943]]|| 3 000 осіб||[[Друга світова війна]]
|-
|34
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of Ukrainian SSR.svg|22px]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] ([[Файл:Flag of the Soviet Union.svg|22px]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])
|[[25 вересня]] [[1943]]&nbsp;—&nbsp;[[24 серпня]] [[1991]]||82 042 осіб<ref>на 1989 рік</ref>||[[Радянізація]]
|-
|35
|style="text-align: left;"|[[Файл:Flag of Ukraine.svg|22px]] [[Україна]]
|[[24 серпня]] [[1991]]&nbsp;—&nbsp;сьогодні||101 010 осіб<ref>На 2016 рік</ref>||[[Акт проголошення незалежності України|Незалежність]]
|}

== Катастрофи ==
{{main|Катастрофа Ан-12 під Броварами|Броварська катастрофа 20 квітня 2000 року|Броварська авіакатастрофа 18 січня 2023 року}}

[[25 квітня]] [[1967]] року рейсовий приміський автобус [[Львівський автобусний завод|ЛАЗ]] ''„Бровари—Палац Спорту (Київ) №&nbsp;41“'', їдучи з Броварів до Києва, вилетів з [[Міст Патона|моста Патона]] у [[Дніпро]]. Загинуло 45 осіб, у тому числі і [[заслужений тренер]] УРСР та СРСР [[Каракашьян Наполеон Карлович|Наполеон Каракашьян]], який підсів у автобус на [[Дарницька площа|Ленінградській площі]]. Двоє людей врятувалися дивом&nbsp;— вистрибнули з вікна автобуса. Як встановило слідство: водій втратив керування, автобус врізався в трамвай, від потужного удару його розвернуло на зустрічну смугу і на великій швидкості викинуло через поручні мосту. За часів СРСР цю катастрофу замовчували, про її деталі стало відомо вже після проголошення незалежності України.<ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.com/ukrainian/blogs-39690440 |title=Блог історика: 1967 рік. Катастрофа, про яку наказали мовчати |accessdate=7 вересня 2017 |archive-date=7 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170907220304/http://www.bbc.com/ukrainian/blogs-39690440 }}</ref>

[[12 грудня]] [[1990]] року [[Катастрофа Ан-12 під Броварами|під Броварами розбився транспортний літак]] [[Ан-12|Ан-12Б]], з вантажем 12 тонн [[мандарин]], що виконував рейс „Батумі—Київ“. З 12 пасажирів і 5 членів екіпажу 14&nbsp;— отримали травми. Літак впав на трасу Бровари—Бориспіль, носова частина фюзеляжу відірвалась та пролетіла 740 метрів, а територія падіння була всіяна мандаринами, які посходились збирати місцеві мешканці.<ref>[https://atbrovary.org/article/5068/Авіакатастрофа%20під%20Броварами%20та%20«мандариновий»%20Новий%20Рік%20мешканців%20села%20Княжичі Авіакатастрофа під Броварами та „мандариновий“ Новий Рік мешканців села Княжичі]</ref>

[[20 квітня]] [[2000]] року Бровари стали сумновідомі всій Україні та світу<ref>{{Cite web |url=http://articles.latimes.com/2000/apr/25/news/mn-23184 |title=Stray Missile Hit Town, Ukraine Admits |accessdate=27 квітня 2018 |archive-date=11 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190311095327/http://articles.latimes.com/2000/apr/25/news/mn-23184 }}</ref>, коли в житловий будинок на вулиці Незалежності влучила ракета „Точка-У“ класу „земля-земля“ випущена з Гончарівського полігону в [[Чернігівська область|Чернігівській області]], внаслідок чого 3 людей загинули, 5 було поранено. [[Міністерство оборони України]] до 23 квітня заперечувало цю можливість, стверджуючи, що навчальна ракета влучила в заплановану ціль<ref>{{Cite web |url=http://www.day.kiev.ua/47717/ |title=Міноборони визнало, що в будинок у Броварах влучила їхня «Точка» |website=day.kiev.ua |author=Сергій Згурець |date=25 квітня 2000 |accessdate=12 квітня 2007 |archive-date=6 червня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080606025105/http://www.day.kiev.ua/47717/ }}</ref>.

[[23 вересня]] [[2003]] року під час порушення правил утилізації боєприпасів в Броварах вибухнула ракета [[С-75]], 4 осіб отримали поранення. Три людини з важкими опіками відправили в реанімацію, одного&nbsp;— в хірургічне відділення.<ref>{{Cite web |url=http://podrobnosti.ua/79061-23-sentjabrja-v-brovarah-vzorvalsja-dvigatel-raket-s-75.html |title=23 сентября в Броварах взорвался двигатель ракет С-75 |accessdate=27 квітня 2018 |archive-date=28 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180428093603/http://podrobnosti.ua/79061-23-sentjabrja-v-brovarah-vzorvalsja-dvigatel-raket-s-75.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.segodnya.ua/oldarchive/c2256713004f33f5c2256dab004af0bb.html |title=ВЗРЫВ В БРОВАРАХ: РВАНУЛО ТОПЛИВО ИЛИ БОЕВОЙ ЗАРЯД? |accessdate=27 квітня 2018 |archive-date=28 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180428094927/https://www.segodnya.ua/oldarchive/c2256713004f33f5c2256dab004af0bb.html }}</ref>

[[31 липня]] [[2008]] року місто струсонула нова небезпечна техногенна ситуація&nbsp;— на території центрального міського ринку „Нива“ в торгових ятках та металевих контейнерах роздрібної торгівлі виникла [[Броварська пожежа 31 липня 2008 року|пожежа]], внаслідок якої вогнем знищено 106 яток на площі 400 м². Було завдано збитків на 2&nbsp;млн гривень.

[[15 червня]] [[2011]] року в Броварах загорівся недобудований склад техніки „Технополіс“, площею 27 000 м². На гасіння пожежі було використано 20<ref>[https://archive.today/20120715073213/news.dt.ua/articles/82747 У Броварах (Київська область) горить новобудова магазину „Технополіс“ площею 27 тис. кв. м. Склади розташовані біля заводу з виробництва алюмінієвих конструкцій.]</ref> одиниць пожежної техніки, за годину після виклику пожежників полум'я було знешкоджено, це була найбільша пожежа за всю історію міста. Дим було видно навіть з правого берега сусіднього [[Київ|Києва]].<ref>{{Cite web |url=http://ua.for-ua.com/incident/2011/06/15/171847.html |title=Під Києвом горять склади з побутовою технікою |accessdate=15 червня 2011 |archive-date=30 липня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120730025233/http://ua.for-ua.com/incident/2011/06/15/171847.html }}</ref> У результаті пожежі одна людина загинула та ще одна людина в стані середнього ступеня тяжкості була госпіталізована у центральну районну лікарню.<ref>{{Cite web |url=http://kyiv.comments.ua/news/2011/06/16/115738.html |title=Пожежа в Броварах на складах «Технополісу» забрала життя однієї людини |accessdate=16 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304114945/http://kyiv.comments.ua/news/2011/06/16/115738.html |archivedate=4 березня 2016 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304114945/http://kyiv.comments.ua/news/2011/06/16/115738.html |date=2016-03-04 }}</ref>

[[18 січня]] [[2023]] року в Броварах внаслідок падіння вертольоту [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|ДСНС]] [[Eurocopter EC225 Super Puma|ЕС-225]] (бортовий номер 54) сталося пошкодження будівлі ДНЗ «Джерельце» з послідуючим загоранням, скління у чотирнадцятиповерховому житловому будинку та 3 легкових автомобілів. До ліквідації наслідків надзвичайної ситуації від ДСНС залучено 127 осіб та 30 од. техніки.<ref>{{Cite web|url=https://dsns.gov.ua/uk/news/nadzvicaini-podiyi/oficiina-informaciia-dsns-shhodo-nadzvicainoyi-situaciyi-poviazanoyi-iz-aviaciinoiu-katastrofoiu-na-kiyivshhini|title=Офіційна інформація ДСНС щодо надзвичайної ситуації, пов’язаної із авіаційною катастрофою на Київщині|date=18 січня 2023|website=[[Державна служба України з надзвичайних ситуацій]]|accessdate=18 січня 2023 року}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230118120839/https://dsns.gov.ua/uk/news/nadzvicaini-podiyi/oficiina-informaciia-dsns-shhodo-nadzvicainoyi-situaciyi-poviazanoyi-iz-aviaciinoiu-katastrofoiu-na-kiyivshhini |date=2023-01-18 }}</ref> Внаслідок авіакатастрофи загинуло 14 людей, з них 1 дитина та 10 осіб, що перебували на борту вертольоту. Травмовано 25 осіб (з них 14 дорослих та 11 дітей), яких госпіталізовано до лікарень.<ref>{{Cite web|title=Загинули діти та керівництво МВС: деталі катастрофи 18 січня на Київщині|url=https://zaborona.com/zagynuly-dity-ta-kerivnycztvo-mvs-detali-katastrofy-18-sichnya-na-kyyivshhyni/|website=Заборона|date=2023-01-18|accessdate=2023-01-18|language=uk|first=Ilona|last=Kivva}}</ref><ref>{{Cite web|title=Brovary helicopter crash: 14 people dead, including a girl born in 2017, 25 people injured, including 11 children — National Police|url=https://mediacenter.org.ua/strong-brovary-helicopter-crash-14-people-dead-including-a-girl-born-in-2017-25-people-injured-including-11-children-national-police-strong/|website=Media Center Ukraine|date=2023-01-19|accessdate=2023-01-19|language=en-US|last=m.volodina}}</ref> На борту гелікоптера перебувало керівництво [[Міністерство внутрішніх справ України|Міністерства внутрішніх справ України]]: міністр Внутрішніх Справ [[Монастирський Денис Анатолійович|Денис Монастирський]], перший заступник міністра [[Єнін Євгеній Володимирович|Євгеній Єнін]] та державний секретар [[Лубкович Юрій Олегович|Юрій Лубкович]], які прямували до [[Харків|Харкова]], всі вони загинули.<ref>{{Cite web|title=У Броварах в авіакатастрофі загинуло керівництво МВС: що відомо про трагедію (фото, відео)|url=https://tsn.ua/ukrayina/u-brovarah-v-aviakatastrofi-zaginulo-kerivnictvo-mvs-scho-vidomo-pro-tragediyu-2246182.html|website=ТСН.ua|date=2023-01-18|accessdate=2023-01-18|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Трагедія у Броварах: стало відомо, куди прямував гелікоптер з керівництвом МВС|url=https://www.unian.ua/incidents/zagibel-monastirskogo-stalo-vidomo-kudi-pryamuvav-gelikopter-z-kerivnictvom-mvs-novini-kiyeva-12113745.html|website=www.unian.ua|accessdate=2023-01-18|language=uk}}</ref> Міською владою було оголошено триденну жалобу за загиблими в авіакатастрофі.<ref>{{Cite web|title=У Броварах оголосили триденну жалобу за загиблими в авіакатастрофі|url=https://www.pravda.com.ua/news/2023/01/18/7385443/|website=Українська правда|accessdate=2023-01-18|language=uk}}</ref>

== Економіка ==

=== Транспорт ===
{{main|Транспорт Броварів}}

Бровари перетинає [[Автомобільна дорога|автошлях]] міжнародного значення {{Автошлях М|01}} ([[Київ]]&nbsp;— [[Чернігів]]&nbsp;— [[Нові Яриловичі (пункт контролю)|Нові Яриловичі]]), який є частиною Європейських автомобільних шляхів {{Автошлях E|95}} та {{Автошлях E|101}}, автошлях національного значення {{Автошлях Н|07}} (Київ&nbsp;— [[Суми]]&nbsp;— [[Юнаківка (пункт контролю)|Юнаківка]]).

Через місто проходить залізнична лінія [[Дарниця (залізнична станція)|Дарниця]]&nbsp;— [[Ніжин (станція)|Ніжин]]. У межах Броварів на ній розташовані станція [[Бровари (станція)|Бровари]] та [[Княжичі (зупинний пункт)|зупинна платформа Княжичі»]]. Залізничний рух в Броварах функціонує з 1868 року, електрифікований в 1957 році.

Основний громадський транспорт міста: [[Броварське маршрутне таксі]]&nbsp;забезпечують як внутрішньоміські перевезення пасажирів, так і сполучення міста з Києвом та деякими селами [[Броварський район|Броварського району]]. Станом на 2024 рік діють 4 внутрішньоміських, 12 нетранзитних приміських автобусних маршрутів, що сполучають із Києвом, та 4 приміських внутрішньорайонних маршрутів. Автопарк налічує понад 300 автобусів і маршруток, в основному: [[Богдан А092]], [[Ataman А092H6]], [[ЗАЗ А07А І-Ван]], [[БАЗ-А079]], [[Рута 25]] та декількох десятків інших автобусів.<ref>{{Cite web |url=http://fotobus.msk.ru/location/502 |title=АВТОБУСНЫЙ ТРАНСПОРТ объединенная фотогалерея |accessdate=22 вересня 2015 |archive-date=23 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150923194234/http://fotobus.msk.ru/location/502 }}</ref>

У 1913—1941 роках місто було сполучене з Києвом [[Київський бензотрамвай|трамвайною лінією]], а у 1935—1941 діяв [[Броварський аеропорт]].

У планах будівництво [[Броварський тролейбус|тролейбусної лінії Київ&nbsp;— Бровари]].

Станом на січень 2019 року в місті діють 7 електрозаправок.<ref>{{Cite web |url=http://mpz.brovary.org/elektrokary-u-brovarah/ |title=Електрокари у Броварах |accessdate=5 травня 2017 |archive-date=6 травня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170506194028/http://mpz.brovary.org/elektrokary-u-brovarah/ }}</ref><ref>[https://olmaks.com.ua/map/ Где и как заряжать электромобиль]</ref>

=== Промисловість ===
[[Файл:КС-55712 «Броварчанець».jpg|міні|250пкс|''[[Автокран КС-55712 «Броварчанець»]] на шасі [[КрАЗ-65101]], вироблений на броварському заводі [[Кранобудівна фірма Стріла|«Стріла»]]'']]
[[Файл:Вертоліт VV-2.png|міні|250пкс|''Вертоліт [[Softex-Aero]] [[VV-2]], що виготовляється в Броварах'']]

Бровари&nbsp;— значний економічний центр Київщини, у місті нараховується 2987 підприємств та організацій.<ref>{{Cite web |url=http://bizinua.info/r10/city/218 |title=Бровари: довідник підприємств |accessdate=10 вересня 2015 |archive-date=26 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160326174106/http://bizinua.info/r10/city/218 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160326174106/http://bizinua.info/r10/city/218 |date=2016-03-26 }}</ref> Значного розвитку тут набули [[хімічна промисловість]], [[машинобудування]], капітальне будівництво житла, деревообробка. Підприємства [[Харчова промисловість|харчової промисловості]] забезпечують місцеві потреби. Під Броварами у [[Велика Димерка|Великій Димерці]] працює великий завод з виробництва безалкогольних і газованих напоїв компанії [[Кока-Кола]] ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна лімітед»<ref>{{Cite web |url=http://who-is-who.com.ua/bookmaket/robotodavci2006/26/175.html |title=ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна лімітед» на ''who-is-who.com.ua'' |accessdate=4 вересня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090717064045/http://who-is-who.com.ua/bookmaket/robotodavci2006/26/175.html |archivedate=17 липня 2009 |deadurl=yes }}</ref>. Бровари посідають перше місце в Київській області за прямими іноземними інвестиціями.<ref>{{Cite web |url=http://www.unn.com.ua/uk/news/1587793-brovari-lider-kiyivskoyi-oblasti-za-obsyagom-pryamikh-inozemnikh-investitsiy |title=Бровари — лідер Київської області за обсягом прямих іноземних інвестицій |accessdate=18 серпня 2016 |archive-date=19 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160719134709/http://www.unn.com.ua/uk/news/1587793-brovari-lider-kiyivskoyi-oblasti-za-obsyagom-pryamikh-inozemnikh-investitsiy }}</ref>

Провідними підприємствами і виробництвами, у тому числі і бюджетоутворюючими для міста, у Броварах є:
* [[Броварський ��авод порошкової металургії|Казенний завод порошкової металургії]] (Броварський Завод Порошкової Металургії&nbsp;— БЗПМ);
* ВАТ «Броварський Завод Будівельних Конструкцій»;
* ЗАТ «Броварський завод пластмас»;
* ВАТ «Броварський шиноремонтний завод»;
* ВАТ «Броварський завод комунального обладнання»;
* [[Броварський експериментально-торговельний машинобудівний завод «Торгмаш»|СП «Броварський завод торгового машинобудування»]];
* ДП «MERX»;
* ТОВ «Броварський домобудівельний комбінат „Меркурій“»;
* [[Кранобудівна фірма Стріла|ВАТ «Кранобудівна фірма „Стріла“»]];
* КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»;
* ВАТ «Броварська друкарня»;
* Дочірнє підприємство «Зееландія»;
* ТОВ «Київгума»;
* Броварська меблева фабрика «Meblissimo»;
* ТОВ «Хімлаборреактив».<ref>{{Cite web |url=http://www.hlr.com.ua/ |title=ТОВ «Хімлаборреактив» |accessdate=16 вересня 2016 |archive-date=19 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160919155316/http://www.hlr.com.ua/ }}</ref>

Широковідомою є продукція броварських підприємств&nbsp;— вироби із вуглецевих матеріалів, тугоплавких з'єднань, труби з термопластів, плівки полімерні, крани на автомобільному ходу, камери холодильні, меблі, бланки, [[трикотаж]], газетна продукція, хлібобулочні вироби, молочні продукти. Також в місті розташовані три з десяти найбільш успішних в Україні підприємств з виробництва взуття.<ref name="rau.ua"/>

З 2010 року компанія [[Softex-Aero]] виготовляє в Броварах багатоцільові гелікоптери: [[VV-2]], [[V-52]], [[V-22]] та літаки бізнес-класу: [[V-24|V-24/V-24L]].<ref>{{Cite web |url=https://www.softex.aero/ |title=Softex-Aero |accessdate=7 червня 2017 |archive-date=12 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171012181808/https://www.softex.aero/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://cfts.org.ua/news/2016/09/14/ukrainskaya_kompaniya_predstavila_prototip_novogo_skorostnogo_vertoleta_video_36415 |title=Українська компанія представила прототип нового швидкісного вертольота (відео) |accessdate=7 червня 2017 |archive-date=1 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170601110058/http://cfts.org.ua/news/2016/09/14/ukrainskaya_kompaniya_predstavila_prototip_novogo_skorostnogo_vertoleta_video_36415 }}</ref>

З 2018 року компанія [[ТДС Укрспецтехніка]] розпочала виробництво спеціальної та комунальної техніки.<ref>{{cite web |url=http://uprom.info/news/cars/v-ukrayini-z-yavivsya-noviy-virobnik-navantazhuvachiv/ |title=В Україні з’явився новий виробник навантажувачів |author= |date=2018-11-14 |website=http://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=14 листопада 2018 |archive-date=2018-11-15 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181115033726/http://uprom.info/news/cars/v-ukrayini-z-yavivsya-noviy-virobnik-navantazhuvachiv/ }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181115033726/http://uprom.info/news/cars/v-ukrayini-z-yavivsya-noviy-virobnik-navantazhuvachiv/ |date=2018-11-15 }}</ref>

В 2020 році на підприємстві Політехносервіс в Броварах почали виробництво тролейбусів власної марки PTS. Перший серійний тролейбус був виготовлений на замовлення [[Харків|Харкова]].<ref>{{Cite web |url=https://business.ua/uk/node/10764 |title=В Україні з'явився ще один виробник тролейбусів |accessdate=19 серпня 2020 |archive-date=19 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200819085859/http://www.business.ua/uk/node/10764 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200819085859/http://www.business.ua/uk/node/10764 |date=2020-08-19 }}</ref>

=== Будівництво ===

[[Файл:Новий район бровари.png|250пкс|міні|''Будівництво нового району в Броварах (2015 рік)'']]
На території Броварів розташований житлобудівний комбінат ДСК; у місті високі темпи будівництва. За кількістю новобудов Бровари посідає друге місце в Україні (поступаючись лише столиці місту Києву)<ref>{{Cite web |url=http://skyscraperpage.com/diagrams/links/ |title=новобудови на skyscraperpage.com |accessdate=10 вересня 2015 |archive-date=21 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160121234440/http://skyscraperpage.com/diagrams/links/ }}</ref>.

Вже 1986 року в місті Бровари існувала 16-типоверхівка (рідкість на той час для українських райцентрів). 2009 року збудовано [[Житловий комплекс «Купава»|висотний комплекс «Купава»]] (21 поверх)&nbsp;— свого часу найбільший житловий комплекс районного значення. Капітальне будівництво, зокрема, зведення житлових висоток, не припинялось в місті і за умов [[Фінансово-економічна криза 2008—2009 року в Україні|економічної кризи]] 2008—2009 років. З 2008 року в Броварах триває будівництво нових мікрорайонів (будинки 10—30 поверхів), планується, що з будівництвом населення міста досягне 200 000 мешканців.<ref>{{Cite web |url=http://bud.planeta.ua/ru/projects/inprogress/54.html |title=Новий мікрорайон в Броварах |accessdate=22 вересня 2010 |archive-date=8 червня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090608025022/http://bud.planeta.ua/ru/projects/inprogress/54.html }}</ref>

В 2014—2017 роках ведеться будівництво одразу трьох висотних кварталів 24-27 поверхів: «Зелений», «Лісовий» і «Олімпійський».<ref>{{Cite web |url=http://novostroyki.lun.ua/все-новостройки-броваров |title=новобудови Броварів |accessdate=10 вересня 2015 |archive-date=19 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150919003340/http://novostroyki.lun.ua/все-новостройки-броваров }}</ref> Бровари є одним з шести міст України, де будують будівлі, вищі 25 поверхів.

В березні 2016 року розпочалося будівництво найбільшого в Київській області житлового містечка «Скандія», що включає 100 семиповерхових будівель, розрахованих на 25 тисяч нових жителів.<ref>{{Cite web |url=http://www.unn.com.ua/uk/news/1563725-budivnitstvo-pyati-kolektoriv-i-ochisnikh-sporud-v-brovarakh-profinansuye-investor-zmi |title=Будівництво п'яти колекторів і очисних споруд в Броварах профінансує інвестор — ЗМІ |accessdate=18 серпня 2016 |archive-date=24 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160924232300/http://www.unn.com.ua/uk/news/1563725-budivnitstvo-pyati-kolektoriv-i-ochisnikh-sporud-v-brovarakh-profinansuye-investor-zmi }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://pressorg24.com/news?id=266029 |title=Бровары в тройке лидеров по темпам роста численности населения в области |accessdate=18 серпня 2016 |archive-date=28 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160828232615/http://pressorg24.com/news?id=266029 }}</ref>

Навесні 2017 року в Броварах почалось будівництво 26-поверхового хмарочоса «А-12».<ref>[https://novostroyki.lun.ua/uk/жк-а12-бровари ЖК А1] 2</ref>

В квітні—травні 2018 року стартувало спорудження 26-поверхового комплексу «А-12 на Симоненка» та 27-поверхових комплексів «Атлант» на Київській<ref>[https://novostroyki.lun.ua/uk/жк-a12-на-симоненка-бровари ЖК А12 на Симоненка]</ref><ref>[https://novostroyki.lun.ua/uk/жк-атлант-на-київській-бровари ЖК Атлант на Київській]</ref>

''Докладніше: [[Список найвищих будівель Броварів]]''

=== Міський бюджет ===

{| align="left" border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
|- bgcolor="#aaaa00"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"|Доходи у бюджет міста (в грн.)
|- bgcolor="#eeeeee"
! 2011 !! 2012 !! 2013 !! 2014 !! 2015 !! 2016 !! 2017 !! 2018 !! 2019 !! 2020
|- bgcolor="#ffffff"
| align=center| 252,3 млн<ref name="brovary-rada.gov.ua">{{Cite web |url=http://brovary-rada.gov.ua/documents/649.html |title=Про затвердження звіту про виконання бюджету міста Бровари за 2011 рік |accessdate=1 червня 2018 |archive-date=11 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190111055113/http://brovary-rada.gov.ua/documents/649.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190111055113/http://brovary-rada.gov.ua/documents/649.html |date=2019-01-11 }}</ref> {{збільшення}}<br/><small>($31,69 млн<ref name="ReferenceD">За середньорічним курсом 2011 року 7,9676</ref> {{збільшення}})</small>
| align=center| 388,4 млн<ref name="ReferenceE">{{Cite web |url=http://brovary-rada.gov.ua/documents/25755.html |title=Рішення міської ради Про затвердження звіту про виконання бюджету міста Бровари за 2012 рік |accessdate=1 червня 2018 |archive-date=11 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190111055132/http://brovary-rada.gov.ua/documents/25755.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190111055132/http://brovary-rada.gov.ua/documents/25755.html |date=2019-01-11 }}</ref> {{збільшення}}<br/><small>($48,61 млн<ref name="ReferenceF">За середньорічним курсом 2012 року 7,991</ref> {{збільшення}})</small>
| align=center| 262,1 млн<ref name="ReferenceG">{{Cite web |url=http://brovary-rada.gov.ua/documents/25397.html |title=Рішення міської ради Про затвердження звіту про виконання бюджету міста Бровари за 2013 рік |accessdate=31 травня 2018 |archive-date=11 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190111121408/http://brovary-rada.gov.ua/documents/25397.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190111121408/http://brovary-rada.gov.ua/documents/25397.html |date=2019-01-11 }}</ref> {{зменшення}}<br/><small>($32,80 млн<ref name="ReferenceH">За середньорічним курсом 2013 року 7,993</ref> {{зменшення}})</small>
| align=center| 473,2 млн<ref name="ReferenceI">{{Cite web |url=http://brovary-rada.gov.ua/documents/9416.html |title=Проект рішень міської ради «Про затвердження звіту про виконання бюджету міста Бровари за 2014 рік» |accessdate=31 травня 2018 |archive-date=13 листопада 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181113075440/http://brovary-rada.gov.ua/documents/9416.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181113075440/http://brovary-rada.gov.ua/documents/9416.html |date=2018-11-13 }}</ref> {{збільшення}}<br/><small>($39,79 млн<ref name="ReferenceJ">За середньорічним курсом 2014 року 11,8867</ref> {{збільшення}})</small>
| align=center| 655,3 млн<ref name="ReferenceK">{{Cite web |url=http://brovary-rada.gov.ua/documents/24863.html |title=Рішення міської ради Про затвердження звіту про виконання бюджету міста Бровари за 2015 рік |accessdate=31 травня 2018 |archive-date=11 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190111121343/http://brovary-rada.gov.ua/documents/24863.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190111121343/http://brovary-rada.gov.ua/documents/24863.html |date=2019-01-11 }}</ref> {{збільшення}}<br/><small>($30,00 млн<ref name="ReferenceL">За середньорічним курсом 2015 року 21,8447</ref> {{зменшення}})</small>
| align=center| 957,1 млн<ref name="ReferenceM">{{Cite web |url=http://brovary-rada.gov.ua/documents/26650.html |title=Проект рішення міської ради «Про затвердження звіту про виконання бюджету міста Бровари за 2016 рік» |accessdate=1 червня 2018 |archive-date=4 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180604145816/http://brovary-rada.gov.ua/documents/26650.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180604145816/http://brovary-rada.gov.ua/documents/26650.html |date=2018-06-04 }}</ref> {{збільшення}}<br/><small>($37,46 млн<ref name="ReferenceN">За середньорічним курсом 2016 року 25,5513</ref> {{збільшення}})</small>
| align=center| 1,217 млрд<ref name="ReferenceO">{{Cite web |url=http://brovary-rada.gov.ua/documents/28570.html |title=Проект рішення міської ради « Про затвердження звіту про виконання бюджету міста Бровари за 2017 рік» |accessdate=1 червня 2018 |archive-date=13 листопада 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181113030014/http://brovary-rada.gov.ua/documents/28570.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181113030014/http://brovary-rada.gov.ua/documents/28570.html |date=2018-11-13 }}</ref> {{збільшення}}<br/><small>($45,77 млн<ref name="ReferenceP">За середньорічним курсом 2017 року 26,5966</ref> {{збільшення}})</small>
| align=center| 1,328 млрд<ref name="ReferenceQ">{{Cite web |url=http://brovary-rada.gov.ua/documents/30931.html |title=Проект рішення міської ради «Про затвердження звіту про виконання бюджету міста Бровари за 2018 рік» |accessdate=1 лютого 2019 |archive-date=2 лютого 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190202095312/http://brovary-rada.gov.ua/documents/30931.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190202095312/http://brovary-rada.gov.ua/documents/30931.html |date=2019-02-02 }}</ref> {{збільшення}}<br/><small>($48,82 млн<ref name="ReferenceR">За середньорічним курсом 2018 року 27,2005</ref> {{збільшення}})</small>
| align=center| 1,414 млрд<ref name="ReferenceY">{{Cite web |url=http://brovary-rada.gov.ua/documents/33028.html |title=Проект рішення міської ради «Про затвердження звіту про виконання бюджету міста Бровари за 2019 рік» |accessdate=2 лютого 2020 |archive-date=2 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200202092017/http://brovary-rada.gov.ua/documents/33028.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200202092017/http://brovary-rada.gov.ua/documents/33028.html |date=2020-02-02 }}</ref> {{збільшення}}<br/><small>($54,74 млн<ref name="ReferenceS">За середньорічним курсом 2019 року 25,8456</ref> {{збільшення}})</small>
| align=center| 1,335 млрд<ref name="ReferenceZ">{{Cite web |url=http://brovary-rada.gov.ua/documents/34766.html |title=Проект рішення міської ради «Про затвердження звіту про виконання  бюджету міста  Бровари за  2020 рік» |accessdate=17 жовтня 2021 |archive-date=17 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211017125728/http://brovary-rada.gov.ua/documents/34766.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211017125728/http://brovary-rada.gov.ua/documents/34766.html |date=2021-10-17 }}</ref> {{зменшення}}<br/><small>($49,52 млн<ref name="ReferenceT">За середньорічним курсом 2020 року 26,9575</ref> {{зменшення}})</small>
|}

{| align="left" border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
|- bgcolor="#aaaa00"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"|Витрати бюджету міста (в грн.)
|- bgcolor="#eeeeee"
! 2011 !! 2012 !! 2013 !! 2014 !! 2015 !! 2016 !! 2017 !! 2018 !! 2019 !! 2020
|- bgcolor="#ffffff"
| align=center| 238,8 млн<ref name="brovary-rada.gov.ua"/> {{збільшення}}<br/><small>($29,72 млн<ref name="ReferenceD"/> {{збільшення}})</small>
| align=center| 375,4 млн<ref name="ReferenceE"/> {{збільшення}}<br/><small>($46,98 млн<ref name="ReferenceF"/> {{збільшення}})</small>
| align=center| 307,2 млн<ref name="ReferenceG"/> {{зменшення}}<br/><small>($38,43 млн<ref name="ReferenceH"/> {{зменшення}})</small>
| align=center| 477,0 млн<ref name="ReferenceI"/> {{збільшення}}<br/><small>($40,13 млн<ref name="ReferenceJ"/> {{збільшення}})</small>
| align=center| 629,4 млн<ref name="ReferenceK"/> {{збільшення}}<br/><small>($28,81 млн<ref name="ReferenceL"/> {{зменшення}})</small>
| align=center| 877,2 млн<ref name="ReferenceM"/> {{збільшення}}<br/><small>($34,33 млн<ref name="ReferenceN"/> {{збільшення}})</small>
| align=center| 1,199 млрд<ref name="ReferenceO"/> {{збільшення}}<br/><small>($45,08 млн<ref name="ReferenceP"/> {{збільшення}})</small>
| align=center| 1,402 млрд<ref name="ReferenceQ"/> {{збільшення}}<br/><small>($51,54 млн<ref name="ReferenceR"/> {{збільшення}})</small>
| align=center| 1,457 млрд<ref name="ReferenceY"/> {{збільшення}}<br/><small>($56,37 млн<ref name="ReferenceS"/> {{збільшення}})</small>
| align=center| 1,321 млрд<ref name="ReferenceZ"/> {{зменшення}}<br/><small>($48,99 млн<ref name="ReferenceT"/> {{зменшення}})</small>
|}
{{-}}
На сайті [[Open Budget]] розміщено докладні відомості про поточний стан виконання доходної і витратної частини бюджету міста Бровари<ref name="openbudget">{{Cite web |url=https://openbudget.gov.ua/local-budget/10204100000/info |title=Бюджет м. Бровари |accessdate=1 грудня 2018 |archive-date=1 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181201222820/https://openbudget.gov.ua/local-budget/10204100000/info }}</ref>.

== Туризм ==
[[Файл:QRJb01SXoU.jpg|міні|250пкс|ТРЦ «Термінал»]]

Туризм в Броварах виражений в розважальному типі міста, сюди з'їжджаються люди з інших міст у пошуках розваг і відпочинку оскільки в місті знаходяться численні заклади розважального типу. Одним з відомих закладів активного відпочинку у місті є «Сапсан–спорт»&nbsp;— стрілецький клуб, де тренується [[Україна на Олімпійських іграх|Олімпійська]] і [[Україна на Паралімпійських іграх|Параолімпійська збірні України]], заклад надає послуги з тренування у стрільбі, водіння військової техніки і конної їзди.<ref>{{Cite web |url=http://sapsan.ua/aktivnij-vidpochinok/ |title=«Сапсан–спорт» |accessdate=24 квітня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160427082040/http://sapsan.ua/aktivnij-vidpochinok/ |archivedate=27 квітня 2016 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160427082040/http://sapsan.ua/aktivnij-vidpochinok/ |date=2016-04-27 }}</ref>

Станом на 2015 рік у місті діють 11 готелів, мотелів і хостелів:
3 зіркові&nbsp;— «Ландхаус», «Венський», «Гранд Спорт». Інші&nbsp;— «Петровський Бровар», «Круїз», «Княжий Двір», «Піраміда», «Едем», «У лісі». Хостели&nbsp;— «Термінал». Мотелі&nbsp;— «З легким паром»

{| align="left" border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
|- bgcolor="#aaaa00"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"|Бровари у рейтингу міст за версією журналу Фокус
|- bgcolor="#eeeeee"
! 2007 !! 2008 !! 2009 !! 2010 !! 2011 !! 2012 !! 2013
|- bgcolor="#ffffff"
| align=center| {{збільшення}}39
| align=center| {{зменшення}}49
| align=center| {{збільшення}}30
| align=center| {{стабільно}}30
| align=center| {{зменшення}}33
| align=center| {{збільшення}}24
| align=center| -
|}
{{-}}

== Медицина ==
{{main|Медицина у Броварах}}

Першим і єдиним лікарем у Броварах у 1904 році був [[Фельдман Ісаак Лазаревич|Ісаак Фельдман]], який одночасно виконував обов'язки і терапевта, і хірурга, і акушера-гінеколога, і невропатолога. У 1911 році земство збудувало амбулаторію, де вже працювало 3 фельдшери.

Хронологія розширення медичної допомоги в місті:

* У 1926 році в амбулаторії організований стаціонар на 10 ліжок, а через 2 роки їх кількість збільшилась до 25.
* У 1971 році побудовано типовий корпус з інфекційним корпусом (всього на 240 ліжок) та будівля поліклініки на 250 відвідувань в зміну.
* У 1979 році введений в експлуатацію терапевтичний корпус на 240 ліжок.
* У 1981 році введено в дію новозбудований корпус пологового будинку.
* У 1991 році закінчено будівництво і введено в дію дитячу лікарню.
* У 1996 році завершено будівництво нового хірургічного корпусу.
* У 1998 році побудовано гуртожиток ЦРЛ.
* У 2007 році відкрито амбулаторію сімейної медицини в районі житлового масиву «Торгмаш».
* У 2011 році завершено будівництво нової районної поліклініки на 1200 відвідувань в зміну із денним стаціонаром на 30 ліжок.
* У жовтні 2022 року в Броварах тимчасово відкрили багатопрофільну лікарню інтенсивного лікування м.Бахмут. Її відкрили лікарі-ВПО, що переселилися в місто.

На сьогодні центральна районна лікарня є потужним медичним закладом на 785 ліжок, з яких 125 в дитячій лікарні (всього в районі 900 ліжок, з них: 115 ліжок в сільських дільничних лікарнях), який забезпечує медичне обслуговування населення Броварів і Броварського району.

== ЗМІ ==

У Броварах працюють різні засоби масової інформації: новинні сайти, видаються газети, діють радіо- і телестанції, у тому числі місцеві.

=== Інтернет-ЗМІ ===
* [https://brovary.net.ua/ «Трибуна Бровари»]&nbsp;— інформаційно-аналітичне інтернет-видання Броварів;
* [https://t.me/brov_today «Бровари Today»] – регіональне інформаційне новинне видання;
* «At Brovary»&nbsp;— новини Броварів та Броварщини (закрите, станом на 2020 рік);
* [https://web.archive.org/web/20190212235420/http://www.brovsport.kiev.ua/ «Броварський Спортивний Портал»]&nbsp;— інформаційно-аналітичне спортивне видання;
* [http://mpz.brovary.org «Маєш право знати»] (3 2011 по 2017 роки)&nbsp;— інформаційно-аналітичне громадсько-політичне видання;
* [https://web.archive.org/web/20151005090534/http://7b.org.ua/ «Тиждень Бровари»] (станом на 2019 рік закрите)&nbsp;— інформаційне щотижневе видання;
* [https://revisor.org.ua/ «Громадський Ревізор»] (з 2014 року) — загальнополітичне щотижневе видання.

=== Газети, журнали ===
* газета [[Нове життя (газета, Бровари)|«Нове життя»]] (з 1937 року)&nbsp;— найдавніше видання Броварів та Броварського району;
* газета «Броварська панорама»&nbsp;— газета Броварської міської ради;
* газета [https://web.archive.org/web/20180929090427/http://groza.org/ «Громадський захист Київщини»]&nbsp;— інформаційно-аналітичне видання;
* [https://revisor.org.ua/ «Громадський Ревізор»] — загальнополітичне щотижневе видання.

=== Радіомовлення ===
[[Файл:N2.jpg|міні|200пкс|''[[Антена Броварського радіопередавального центру|Броварська радіощогла]], висота 260&nbsp;м, <br/>(існувала 1972—2013 роки)'']]
[[Радіозв'язок]] в Броварах з'явився в грудні 1926 року. Бровари&nbsp;— в минулому, потужний радіокомунікаційний центр, оскільки мав десяток радіопередавальних веж й інших радіокомунікаційних будівель.

Будівництво центру розпочалося в 1931 році (одночасно з будівництвом Радіодому на Хрещатику, 26). У [[Червень|червні]] [[1936]] року розпочалися перші випробувальні радіопередачі. Тоді це був передавач з сітковою модуляцією потужністю 150 кВт.

З 1955 року в Броварах збудували «Об'єкт 10»&nbsp;— потужний радіоглушильний центр, який складався з чотирьох 115-метрових радіовеж, оснащених передавачами «Сніг». За допомогою цього пристрою велися глушильні операції проти «ворожих радіохвиль». Пізніше, в 1962 році були встановлені дві радіощогли по 150 метрів висотою, ПК-2 і ПК-1.

Головним радіокомунікаційним підприємством був [[Броварський радіопередавальний центр]], що мав в арсеналі дві потужні вежі (260 і 180 метрів), перша, 260-метрова, на момент побудови, була 4-ю найвищою конструкцією України<ref>{{Cite web |url=http://skyscraperpage.com/diagrams/?countryID=131 |title=діаграма найвищих споруд України на 1972 рік |accessdate=10 вересня 2015 |archive-date=30 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170930073644/http://skyscraperpage.com/diagrams/?countryID=131 }}</ref>. В останні роки свого існування вежі передавали в ефір радіо Промінь (549 кГЦ), «БІ-БІ-СІ UA», «БИ-БИ-СИ (RU)», «BBC WORLD SERVICE» (594 кГЦ), «НРКУ 1»&nbsp;— «Перший Національний Канал» (207 кГЦ) і ще декілька радіопередач.

З 2009 року компанія «BBC WORLD SERVICE» урізала кошти в результаті чого майже повністю свою діяльність припинили обидві радіостанції. До 2014 року всі об'єкти радіостанції були демонтовані.

Місто також обладнано вежами мобільного радіозв'язку, працюють [[телефон]] і [[радіоприймач]]. 23 квітня 2015 року в Броварах почав першим в Україні працювати у тестовому режимі [[3G|UMTS (3G)]] зв'язок від [[Київстар]].<ref>{{Cite web |url=http://vlasti.net/news/216318 |title=«Киевстар» будет тестировать 3G-сеть в Броварах |accessdate=28 грудня 2016 |archive-date=29 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161229031205/http://vlasti.net/news/216318 }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://delo.ua/tech/kievstar-protestiruet-3g-v-brovarah-295439/ |title=Первая 3G-связь появится в Броварах |accessdate=28 грудня 2016 |archive-date=28 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161228195651/https://delo.ua/tech/kievstar-protestiruet-3g-v-brovarah-295439/ }}</ref>

21 травня 2018 року в Броварах з'явився [[4G]] зв'язок від [[Vodafone Україна]].<ref>{{Cite web |url=http://mediasat.info/2018/05/21/vodafone-4g-25-cities/ |title=Vodafone Украина сообщил о запуске 4G-связи в 25 городах |accessdate=27 серпня 2018 |archive-date=27 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180827182547/http://mediasat.info/2018/05/21/vodafone-4g-25-cities/ }}</ref>

=== Телебачення ===

==== ЕКТА ====
[[Файл:Ekta.jpg|міні|110пкс|''Емблема телеканалу «ЕКТА»'']]
[[Файл:HromadskeBro.jpeg|міні|110пкс|''Емблема інтернет-телеканалу «HromadskeBro»'']]
З 2002 року у Броварах почав мовлення внутрішньоміський [[телеканал]] «ЕКТА ТОВ». [[Антена]] потужністю 100 Вт надає можливість покриття броварського телеканалу у Києві та [[Броварський район|Броварському районі]]. ЕКТА ретранслює й інші українські і зарубіжні 33 телеканали: [[Інтер (телеканал)|Інтер]], [[1+1]], [[ICTV]] тощо.<ref>{{Cite web |url=http://ektatv.com.ua/ru/O-nas |title=ЕКТА |accessdate=10 вересня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151227120219/http://ektatv.com.ua/ru/O-nas |archivedate=27 грудня 2015 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151227120219/http://ektatv.com.ua/ru/O-nas |date=2015-12-27 }}</ref>

До лютого 2014 року на телеканалі було [[Упередження|відсутнє всебічне висвітлення]] інформації, опозиційні сили до мера [[Сапожко Ігор Васильович|Ігоря Сапожка]] та місцевого осередку [[Партія регіонів|Партії регіонів]] не мали можливості бути об'єктивно представленими і показаними у новинах каналу «Наше місто» та в інших сюжетах<ref>[http://mpz.brovary.org/novini/ne-hocu-v-kameru/ «Не хочу в камеру!»]{{Недоступне посилання}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://rizanenko.org/чому-я-вирішив-зняти-сесію-на-відео.html |title=Чому я вирішив зняти 14-ту сесію на відео? |accessdate=6 лютого 2012 |archive-date=6 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140306054038/http://rizanenko.org/чому-я-вирішив-зняти-сесію-на-відео.html }}</ref><ref>[http://mpz.brovary.org/novini/u-brovarah-did-moroz-prosit-deputativ-ne-chipaty-park-peremoga/ У Броварах Дід Мороз просить депутатів не чіпати парк «Перемога»]</ref><ref>[http://mpz.brovary.org/novini/golova-brovarskoyi-partiyi-regioniv-zvinuvativ-stolichnih-zurnalistiv-u-prodazhnosti/ Радник Прем'єр-Міністра України звинуватив столичних журналістів у продажності]{{Недоступне посилання}}</ref>.

{{Див. також|Євромайдан у регіонах України#Бровари}}
23 лютого 2014 року активісти Броварської народної ради взяли під свій контроль телестудію «Наше місто»<ref>[http://mpz.brovary.org/brovarchani-perezavantazhili-miske-telebachennya/ Броварчани «перезавантажили» міське телебачення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141222054922/http://mpz.brovary.org/brovarchani-perezavantazhili-miske-telebachennya/ |date=22 грудня 2014 }}. Маєш право знати. 24.02.2014</ref>, однак вже наступного дня нових журналістів, які взялись відновлювати роботу телестудії, виганяють невідомі молодики під керівництвом депутата Броварської районної ради Олега Кищука. Після цих подій обладнання телестудії опиняється у неробочому стані, телебачення не відновлюють.<ref>[http://nikorupciji.org/2014/06/10/turchynov-pryznachyv-holovoyu-brovarskoji-rajadministratsiji-kontrrevolyutsionera/ Турчинов призначив головою Броварської райадміністрації контрреволюціонера] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141129054109/http://nikorupciji.org/2014/06/10/turchynov-pryznachyv-holovoyu-brovarskoji-rajadministratsiji-kontrrevolyutsionera/ |date=29 листопада 2014 }}. Ні корупції! 10.06.2014</ref> У подальшому повідомляють про ліквідацію телестудії.<ref>[http://mpz.brovary.org/operatsiya-likvidatsiya-brovarski-deputati-hochut-lishiti-misto-bez-telebachennya/ Броварські депутати планують ліквідувати міське телебачення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141222054907/http://mpz.brovary.org/operatsiya-likvidatsiya-brovarski-deputati-hochut-lishiti-misto-bez-telebachennya/ |date=22 грудня 2014 }}. Маєш право знати. 22.07.2014</ref>

==== Броварське громадське телебачення ====
{{main|Броварське громадське телебачення}}
Із червня по листопад 2015 року в інтернеті мовило Броварське громадське телебачення.

== Освіта ==
{{main|Освіта у Броварах}}
[[Файл:Гімназія олійника.jpg|міні|250пкс|''Гімназія ім. С.&nbsp;І.&nbsp;Олійника'']]У Броварах діє достатньо розгалужена мережа освіти.

Мережа дошкільних і загально-освітніх закладів включає в себе:
* два десятки дошкільних закладів;
* Ліцеї в кількості 10 шкіл;
* приватна школа нового зразка;

Позашкільними закладами освіти для талановитих дітей є:
* [http://bdut.org.ua Будинок дитячої та юнацької творчості] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220510192030/https://www.bdut.org.ua/ |date=10 травня 2022 }}
* 2 дитячо-юнацькі спортивні школи;
* Броварська міська дитяча школа мистецтв;
* Броварська міська дитяча музична школа;
* Дитячий естетико-натуралістичний центр «Камелія».

Спеціальну середню і вищу освіту можна здобути в наступних навчальних закладах і філіях інших вишів у місті:
* Поліцейський фінансово-правовий коледж;
* Професійне технічне училище №&nbsp;4;
* Броварське вище училище фізичної культури;
* Економіко-технологічний університет;
* Броварське представництво вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна“».

У 2017 році почалось перше з 1989 року будівництво школи за адресою: вулиця Симона Петлюри, 17-Б<ref>[https://brovary.net.ua/budivnytstvo-pochatkovoyi-shkoly-yak-startuvaly-ta-shho-zaplanovano-zrobyty-tsogo-roku Будівництво початкової школи: як стартували та що заплановано зробити цього року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200807084216/https://brovary.net.ua/budivnytstvo-pochatkovoyi-shkoly-yak-startuvaly-ta-shho-zaplanovano-zrobyty-tsogo-roku/ |date=7 серпня 2020 }} «Трибуна-Бровари» 04.06.2019</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.kyrii-group.com.ua/project/будівництво-загальноосвітньої-школи |title=Проект Будівництва загальноосвітньої школи I ступеню |accessdate=21 травня 2020 |archive-date=19 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200219132620/http://www.kyrii-group.com.ua/project/будівництво-загальноосвітньої-школи/ }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200219132620/http://www.kyrii-group.com.ua/project/будівництво-загальноосвітньої-школи/ |date=2020-02-19 }}</ref>. Це корпус для навчальних класів середньої школи №&nbsp;10, який розрахований на 960 учнів. Планується також будівництво школи на 2640 учнів за адресою: вулиця Василя Симоненка, 103<ref>[https://brovary.net.ua/novi-shkoly-u-brovarah-mify-ta-realiyi Нові школи у Броварах: міфи та реалії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200812054716/https://brovary.net.ua/novi-shkoly-u-brovarah-mify-ta-realiyi/ |date=12 серпня 2020 }} «Трибуна-Бровари» 03.10.2018</ref><ref>[http://kievvlast.com.ua/news/gorsovet_brovarov_videlit_na_stroitelstvo_shkol_34_mln_griven39504 Горсовет Броваров выделит на строительство школ 3,4&nbsp;млн гривен] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200202220306/http://kievvlast.com.ua/news/gorsovet_brovarov_videlit_na_stroitelstvo_shkol_34_mln_griven39504 |date=2 лютого 2020 }} «Киеввласть» 25.05.2016</ref>.

== Культура, дозвілля і духовність ==
{{Див. також|Проза міста}}
[[Файл:Броварський краєзнавчий музей (5).JPG|міні|ліворуч|250пкс|[[Броварський краєзнавчий музей]]]]
Місто Бровари надає своїм мешканцям і гостям міста різноманітні можливості для культурного відпочинку і дозвілля, задоволення духовних потреб.

=== Заклади культури і дозвілля ===

У місті працюють заклади культури клубного типу, у тому числі і районний, ряд музеїв&nbsp;— державний і декілька, у тому числі кімнат-музеїв на громадських засадах<ref>''Мордух Тетяна'' [http://i-visti.com Де причаїлась культура у Броварах ?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130602231915/http://i-visti.com/ |date=2 червня 2013 }}, стаття в [http://i-visti.com/ газеті «Вісті» (Новини Лівобережжя Київщини)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130602231915/http://i-visti.com/ |date=2 червня 2013 }}</ref>.

Традиційно центром виховання любові до рідного міста, прищеплення знань з історії та культури Лівобережжя Київщини є [[Броварський краєзнавчий музей]].

Від 2005 року великим осередком сучасного дозвілля не лише для містян, а й приїжджих спеціально гостей зі столиці став [[Торгово-розважальний центр Термінал (Бровари)|торгово-розважальний центр «Термінал»]] (один із найбільших у державі), де функціонують [[кінотеатр]] «[[Баттерфляй Бровари]]», боулінг-клуб, картинг-центр, популярна ковзанка, різноманітні ігрові автомати; також працюють продуктовий мережевий супермаркет, великий мережевий магазин побутової техніки та електроніки, численні магазинні бутики популярних брендів (переважно одягу), готель тощо.

Одним з головних місцем відпочинку броварчан і візитівкою міста є [[Парк «Перемоги» (Бровари)|Парк «Перемоги»]], де не лише приємно відпочити після трудового будня або у вихідні, а й відбуваються чи не всі міські свята й народні гуляння, зокрема ''День міста''.

=== День міста ===
День міста Броварів щорічно припадає на третій тиждень вересня. До нього готуються за декілька днів<ref>{{Cite web |url=http://www.calendarium.com.ua/ua/den_brovariv |title=http://www.calendarium.com.ua/ua/den_brovariv |accessdate=10 вересня 2015 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305005434/http://www.calendarium.com.ua/ua/den_brovariv }}</ref>. Вранці наводиться лад на міських шляхах, вулиці міста прибираються і прикрашаються [[Прапор України|жовто-блакитними державними прапорами]]. До міста запрошують відомих співаків і організовують святкове шоу, невід'ємним кінцевим акордом якого стає [[феєрверк]].

2007 року на день міста було виготовлено 600-кілограмовий [[торт]]. Після відкриття свята всі охочі могли поласувати виробом місцевих кондитерів. Того ж дня було виконано надзвичайний салют, найбільший за історію міста, який тривав близько 15-ти хвилин. Його вартість перевищувала 3&nbsp;млн гривень.

[[2008]] року, на 378-му річницю Броварів, організатори святкування виготовили скульптуру з повітряних кульок, що зображала [[Герб Броварів|герб]] і [[прапор Броварів]]. Крім того, [[гімн Броварів]] був виконаний хором з 5000 школярів. Ці події увійшли в історію як три рекорди України.

2010 року, на 380-річчя міста, був проведений Парад історії, у якому взяли участь 2000 броварчан. Ця подія увійшла в «Книгу рекордів України» як найбільший історичний парад в Україні.<ref>[http://www.obozrevatel.com/news/2010/9/20/391775.htm Крупнейший исторический парад прошел в Броварах] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140927102406/http://obozrevatel.com/news/2010/9/20/391775.htm |date=27 вересня 2014 }}. ''Обозреватель. 20.08.2010'' {{ref-ru}}</ref>

=== Спорт ===

[[Файл:Brovary Terminal Ice Arena 1.jpg|міні|250пкс|''Льодова арена «Термінал» Бровари'']]
[[Файл:Brovary Spartak Stadium.jpg|міні|250пкс|''[[Спартак (стадіон, Бровари)|Стадіон «Спартак»]]'']]
Бровари мають славні спортивні традиції. Вихованці місцевого училища олімпійського резерву по праву є гордістю України. Прикметно, що спорт у Броварах розвивався навіть у важкі економічно [[1990-ті|1990-ті роки]], продовжує розвиватися і тепер, у тому числі і стараннями всесвітньо відомих спортсменів (причому у багатьох видах спорту), що, не в останню чергу, зобов'язані місту, яке виховало і сформувало їх як представників спорту високих досягнень. Найвідомішими сучасними спортсменами, які, у тому числі сприяють розвиткові спортивних традицій Броварів, є всесвітньо знаний боксер [[Володимир Кличко]] і майстер вищого класу з [[плавання]] [[Лісогор Олег Володимирович|Олег Лісогор]].

Осередками і матеріальною базою розвитку спорту в місті є: 2 дитячо-юнацькі спортивні школи, Броварське вище училище фізичної культури, 2 спорткомплекси, зал боксу, стадіон, льодова ковзанка [[Торгово-розважальний центр Термінал (Бровари)|ТРЦ «Термінал»]], шаховий клуб, айкідо тощо.

У місті діють [[ХК Білий Барс (Бровари)|ХК «Білий Барс»]], ФК Бровари, гандбольний клуб «Будівельник» та ще декілька команд. Футбольні змагання проводяться на [[Спартак (стадіон, Бровари)|стадіоні «Спартак»]], розрахований на 7000 глядачів.

Від осені 2009 року на базі ковзанки в «Терміналі» у місті відкрилась перша українська ''Академія [[Фігурне катання|фігурного катання]]'' (в тому числі і завдяки сприянню Національної федерації з фігурного катання), головним тренером і організатором занять у якій є уславлений український фігурист, олімпійський призер [[Гончаров Руслан Миколайович|Руслан Гончаров]]<ref>[http://mycityua.com/articles/city/2009/10/02/093312.html А у нас тренер&nbsp;— Гончаров! А у вас?..]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // інф. у газ. «Газета По-киевски» №&nbsp;184 за 2 жовтня 2009 року</ref>.

На льодовій арені ТРЦ «Термінал» 22—28 березня 2010 року проходив [[Юніорський чемпіонат світу з хокею із шайбою 2010 — Дивізіон II|юніорський чемпіонат світу з хокею із шайбою 2010 у II дивізіоні (група B)]].

4 грудня 2010 року на арені Терміналу в Броварах за титул Чемпіона світу за версією IBO у першій середній вазі боролися боксер з Чечні Заурбек Байсангуров та його візаві з Колумбії Річард Гутьєррес. На цей бій приїхав подивитись президент Чечні [[Рамзан Кадиров]], з міркувань безпеки, для чеченського лідера держохорона України повністю перекрила дорогу від Броварів до Києва. Його кортеж налічував 24 автомобілі.<ref>{{Cite web |url=http://tabloid.pravda.com.ua/photos/4cfd10d1dea0c/ |title=Чеченська вакханалія: Кадиров станцював лезгінку в Броварах |accessdate=15 грудня 2017 |archive-date=15 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171215221424/http://tabloid.pravda.com.ua/photos/4cfd10d1dea0c/ }}</ref>

14 грудня 2013 року в Броварах (арені Терміналу) [[Олександр Усик]] здобув другу перемогу у своїй кар'єрі на професіональному рингу над Епіфаніо Мендозою.<ref>{{Cite web |url=http://www.champion.com.ua/boxing/2013/12/15/558803/ |title=Усик здобув другу дострокову перемогу на профі-ринзі |accessdate=13 серпня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181110120221/https://champion.com.ua/boxing/2013/12/15/558803/ |archivedate=10 листопада 2018 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181110120221/https://champion.com.ua/boxing/2013/12/15/558803/ |date=2018-11-10 }}</ref>

17 березня 2018 року броварчанин<ref>{{Cite web |url=http://www.brovsport.kiev.ua/actualno/brovarcanin-grigorii-vovcinskii-naresti-pidnavsa-na-pedestal |title=Броварчанин Григорій Вовчинський нарешті піднявся на п'єдестал |accessdate=19 березня 2018 |archive-date=20 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180320045132/http://www.brovsport.kiev.ua/actualno/brovarcanin-grigorii-vovcinskii-naresti-pidnavsa-na-pedestal }}</ref> [[Вовчинський Григорій Васильович|Григорій Вовчинський]] на [[Зимові Паралімпійські ігри 2018|Параолімпіаді-2018]] у [[Пхьончхан]]і здобув срібну нагороду у лижних гонках (10 кілометрів) серед спортсменів у категорії «стоячи».<ref>[https://atbrovary.org/article/3870/Броварчанин%20Григорій%20Вовчинський%20здобув%20срібну%20нагороду%20на%20Паралімпіаді-2018%20 Броварчанин Григорій Вовчинський здобув срібну нагороду на Паралімпіаді-2018]</ref>

=== Бровари в кіно ===
* [[Винищувачі (фільм, 1939)|Винищувачі]]&nbsp;({{lang-ru|«Истребители»}})&nbsp;(1939)&nbsp;— радянський художній фільм, став лідером прокату 1940 року, в СРСР, зйомки проводились на території [[Броварський аеропорт «Київ»|броварського аеропорту]].
* [[Будні]]&nbsp;({{lang-ru|«Будни»}})&nbsp;(1940)&nbsp;— радянський художній фільм, зйомки проводились на території броварського аеропорту<ref>{{Cite web|title=И еще про аэропорт в Броварах|language=ru|url=http://interesniy-kiev.livejournal.com/4444851.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20170606101926/http://interesniy-kiev.livejournal.com/4444851.html|archive-date=06 червня 2017|accessdate=17 серпня 2023}}</ref>.
* [[Пульс (фільм)|Пульс]]&nbsp;(2021)&nbsp;— повнометражна спортивна драма, знімання якої частково відбувалися в Броварах, на стадіоні Спартак<ref>{{Cite web|title=Фільм, який знімали на броварському стадіоні, отримав у США дві премії|language=uk|url=https://brovary.net.ua/film-iakyj-znimaly-na-brovarskomu-stadioni-otrymav-u-ssha-dvi-premii/|archive-url=https://web.archive.org/web/20211016153148/https://brovary.net.ua/film-iakyj-znimaly-na-brovarskomu-stadioni-otrymav-u-ssha-dvi-premii/|archive-date=16 жовтня 2021|accessdate=17 серпня 2023}}</ref>.
* [[Капітан Бровари]]&nbsp;(2023)&nbsp;— короткометражний фільм, в жанрі [[мок'юментарі]]. Всі події фільму відбуваються в Броварах, в кадрі часто з'являються впізнавані краєвиди міста<ref>{{Cite web|title=Гід досвідом: як створити короткий метр та потрапити на фестиваль|language=uk|url=https://www.cinema.in.ua/iak-stvoryty-korotkyi-metr/|archive-url=https://web.archive.org/web/20230616182930/https://www.cinema.in.ua/iak-stvoryty-korotkyi-metr/|archive-date=16 червня 2023|accessdate=17 серпня 2023}}</ref>.

== Безпека ==

=== Пожежно-рятувальна служба ===
До складу місцевого [[МНС]] входять дві пожежні частини: До складу управління входять 10-ПДПЧ (вул. Симона Петлюри, 11а) та ППЧ-46 (вул. Ярослава Мудрого, 55).

Склад рятувальної техніки налічує 19 одиниць, у тому числі різних пожежних автомобілів, автоцистерн, автодрабин і один пожежний човен.<ref>{{Cite web |url=http://www.brovary.kiev.ua/rіshennya-vikonkomu-vіd-14012013-%E2%84%9627-pro-pіdsumki-roboti-brovarskogo-raionnogo-vіddіlu-gu-dsns-ukraї |title=Рішення виконкому від 14.01.2013 № 27 «Про підсумки роботи Броварського районного відділу ГУ ДСНС України в Київській області за 2013 рік» |accessdate=16.09.2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160310162433/http://www.brovary.kiev.ua/rіshennya-vikonkomu-vіd-14012013-%E2%84%9627-pro-pіdsumki-roboti-brovarskogo-raionnogo-vіddіlu-gu-dsns-ukraї |archivedate=10.03.2016 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310162433/http://www.brovary.kiev.ua/rіshennya-vikonkomu-vіd-14012013-%E2%84%9627-pro-pіdsumki-roboti-brovarskogo-raionnogo-vіddіlu-gu-dsns-ukraї |date=2016-03-10 }}</ref>

=== Охорона правопорядку ===
В Броварах існує 14 поліцейських установ: таких як відділи МВС, ДАІ, СБУ, державної охорони, митниці.

По [[Вулиця Ярослава Мудрого (Бровари)|вулиці Ярослава Мудрого]], 24 знаходиться Броварський районний відділ ГУ МВС України в Київській області, Броварський міжрегіональний відділ управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України, Відділ державної служби Боротьби з економічними злочинами.

Під час [[Євромайдан]]у, по вулиця Постишева, 1 (теперішня назва Аркадія Голуба) в Броварах базувалась Оперативна рота №&nbsp;1 батальйону міліції особливого призначення «Беркут».

1 лютого 2016 року, у рамках [[Історія української поліції|реформи української поліції]] в місті створені перші поліцейські групи швидкого реагування.<ref>{{Cite web |url=http://mpz.brovary.org/brovarska-politsiya-prezentuvala-grupy-shvydkogo-reaguvannya-fotoreportazh/ |title=Броварська поліція презентувала групи швидкого реагування, — ФОТОРЕПОРТАЖ |accessdate=24 квітня 2016 |archive-date=14 травня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160514041536/http://mpz.brovary.org/brovarska-politsiya-prezentuvala-grupy-shvydkogo-reaguvannya-fotoreportazh/ }}</ref>

== Архітектура ==
Сучасна архітектура міста в основному виражена в багатоповерховій та приватній забудові, оскільки історичний центр був частково зруйнований [[комуніст]]ичною владою в [[1920-ті]]—[[1930-ті]] роки, та повністю знищений німецьким бомбардуванням [[1941]] року. З довоєнних будівель залишилось лише декілька будівель збудованих в 1930—1940-х роках.

В кожному районі помітна відмінність забудови, наприклад райони Торгмаш і Масив в основному забудовані багатоповерхівками 9—27 поверхів, Старий центр&nbsp;— 5 поверхівками, а інші райони&nbsp;— приватними будинками до 5 поверхів.

З кінця 1990-х років в місті активно будуються релігійні споруди, станом на 2016 рік в Броварах існує 11 церков і храмів.

=== Пам'ятники ===
[[Файл:Железный чупа-чупс.jpg|міні|x250пкс|''Пам'ятник сонячній системі (в народі носить назву «Чупа-Чупс»)'']]
{{main|Пам'ятники Броварів|Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Київська область/Бровари}}
У місті споруджено низку пам'ятників і пам'ятних знаків. Багато з них зосереджено в міських скверах і парках, зокрема в [[Парк «Перемоги» (Бровари)|Парку «Перемоги»]]. У проведеному в травні 2022 року опитуванні містян (взяло участь понад 11 800 жителів громади) 73% висловилися за демонтаж радянської військової техніки з парку "Перемога". Відповідним рішенням виконкому 27 травня 2022 року було ухвалено рішення прибрати її з найпопулярнішого міста відпочинку броварчан.

У місті присутні пам'ятники на честь радянських вояків, загиблих під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], воїнам-інтернаціоналістам, [[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченкові]], хрести на місці двох поховань жертв [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору 1932-33 рр.]] та пам'ятник-хрест жертвам Голодомору та політичних репресій, жертвам [[Чорнобильська катастрофа|Чорнобиля]], [[Євромайдан]]у, тощо.

Також у місті стояв пам'ятник [[Ленін Володимир Ілліч|В.&nbsp;І.&nbsp;Леніну]], який, попри те, що з №&nbsp;856/2008<ref>{{Cite web |url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/856/2008 |title=Указ Президента України «Про заходи у зв'язку з Днем пам'яті жертв голодоморів» |accessdate=15 лютого 2012 |archive-date=26 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140226143800/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/856/2008 }}</ref> та №&nbsp;432/2009<ref>{{Cite web |url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/432/2009 |title=Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні» |accessdate=17 лютого 2012 |archive-date=13 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131213141451/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/432/2009 }}</ref>, мав би бути демонтований раніше, був повалений 21 лютого 2014 року<ref name="youtube.com"/>.

=== Культові споруди ===

Майже всі культові споруди є новобудовами кінця [[1990-ті|1990-х]]&nbsp;— [[2010-ті|2010-х]] років. Рішенням Броварської міської ради від 6 травня 2022 року прийнято рішення про призупинення діяльності Української Православної Церкві (руської православної церкви в Україні) до закінчення дії воєнного стану на території міської громади.<br/>[[Файл:Церкви2.png||1150пкс|Головні броварські храми]]

На фото (зліва направо):

{| class="wikitable sortable" align="center" style="margin:auto;"
|-
! #
! Назва
! Конфесія
! data-sort-type="number" | Дата побудови
! Деталі
|-
|1
| [[Храм Покрови Пресвятої Богородиці (Бровари)|Храм Покрови Пресвятої Богородиці]]
| [[Православна церква України]]
| 19.05.2005&nbsp;— 12.10.2008<ref>{{Cite web |url=http://pokrova-hram.org.ua/istoriya-parafiyi/ |title=Історія парафії |accessdate=22 грудня 2018 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222224404/http://pokrova-hram.org.ua/istoriya-parafiyi/ }}</ref>
| Служби проводяться українською мовою. У 2008 році, на території церкви відкрито пам'ятник жертвам [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору 1932-33 рр.]] та політичних репресій.
|-
|2
| Храм святого Апостола Іоанна Богослова
| [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Російська православна церква в Україні]]
| 16.02.2006&nbsp;— 12.11.2006<ref>{{Cite web |url=http://www.boryspil-eparchy.org/index.php/ru/gorod-brovary/66-bogoslova.html |title=Храм святого апостола Іоанна Богослова м. Бровари |accessdate=22 грудня 2018 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221247/http://www.boryspil-eparchy.org/index.php/ru/gorod-brovary/66-bogoslova.html }}</ref>
| Побудований в 2006 році разом із відкриттям ТРЦ «Термінал». Служби проводяться по суботах, неділях та у святкові дні.
|-
|3
| Церква Святих Петра і Павла
| [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Російська православна церква в Україні]]
| 06.11.1990&nbsp;— 13.02.2004<ref>{{Cite web |url=http://boryspil-eparchy.org/index.php/misto-brovary/50-petrapavla.html |title=Собор святих апостолів Петра і Павла м. Бровари |accessdate=22 грудня 2018 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221246/http://boryspil-eparchy.org/index.php/misto-brovary/50-petrapavla.html }}</ref>
| Збудована у стилі українського бароко, спочатку будувалась як Троїцька. 23 грудня 1999 року було закладено першу цеглину та [[Капсула часу|капсулу часу]] вже у фундамент з палями. Раніше однойменна церква була відкрита 1648 року ''(Історичне розташування&nbsp;— на місці міськрайонної прокуратури в районі Старого Центру)''&nbsp;— була знищена під час пожежі 1814 року, перебудована в 1823, оновлена в 1900—1902 роках. Знищена радянською владою 1937 року.<ref>Д. Ратніков. Бровари. Моє місто&nbsp;— Мій дім.&nbsp;— Бровари, 2009.&nbsp;— 144 с.: іл. // Вказано на с. 60-63</ref>.
|-
|4
| Свято-Троїцька церква
| [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Російська православна церква в Україні]]
| 2002&nbsp;— 06.12.2005<ref name="Храм Святої Трійці м. Бровари">{{Cite web |url=http://www.boryspil-eparchy.org/index.php/ru/gorod-brovary/65-troitsa.html |title=Храм Святої Трійці м. Бровари |accessdate=9 липня 2017 |archive-date=19 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170619022513/http://www.boryspil-eparchy.org/index.php/ru/gorod-brovary/65-troitsa.html }}</ref>
| Сучасна будівля збудована по вулиці Євгенія Зеленського. Однойменна церква була збудована першою у місті в 1462 році по вулиці Старотроїцькій<ref>Д. Гамалій. «…І воскресне пам'ять»/ «Нове життя».&nbsp;— Бровари, 1992, №&nbsp;52(8295), с.4</ref>, відбудована після пожежі 1631 року, 1859 перебудована на місці сучасної Площі Шевченка, зруйнована радянською владою в 1937 році.<ref name="Храм Святої Трійці м. Бровари"/><ref>{{Cite web |url=http://petra-pavla.church.ua/litopis-budivnictva-xramu/d-gamalij-cerkva-u-brovarax/ |title=Дмитро Гамалій. Броварські церкви |accessdate=23 квітня 2016 |archive-date=12 травня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160512204647/http://petra-pavla.church.ua/litopis-budivnictva-xramu/d-gamalij-cerkva-u-brovarax/ }}</ref> Але вже в 1942 році міська влада дозволила відкрити церкву і навіть виділила їй занедбаний сарай машино-тракторної станції. Тут церква проіснувала до 1949 року. У 1943 році після взяття міста червоною армією одна з парафіянок, мати страченого німцями броварчанина Івана Тонкого, віддає під будівництво храму Святої Трійці частину своєї ділянки. Цей храм і зібрав навколо себе православний прихід в Броварах, який був єдиним у місті до 1993 року.
|-
|5
| Перша церква ЄХБ Бровари
| [[Євангельські християни-баптисти]]
| до 2002
| Розташована по вулиці Армії УНР.
|-
|6
| Церква Благодать
| [[Євангельські християни-баптисти]]
| 10.1994&nbsp;— 31.12.2004<ref>{{Cite web |url=http://grace-church.org.ua/pages/aboutus.html |title=История церкви «Благодать» |accessdate=22 грудня 2018 |archive-date=8 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190108202026/http://grace-church.org.ua/pages/aboutus.html }}</ref>
| Перший господарський блок церкви був збудований 31 грудня 1994 року. Знаходиться по вулиці Ярослава Мудрого, 94.
|-
|7
| Церква адвентистів Сьомого дня
| [[Церква адвентистів сьомого дня]]
| до 2002
| Розташована по вулиці Переяславський шлях.
|-
|8
| Церква Ісуса Христа святих останніх днів
| [[Церква Ісуса Христа Святих останніх днів]]
| до 2002
|
|-
|9
| Храм Святого Дмитра Солунського
| [[Православна церква України]]
| 08.11.2003&nbsp;— 09.02.2012<ref>{{Cite web |url=http://www.boryspil-eparchy.org/index.php/uk/misto-brovary/64-dimitry.html |title=Храм святого мученика Димитрія Солунського |accessdate=22 грудня 2018 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221258/http://www.boryspil-eparchy.org/index.php/uk/misto-brovary/64-dimitry.html }}</ref>
| Розташована на [[Торгмаш]]і.
|- 
|10
| Храм Трьох Святителів
| [[Українська греко-католицька церква]]
| 12.02.2010&nbsp;— 8 жовтня|08.10.2017<ref>{{Cite web |url=http://ugcc.kiev.ua/blog/8-zhovtnya-brovary-osvyachennya-hramu-troh-svyatyteliv/ |title=8 жовтня, Бровари — освячення храму Трьох Святителів |accessdate=22 грудня 2018 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221356/http://ugcc.kiev.ua/blog/8-zhovtnya-brovary-osvyachennya-hramu-troh-svyatyteliv/ }}</ref>
|
|-
|11
| Храм Святого Тарасія
| [[Православна церква України]]
| 14.09.2013&nbsp;— 13.09.2015<ref>{{Cite web |url=http://vidomosti.kiev.ua/novyny/25-osviachennia-khramiv/1218-brovary2015.html |title=У Броварах освячено новозбудований храм |accessdate=22 грудня 2018 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221226/http://vidomosti.kiev.ua/novyny/25-osviachennia-khramiv/1218-brovary2015.html }}</ref>
|
|-
|12
| Храм на честь ікони Божої Матері «Скоропослушниці»
| [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Російська православна церква в Україні]]
| 06.11.1990&nbsp;— 05.01.1993<ref>{{Cite web |url=http://petra-pavla.church.ua/litopis-budivnictva-xramu/ |title=Літопис будівництва храму |accessdate=23 квітня 2016 |archive-date=28 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160828222927/http://petra-pavla.church.ua/litopis-budivnictva-xramu/ }}</ref>
| Спочатку будувалася як тимчасова невелика церква, з 1993 року почалась її розбудова та розширення. Освячення добудованої церкви відбулося вже 22 травня 1998 року. Розташована на території Церкви Святих Петра і Павла.
|-
|13
| Парафія Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги
| [[Римо-католицька церква в Україні]]
| 12.07.2015&nbsp;— будується<ref>{{Cite web |url=http://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=akzkvbr&p=kvbrbrmb&l=u |title=Каплиця Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги |accessdate=22 грудня 2018 |archive-date=22 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181222221428/http://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=akzkvbr&p=kvbrbrmb&l=u }}</ref>
| Мурована каплиця збудована 2005 року.
|-
|14
| Церква святої Варвари
| [[Православна церква України]]
| 2016&nbsp;— будується
|
|-
|}

== Влада ==
{{Див. також|Список міських голів Броварів}}

=== Міська ===
[[Файл:Броварська міська рада 2021.png|міні|праворуч|250пкс|Склад Броварської міської ради обраної на місцевих виборах 17 січня 2021 року]]

[[Броварська міська рада]]&nbsp;— адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у складі Київської області. На місцевих виборах до міської ради обирається мер і 38 депутатів.

Склад Броварської міської ради обраної на місцевих виборах 17 січня 2021 року:

* Партія "Команда Ігоря Сапожка «Єдність»&nbsp;— 12;
* Європейська солідарність&nbsp;— 5;
* За майбутнє&nbsp;— 4;
* Рідний дім&nbsp;— 4;
* Слуга народу&nbsp;— 4;
* Батьківщина&nbsp;— 3;
* Голос&nbsp;— 3;
* УДАР&nbsp;— 3.

{{Hidden begin |showhide=left
| titlestyle = background:#EEE8CD 
| title = Склад Броварської міської ради (36 депутатів) обраної на місцевих виборах 25 жовтня 2015 року
| contentstyle = font-size:150%; font-weight:bold;
}}
[[Файл:Рада.png|міні|300пкс]]

* [[Блок Петра Порошенка «Солідарність»|Солідарність]]&nbsp;— 8
* Єдність&nbsp;— 6
* [[Партія «Об'єднання „Самопоміч“»|Самопоміч]]&nbsp;— 5
* [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|Батьківщина]]&nbsp;— 4
* [[Демократичний альянс|ДемАльянс]]&nbsp;— 4
* [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|Свобода]]&nbsp;— 4
* [[УКРОП (політична партія)|УКРОП]]&nbsp;— 3
* [[Радикальна партія Олега Ляшка|РПЛ]]&nbsp;— 2

{{Hidden end}}

=== Районна ===
[[Броварська районна рада|Броварській районній раді]] підпорядковані 3 селищні ради та 23 сільські ради, які об'єднують 45 населених пунктів. До Броварської районної ради на місцевих виборах обирається 36 депутатів.

Склад районної ради обраної 25 жовтня 2015 року:

* [[Блок Петра Порошенка «Солідарність»|Солідарність]]&nbsp;— 7
* [[Наш край (політична партія)|Наш край]]&nbsp;— 6
* [[Радикальна партія Олега Ляшка|РПЛ]]&nbsp;— 4
* [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|Батьківщина]]&nbsp;— 3
* [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|Свобода]]&nbsp;— 3
* [[Політична партія «Опозиційний блок»|Опозиційний блок]]&nbsp;— 3
* [[УКРОП (політична партія)|УКРОП]]&nbsp;— 2

{{Gallery|title=Споруди Броварської міської ради|width=300|height=250|lines=3|align=center
|File:Будівля_міської_ради_загальний_план_1.JPG|<center>Приміщення броварських міської та районної рад</center>
|File:Копия_Фото004.jpg|<center>Установи Броварської міської ради</center>
}}

== Відомі особистості ==
''Див. також: [[Почесний громадянин міста Бровари]]''

[[Файл:Пам'ятний знак на відзначення 150-ої річниці похорону Тараса Григоровича Шевченка в Броварах.JPG|міні|155пкс|''Пам'ятний знак на відзначення 150-ї річниці поховання [[Тарас Григорович Шевченко|Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]]'']]
1829 року український поет, митець і мислитель [[Тарас Шевченко]] вперше відвідує Бровари, 15-річний підліток у валці з іншими кріпаками іде за паном Енгельгардтом, який переїжджає у Вільно. Пізніше, у [[1840-ві|1840-х]] він ще кілька разів відвідав Бровари та Броварщину, що знайшло відображення у його творах ''«Прогулка с удовольствием и не без морали»'', ''«Варнак»'', ''«Близнецы»'', ''«Сотник»''. Вже після смерті Шевченка, 19 травня 1861 року, процесія, що супроводжувала домовину поета, зупинялась у Броварах, її зустрічали [[студент]]и та представники [[Інтелігенція|інтелігенції]] міста Києва.

1936 року в місті було здійснено комплектацію трудової колонії №&nbsp;5 [[НКВС]], якою деякий час керував відомий педагог [[Макаренко Антон Семенович|Антон Макаренко]].

В місті народилися такі відомі люди як:
* [[Бабівський Руслан Геннадійович]] (1972—2016)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Буринський Олександр Вікторович]] (1996&nbsp;— 2023)&nbsp;— лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Чепурний Дмитро Іванович]] (1908—1944)&nbsp;— український радянський [[поет]] і [[драматург]].
* [[Гамалій Дмитро Михайлович]] (1919—1994)&nbsp;— відомий український [[краєзнавець]], дослідник історії Броварщини, * [[Шевченкознавство|шевченкознавець]], член [[Національна спілка краєзнавців України#Всеукраїнська спілка краєзнавців|Всеукраїнської спілки краєзнавців]].
* [[Манько Антон Андрійович]] (2001-2022)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Можайкіна Надія Семенівна]] (1939)&nbsp;— українська актриса, педагог.
* [[Кіптенко Вікторія Костянтинівна]](1966)&nbsp;— український географ-[[країнознавство|країнознавець]], кандидат [[Географія|географічних наук]], [[доцент]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]].
* [[Москаленко Сергій Миколайович]] (1969—2015)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Голуб Аркадій Юрійович]] (1979—2015)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Кадирова Жанна Ельфатівна]] (1981)&nbsp;— українська художниця та скульпторка.
* [[Наталі Більська]] — українська модель.
* [[Солошенко Леонтій Авксентійович]] (1923—1991)&nbsp;— український театральний редактор, критик.
* [[Янченко Дмитро Олександрович]] (1989—2015)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

В місті також народилась [[Галина Колотницька]], медсестра лівійського диктатора [[Муаммар Каддафі|Муаммара Каддафі]].<ref>{{Cite web |url=http://www.shans.com.ua/?m=nr&in=311&ir=372&id=34209 |title=Украинская медсестра Каддафи хочет обратно в Бровары |accessdate=1 жовтня 2015 |archive-date=3 жовтня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151003034558/http://www.shans.com.ua/?m=nr&in=311&ir=372&id=34209 }}</ref>

В місті навчалися такі відомі люди як:

[[Зеленський Євгеній Олександрович]] (1991—2014)&nbsp;— старший лейтенант [[Сухопутні війська Збройних сил України|Сухопутних військ Збройних сил України]], Герой України.

Багато визначних українських [[спортсмен]]ів є випускниками Броварського училища олімпійського резерву. Серед них:
* [[Володимир Кличко]]&nbsp;— [[бокс]].
* [[Багач Олександр Миколайович|Олександр Багач]]&nbsp;— [[штовхання ядра]].
* [[Калашніков Андрій|Андрій Калашніков]]&nbsp;— [[греко-римська боротьба]].
* [[Пінтусевич-Блок Жанна]]&nbsp;— [[легка атлетика]].
* [[Олійник Марина Ігорівна]] (род. 1996) спортсменка, кандидат у міську раду, голова громадської організації.
* [[Лісогор Олег Володимирович|Олег Лісогор]]&nbsp;— [[плавання]], народився також в Броварах.

В 1957—1979 роках в Броварах жила [[Гасин Ольга Юріївна|Ольга Гасин]]&nbsp;— підпільниця [[Організація українських націоналістів|Організації українських націоналістів]], зв'язкова [[Гасин Олександр Іванович|Олекси Гасина]] та [[Шухевич Роман Осипович|Романа Шухевича]].

== Міста-побратими ==
За офіційною інформацією міськвиконком Броварів.

{| class="wikitable"
! align="center"|Місто
! align="center"|Країна
! align="center"|Дата угоди
|-
| [[Фонтене-су-Буа]] || {{FRA}} ||[[27 червня]] [[1986]]<ref name="Європейська хода Броварів">{{Cite web |url=https://atbrovary.org/article/5405/Європейська%20хода%20Броварів |title=Європейська хода Броварів |accessdate=8 травня 2020 |archive-date=25 вересня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200925001031/https://atbrovary.org/article/5405/Європейська%20хода%20Броварів }}</ref>
|-
| [[Хен'ян]]|| {{CHN}} || [[14 вересня]] [[1995]]
|-
| [[Рокфорд (Іллінойс)|Рокфорд]] || {{USA}} ||[[26 лютого]] [[1996]]<ref name="Міста-побратими Броварів">{{Cite web |url=http://brovary-rada.gov.ua/content/mista-pobratimi.html |title=Міста-побратими Броварів |accessdate=8 травня 2020 |archive-date=27 квітня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200427215005/http://brovary-rada.gov.ua/content/mista-pobratimi.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200427215005/http://brovary-rada.gov.ua/content/mista-pobratimi.html |date=2020-04-27 }}</ref>
|-
| [[Сілламяе]]|| {{EST}} ||[[20 вересня]] [[2003]]<ref name="Європейська хода Броварів"/>
|-
| [[Красницький повіт]] || {{POL}} ||[[17 вересня]] [[2005]]<ref name="Європейська хода Броварів"/>
|-
| [[Гнєзненський повіт]] || {{POL}} ||[[12 червня]] [[2009]]<ref name="Європейська хода Броварів"/>
|-
| [[Тонала]]|| {{MEX}} ||[[10 серпня]] [[2010]]<ref name="Міста-побратими Броварів"/>
|-
|[[Чжаньцзян]]||{{CHN}} ||[[11 жовтня]] [[2013]]<ref name="Міста-побратими Броварів"/>
|-
| [[Санта-Марінелла]] || {{ITA}} ||[[7 липня]] [[2015]]<ref name="Європейська хода Броварів"/>
|-
| [[Гродзіський повіт (Великопольське воєводство)|Гродзіський повіт]]|| {{POL}} ||[[1 червня]] [[2017]]<ref name="Європейська хода Броварів"/>
|-
| [[Такома]] || {{USA}} || [[14 серпня]] [[2017]]<ref>{{Cite web |url=https://atbrovary.org/article/5718 |title=Американці подарували місту Бровари рятувально-медичний автомобіль |accessdate=21 серпня 2019 |archive-date=21 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190821174934/https://atbrovary.org/article/5718 }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://brovary.net.ua/vidomosti-pro-zaokeansku-podorozh-brovarskyh-chynovnykiv-u-vykonkomi-vidsutni/ |title=Відомості про «заокеанську подорож» броварських чиновників у виконкомі відсутні |accessdate=8 травня 2020 |archive-date=15 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220215020840/https://brovary.net.ua/vidomosti-pro-zaokeansku-podorozh-brovarskyh-chynovnykiv-u-vykonkomi-vidsutni/ }}</ref>
|-
| [[Задар]]||{{HRV}} ||[[18 вересня]] [[2018]]<ref>[https://brovary.net.ua/u-brovariv-z-yavytsya-shhe-odyn-pobratym-horvatske-misto-zadar/ У Броварів з’явиться ще один «побратим» – хорватське місто Задар]. Трибуна-Бровари. 20.09.2018</ref>
|-
|[[Ерланген]]
|{{GER}}
|[[4 квітня]] [[2023]]<ref name="decentralization.gov.ua">{{Cite web|title=Бровари набули нових побратимів в Німеччині|url=https://decentralization.gov.ua/admin/articles/16338.html|website=decentralization.gov.ua|accessdate=2023-04-23}}</ref>
|-
|[[Єна (місто)|Єна]]
|{{GER}}
|[[4 квітня]] [[2023]]<ref name="decentralization.gov.ua"/>
|}

30 вересня 2016 року, посилаючись на [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|вторгнення російських військ в Україну]], міський голова Броварів оголосив про розірвання угоди про співпрацю з російським містом [[Щолково]]<ref>[http://mpz.brovary.org/brovary-rozryvayut-spivpratsyu-iz-rosijskym-mistom-shholkovym-dokument/ Бровари розривають співпрацю із російським містом Щолковим&nbsp;— ДОКУМЕНТ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170706100934/http://mpz.brovary.org/brovary-rozryvayut-spivpratsyu-iz-rosijskym-mistom-shholkovym-dokument/ |date=6 липня 2017 }}. Маєш право знати. 04.10.2016</ref>, що існувала з [[1992]] року.<ref>{{Cite web |url=http://brovary.net.ua/novyny/dogovir-pro-spivpratsyu-z-rosijskym-shholkovym-bude-rozirvano/ |title=Договір про співпрацю з російським Щолковим розірвано |accessdate=14 січня 2017 |archive-date=16 січня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170116164551/http://brovary.net.ua/novyny/dogovir-pro-spivpratsyu-z-rosijskym-shholkovym-bude-rozirvano/ }}</ref>

У 2022 році угода про співпрацю з містом [[Слуцьк]] (Білорусь) була розірвана за ініціативою міського голови Броварів у зв’язку з участю Білорусі, як союзника Pосійської Федерації, у війні проти України.

== Галерея ==
<gallery class="center" widths="255" heights="125">
Файл:Бровари Пам'ятник на честь воїнів 2-ої Повітряної Армії 1.jpg|Парк "Перемоги"
Файл:Броварські новобудови.png|Новий район міста Бровари
Файл:Brovarynewdistrict.png|Вид на Бровари
Файл:Парк імені Т.Г.Шеченка.jpg|Парк імені Тараса Шевченка
Файл:Парк ім Т.Г.Шеченка (Розвилка).jpg|Бровари
Файл:Brovarska-rayonna-prokuratura.jpg|Броварська окружна прокуратура
Файл:Свято-Покровський храм ПЦУ, Бровари.jpg|Свято-Покровський храм ПЦУ
Файл:Собор святих апостолів Петра і Павла м. Бровари, УПЦ МП.jpg|Собор святих апостолів Петра і Павла
</gallery>

{{wide image|Новорічні Бровари.png|1100px|align-cap=center|''Новорічна панорама [[Майдан Свободи (Бровари)|Майдану Свободи]]''}}

== Примітки ==
[[Файл:Brovary gerb.jpg|міні|Герб Броварів до 2006 року]]
{{reflist|24em}}

== Посилання ==
* ''В.&nbsp;О.&nbsp;Колесник''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37829 Бровари] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160601074802/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37829 |date=1 червня 2016 }} // {{ЕСУ}}
* ''Л.&nbsp;В.&nbsp;Шевченко''. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Brovary Бровари] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160601033258/http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Brovary |date=1 червня 2016 }} // {{ЕІУ|1|378}}
* {{ШевЕ-4|частина=Меморіальні дошки і пам'ятні знаки, присвячені Шевченку|сторінки =151-161}}
* [http://www.ibrovary.com Каталог броварських ресторанів, кафе, барів, клубів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220315220454/https://ibrovary.com/ |date=15 березня 2022 }}
* [https://brovary.locator.ua/?l=ua Онлайн карта і довідник міста Бровари]
* [https://misto.biz.ua/brovary/company/ Довідник міста Бровари]
* [http://bsch7.org.ua Броварська спеціалізована школа I—III ступенів №&nbsp;7] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220402004420/https://www.bsch7.org.ua/ |date=2 квітня 2022 }}
* [http://imsu-kyiv.com/msta-sela-kivsko-oblast/brovarskyj-rajon/brovary.html Бровари&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130405043757/http://imsu-kyiv.com/msta-sela-kivsko-oblast/brovarskyj-rajon/brovary.html |date=5 квітня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР: Київ.&nbsp;— К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф.&nbsp;М.&nbsp;Рудич (голова ред. колегії) та ін.&nbsp;— К.: Гол. ред. УРЕ, 1971.&nbsp;— 792 с.)

{{Визначні місця Броварів}}
{{Остерський повіт}}
{{Броварська міська громада}}
{{Броварський район}}
{{Міста Київської області}}
{{50 найбільших міст України}}
{{Київська область (до 2020)}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Бровари| ]]
[[Категорія:Броварський район]]
[[Категорія:Міста Київської області]]
[[Категорія:Районні центри Київської області]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Київська агломерація]]
[[Категорія:Виборчий округ 97]]
[[Категорія:Сотен��і центри Гетьманщини]]
Шаблони, використані на цій сторінці:
Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!) (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!- (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:(! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:- (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:50 найбільших міст України (редагувати)
Шаблон:Anchor (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Both (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:CHN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Cite news (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Clear (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-width (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Comment (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord/довгота (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord/широта (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:DEU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Dablink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Decimals (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Div col (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Div col end (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:FRA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Fact (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:GER (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Gallery (редагувати)
Шаблон:Gallery/styles.css (редагувати)
Шаблон:HRV (редагувати)
Шаблон:Hatnote (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden begin (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden begin/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden end (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Historical populations (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Historical populations/Row (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:IPA audio link (редагувати)
Шаблон:ITA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-ru-dor (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Last word (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:MEX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox with collapsible groups (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:OldStyleDate (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Otheruses (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:POL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Quote box (редагувати)
Шаблон:Quote box/styles.css (редагувати)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Replace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str left (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str rep (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Template other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:UKR-socialdata-mova-2001 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wide image (редагувати)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p1082 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p373 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Автошлях E (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Автошлях М (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Автошлях Н (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Броварська міська громада (редагувати)
Шаблон:Броварський район (редагувати)
Шаблон:Бскор (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Визначні місця Броварів (редагувати)
Шаблон:Дані країни Київська область (редагувати)
Шаблон:Джерело (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Див. також (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕІУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕСУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Збільшення (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Зменшення (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Зпл (редагувати)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Карта розташування (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка/Вікісховище (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Київська область (до 2020) (редагувати)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МФА (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МФА-всі (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Міста Київської області (редагувати)
Шаблон:НП України (редагувати)
Шаблон:Назва країни DEU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни FRA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни GER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни HRV (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни ITA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни MEX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Населення Броварів (редагувати)
Шаблон:Населені пункти (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Останнє слово (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Остерський повіт (редагувати)
Шаблон:Панорама (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ПрТ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CHN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор DEU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор FRA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор GER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор HRV (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор ITA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор MEX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ПрапорТекст (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ПрапорТекст/ядро (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:СЧТ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Список районів України (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Список регіонів України (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Стабільно (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Стаття (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЧГ-СНМ-1859 (редагувати)
Шаблон:ШевЕ-4 (редагувати)
Шаблон:ЮГК (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Dates (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Datetime (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Gallery (редагувати)
Модуль:IPA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Location map (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Location map/data/Україна (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Location map/data/Україна (1991-2014) (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Location map/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Math (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wide image (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/date (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/media (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)
Повернення до сторінки «Бровари».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Бровари