Вікіпедія

Helix

рід молюсків
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Helix (значення).
Helix
Равлик Helix aspersa на квітках кермеку
Равлик Helix aspersa на квітках кермеку
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Молюски (Mollusca)
Клас: Черевоногі (Gastropoda)
Ряд: Легеневі (Pulmonata)
Родина: Helicidae
Рід: Helix
Linnaeus, 1778
Види

Див. у тексті

Посилання
Вікісховище: Helix
Віківиди: Helix
EOL: 57691
NCBI: 6536
Fossilworks: 116599

Helix — рід великих черевоногих молюсків, ряду легеневих равликів, родини Helicidae, у якій є найбільш характерним родом. Представники роду походять з Середземномор'я, деякі види (Helix aspersa) поширились по всьому світу. Викопні рештки відомі починаючи з відкладень олігоцену. Інша назва роду — Cantareus[1].

Назва роду пов'язана з лат. helix («завиток», «спіраль», «гвинт»), грецького походження — грец. ἕλιξ від ἑλίσσω («кручусь», «обертаюсь»)[2][3].

Історія

ред.

З часів Ліннея родова назва Helix вживалась щодо майже всіх сухопутних черевоногих, пізніше нею стали звати лише види з мушлею (у тім числі представників роду Zonitoides та деяких інших). Протягом 1800-х визначення роду ще більш звузилось, але до початку XX ст. кілька тисяч видів родин Hygromiidae і Helicidae класифікували як приналежні до роду Helix[4][5]. Тільки в 1900-х обширний рід поділили на окремі роди, залишивши у Helix лише 30 видів, близькоспоріднених з найбільш характерним видом Helix pomatia.

Опис

ред.

Про загальні особливості молюсків ряду Pulmonata й родини Helicidae див. докладніше відповідні статті

Характерною ознакою представників роду є спірально закручена черепашка, яка захищає всі життєво важливі органи: легеню, серце, нирку й кишечник. Ззовні висовуються лише голова з мацаками й нога. На голові помітні дві пари щупалець: верхня більша пара несе на собі очі, а нижня менша використовується равликом для промацування шляху перед собою; обидві пари можуть витягатись і втягатись. Ротовий отвір розташований під головою, рот споряджений язиком-радулою, рясно покритим хітиновими зубчиками (кількість їх може сягати кількох тисяч).

Равлики роду Helix є сухопутними молюсками, отже, замість зябер вони мають спеціальний орган дихання — легеню. Вона являє собою кишеню в мантії, густо пронизану судинами, де відбувається газообмін. Кисень переноситься спеціальним кров'яним пігментом — гемоціаніном, сполукою на основі міді, аналогом гемоглобіну хребетних і еритрокруорину більшості безхретних. Спеціальний м'язовий клапан зачиняє й відчиняє дихальний отвір: газообмін йде, коли він відчинений. У разі потрапляння равлика у воду клапан замикає отвір і рятує тварину від захлинання.

Екологія

ред.
 
Великий строкатий слимак (Helix lucorum)

Ці равлики надають перевагу прохолодним, вологим місцям, оскільки вельми чутливі до браку вологи. Найбільш активні у нічну добу та після дощу. Під час несприятливих погідних умов замикаються у мушлі, ховаючись під камінням або в інших потайних місцях. У країнах зі посушливим кліматом прив'язані до водних джерел (трапляються навіть у вивідних шлангах кондиціонерів).

Харчуються представники роду рослинною їжею, вони здатні засвоювати більшість видів рослин, включаючи моркву й салат-латук: завдяки наявності в них симбіотичних бактерій, що розкладають целюлозу на прості цукри.

Самі равлики слугують їжею багатьом тваринам. Деякі з них, наприклад, співочий дрізд, розбивають мушлі, стукаючи ними об тверді предмети, інші, такі як жаби й ропухи, глитають їх цілком. Їх полюють й деякі равлики-хижаки — Rumina decollata й Euglandina rosea, яких часто вирощують спеціально й застосовують для контролю чисельності травоїдних наземних молюсків. Втім, у деяких місцевостях інтрузивні хижаки завдали значної шкоди аборигенним видам, таким як кубинський земляний равлик й равлики Гавайських островів.

Розмноження

ред.
 
Великий жовтуватий равлик (Helix lutescens)

Молюски роду Helix — гермафродити. Яйця і сперма утворюються в них в одному органі — овотестисі (гермафродитній залозі), але надалі він ділиться на два окремих органи — сім'явивідну протоку й яйцевід.

Після того, як молоді равлики вийдуть з яєць, вони ростуть протягом одного чи кількох років, залежно від місцепроживання (у Південній Каліфорнії — 2 роки, 10 місяців — у Південній Африці). Розміри дорослих особин злегка розрізнюються у різних видів: Helix aspersa виростає до 35 мм у висоту й у ширину, у той час як Helix pomatia — до 45 мм. У дикій природі живуть равлики у середньому 2-3 роки, проте, деякі особні можуть жити значно більше: можливо, до 30 років (Helix pomatia)[6]. Багато равликів гине від хижаків і паразитів.

Види

ред.

Рід Helix наразі включає такі підроди й види:

 
Helix mazzullii (також Cantareus mazzullii, Cornu mazzullii)

Підрід Helix

ред.

Підрід Pelasga

ред.

Підрід Cornu

ред.

Невизначений підрід

ред.
 
Helix engaddenis

Види, що мають синонімічні родові назви

ред.

Деякі систематики виключають види Helix aperta, Helix aspersa і Helix mazzullii з роду Helix і поміщають їх у монотипні роди: Cantareus apertus, Cornu aspersum[12] і Cantareus mazzullii.

У господарстві

ред.

У кулінарії

ред.

(Див. докладніше Равлики в кулінарії й Молюски в кулінарії)

Равлики Helix pomatia і Helix aspersa цінуються у європейській кухні. Іспанська кулінарія також вживає сухопутних молюсків, що належать до інших родів: Otala punctata, Theba pisana, Iberus gualterianus alonensis та ін. Равликів споживають як закуски, а також як інгредієнт різних страв. М'ясо містить багато кальцію, вітаміни B1 і E, амінокислоти, і при цьому низькокалорійне й нежирне. Галузь сільського господарства, що займається вирощуванням їстівних равликів, зовуть геліцикультурою («равликівництвом»).

Примітки

ред.
  1. ↑ Genus taxon summary for Cantareus [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]. AnimalBase, Last modified 14-11-2006 by F. Welter Schultes, accessed 1 April 2009.
  2. ↑ helix // Dictionarium latinogallicum (фр.)
  3. ↑ helix // www.etymonline.com [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. ↑ Westerlund, C. A. 1889. [Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine.] Fauna der in der paläarctischen Region (Europa, Kaukasien, Sibirien, Turan, Persien, Kurdistan, Armenien, Mesopotamien, Kleinasien, Syrien, Arabien, Egypten, Tripolis, Tunesien, Algerien und Marocco) lebenden Binnenconchylien. II. Gen. Helix. — pp. 1-473, 1-31, 1-8. Berlin. (Friedländer).
  5. ↑ Pfeiffer, L. & Clessin, S. 1881. [Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine.] Nomenclator heliceorum viventium quo continetur nomina omnium hujus familiae generum et specierum hodie cognitarum, disposita ex affinitate naturali. — pp. 1-617. Cassellis. (Fischer).
  6. ↑ The Roman Snail, Helix pomatia. Архів оригіналу за 24 листопада 2005. Процитовано 8 січня 2016. [Архівовано 2005-11-24 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Sysoev, A. & Schileyko, A. 2009. Land snails and slugs of Russia and adjacent countries. — pp. 1-312, Fig. 1-142. Sofia. (Pensoft).
  8. ↑ Mumladze L., Tarkhnishvili D. & Pokryszko B.M. 2008. A new species of the genus Helix from the Lesser Caucasus (sw Georgia). Journal of Conchology, volume: 39, part 5, page 483, published June 2008. abstract [Архівовано 30 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Mylonas, M. 1996. Helix godetiana. In: IUCN 2006. 2006 IUCN Red List of Threatened Species. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 2 April 2007. http://www.iucnredlist.org/search/details.php/9844/summ
  10. ↑ Frias-Martin, A. 1996. Helix obruta. In: IUCN 2006. 2006 IUCN Red List of Threatened Species. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 2 April 2007. http://www.iucnredlist.org/search/details.php/9845/summ [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Heller, J. 1996. Helix texta. In: IUCN 2006. 2006 IUCN Red List of Threatened Species. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 2 April 2007. http://www.iucnredlist.org/search/details.php/9846/summ
  12. ↑ The Cornu Problem. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 8 січня 2016. [Архівовано 2007-09-27 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Helix&oldid=44002738