Перегляд вихідного коду сторінки Арабська мова

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Мова
| Колір=афразійські
| Назва = Арабська мова<br /> {{ar2|اللغة العربية‎‎}}
| Поширена_в=
| Регіон=Близький Схід, Аравійський півострів, Північна Африка ([[Арабський світ]]) також в Канаді
| Кількість_мовців=270&nbsp;млн
| Місце=5
| Класифікація=[[Афразійські мови|Афроазійська]]<br/>&nbsp;[[Семіто-хамітські мови|Семіто-хамітська]]<br/>&nbsp;&nbsp;[[Семітські мови|Семітська]]<br/>&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[Західносемітські мови|Західносемітська]]
| Державна=
{{hidden begin|title=27 держав і дві території}}
{{DZA}}<br/>
{{BHR}}<br/>
{{DJI}}<br/>
{{ERI}}<br/>
{{EGY}}<br/>
{{YEM}}<br/>
''{{ESH}}''<br/>
{{ISR}}<br/>
{{IRQ}}<br/>
{{JOR}}<br/>
{{QAT}}<br/>
{{COM}}<br/>
{{KWT}}<br/>
{{LBN}}<br/>
{{LBY}}<br/>
{{MRT}}<br/>
{{MLI}}<br/>
{{MAR}}<br/>
{{ARE}}<br/>
{{OMN}}<br/>
''{{PSE}}''<br/>
{{SAU}}<br/>
{{SEN}}<br/>
{{SYR}}<br/>
{{SOM}}<br/>
{{SDN}}<br/>
{{TUN}}<br/>
{{TCD}}<br/>
{{CAN}}<br/> (менша частина населення Канади розмовляє арабською мовою)

{{hidden end}}
міжнародні організації: [[ООН]], [[Ліга арабських держав]], [[Організація Ісламська Конференція]], [[Африканський Союз]]
| Офіційна=
| Регулює=Академія арабської мови ([[Єгипет]])
| ISO_639=ar
| ISO_639-2=ara
| ISO_639-3=[[iso639-3:ara|ara]]
| Зображення = Arabic Dispersion.svg
| Ширина_зображення = 323px
| Підпис = {{Legend|#00a900|арабська мова є мовою більшості}} {{Legend|#7fc433|арабська мова є мовою значної меншості}}
}}

'''Арабська мова''' (اللغة العربية‎‎; ''al-luġa 'l -ʿarabiyya'')&nbsp;— [[семітські мови|семітська мова]], що походить із Аравійського півострова, де виникла між I і IV століттям серед [[араби|арабів]]. Арабська є найпоширенішою семітською мовою, нею розмовляють у західній [[Азія|Азії]] і північній [[Африка|Африці]] близько 240&nbsp;мільйонів<ref>[http://www.tlfq.ulaval.ca/axl/langues/2vital_inter_arabe.htm L'arabe (2010)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130226075417/http://www.tlfq.ulaval.ca/axl/langues/2vital_inter_arabe.htm |date=26 лютого 2013 }}{{ref-fr}}</ref> осіб як рідною та ще 50 мільйонів як другою. {{нп|Класична арабська мова|Класичну арабську|en|Classical Arabic}}&nbsp;— мову [[Коран]]у&nbsp;— обмежено використовують з релігійною метою [[іслам|мусульмани]] всього світу (загальна кількість 1,57&nbsp;млрд осіб)<ref>[http://pewforum.org/newassets/images/reports/Muslimpopulation/Muslimpopulation.pdf Mapping the global Muslim population. A Report on the Size and Distribution of the World's Muslim Population. October 2009] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091010050756/http://pewforum.org/newassets/images/reports/Muslimpopulation/Muslimpopulation.pdf |date=10 жовтня 2009 }}{{ref-en}}</ref>.

Писемність на основі [[арабське письмо|арабського письма]] (напрямок якого справа наліво). Арабська є офіційною та робочою мовою [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральної Асамблеї]] та деяких інших органів [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй (ООН)]]; а також офіційною мовою всіх [[арабський світ|арабських держав]] (в [[Ірак]]у&nbsp;— разом із [[курдська мова|курдською]]). Крім того є однією з офіційних мов [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Чад]]у, [[Еритрея|Еритреї]], [[Джибуті]], [[Сомалі]], [[Коморські острови|Коморських островів]] та невизнаного [[Сомаліленд]]у.

== Три види ==
Сьогодні розрізняють три основні види арабської мови:
* {{нп|Класична арабська мова|Класична|en|Classical Arabic}} (або середньовічна, якою написано [[Коран]]).
* [[Арабська літературна мова|Літературна]] (яку використовують мас-медіа та політики арабських країн).
* {{нп|Різновиди арабської мови|Розмовна|en|Varieties of Arabic}} (або побутова, яка поділяється на багато різновидів та діалектів, поширених у різних регіонах арабського світу).

== Арабська мова та Іслам ==
Арабська мова тісно пов'язана з [[Іслам]]ом, бо нею (в класичному варіанті) написано [[Коран]]. Водночас арабською мовою розмовляють [[араби-християни]], [[мізрахи|араби-юдеї]] та іракські [[Мандеїзм|мандеї]]. Більшість мусульман у світі не розмовляють арабською мовою як рідною, проте багато з них можуть читати та цитувати оригінальний текст Корану. Серед неарабських мусульман переклади Корану зазвичай супроводжують оригінальним арабським текстом.

== Історія ==
[[Файл:Semitic languages.svg|thumb|250px|left|Арабська на мапі поширення [[семітські мови|семітських мов]].]]
Найдавніші зразки арабської мови, що дійшли до нашого часу,&nbsp;— це [[Ель-Хаса|хаські]] написи у східній Саудівській Аравії, датовані VIII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. Вони належать до протоарабського періоду (давньопівнічноарабська мова) й виконані не сучасним арабським письмом і не [[набатейська мова|набатейським]] варіантом, а епіграфічним арабським ''[[південноаравійське письмо|муснадом]]''. Друга за давниною збережена пам'ятка належить до VI&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;— це [[ліх'ян]]ські тексти із південно-східної Саудівської Аравії та [[самудська мова|самудські]] тексти, знайдені у різних частинах Аравії та [[Синайський півострів|Синайського півострова]] (попри назву вони не пов'язані з [[самуд]]ом). Далі йдуть [[сафаїда|сафаїдські]] написи початку I&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. та багато арабських особистих імен у набатейських написах (щоправда написані арамейською мовою).

Приблизно з II століття до н.&nbsp;е. з'являються написи (у [[стародавні міста Саудівської Аравії|Кар'ят-аль-Фаві]]), які вже відносять не до протоарабського, а до передкласичного періоду. В IV&nbsp;ст. від н.&nbsp;е. виникають арабські королівства [[Лахміди|лахмідів]] у Південному [[Ірак]]у, [[гасаніди|гасанідів]] у південній [[Сирія|Сирії]] та [[Кінда (царство)|Царство Кінда]] у центральній Аравії. Звідти дійшли деякі значимі зразки доісламської арабської поезії та доісламські арабські написи власне арабським письмом.

Із зародженням ісламу мова поширилася усім сучасним [[араби|арабським]] світом завдяки [[арабські завоювання|арабським завоюванням]] сусідніх земель з метою поширення [[Іслам]]у. Впродовж століть мова постійно змінювалася, що втім мало відображалося на письмі, бо короткі голосні звуки (які найчастіше зазнавали історичних змін), окрім як у Корані майже не використовують у тексті.

Класична (висока) арабська мова сьогодні не є рідною мовою арабів. Однак і тепер, [[літературна арабська мова|зі зміненим словниковим складом]] її використовують у всіх газетах та книгах за винятком Тунісу, Марокко та частково Алжиру, де арабська мова розділяє роль літературної мови з французькою.

Найближчими спорідненими до неї мовами є [[іврит]] та [[арамейська мова]]. Перша граматика арабської мови належить перському лінгвісту {{нп|Сібавайг|Сібавайгу|en|Sibawayh}} (араб. سیبَوَیْه) (п. 796).

== Розмовна ==
[[Файл:Arabic Varieties Map.svg|700px|thumb|center|upright=3|Мапа географічного поширення різновидів діалектів арабської мови, визнаних як мови за стандартом [[ISO 639-3]], включаючи [[Креольська мова|креольські мови]] на основі арабської мови, але за винятком [[Єврейсько-арабські мови|єврейсько-арабських мов]]:
{{Multicol}}
{{leftlegend|#ff4700|[[Хасанія]] (1)}}
{{leftlegend|#00c474|[[Марокканська арабська мова|Марокканський діалект]] (2)}}
{{leftlegend|#009eff|{{не перекладено|Діалект алжирської Сахари||en|Algerian Saharan Arabic}} (3)}}
{{leftlegend|#ff00d7|[[Алжирська арабська мова|Алжирський діалект]] (4)}}
{{leftlegend|#deba2b|[[Туніська арабська мова|Туніський діалект]] (5)}}
{{leftlegend|#00ffbe|{{не перекладено|Лівійський діалект арабської мови|Бедуїнський діалект західного Єгипту та Лівії|en|Libyan Arabic}} (6)}}
{{leftlegend|#e8c176|[[Єгипетська арабська мова|Єгипетський діалект]] (7)}}
{{leftlegend|#3fcd24|{{не перекладено|Бедуїнський діалект арабської мови східного Єгипту та Леванти|Бедуїнський діалект східного Єгипту та Леванти|en|Northwest Arabian Arabic}} (8)}}
{{leftlegend|#248ecd|{{не перекладено|Саїдський діалект арабської мови|Саїдський діалект|en|Saʽidi Arabic}} (9)}}
{{leftlegend|#cd24b4|{{не перекладено|Чадський діалект арабської мови|Чадський діалект|en|Chadian Arabic}} (10)}}
{{leftlegend|#cdba24|{{не перекладено|Суданський діалект арабської мови|Суданський діалект|en|Sudanese Arabic}} (11)}}
{{Multicol-break}}
{{leftlegend|#24cda3|{{не перекладено|Південносуданський арабський піджин|Судансько-креольський|en|Juba Arabic}} [[піджин]](12)}}
{{leftlegend|#ff9366|{{не перекладено|Недждійський діалект арабської мови|Недждійський діалект|en|Najdi Arabic}} (13)}}
{{leftlegend|#4a9a3a|{{не перекладено|Палестинсько-йорданський діалект арабської мови|Палестинсько-йорданський діалект|en|South Levantine Arabic}} (14)}}
{{leftlegend|#66c5ff|{{не перекладено|Сирійсько-ліванський діалект арабської мови|Сирійсько-ліванський діалект|en|Levantine Arabic}} (15)}}
{{leftlegend|#eb94f0|{{не перекладено|Мосульський діалект арабської мови|Мосульський діалект|en|North Mesopotamian Arabic}} (16)}}
{{leftlegend|#9a8f3a|[[Месопотамська арабська мова|Месопотамський діалект]] (17)}}
{{leftlegend|#66ffd9|[[Арабська мова регіону Перської затоки|Діалект регіону Перської затоки]] (18)}}
{{leftlegend|#cc8366|{{не перекладено|Бахрейнський діалект арабської мови|Бахрейнський діалект|en|Bahrani Arabic}} (19)}}
{{leftlegend|#bbe442|{{не перекладено|Хіджазький діалект арабської мови|Хіджазький діалект|en|Hejazi Arabic}} (20)}}
{{leftlegend|#74afd0|{{не перекладено|Шихухський діалект арабської мови|Шихухський діалект|en|Shihhi Arabic}} (21)}}
{{leftlegend|#cd66bd|{{не перекладено|Оманський діалект арабської мови|Оманський діалект|en|Omani Arabic}} (22)}}
{{Multicol-break}}
{{leftlegend|#ccc066|[[Дофарська арабська мова|Дофарський діалект]] (23)}}
{{leftlegend|#66ccb2|{{не перекладено|Сананський діалект арабської мови|Сананський діалект|en|Sanʽani Arabic}} (24)}}
{{leftlegend|#f2b093|{{не перекладено|Таїзьсько-аденський діалект арабської мови|Таїзьсько-аденський діалект|en|Taʽizzi-Adeni Arabic}} (25)}}
{{leftlegend|#7abb39|{{не перекладено|Хадрамаутський діалект арабської мови|Хадрамаутський діалект|en|Hadhrami Arabic}} (26)}}
{{leftlegend|#92cef2|{{не перекладено|Кашкадар'їнський діалект арабської мови|Кашкадар'їнський діалект|ru|Кашкадарьинский диалект арабского языка}} (27)}}
{{leftlegend|#a887f2|{{не перекладено|Бухарський діалект арабської мови|Бухарський діалект|ru|Бухарский диалект арабского языка}} (28)}}
{{leftlegend|#a4a068|[[Кіпрсько-арабська мова]] (29)}}
{{leftlegend|#58a8b9|[[Мальтійська мова]] (30)}}
{{leftlegend|#fc7183|{{не перекладено|Нубійський діалект арабської мови|Нубійський діалект|en|Nubi language}} (31)}}
{{leftlegend|#fefeea|Малонаселений район або відсутність корінних носіїв арабської мови}}
{{Multicol-end}}]]

«Розмовною арабською» називають сукупність різновидів мови, поширених в арабському світі, які насправді суттєво відрізняються від літературної мови. Розрізняють арабську в межах та арабську за межами Аравійського півострова, а також «осілі різновиди» та «кочові різновиди» (останні є консервативнішими, вони поширені серед [[бедуїни|бедуїнів]]). Всі різновиди, поширені за межами Аравійського півострова (якими розмовляють більшість носіїв арабської мови), містять спільні між собою риси, що втім відрізняють їх від класичної арабської мови. Це привело дослідників до думки про існування діалекту типу [[койне]], який виник протягом одного-двох століть після арабських завоювань і поширився на завойовані землі. (Ці риси різною мірою притаманні також арабським діалектам всередині Аравійського півострова. Загалом аравійські діалекти різноманітніші, аніж ті, що за межами півострова, проте перші є недостатньо досліджені.)

Всередині неаравійських діалектів найбільшою є відмінність між неєгипетськими [[магрибська арабська мова|півінічноафриканськими діалектами]] (особливо [[Марокко|марокканською]] арабською) та іншими. Зокрема [[марокканська арабська мова|марокканська арабська]] є майже незрозумілою для носіїв арабської на схід від [[Алжир]]у (хоча зворотне розуміння існує завдяки значній популярності [[єгипет]]ських фільмів та інших медіа).

Одним із чинників диференціації діалектів є вплив корінних мов, якими розмовляли на завойованих землях до приходу арабів: найчастіше він виражений низкою запозичених слів, хоча іноді цей вплив помітний у порядку слів та вимові звуків. Втім головним чинником, що спричинив значну кількість діалектів, є зміна значень класичних форм. Наприклад, [[ірак]]ське ''aku'', [[левант]]ійське ''fīh'' та [[Північна Африка|північноафриканське]] ''kayən'' означають ''«є»'' ({{lang-en|there is}}), і всі походять від класичних арабських форм (''yakūn'', ''fīhi'', ''kā'in'' відповідно), проте сьогодні звучать зовсім по-різному.

Сьогодні розрізняють п'ять основних груп діалектів: аравійські, сирійські, [[Єгипетська арабська|єгипетські]], іракські та магрибські (Північна Африка).

=== Приклади ===

{| class=wikitable
! Різновиди
! Я люблю багато читати.
! Коли я пішов до бібліотеки,
! Я знайшов лише цю стару книгу.
! Я захотів прочитати книгу про історію жінок у Франції.
|-
! [[Класична арабська мова|Класична арабська]]<br/> (вжив. лише<br/> у літургіях та поезії)
| ''ʾanā ʾuḥibbu l-qirāʾata kaṯīran''
| ''ʿindamā ḏahabtu ʾilā l-maktabati''
| ''ʾajid ʾillā hāḏā l-kitāba l-qadīma''
| ''ʾurīdu ʾan ʾaqraʾa kitāban ʿan tārīḫi l-marʾati fī-farānsā''
|-
! [[Арабська літературна мова|Арабська літературна]]
| ''ʾanā ʾuḥibb al-qirāʾa kaṯīran''
| ''ʿindamā ḏahabtu ʾilā l-maktabah''
| ''lam ʾajid ʾillā hāḏā l-kitāb al-qadīm''
| ''kuntu ʾurīd ʾan ʾaqraʾ kitāb ʿan tārīḫ al-marʾa fī-farānsā''
|-
! [[Марокканська арабська мова|Марокканська]]
| {{unicode|?? ana nħebb l-qraya bzzaf}}
| {{unicode|melli mʃit l-lmaktaba}}
| {{unicode|?? ma-qadit-ʃ kan ha l-ktab l-qdim}}
| {{unicode|kont bɣit nqra ktab ʕla t-tarix d-l-mra f-fransa}}
|-
! [[Туніська арабська мова|Туніська]]
| {{unicode|ēne nħibb il-qrēye barʃa}}
| {{unicode|waqtelli mʃīt l il-maktba}}
| {{unicode|ma-lqīt-ʃ kēn ha l-ktēb l-qdīm}}
| {{unicode|kunt nħibb naqra ktēb ʕala tarīx l-mra fi frānsa}}
|-
! [[Єгипетська арабська мова|Єгипетська]]
| {{unicode|ana baħebb el-ʔerāya ʔawi}}<!--please don't use short i, u because they mislead readers as if Egyptian had short i~ɪ,u~ʊ-->
| {{unicode|lamma roħt el-maktaba}}
| {{unicode|ma-lʔet-ʃ ella l-ketāb el-ʔadīm da}}
| {{unicode|ana kont-e ʕawz-aʔra ktāb ʕan tarīx el-settāt fe faransa}}
|-
! [[Ліванська арабська мова|Ліванська]]
| {{unicode|ana bħibb il-ʔirēye ktīr}}
| {{unicode|lamma reħit il-maktebe}}
| {{unicode|ma lʔēt illa hal-i-ktēb li-ʔdīm }}
| {{unicode|kēn beddi ʔeʔra ktēb ʕan tērīx l-mara b-frēnse}}
|-
! [[Іракська арабська мова|Іракська]]
| {{unicode|āni aħibb el-qrāya kulliʃ}}
| {{unicode|lamman reħit lel-maktaba}}
| {{unicode|ma ligēt ɣēr hāða l-ketāb al-qadīm}}
| {{unicode|redet aqra ketāb ʕan tarīx al-ħarim eb-fransa}}
|-
! [[Аравійська арабська мова|Аравійська]]
| {{unicode|ana aħob il-grāya kθīr}}
| {{unicode|lamma roħt l-mekteba}}
| {{unicode|ma lgēt ɣēr haða l-ktāb il-gedīm}}
| {{unicode|kont abɣa agra ktāb ʕan tarīx il-ħarīm fi fransa}}<ref>Bassiouney, 2009, p. 21.</ref>
|-
! [[Кувейтська арабська мова|Кувейтська]]
| {{unicode|ʔāna wāyed aħibb agrā}}
| {{unicode|lamman reħt al-maktaba}}
| {{unicode|ma ligēt illa hal ketāb al-gadīm}}
| {{unicode|kent abī agra ketāb an tarīx el-ħarīm eb fransa}}
|}

=== Койне ===
[[Файл:Flag of the Arab League.svg|thumb|200px|Прапор [[Арабська ліга|Арабської ліги]] іноді використовують для позначення арабської мови.]]
[[Файл:Arabic-Language-Flag.svg|thumb|200px|Цей прапор іноді використовують для позначення арабської мови.]]
Існує багато рис, які притаманні більшості сучасних діалектів ��а межами Аравійського півострова (див. [[різновиди арабської мови]]). Через це американський мовознавець зі [[Стенфордський університет|Стенфордського університету]] Чарлз Ферґюсон зробив висновок, що ці діалекти розвивалися не нарізно, а разом, утворюючи [[койне]]<ref>Ferguson, Charles (1959), «The Arabic Koine», Language 35 (4): 616—630.{{ref-en}}</ref>. Нижче подано риси цього койне, які об'єднують усі сучасні діалекти за межами Аравійського півострова
* Втрата іменниками [[двоїна|двоїни]] (граматичного числа)&nbsp;— за винятком іменників із послідовним утворенням множини (пор. утворення множини неістот жіночого роду).
* Зміна ''а'' на ''і'' в багатьох афіксах (наприклад, префікси неминулих часів ''ti- yi- ni-''; ''wi-'' «і»; ''il-'' «(означений артикль)»; суфікс жіночого роду ''-it'' в [[ідафа|неузгодженому означенні]]).
* Втрата у слабких дієслів закінчення ''w'' (які зливаються з дієсловами, що закінчуються на ''y'').
* Перебудова жіночих дієслів, наприклад ''ḥalaltu'' «я розв'язав» → ''ḥalēt(u)''.
* Перетворення окремих слів ''lī'' «мені», ''laka'' «тобі», тощо на суфікси-[[Клітика|клітики]] без напрямку на об'єкт.
* Певні зміни у [[Кардинальне число|кардинальній]] системі чисел, наприклад ''ḫamsat ʾayyām'' → ''ḫams tiyyām'', де деякі числівники мають особливу множину із префіксом ''t'', а числівники від 13 до 19&nbsp;— виразний ''ṭ'' (наприклад, ''ḫamṣṭaʿšar'' «п'ятнадцять» < ''ḫamsat ʿašar'').
* Втрата жіночого [[елатив]]а (порівняльного відмінка).
* Прикметникові множини від форми ''kibār'' «великий» → ''kubār''.
* Зміна прикметникового суфікса ([[нісба|нісби]]) ''-iyy'' на → ''-i''.
* Деякі лексичні зміни, наприклад ''jāb'' «приносити» < ''jāʾ bi''- «приходити з (кимось)»; ''šāf'' «бачити»; ''ʾēš'' «що» (чи подібні); ''illi'' «(відносний займенник)».
* Злиття /ɮˤ/ та /ðˤ/.

=== Групи діалектів ===
Головними групами діалектів є:
* '''[[Єгипетська арабська мова|Єгипетська арабська]]'''. Нею розмовляють бл. 80&nbsp;млн осіб у [[Єгипет|Єгипті]]. Це один із найзрозуміліших варіантів арабської, що спричинено значним поширенням єгипетських фільмів та телешоу в арабському світі. Схожими різновидами мовами розмовляють у [[Судан]]і.
* '''[[Магрибська арабська мова|Магрибська арабська]]'''. Сюди відносять [[марокканська арабська мова|марокканський]], [[алжирська арабська мова|алжирський]], {{нп|сахарська арабська мова|сахарський|en|Saharan Arabic}}, [[туніська арабська мова|туніський]] та {{нп|лівійська арабська мова|лівійський|en|Libyan Arabic}} діалекти, якими загалом розмовляють бл. 75&nbsp;млн осіб у [[Марокко]], [[Західна Сахара|Західній Сахарі]], [[Алжир]]і, [[Туніс]]і, [[Лівія|Лівії]], [[Нігер]]і та західному Єгипті. У цих діалектах відчутні впливи [[берберські мови|берберських мов]]. Часто магрибська арабська є важко зрозумілою для носіїв [[Близький Схід|близькосхідних]] діалектів.
* '''[[Іракська арабська мова|Іракська (месопотамська) арабська]]'''. Нею розмовляють бл. 29&nbsp;млн носіїв у Іраку, східній Сирії та західному [[Іран]]і. Крім того сюди також відносять {{нп|північномесопотамська арабська|північномесопотамську арабську|en|North Mesopotamian Arabic}} (бл. 7&nbsp;млн носіїв у північному Іраку, північній Сирії, північно-західному Ірані та південній [[Туреччина|Туреччині]]).
* '''{{нп|Левантійська арабська мова|Левантійська арабська|en|Levantine Arabic}}'''. Сюди відносять північнолевантійську арабську, південнолевантійську арабську, [[Кіпрсько-арабська мова|кіпрсько-арабську]] і [[Йорданська арабська|йорданську арабську]]. Загальна кількість носіїв становить бл. 35&nbsp;млн осіб у [[Ліван]]і, [[Сирія|Сирії]], [[Йорданія|Йорданії]], [[Палестинська автономія|Палестині]], [[Ізраїль|Ізраїлі]], [[Туреччина|Туреччині]] та на [[Кіпр]]і.
* '''[[Арабська мова регіону Перської затоки|Аравійська арабська]]'''. Нею розмовляють бл. 4&nbsp;млн осіб головно в [[Об'єднані Арабські Емірати|ОАЕ]], [[Кувейт]]і, [[Оман]]і, [[Саудівська Аравія|Саудівській Аравії]], [[Катар]]і та [[Бахрейн]]і, а також у [[іран]]ських провінціях [[Бушегр]] та [[Хормозґан]].

Крім того є менші різновиди:
* {{нп|Єменська арабська мова|Єменська арабська|en|Yemeni Arabic}}, поширена в Ємені, південній Саудівській Аравії, Джибуті та Сомалі.
* {{нп|Суданська арабська мова|Суданська арабська|en|Sudanese Arabic}} (19&nbsp;млн носіїв), поширена у Судані.
* {{нп|Наджійська арабська мова|Наджійська арабська|en|Najdi Arabic}} (9,9&nbsp;млн носіїв), поширена у Неджі (центральна Саудівська Аравія)
* {{нп|Хіджазька арабська мова|Хіджазька арабська|en|Hejazi Arabic}} (7&nbsp;млн носіїв), поширена у Хіджазі (західна Саудівська Аравія)
* [[Хасанія]] (2,8&nbsp;млн носіїв), поширена у Мавританії, деяких частинах Малі та Західній Сахарі.
* {{нп|Бахрейнська арабська мова|Бахрейнська арабська|en|Bahrani Arabic}} (310 тис. носіїв), поширена серед бахрейнців та частково в Омані.
* [[Єврейсько-арабські діалекти]]
* {{нп|Центральноазійська арабська мова|Центральноазійська арабська|en|Central Asian Arabic}}, поширена в [[Узбекистан]]і, [[Таджикистан]]і та [[Афганістан]]і (на межі зникнення)
* [[Мальтійська мова|Мальтійська]], поширена на середземноморському острові [[Мальта|Мальті]]. Це єдиний із арабських діалектів, що має незалежні літературні норми. Протягом своєї історії вона увібрала багато рис від [[італійська мова|італійської]], [[сицилійська мова|сицилійської]] та [[англійська мова|англійської]] мов. Також це єдина семітська мова з латинським письмом.
* [[Андалузька арабська мова|Андалузька арабська]], була поширена в Іспанії до XV&nbsp;ст., нині є мертвою.
* [[Сицилійська арабська мова|Сицилійська арабська]], була поширена на Сицилії (Південна Італія) до XIV&nbsp;ст., перетворилась у мальтійську мову.

== Звучання ==
Важливо розрізняти вимову [[літературна арабська мова|літературної арабської]] (яку часто називають англ. ''Modern Standard Arabic'') та [[різновиди арабської мови|розмовних різновидів арабської]], які істотно різняться між собою. Розмовні різновиди люди опановують вдома (з дитинства), кожен із них є рідною мовою носіїв арабської в певному регіоні. Літературну арабську вивчають у школі; хоча багато людей знає літературну мову на рівні з рідною, технічно вона не є рідною ні для кого. Обидва варіанти використовують усно й на письмі, хоча розмовні різновиди записують рідко, а усну літературну мову використовують здебільшого у формальних ситуаціях&nbsp;— для радіомовлення, лекцій, дискусій у парламенті і якоюсь мірою для порозуміння між носіями різних різновидів арабської. Зазвичай літературною мовою у чистому вигляді розмовляють лише тоді, коли текст підготовлено заздалегідь. Якщо ж розмова йде [[імпровізація|експромтом]] (тобто живий діалог), то мовці іноді відхиляються від строго літературних норм на користь розмовним різновидам. Фактично існує ланцюжок варіантів усного мовлення: від майже чистої літературної мови (MSA)&nbsp;— до форми, яка використовує граматику та лексику MSA зі значним впливом розмовних різновидів,&nbsp;— до форми розмовної мови, яка вливає значну кількість слів та граматичних конструкцій до MSA,&nbsp;— до форми, що близька до чистої розмовної мови, проте позбавлена «гострих кутів» (найвідчутніших «вульгарних» або некласичних аспектів),&nbsp;— й до чистої розмовної мови. Який саме [[Стилістика|з цих варіантів]] буде використано в конкретній розмові, залежить від суспільного класу та освіченості її учасників, а також від рівня формальності ситуації. Часто мова може варіюватися в межах однієї зустрічі, наприклад від майже чистої MSA до змішаної форми під час радіоінтерв'ю, коли інтерв'юйований починає відчувати себе більш комфортно з інтерв'юером. Таке явище [[Диглосія|диглосії]] поширене у всьому арабському світі.

=== Літературна арабська ===
Хоча літературна арабська (MSA) є унітарною мовою, її вимова все ж варіюється залежно від країни та регіону. Зміни в «акцентах» літературної мови відповідають особливостям різновидів розмовної мови, хоча відмінності трохи пом'якшуються. Наприклад, фонема, що походить від протосемітського /g/, має багато варіантів звучання у розмовних різновидах, як-то [d͡ʒ ~ ʒ ~ j ~ ɡʲ ~ ɡ]. Мовець, в чийому рідному різновиді ця фонема звучить як [d͡ʒ] або [ʒ], вимовлятиме її так само і в літературній мові, а мовець із Каїра, для якого рідним є єгипетське [ɡ], вживатиме в усній літературній мові [ɡ].

Інший приклад: Багато розмовних різновидів знані своїм [[сингармонізм]]ом, в якому «[[емфатичний приголосний]]» видозмінює [[алофон]]и сусідніх голосних (особливо відкритий голосний /aː/, який видозмінюється на заднє [ɑ(ː)] за цих обставин, і дуже часто на [æ(ː)] за будь-яких інших обставин). В багатьох розмовних різновидах видозмінений або «емфатичний» голосний алофон перебуває досить далеко від цього приголосного; у деяких різновидах (наприклад, єгипетській арабській) «емфатичні» алофони поширюються на все слово, часто включно з префіксами та суфіксами. Носії розмовних різновидів із цим сингармонізмом зазвичай вводять його до літературної вимови, часто з меншим рівнем поширенням, аніж у розмовному різновиді. (Наприклад, носії розмовних різновидів із надзвичайно широкою міжзвуковою гармонією можуть допускати доволі помітне, але помірне розповсюдження гармонійних алофонів у своїй літературній мові; водночас носії розмовних різновидів із помірною міжзвуковою гармонією можуть лише гармонізувати сусідні голосні у MSA.)

==== Голосні ====
Сучасна літературна арабська має шість чистих голосних&nbsp;— короткі /a i u/ та їхні довгі відповідники /aː iː uː/. Крім того є два дифтонги: /aj/ та /aw/.

Як зазначено вище, вимова голосних залежить від того, який розмовний різновид є рідним для конкретного мовця. Та все ж є певні загальні тенденції. Найпомітнішою є розбіжність між вимовою звуків /a/ та /aː/, які наближаються до [æ(ː)], [a(ː)] або [ɛ(ː)] у більшості ситуацій, проте вони переходять у заднє [ɑ(ː)] за сусідства емфатичних приголосних. (Деякі діалекти, на зразок хіджазького, мають центральне [ä(ː)] в усіх ситуаціях.) Голосні /u/ та /i/ часто зазнають змін під впливом емфатичних, головно в напрямку [[Голосний заднього ряду|заднього]] і/або [[Голосний середнього ряду|середнього]] ряду, проте різниця не така велика, як у [[голосний низького піднесення|голосних низького піднесення]]. Вимова коротких /u/ та /i/ у багатьох діалектах коливається біля [ʊ~o] та [ɪ~e] відповідно.

==== Приголосні ====

{| class="wikitable" style="text-align: center;"
|+ '''Стандартизовані арабські приголосні фонеми'''
|-
! rowspan="2" colspan=2 |
! rowspan="2" | [[Губний приголосний|Губні]]
! colspan="2" | [[Міжзубний приголосний|Міжзубні]]
! colspan="2" | [[Зубний приголосний|Зубні]]/[[Ясенний приголосний|Ясенні]]
! rowspan="2" | [[Заясенний приголосний|Заясенні]]
! rowspan="2" | [[Палатальні приголосні|Палатальні]]
! rowspan="2" | [[Задньоязиковий приголосний|Задньоязикові]]
! rowspan="2" | [[Язичковий приголосний|Язичкові]]
! rowspan="2" | [[Фарингальний приголосний|Фарингальні]]<sup>4</sup>
! rowspan="2" | [[Гортанний приголосний|Гортанні]]
|- class=small
! чіткі
! [[емфатичний приголосний|емфатичні]]
! [[емфатичний приголосний|емфатичні]]
! чіткі
|-
! colspan=2 | [[Носовий приголосний|Носові]]
| [[Губно-губний носовий приголосний|m]]
|
|
|
| [[Ясенний носовий приголосний|n]]
|
|
|
|
|
|
|-
! rowspan=2 | [[Вибуховий приголосний|Вибухові]]
! <small>[[Глухі приголосні|глухі]]</small>
|
|
|
| [[фарингалізація|tˤ]]
| [[Глухий ясенний проривний|t]]
|
|
| [[Глухий м'якопіднебінний проривний|k]]
| [[Глухий язичковий проривний|q]]
|
| [[Гортанне зімкнення|ʔ]]
|-
! <small>[[дзвінкі приголосні|дзвінкі]]</small>
| [[Дзвінкий губно-губний проривний|b]]
|
|
| [[фарингалізація|dˤ]]<sup>3</sup>
| [[Дзвінкий ясенний проривний|d]]
| colspan=3 | <u>[[Дзвінкий заясенний африкат|d͡ʒ]]</u>~[[Дзвінкий заясенний фрикативний|ʒ]]~[[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|ɡ]]<sup>1</sup>
|
|
|
|-
! rowspan=2 | [[Спірант|Фрикативні]]
! <small> [[Глухі приголосні|глухі]]</small>
| [[Глухий губно-зубний фрикативний|f]]
| [[Глухий зубний фрикативний|θ]]
|
| [[фарингалізація|sˤ]]
| [[Глухий ясенний фрикативний|s]]
| [[Глухий заясенний фрикативний|ʃ]]
|
| colspan=2 | [[Глухий м'якопіднебінний фрикативний|x]]~[[Глухий язичковий фрикативний|χ]]<sup>5</sup>
| [[глухий глотковий фрикативний|ħ]]<sup>4</sup>
| [[Глухий гортанний фрикативний|h]]
|-
! <small>[[дзвінкі приголосні|дзвінкі]]</small>
|
| [[Дзвінкий зубний фрикативний|ð]]
| colspan=2| <u>[[фарингалізація|ðˤ]]</u>~[[фарингалізація|zˤ]]
| [[Дзвінкий ясенний фрикативний|z]]
|
|
| colspan=2 | [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|ɣ]]~[[Дзвінкий язичковий фрикативний|ʁ]]<sup>5</sup>
| rowspan=2 | [[Дзвінкий глотковий фрикативний|ʕ]]<sup>4</sup>
|
|-
! colspan=2 | [[апроксиманти]]
|
|
|
|
| [[Ясенний боковий апроксимант|l]]<sup>2</sup>
|
| [[Твердопіднебінний апроксимант|j]]
| [[Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант|w]]
|
|
|-
! colspan=2 | [[дрижачі приголосні|дрижачі]]
|
|
|
|
| [[Ясенний дрижачий приголосний|r]]
|
|
|
|
|
|
|}

'''Примітки.''' Підкреслені у таблиці варіанти є «стандартними» згідно з описами в мовознавчих джерелах<ref>Thelwall, Robin; Sa'adeddin, M. Akram (1999), «Arabic», Handbook of the International Phonetic Association, Cambridge University Press, pp. 51–53.{{ref-en}}</ref><ref>Kaye, Alan S. (1990), «Arabic», in Comrie, Bernard, The World's Major Languages, Oxford University Press, pp. 664—685.{{ref-en}}</ref>; саме таку вимову прищеплюють іноземцям, що вивчають літературну арабську<ref>Smart, Jack; Altorfer, Frances (2001), Teach Yourself Arabic, Teach Yourself Books.{{ref-en}}</ref>. (Джерела розходяться в думці щодо того, який із варіантів є стандартним у випадку x~χ та ɣ~ʁ.)

Відповідність арабських літер звукам МФА див. у статті [[Арабська абетка]].

# Цю фонему передає арабська літера джим ([[ج]]), вона має багато стандартних вимов. [d͡ʒ] є характерною для [[Ірак]]у та для більшості країн [[Аравійський півострів|Аравійського півострова]]; [ʒ] поширена в [[Левантія|Левантії]] та на [[Північна Африка|Півночі Африки]]; а [ɡ] вживають у [[Єгипет|Єгипті]] та деяких регіонах [[Ємен]]у та [[Оман]]у. Загалом таке різноманіття збігається зі звучанням цієї фонеми у розмовних діалектах<ref name="watson">Watson, Janet (2002), The Phonology and Morphology of Arabic, New York: Oxford University Press, ISBN 0-19-824137-2</ref>. У деяких регіонах [[Судан]]у та Ємену так само, як у деяких суданських та єменських діалектах, вона може позначати [ɡʲ] або [ɟ], відтворюючи оригінальну вимову класичної арабської. В іншомовних словах, що містять /ɡ/, її можуть передавати як ج‎, [[غ]]‎, [[ك]]‎, [[ق]]‎, [[گ]]‎, [[ݣ]]‎ або [[ڨ]]‎, що головним чином залежить від розмовного різновиду, поширеного в конкретному регіоні. Слід зауважити, що в північному Єгипті де арабську літеру джим (ج) вимовляють як [ɡ], окрема фонема /ʒ/ трапляється у невеликій кількості європейських запозичень, наприклад /ʒakitta/ «жакет».
# /l/ звучить як [ɫ] у /ʔallaːh/, імені Бога (тобто слові ''[[Аллаг]]''), коли йому передує ''a'', ''ā'', ''u'' або ''ū'' (після ''i'' або ''ī'' вона не є [[веляризація|твердою]]: bismi l–lāh /bismillaːh/). Деякі мовці вимовляють /l/ твердо також у інших випадках, імітуючи свої рідні діалекти.
# Емфатичний приголосний /dˤ/ насправді звучить як [ɮˤ], або ж [d͡ɮˤ]<ref name="watson"/>&nbsp;— в будь-якому разі незвичний звук. В середньовіччі араби називали свою мову ''luġatu l-ḍād'' «мова даду» ([[дад]]&nbsp;— назва літери, що передає цей звук), оскільки вважали, що цей звук є унікальним і не повторюється в інших мовах. (Насправді ж, він також є у кількох невеликих семітських мовах, наприклад, [[мегрі (мова)|мегрі]].)
# У багатьох різновидах, /ħ, ʕ/ ([[ح]],‎ [[ع]]) є [[надгортанний приголосний|надгортанними]] [ʜ, ʢ].
# /x/ та /ɣ/ ([[خ]],‎ [[غ]]) часто є заясенними, хоча ясенна та язичкова вимови також є можливими.<ref name="watson"/>
# /θ/ ([[ث]]) може звучати як [t] чи навіть [s]. У деяких районах Магрибу вона (фонема) також може звучати як [t͡s].

В арабській мові є приголосні, які традиційно називають «[[емфатичний приголосний|емфатичними]]» /tˤ, dˤ, sˤ, ðˤ/ (ط,‎ ض,‎ ص,‎ ظ): вони передають одночасно [[фарингалізація|фарингалізацію]] (зближення кореня язика зі стінками піднебіння) [tˤ, dˤ, sˤ, ðˤ] та різної міри [[веляризація|веляризацію]] (ствердіння приголосного) [tˠ, dˠ, sˠ, ðˠ], тож їх можна записати зі знаком «веляризації або фарингалізації» (̴) ось так: /t̴, d̴, s̴, ð̴/. Це одночасне поєднання фонологи описують як «втягнутий корінь язика» ({{lang-en|Retracted Tongue Root}})<ref name="Thelwall">Thelwall, Robin (2003), Arabic, «Handbook of the International Phonetic Association a guide to the use of the international phonetic alphabet», Handbook of the International Phonetic Association (Cambridge, UK: Cambridge), ISBN 0-521-63751-1</ref>. У деяких системах транскрипції емфазис передають великою літерою, наприклад, /dˤ/ записують як ‹D›; в інших літеру підкреслюють лінією, або ставлять під нею крапку, наприклад ‹ḍ›.

Голосні та приголосні можуть бути фонологічно короткими або довгими. Довгі (подвоєні) приголосні в латинській транскрипції зазвичай записують подвоєними (тобто bb, dd тощо), відображаючи наявність арабського діакритичного знака [[шидда|шидди]], який позначає подвоєння приголосного. Звучить довгий приголосний удвічі довше за короткий, що може змінити значення слова: ''qabala'' «він прийняв»&nbsp;— ''qabbala'' «він поцілував».

==== Складова структура ====
В арабській мові є два типи складів: відкриті (ПГ) та (ПГГ) і закриті (ПГП), (ПГГП), та (ПГПП) ''(тут і далі: П = приголосний, Г = голосний)''. Складові типи з більш ніж двома [[Мора (мовознавство)|морами]] є довгими. При цьому ті з них, що мають три мори, тобто ПГП та ПГГ, називають власне ''[[довжина складів|довгими складами]]'', а ті, що чотири&nbsp;— ''[[довжина складів|наддовгими складами]]''. Наддовгі склади в класичній арабській трапляються лише у двох місцях: в кінці речення (через паузу в мовленні) та у словах на зразок ''ḥārr'' «гарячий», ''māddah'' «матерія», ''taḥājjū'' «вони сперечаються одне з одним», де довге ''ā'' з'являється перед подвоєним приголосним (колишній короткий голосний між приголосними було втрачено). (У менш формальній вимові [[літературна арабська мова|сучасної літературної мови]] наддовгі склади є звичним явищем наприкінці слова чи перед [[клітика]]ми на зразок ''-nā'' «нас, наш», через втрату кінцевого короткого голосного.)

У поверхневій вимові перед кожним голосним має бути приголосний (включно з [[Гортанне зімкнення|гортанним зімкненням]] [ʔ]). В арабській немає жодного випадку збігу двох голосних, між якими не було би приголосного. Деякі слова починаються з голосного, наприклад, означений артикль ''al-'' або слова ''ištarā'' «він купив», ''ijtimāʿ'' «зустріч». Під час вимови цих слів стається таке:
* Якщо перед словом є інше слово, що закінчується на приголосний, то відбувається плавний перехід від кінцевого приголосного до початкового голосного, наприклад, ''al-ijtimāʿ'' «зустріч» /alid͡ʒtimaːʕ/.
* Якщо перед словом є інше слово, що закінчується на голосний, то початковий голосний другого слова [[елізія|випадає]], наприклад ''baytu (a)l-mudīr'' «будинок директора» /bajtulmudiːr/.
* Якщо слово стоїть на початку виразу, то перед ним з'являється гортанне зімкнення, наприклад ''al-baytu huwa …'' «Будинок є…» /ʔalbajtuhuwa …/.

==== Наголос ====
Наголос слова не є фонетично контрастним у літературній арабській. Він тісно пов'язаний із довготою голосних. Основними правилами літературної мови з цього приводу є:
* Кінцевий голосний (як довгий, так і короткий) можна не наголошувати.
* Лише один із трьох останніх складів можна наголошувати.
* Останній довгий склад (який містить довгий голосний або є закритим) наголошується.
* Якщо такого складу немає, то наголошується третій склад від кінця.
* Як виняток, у дієслівних Формах VII та VIII перший можливий склад не наголошується: отож, ''in<u>ka</u>tab(a)'' «він підписав», ''yan<u>ka</u>tib(u)'' «він підписує» (в обох випадках кінцевий голосний можна не вимовляти), ''yan<u>ka</u>tib'' «йому слід підписати» (юсивний спосіб). Подібно Форма VIII ''iš<u>ta</u>rā'' «він купив», ''yaš<u>ta</u>rī'' «він купує».

Приклади: ''ki<u>tā</u>b(un)'' «книга», ''<u>kā</u>-ti-b(un)'' «письменники», ''<u>mak</u>-ta-b(un)'' «письмовий стіл», ''ma-<u>kā</u>-ti-b(u)'' «письмові столи», ''mak-<u>ta</u>-ba-tun'' «бібліотека» (але ''<u>mak</u>-ta-ba(-tun)'' «бібліотека» в короткій вимові), ''<u>ka</u>-ta-bū'' (літературна мова) «вони написали» = ''<u>ka</u>-ta-bu'' (діалект), ''ka-ta-<u>bū</u>-h(u)'' (літературна мова) «вони це написали» = ''ka-ta-<u>bū</u>'' (діалект), ''ka-<u>ta</u>-ba-tā'' (літературна мова) «вони (двоїна жін.) написали», ''ka-<u>tab</u>-tu'' (літературна мова) «я написав» = ''ka-<u>tabt</u>'' (коротка форма діалекта). Подвоєні приголосні є двома приголосними, тобто між ними може проходити поділ на склади: ''ma-<u>jal</u>-la-(tan)'' «журнал», ''ma-<u>hall</u>(-un)'' «місце».

За цими правилами, наголос падає на різні склади одного й того ж слова залежно від того, чи вимовляють відмінкове закінчення, чи ні (як трапляється зазвичай). Це можна простежити на вище приведеному прикладі: ''mak-<u>ta</u>-ba-tun'' «бібліотека» у повній вимові, але ''<u>mak</u>-ta-ba(-tun)'' «бібліотека» в короткій вимові.

Обмеження на наголошення кінцевого довгого голосного не стосується діалектів, де кінцевий довгий голосний перетворився на короткий, а другий з кінця голосний став довгим.

Деякі діалекти мають інші правила наголошення. В каїрському діалекті ([[єгипетська арабська мова|єгипетська арабська]]) довгий склад може бути наголошеним, лише якщо він є не далі ніж другий від кінця слова: отож, ''mad-<u>ra</u>-sa'' «школа», ''qā-<u>hi</u>-ra'' «Каїр». Це також впливає на вимову літературної арабської в Єгипті. В [[Сана|санському]] діалекті наголос часто губиться: ''<u>bay</u>-tayn'' «два будинки», ''<u>mā</u>-sat-hum'' «їхній стіл», ''ma-<u>kā</u>-tīb'' «письмові столи», ''<u>zā</u>-rat-hīn'' «іноді», ''mad-<u>ra</u>-sat-hum'' «їхня школа». (В цьому діалекті лише склади з довгим голосним або дифтонгом є довгими; у двоскладових словах кінцевий склад може бути наголошеним, лише якщо попередній склад є коротким; а в довших словах кінцевий склад не може бути наголошеним.)

==== Рівні вимови ====
Кінцеві короткі голосні (наприклад, відмінкові закінчення ''-a -i -u'' та закінчення способу ''-u -a'') часто не вимовляють, незважаючи на формальну парадигму іменників та дієслів. Через це існують такі рівні вимови:

;Повна вимова
За повної вимови всі закінчення вимовляють так, як записують. Зазвичай, таке трапляється лише у граматичних описах мови.

;Повна вимова з паузою
Це найбільш формальний рівень, який зазвичай використовують у розмові. Всі закінчення вимовляють так, як записують, за винятком тих, що в кінця вислову (словосполучення чи речення). Там відбуваються такі зміни:
* Кінцевий короткий голосний не вимовляють. (Виняток можливий для множини жіночого роду ''-na'' та вкорочених голосних у наказових способах недостатніх дієслів, наприклад ''irmi!'' «кидай!».)
* Всі закінчення невизначеності ''-in -un'' (з [[нунація|нунацією]]) випадають. Закінчення ''-an'' випадає зі слів, яким передує [[та марбута]] {{ar2|ة}} (тобто ''-t'' в закінченні ''-at-'', що зазвичай вказує на жіночий рід іменника), але вимовляється як ''-ā'' у решті випадків.
* Та марбута сама по собі звучить як ''h''. (Принаймні, так воно є у формальній вимові, наприклад, у деяких декламація Корану. На практиці це ''h'' зазвичай упускають.)

;Формальна коротка вимова
Цей формальний рівень трапляється нечасто. Він полягає у вимові слів так, наче вони в позиції перед паузою (із впливом розмовних різновидів). Трапляються такі зміни:
* Більшість кінцевих коротких голосних не вимовляють. Винятками є такі голосні:
:* жіноча множина ''-na''
:* вкорочений голосний в юсивному/наказовому способах дієслова, наприклад, ''irmi!'' «кидай!»
:* афікс минулого часу другої особи однини жіночого роду ''-ti'', а також ''ʾanti'' «ти (жін.)»
:* іноді афікс минулого часу першої особи однини ''-tu''
:* іноді афікс минулого часу другої особи однини чоловічого роду ''-ta'', а також ''ʾanta'' «ти (чол.)»
:* кінцеве ''-a'' в декількох словах, наприклад, ''laysa'' «не є», ''sawfa'' «(визначник майбутнього часу)»
* Нунаційні закінчення ''-an -in -un'' не вимовляють. Втім, їх вимовляють у прислівникових утвореннях знахідного відмінка, наприклад, ''taqrīban'' {{ar2|تقريباً}} «майже, приблизно», ''ʿādatan'' {{ar2|عادةً}} «зазвичай».
* Та марбуту не вимовляють за винятком слів у сполученому стані, де вона звучить ''t'' (а також у прислівникових конструкціях знахідного відмінка, наприклад, ''ʿādatan'' {{ar2|عادةً}} «зазвичай», де ''-tan'' вимовляють).
* Чоловічий прикметниковий суфікс ''-iyy'' ([[нісба]]) зазвичай звучить як ''-ī'' і є ненаголошеним (проте у формах множини та жіночого роду однини, тобто коли йому передує інший суфікс, звучить як ''-iyy-'').
* Повні закінчення (включно з відмінниковими закінченням) трапляються тоді, коли до слова додають додаток-[[клітика|клітику]] або присвійний суфікс (наприклад, ''-nā'' «нас/наш»).

;Неформальна коротка вимова
Це вимова, яку використовують мовці літературної арабської під час імпровізованої розмови, тобто коли мовець сам будує нові речення, а не просто читає готовий текст. Це схоже на формальну коротку вимову за винятком того, що правила упускання кінцевих голосних застосовують навіть за наявності суфіксів-клітиків. В основному короткі відмінкові та способові голосні ніколи не вимовляють, а деякі зміни, що відбуваються, повторюють розмовну вимову. А саме:
* Всі правила формальної короткої вимови діють, за винятком наступних.
* Закінчення минулого часу однини, які формально записують як ''-tu -ta -ti'', вимовляють як ''-t -t -ti''. Проте чоловіче ''ʾanta'' вимовляють повністю.
* На відміну від формальної короткої вимови, правила упускання та видозміни кінцевих закінчень також використовують, коли додають додаток-клітику або присвійний суфікс (наприклад, ''-nā'' «нас/наш»). Якщо через це виникає згромадження трьох приголосних, то відбувається один із таких варіантів (залежно від рідного діалекту мовця):
:* Додають короткий голосний (наприклад, ''-i-'' або ''-ǝ-''), або між другим і третім, або між першим і другим приголосним.
:* Або ж короткий голосний додають лише тоді, коли згромадження приголосних не піддається вимові, найчастіше у випадку порушення звукової ієрархії (наприклад, ''-rtn-'' вимовляють як три приголосних поспіль, але ''-trn-'' потребує втручання голосного).
:* Або ж короткий голосний ні за яких умов не додають, проте приголосні на зразок ''r l m n'', що опинилися між двома іншими приголосними, звучатимуть як складотворчий приголосний (подібно до [[чеська мова|чеських]] та [[сербськохорватська мова|сербськохорватських]] збігів приголосних на кшталт ''hrvatski'', ''srpski'', ''krk'').
:* Якщо подвоєний приголосний трапляється перед іншим приголосним (або є кінцевим), то його часто вкорочують до звичайного приголосного, а не додають голосний. (Слід зауважити, що в [[марокканська арабська мова|марокканській арабській]] приголосні ніколи не вкорочують і не додають голосні, аби розбавити нагромадження приголосних. Натомість там у цих випадках дотримуються літературних норм.)
* Суфікси-клітики також змінюються так, аби уникнути нагромадження приголосних. Зокрема, ''-ka -ki -hu'' зазвичай звучить як ''-ak -ik -uh''.
* Кінцеві довгі голосні часто вкорочуються, зливаючись із будь-яким коротким голосним, що залишається.
* Залежно від рівня формальності, рівня освіченості мовця тощо, можливі різні розмовні варіанти.

=== Розмовні різновиди ===

==== Голосні ====
Як уже сказано вище, багато розмовних різновидів мають процес поширення «емфази», за якого «емфаза» ([[фарингалізація]]) [[емфатичні приголосні|емфатичних приголосних]] поширюється на сусідні склади, через що сусідні приголосні стають емфатичними, а голосні заднього ряду набувають низького піднесення. Міра поширення залежить від конкретного різновиду. Наприклад, в [[марокканська арабська мова|марокканській арабській]] вона поширюється до найближчого повного голосного (тобто довгого голосного чи дифтонга); у багатьох [[левантійська арабська мова|левантійських діалектах]] її поширення не має межі (її можуть зупинити лише звуки /j/ чи /ʃ/); в [[єгипетська арабська мова|єгипетські арабській]] вона поширюється на все слово включно з префіксами та суфіксами. В марокканській арабській /i u/ також мають емфатичні алофони [o~ɔ e~ɛ].

Ненаголошені короткі голосні, особливо /i u/ випадають у багатьох контекстах. Є багато спорадичних прикладів зміни коротких голосних (особливо /a/→/i/ та взаємоперетворення /i/↔/u/). У багатьох левантійських діалектів короткі /i u/ переходять у /ǝ/ в більшості контекстів (за винятком позиції перед єдиним кінцевим приголосним). З іншого боку, в марокканській арабській короткий /u/ навіює [[лабіалізація|лабіалізацію]] (огублення) на сусідні приголосні (особливо [[задньоязиковий приголосний|задньоязикові]] та [[язичковий приголосний|язичкові]]), після чого короткі /a i u/ переходять у /ǝ/, який випадає в багатьох контекстах. (Лабіалізацію з /ǝ/ часто інтерпретують як фонему /ŭ/.) Це фактично спричиняє загальну втрату різниці між короткими та довгими голосними /aː iː uː/, на зміну яким виникають напівдовгі голосні [aˑ iˑ uˑ] (фонемно /a i u/), які вживають на місці як коротких, так і довгих голосних в запозиченнях з літературної арабської.

У більшості розмовних діалектів первинні /aj aw/ перетворились на /eː oː/ (за будь-яких обставин, включно із наявністю сусіднього емфатичного приголосного). В марокканській арабській вони перейшли в первинні /iː uː/.

==== Приголосні ====
У деяких діалектах може бути більше фонем, аніж у таблиці вище. Наприклад, непритаманне арабській [v] трапляється в магрибських діалектах як усно, так і письмо (для передачі іншомовних слів). Семітське [p] перетворилося в арабській на [f] дуже рано, ще до появи письма; втім деякі арабські діалекти, на зразок іракського під впливом перської та турецької мов розрізняють [p] та [b]. Іракська арабська також вживає звуки [ɡ], [t͡ʃ], а також використовує деякі перські літери, наприклад: {{ar2|گوجة}} ''gawjah''&nbsp;— слива; {{ar2|چمة}} ''čimah''&nbsp;— трюфель тощо.

Раніше окремі фонеми [ɮˤ] та [ðˤ] об'єдналися у єдину фонему [ðˤ]. Чимало діалектів (наприклад, єгипетський, левантійський та багато магрибських) пізніше втратили міжзубні фрикативні, перетворивши [θ ð ðˤ] на [t d dˤ]. Більшість діалектів у «вивчених» із літературної мови словах вживають ту ж вимову, що й у запозичених словах, проте деякі діалекти без міжзубних фрикативних (частково в Єгипті та Левантії) вживають у запозичених словах [s z zˤ dˤ] замість первинних [θ ð ðˤ ɮˤ].

Ще однією ознакою, за якою арабські діалекти різняться між собою, є те, як вони передають первинний задньоязикові та язичкові /q/, /d͡ʒ/ (протосемітське /ɡ/), та /k/:
* {{ar2|ق}} /q/ зберігає свою первинну вимову у таких регіонах, як Ємен, Марокко та містах Магрибу. У кількох відомих діалектах, на зразок [[каїр]]ського, [[бейрут]]ського та [[дамаск]]ського, вона звучить як гортанне зімкнення [ʔ]. В районі Перської затоки, Іраку, Верхньому Єгипті, Магрибі та меншою мірою в містах Левантії (наприклад, Йорданії) вона звучить як [ɡ]. У деяких християнських селах Левантії цей звук вимовляють як [k]. У деяких діалектах Перської затоки цей звук палаталізувався до [d͡ʒ] або [ʒ]. В суданській арабській він звучить як [ʁ]. Багато діалектів, у яких звучання /q/ змінилося, все ж вимовляють цей звук по-літературному в деяких словах (часто з релігійним чи освітнім підтекстом).
* {{ar2|ج}} /d͡ʒ/ звучить як африкат в Іраку, та в більшості діалектів Аравійського півострова; проте у північному Єгипті, в багатьох регіонах Ємену й Оману, в Марокко, Тунісі та Левантії його вимовляють як [ɡ]; натомість у арабських діалектах Перської затоки він звучить як [j], [i̠].
* {{ar2|ك}} /k/ часто зберігає своє первинне звучання, проте в Ізраїлі, Палестині, Іраку та в більшості діалектів Аравійського півострова цей палаталізувався до /t͡ʃ/. Часто різниця між суфіксами /-ak/ (тебе, чол.) та /-ik/ (тебе, жін.) переходить у різницю між /-ak/ та /-it͡ʃ/ відповідно. В [[Сана|Сані]], [[Оман]]і та [[Бахрейн]]і /-ik/ вимовляють як /-iʃ/.

Фарингалізація емфатичних приголосних у багатьох різновидах арабської має тенденцію до послаблення та поширення на сусідні приголосні. До того ж у багатьох діалектах емфатичний алофон [ɑ] навіює фарингалізацію на сусідні звуки. Як наслідок, це може ускладнити або й унеможливити визначення того, чи є кінцевий приголосний емфатичним, чи ні, особливо в діалектах із широким поширенням емфази. (Відомим винятком є звуки /t/ та /tˤ/ в марокканській арабській, оскільки спершу їх вимовляли як африкат [t͡s], а згодом&nbsp;— ні.)

== Граматика ==
[[Файл:Arabsjka-mova-1928.jpg|right|thumb|Граматика арабської мови, яку написав український сходознавець [[Тауфік Кезма]] російською мовою, УАН, 1928 рік]]

=== Літературна арабська ===
Як і всі [[семітські мови]], арабська має незвичну для носія індоєвропейських мов морфологію (тобто спосіб утворення нових слів від загального кореня). Арабська морфологія має систему «корінь-і-модель». Це означає, що слово утворюється поєднанням кореня (який має вигляд кількох приголосних&nbsp;— найчастіше трьох) із моделлю певного значення. Наприклад, якщо об'єднати корінь '''k-t-b''' (зі значенням «писати») та модель '''-a-a-tu''' (перша особа однини минулого часу), то утвориться слово ''katabtu'' («я написав»). Інші дієслова у першій особі однини минулого часу матимуть ту саму модель, проте об'єднану з іншим коренем (наприклад, ''qaraʾtu'' «я прочитав», ''ʾakaltu'' «я з'їв», ''ðahabtu'' «я прийшов»), хоча інші моделі для цього значення також можливі (наприклад, ''šaribtu'' «я випив», ''qultu'' «я сказав», ''takallamtu'' «я поговорив», де використано підмодель, в якій проте лишається суфікс минулого часу ''-tu'').

З єдиного кореня '''k-t-b''' можна утворити багато слів, додаючи різні моделі:
* ''katabtu'' «я написав»
* ''kattabtu'' «я був (щось) написав»
* ''kātabtu'' «я листувався (з кимось)»
* ''ʾaktabtu'' «я диктував»
* ''iktatabtu'' «я підписав»
* ''takātabnā'' «ми листувалися (одне з одним)»
* ''ʾaktubu'' «я пишу»
* ''ʾukattibu'' «я (щось) написав»
* ''ʾukātibu'' «я листуюся (з кимось)»
* ''ʾuktibu'' «я диктую»
* ''ʾaktatibu'' «я підписую»
* ''natakātabu'' «ми листуємося (одне з одним)»
* ''kutiba'' «це було написано»
* ''ʾuktiba'' «це було продиктовано»
* ''maktūb'' «написано»
* ''muktab'' «продиктовано»
* ''katīb'' «книга»
* ''kutub'' «книги»
* ''kātib'' «письменники»
* ''kuttāb'' «письменники»
* ''maktab'' «письмовий стіл»
* ''maktabah'' «бібліотека»
* тощо.

==== Корінь ====
Арабський корінь найчастіше складається з трьох літер, рідше з двох, чотирьох чи п'яти; якщо в корені більше трьох літер, то він повинен містити хоча би один із плавних приголосних (пам'ятка: مُرْ بِنَفْلٍ). Втім, на думку російського арабіста С.Майзеля, кількість трибуквенних коренів становить 82&nbsp;% від загальної кількості.<ref>Майзель С.&nbsp;С.&nbsp;Пути развития корневого фонда семитских языков. М., 1983. С. 78.{{ref-ru}}</ref>

До складу кореня не може входити будь-яка комбінація приголосних: деякі з них не сумісні в одному й тому ж корені.

# Гортанні: {{ar2|غ ع خ ح}} (за сумісності {{ar2|ع}} та {{ar2|ء}})
# Не гортанні:
:: {{ar2|ب}} та {{ar2|ف م}}

:: {{ar2|ت}} та {{ar2|ث}}

:: {{ar2|ث}} та {{ar2|س ص ض ط ظ}}

:: {{ar2|ج}} та {{ar2|ف ق ك}}

:: {{ar2|خ}} та {{ar2|ظ ق ك}}

:: {{ar2|د}} та {{ar2|ذ}}

:: {{ar2|ذ}} та {{ar2|ص ض ط ظ}}

:: {{ar2|ر}} та {{ar2|ل}}

:: {{ar2|ز}} та {{ar2|ض ص ظ}}

:: {{ar2|س}} та {{ar2|ص ض}}

:: {{ar2|ش}} та {{ar2|ض ل}}

:: {{ar2|ص}} та {{ar2|ض ط ظ}}

:: {{ar2|ض}} та {{ar2|ط ظ}}

:: {{ar2|ط}} та {{ar2|ظ ك}}

:: {{ar2|ظ}} та {{ar2|غ ق}}

:: {{ar2|غ}} та {{ar2|ق ك}}

:: {{ar2|ق}} та {{ar2|ك غ}}

:: {{ar2|ل}} та {{ar2|ن}}

Ця особливість складу арабського кореня трохи полегшує читання тексту без голосних; наприклад, написання {{ar2|حعفر}} з голосними матиме вигляд {{ar2|جَعْفَر}} тощо.<ref>Юшманов Н.&nbsp;В.&nbsp;Грамматика литературного арабского языка, стр. 41{{ref-ru}}</ref>

==== Іменники та прикметники ====
[[Іменник]]и в літературній арабській мають три [[відмінок|відмінки]] ([[називний відмінок|називний]], [[знахідний відмінок|знахідний]] та [[родовий відмінок|родовий]]); три [[Число (мовознавство)|числа]] ([[однина]], [[двоїна]] та [[множина (мовознавство)|множина]]); два [[Рід (мовознавство)|роди]] (чоловічий та жіночий); та три стани (невизначений, визначений та [[ідафа|сполучений]]). Показником відмінка в однині (за винятком слів, що закінчуються на довге ''ā'') є суфікс&nbsp;— короткий голосний у кінці слова (/-u/ для називного, /-a/ для знахідного, /-i/ для родового).

Однина ''жіночого роду'' часто має форму на /-at/, яка скорочується до /-ah/ чи /-a/ перед паузою (на письмі її позначає особлива літера [[та марбута]]). ''Множина'' утворюється або завдяки закінченням ([[ціла множина|ціла, правильна множина]]), або завдяки змінам всередині слова ([[розбита множина|розбита, неправильна множина]]). До ''визначених іменників'' належать власні назви, всі іменники в сполученому стані та всі іменники, що вжито із означеним артиклем /al-/. У невизначених іменників в однині (крім тих, що закінчуються на довге ''ā'') виникає кінцеве /-n/, що разом із відмінковим голосним утворює суфікс неозначеності: /-un/, /-an/ або /-in/ (це називають [[нунація|нунацією]]).

[[Прикметник]]и в літературній арабській мають відмінок, число, рід та стан, як і іменник. Утім множина неістот завжди поєднується з прикметником жіночого роду однини, який отримує суфікс /-ah/ або /-at/.

[[Займенник]]и в літературній арабській має особу, число та рід. Є два різновиди&nbsp;— самостійні займенники та [[енклітика|енклітики]]. Енклітики додаються до кінця дієслова, іменника або прийменника й визначають об'єкт, на який скеровано значення дієслова чи прийменника або володіння іменника. Займенник першої особи однини має різні енклітики для дієслів (/-ni/) та для іменників чи прийменників (/-ī/ після приголосних, /-ya/ після голосних).

Іменники, дієслова, займенники та прикметники узгоджуються між собою в усіх відношеннях. Втім множина іменників-неістот граматично вважається одниною жіночого роду. Крім того дієслово в дієслівному реченні завжди має форму однини незалежно від його семантичного числа, коли додаток дієслова прямо вказано як іменник. Числівники від трьох до десяти узгоджуються за принципом навхрест, коли граматично чоловічі числівники позначають жіночий рід і навпаки.

==== Дієслова ====
Дієслова в літературній арабській мають особу (першу, другу та третю), рід та число. Дієслова змінюються за двома станами ([[Активний стан|активним]] та [[Пасивний стан|пасивним]]); і п'ятьма способами (дійсним, наказовим, умовним, [[Юсивний спосіб|юсивним]]), {{нп|Енергійний спосіб|енергійним|en|Energetic mood}}). Також є два [[дієприкметник]]и (активний і пасивний), а також віддієслівний іменник. Арабські дієслова не мають неозначеної форми ([[інфінітив]]а), замість неї у словниках використовують форму третьої особи однини минулого часу ''(він зробив)'', бо вона є найпростішою.

Дієслова відмінюються за двома основними парадигмами&nbsp;— минулою та неминулою. До минулої належить власне '''''минулий час''''', який виражає дію, що відбулася до моменту мовлення. Поняття неминулої парадигми об'єднує два часи:
* '''''теперішньо-майбутній час''''', що виражає незакінчену за своїм характером дію, яка відбувається чи починається одночасно із моментом мовлення чи моментом, про який ідеться в мовленні;
* '''''майбутній час''''', що виражає дію, яка відбувається у майбутньому щодо моменту мовлення; утворюється завдяки префіксу ''sa-'' або ''sawfa'', який додають до форми теперішньо-майбутнього часу.

Минулу та неминулу парадигми часто називають доконаною та недоконаною, маючи на увазі, що вони поєднують час та вид. Всі способи окрім дійсного можливі лише в неминулих часах. Різниця між формами минулого та неминулих часів полягає в різних основах слова (наприклад, минуле ''katab-'' і неминуле ''-ktub-'') та різних афіксах, що визначають особу, число та рід: В минулому особу, число та рід злито в одну суфіксальну морфему, натомість у неминулих вживають комбінацію префікса (що позначає особу) та суфікса (що позначає рід і число). Для пасивного стану вживають ті самі афікси особи/числа/роду, проте зі зміненими голосними в основі.

В таблиці, наведеній нижче, подано різні форми ({{нп|порода (мовознавство)|породи|ru|Порода (лингвистика)}}) дієслова, утворені від кореня '''''k-t-b''''' «писати» (для форми IX вжито корінь '''''ḥ-m-r''''' «червоний», позаяк ця форма стосується лише кольорів та фізичних властивостей).
{|class="wikitable"
|+Більшість із цих форм притаманні виключно [[класична арабська мова|класичній арабській]]
! Форма !! Минула<br/>парадигма !! Значення !! Неминула<br/>парадигма !! Значення
|-
| I || '''''k'''a'''t'''a'''b'''a'' || «він написав» || ''ya'''kt'''u'''b'''u'' || «він пише»
|-
| II || '''''k'''a'''tt'''a'''b'''a'' || «він змусив (когось) писати» || ''yu'''k'''a'''tt'''i'''b'''u'' || «він змушує (когось) писати»
|-
| III || '''''k'''ā'''t'''a'''b'''a'' || «він листувався (з кимось), написав (комусь)» || ''yu'''k'''ā'''t'''i'''b'''u'' || «він листується (з кимось), пише (комусь)»
|-
| IV || ''a'''kt'''a'''b'''a'' || «він диктував» || ''yu'''kt'''i'''b'''u'' || «він диктує»
|-
| V || ''ta'''k'''a'''tt'''a'''b'''a'' || ''не існує'' || ''yata'''k'''a'''tt'''a'''b'''u'' || ''не існує''
|-
| VI || ''ta'''k'''ā'''t'''a'''b'''a'' || «він листувався (з кимось, особливо взаємно)» || ''yata'''k'''ā'''t'''a'''b'''u'' || «він листується (з кимось, особливо взаємно)»
|-
| VII || ''in'''k'''a'''t'''a'''b'''a'' || «від підписав» || ''yan'''k'''a'''t'''i'''b'''u'' || «він підписує»
|-
| VIII || ''i'''k'''ta'''t'''a'''b'''a'' || «він скопіював» || ''ya'''k'''ta'''t'''i'''b'''u'' || «він копіює»
|-
| IX || ''i'''ḥm'''a'''rr'''a'' || «він зачервонив» || ''ya'''ḥm'''a'''rr'''u'' || «він червонить»
|-
| X || ''ista'''kt'''a'''b'''a'' || «він попросив (когось) написати» || ''yasta'''kt'''i'''b'''u'' || «він просить (когось) написати»
|-
|}

=== Розмовні різновиди ===
{{main|Різновиди арабської мови}}
У діалектах зникла різниця між відмінками, а також майже зникла двоїна (її вживають лише щодо іменників, при чому необов'язково). Також вони втратили всі способи крім дійсного і наказового, проте багато з них набули нових способів за допомогою префіксів (найчастіше /bi-/ для дійсного та умовного). Вони також втратили «нунацію» невизначеності та внутрішній пасив.

== Письмо ==
{{main|Арабське письмо}}
[[Файл:Learning Arabic calligraphy.jpg|thumb|250px|Зразок тексту, написаного [[арабська каліграфія|арабською каліграфією]]]]
{{Арабська абетка}}
Звукове (консонантно-приголосне) письмо арабів виникло на основі арамейського через [[набатейське письмо|набатейське]], до якого арабське є подібним (як [[Коптське письмо|коптське]] чи [[кирилиця|кириличне]] письмо схоже на [[грецьке письмо|грецьке]]). У зв'язку з особливою формою арабського письма [[східні слов'яни]] називали його ''арабська в'язь''.

Історично виникли розбіжності між західним та східним написанням деяких знаків. Наприклад, в Магрибі фа ({{ar2|ف}}) має крапку знизу, а каф ({{ar2|ق}}) замість двох крапок зверху&nbsp;— одну; крім того порядок літер трохи різний (особливо, коли їх використовують як числівники). Втім давній магрибський варіант перестали використовувати (за винятком каліграфії в коранських школах Західної Африки).

Як і більшість семітських писемностей, арабське письмо ведуть справа наліво. Існує кілька стилів шрифту, найвідоміші з яких [[насх]] (друкований комп'ютерний шрифт) та [[рука (шрифт)|ру́ка]] (його зазвичай використовують на письмі)<ref>Hanna, Sami A.; Greis, Naguib (1972), Writing Arabic: A Linguistic Approach, from Sounds to Script, Brill Archive, ISBN 90-04-03589-3{{ref-en}}</ref>.

=== Абетка ===
В арабській абетці 28 букв, 25 із них&nbsp;— для позначення приголосних звуків і 3&nbsp;— для позначення довгих голосних, а також спеціального призвука «[[гамза]]» ء, що не входить до абетки. Для позначення коротких голосних використовують діакритичні знаки, які іноді пишуть над або під [[буква]]ми. Поділу на великі та малі букви немає.

<table class="wikitable" valign="top" style="font-family: Arial Unicode MS; vertical-align: top;">
<tr style="font-weight: bold;">
<td rowspan=2></td><td colspan=4>Форми</td><td rowspan=2>Назва</td><td rowspan=2>Вимова</td>
</tr><tr style="font-weight: bold;">
<td>Ізольована</td><td>Початкова</td><td>Серединна</td><td>Кінцева</td>
</tr><tr>
<td>1</td><td colspan=3>[[ا]]</td><td>ـا</td><td>каліф<br/>[ʔaliːf]</td><td>[ʔ], [aː]</td>
</tr><tr>
<td>2</td><td>[[ب]]</td><td>بـ</td><td>ـبـ</td><td>ـب</td><td>бак<br/>[baːʔ]</td><td>[b]</td>
</tr><tr>
<td>3</td><td>[[ت]]</td><td>تـ</td><td>ـتـ</td><td>ـت</td><td>так<br/>[taːʔ]</td><td>[t]</td>
</tr><tr>
<td>4</td><td>[[ث]]</td><td>ثـ</td><td>ـثـ</td><td>ـث</td><td>сак<br/>[θaːʔ]</td><td>[θ]</td>
</tr><tr>
<td>5</td><td>[[ج]]</td><td>جـ</td><td>ـجـ</td><td>ـج</td><td>джим<br/>[ʤiːm]</td><td>[ʤʲ], [ɡʲ], [ʒ]</td>
</tr><tr>
<td>6</td><td>[[ح]]</td><td>حـ</td><td>ـحـ</td><td>ـح</td><td>хак<br/>[ħaːʔ]</td><td>[ħ]</td>
</tr><tr>
<td>7</td><td>[[خ]]</td><td>خـ</td><td>ـخـ</td><td>ـخ</td><td>хак<br/>[χaːʔ]</td><td>[χ]</td>
</tr><tr>
<td>8</td><td colspan=2>[[د]]</td><td>ـدـ</td><td>ـد</td><td>даль<br/>[daːl]</td><td>[d]</td>
</tr><tr>
<td>9</td><td colspan=2>[[ذ]]</td><td>ـذـ</td><td>ـذ</td><td>заль<br/>[δaːl]</td><td>[δ]</td>
</tr><tr>
<td>10</td><td colspan=2>[[ر]]</td><td>ـرـ</td><td>ـر</td><td>рак<br/>[raːʔ]</td><td>[r]</td>
</tr><tr>
<td>11</td><td colspan=2>[[ز]]</td><td>ـزـ</td><td>ـز</td><td>зайн<br/>[zaːjn]</td><td>[z]</td>
</tr><tr>
<td>12</td><td>[[س]]</td><td>سـ</td><td>ـسـ</td><td>ـس</td><td>сін<br/>[siːn]</td><td>[s]</td>
</tr><tr>
<td>13</td><td>[[ش]]</td><td>شـ</td><td>ـشـ</td><td>ـش</td><td>шин<br/>[ʃiːn]</td><td>[ʃʲ]</td>
</tr><tr>
<td>14</td><td>[[ص]]</td><td>صـ</td><td>ـصـ</td><td>ـص</td><td>сад<br/>[sˁaːd]</td><td>[sˁ]</td>
</tr><tr>
<td>15</td><td>[[ض]]</td><td>ضـ</td><td>ـضـ</td><td>ـض</td><td>дад<br/>[dˁaːd]</td><td>[dˁ]</td>
</tr><tr>
<td>16</td><td>[[ط]]</td><td>طـ</td><td>ـطـ</td><td>ـط</td><td>так<br/>[tˁaːʔ]</td><td>[tˁ]</td>
</tr><tr>
<td>17</td><td>[[ظ]]</td><td>ظـ</td><td>ـظـ</td><td>ـظ</td><td>зак<br/>[zˁaːʔ]</td><td>[zˁ], [δˁ]</td>
</tr><tr>
<td>18</td><td>[[ع]]</td><td>عـ</td><td>ـعـ</td><td>ـع</td><td>гайн<br/>[ʕaːjn]</td><td>[ʕ]</td>
</tr><tr>
<td>19</td><td>[[غ]]</td><td>غـ</td><td>ـغـ</td><td>ـغ</td><td>гайн<br/>[ʁaːjn]</td><td>[ʁ]</td>
</tr><tr>
<td>20</td><td>[[ف]]</td><td>فـ</td><td>ـفـ</td><td>ـف</td><td>фак<br/>[faːʔ]</td><td>[f]</td>
</tr><tr>
<td>21</td><td>[[ق]]</td><td>قـ</td><td>ـقـ</td><td>ـق</td><td>каф<br/>[qaːf]</td><td>[q]</td>
</tr><tr>
<td>22</td><td>[[ك]]</td><td>كـ</td><td>ـكـ</td><td>ـك</td><td>каф<br/>[kaːf]</td><td>[kʲ], [ʧʲ]</td>
</tr><tr>
<td>23</td><td>[[ل]]</td><td>لـ</td><td>ـلـ</td><td>ـل</td><td>лам<br/>[laːm]</td><td>[l]</td>
</tr><tr>
<td>24</td><td>[[م]]</td><td>مـ</td><td>ـمـ</td><td>ـم</td><td>мім<br/>[miːm]</td><td>[m]</td>
</tr><tr>
<td>25</td><td>[[ن]]</td><td>نـ</td><td>ـنـ</td><td>ـن</td><td>нун<br/>[nuːn]</td><td>[n]</td>
</tr><tr>
<td>26</td><td>[[ه]]</td><td>هـ</td><td>ـهـ</td><td>ـه</td><td>гак<br/>[ɦaːʔ]</td><td>[ɦ]</td>
</tr><tr>
<td>27</td><td colspan=2>[[و]]</td><td>ـوـ</td><td>ـو</td><td>вав<br/>[waːw]</td><td>[w], [uː]</td>
</tr><tr>
<td>28</td><td>[[ي]]</td><td>يـ</td><td>ـيـ</td><td>ـي</td><td>яй<br/>[jaːj]</td><td>[j], [iː]</td>
</tr>
</table>

<table class="wikitable" valign="top" style="font-family: Arial Unicode MS; vertical-align: top;">
<tr>
<td colspan=3 style="font-weight: bold;">Інші літери</td>
</tr><tr>
<td>[[ة]]</td><td>та-марбута</td><td>суфікс жіночого роду</td>
</tr><tr>
<td>[[ى]]</td><td>аліф-максура</td><td></td>
</tr><tr>
<td>[[ء]]</td><td>гамза</td><td>зімкнення голосових зв'язок</td>
</tr><tr>
<td colspan=3 style="font-weight: bold;">Ташкіль</td>
</tr><tr>
<td style="font-size: 20pt;">ـْ</td><td>[[сукун]]</td><td>відсутність голосного</td>
</tr><tr>
<td style="font-size: 20pt;">ـّ</td><td>[[шадда]]</td><td>подвоєння приголосного</td>
</tr><tr>
<td style="font-size: 20pt;">ـَ</td><td>[[фатха]]</td><td>[a]</td>
</tr><tr>
<td style="font-size: 20pt;">ـِ</td><td>[[кясра]]</td><td>[i]</td>
</tr><tr>
<td style="font-size: 20pt;">ـُ</td><td>[[дамма]]</td><td>[u]</td>
</tr><tr>
<td style="font-size: 20pt;">ـً</td><td>[[фатхатан]]</td><td rowspan=3>вживаються для утворення неозначеної форми</td>
</tr><tr>
<td style="font-size: 20pt;">ـٍ</td><td>[[кясратан]]</td>
</tr><tr>
<td style="font-size: 20pt;">ـٌ</td><td>[[дамматан]] або [[танвін]]</td>
</tr>
</table>

Приголосні літери у арабській поділяються на 2 типи: [[сонячні та місячні літери|«сонячні» та «місячні»]]. До сонячних належать літери, що позначають звуки, утворені за участю кінчика язика. Вони відрізняються від місячних тим, що при додаванні означеного артикля ''al'', вони асимілюють його до початкової літери слова (пор. сонячна: [[Ат-Тусі]], а місячна: [[Аль-Кут]]).

<table class="wikitable" valign="top" style="font-family: Arial Unicode MS; vertical-align: top;">
<tr><td>Сонячні</td><td>ت ، ث ، د ، ذ ، ر ، ز ، س ، ش ، ص ، ض ، ط ، ظ ، ن ، ل</td></tr>
<tr><td>Місячні</td><td>أ ، ب ، ج ، ح ، خ ، ع ، غ ، ف ، ق ، ك ، ل ، م ، ه ، و ، ي</td></tr>
</table>

Найдавнішими писемними пам'ятками є:
* намарський (328)
* забадський (512)
* харранський (568) написи.

=== Каліграфія ===
{{main|Арабська каліграфія}}
Після того, як [[Халіль ібн Ахмад]] бл. 786 року остаточно зафіксував арабське письмо, було винайдено багато стилів, більшість із яких&nbsp;— для запису Корану та інших книг, а також для підписів на монументах та орнаментів.

Арабська каліграфія не вийшла з ужитку, як на Заході, й араби досі вважають її значною формою мистецтва; до каліграфів ставляться з великою повагою. Оскільки арабське письмо є скорописним за природою, його використовують для мальовничого запису віршів Корану, [[Хадис]]и чи просто прислів'їв. Зазвичай композиція є абстрактною, та іноді переходить у чітку форму, як-то тварини. Одним із сучасних майстрів цього жанру є [[Хассан Массуді]] ''(Hassan Massoudy)''.

=== Транслітерація ===
{| class="standard"
! colspan=29| приголосні
! colspan=4| голосні
! style="background: none; border: none" colspan=2 |
|-
| {{lang-ar2|ء}}
| {{lang-ar2|ب}}
| {{lang-ar2|ت}}
| {{lang-ar2|ث}}
| {{lang-ar2|ج}}
| {{lang-ar2|ح}}
| {{lang-ar2|خ}}
| {{lang-ar2|د}}
| {{lang-ar2|ذ}}
| {{lang-ar2|ر}}
| {{lang-ar2|ز}}
| {{lang-ar2|س}}
| {{lang-ar2|ش}}
| {{lang-ar2|ص}}
| {{lang-ar2|ض}}
| {{lang-ar2|ط}}
| {{lang-ar2|ظ}}
| {{lang-ar2|ع}}
| {{lang-ar2|غ}}
| {{lang-ar2|ف}}
| {{lang-ar2|ق}}
| {{lang-ar2|ك}}
| {{lang-ar2|ل}}
| {{lang-ar2|م}}
| {{lang-ar2|ن}}
| {{lang-ar2|ه}}
| {{lang-ar2|و}}
| {{lang-ar2|ي}}
| {{lang-ar2|ة}}
| {{lang-ar2|ا}}
| {{lang-ar2|و}}
| {{lang-ar2|ي}}
| {{lang-ar2|ى}}
| style="background-color: #EEEEFF" colspan=2 | '''арабські літери'''
|-
| {{unicode2|’}}
| {{unicode2|б}}
| {{unicode2|т}}
| {{unicode2|с̱}}
| {{unicode2|дж}}
| {{unicode2|х̣}}
| {{unicode2|х̮}}
| {{unicode2|д}}
| {{unicode2|з̱}}
| {{unicode2|р}}
| {{unicode2|з}}
| {{unicode2|с}}
| {{unicode2|ш}}
| {{unicode2|с̣}}
| {{unicode2|д̣}}
| {{unicode2|т̣}}
| {{unicode2|з̣}}
| {{unicode2|‛}}
| {{unicode2|г̮}}
| {{unicode2|ф}}
| {{unicode2|к̣}}
| {{unicode2|к}}
| {{unicode2|л}}
| {{unicode2|м}}
| {{unicode2|н}}
| {{unicode2|г}}
| {{unicode2|в}}
| {{unicode2|й}}
| {{unicode2|-}}
| {{unicode2|а̄}}
| {{unicode2|ӯ}}
| {{unicode2|і̄}}
| {{unicode2|ā}}
| style="background-color: #EEEEFF" colspan=2 | '''кирилізація''' (наукова)
|-
| {{unicode|ʾ}}
| {{unicode|b}}
| {{unicode|t}}
| {{unicode|ṯ}}
| {{unicode|ǧ}}
| {{unicode|ḥ}}
| {{unicode|ḫ}}
| {{unicode|d}}
| {{unicode|ḏ}}
| {{unicode|r}}
| {{unicode|z}}
| {{unicode|s}}
| {{unicode|š}}
| {{unicode|ṣ}}
| {{unicode|ḍ}}
| {{unicode|ṭ}}
| {{unicode|ẓ}}
| {{unicode|ʿ}}
| {{unicode|ġ}}
| {{unicode|f}}
| {{unicode|q}}
| {{unicode|k}}
| {{unicode|l}}
| {{unicode|m}}
| {{unicode|n}}
| {{unicode|h}}
| {{unicode|w}}
| {{unicode|y}}
| {{unicode|ah/ä}}<ref>Н.&nbsp;В.&nbsp;Юшманов, Грамматика литературного арабского языка, с.11; СПб.,1928{{ref-ru}}</ref>
| {{unicode|ā}}
| {{unicode|ū}}
| {{unicode|ī}}
| {{unicode|ā/á/ỳ}}
| style="background-color: #EEEEFF" | станд.
| style="background-color: #EEEEFF" rowspan=3 | '''латинізація'''
|-
| '
|
|
| th
| j/g
| 7
| kh
|
| dh
|
|
|
| sh
| 9
|
| 6
| dh
| `
| gh
|
| 8/9
|
|
|
|
|
|
|
| ah
|
| oo
| ee
| a
| style="background-color: #EEEEFF" rowspan=2| нестр.
|-
| 2
|
|
|
|
|
| 5
|
|
|
|
|
| ch
| 4
| 9
|
| 6'/8
| 3
| 3'
|
| g
|
|
|
|
|
|
|
| eh
| aa
| ou/uu
| ii
| y
|-
|}

=== Цифри ===
{{main|Арабська система числення}}
У більшості країн Північної Африки використовують західноарабські цифри (0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9). Утім, у Єгипті та арабськомовних країнах сходу використовують східноарабські цифри (٠‎&nbsp;— ١‎&nbsp;— ٢‎&nbsp;— ٣‎&nbsp;— ٤‎&nbsp;— ٥‎&nbsp;— ٦‎&nbsp;— ٧‎&nbsp;— ٨‎&nbsp;— ٩‎). В кількацифрових числах цифри пишуть зліва направо, так само номер телефону читають зліва направо (по-європейськи). Вимовляють їх так: 24&nbsp;— «чотири і двадцять», 1975&nbsp;— «одна тисяча (і) дев'ять сотень (і) п'ять і сімдесят» (як у [[класична гебрейська мова|класичній гебрейській]] чи [[німецька мова|німецькій]]).

== Література ==
{{main|Арабська література}}

== Контакти з іншими мовами ==
Вплив арабської мови є особливо важливим у мусульманських країнах. Зокрема арабська є важливим джерелом слів для [[белуджійська мова|белуджійської]], [[Бенгальська мова|бенгальської]], [[берберські мови|берберської]], [[каталонська мова|каталонської]], [[англійська мова|англійської]], [[французька мова|французької]], [[німецька мова|німецької]], [[гуджараті]], [[гіндустані]], [[італійська мова|італійської]], [[індонезійська мова|індонезійської]], [[курдська мова|курдської]], [[малайська мова|малайської]], [[малаялам]], [[мальтійська мова|мальтійської]], [[пушту]], [[перська мова|перської]], [[португальська мова|португальської]], [[Пенджабська мова|пенджабської]], [[рогінья (мова)|рогінья]], [[сірайкі (мова)|сірайкі]], [[Сіндхі (мова)|сіндхі]], [[сомалійська мова|сомалійської]], [[іспанська мова|іспанської]], [[Суахілі (мова)|суахілі]], [[Тагальська мова|тагальської]], [[Тамільська мова|тамільської]], [[урду]] та [[турецька мова|турецької]] мов. В більшості інших мов арабські запозичення пов'язані з науковими міжнародними термінами в галузі [[математика|математики]], [[астрономія|астрономії]], [[хімія|хімії]].

Наприклад, деякі слова української мови, запозичені з арабської: ''адмірал, алхімія, алкоголь, алгебра, алгоритм, альманах, арсенал, банан, жасмин, карат, кава, лимон, магазин, софа, сундук, тариф, цукор, шербет, шифр'' тощо.

У більшості мов релігійні терміни, пов'язані з ісламом, мають також арабське походження (в українській вони іноді дублюються турецькими варіантами), наприклад: ''імам'', ''мечеть'', ''хадж'', ''кафір'' (тур. ''ґяур''), ''салят'' (тур. ''намаз'') тощо.

Утім, арабська також піддавалася іншомовним впливам. Найважливішим джерелом слів доісламського періоду були споріднені семітські мови: [[арамейська мова|арамейська]] (яка була мовою міжнародного спілкування на стародавньому Близькому Сході), [[ґеез|ефіопська]] та меншою мірою [[гебрейська мова|гебрейська]] (переважно релігійний контекст). До того ж багато культурних, релігійних та політичних термінів арабська запозичила з [[іранські мови|іранських]] (головно [[середньоперська мова|середньоперської]] та [[Парфянська мова|парфянської]], меншою мірою з [[перська мова|класичної перської мови]]) та грецької (наприклад, ''kimiya''&nbsp;— хімія).

Сьогодні арабська мова інтенсивно поповнює свою [[лексика|лексику]] новою термінологією, запозиченою від інших народів. Особливістю запозичень в арабській є те, що слова повинні бути включені в існуючу граматичну структуру арабської мови. Тому як правило слова скорочуються до вигляду, коли у них залишаються лише 3-4 приголосні, які надалі використовуватимуться як корінь слова при утворенні однокореневих слів.

== Арабська мова та Україна ==
У різний час арабську мову досліджували українці [[Кримський Агатангел Юхимович|Агатангел Кримський]], [[Ковалівський Андрій Петрович|Андрій Ковалівський]], [[Кезма Тауфік Гаврилович|Тауфік Кезма]], [[Полотнюк Ярема Євгенович|Ярема Полотнюк]]. Сьогодні найвідомішими арабістами України є [[Рибалкін Валерій Сергійович|Валерій Рибалкін]], [[Якубович Михайло Михайлович|Михайло Якубович]] та ін. Один із перших україномовних підручників арабської мови з'явився 2003 року, його уклав єгипетський професор Атеф А. Амер<ref>[http://www.day.kiev.ua/21948/ Урок арабської. Єгипетський професор видав підручник для українських студентів]&nbsp;— ''День''</ref>. Згодом 2006 року вийшов посібник з арабської мови початкового рівня, автором якого є Юлія Осадча.

Нині арабську мову викладають у таких українських вишах:
* [[Львівський університет]]: Філологічний факультет, кафедра сходознавства&nbsp;— як перша іноземна мова<ref>{{Cite web |url=http://www.franko.lviv.ua/faculty/Philol/www/shid.php |title=Львівський університет. Факультет філології. Кафедра сходознавства. |accessdate=12 вересня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101219101424/http://www.franko.lviv.ua/faculty/Philol/www/shid.php |archivedate=19 грудня 2010 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101219101424/http://www.franko.lviv.ua/faculty/Philol/www/shid.php |date=2010-12-19 }}</ref>.
* [[Київський національний лінгвістичний університет]]: Інститут східних мов, кафедра сходознавства<ref>{{Cite web |url=http://www.knlu.kiev.ua/?AC=9 |title=Київський національний лінгвістичний університет, Інститут східних мов, кафедра сходознавства |accessdate=12 вересня 2011 |archive-date=5 вересня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110905044850/http://www.knlu.kiev.ua/?AC=9 }}</ref>.
* [[НаУКМА|Києво-Могилянська академія]]: Гуманітарний факультет, кафедра літератури та іноземних мов&nbsp;— як друга іноземна мова<ref>{{Cite web |url=http://www.ukma.kiev.ua/ua/faculties/fac_gum/liter_in/kursy/index.php |title=НаУКМА, Гуманітарний факультет. Кафедра літератури та іноземних мов. Анотація курсів. |accessdate=12 вересня 2011 |archive-date=2 вересня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110902061348/http://www.ukma.kiev.ua/ua/faculties/fac_gum/liter_in/kursy/index.php }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110902061348/http://www.ukma.kiev.ua/ua/faculties/fac_gum/liter_in/kursy/index.php |date=2011-09-02 }}</ref>.
* [[Київський університет]]: Інститут філології, кафедра Близького Сходу<ref>{{Cite web |url=http://www.philology.kiev.ua/php/kafkaf.php?id=25&sid=6 |title=Кафедра Близького Сходу Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка. Єгипетський центр арабської мови та літератури |accessdate=12 вересня 2011 |archive-date=27 серпня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110827092438/http://www.philology.kiev.ua/php/kafkaf.php?id=25&sid=6 }}</ref>.
* ПВНЗ [[Інститут сходознавства та міжнародних відносин «Харківський колегіум»]]: на факультеті «Міжнародні відносини» вивчають як першу східну мову, всього вивчають дві східні і одну європейську<ref>{{Cite web |url=http://www.collegium.kharkov.ua/ |title=Офіційний сайт Інституту сходознавства і міжнародних відносин «Харківський колегіум» |accessdate=25 травня 2022 |archive-date=2 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220402150444/http://www.collegium.kharkov.ua/ }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220402150444/http://www.collegium.kharkov.ua/ |date=2022-04-02 }}</ref>.
* [https://karazin.ua/ Харківський університет імені В.&nbsp;Н.&nbsp;Каразіна] на факультеті іноземних мов, кафедра східних мов та міжкультурної комунікації.

Крім того навчання арабській мові пропонують деякі приватні структури, громадські і релігійні організації. Наприклад, безкоштовно можна навчатися арабській мові в Недільних школах, що знаходяться при мечетях (Київ, Харків, Одеса, Запоріжжя, Миколаїв).

'''Цікавий факт.''' 1708 року в [[Алеппо]] коштом гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] було видано Євангеліє арабською мовою<ref>{{Cite web |url=http://www.mazepa.name/history/mytzyk.html |title=''Юрій Мицик.'' Гетьман Іван Мазепа як покровитель Православної Церкви |accessdate=7 вересня 2011 |archive-date=12 жовтня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121012131227/http://www.mazepa.name/history/mytzyk.html }}</ref>. Таким чином гетьман підтримав арабів-християн [[Антіохійська православна церква|Антіохійської православної церкви]]. Кілька Біблій, серед яких, ймовірно, є і надрукуване у 1708 році в Алеппо коштовне Євангеліє, були знайдені послом України в Лівані Ігорем Осташем в кількох монастирях<ref>{{Cite web|title=У Лівані знайшли унікальне Євангеліє Івана Мазепи арабською мовою, видане в Алеппо|url=https://www.radiosvoboda.org/a/30481953.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2020-03-12|language=uk|archive-date=18 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200318235558/https://www.radiosvoboda.org/a/30481953.html}}</ref>.

== Приклади ==
{| class="wikitable"
|-
! Українська
! Арабська
! [[Арабські діакритичні знаки|Арабська з голосними]]
! [[Латинізація арабського письма|Романізація]] ([[DIN 31635]])
! [[МФА]]
|-
|Українська [мова] || {{lang-ar2|الأوكرانية}} || {{lang-ar2|الأُوكْرَانِيَّة}} || al-ūkrāniyyah || /alʔuːkraːnijja/
|-
|Так || {{lang-ar2|نعم}} || {{lang-ar2|نَعَمْ}} || naʿam || /naʕam/
|-
|Ні || {{lang-ar2|لا}} || {{lang-ar2|لا}} || lā || /laː/
|-
|Привіт || {{lang-ar2|مرحبا}} || {{lang-ar2|مَرْحَبًا}} || marḥaban || /marħaban/
|-
|Мир вам || {{lang-ar2|السلام عليكم}}|| {{lang-ar2|السَّلامُ عَلَيْكُمْ}} || ʾassalāmu ʿalaykum <small>(варіюється)</small> || /ʔasːalaːmu ʕɑlæjkum/ <small>(варіюється)</small>
|-
|Як справи? || {{lang-ar2|کيف الحال؟}} || {{lang-ar2|کَيْفَ ٱلْحَال؟}}|| kayfa l-ḥāl || /kæjfa lħaːl/
|-
|Ласкаво прошу || {{lang-ar2|أهلا}} || {{lang-ar2|أَهْلاً}} || ʾahlan || /ʔahlan/
|-
|До побачення || {{lang-ar2|مع السلامة}} || {{lang-ar2|مَعَ السّلامَة}} || maʿa s-salāma || /maʕa ssalaːma/
|-
|Будь ласка || {{lang-ar2|من فضلك}} || {{lang-ar2|مِنْ فَضْلِك}} || min faḍlik || /min fadˤlik,/
|-
|Дякую || {{lang-ar2|شكرا}} || {{lang-ar2|شُكْرًا}} || šukran || /ʃukran/
|-
|Даруйте || {{lang-ar2|عفوا}} || {{lang-ar2|عَفْوًا}} || ʿafwan || /ʕafwan/
|-
|Пробачте || {{lang-ar2|آسف}} || {{lang-ar2|آسِف}} || ʾāsif || /ʔaːsif/
|-
|Як тебе звати? || {{lang-ar2|ما اسمك؟}} || {{lang-ar2|مَا ٱسْمُك؟}} || mā smuk(a/i)? || /ma smuk(a/i)/
|-
|Скільки? || {{lang-ar2|كم؟}} || {{lang-ar2|كَمْ؟}} || kam? || /kam/
|-
|Я не розумію. || {{lang-ar2|لا أفهم}} || {{lang-ar2|لا أفْهَم}} || lā ʾafham || /laː ʔafham/
|-
|Я не розмовляю арабською мовою. || {{lang-ar2|لا أتكلم العربية}} ||  {{lang-ar2|لا أتَكَلّمُ الْعَرَبيّة}} || lā ʾatakallamu l-ʿarabiyyah || /laː ʔatakallamu lʕarabijja/
|-
|Я не знаю. || {{lang-ar2|لا أعرف}} || {{lang-ar2|لا أعْرِف}} || lā ʾaʿrif || /laː ʔaʕrif/
|-
|Я голодний. || {{lang-ar2|أنا جائع}} || {{lang-ar2|أنا جائِع}} || ʾanā jāʾiʿ || /ʔanaː ɡaːʔiʕ/
|-
|Помаранчевий || {{lang-ar2|برتقالي}} || {{lang-ar2|بُرْتُقَالِي}} || burtuqālī || /burtuqaːliː/
|-
|Чорний || {{lang-ar2|أسود}} || {{lang-ar2|أسْوَد}} || ʾaswad || /ʔaswad/
|-
|Один || {{lang-ar2|واحد}} || {{lang-ar2|واحِد}} || wāḥid || /waːħid/
|-
|Два || {{lang-ar2|اثنان}} || {{lang-ar2|اِثْنَان}} || iṯnān || /iθnaːn/
|-
|Три || {{lang-ar2|ثلاثة}} || {{lang-ar2|ثَلاثَة}} || ṯalāṯah || /θalaːθa/
|-
|Чотири || {{lang-ar2|أربعة}} || {{lang-ar2|أرْبَعَة}} || ʾarbaʿah || /ʔarbaʕa/
|-
|П'ять || {{lang-ar2|خمسة}} || {{lang-ar2|خَمْسَة}} || ḫamsah || /xamsa/
|-
|Шість || {{lang-ar2|ستة}} || {{lang-ar2|سِتّة}} || sittah || /sitta/
|-
|Сім || {{lang-ar2|سبعة}} || {{lang-ar2|سَبْعَة}} || sabʿah || /sabʕa/
|-
|Вісім || {{lang-ar2|ثمانية}} || {{lang-ar2|ثَمَانِيَة}} || ṯamāniyah || /θamaːnija/
|-
|Дев'ять || {{lang-ar2|تسعة}} || {{lang-ar2|تِسْعَة}} || tisʿah || /tisʕah/
|-
|Десять || {{lang-ar2|عشرة}} || {{lang-ar2|عَشَرَة}} || ʿašarah || /ʕaʃarah/
|-
|Одинадцять || {{lang-ar2|أحد عشر}} || {{lang-ar2|أَحَدَ عَشَر}} || ʾaḥad(a) ʿašar || /ʔaħad(a) ʕaʃar/
|}

== Див. також ==
* [[аль]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Бібліографія ==
;Видання українською мовою чи українських авторів
* Арабська мова. Початковий рівень: [посібник] / Ю.&nbsp;Б.&nbsp;Осадча, Л.&nbsp;М.&nbsp;Юрків, О.&nbsp;М.&nbsp;Черноног, В.&nbsp;Г.&nbsp;Кононенко ; Київ. нац. лінгв. ун-т.&nbsp;— [Вид. 2-ге, допов. та переробл.].&nbsp;— К. : КНЛУ, 2006.&nbsp;— 237 с. : іл., табл. ; 30&nbsp;см.&nbsp;— Назва парал.: укр., араб.&nbsp;— 200 пр.&nbsp;— ISBN 966-638-208-3.&nbsp;— ISBN 978-966-638-208-8
* Арабсько-український словник: всеохоплюючий розгорнутий алф. слов. : близько 120 000 слів та виразів / А. Субх, Ю. Кочержинський ; за заг. ред. М.&nbsp;А.&nbsp;Субха, О.&nbsp;Г.&nbsp;Хоміцької.&nbsp;— Київ: Талком, 2019.&nbsp;— 788 с.&nbsp;— ISBN 617-7685-55-4.
* Амер, Атеф (2003), Арабська мова. Київ, Видавничий дім «КМ Академія», ISBN 966-518-193-9 {{ref-uk}}
* Кезма, Тауфік (1928). Элементарные основи грамматики арабского языка. Киев {{ref-ru}}
* Крымский, Агатангел (1910), Семитические языки и народи. Изд.&nbsp;2, ч.&nbsp;2. Москва {{ref-ru}}
* Підручник арабської мови для першого курсу / А. Субх, Ю. Кочержинський ; за заг. ред. М.&nbsp;А.&nbsp;Субха, О.&nbsp;Г.&nbsp;Хоміцької.&nbsp;— Київ: Талком, 2019.&nbsp;— 377 с.&nbsp;— ISBN 617-7685-44-8.
* Підручник з арабської мови для другого курсу / А. Субх, Ю. Кочержинський ; за заг. ред. М.&nbsp;А.&nbsp;Субха, О.&nbsp;Г.&nbsp;Хоміцької.&nbsp;— Київ: Талком, 2019.&nbsp;— 286 с.&nbsp;— ISBN 617-7685-56-1.
* Підручник з арабської мови для третього курсу / А. Субх, А. Каращук ; за заг. ред. М.&nbsp;А.&nbsp;Субха, О.&nbsp;Г.&nbsp;Хоміцької.&nbsp;— Київ: Талком, 2019.&nbsp;— 269 с.&nbsp;— ISBN 617-7685-99-8.
* Підручник з арабської мови для четвертого курсу / А. Субх, О.&nbsp;О.&nbsp;Скляр ; за заг. ред. М.&nbsp;А.&nbsp;Субха, О.&nbsp;Г.&nbsp;Хоміцької.&nbsp;— Київ: Талком, 2019.&nbsp;— 344 с.&nbsp;— ISBN 617-7685-98-1.
* {{Стаття|автор=Смазнова М.В.|url=http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v27/part_1/45.pdf|назва=Особливості наявності граматичної категорії подвійного числа в арабській мові та релігійний вплив на мову|формат=PDF|тип=збірка наукових статей|видання=Науковий вісник [[Міжнародний гуманітарний університет|Міжнародного гуманітарного університету]]|серія=Філологія|видавництво=Видавничий дім «Гельветика»|місце=Одеса|рік=2017|том=1|випуск=27|сторінки=171-174|issn=2409-1154|вебсайт=vestnik-philology.mgu.od.ua|дата-доступу=11 липня 2018|url-архіву=http://web.archive.org/web/20180711164928/http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v27/part_1/45.pdf|мертвий-url=no|дата-архіву=11 липня 2018|accessdate=11 липня 2018|archivedate=11 липня 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180711164928/http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v27/part_1/45.pdf}}

;Інші видання
* Баранов,&nbsp;X.&nbsp;К. (1957), Арабско-русский словарь. Москва. {{ref-ru}}
* Церетели&nbsp;Г.&nbsp;В. (1956), Арабские диалекты Средней Азии, т.&nbsp;1. Бухарский арабский диалект. Тбилиси. {{ref-ru}}
* Юшманов&nbsp;Н.&nbsp;В. (1928), Грамматика литературного арабского язика. Под ред. Крачковского&nbsp;И.&nbsp;Ю. Ленинград. {{ref-ru}}
* Bateson, Mary Catherine (2003), Arabic Language Handbook, Georgetown University Press, ISBN 0-87840-386-8 {{ref-en}}
* Gregersen, Edgar A. (1977), Language in Africa, CRC Press, ISBN 0-677-04380-5 {{ref-en}}
* Grigore, George (2007), L'arabe parlé à Mardin. Monographie d'un parler arabe périphérique, Bucharest: Editura Universitatii din Bucuresti, ISBN 978-973-737-249-9 {{ref-fr}}
* Hanna, Sami A.; Greis, Naguib (1972), Writing Arabic: A Linguistic Approach, from Sounds to Script, Brill Archive, ISBN 90-04-03589-3 {{ref-en}}
* Hetzron, Robert (1997), The Semitic languages (Illustrated ed.), Taylor & Francis, ISBN 978-0-415-05767-7 {{ref-en}}
* Haywood; Nahmad (1965), A new Arabic grammar, London: Lund Humphries, ISBN 0-85331-585-X {{ref-en}}
* Kaplan, Robert B.; Baldauf, Richard B. (2007), Language Planning and Policy in Africa, Multilingual Matters, ISBN 1-85359-726-0 {{ref-en}}
* Kaye, Alan S. (1991), «The Hamzat al-Waṣl in Contemporary Modern Standard Arabic», Journal of the American Oriental Society (American Oriental Society) 111 (3): 572—574, doi:10.2307/604273, JSTOR 604273 {{ref-en}}
* Lane, Edward William (1893), Arabic English Lexicon (2003 reprint ed.), New Delhi: Asian Educational Services, ISBN 81-206-0107-6, http://www.studyquran.co.uk/LLhome.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131210194335/http://www.studyquran.co.uk/LLhome.htm |date=10 грудня 2013 }} {{ref-en}}
* Mumisa, Michael (2003), Introducing Arabic, Goodword Books, ISBN 81-7898-211-0 {{ref-en}}
* Procházka, S. (2006), «„Arabic“», Encyclopedia of Language and Linguistics (2nd ed.) {{ref-en}}
* Thelwall, Robin (2003), Arabic, «Handbook of the International Phonetic Association a guide to the use of the international phonetic alphabet», Handbook of the International Phonetic Association (Cambridge, UK: Cambridge), ISBN 0-521-63751-1 {{ref-en}}
* Steingass, F. (1993), Arabic–English Dictionary, Asian Educational Services, ISBN 978-81-206-0855-9 {{ref-en}}
* Traini, R., Vocabolario di arabo, Rome: I.P.O. {{ref-it}}
* Versteegh, Kees (1997), The Arabic Language, Edinburgh University Press, ISBN 90-04-17702-7 {{ref-en}}
* Vaglieri, Laura Veccia, Grammatica teorico-pratica della lingua araba, Rome: I.P.O. {{ref-it}}
* Watson, Janet (2002), The Phonology and Morphology of Arabic, New York: Oxford University Press, ISBN 0-19-824137-2 {{ref-en}}
* Wehr, Hans (1952), Arabisches Wörterbuch für die Schriftsprache der Gegenwart: Arabisch-Deutsch (1985 reprint (English) ed.), Harassowitz, ISBN 3-447-01998-0 {{ref-de}}
* Wright, John W. (2001), The New York Times Almanac 2002, Routledge, ISBN 1-57958-348-2 {{ref-en}}

=== Словники ===
* [[Рейнхарт Дозі|Dozy, P.]] ''Dictionnaire détaillé des noms des vêtements chez les Arabes''. Amsterdam: J. Müller, 1845. [https://archive.org/details/dictionnairedt00dozyuoft]
* Dozy, P.; Engelmann, W. ''Glossaire des mots espagnols et portugais dérivés de l'arabe''. Leyde: Brill, 1869. [https://archive.org/details/glossairedesmots00dozyuoft] (перевидання: Beirut: Libr. du Liban, 1974; Amsterdam: APA-Oriental-Press, 1982).

== Посилання ==
{{Commons category|Arabic language}}
* [https://web.archive.org/web/20110904050431/http://www.ar-ru.ru/index.php Сайт, присвячений арабській мові]{{ref-ru}}
* [http://www.arabic-keyboard.org/ Арабська клавіатура, перекладач та тести онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190903133942/http://www.arabic-keyboard.org/ |date=3 вересня 2019 }}{{ref-en}}
* [https://arabikey.com/arabic-conjugator/ відмінювання арабського дієслова]
* [http://arabic.tripod.com/ Арабська граматика онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080709070935/http://arabic.tripod.com/ |date=9 липня 2008 }}{{ref-en}}
* [https://sites.google.com/site/illustratedarabicvocabulary/ Арабсько-англійський візуальний словник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110928155341/https://sites.google.com/site/illustratedarabicvocabulary/ |date=28 вересня 2011 }}{{ref-en}}
* [http://islam-book.info/arabskiy-yazik/knigi-na-arabskom-1-cd/ Матеріали для вивчення арабської] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120925175225/http://islam-book.info/arabskiy-yazik/knigi-na-arabskom-1-cd/ |date=25 вересня 2012 }} {{ref-ru}}
* [http://www.studyquran.co.uk/LLhome.htm Арабсько-англійський словник, який можна вільно скачати] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131210194335/http://www.studyquran.co.uk/LLhome.htm |date=10 грудня 2013 }}
* [http://www.eiktub.com/ Латинська транслітерація онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191025200939/http://www.eiktub.com/ |date=25 жовтня 2019 }}
* [http://www.livestation.com/channels/43-al-jazeera-arabic Телеканал Аль-Джазіра онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110913005445/http://www.livestation.com/channels/43-al-jazeera-arabic/ |date=13 вересня 2011 }}
* [https://web.archive.org/web/20071218144634/http://www.arabic.net.ua/ Арабська мова та арабська культура]
* [http://www.arabic.com.ua/ Курси арабської мови] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071016052755/http://www.arabic.com.ua/ |date=16 жовтня 2007 }}
* [http://www.internetpolyglot.com/ukrainian/lessons-ar-uk Арабські словарні уроки на Інтернет Поліглоті] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071020180044/http://www.internetpolyglot.com/ukrainian/lessons-ar-uk |date=20 жовтня 2007 }}
* [http://uztranslations.net.ru велика підбірка книжок з різних мов] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220402075023/https://uztranslations.net.ru/ |date=2 квітня 2022 }}
* [http://lingvoforum.net російськомовний форум мовознавців, є розділ укр.мовою] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060902103228/http://lingvoforum.net/ |date=2 вересня 2006 }}
* Арабська мова на сайті [[Ethnologue]]: [https://www.ethnologue.com/language/ara Arabic. A language of Saudi Arabia] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160105171142/https://www.ethnologue.com/language/ara |date=5 січня 2016 }} {{ref-en}}
* [http://www.language-archives.org/language/ara OLAC resources in and about the Arabic language] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170731232539/http://www.language-archives.org/language/ara |date=31 липня 2017 }} {{ref-en}}

{{InterWiki|ar|الصفحة الرئيسية|арабською|}}

{{Мови ООН}}
{{Сучасні семітські мови}}
{{Семітські мови}}
{{Мови Еритреї}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Арабська мова| ]]
[[Категорія:Класичні мови]]
[[Категорія:Семітські мови]]
[[Категорія:Мови SVO]]
[[Категорія:Флективні мови]]
[[Категорія:Центрально-семітські мови]]
[[Категорія:Мови VSO]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ARE (редагувати)
Шаблон:Ar2 (редагувати)
Шаблон:BHR (редагувати)
Шаблон:CAN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:COM (редагувати)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons category (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Commonscat (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:DJI (редагувати)
Шаблон:DZA (редагувати)
Шаблон:EGY (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ERI (редагувати)
Шаблон:ESH (редагувати)
Шаблон:Flagicon (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden begin (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden begin/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden end (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:IRQ (редагувати)
Шаблон:ISR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ISSN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ISSN пошук (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:InterWiki (редагувати)
Шаблон:Interwiki (редагувати)
Шаблон:JOR (редагувати)
Шаблон:KWT (редагувати)
Шаблон:LBN (редагувати)
Шаблон:LBY (редагувати)
Шаблон:Lang-ar2 (редагувати)
Шаблон:Lang-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Leftlegend (редагувати)
Шаблон:Legend (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:MAR (редагувати)
Шаблон:MLI (редагувати)
Шаблон:MRT (редагувати)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Multicol (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Multicol-break (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Multicol-end (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Navbar (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobold (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:OMN (редагувати)
Шаблон:PSE (редагувати)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:QAT (редагувати)
Шаблон:Ref-de (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-fr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-it (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-uk (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:SAU (редагувати)
Шаблон:SDN (редагувати)
Шаблон:SEN (редагувати)
Шаблон:SOM (редагувати)
Шаблон:SYR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sister (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:TCD (редагувати)
Шаблон:TUN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Unicode (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Unicode2 (редагувати)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:YEM (редагувати)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Арабська абетка (редагувати)
Шаблон:Бскор (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вікідані (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Легенда (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Мова (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Мова/familycolor (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Мови Еритреї (редагувати)
Шаблон:Мови ООН (редагувати)
Шаблон:Назва країни BHR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CAN (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни COM (редагувати)
Шаблон:Назва країни DJI (редагувати)
Шаблон:Назва країни DZA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни EGY (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ERI (редагувати)
Шаблон:Назва країни ESH (редагувати)
Шаблон:Назва країни Eritrea (редагувати)
Шаблон:Назва країни IRQ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ISR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни JOR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни KWT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LBN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LBY (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MAR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MLI (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MRT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни OMN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни QAT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SAU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SDN (редагувати)
Шаблон:Назва країни SEN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SOM (редагувати)
Шаблон:Назва країни SYR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни TCD (редагувати)
Шаблон:Назва країни TUN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни UN (редагувати)
Шаблон:Назва країни YEM (редагувати)
Шаблон:Назва країни ООН (редагувати)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нп (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор ALG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ARE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BHR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CAN (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор COM (редагувати)
Шаблон:Прапор DJI (редагувати)
Шаблон:Прапор DZA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор EGY (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ERI (редагувати)
Шаблон:Прапор ESH (редагувати)
Шаблон:Прапор Eritrea (редагувати)
Шаблон:Прапор IRQ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ISR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор JOR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор KWT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LBN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LBY (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MAR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MLI (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MRT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор OMN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор PSE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор QAT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SAU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SDN (редагувати)
Шаблон:Прапор SEN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SOM (редагувати)
Шаблон:Прапор SYR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор TCD (редагувати)
Шаблон:Прапор TUN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор UN (редагувати)
Шаблон:Прапор YEM (редагувати)
Шаблон:Прапор ООН (редагувати)
Шаблон:Прапорець (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Семітські мови (редагувати)
Шаблон:Стаття (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Сучасні семітські мови (редагувати)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Flags (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Language-codes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Wikidata/Places (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Арабська мова».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Арабська_мова