Перегляд вихідного коду сторінки Адміністративно-територіальний поділ Російської імперії

← Адміністративно-територіальний поділ Російської імперії
У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:
Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.
Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.
Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025
Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.
Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.
В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.
Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:
{{Недостатньо джерел}}

[[Російська імперія]] була утворена [[2 листопада|22 жовтня (2 листопада)]]<ref name="old style">Тут і далі в дужках зазначені дати за [[новий стиль|новим стилем]].</ref> [[1721]] року. Країна поділялася на 11 [[губернія|губерній]]: '''Азовську''' (центр&nbsp;— [[Воронеж]]), '''Архангелогородську''' (центр&nbsp;— [[Архангельськ|Архангельський город]]), '''Казанську''', '''Київську''', '''Московську''', '''Санкт-Петербурзьку''', '''Сибірську''' (центр&nbsp;— [[Тобольськ]]) (утворені 1708 року), '''Ризьку''' (1713), '''Астраханську''' (1717), '''Нижньогородську''' і '''Ревельську''' (1719).

== Поділ Московії до імперського періоду ==

=== Поділ на [[1708]] рік ===
[[Файл:History of Russia, 1682-1762.jpg|thumb|Губернський поділ Московського царства 1708 року.]]

Перші губернії Московії з'явилися у [[1708]], коли указом московського царя [[Петро I Романов|Петра I]] країна була розділена на 8 губерній:
* [[Азовська губернія|Азовську]] (частково на території сучасної України)
* [[Архангелогородська губернія|Архангелогородську]]
* Інгерманландську (з [[1710]]&nbsp;— [[Петербурзька губернія|Петербурзька]])
* [[Казанська губернія|Казанську]]
* [[Київська губернія|Київську]] (на території сучасної [[Україна|України]])
* [[Московська губернія|Московську]]
* [[Сибірська губернія|Сибірську]]
* [[Смоленська губернія|Смоленську]]

=== Поділ на [[1719]] ===
У [[1713]]-[[1719]] створені Нижньогородська, Астраханська та Ризька губернії, а Смоленська розділена між Московською та Ризькою.

== Поділ 1721 року ==
Указом [[Петро I Романов|Петра I]] від [[9 червня|29 травня (9 червня)]] [[1719]] року губернії були поділені на [[провінція|провінції]], а т��&nbsp;— на [[дистрикт]]и. Губернії (окрім [[Астраханська губернія|Астраханської]] і [[Ревельська губернія|Ревельської]]) були поділені на 47 [[провінція|провінцій]]. На чолі губернії стояв [[губернатор]], провінції&nbsp;— [[воєвода]], дистрикту&nbsp;— [[земський комісар]].

'''Губернії і провінції в [[1721]] році:'''
* [[Азовська губернія]] (центр&nbsp;— Воронеж)&nbsp;— 5 ([[Бахмут]]ська, [[Воронеж|Воронезька]], [[Єлець]]ка, [[Тамбов]]ська, [[Шацьк (Росія)|Шацька]])
* [[Архангелогородська губернія|Архангелогородська]]&nbsp;— 4 ([[Архангельськ|Архангелогородська]], [[Вологда|Вологодська]], Галицька, [[Великий Устюг|Устюзька]])
* [[Казанська губернія|Казанська]]&nbsp;— 4 ([[Казань|Казанська]], [[Пенза|Пензенська]], Свіяжська, [[Уфа|Уфимська]])
* [[Київська губернія|Київська]]&nbsp;— 4 ([[Бєлгород]]ська, [[Київ]]ська, [[Орел (місто)|Орловська]], [[Севськ]]а)
* [[Московська губернія|Московська]]&nbsp;— 9 ([[Владимир]]ська, [[Калуга|Калузька]], [[Кострома|Костромська]], [[Москва|Московська]], Переяслав-Заліська, [[Рязань|Переяслав-Рязанська]], [[Суздаль]]ська, [[Тула (Росія)|Тульська]], [[Юр'єв-Польський|Юр'єво-Польська]])
* [[Нижньогородська губернія|Нижньогородська]]&nbsp;— 3 ([[Алатир]]ська, [[Арзамас]]ька, [[Нижній Новгород|Нижньогородська]])
* [[Ризька губернія|Ризька]]&nbsp;— 2 ([[Рига|Ризька]], [[Смоленськ]]а)
* [[Санкт-Петербурзька губернія|Санкт-Петербурзька]]&nbsp;— 11 ([[Бєлозерськ|Білозерська]], [[Великі Луки (Росія)|Великолуцька]], [[Виборг|Виборзька]], [[Нарва|Нарвська]], [[Великий Новгород|Новгородська]], [[Санкт-Петербург|Петербурзька]], [[Пошехоньє|Пошехонська]], [[Псков]]ська, [[Твер]]ська, [[Углич|Углицька]], [[Ярославль|Ярославська]])
* [[Сибірська губернія|Сибірська]] (центр&nbsp;— [[Тобольськ]])&nbsp;— 5 ([[Кіров (Кіровська область)|В'ятська]], Єнісейська, [[Іркутськ]]а, [[Солікамськ|Соль-Камська]], [[Тобольськ]]а)
Усього було 47 провінцій і 255 міст.

[[3 травня|22 квітня (3 травня)]] [[1725]] року Азовська губернія перейменована на '''[[Воронезька губернія|Воронезьку]]''', а в [[1726]] році зі складу [[Ризька губернія|Ризької]] і [[Московська губернія|Московської]] губерній виділена '''[[Смоленська губернія|Смоленська]]'''.

== Реформа 1727 року ==
У [[1727]] році були ліквідовані [[дистрикт]]и, створені [[повіт]]и. Усього було відновлено 166 повітів (повіти раніше існували до [[1708]] року).

Утворено 2 нових губернії&nbsp;— Бєлгородську і Новгородську. '''[[Бєлгородська губернія]]''' утворена [[12 березня|1 (12) березня]] з 3 провінцій, 5 козацьких полків (Ізюмський, Острогозький, Охтирський, Сумський і Харківський) і частини Української лінії [[Київська губернія|Київської губернії]]. '''[[Новгородська губернія]]''' утворена [[10 травня|29 квітня (10 травня)]] з 5 провінцій [[Санкт-Петербурзька губернія|Санкт-Петербурзької губернії]] (Білозерської, [[Великі Луки|Великолуцької]], [[Новгород]]ської, [[Псков]]ської і [[Твер]]ської).

Утворені дві нових провінції&nbsp;— ''[[Астрахань|Астараханська]]'' [[Астраханська губернія|Астраханської губернії]] і ''Естляндія'' [[Ревельська губернія|Ревельської]]. У [[Санкт-Петербурзька губернія|Санкт-петербурзькій губернії]] залишилося дві провінції&nbsp;— Виборзька і Петербурзька (Нарвська провінція увійшла до Естляндії, Углицька і [[Ярославська область|Ярославська]]&nbsp;— до [[Московська губернія|Московської губернії]]). Ризька провінція [[Ризька губернія|Ризької губернії]] перейменована на ''Ліфляндію''.

У тому ж [[1727]] році В'ятська і [[Солікамськ]]а провінції [[Сибірська губернія|Сибірської губернії]] перейшли до складу [[Казанська губернія|Казанської]], а ''Олонецькі землі'' були приписані до [[Новгородська губернія|Новгородської губернії]].

'''Кількість провінцій в губерніях наприкінці [[1727]] року:'''
# [[Архангелогородська губернія]]&nbsp;— 4 (Архангелогородська, Вологодська, Галицька, Устюзька)
# [[Астраханська губернія|Астраханська]]&nbsp;— 1 (Астраханська)
# [[Бєлгородська губернія|Бєлгородська]]&nbsp;— 3 (Бєлгородська, Орловська, Севська)
# [[Воронезька губернія|Воронезька]]&nbsp;— 5 (Бахмутська, Воронезька, Єлецька, Тамбовська, Шацька)
# [[Казанська губернія|Казанська]]&nbsp;— 6 (В'ятська, Казанська, Пензенська, Свіяжська, Солікамська, Уфимська)
# [[Київська губернія|Київська]]&nbsp;— 1 (12 полків Малоросії: Гадяцький, Київський, Лубенський, Миргородський, Ніжинський, Переяславський, Полтавський, Прилуцький, Стародубський, Чернігівський; Запорізька Січ, Нова Сербія)
# [[Московська губернія|Московська]]&nbsp;— 11 (Владимирська, Калузька, Костромська, Московська, Переяслав-Заліська, Переяслав-Рязанська, Суздальська, Тульська, Углицька, Юр'ївська, Ярославська)
# [[Нижньогородська губернія|Нижньогородська]]&nbsp;— 3 (Алатирська, Арзамаська, Нижньогородська)
# [[Новгородська губернія|Новгородська]]&nbsp;— 5 (Білозерська, Великолуцька, Новгородська, Псковська, Тверська)
# [[Ревельська губернія|Ревельська]]&nbsp;— 1 (Естляндія)
# [[Ризька губернія|Ризька]]&nbsp;— 1 (Ліфляндія)
# [[Санкт-Петербурзька губернія|Санкт-Петербурзька]]&nbsp;— 2 (Виборзька, Петербурзька)
# [[Сибірська губернія|Сибірська]] (центр&nbsp;— [[Тобольськ]])&nbsp;— 3 (Єнісейська, Іркутська, Тобольська)
# [[Смоленська губернія|Смоленська]]&nbsp;— 1 (Смоленська)
Усього після реформи [[1727]] року в 14 губерніях імперії було 47 провінцій і близько 250 повітів.

== Адміністративні зміни сер. XVIII ст. ==
=== 1728–1745 роки ===
У [[1728]] році [[Уфа|Уфимська провінція]] [[Казанська губернія|Казанської губернії]] відійшла до [[Сибірська губернія|Сибірської губернії]].

У [[1737]] році в складі [[Казанська губернія|Казанської губернії]] була створена ''Симбірська провінція'', в складі [[Астраханська губернія|Астраханської губернії]]&nbsp;— ''Оренбурзька комісія''.

У січні [[1744]] року з Виборзької і Кексгольмської провінцій [[Санкт-Петербурзька губернія|Санкт-Петербурзької губернії]] і знову приєднаних частин [[Фінляндія|Фінляндії]] була створена '''[[Виборзька губернія]]'''. [[26 березня|15 (26) березня]] того ж року була створена нова '''[[Оренбурзька губернія]]''' (до її складу включили Ісетську і Уфимську провінції [[Сибірська губернія|Сибірської губернії]] і Оренбурзьку комісію [[Астраханська губернія|Астраханської]]). У [[1745]] році в імперії налічувалося 16 губерній. Прибалтійські губернії поділялися на дистрикти.

'''Губернії і провінції в [[1745]] році:'''
# [[Архангелогородська губернія]]&nbsp;— 4 провінції (Архангелогородська, Вологодська, Галицька, Устюзька)
# [[Астраханська губернія|Астраханська]]&nbsp;— 1 (Астраханська)
# [[Бєлгородська губернія|Бєлгородська]]&nbsp;— 3 провінції (Бєлгородська, Орловська, Севська) і 4 міста ([[Ізюм]], [[Охтирка]], [[Суми]], [[Харків]])
# [[Виборзька губернія|Виборзька]]&nbsp;— 3 повіти
# [[Воронезька губернія|Воронезька]]&nbsp;— 5 (Бахмутська, Воронезька, Єлецька, Тамбовська, Шацька) і землі донських козаків
# [[Казанська губернія|Казанська]]&nbsp;— 6 (В'ятська, Казанська, Кунгурська, Пензенська, Свіяжська, Симбірська)
# [[Київська губернія|Київська]]&nbsp;— 10 полків
# [[Московська губернія|Московська]]&nbsp;— 11 (Владимирська, Калузька, Костромська, Московська, Переяслав-Заліська, Переяслав-Рязанська, Суздальська, Тульська, Углицька, Юр'ївська, Ярославська)
# [[Нижньогородська губернія|Нижньогородська]]&nbsp;— 3 (Алатирська, Арзамаська, Нижньогородська)
# [[Новгородська губернія|Новгородська]]&nbsp;— 5 (Білозерська, Великолуцька, Новгородська, Псковська, Тверська)
# [[Оренбурзька губернія|Оренбурзька]]&nbsp;— 3 (Оренбурзька, Ставропольська, Уфимська)
# [[Ревельська губернія|Ревельська]]&nbsp;— 4 дистрикти (Вікський, Вірляндський, Гаррієвський, Єрвенський)
# [[Ризька губернія|Ризька]]&nbsp;— 4 дистрикти (Венденський, Дерптський, Перновський, Ризький) і Езельська провінція
# [[Санкт-Петербурзька губернія|Санкт-Петербурзька]]&nbsp;— 4 дистрикти (Копорський, Петербурзький, Шліссельбурзький, Ямбурзький)
# [[Сибірська губернія|Сибірська]] (центр&nbsp;— [[Тобольськ]])&nbsp;— 3 (Єнісейська, Іркутська, Тобольська)
# [[Смоленська губернія|Смоленська]]&nbsp;— 1 (Смоленська)

=== 1745–1775 роки ===
Із приходом до влади [[Катерина II|Катерини II]] у країні були проведені деякі зміни адміністартивно-територіального поділу (АТП), які включали в основному створення губерній на нових землях.

[[4 квітня|24 березня (4 квітня)]] [[1764]] року на півдні імперії з Новосербського поселення була утворена '''[[Новоросійська губернія]]''' (центр&nbsp;— [[Кременчук]]). [[30 жовтня|19 (30) жовтня]] [[1764]] року з Іркутської провінції [[Сибірська губернія|Сибірської губернії]] утворена '''[[Іркутська губернія]]'''. У жовтні [[1764]] року були об'єднані повіти в багатьох провінціях.

На [[Лівобережна Україна|Лівобережній Україні]] у [[1764]] році була створена '''[[Малоросійська губернія|Малоросійська]]''' (центр&nbsp;— [[Глухів]]), а [[8 серпня|28 липня (8 серпня)]] [[1765]] року з південної частини [[Бєлгородська губернія|Бєлгородської]] і [[Воронезька губернія|Воронезької]] губерній (районів Слобожанщини) була сформована нова '''[[Слобідсько-Українська губернія]]''' з центром у [[Харків|Харкові]]. Таким чином, загальна кількість губерній зросла до 20.

Після першого поділу [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] у [[1772]] році в Російській імперії [[8 червня|28 травня (8 червня)]] [[1772]] року зі знову приєднаних земель були створені 2 нових губернії&nbsp;— '''[[Могильовська губернія|Могильовська]]''' і '''[[Псковська губернія|Псковська]]''' (центр&nbsp;— [[Опочка]]). До Псковської губернії були включені 2 колишні провінції [[Новгородська губернія|Новгородської губернії]] (Псковська і Великолуцька) і дві нових&nbsp;— ''Двінська'' і ''Полоцька'' із земель колишнього Вітебського воєводства. Наприкінці [[1772]] року до неї була приєднана [[Вітебська провінція]] [[Могильовська губернія|Могильовської губернії]]. У [[1773]] році центр Малоросійської губернії перенесено до [[Козелець|Козельця]], а в [[1775]]&nbsp;— до [[Київ|Києва]].

У [[1775]] році [[Іркутська губернія]] була розділена на 3 провінції: ''Іркутську'', ''Удинську'' і ''Якутську''. [[25 лютого|14 (25) лютого]] за рахунок нових земель, які перейшли до імперії за [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійським мирним договором]], була створена '''[[Азовська губернія]]''', до якої ввійшли землі між [[Дніпро (річка)|Дніпро]]м і [[Південний Буг|Бугом]], Слов'яносербія, Азовська провінція і землі війська Донського. У тому ж році була ліквідована [[Запорізька Січ]], а її землі приєднані до [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]].

<TABLE cellSpacing=3 cellPadding=0 width="100%" border=0>
  <Caption>Губернії [[Російська імперія|Російської імперії]] на жовтень [[1775]] року.
  </Caption>
  <TR>
    <Th>[[Губернія]]</Th>
    <Th>Дата утворення (за ст. стилем)</Th>
    <Th>Кількість провінцій</Th>
    <Th>[[Провінція|Провінції]]</Th>
    <Th>Кількість повітів</Th></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Азовська губернія|Азовська]]</TD>
    <TD width="30%">14.02.1775</TD>
    <TD width="10%">2</TD>
    <TD width="30%">[[Азовська провінція|Азовська]], Бахмутська</TD>
    <TD width="10%">9</TD></TR>
 <TR>
    <TD width="20%">[[Архангелогородська губернія|Архангелогородська]]</TD>
    <TD width="30%">18.12.1708</TD>
    <TD width="10%">4</TD>
    <TD width="30%">Архангелогородська, Вологодська, Галицька, Устюзька</TD>
    <TD width="10%">14</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Астраханська губернія|Астраханська]]</TD>
    <TD width="30%">22.11.1717</TD>
    <TD width="10%">0</TD>
    <TD width="30%">—</TD>
    <TD width="10%">4</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Бєлгородська губернія|Бєлгородська]]</TD>
    <TD width="30%">01.03.1727</TD>
    <TD width="10%">3</TD>
    <TD width="30%">Бєлгородська, Орловська, Севська</TD>
    <TD width="10%">21</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Виборзька губернія|Виборзька]]</TD>
    <TD width="30%">1744</TD>
    <TD width="10%">3</TD>
    <TD width="30%">Виборзька, Каменегорська, Кексгольмська</TD>
    <TD width="10%">5</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Воронезька губернія|Воронезька]]</TD>
    <TD width="30%">18.12.1708 (перейм. 1725)</TD>
    <TD width="10%">4</TD>
    <TD width="30%">Воронезька, Єлецька, Тамбовська, Шацька
    <TD width="10%">22</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Іркутська губернія|Іркутська]]</TD>
    <TD width="30%">19.10.1764</TD>
    <TD width="10%">3</TD>
    <TD width="30%">Іркутська, Удинська, Якутська</TD>
    <TD width="10%">11</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Казанська губернія|Казанська]]</TD>
    <TD width="30%">18.12.1708</TD>
    <TD width="10%">6</TD>
    <TD width="30%">В'ятська, Казанська, Пензенська, Пермська, Свіжська, Симбірська</TD>
    <TD width="10%">20</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Київська губернія|Київська]]</TD>
    <TD width="30%">18.12.1708</TD>
    <TD width="10%">0</TD>
    <TD width="30%">12 полків</TD>
    <TD width="10%">12</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Малоросійська губернія|Малоросійська]]</TD>
    <TD width="30%">1764</TD>
    <TD width="10%">0</TD>
    <TD width="30%">10 полків</TD>
    <TD width="10%">10</TD></TR>
 <TR>
    <TD width="20%">[[Могильовська губернія|Могильов]]</TD>
    <TD width="30%">28.05.1772</TD>
    <TD width="10%">4</TD>
    <TD width="30%">Могильовська, Мстиславська, Оршанська, Рогачовська</TD>
    <TD width="10%">12</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Московська губернія|Московська]]</TD>
    <TD width="30%">18.12.1708</TD>
    <TD width="10%">11</TD>
    <TD width="30%">Владимирська, Калузька, Костромська, Московська, Переяслав-Заліська, Переяслав-Рязанська, Суздальська, Тульська, Углицька, Юр'євська, Ярославська</TD>
    <TD width="10%">55</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Нижньогородська губернія|Нижньогородська]]</TD>
    <TD width="30%">20.01.1714—1717, 29.05.1719</TD>
    <TD width="10%">3</TD>
    <TD width="30%">Алатирська, Арзамаська, Нижньогородська</TD>
    <TD width="10%">6</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Новгородська губернія|Новгородська]]</TD>
    <TD width="30%">29.04.1727</TD>
    <TD width="10%">4</TD>
    <TD width="30%">Білозерська, Новгородська, Олонецька, Тверська</TD>
    <TD width="10%">23</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Новоросійська губернія|Новоросійська]]</TD>
    <TD width="30%">24.03.1764</TD>
    <TD width="10%">3</TD>
    <TD width="30%">Єлисаветградська, Катерининська, Кременчуцька</TD>
    <TD width="10%">?</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Оренбурзька губернія|Оренбурзька]]</TD>
    <TD width="30%">15.03.1744</TD>
    <TD width="10%">3</TD>
    <TD width="30%">Ісетська, Оренбурзька, Уфимська</TD>
    <TD width="10%">6</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Псковська губернія|Псковська]]</TD>
    <TD width="30%">28.05.1772</TD>
    <TD width="10%">5</TD>
    <TD width="30%">Великолуцька, Вітебська, Двінська, Полоцька, Псковська</TD>
    <TD width="10%">16</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Ревельська губернія|Ревельська]]</TD>
    <TD width="30%">29.05.1719</TD>
    <TD width="10%">0</TD>
    <TD width="30%">—</TD>
    <TD width="10%">4</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Ризька губернія|Ризька]]</TD>
    <TD width="30%">1713</TD>
    <TD width="10%">2</TD>
    <TD width="30%">Езельська, Ризька</TD>
    <TD width="10%">4</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Санкт-Петербурзька губернія|Санкт-Петербурзька]]</TD>
    <TD width="30%">18.12.1708</TD>
    <TD width="10%">0</TD>
    <TD width="30%">—</TD>
    <TD width="10%">4</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Сибірська губернія|Сибірська]]</TD>
    <TD width="30%">18.12.1708</TD>
    <TD width="10%">2</TD>
    <TD width="30%">Єнісейська, Тобольська</TD>
    <TD width="10%">
      8</TD></TR>
 <TR>
    <TD width="20%">[[Слобідсько-Українська губернія|Слобідсько-Українська]]</TD>
    <TD width="30%">28.07.1765</TD>
    <TD width="10%">0</TD>
    <TD width="30%">5 полків</TD>
    <TD width="10%">5</TD></TR>
  <TR>
    <TD width="20%">[[Смоленська губернія|Смоленська]]</TD>
    <TD width="30%">18.12.1708—1713, 1726</TD>
    <TD width="10%">0</TD>
    <TD width="30%">—</TD>
    <TD width="10%">5</TD></TR></TABLE>
Таким чином, територія імперії поділялася на 23 губернії, 62 провінції і 276 повітів (без урахування Новоросійської губернії, кількість повітів якої невідома).

== Реформа 1775 року ==
{{Catmore|Намісництво (Росія)}}
[[18 листопада|7 (18) листопада]] [[1775]] року [[Катерина II]] підписала закон «Заснування та управління губерній», відповідно до якого розміри губерній були зменшені, їх кількість збільшена вдвічі, ліквідовані [[провінція|провінції]] (в низці губерній були створені [[область|області]]) і змінені межі [[Повіт (Росія)#Повіт в Російській імперії|повіт]]ів. У середньому в губернії проживали 300–400&nbsp;тис. мешканців, в повіті&nbsp;— 20—30&nbsp;тис. мешканців. Процес заміни старих губерній на нові, які стали називатися «[[намісництво|намісництвами]]», розтягнувся на 10 років. За цей період було створено 40 [[губернія|губерній]] і 2 [[область|області]] на правах губерній, в них було виділено 483 повіти.

Процес формування нових губерній розпочався з двох центральних губерній&nbsp;— [[Смоленська губернія|Смоленської]] і [[Тверська губернія|Тверської]]. [[6 грудня|25 листопада (6 грудня)]] [[1775]] року були створені '''[[Смоленське намісництво|Смоленське]]''' і '''[[Тверське намісництво|Тверське]]''' намісництва. У нове [[Смоленське намісництво]] були включені [[Смоленська губернія]], західні частини [[Бєлгородська губернія|Бєлгородської]] і [[Московська губернія|Московської]] губерній. [[Тверське намісництво]] утворене з [[Твер|Тверської провінції]] і Вишньоволоцького повіту [[Нижньогородська губернія|Новгородської губернії]], Бежецького і Кашинського повітів [[Московська губернія|Московської губернії]].

[[4 вересня|24 серпня (4 вересня)]] [[1776]] року утворені '''[[Полоцька губернія]]''', '''[[Калузьке намісництво|Калузьке]]''' і '''[[Новгородське намісництво|Новгородське]]''' намісництва. Полоцька губернія утворена з Вітебської, Двінської і Полоцької провінцій [[Псковська губернія|Псковської губернії]]. У Псковській губернії залишилися Великолуцька і Псковська провінції, до неї також були приєднані [[Гдов]]ський та [[Порхов]]ський повіти [[Новгородська губернія|Новгородської губернії]], а центр губернії перенесено з [[Опочка|Опочки]] до [[Псков]]а. [[Новгородське намісництво]] утворене з частини [[Новгородська губернія|Новгородської губернії]], розділене на 2 області&nbsp;— ''[[Новгородська область|Новгородську]]'' і ''[[Олонецька область|Олонецьку]]'' (центр&nbsp;— Петрозаводськ). [[Калузьке намісництво]] утворене з південно-західних повітів [[Московська губернія|Московської губернії]] і [[Брянськ|Брянського повіту]] [[Бєлгородська губернія|Бєлгородської губернії]].

[[2 квітня|22 березня (2 квітня)]] [[1777]] року створені '''[[Могильовське намісництво|Могильовське]]''', '''[[Полоцьке намісництво|Полоцьке]]''' і '''[[Ярославське намісництво|Ярославське]]''' намісництва, [[30 вересня|19 (30) вересня]]&nbsp;— '''[[Тульське намісництво|Тульське]]'''. Перші два перетворені з губерній. Ярославське створене з частин [[Мосоковська губернія|Московської губернії]] і [[Новгородське намісництво|Новгородського намісництва]], розділене на 2 області&nbsp;— ''[[Углицька область|Углицьку]]'' і ''[[Ярославська область|Ярославську]]''. [[Тульське намісництво]] утворене з частини [[Московська губернія|Московської губернії]].

[[13 березня|2 (13) березня]] [[1778]] року з частини [[Московська губернія|Московської губернії]] утворена '''[[Владимирська губернія]]''', [[12 вересня|1 (12) вересня]] вона була перетворена на '''[[Владимирське намісництво|намісництво]]'''. [[17 березня|6 (17) березня]] [[1778]] року з частин [[Архангелогородська губернія|Архангелогородської]], [[Московська губернія|Московської]] і [[Нижньогородська губернія|Нижньогородської]] губерній утворене '''[[Костромське намісництво]]''', яке було розділене на дві області&nbsp;— ''[[Костромс��ка область|Костромську]]'' та ''[[Унженська область|Унженську]]''. [[4 вересня|24 серпня (4 вересня)]] [[1778]] року з частини [[Московська губернія|Московської губернії]] утворене '''[[Рязанське намісництво]]''', а [[16 вересня|5 (16) вересня]] з частин [[Бєлгородська губернія|Бєлгородської]] і [[Воронезька губернія|Воронезької]] губерній утворилось '''[[Орловське намісництво]]'''.

[[3 червня|23 травня (3 червня)]] [[1779]] року з частин [[Бєлгородська губернія|Бєлгородської]], [[Воронезька губернія|Воронезької]] та [[Слобідсько-Українська губернія|Слобідсько-Української]] губерній утворене '''[[Курське намісництво]]''', при цьому [[Бєлгородська губернія]] була ліквідована (її частини ввійшли до Воронезької губернії і Курського намісництва). [[16 вересня|5 (16) вересня]] [[1779]] року з [[Нижньогородська губернія|Нижньогородської губернії]] і частин [[Владимирське намісництво|Владимирського]] і [[Рязанське намісництво|Рязанського]] намісництв та [[Казанська губернія|Казанської губернії]] утворене '''[[Нижньогородське намісництво]]'''. [[27 вересня|16 (27) вересня]] з північних районів [[Воронезька губернія|Воронезької губернії]] і південних районів [[Рязанське намісництво|Рязанського намісництва]] утворене '''[[Тамбовське намісництво]]'''. [[6 жовтня|25 вересня (6 жовтня)]] [[1779]] року з [[Воронезька губернія|Воронезької губернії]] і Острогозької провінції [[Слобідсько-Українська губернія|Слобідсько-Української губернії]] утворене '''[[Воронезьке намісництво]]'''. Також у [[1779]] році з Кузнецького і Томського повітів [[Сибірська губернія|Сибірської губернії]] була утворена [[Коливанська область]] із центром у Бердському острозі.

У [[1780]] році утворено 7 нових намісництв і губерній. У січні реорганізована '''[[Петербурзька губернія]]''', в якій залишилося 7 повітів. Із Архангелогородської губернії утворене '''Вологодське намісництво''', до якого приднані Каргопольський повіт Новгородського намісництва і частина Кологривського повіту Костромського. Це намісництво розділили на дві області&nbsp;— ''Архангельську'' і ''Вологодську''. Навесні 1780 року Слобідсько-Українська губернія перетворена на '''Харківське намісництво''', в нього включені частини ліквідованої Бєлгородської губернії. Із північних частин Казанської і Оренбурзької губерній виділене '''В'ятське намісництво''', а з південних повітів Казанської губернії&nbsp;— '''Симбірське''' і '''Пензенське''' намісництва. Із північної частини Астраханської губернії утворене '''Саратовське намісництво'''.

У 1781 році з Тюменської провінції Сибірської губернії було виділене самостійне '''Пермське намісництво''' і розділене на дві області&nbsp;— ''Єкатеринбурзьку'' і ''Пермську''. Восени 1781 року Малоросійська губернія була розділена на '''Новгород-Сіверське''' і '''Чернігівське''' намісництва, а її частина об'єдналася з Київською губернією в '''Київськ�� намісництво'''. Залишки Казанської губернії (без В'ятського, Пензенського і Симбірського намісництв) були перетворені на '''Казанське намісництво'''. До Санкт-Петербурзької губернії приєдналися Олонецька область і Новоладозький повіт Новгородського намісництва, Гдовський і Лузький повіти Псковської губернії. У жовтні 1781 року із залишків Московської губернії була утворена нова '''Московська губернія'''. Наприкінці року з Оренбурзької губернії і Челябінського повіту Пермського намісництва утворене '''Уфимське намісництво''', яке було розщділене на 2 області&nbsp;— ''Оренбурзьку'' та ''Уфимську''.

У 1782 році Сибірська губернія була перетворена на '''Тобольське намісництво''' з двома областями&nbsp;— ''Тобольською'' та ''Томською''. Наприкінці 1782 року Коливанська область була перетворена на '''Коливанське намісництво'''. Його центр, Бердський острог, перейменовано на Коливань.

На початку 1783 року Азовська і Новоросійська губернія об'єдналися в '''Катеринославське намісництво''' з центром у Кременчуці. Навесні 1783 року Іркутська губернія перетворена на '''Іркутське намісництво''', яке розділили на 4 області&nbsp;— ''Іркутську'', ''Нерчинську'', ''Охотську'' та ''Якутську''. Улітку того ж року на намісництва були перетворені ''Ревельська'', ''Ризька'' і ''Виборзька'' губернії.

У лютому 1784 року зі знову приєднаних у 1783 році південних земель (Крим, Тамань, Кубанська сторона) була утворена '''Таврійська область''' на правах намісництва (центр&nbsp;— [[Сімферополь]]). У березні 1784 року Вологодське намісництво було розідлене на '''Архангельське''' і '''Вологодське''', останнє розділили на дві області&nbsp;— ''Великоустюзьку'' і ''Вологодську''. У травні того ж року з Олонецької області Санкт-Петербурзької губернії утворене '''Олонецьке намісництво''' з центром у Петрозаводську.

Нарешті, останнім етапом Катерининської реформи АТП стало перетоврення в 1785 році Астраханської губернії на '''[[Кавказьке намісництво]]''' з перенесенням центру до нового центру Єкатеринограда (у 1790 році через його необлаштованість центр повернули до Астрахані). Кубанська сторона була включена до Кавказького намісництва, а його територіяю розділили на 2 області&nbsp;— ''Астраханську'' і ''Кавказьку'' (центр&nbsp;— Єкатериноград).

Таким чином, після Катерининської реформи імперія поділялася на 38 намісництв, з губернії і 1 область на правах намісництва. Розміри і межі більшості намісництв Європейської Росії, утворених у 1775–1785 роках практично не змінювалися до початку XX століття, якщо не враховувати короткого періоду реформ АТП при Павлі Першому.

У 1789 році центр Катеринославського намісництва перенесено з Кременчука до Катеринослава.

Унаслідок приєднання нових земель на півдні і заході наприкінці XVIII&nbsp;ст. були утворені нові намісництва: у 1793 році&nbsp;— '''Брацлавське''', '''Ізяславське''' і '''Мінське''', у 1795&nbsp;— '''Вознесенське''' і '''Курляндське''' (центр&nbsp;— Мітава), Ізяславське розділене на '''Волинське''' (центр&nbsp;— [[Новоград-Волинський]]) і '''Подільське''' (центр&nbsp;— [[Кам'янець-Подільський]]), у 1796 році&nbsp;— '''Віленське''' і '''Слонімське'''.

У результаті реформ до кінця царювання Катерини II імперія поділялася на 49 губерній і намісництв і 1 область.

== Павлівська реформа ==
Із приходом до влади [[Павло І|Павла I]] було проведене тимчасове укрупнення раніше створених намісництв, які були офіційно перейменовнаі на губернії. При цьому указом від 12 (23) грудня [[1796]] року були скасовані Олонецька, Коливанська, Брацлавська, Чернігівська, Новгород-Сіверська, Вознесенська, Катеринославська, Саратовська, Полоцька, Могильовська, Віленська, Слонімська губернії і Таврійська область (усього 13). Окрім того, був установлений новий поділ губерній на повіти, а кількість повітів зменшена, частина повітових міст переведена до заштатних.

Олонецька губернія була розділена між Архангельською і Новгородською, Коливанська&nbsp;— між Тобольською та Іркутською, Саратовська&nbsp;— між Пензенською та Астраханською, Брацлавська&nbsp;— між Подільською та Київською.

Вознесенська, Катеринославська губернії і Таврійська область були об'єднані в '''[[Новоросійська губернія|Новоросійську губернію]]''' з центром у Новоросійську (з [[1801]] року - знову [[Історія назв міста Дніпра#1776—1918 роки|Катеринослав]]).

Чернігівська і Новгород-Сіверська губернії були об'єднані в '''[[Малоросійська губернія|Малоросійську]]''' (центр&nbsp;— Чернігів), Полоцька і Могильовська&nbsp;— в '''[[Білоруська губернія|Білоруську]]''' (центр&nbsp;— Вітебськ), Віленська і Слонімська&nbsp;— в '''[[Литовська губернія|Литовську]]''' (центр&nbsp;— Вільно).

Деякі губернії були перейменовані і укрупнені: Харківська перейменована на '''[[Слобідсько-Українська губернія|Слобідсько-Українську]]''' (відновлена в межах 1780 року), Кавказька&nbsp;— на '''[[Астраханська губернія|Астраханську]]''', Уфимська&nbsp;— на '''[[Оренбурзька губернія|Оренбурзьку]]''' (центр&nbsp;— [[Оренбург]]), Ризька&nbsp;— на '''[[Ліфляндська губернія|Ліфляндську]]''', Ревельська&nbsp;— на '''[[Естляндська губернія|Естляндську]]'''.

У березні 1797 року Пензенська губернія була перейменована на '''Саратовську''', а її центр перенесено до Саратова. У жовтні того ж року більша частина колишньої Пензенської губернії розділена між сусідніми Нижньогородською, Симбірською і Тамбовською. У липні [[1797]] року укрупнена Київська губернія. Павло Перший скасував усі зміни Потьомкіна щодо управління Донським військом.

Таким чином, станом на [[1800]] рік в імперії було 42 губернії.

== XIX ст. ==
[[Файл:Administrative division of Russia 1848-1878.jpg|thumb|Губернський поділ 1848–1878 років.]]
У [[XIX століття|XIX столітті]] відбувається розмежування адміністративно-територіальних організацій на 2 групи: на основній території Європейської Росії зберігається загальногубернська організація (у 60-ті роки&nbsp;— 51 губернія), на національних околицях створюються [[Генерал-губернаторство (Російська імперія)|генерал-губернаторства]] (окрім [[Остзейський край|Остзейського краю]], до якого входило три губернії). Окрім цього, у другій половині [[XIX століття|XIX ст.]]—на початку [[XX століття|XX ст.]] було створено 20 [[область|областей]]&nbsp;— адміністративних одиниць, які відповідають губерніям. Як правило, області розташовувались на прикордонних територіях. Продовжується подальша централізація і бюрократизація місцевого самоврядування. Відбувається спрощення місцевого апарату з по��иленням його прямого підпорядкування особисто губернатору.

Реформи 60—70-х років [[XIX століття]], особливо земська, міська і судова, впроваджували  буржуазні засади виборного загальностанового представництва до організації місцевого управління і суду. Виборні органи земського самоврядування (у 34 губерніях) завідували місцевим господарством, у містах&nbsp;— [[міська дума|міські думи]] і [[міська управа|управи]]. Земська ([[1890]]) і міська ([[1892]]) контрреформи посилили станово-дворянське представництво в місцевому савмоврядуванні і підпорядкування його адміністрації. Запровадження інституту [[земський начальник|земських начальників]] (1889) як носіїв дворянсько-поміщицького права з їх адміністративними, судовими і фінансовими функціями зводило нанівець селянське самоврядування.

Губернський апарат місцевого самоврядування залишався дієвим до [[XX століття]]. Під час [[Столипінська реформа|столипінських реформ]] ([[1907]]—[[1910]]) були відновлені надзвичайні методи управління. Посилилась роль поліцейських органів і станово-дворянських організацій (Рада об'єднаного дворянства).

[[Файл:Russia_1914_ua.png|thumb|300px|right|''Губернії та округи [[Російська імперія|Російської імперії]] у [[1914]]'']]
[[Файл:Russia_GenGub_1914_ua.png|thumb|300px|right|''Генерал-губернаторства [[Російська імперія|Російської імперії]] у [[1914]]'']]

== Поділ на 1914 рік ==
{{main|Територія Російської імперії станом на 1914 рік}}
Станом на [[1914]] рік [[Російська імперія]] ([[столиця]]&nbsp;— [[Санкт-Петербург]]) поділялася на:

* 9 генерал-губернаторств (у тому числі Кавказьке Намісництво)
* Губерній&nbsp;— всього&nbsp;— 78 (у тому числі у складі генерал-губернаторств&nbsp;— 29)
* Областей&nbsp;— всього&nbsp;— 21 (у тому числі у складі генерал-губернаторств&nbsp;— 18)
* Самостійних округів у складі Кавказького Намісництва&nbsp;— 2
* Васалів Російської імперії ([[Хівинське ханство]], [[Бухарський емірат]])&nbsp;— 2
* Протекторатів Російської імперії ([[Урянхайський край]])&nbsp;— 1

== Генерал-губернаторства 1914 ==
# [[Варшавське генерал-губернаторство|Варшавське]] (центр&nbsp;— [[Варшава]], 9 губерній)
# Іркутське (центр&nbsp;— [[Іркутськ]], 2 губернії, 2 області): Єнісейська та Іркутська губернії, Якутська та Забайкальська області
# [[Кавказ]]ьке Намісництво (6 губерній, 5 областей, 2 округи): Бакинська, Ериванська, Єлизаветпольська, Кутаїська, Тифліська та Чорноморська губернії, Батумська, Дагестанська, Карська, Кубанська та Терська області, Закатальський та Сухумський округи
# Київське (центр&nbsp;— [[Київ]], 3 губернії): [[Волинська губернія|Волинська]], [[Київська губернія|Київська]] та [[Подільська губернія|Подільська]] губернії
# Московське (центр&nbsp;— [[Москва]], 1 губернія)
# Приамурське (центр&nbsp;— [[Хабаровськ]], 4 області): Амурська, Камчатська, Приморська та Сахалінська області
# Степове (центр&nbsp;— [[Омськ]], 2 області): Акмолінська та Семипалатинська області
# Туркестанське (центр&nbsp;— [[Ташкент]]т, 5 областей): Закаспійська, Самаркандська, Семиреченська, Сирдар'їнська та Ферганська області
# [[Фінляндське генерал-губернаторство|Фінляндське]] (центр&nbsp;— [[Гельсінкі|Гельсінгфорс]], 8 губерній)

== Губернії і області 1914 ==

{| class="wikitable"
|- bgcolor="#ECECEC"
| '''№п/п''' || '''Регіон''' || '''Площа<br />(км²)''' || '''Населення<br />[[1897]] рік''' || '''Центр''' || '''Склад''' || '''Докладніше'''
|-
| colspan=7 style="background:#eee;" | '''Губернія'''
|-
| 1 || [[Архангельська губернія|Архангельська]] || 845 305 || 346 536 || [[Архангельськ]] || 9 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 2 || [[Астраханська губернія|Астраханська]] || 215 848 || 1 003 542 || [[Астрахань]] || 5 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 3 || [[Бакинська губернія|Бакинська]] || 39 161 || 826 716 || [[Баку]] || 6 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 4 || [[Бессарабська губернія|Бессарабська]] || 45 632 || 1 935 412 || [[Кишинів]] || 8 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 5 || [[Варшавська губернія|Варшавська]] || 17 480 || 1 931 867 || [[Варшава]] || || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 6 || [[Віленська губернія|Віленська]] || 41 909 || 1 591 207 || [[Вільнюс|Вільна]] || 7 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 7 || [[Вітебська губернія|Вітебська]] || 43 985 || 1 489 246 || [[Вітебськ]] || 11 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 8 || [[Волинська губернія|Волинська]] || 71 740 || 2 989 482 || [[Житомир]] || 12 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 9 || [[Вологодська губернія|Вологодська]] || 402 133 || 1 341 785 || [[Вологда]] || 10 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 10 || [[Володимирська губернія|Володимирська]] || 48 745 || 1 515 691 || [[Володимир]] || 13 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 11 || [[Воронезька губернія|Воронезька]] || 65 896 || 2 531 253 || [[Воронеж]] || 12 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 12 || [[Вятська губернія|Вятська]] || 153 112 || 3 030 831 || [[Кіров (Кіровська область)|Вятка]] || 11 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 13 || [[Гродненська губернія|Гродненська]] || 38 581 || 1 603 409 || [[Гродно]] || 9 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 14 || [[Ериванська губернія|Ериванська]] || 26 433 || 829 556 || [[Єреван|Еривань]] || 7 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 15 || [[Естляндська губернія|Естляндська]] || 20 248 || 412 716 || [[Таллін|Ревель]] || 4 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 16 || [[Єлизаветпольська губернія|Єлизаветпольська]] || 44 137 || 878 415 || [[Єлизаветполь]] || 8 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 17 || [[Єнісейська губернія|Єнісейська]] || 2 542 346 || 570 161 || [[Красноярськ]] || 5 повітів та 1 управління || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 18 || [[Іркутська губернія|Іркутська]] || 726 308 || 514 267 || [[Іркутськ]] || 5 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 19 || [[Казанська губернія|Казанська]] || 63 680 || 2 170 665 || [[Казань]] || 12 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 20 || [[Каліська губернія|Каліська]] || 11 337 || 840 597 || [[Каліш]] || 8 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 21 || [[Калузька губернія|Калузька]] || 30 930 || 1 132 843 || [[Калуга]] || 11 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 22 || [[Катеринославська губернія|Катеринославська]] || 63 396 || 2 113 674 || [[Дніпро (місто)|Катеринослав]] || 8 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 23 || [[Келецька губернія|Келецька]] || 10 093 || 761 995 || [[Кельці]] || 7 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 24 || [[Київська губернія|Київська]] || 50 960 || 3 559 229 || [[Київ]] || 12 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 25 || [[Ковенська губернія|Ковенська]] || 40 191 || 1 544 564 || [[Каунас|Ковно]] || 7 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 26 || [[Костромська губернія|Костромська]] || 83 999 || 1 387 015 || [[Кострома]] || 12 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 27 || [[Курляндська губернія|Курляндська]] || 27 030 || 674 034 || [[Єлгава|Митава]] || 11 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 28 || [[Курська губернія|Курська]] || 46 457 || 2 371 012 || [[Курськ]] || 15 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 29 || [[Кутаїська губернія|Кутаїська]] || 36 476 || 1 058 241 || [[Кутаїсі]] || 7 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 30 || [[Ліфляндська губернія|Ліфляндська]] || 47 031 || 1 299 365 || [[Рига]] || 9 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 31 || [[Ломжинська губернія|Ломжинська]] || 10 545 || 579 592 || [[Ломжа]] || 7 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 32 || [[Люблінська губернія|Люблінська]] || 16 831 || 1 160 662 || [[Люблін]] || || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 33 || [[Мінська губернія|Мінська]] || 91 218 || 2 147 621 || [[Мінськ]] || 9 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 34 || [[Могилівська губернія|Могилівська]] || 47 952 || 1 686 764 || [[Могильов|Могилів]] || 11 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 35 || [[Московська губернія|Московська]] || 33 273 || 2 430 581 || [[Москва]] || 13 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 36 || [[Нижньогородська губернія|Нижньогородська]] || 51 254 || 1 584 774 || [[Нижній Новгород]] || 11 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 37 || [[Новгородська губернія|Новгородська]] || 118 544 || 1 367 022 || [[Новгород]] || 11 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 38 || [[Олонецька губернія|Олонецька]] || 130 797 || 364 156 || [[Петрозаводськ]] || 7 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 39 || [[Оренбурзька губернія|Оренбурзька]] || 189 727 || 1 600 145 || [[Оренбург]] || 5 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 40 || [[Орловська губернія|Орловська]] || 46 726 || 2 033 798 || [[Орел]] || 12 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 41 || [[Пензенська губернія|Пензенська]] || 38 841 || 1 470 474 || [[Пенза]] || 10 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 42 || [[Пермсь��а губернія|Пермська]] || 330 229 || 2 994 302 || [[Перм]] || 12 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 43 || [[Петроковська губернія|Петроковська]] || 12 249 || 1 403 901 || [[Пйотркув-Трибунальський|Петроков]] || 8 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 44 || [[Плоцька губернія|Плоцька]] || 9 431 || 553 633 || [[Плоцьк]] || 7 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 45 || [[Подільська губернія|Подільська]] || 42 019 || 3 018 299 || [[Кам'янець-Подільський]] || 12 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 46 || [[Полтавська губернія|Полтавська]] || 49 897 || 2 778 151 || [[Полтава]] || 15 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 47 || [[Псковська губернія|Псковська]] || 43 214 || 1 122 317 || [[Псков]] || 8 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 48 || [[Радомська губернія|Радомська]] || 12 353 || 814 947 || [[Радом]] || 7 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 49 || [[Рязанська губернія|Рязанська]] || 41 931 || 1 802 196 || [[Рязань]] || 12 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 50 || [[Самарська губернія|Самарська]] || 155 588 || 2 751 336 || [[Самара (місто)|Самара]] || 7 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 51 || [[Санкт-Петербурзька губернія|Санкт-Петербурзька]] || 44 616 || 2 112 033 || [[Санкт-Петербург]] || 8 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 52 || [[Саратовська губернія|Саратовська]] || 84 495 || 2 405 829 || [[Саратов]] || 10 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 53 || [[Седлецька губернія|Седлецька]] || 14 318 || 772 146 || [[Седлець]] || || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 54 || [[Симбірська губернія|Симбірська]] || 49 495 || 1 527 848 || [[Ульяновськ|Симбірськ]] || 8 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 55 || [[Смоленська губернія|Смоленська]] || 56 006 || 1 525 279 || [[Смоленськ]] || 12 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 56 || [[Ставропольська губернія|Ставропольська]] || 60 082 || 873 301 || [[Ставрополь]] || 5 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 57 || [[Сувалкська губернія|Сувалкська]] || 12 319 || 582 913 || [[Сувалки]] || || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 58 || [[Таврійська губернія|Таврійська]] || 60 378 || 1 447 790 || [[Сімферополь]] || 8 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 59 || [[Тамбовська губернія|Тамбовська]] || 66 589 || 2 684 030 || [[Тамбов]] || 12 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 60 || [[Тверська губернія|Тверська]] || 64 684 || 1 769 135 || [[Твер]] || 12 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 61 || [[Тифліська губернія|Тифліська]] || 44 523 || 1 051 032 || [[Тбілісі|Тифліс]] || 9 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 62 || [[Тобольська губернія|Тобольська]] || 1 387 557 || 1 433 043 || [[Тобольськ]] || 10 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 63 || [[Томська губернія|Томська]] || 847 373 || 1 927 679 || [[Томськ]] || 7 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 64 || [[Тульська губернія|Тульська]] || 30 960 || 1 419 456 || [[Тула (Росія)|Тула]] || 12 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 65 || [[Уфимська губернія|Уфимська]] || 122 011 || 2 196 642 || [[Уфа]] || 6 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 66 || [[Харківська губернія|Харківська]] || 54 496 || 2 492 316 || [[Харків]] || 11 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 67 || [[Херсонська губернія|Херсонська]] || 70 802 || 2 733 612 || [[Херсон]] || 6 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 68 || [[Чернігівська губернія|Чернігівська]] || 52 399 || 2 297 854 || [[Чернігів]] || 15 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 69 || [[Чорноморська губернія|Чорноморська]] || 7 346 || 57 478 || [[Новоросійськ]] || 3 округи || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 70 || [[Ярославська губернія|Ярославська]] || 35 542 || 1 071 355 || [[Ярославль]] || 10 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| colspan=7 style="background:#eee;" | '''Область'''
|-
| 1 || [[Акмолінська область (Російська імперія)|Акмолінська]] || 566 595 || 682 608 || [[Омськ]] || 5 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 2 || [[Амурська область (Російська імперія)|Амурська]] || 451 783 || 120 306 || [[Благовєщенськ]] || 1 повіт та 1 округ || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 3 || [[Область війська Донського|Війська Донського]] || 164 099 || 2 564 238 || [[Новочеркаськ]] || 9 округів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 4 || [[Дагестанська область|Дагестанська]] || 29 740 || 571 154 || [[Буйнакськ|Темір-Хан-Шура]] || 9 округів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 5 || [[Забайкальська область|Забайкальська]] || 613 289 || 672 037 || [[Чита]] || 7 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 6 || [[Закаспійська область|Закаспійська]] || 605 150 || 382 487 || [[Ашгабад|Асхабад]] || 5 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 7 || [[Карська область|Карська]] || 18 927 || 290 654 || [[Карс]] || || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 8 || [[Кубанська область|Кубанська]] || 92 429 || 1 918 881 || [[Краснодар|Катеринодар]] || 7 відділів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 9 || [[Приморська область|Приморська]] || 1 887 762 || 223 336 || [[Хабаровськ]] || 6 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 10 || [[Самаркандська область|Самаркандська]] || 68 964 || 860 021 || [[Самарканд]] || 4 повіти || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 11 || [[Сахалінська область (Російська імперія)|Сахалінська]] || 75 979 || 28 113 || [[Олександрівськ-Сахалінський]] || 2 ділянки || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 12 || [[Семипалатинська область (Російська імперія)|Семипалатинська]]|| 506 789 || 684 590 || [[Семипалатинськ]] || 5 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 13 || [[Семиріченська область|Семиріченська]]|| 395 942 || 987 863 || [[Алма-Ата|Вірний]] || 6 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 14 || [[Сирдар’їнська область|Сирдар'їнська]] || 515 359 || 1 478 398 || [[Ташкент]] || 6 відділів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 15 || [[Терська область|Терська]] || 69 272 || 933 936 || [[Владикавказ]] || 6 округів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 16 || [[Тургайська область (Російська імперія)|Тургайська]] || 454 974 || 453 416 || [[Кустанай]] || 4 повіти || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 17 || [[уральська область (Російська імперія)|Уральська]] || 323 678 || 645 121 || [[Уральськ]] || 4 повіти || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 18 || [[Ферганська область|Ферганська]] || 137 866 || 1 572 214 || [[Фергана|Скобелів]] || 5 повітів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
| 19 || [[Якутська область (Російська імперія)|Якутська]] || 3 947 703 || 269 880 || [[Якутськ]] || 5 округів || [[Поділ губерній і областей Російської імперії|докладніше]]
|-
|- style=" font-weight:bold; "
| || Разом || 21&nbsp;465&nbsp;490 || 125&nbsp;640&nbsp;021 || [[Санкт-Петербург]] || 70 губерній та 19 округів <ref>&nbsp;&nbsp; Без [[Фінляндське генерал-губернатор|Фінляндського генерал-губернаторства]], [[Хівинське ханство|Хівинського ханства]] та [[Бухарський емірат|Бухарського емірату]].<br /></ref> ||
|-
|}

== Після 1917 року ==
Після [[Лютнева революція|Лютневої революції 1917 року]] буржуазний [[Тимчасовий уряд]] зберіг усю систему губернських закладів. [[Губернатор]]и були замінені [[губернський комісар|губернськими комісарами]] (у повітах&nbsp;— [[повітовий комісар|повітовими комісарами]]), проте з переважанням дворянсько-поміщицького складу. Одночасно з цим формувалася система Рад, яка протистояла місцевим владам Тимчасового уряду. [[Жовтнева революція]], зберігши спочатку губернський поділ, ліквідувала весь старий губернський апарат і встановила нові органи радянської влади на чолі з губернськими виконкомами, яких обирали на губернському з'їзді Рад. Губернсько-територіальний поділ діквідовано у [[1924]]—[[1929]] роках у зв'язку з районуванням [[СРСР]] і замінений поділом на [[область|області]] та [[край|краї]], а пізніше й [[округ]]и.

Кількість губерній Російської імперії в цілому швидко зросла в результаті розукрупнюючих реформ, які проводилися протягом XVIII століття. Вона досягала 51 в останній рік царювання Катерини II. Із приходом Павла I кількість губерній була скорочена до 42, але потім майже всі скасовані губернії були відновлені Олександром I. У подальшому за рахунок знову приєднаних земель їх кількість зросла до 81.

У 1917 році розпочався процес роздроблення старих губерній і з'явилося кілька нових радянських губерній. Якщо в межах РРФСР у 1917 році їх було 56, то на початку 1922 року&nbsp;— 72. У 1923—1929 роках усі вони поступово були замінені «великими» областями держпланівської сітки, і загальна кількість одиниць головної ланки (нових областей і країв) скоротилася в 1930 році до 13.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Див. також ==
* [[Губернії України 1835 – 1923 років]]
* [[Адміністративний поділ СРСР]]

== Джерела та література ==
* ''Єфіменко Г. Г.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gubernska_reforma_1775 Губернська реформа 1775] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170202053452/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gubernska_reforma_1775 |date=2 лютого 2017 }} // {{ЕІУ|2|239}}
{{Адміністративно-територіальний поділ Російської імперії}}

[[Категорія:Адміністративний устрій Російської імперії]]
[[Категорія:Списки:Російська імперія]]
Шаблони, використані на цій сторінці:
Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Catmain (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Catmore (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hatnote (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox subgroup (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nowrap (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Адміністративно-територіальний поділ Російської імперії (редагувати)
Шаблон:Головна категорія (редагувати)
Шаблон:ЕІУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недостатньо джерел (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Обговоріть шаблон на СО (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Російська імперія (редагувати)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Повернення до сторінки «Адміністративно-територіальний поділ Російської імперії».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Адміністративно-територіальний_поділ_Російської_імперії