Dissection

Гетеборг, Швеція. Йон Нодтвейдт, Петер Алмдал і Оле Йоман наприкінці 80-х грали в трешевих командах Siren's Yell і Rabbit's Carrot, але з часом їм захотілося чогось більш екстремально-брутального, і вони організували власний проект, Dissection. У квітні 1990-го гурт записав репетиційну плівку Severing Into Shreds, а в жовтні, поповнивши свої ряди гітаристом Маттіасом Йоханссоном, вперше з'явилася на публіці (в компанії з Entombed). В кінці року музиканти відкрили на світ перше офіційне демо, The Grief Prophecy. За його художнє оформлення відповідав Крістіан Велин, що згодом став дизайнером і всіх інших робіт Dissection. На початку 1991-го другим гітаристом став Джон Зветслут, і команда активізувала концертну діяльність на західному узбережжі Швеції. Тим часом, демка потихеньку розповзалася по європейському андеграунду і, нарешті, опинилася в руках діячів французького лейблу Corpsegrinder Records, що запропонували скандинавам випустити EP.

Тисяча копій Into Infinite Obscurity розійшлася досить швидко, а навесні 1992-го почалася робота над матеріалом для першого альбому. Спочатку була записана плівка The Somberlain - Promo 1992, а остаточні сесії прой��ли після укладення контракту з No Fashion Records. Зроблений під керівництвом Дана Свано, альбом The Somberlain викликав позитивні відгуки в метал-андеграунді. На підтримку релізу Dissection прокотилися по Швеції, після чого, осівши в Гетеборзі, знову взялися за репетиції. На цьому етапі Зветслут втратив інтерес до групи і частенько ухилявся від роботи. Справа закінчилася тим, що недбайливого Джона виставили за двері, а на його місце покликали Йохана Нормана.

Влітку 1994-го колектив взяв участь у записі триб'ютного альбому Slayer, а восени того ж року, прийнявши пропозицію від Nuclear Blast, взявся за підготовку другої повнометражки. У березні 1995-го Dissection знову зібралися в студії Дана Свано і народили ще більш зловісний (чим The Somberlain) альбом, Storm of the Light's Bane.

Влітку того ж року гурт гастролював в Англії на розігріві у Cradle of Filth, а восени місце Оле зайняв Тобіас Келлгрен. Після виходу Storm of the Light's Bane команда більше року провела на гастролях, катаючись по Європі та Америці. Влітку 1997-го складу Dissection почало лихоманити, і через кілька місяців Нодтвейдт залишився на самоті. Набравши нових рекрутів, Йон зібрався записувати новий альбом і вже орендував Studio Fredman, але в грудні 1997-го його запроторили за ґрати за вбивство 37-річного алжирця. Нодтвейдту впаяли десять років, проте вже в 2004-му він звільнився і взявся за реанімацію проекту. Його новими партнерами стали екс-барабанщик Dark Funeral Томас Асклунд, басист Брайс Леклерк (екс-Nightrage) і гітарист Сет Тейтан (екс-Aborym).

30 жовтня Dissection відіграли аншлаговий rebirth-концерт, а через місяць вийшов свіжий сингл Maha Kali, написаний Нодтвейдтом ще на нарах. Кілька наступних місяців команда провела на гастролях, а з лютого 2005-го зайнялася третім студійним альбомом. Що вийшов в 2006-му Reinkaos став останньою роботою Dissection, оскільки лідер групи Йон Нодтвейдт 13 серпня 2006 покінчив життя самогубством.

• Нодтвейдт з 1995 року і до кінця життя був активним членом організації Misanthropic Luciferian Order (MLO), що об'єднував філософських сатаністів і «чорних магів». Свій статус в Ордені Йон визначав як «повноправний присвячений другому ступені» і «жрець Сатани».

«Щоб стати одним з нас, необхідно бути сатаністом зі сформованими антикосмічними поглядами і великим колом знань в галузі навчань Темряви. Вступаючий в наше коло повинен повністю поділяти мізантропічну філософію Ордена, розуміти суть його антикосмічних цінностей, а також бути готовим присвятити залишок своїх днів виконанню своєї істинної волі згідно з волею Чорних Богів. Вступити в Орден може кожен (розділяючий наші погляди), проте підготовка до цього є довгим і складним процесом, іноді вимагає кілька років або навіть десятків років.»

• У шведській в'язниці за участю Йона було сформовано братство, що називається «Werewolf Legion», що має безпосереднє відношення до MLO.
• Йон активно критикував сатанінське вчення Антона ЛаВея, називаючи його «безхребетним», «нединамічним» і «пацифістськи-атеїстичним».
• На даний момент в активі Магістра Ордену Temple of the Black Light п'ять книг:

1. Liber Azerate. (2002) 2. Quimbanda. (2006) 3. Liber Falxifer. (2008) 4. Liber Falxifer 2. (2011) 5. Book of Sitra Achra. (2013)

• Йон Нодтвейдт - вокал, гітара (з 1989 по 2006)
• Томас Асклунд - ударні
• Сет Тейтан - гітара, бек-вокал

• Erik Danielsson (Watain) - бас-гітара (концерти)
• Brice LeClercq - бас-гітара
• Ole Öhman - ударні
• Peter Palmdahl - бас-гітара
• Mattias «Mäbe» Johansson - сесійний гітара
• Tobias Kjellgren - ударні
• John Zwetsloot - гітара
• Johan Norman - гітара
• Bård «Faust» Eithun - ударні
• Emil Nödtveidt - сесійний бас-гітара
• Hakon Forwald - бас-гітара

• The Somberlain (1993)
• Storm of the Light's Bane (1995)
• Reinkaos (2006)

• Where Dead Angels Lie (1996)

• The Grief Prophecy (1990)
• Into Infinite Obscurity (1991)
• The Somberlain (1992)
• Promo '93 (1993)
• Storm of the Light's Bane Rough Mix (1995)
• Promo 2005 (2005)

• Maha Kali (2004)
• Starless Aeon (2006)

• Where Dead Angels Lie / Bastard Saints (1996)

• The Past Is Alive (The Early Mischief) (1997)

• Live Legacy (2003)
• Live in Stockholm 2004 (2009)
• Live Rebirth (2010)

• Live & Plugged Vol. 2 (1997) VHS
• Rebirth of Dissection (2006) DVD

• Ophthalamia - блек-метал-гурт, в якому брали участь Йон Нодтвейдт, його молодший брат Еміль Нодтвейдт і Оле Йоман.
• The Black - блек-метал-гурт за участю Йона Нодтвейдта з 1992 по 1993.
• De Infernali - електронний проект Йона Нодтвейдта спільно з Damien (Midvinter).
• Satanized - проект Йона Нодтвейдта.
• Dawn - дез-метал-гурт, для якої Томас Асклунд також грав на ударних.
• Cardinal Sin - гурт, творець якої John Zwetsloot.
• Swordmaster - блек-метал проект, утворений Емілем Нодтвейдтом (гітара) і Андреасом Бергом (вокал).
• Deathstars - гурт, утворений Емілем Нодтведтом (гітара, клавішні), Андреасом Бергом (вокал), Оле Йоманом (ударні).

• Офіційний сайт [Архівовано 1 грудня 2021 у Wayback Machine.]
• Facebook [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Myspace [Архівовано 19 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Metallum [Архівовано 3 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Last.fm [Архівовано 16 лютого 2015 у Wayback Machine.]