Перегляд вихідного коду сторінки Башкортостан

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Інші значення|Башкортостан (значення)}}
{{Суб'єкт РФ
| UkNm = Республіка Башкортостан
| OfNm1 = {{lang-ba|Баш{{Unicode|ҡ}}ортостан Республикаһы}}
| FSFlag = 
| FSCoA = 
| FlagLnk = Прапор Республіки Башкортостан
| CoALnk = Герб Республіки Башкортостан
| FSMapName = Republic of Bashkortostan
| FSCtrWhat = Столиця
| FSCtrNm = [[Уфа]]
| глава = [[Хабіров Радій Фарітович]]
| AreaRnk = 27-а
| TotArea = 142 947
| WaterPrcnt = 0,5
| PopRnk = 7-а
| PopQty = 4 064 361<ref>[https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Сhisl_MO_01-01-2024.xlsx Росстат — оцінка чисельності населення станом на 2024 рік]</ref>
| PopCtDate = 2024
| PopDens = 28,34 осіб
| FedDistrNm = [[Приволзький федеральний округ|Приволзький]]
| EcRegNm = [[Уральський економічний район|Уральський]]
| OfLangs = [[російська мова|російська]], [[башкирська мова|башкирська]]
| CadNo = 02, 102
| FSAnthem = [[Гімн Башкортостану]]
| MSKS = +2
}}

[[Файл:Bashkir03.png|thumb|250px|right]]

'''Респу́бліка Башкортоста́н''', '''Башкортоста́н''' ({{lang-ru|Респу́блика Башкортоста́н}}; {{lang-ba|Баш{{Unicode|ҡ}}ортостан Республикаһы}}, <small>[[Міжнародний фонетичний алфавіт|МФА]]:</small> [bɑ[[Глухий ретрофлексний фрикативний|ʂ]][[Глухий язичковий проривний|q]][[Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого підняття|ʊ̞]]<nowiki/>rtʊ̞'stɑn  rʲisˈpublʲikäh[[Неогублений голосний заднього ряду високого підняття|ɯ]]])&nbsp;— республіка, [[Суб'єкти Російської Федерації|суб'єкт Російської Федерації]] зі столицею в місті [[Уфа]]. Також входить до складу [[Приволзький федеральний округ|Приволзького федерального округу]].

Межує зі [[Свердловська область|Свердловською]], [[Челябінська область|Челябінською]] та [[Оренбурзька область|Оренбурзькою]] областями Росії, [[Пермський край|Пермським краєм]], а також з Республіками [[Татарстан]] і [[Удмуртія]].

Утворена [[20 березня]] [[1919]].

== Географія ==

=== Географічне положення ===
Республіка розташована на схилах [[Південний Урал|Південного Уралу]] й в Передураллі. Найвища точка на території Башкортостану&nbsp;— гора [[Ямантау]] (1640 м). Довжина республіки з півночі на південь&nbsp;— 550&nbsp;км, із заходу на схід&nbsp;— 430&nbsp;км.

Найбільші річки: [[Біла (притока Ками)|Біла (Агідель)]] (1430 км) і її притоки Нугуш (235 км), [[Сім (річка)|Сім]] (239 км), [[Уфа (річка)|Уфа (Караїдель)]] (918 км), [[Дьома]] (556 км), а також [[Сакмара (річка)|Сакмара]] (760 км), [[Урал (річка)|Урал]] та [[Ік (притока Ками)|Ік]] (571 км).

Озер налічується близько 2700. Найбільша кількість озер є в зауральській частині республіки: Курман-Куль, Шерамбай, Ала-Куль, Куш-Куль, Карагай-Куль, Біле, Учали, Узун-Куль, Улянди, Карабаликти, [[Банне (озеро)|Банне]], Мулдак, [[Чебаркуль (озеро, Башкортостан)|Чебаркуль]], Талкас, Култубан, Юмуркали й ін. Майже всі перераховані озера Башкирського Зауралля мають довгасту форму й витягнуті паралельно гірським хребтам, що, треба думати, пов'язане з їхнім тектонічним походженням. Озера ці рясні рибою (до 40 видів). Серед озер західної частини Башкирії найбільш великими є [[Асли-Куль]], що має площу 18,5 км², та [[Кандри-Куль (озеро)|Кандри-Куль]] із площею 12 км². На території Республіки находиться [[національний парк]] [[Башкирія (національний парк)|«Башкирія»]], [[Башкирський заповідник]], заповідник [[Шульган-Таш (заповідник)|Шульган-Таш]]. На території Шульган-Таша є однойменна печера, більше відома як [[Капова печера|Капова]]&nbsp;— найбільша печера [[Уральські гори|Уралу]] (довжина біля трьох кілометрів).

Крайні точки

* північна&nbsp;— 56 ° 31 'пн. ш. 54 ° 31 'сх.д, на північний захід від села Байсарово [[Янаульський район|Янаульського району]];
* південна&nbsp;— 51 ° 34 'пн. ш. 57 ° 12 'сх. д, на південний схід від села Кужанак Зіанчурінского району;
* західна&nbsp;— 55 ° 07 'пн. ш. 53 ° 08 'сх. д, на південний захід від села Івановка Бакалінського району;
* східна&nbsp;— 54 ° 52 'пн. ш. 60 ° 00 'сх. д, на північний схід від станції Устиново Учалинского району.

=== Корисні копалини ===
У Башкортостані є родовища [[нафта|нафти]] ([[Арланське родовище|Арланське]] й Чекмагуське, [[Ішимбайське родовище|Ішимбайське]], [[Туймазінське родовище|Туймазінське]], Шкаповське й ін.), [[природний газ|природного газу]] (Кумертау, Янаул і ін., прогнозовані запаси більше 300&nbsp;млрд м³), [[вугілля]] Південно-Уральського басейну (балансові запаси до 0,5&nbsp;млрд тонн), [[залізна руда|залізної руди]] (балансові запаси близько 100&nbsp;млн тонн), [[мідь|міді]] та [[цинк]]у [[Сібайське родовище|Сібайського родовища]], [[золото|золота]], [[кам'яна сіль|кам'яної солі]], якісної цементної сировини.

=== Клімат ===
[[Клімат]] континентальний з помірно теплим літом і холодною зимою. Пересічна температура січня −15°, липня +19°. Опадів близько 550—600&nbsp;��м на рік у північно-східній частині і 300—400&nbsp;мм у степових районах півдня. Вегетаційний період&nbsp;— 120—135 діб.

=== Рослинний світ ===
[[Ліс]] займає понад 40&nbsp;% території республіки. У Передураллі це змішані ліси, північніше, у західному передгір'ї, розташовані сосново-листяні й березові ліси й темнохвойна [[тайга]].

У Передураллі також поширені [[лісостеп]]и з березовими й дубовими лісами, різнотравно-ковилові степи.

=== Тваринний світ ===

Тваринний світ краю досить різноманітний. На території Башкирії живуть 286 видів птахів, 76 видів ссавців, 700 видів червоподібних, 121 вид молюсків, близько 500 видів членистоногих, 10 видів земноводних і стільки ж плазунів. Багато видів тварин і птахів мають велику зону перебування, хоча поширення деяких європейських видів обмежене Уральським хребтом.

'''Риби.''' У річках, озерах і ставках республіки живуть 47 видів риб, 13 з них занесені до Червоної книги Башкортостану. До них належать [[стерлядь]], [[осетер]], [[таймень]], [[пструг струмковий]], [[Харіус європейський|європейський харіус]], а також пелядь, рипус, [[сиг]]. Ширше розповсюджені [[Лящ звичайний|лящ]], [[головень]], язь, [[плітка]], карась, сороча, а також [[Окунь звичайний|окунь]], [[йорж (рід)|йорж]] та [[судак звичайний|судак]]. Зустрічаються [[сом звичайний|сом]], [[Минь річковий|минь]], [[тюлька]].

'''Птахи.''' У Башкирському Заураллі зареєстровані [[огар]], [[Турпан (птах)|турпан]], [[куріпка біла]], [[шилодзьобка]], [[кречітка]], [[білокрилий жайворонок]], [[кам'янка-плясунья]], [[мала мухоловка]], а в Башкирському Передураллі&nbsp;— [[вівчарик жовтобровий]], [[волове очко]]. По всій території трапляється [[сіра куріпка]], [[звичайний жайворонок]], [[Орябок (рід)|орябок]], різні види [[качкові|качок]] й [[мартинові (підродина)|мартинів]].

З плазунів відмічено кілька видів, у тому числі болотяна черепаха.

'''Ссавці.''' Зі ссавців у південних районах зустрічаються пискуха мала, [[хом'ячок|хом'ячки]] сірий і Еверсмана, а на лівому березі [[Біла (притока Ками)|річки Білої]] зустрічається [[ховрах рудуватий]]. Однак більшість тварин живе на всій території республіки: [[бабак]], [[тушкан]], [[заєць сірий]], [[тхір степовий]], [[ведмідь]], [[рись]], [[куниця]], [[бурундук]], [[вивірка лісова]], [[бобер європейський|бобер]], [[ондатра]], [[лось]], [[сарна сибірська]], [[свиня дика]] і багато інших.

Об'єктами полювання в цей час є в основному качині: [[крижень]], червоноголовий нирок, свіязь, [[широконіска]], а також орябок, [[тетерев]], [[глушець]], [[слуква]] тощо. Промишляють [[куниця лісова|куницю]], [[Візон річковий|річкового візона]], [[горностай|горностая]], [[ласиця мала|ласицю]], [[тхір степовий|степового тхора]], [[борсук]]а, [[вовк]]а, [[лисиця звичайна|лисицю]], [[єнот уссурійський|єнота]], [[заєць білий|зайця]].

Строго по певних нормах здійснюється промисел лося, свині дикої, [[Ведмідь бурий|ведмедя]] й [[бобер європейський|бобра]], тому що в результаті вирубки лісів, забруднення водойм і полів їхня чисельність сильно скоротилася. Зникли багато видів птахів&nbsp;— у Башкирії перестали гніздитися [[пелікан]], [[стрепет]], [[дрохва]], [[орел степовий|степовий орел]], повністю винищена [[хохуля]]. У Червону Книгу Башкирії внесені деякі види хижих птахів, ссавців і комах.

З метою збереження природних комплексів створені [[національний парк]] [[Башкирія (національний парк)|«Башкирія»]], [[Башкирський заповідник]], заповідник «Шульган-Таш».

=== Ґрунти ===
В західній частині переважають чорноземи; на півночі від р. Білої&nbsp;— [[Дерново-підзолисті ґрунти|дерново-підзолисті]] і [[сірі лісові ґрунти]]. В гірських районах [[Уральські гори|Уралу]]&nbsp;— гірськолісові сірі і гірськолучні ґрунти. На півночі і північному сході Предуралля поширені мішані темнохвойно-широколистяні ліси, які далі на південь переходять в широколистяні. На півдні&nbsp;— ковилово-різнотравні степи, переважно розорані.

== Історія ==
В [[IX століття|IX]]—[[X століття|X столітті]] башкири жили на території [[Південний Урал|Південного Уралу]] між річками [[Волга]], [[Кама]], [[Тобол]] і верх, течією Яїку ([[Урал (річка)|Уралу]]). [[Башкири]] були кочовиками і займалися [[скотарство]]м, [[полювання]]м, [[рибальство]]м, [[бортництво]]м. Після завоювання татаро-монголами Башкирія ввійшла до складу [[Золота Орда|Золотої Орди]], а в 1-й половині [[XV століття]] була поділена між [[Казанське ханство|Казанським]] і [[Сибірське ханство|Сибірським]] ханствами і [[Ногайська орда|Ногайською ордою]].

Після завоювання московськими військами Казанського ханства ([[1552]]) основна частина башкирських племен 1554—1557 добровільно прийняла російське підданство. Під впливом російських селян-переселенців башкири починають займатись [[землеробство|рільництвом]] і переходять від кочового до осілого життя. Башкири на чолі з [[Салават Юлаєв|Салаватом Юлаєвим]], сподвижником [[Пугачов Омелян Іванович|Омеляна Пугачова]], брали активну участь у селянській війні 1773—1775. З [[1798]] царський уряд поділив Башкирію на кантони (військові округи), сформувавши з населення нерегулярне військо для оборони кордонів. У [[1865]] кантонну систему управління ліквідовано й башкирів прирівняно до сільських жителів. У [[XVIII століття|XVIII столітті]] і 1-й пол. [[XIX століття]] багато земель захопили російські поміщики й заводчики, а в пореформений період відбувається інтенсивне заселення Башкирії російськими переселенцями.

Ще у [[XVIII століття|XVIII столітті]] в Башкирії виникла [[гірнича промисловість]]. У 1878 в Уфимській губернії було 200 промислових підприємств, в гірсько-лісових районах працювало 14 металургійних заводів, на яких переважали російські робітники (національний пролетаріат був незначний).

=== Утворення Малої Башкирії ===
Після [[Лютнева революція 1917|Лютневої Революції 1917 року]] в регіоні почався процес національного руху за створення національно-територіальної автономії. У липні-серпні 1917 року в [[Оренбург|Оренбурзі]] пройшли I і II Всебашкирські з'їзди (курултаї), де було ухвалено рішення про потребу створення «демократичної республіки на національно-територіальних засадах» у складі федеративної Росії. Вибране першим і переобране другим з'їздами [[Башкирське центральне шуро|Башкирське обласне (центральне) шуро (рада)]] працювало в Оренбурзі і готувалося до Засновницьких зборів Росії, які мали відбутися в січні 1918 року.

[[Жовтневий переворот]] вніс корективи до процесу становлення автономії. [[16 листопада]] [[1917]] року Башкирське обласне шуро проголошує частини територій [[Оренбурзька губернія|Оренбурзької]], [[Пермська губернія|Пермської]], [[Самарська губернія|Самарської]], [[Уфимська губернія|Уфимської]] губерній автономною частиною Російської республіки&nbsp;— територіально-національної автономії [[Держава Башкортостан|Башкурдістан]]. Останнє рішення затверджено на III Всебашкирському з'їзді (курултаї), який проходив 8—20 грудня 1917 року в Оренбурзі.

Поняття «[[Мала Башкирія]]» введено в січні [[1918]] року в ході розробки проєкту «Положення про автономію Малої Башкирії». До складу Малої Башкирії віднесені південна частина Красноуфимського, південна Осинського, південно-східна Єкатеринбурзького, південно-західна Шадринського (Пермська губернія), південно-західна Челябінського, західна Троїцького, Верхньоуральського, північно-західна Орського, північна Оренбурзького (Оренбурзька губернія), південно-західна Бірського, північно-східна частина Стерлітамацького повітів ([[Уфимська губернія]]), східна Бугурусланського ([[Самарська губернія]]). Оцінково: територія&nbsp;— 78 439 км², населення&nbsp;— 1219,9 тисяч осіб.

[[20 березня]] [[1919]] року підписано «[[Угода центральної Радянської влади з Башкирським Урядом про Радянську Автономну Башкирію|Угоду центральної Радянської влади з Башкирським урядом про Радянську Автономну Башкирію]]». У пресі опубліковано 23 березня 1919 року, тому офіційною датою утворення республіки вважається цей день. Відповідно до «Угоди» утворено [[Автономна Радянська Башкирська Республіка|Автономну Башкирську Радянську Республіку (АРБР)]]. Термін «Мала Башкирія» і далі застосовувався щодо АРБР.

До її складу увійшли 17 волостей Оренбурського повіту, 28 волостей Орського повіту, 12 волостей Верхньоуральського повіту, 6 волостей Троїцького повіту, 9 волостей Челябінського повіту, 1 волость Бузулуцького повіту Оренбурзької губернії, 8 волостей Шадринського повіту, 4 волості Єкатеринбурзького повіту, 6 волостей і 5 окремих сел з 3 волостей Красноуфимського повіту Пермської губернії, 14 волостей Златоустовського повіту, 4 волості і башкирські селища 2 волостей Уфимського повіту, 29 волостей Стерлітамацького повіту Уфимської губернії.

7 волостей і місто [[Златоуст]] Златоустовського повіту, 6 волостей Уфимського повіту, 4 волості Троїцького повіту, 10 волостей Стерлітамацького повіту, з раніше оголошених у складі Малої Башкирії, до складу АБРР могли бути віднесені тільки після проведення опитування населення.

Прийнята нова адміністративно-територіальна структура, що складалася з 13 кантонів: Джітаровський, Кипчацький, Усерганський, Бурзян-Тангауровський, Там'ян-Катайський, Аргаяшський, Яланський, Кущинський, Дуванський, Кудейський, Табінський, Юрматінський, Ток-Чуранський.

Згідно з «Угодою» місцезнаходження столиці Автономної Башкирської Радянської Республіки повинен був визначити з'їзд Рад, а до ухвалення остаточного рішення тимчасовою офіційною столицею було село Темясово Бурзянської волості Орського повіту (нині Баймацький район). У зв'язку з наступом [[Колчак]]а керівництво Республіки було евакуйовано до [[Саранськ]]а, де знаходилося з кінця квітня по серпень 1919 року. 20 серпня 1919 року уряд повернувся в місто [[Стерлітамак (місто)|Стерлітамак]], яке стало фактичною столицею Малої Башкирії, при цьому знаходячись на території Уфимської губернії. 20 серпня 1920 року місто Стерлітамак, в листопаді цього ж року 16 волостей Стерлітамацького повіту передаються до складу республіки.

=== Утворення Великої Башкирії ===
[[14 червня]] [[1922]]&nbsp;р. декретом ВЦВК «Про розширення меж Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки» Уфимська губернія була скасована. Уфимський, Бірський, Белебеєвський і Златоустовський повіти Уфимської губернії включені до складу Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки. До складу Республіки також включені Тургаяцька, Сиростанська, Місська волості, місто [[Міас (місто)|Міас]] Міаського повіту Челябінської губернії. З Малої Башкирії в Челябінську губернію переданий Яланський кантон. Мензелінський повіт Уфимської губернії в 1920 році був включений до складу утвореної Автономної Татарської Соціалістичної Радянської Республіки.

Офіційною столицею Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки стає місто [[Уфа]]. З юридичної точки зору Уфимська губернія як адміністративна одиниця припиняє своє існування, фактично відбувається злиття Башкирської Республіки і Уфимської губернії, з домінуванням в керівництві [[Велика Башкирія|Великої Башкирії]] представників останньої.

=== Радянський період ===
До 1930 року існувала волосно-кантональна система. З [[20 серпня]] [[1930]] року введена районна система адміністративно-територіального поділу. У травні [[1952]] року [[Башкирська АРСР]] була розділена на Уфимську і Стерлітамацьку області. У квітні наступного року це рішення було відкликано і обласний поділ у Башкирській АРСР скасовано.

=== Російський період ===
З [[31 березня]] [[1992]] року&nbsp; Республіка Башкортостан у складі [[Росія|Російської Федерації]].

З [[21 вересня]] [[2022]] року&nbsp;— почав формуватися збройний опір, у якому станом на 19 жовтня 2022 лічилося 2 700 осіб<ref>{{Cite web|title=У російському Башкортостані створюють збройний опір режиму Путіна: чоловіків кличуть у підпілля|url=https://24tv.ua/bashkortostan-gotuyetsya-do-vihodu-rosiyi-tam-stvoryuyut-vlasnu_n2180576|website=24 Канал|accessdate=2022-10-21|language=uk}}</ref>. 3 жовтня партизани підпалили офіс партії [[КПРФ]] у [[Салават]]і. 8 жовтня у районному центрі [[Архангельський район|Архангельського району]] у 65 кілометрах від [[Уфа|Уфи]] підпалили військомат. Активісти вимагають [[незалежність]] [[Республіка|республіки]].<ref>{{Cite web|title=«Это не наша война»: башкирские националисты создают вооружённое сопротивление - Вёрстка|url=https://verstka.media/vooruzhennoe-soprotivlenie-bashkortostana/|date=2022-10-18|accessdate=2022-10-21|language=ru}}</ref>

== Населення ==
{{main|Населення Башкортостану}}
Населення Республіки за даними 2006 року становить 4063,4 тис. осіб (4078,8&nbsp;— 2005). Густота населення&nbsp;— 28,4 осіб/км² (2006, 2005), питома вага міського населення&nbsp;— 59,6&nbsp;% (2006) (59,7&nbsp;%&nbsp;— 2005).

Згідно зі Всеросійськими переписами населення [[Всеросійський перепис населення (2002)|2002]], [[Всеросійський перепис населення (2010)|2010]] та [[Всеросійський перепис населення (2020—2021)|2021]] років, національний склад населення був такий:

{| class="standard sortable"
! Народ||[[Всеросійський перепис населення (2002)|2002]]||[[Всеросійський перепис населення (2010)|2010]]||[[Всеросійський перепис населення (2020—2021)|2021]]
|-
|[[Росіяни]] || 36,32&nbsp;%|| 35,19&nbsp;%|| 36,89&nbsp;%
|-
|[[Башкири]] || 29,76&nbsp;%|| 28,79&nbsp;%|| 31,01&nbsp;%
|-
|[[Татари]] || 24,14&nbsp;%|| 24,78&nbsp;%|| 23,82&nbsp;%
|-
|[[Чуваші]] || 2,86&nbsp;%|| 2,64&nbsp;%|| 1,95&nbsp;%
|-
|[[Марійці]] || 2,6&nbsp;%|| 2,55&nbsp;%|| 2,08&nbsp;%
|-
|[[Українці]] || 1,3&nbsp;%|| 0,98&nbsp;%|| 0,36&nbsp;%
|-
|[[Мордва]] || 0,6&nbsp;%|| 0,5&nbsp;%|| 0,27&nbsp;%
|-
|[[Удмурти]] || 0,6&nbsp;%|| 0,53&nbsp;%|| 0,42&nbsp;%
|-
|[[Білоруси]] || 0,4&nbsp;%|| 0,29&nbsp;%|| 0,09&nbsp;%
|}

Усього в Башкортостані мешкає понад 100 національностей.

96,4&nbsp;% населення знає [[російська мова|російську мову]]. [[Башкирська мова|Башкирську мову]] знає 25,8&nbsp;%, [[Татарська мова|татарську]]&nbsp;— 34,0&nbsp;% населення.
{|class="standard"
|+Зміна чисельності населення
|-
|+(осіб, на момент перепису, [[1939]]–[[2002]]&nbsp;рр. у межах відповідних років, [[1897]]&nbsp;р. в сучасних межах, за [[1897]]–[[1926]]&nbsp;рр. наведені дані щодо наявного населення, [[1939]]–[[2002]] гг.&nbsp;— щодо постійного населення)

!Рік
!Усього
![[Башкири]]
![[Росіяни]]
![[Татари]]
![[Чуваші]]
![[Марійці]]
![[Українці]]
![[Мордва]]
![[Удмурти]]
![[Білоруси]]
|-
|[[1897]]&nbsp;р. (на 9 лютого)
|199 1438
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|-
|[[1926]]&nbsp;р. (на 17 грудня)
|2 665 836
|625 845
|106 4707
|621 121
|84 886
|79 298
|76 710
|49 813
|23 256
|18 281
|-
|[[1939]]&nbsp;р. (на 17 січня)
|3 158 969
|671 188
|128 1347
|777 230
|106 892
|90 163
|92 289
|57 826
|25 103
|23 761
|-
|[[1959]]&nbsp;р. (на 15 січня)
|3 336 289
|737 711
|1 418 147
|768 566
|109 970
|93 902
|83 594
|43 582
|25 388
|20 792
|-
|[[1970]]&nbsp;р. (на 15 січня)
|3 814 926
|892 248
|1 546 304
|944 505
|126 638
|109 638
|76 005
|40 745
|27 918
|17 985
|-
|[[1979]]&nbsp;р. (на 17 січня)
|3 844 280
|935 880
|1 547 893
|940 436
|122 344
|106 793
|75 571
|35 900
|25 906
|17 393
|-
|[[1989]]&nbsp;р. (на 12 січня)
|3 943 113
|863 808
|1 548 291
|1 120 702
|118 509
|105 768
|74 990
|31 923
|23 696
|17 038
|-
|[[2002]]&nbsp;р. (на 9 жовтня)
|4 104 336
|1 221 302
|1 490 715
|990 702
|117 317
|105 829
|55 249
|26 020
|22 625
|17 117
|-
|}

=== Розселення народів Башкортостану ===
<gallery widths="150" heights="150">
|Найчисельніші народи за районами
File:Russians in Bashkortostan (census 2002).svg|[[Росіяни]] 
File:Bashkirs in Bashkortostan (census 2002).svg|[[Башкири]] 
File:Tatars in Bashkortostan (census 2002).svg|[[Татари]] 
File:Chuvash in Bashkortostan (census 2002).svg|[[Чуваші]] 
File:Mari in Bashkortostan (census 2002).svg|[[Марійці]] 
</gallery>

=== Українці ===
{{Main|Українці в Башкортостані}}
1926 року в Башкортостані було 77&nbsp;000 українців. Згідно з переписом 1939 року українці становили 2,9&nbsp;% всього населення республіки. Українці мешкали здебільшого в південно-західній частині Башкирії, у степових та лісостепових смугах.

Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] між Башкирією та Україною розвинулися несподівані й тісні культурні зв'язки. В часи німецької окупації України Академія Наук УРСР, Спілка Письменників України, Оперний Театр ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка перебували у столиці Башкирії Уфі. В цій же столиці видавався у той час журнал «Українська література», збірники «Наукових записок Інституту мови й літератури AH УРCP» та ще кілька тогочасних українських часописів (зокрема «[[Література й мистецтво]]»).

== Адміністративно-територіальний поділ ==
Станом на 2021 рік республіка поділяється на 54 муніципальних райони та 9 міських округів:
{| align="center" class="standard"
|+
! |№<br/>з/п
! |Район, міський округ
! |Площа,<br/>км²
! |Населення,<br/>осіб ([[2002]])
! |Населення,<br/>осіб ([[2010]])
! |Населення,<br/>осіб ([[2021]])
! |Центр
! |Поселення
! |Населені<br/>пункти
|-----
| 1
| [[Абзеліловський район]]
| align="right"| 4289,00
| align="right"| 43262
| align="right"| 45551
| align="right"| 43890
| [[аскарово (Абзеліловський район)|Аскарово]]
| align="right"| 15
| align="right"| 91
|-----
| 2
| [[Альшеєвський район]]
| align="right"| 2411,42
| align="right"| 48398
| align="right"| 43467
| align="right"| 36230
| [[раєвський (село)|Раєвський]]
| align="right"| 20
| align="right"| 104
|-----
| 3
| [[Архангельський район]]
| align="right"| 2421,45
| align="right"| 20165
| align="right"| 18514
| align="right"| 17156
| [[архангельське (Архангельський район)|Архангельське]]
| align="right"| 12
| align="right"| 71
|-----
| 4
| [[Аскінський район]]
| align="right"| 2542,09
| align="right"| 24464
| align="right"| 21272
| align="right"| 17448
| [[аскіно (Аскінський район)|Аскіно]]
| align="right"| 15
| align="right"| 74
|-----
| 5
| [[Аургазинський район]]
| align="right"| 2014,03
| align="right"| 38996
| align="right"| 36970
| align="right"| 31241
| [[толбази (Аургазинський район)|Толбази]]
| align="right"| 21
| align="right"| 137
|-----
| 6
| [[Баймацький район]]
| align="right"| 5630,55
| align="right"| 62822
| align="right"| 58572
| align="right"| 54829
| [[Баймак]]
| align="right"| 23
| align="right"| 93
|-----
| 7
| [[Бакалинський район]]
| align="right"| 1951,00
| align="right"| 32327
| align="right"| 28776
| align="right"| 25267
| [[бакали (Бакалинський район)|Бакали]]
| align="right"| 17
| align="right"| 96
|-----
| 8
| [[Балтачевський район]]
| align="right"| 1598,32
| align="right"| 24695
| align="right"| 21623
| align="right"| 17787
| [[старобалтачево (Балтачевський район)|Старобалтачево]]
| align="right"| 15
| align="right"| 79
|-----
| 9
| [[Белебеївський район]]
| align="right"| 1911,20
| align="right"| 102268
| align="right"| 101896
| align="right"| 94902
| [[Белебей]]
| align="right"| 17
| align="right"| 90
|-----
| 10
| [[Білокатайський район]]
| align="right"| 3037,00
| align="right"| 22623
| align="right"| 20169
| align="right"| 17393
| [[Новобілокатай]]
| align="right"| 13
| align="right"| 46
|-----
| 11
| [[Білоріцький район]]
| align="right"| 11345,77
| align="right"| 114334
| align="right"| 107248
| align="right"| 98677
| [[Білоріцьк]]
| align="right"| 20
| align="right"| 100
|-----
| 12
| [[Біжбуляцький район]]
| align="right"| 2133,90
| align="right"| 27999
| align="right"| 26080
| align="right"| 21065
| [[Біжбуляк]]
| align="right"| 13
| align="right"| 85
|-----
| 13
| [[Бірський район]]
| align="right"| 1786,49
| align="right"| 59875
| align="right"| 61496
| align="right"| 63382
| [[Бірськ]]
| align="right"| 15
| align="right"| 78
|-----
| 14
| [[Благоварський район]]
| align="right"| 1688,15
| align="right"| 25770
| align="right"| 26004
| align="right"| 24629
| [[язиково (Благоварський район)|Язиково]]
| align="right"| 15
| align="right"| 87
|-----
| 15
| [[Благовіщенський район]]
| align="right"| 2323,90
| align="right"| 48850
| align="right"| 49736
| align="right"| 48149
| [[благовіщенськ (Башкортостан)|Благовіщенськ]]
| align="right"| 16
| align="right"| 100
|-----
| 16
| [[Буздяцький район]]
| align="right"| 1632,80
| align="right"| 31178
| align="right"| 30688
| align="right"| 25996
| [[Буздяк]]
| align="right"| 12
| align="right"| 81
|-----
| 17
| [[Бураєвський район]]
| align="right"| 1792,26
| align="right"| 28320
| align="right"| 25154
| align="right"| 20420
| [[Бураєво]]
| align="right"| 13
| align="right"| 95
|-----
| 18
| [[Бурзянський район]]
| align="right"| 4442,00
| align="right"| 16839
| align="right"| 16698
| align="right"| 16719
| [[Старосубхангулово]]
| align="right"| 12
| align="right"| 34
|-----
| 19
| [[Гафурійський район]]
| align="right"| 3038,02
| align="right"| 36761
| align="right"| 33869
| align="right"| 30343
| [[Красноусольський]]
| align="right"| 16
| align="right"| 95
|-----
| 20
| [[Давлекановський район]]
| align="right"| 1907,31
| align="right"| 42138
| align="right"| 42465
| align="right"| 38278
| [[Давлеканово]]
| align="right"| 17
| align="right"| 92
|-----
| 21
| [[Дуванський район]]
| align="right"| 3243,15
| align="right"| 31449
| align="right"| 31068
| align="right"| 30505
| [[месягутово (Дуванський район)|Месягутово]]
| align="right"| 13
| align="right"| 47
|-----
| 22
| [[Дюртюлинський район]]
| align="right"| 1671,00
| align="right"| 62972
| align="right"| 64426
| align="right"| 59952
| [[Дюртюлі]]
| align="right"| 15
| align="right"| 88
|-----
| 23
| [[Єрмекеєвський район]]
| align="right"| 1438,00
| align="right"| 18205
| align="right"| 17162
| align="right"| 15596
| [[Єрмекеєво]]
| align="right"| 13
| align="right"| 51
|-----
| 24
| [[Зіанчуринський район]]
| align="right"| 3342,35
| align="right"| 30091
| align="right"| 27626
| align="right"| 24272
| [[Ісянгулово]]
| align="right"| 15
| align="right"| 78
|-----
| 25
| [[Зілаїрський район]]
| align="right"| 5773,99
| align="right"| 18939
| align="right"| 16590
| align="right"| 14293
| [[зілаїр (село)|Зілаїр]]
| align="right"| 13
| align="right"| 57
|-----
| 26
| [[Іглінський район]]
| align="right"| 2454,00
| align="right"| 45392
| align="right"| 49675
| align="right"| 66065
| [[ігліно (Іглінський район)|Ігліно]]
| align="right"| 19
| align="right"| 128
|-----
| 27
| [[Ілішевський район]]
| align="right"| 1973,00
| align="right"| 36281
| align="right"| 34654
| align="right"| 31121
| [[Верхньояркеєво]]
| align="right"| 22
| align="right"| 87
|-----
| 28
| [[Ішимбайський район]]
| align="right"| 4106,06
| align="right"| 95805
| align="right"| 91301
| align="right"| 85165
| [[Ішимбай]]
| align="right"| 14
| align="right"| 87
|-----
| 29
| [[Калтасинський район]]
| align="right"| 1518,70
| align="right"| 29609
| align="right"| 26268
| align="right"| 21497
| [[калтаси (Калтасинський район)|Калтаси]]
| align="right"| 15
| align="right"| 88
|-----
| 30
| [[Караідельський район]]
| align="right"| 3785,78
| align="right"| 28960
| align="right"| 27945
| align="right"| 24089
| [[Караідель]]
| align="right"| 17
| align="right"| 99
|-----
| 31
| [[Кармаскалинський район]]
| align="right"| 1750,88
| align="right"| 54585
| align="right"| 51504
| align="right"| 48483
| [[кармаскали (Кармаскалинський район)|Кармаскали]]
| align="right"| 16
| align="right"| 122
|-----
| 32
| [[Кігинський район]]
| align="right"| 1688,36
| align="right"| 19825
| align="right"| 19137
| align="right"| 16288
| [[Верхні Кіги]]
| align="right"| 9
| align="right"| 39
|-----
| 33
| [[Краснокамський район]]
| align="right"| 1594,92
| align="right"| 27552
| align="right"| 27986
| align="right"| 25785
| [[Ніколо-Березовка]]
| align="right"| 14
| align="right"| 68
|-----
| 34
| [[Кугарчинський район]]
| align="right"| 3372,64
| align="right"| 34203
| align="right"| 31444
| align="right"| 27247
| [[мраково (Кугарчинський район)|Мраково]]
| align="right"| 15
| align="right"| 88
|-----
| 35
| [[Кушнаренковський район]]
| align="right"| 1717,77
| align="right"| 29344
| align="right"| 27491
| align="right"| 25596
| [[Кушнаренково]]
| align="right"| 12
| align="right"| 69
|-----
| 36
| [[Куюргазинський район]]
| align="right"| 2235,42
| align="right"| 25587
| align="right"| 25125
| align="right"| 21741
| [[єрмолаєво (Куюргазинський район)|Єрмолаєво]]
| align="right"| 12
| align="right"| 84
|-----
| 37
| [[Мелеузівський район]]
| align="right"| 3232,21
| align="right"| 89672
| align="right"| 88549
| align="right"| 80243
| [[Мелеуз]]
| align="right"| 17
| align="right"| 95
|-----
| 38
| [[Мечетлінський район]]
| align="right"| 1557,00
| align="right"| 25604
| align="right"| 25032
| align="right"| 22108
| [[Большеустьікінське]]
| align="right"| 12
| align="right"| 49
|-----
| 39
| [[мішкинський район (Башкортостан)|Мішкинський район]]
| align="right"| 1689,11
| align="right"| 27099
| align="right"| 25318
| align="right"| 21772
| [[мішкино (Мішкинський район, Башкортостан)|Мішкино]]
| align="right"| 14
| align="right"| 77
|-----
| 40
| [[Міякинський район]]
| align="right"| 2051,28
| align="right"| 31789
| align="right"| 28224
| align="right"| 23805
| [[Киргиз-Міяки]]
| align="right"| 15
| align="right"| 96
|-----
| 41
| [[Нурімановський район]]
| align="right"| 2511,84
| align="right"| 21266
| align="right"| 20824
| align="right"| 19618
| [[красна Горка (Нурімановський район)|Красна Горка]]
| align="right"| 12
| align="right"| 52
|-----
| 42
| [[Салаватський район]]
| align="right"| 2182,00
| align="right"| 25484
| align="right"| 26566
| align="right"| 22943
| [[малояз (Салаватський район)|Малояз]]
| align="right"| 16
| align="right"| 60
|-----
| 43
| [[Стерлібашевський район]]
| align="right"| 1608,75
| align="right"| 22007
| align="right"| 20217
| align="right"| 17340
| [[Стерлібашево]]
| align="right"| 15
| align="right"| 69
|-----
| 44
| [[Стерлітамацький район]]
| align="right"| 2221,60
| align="right"| 37699
| align="right"| 40325
| align="right"| 44329
| [[Стерлітамак]]
| align="right"| 20
| align="right"| 111
|-----
| 45
| [[Татишлинський район]]
| align="right"| 1376,15
| align="right"| 26803
| align="right"| 25159
| align="right"| 21535
| [[Верхні Татишли]]
| align="right"| 13
| align="right"| 75
|-----
| 46
| [[Туймазинський район]]
| align="right"| 2403,52
| align="right"| 129467
| align="right"| 131225
| align="right"| 130351
| [[Туймази]]
| align="right"| 19
| align="right"| 114
|-----
| 47
| [[Уфимський район]]
| align="right"| 1598,77
| align="right"| 56351
| align="right"| 67067
| align="right"| 102303
| [[Уфа]]
| align="right"| 19
| align="right"| 89
|-----
| 48
| [[Учалинський район]]
| align="right"| 4549,00
| align="right"| 75794
| align="right"| 73268
| align="right"| 69520
| [[Учали]]
| align="right"| 19
| align="right"| 88
|-----
| 49
| [[федоровський район (Башкортостан)|Федоровський район]]
| align="right"| 1693,24
| align="right"| 19675
| align="right"| 18650
| align="right"| 15700
| [[федоровка (Федоровський район, Башкортостан)|Федоровка]]
| align="right"| 14
| align="right"| 68
|-----
| 50
| [[Хайбуллінський район]]
| align="right"| 3911,66
| align="right"| 33072
| align="right"| 33398
| align="right"| 29679
| [[ак'яр (Хайбуллінський район)|Ак'яр]]
| align="right"| 14
| align="right"| 56
|-----
| 51
| [[Чекмагушівський район]]
| align="right"| 1692,00
| align="right"| 33031
| align="right"| 30780
| align="right"| 27467
| [[Чекмагуш]]
| align="right"| 13
| align="right"| 78
|-----
| 52
| [[Чишминський район]]
| align="right"| 1823,77
| align="right"| 52663
| align="right"| 52344
| align="right"| 51409
| [[чишми (смт)|Чишми]]
| align="right"| 16
| align="right"| 104
|-----
| 53
| [[Шаранський район]]
| align="right"| 1384,00
| align="right"| 24494
| align="right"| 22514
| align="right"| 18881
| [[шаран (Башкортостан)|Шаран]]
| align="right"| 13
| align="right"| 104
|-----
| 54
| [[Янаульський район]]
| align="right"| 2093,81
| align="right"| 50700
| align="right"| 48134
| align="right"| 42823
| [[Янаул]]
| align="right"| 19
| align="right"| 104
|-----
| 1
| [[Агідельський міський округ]]
| align="right"| 66,50
| align="right"| 18721
| align="right"| 16370
| align="right"| 13935
| [[Агідель]]
| align="right"| -
| align="right"| 1
|-----
| 2
| [[Кумертауський міський округ]]
| align="right"| 169,60
| align="right"| 69792
| align="right"| 67078
| align="right"| 62881
| [[Кумертау]]
| align="right"| -
| align="right"| 5
|-----
| 3
| [[Міжгорський міський округ]]
| align="right"| 221,00
| align="right"| 19082
| align="right"| 17352
| align="right"| 15404
| [[Міжгор'є]]
| align="right"| -
| align="right"| 1
|-----
| 4
| [[Нефтекамський міський округ]]
| align="right"| 147,25
| align="right"| 129810
| align="right"| 133535
| align="right"| 142894
| [[Нефтекамськ]]
| align="right"| -
| align="right"| 8
|-----
| 5
| [[Октябрський міський округ]]
| align="right"| 105,83
| align="right"| 108647
| align="right"| 109474
| align="right"| 113737
| [[октябрський (місто)|Октябрський]]
| align="right"| -
| align="right"| 1
|-----
| 6
| [[Салаватський міський округ]]
| align="right"| 106,23
| align="right"| 158600
| align="right"| 156095
| align="right"| 148947
| [[Салават]]
| align="right"| -
| align="right"| 1
|-----
| 7
| [[Сібайський міський округ]]
| align="right"| 157,40
| align="right"| 60144
| align="right"| 63838
| align="right"| 61032
| [[Сібай]]
| align="right"| -
| align="right"| 2
|-----
| 8
| [[Стерлітамацький міський округ]]
| align="right"| 108,52
| align="right"| 264362
| align="right"| 273486
| align="right"| 247134
| [[Стерлітамак]]
| align="right"| -
| align="right"| 1
|-----
| 9
| [[Уфимський міський округ]]
| align="right"| 707,93
| align="right"| 1049925
| align="right"| 1071640
| align="right"| 1137500
| [[Уфа]]
| align="right"| -
| align="right"| 25
|+
|}

== Найбільші населені пункти ==
Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:
{| align="center" class="standard"
|+
! |№
! |Населений пункт
! |Населення,<br/>осіб ([[2002]])
! |Населення,<br/>осіб ([[2010]])
|-----
| 1
| '''[[Уфа]]'''
| align="right"| 1042437
| align="right"| 1062319
|-----
| 2
| '''[[Стерлітамак]]'''
| align="right"| 264362
| align="right"| 273486
|-----
| 3
| '''[[Салават]]'''
| align="right"| 158600
| align="right"| 156095
|-----
| 4
| '''[[Нефтекамськ]]'''
| align="right"| 122290
| align="right"| 121733
|-----
| 5
| '''[[октябрський (місто)|Октябрський]]'''
| align="right"| 108647
| align="right"| 109474
|-----
| 6
| '''[[бєлорєцьк|Білоріцьк]]'''
| align="right"| 71093
| align="right"| 68806
|-----
| 7
| '''[[Туймази]]'''
| align="right"| 66687
| align="right"| 66836
|-----
| 8
| '''[[Ішимбай]]'''
| align="right"| 70195
| align="right"| 66259
|-----
| 9
| '''[[Кумертау]]'''
| align="right"| 65003
| align="right"| 62851
|-----
| 10
| '''[[Сібай]]'''
| align="right"| 59082
| align="right"| 62763
|-----
| 11
| '''[[Мелеуз]]'''
| align="right"| 62949
| align="right"| 61390
|-----
| 12
| '''[[Белебей]]'''
| align="right"| 60928
| align="right"| 60188
|-----
| 13
| '''[[Бірськ]]'''
| align="right"| 39992
| align="right"| 41635
|-----
| 14
| '''[[Учали]]'''
| align="right"| 37196
| align="right"| 37788
|-----
| 15
| '''[[благовіщенськ (Башкортостан)|Благовіщенськ]]'''
| align="right"| 32989
| align="right"| 34239
|-----
| 16
| '''[[Дюртюлі]]'''
| align="right"| 29984
| align="right"| 31274
|-----
| 17
| '''[[Янаул]]'''
| align="right"| 27909
| align="right"| 26924
|-----
| 18
| '''[[Давлеканово]]'''
| align="right"| 23860
| align="right"| 24073
|-----
| 19
| '''[[чишми (смт)|Чишми]]'''
| align="right"| 21008
| align="right"| 21196
|-----
| 20
| '''[[приютово (смт)|Приютово]]'''
| align="right"| 21150
| align="right"| 20891
|-----
| 21
| [[раєвський (село)|Раєвський]]
| align="right"| 20022
| align="right"| 19557
|-----
| 22
| '''[[Баймак]]'''
| align="right"| 17223
| align="right"| 17710
|-----
| 23
| '''[[Міжгор'є]]'''
| align="right"| 19082
| align="right"| 17352
|-----
| 24
| [[ігліно (Іглінський район)|Ігліно]]
| align="right"| 13931
| align="right"| 16811
|-----
| 25
| '''[[Агідель]]'''
| align="right"| 18721
| align="right"| 16370
|-----
| 26
| [[Красноусольський]]
| align="right"| 11796
| align="right"| 11991
|-----
| 27
| [[Чекмагуш]]
| align="right"| 11204
| align="right"| 11382
|-----
| 28
| [[Кандри]]
| align="right"| 12077
| align="right"| 10885
|-----
| 29
| [[месягутово (Дуванський район)|Месягутово]]
| align="right"| 10497
| align="right"| 10883
|-----
| 30
| [[Буздяк]]
| align="right"| 9733
| align="right"| 10323
|-----
| 31
| [[толбази (Аургазинський район)|Толбази]]
| align="right"| 10164
| align="right"| 10114
|+
|}

== Економіка ==
Найважливіші галузі промисловості&nbsp;— [[нафтовидобуток]] (23&nbsp;% промислового продукту) («Башнєфть») і [[нафтопереробка]] (20&nbsp;%); [[хімія]] й [[нафтохімія]] (16&nbsp;%) («Салаватнєфтєоргсінтез», «Уфанєфтєхім», «Ішимбайський НПЗ», «Приютовський» і «Туймазінський ГПЗ»).

[[Електроенергетика]] (13&nbsp;% промислового продукту) представлена Кармановською ГРЕС (1800МВТ), Салаватськими (530 і 264 МВТ), Стерлітамацькими (511 і 355 МВТ), Уфимськими (94, 466, 110 і 400 МВТ), Приуфимською (200 МВТ), Кумертауською (145 МВТ) і Зауральською (27 МВТ) ТЕЦ; Павловською (164 МВТ), Юмагузінською (45 МВТ) і малими ГЕС на річках [[Сакмара]], [[Дьома]] й [[Великий Ік]]. У районі селіща [[Тюпкільди]] Туймазінського району розташована дослідно-експериментальна вітрова електростанція потужністю 2,2 МВТ. По федеральній програмі розвитку атомної енергетики (2005) можливе поновлення будівництва Башкирської АЕС (м. [[Агідель]]).

Є також [[деревообробна промисловість]] і [[промисловість будівельних матеріалів]]. Найбільші промислові центри&nbsp;— [[Уфа]], [[Стерлітамак (місто)|Стерлітамак]], [[Салават]], [[Нефтекамськ]], [[Туймази]], [[Октябрський (місто)|Октябрський]]. Розвинені [[машинобудування]] й [[металообробка]].

[[Сільське господарство]]&nbsp;— зерново-тваринницького напрямку. Вирощуються [[пшениця]], [[жито]], [[овес]], [[ячмінь]] ([[зернові культури]]) і [[цукровий буряк]], [[соняшник]] ([[технічні культури]]).

[[М'ясо-молочне тваринництво]], [[свинарство]], м'ясо-шерстне [[вівчарство]], [[птахівництво]], [[конярство]] й [[бджільни��тво]].

''Докладніше: [[Землеробство в Башкортостані]]''

=== Транспорт ===
[[Уфа]] зв'язана залізницями із [[Самара (місто)|Самарою]], [[Челябінськ]]ом і іншими містами. Через регіон проходить автомагістраль [[Автомагістраль М5 (Росія)|М5 «Урал»]], до Уфи прокладена [[Автомагістраль М7 (Росія)|М7 «Волга»]]. Судноплавні річки&nbsp;— [[Біла (притока Ками)|Біла]] й [[Уфа (річка)|Уфа]]. Розвинений трубопровідний транспорт.

== Освіта ==
{{main|Освіта в Башкортостані}}

== Культура ==
З 1939 року в Башкорстані діє [[Державний академічний ансамбль народного танцю імені Файзі Гаскарова|Державний академічний ансамбль народного танцю ім. Файзі Гаскарова.]]
{{Див. також|Башкирська література|Юлдаш (радіостанція)}}

== Див. також ==
* [[2657 Башкірія]]&nbsp;— [[астероїд]], названий на честь території<ref>{{DMPN}}</ref>.
* [[Курултай Республіки Башкортостан]]

== Джерела ==
{{reflist|2|refs=

}}

== Література ==
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Башкортостан: Краткая энциклопедия |посилання= |відповідальний= |місце={{comment|Уфа|Уфа}} |видавництво=Научное изд-во «Башкирская энциклопедия» |рік=1996 |сторінок=672 |isbn= |ref=Башкортостан }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Золотое Кольцо Башкортостана: обоснование и стратегия развития Национального туристского маршрута |посилання= |відповідальний=Под ред. П. М. Шульгина |місце={{М.}} |видавництво=Институт Наследия |рік=2004 |сторінок=70 |isbn= |ref=Шульгин П. М. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Республика Башкортостан. Культурное и природное наследие |посилання= |відповідальний=Отв. ред. Ю.А. Веденин. Ред.-сост. В. К. Бронникова, А. И. Ельчанинов |місце={{М.}} |видавництво=Институт Наследия |рік=2007 |сторінок=37 |isbn= |ref= }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Республика Башкортостан. Культурное и природное наследие. Карта масштаба 1:500 000 |посилання= |відповідальний=Ред. А. И. Ельчанинов, В. К. Бронникова |місце={{М.}} |видавництво=Институт Наследия |рік=2007 |сторінок= |isbn= |ref= }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Савельев Н. С. |заголовок=Свод археологических памятников Республики Башкортостан, выявленных в 1987–2000 годах |місце={{comment|Уфа|Уфа}} |видавництво=Информреклама |рік=2004 |сторінок=184 |isbn= |ref= }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Ширгазин А. Р. |заголовок=Православные храмы Башкирии: история и архитектура (каталог-справочник) |місце={{comment|Уфа|Уфа}} |видавництво=Башкортостан |рік=1995 |сторінок=159 |isbn= |ref=Ширгазин А. Р. }}

== Посилання ==
{{commonscat|Bashkortostan}}
* [https://youtu.be/sHkgeppkXCQ Башкорстостан: боротьба за незалежність в умовах Російської Федерації // ВІДЕО]
* [https://youtu.be/b0x5ad3FOxo Оренбурзький коридор: розвал Російської Федерації може початися саме з нього // ВІДЕО]
* [http://www.bashkortostan.ru/ Офіційний інформаційний портал Республіки Башкортостан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110722013910/http://www.bashkortostan.ru/ |date=22 липня 2011 }} {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20071019152616/http://www.bash.urlik.com/ Посилання на сайти Республіки Башкортостан] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20071007135132/http://www.bashedu.ru/encikl/oglav.htm Коротка енциклопедія Башкортостану] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20080302172131/http://terrus.ru/cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=3 Республіка Башкортостан. Адміністративно-територіальний поділ] {{ref-ru}}

{{Розташування2|nw={{RUS-UD}}|n={{RUS-PER}}|ne={{RUS-SVE}}|w={{RUS-TT}}|e={{RUS-CHE}}|sw={{RU-ORE}}|s={{RU-ORE}}|se={{RU-ORE}}}}
{{Башкортостан у темах}}
{{Башкортостан}}
{{Приволзький федеральний округ}}
{{Росія}}
{{Тюркські країни}}
{{Організація непредставлених націй та народів}}
{{ac}}
{{Портали|Географія|Росія|Європа}}

[[Категорія:Башкортостан| ]]
[[Категорія:Надкам'я]]
[[Категорія:Урал]]
[[Категорія:Регіони, нагороджені орденом Дружби народів]]
[[Категорія:Республіки Росії]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ABK (редагувати)
Шаблон:ARM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ac (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Anchor (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:CHN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commonscat (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:DMPN (редагувати)
Шаблон:Dablink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Dictionary of Minor Planet Names (редагувати)
Шаблон:EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:GEO 1990-2004 (редагувати)
Шаблон:Hatnote (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:IRN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Infobox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Infobox/Columns (редагувати)
Шаблон:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:KGZ (редагувати)
Шаблон:KOS (редагувати)
Шаблон:LVA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-ba (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:MNG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:MSK (редагувати)
Шаблон:MSK+2 (редагувати)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox subgroup (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Otheruses (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PLW (редагувати)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:RU-BU (редагувати)
Шаблон:RU-IN (редагувати)
Шаблон:RU-ORE (редагувати)
Шаблон:RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:RUS-BA (редагувати)
Шаблон:RUS-CHE (редагувати)
Шаблон:RUS-CU (редагувати)
Шаблон:RUS-KO (редагувати)
Шаблон:RUS-ME (редагувати)
Шаблон:RUS-PER (редагувати)
Шаблон:RUS-SA (редагувати)
Шаблон:RUS-SVE (редагувати)
Шаблон:RUS-TT (редагувати)
Шаблон:RUS-TY (редагувати)
Шаблон:RUS-UD (редагувати)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Replace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sister (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str endswith (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str len (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str rep (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:TIB (редагувати)
Шаблон:TKM (редагувати)
Шаблон:TLS (редагувати)
Шаблон:TUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:TWN (редагувати)
Шаблон:Template other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:UZB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Unicode (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p373 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Інші значення (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Башкортостан (редагувати)
Шаблон:Башкортостан у темах (редагувати)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Див. також (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка/Вікісховище (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:М. (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни ABK (редагувати)
Шаблон:Назва країни ARM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни IRN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни KGZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни KOS (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LVA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MNG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни PLW (редагувати)
Шаблон:Назва країни RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни TIB (редагувати)
Шаблон:Назва країни TKM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни TLS (редагувати)
Шаблон:Назва країни TUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни UZB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Організація непредставлених націй та народів (редагувати)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор ABK (редагувати)
Шаблон:Прапор ARM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CHN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор IRN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор KGZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор KOS (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LVA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MNG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор PLW (редагувати)
Шаблон:Прапор RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор TIB (редагувати)
Шаблон:Прапор TKM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор TLS (редагувати)
Шаблон:Прапор TUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор TWN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор UZB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Приволзький федеральний округ (редагувати)
Шаблон:Розташування2 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Росія (редагувати)
Шаблон:Суб'єкт РФ (редагувати)
Шаблон:Тюркські країни (редагувати)
Шаблон:ЧРІ (редагувати)
Шаблон:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Dates (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Datetime (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Icon/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Math (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/aliases (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:URL (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/date (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/link (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/media (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Башкортостан».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Башкортостан